Перші 100 днів президента В. ЗеленськогоС. Горова, ст. наук. співроб. СІАЗ НБУВ

100 днів і трохи більше… Формування основних векторів роботи

 

Минуло 100 днів з моменту вступу В. Зеленського на посаду Президента – шостого в історії незалежної України. Ці дні Президент В. Зеленський пропрацював з непідконтрольним Кабміном і недружньою Верховною Радою України. Незважаючи на це, набули чіткої орієнтації основні вектори його політики.

Підведення підсумків 100-денної роботи стали досить обговорюваними у ЗМІ, хоча і були дещо відсунуті в інформаційному просторі, темою перших рішень засідання парламенту IX скликання. При цьому, видається за доцільне, розглянути напрямки діяльності Президента України протягом 100 днів, оскільки в цей період, згідно із думкою більшості політологів, формувались основні вектори президентської діяльності.

Перше – зростання ВВП. В. Зеленський заявляв: «Своїм шансом змінити країну ми обов’язково скористаємося. У найближчі п’ять років Україна зміниться кардинально. Наша економіка буде рости на 5–7 % у рік» (URL: https://www.segodnya.ua/economics/enews/ ekonomiku-ukrainy-zhdet-ryvok-zelenskiy-v-turcii-zagovoril-o-7-rosta-vvp-1314118.html).

Слід зазначити, що до середини року економіка України вже продемонструвала ривок вперед. У ІІ кварталі, за попередніми даними Держстату, зростання ВВП становить 4,6 % порівняно з аналогічним періодом минулого року. У першому кварталі 2019 р. ВВП фіксувався ріст на рівні 1,6 %.

Як повідомили в Держстаті, результат ІІ кварталу виявився кращим за останні два з половиною роки. Останній раз такий результат – 4,6 % було отримано у IV кварталі 2016 р. Але особливо показово, що досить високого показника зростання економіки Україні вдалося досягти на тлі уповільнення зростання світової економіки. А це, в певній мірі, означає, що українська економіка може здивувати темпами зростання і за підсумками цілого року. Слід зазначити і те, що ріст ВВП більшість експертів ототожнюють саме з діяльністю Президента В. Зеленського.

Друге – ситуація на Донбасі. Відносно Мінського і Нормандського форматів, вони – активізовані відповідно до обіцянок і заяв Президента. Вдалося також встановити «хлібне перемир’я», почалося відведення військ у Станиці Луганській. І це хороший знак: розведення сил і засобів входить у попередні домовленості у «Нормандському форматі». При цьому, як відзначають експерти, без політичного врегулювання дві армії, розділені вузькою смужкою фронту, приречені на взаємні обстріли. Однак ніяких сценаріїв щодо політичної частини планів В. Зеленського за ці сто днів так і не було запропоновано (URL: https://strana.ua/news/218597-100-dnej-vladimira-zelenskoho-pervye-itohi-prezidentstva.html). Певною мірою дана обставина обумовлюється тим, що для реальних кроків політичного врегулювання потрібен був вплив більшості у ВРУ та її конструктивна робота по забезпеченню контролю над ситуацією у країні...

Слід звернути увагу й на курсуючу інтернет-простором версію деяких експертів про те, що насправді В. Зеленський по ряду причин (страх перед націоналістами, позиція американців, зацікавлених у продовженні санкцій проти Росії, які підв’язані до виконання Мінських угод) змушений, в цілому, продовжувати політику П. Порошенка щодо війни, Росії та відносинами із Заходом, хоча й у більш м’якому форматі.

У цілому, щодо ситуації на Донбасі, слід зазначити, що риторика В. Зеленського, у порівнянні з часами П. Порошенко, стала менш мілітаристською. Але очевидно, що до остаточного вибору дій стосовно забезпечення миру на сході країни все ще далеко...

Третє – обмін військовополоненими і ув’язненими. Протягом останніх років Україна і Росія затримали чимало громадян та при очевидній зацікавленості сторін вже при В. Зеленському переговорний процес був запущений. І це – дуже чіткий маркер того, що намітився прогрес у комунікаціях, що ситуація кардинально змінюється.

Готується новий обмін полоненими, хоча тут за термінами поки точного розуміння немає. «Давайте спочатку повернемо всіх тих, хто в Росії і в Криму, і почнемо з моряків», – заявляв Президент.

При цьому, варто нагадати, що за оцінками спостерігачів при П. Порошенко, навпаки, процес обміну був заморожений українською стороною, що демагогічно використовувалося командою екс-президента у якості аргументу неможливості виконання Мінських угод (URL: https://ukraina.ru/exclusive/20190827/1024760350.html).

Четверте – міжнародна політика. Діяльність президента України у сфері зовнішньої політики була досить активною. В. Зеленський зробив 6 зарубіжних поїздок: в Брюссель, Францію, Німеччину, Канаду, Туреччину та Польщу.

Візити до стратегічних партнерів свідчать про збереження курсу на ЄС. Фактично, перші візити будь-якого новообраного Президента свідчить про те, куди і з ким буде країна вести комунікацію в подальшому. Але якщо раніше президенти України демонстрували вибір між Москвою і Брюсселем, то П. Порошенко і В. Зеленський грають тільки в одні ворота (URL: https://nv.ua/opinion/100-dney-zelenskogo-glavnye-provaly-i-pobedy-novosti-ukrainy-50039379.html).

Однак це не означає, що телефонний провід з Москвою обірваний. В. Зеленському вдалося вийти на швидку комунікацію з Кремлем – навіть незважаючи на те, що В. Путін не привітав В. Зеленського з обранням.

П’яте – боротьба з корупцією. За даними опитування КМІС (URL: https://www.rbc.ua/rus/news/ukraintsy-nazvali-ozhidaemye-shagi-pervye-1562715770.html), майже кожен третій українець чекав при приході В. Зеленського до влади розслідування найбільш резонансних корупційних злочинів. Це резонувало і з передвиборчим гаслом «прийде весна – будемо садити».

Та й серед пріоритетів перших 100 днів, раніше радник В. Зеленського О. Данилюк (нині – Секретар Ради національної безпеки і оборони України), називав боротьбу з корупцією.

У питанні про боротьбу з корупцією показовим є візит В. Зеленського у «бурштинову республіку». Щоб припинити корупційні схеми з видобутку бурштину, В. Зеленський дав главі Національної поліції С. Князеву доручення звільнити керівників поліції у п’яти районах Рівненської обл., двох районах Житомирської та двох районах Волинської обл.

Також, вже восени новий парламент може прийняти закон, в якому буде передбачено не тільки захист викривачів, але і виплата їм винагороди – до 10 % від суми відшкодованих до держбюджету збитків (URL:  https://www.rbc.ua/rus/news/gonorar -vzyatki-zelenskogo-hotyat-pooshchryat-1566410412.html). У США, де вперше реалізували подібну ідею, ці норми працюють більше півтора століття і приносять бюджету і самим викривачам мільярди доларів.

Показовим є і поданий 29 серпня 2019 р. В. Зеленським у ВРУ законопроект про перезапуск НАПКа (URL: https://www.gordonua.com/news/politics/zelenskiy-podal-zakonoproekt-o-perezapuske-napk-1236201.html), в якому ідеться про те, про необхідність змінити структуру Національного агентства з питань запобігання корупції, перейти з колегіального управління агентством на одноосібне, а також внести поправки до переліку посадових осіб, зобов’язаних подавати електронні декларації.

При цьому, звертають на себе увагу і дещо менш очевидні результати 100 днів роботи Президента. Так, виконуючи обіцянки передвиборчої програми В. Зеленського, педагогічним працівникам будуть підняті заробітні плати. З 1 вересня оклади піднімуть на 10 %. Однак дане підвищення торкнеться лише тих педагогів, чия зарплата фінансується з освітньої субвенції і кому не підвищували зарплату в минулому році. Підвищення стосуватиметься педагогічних працівників закладів дошкільної, позашкільної, професійної або професійно-технічної освіти.

Слід зазначити і те, що згідно з опитуванням КМІС (URL: https://www.rbc.ua/rus/news/ukraintsy-nazvali-ozhidaemye-shagi-pervye-1562715770.html), українці, в першу чергу, очікували від В. Зеленського зниження тарифів на комунальні послуги – цього хотіли 42,8 % громадян. Однак всупереч їх очікуванням, згідно зі словами народного депутата від партії «Слуга народу», члена комітету з питань паливно-енергетичного комплексу А. Геруса: «на вересень, на перший місяць осені, змін для населення не планується. А для непобутових споживачів буде зниження тарифів. Ціни на газ за чотири місяці вже на 25 % були знижені» (URL: https://znaj.ua/ru/society/258108-tarifi-na-komunalku-voseni-u-zelenskogo-zrobili-divnu-zayavu-chogo-chekati).

У свою чергу, позаштатний радник Президента України В. Зеленського О. Устенко впевнений, що вже у вересні 2019 р. в Україну прибуде місія МВФ, значить, знову на порядку денному постане питання тарифів. Поки ж, переконаний О. Устенко, українцям доведеться обходитися субсидіями (URL: https://www.facenews.ua/news/2019/457527). Відповідно, на даному етапі, очікування громадян – залишаються на своїй стабільній позиції...

При цьому, важливо, що українців не покидає відчуття оптимізму. Надії пов’язані з початком нового політичного сезону, в якому їх народний Президент, який отримав величезний кредит довіри, нарешті зможе втілити свої обіцянки в життя. Однак деякі експерти у своїх висловлюваннях не так оптимістичні. Так, політолог Р. Бортник вважає, що за ці 100 днів якихось позитивних змін суспільство не відчуло. «Якщо говорити про негатив, то ми так і не дочекалися плану дій Зеленського і нової влади, не дочекалися аудиту країни, немає ефективних рішень в частині зниження тарифів, хоча ціна на газ трішечки і знизилася, і в частині досягнення миру на Донбасі. ... Ні жодної посадки. Весна прийшла – посадок немає. А якщо навесні не посадити, то доведеться восени засівати. Тобто, восени доведеться домовлятися з ключовими фінансово-політичними групами на інших умовах, ніж тепер. Тому по 10-бальній системі я дав би В. Зеленському чотири з мінусом», – підкреслив експерт (URL: https://vesti-ukr.com/politika/348327-100-dnej-ze-prezidenta-chto-iz-obeshchannoho-sdelal-zelenskij).

Політолог О. Якубін також вважає, що В. Зеленський за 100 днів свого президентства не вирішив жодної проблеми (URL: https://golos.ua/i/702348).

Український соціолог, директор Фонду «Демократичні ініціативи» І. Бекешкіна у своєму коментарі зазначила, що українці ніяк не можуть подорослішати. Успіхи країни вони не пов’язують з діяльністю державних інститутів, ефективністю бізнесу або суспільства, тільки з новими обличчями, які прийшли до влади. На її думку, те, що більшість українців вважає, що країна рухається у правильному напрямку, – також данина високим очікуванням від Президентства В. Зеленського. «Хоча 41 % вважають так, проти 37 % респондентів, не згодних з цим, і це – не зовсім унікальна ситуація, як зараз намагаються подати», – привела цифри дослідження І. Бекешкіна.

Політолог В. Фесенко оцінює діяльність президента дещо вище. За його словами, В. Зеленський успішно вирішив основне завдання – йому вдалася швидка концентрація влади у руках своєї команди (URL: https://www.segodnya.ua/politics/chto-uspel-zelenskiy-za-pervye-100-dney-prezidentstva-312-uvolneniy-308-ukazov-25-poezdok-i-para-skandalov-1322140.html).

В експертних колах, коментуючи 100 днів роботи Президента, також звернули увагу і на наступне: в центрі передвиборної програми В. Зеленського перебувала ідея «про народовладдя». Кандидат в президенти обіцяв представити «механізм, за яким тільки народ України буде формувати основні завдання для влади через референдуми та інші форми прямої демократії» та який запустив би процес, що дає можливість українцям відчути себе громадянами, а не населенням. Вже найближчим часом в країні могли обговорювати закон про функціонування української мови як державної, а також питання про статус національних мов, наприклад, російської. Однак за словами політолога А. Золотарьова, команда Президента продовжує орієнтуватися на реакцію «меншини», що підтримує націоналістично налаштованого екс-главу держави П. Порошенка. «Хоча можна було показати європейський досвід...», – заявив експерт.

При цьому закріплення інструменту народовладдя на законодавчому рівні «було б найсильнішим ходом», який міг би змінити всю існуючу систему управління в країні, вважає А. Золотарьов.

Політолог О. Якубін також звертає увагу на важливість обіцянки реформування державної машини, адже громадяни могли б поставити перед В. Зеленським не тільки питання мови, а й обговорити курс України в НАТО, продаж земель і багато іншого. «Слова про референдум зникли з дискурсу В. Зеленського. Влада багато говорять про інше. Референдум – обопільний інструмент: його результати можуть не влаштувати (владу)», – стверджує О. Якубін.

У програмі В. Зеленського говорилося про «формування прозорого ринку землі», але деталі процесу не уточнювалися. Експерти говорять про розпродаж українських сільгоспугідь, пояснюючи, що приватизація і залучення великого іноземного капіталу будуть одним з головних завдань нового президента. А. Золотарьов вважає, що при проведенні аграрної реформи владі варто було б звернути увагу на судову систему. Вона повинна функціонувати бездоганно, адже, ймовірне виникнення безлічі господарських спорів. Крім того, експерт вказав на соціальні катаклізми, які очікують Україну у майбутньому в зв’язку з початком процесу продажу землі (URL: https://ukraina.ru/exclusive/20190827/1024760350.html).

Цікавими є також деякі точки зору західної преси. Так, у The New York Times вийшла стаття із заголовком: «В Україні зростає суперництво з Путіним», де в NYT підкреслили: «Він – кмітливий політик, який розуміє всю міць телебачення, користується широкою громадською підтримкою і, можливо, що не так уже й важливо, іноді знімає з себе сорочку на публіці. І він – не президент Володимир Путін (...). Це Володимир Зеленський, колишній комік, який став президентом України у травні і продовжив свій нетрадиційний прихід до влади таким же несподіваним проявом дипломатичного хисту».

Американське видання охарактеризувало кілька місяців В. Зеленського при владі переважно у нейтрально-позитивному ключі, проте, деякі ЗМІ по цей бік океану були не такими прихильними. Так, у статті британського Independent до українського лідера багато питань. У матеріалі «Україна Володимира Зеленського: спочатку революція, а тепер чистка?» автор О. Керолл пише: «Оскільки Україна вперше у пострадянській історії працює з урядом однієї партії, опоненти звинувачують нову адміністрацію в тому, що вона мстить». У статті припускається, що порушені проти П. Порошенка справи – це помста за агресивну передвиборчу кампанію. Британський журналіст ставиться до В. Зеленського з підозрою, а всі останні політичні скандали пояснює можливим бажанням команди В. Зеленського помститися. У фіналі статті Independent автор констатує, що у П. Порошенка є «привід для занепокоєння» (URL: https://vesti-ukr.com/mir/346527-zapadnye-smi-rasskazali-kto-kruche-putin-ili-zelenskij).

Слід підкреслити, що незважаючи на різницю експертних коментарів щодо перших місяців роботи В. Зеленського, українці поставили свою оцінку першим президентським крокам. На виборах до парламенту «Слуга народу» взяв історично рекордний відсоток голосів – і тепер сформував монобольшість. Це і є одним з показових підсумків перших ста днів президентства В. Зеленського. Крім того, перше засідання парламенту повністю і цілком є перемогою В. Зеленського, який дуже впевнено стверджує політичне лідерство у державі, в першу чергу, власними діями.

Однак звертають на себе увагу деякі специфічні моменти політичної ситуації:

1. Показово, що особлива увага громадян була прикута до стилю роботи В. Зеленського. Президент укладав з місцевими чиновниками парі на можливість їх звільнення в разі незадовільної роботи по ремонту мостів, активно персонально критикував і влаштовував показові догани. При цьому, стиль спілкування Президента був досить специфічним.

У Смілі гарант радив в. о. мера продати авто, щоб погасити частину боргу міста за тепло, а в Івано-Франківській області запропонував нардепові знайти 175 млн грн на будівництво дороги.

Резонанс отримала також історія з відставкою глави Офісу президента А. Богдана – 1 серпня ЗМІ опублікували заяву про його відставку. Однак ні дати, ні підпису на документі не було, а формулювання звучало: «Прошу звільнити за власним бажанням з моменту бажання». На наступний день В. Зеленський заявив, що всі члени його команди написали такі заяви, і при необхідності він готовий їх показати.

Слід зазначити, у народі стали порівнювати поведінку В. Зеленського з діями президента Білорусі О. Лукашенка, для якого приїхати у глибинку, відчитати чиновника і звільнити його – звичайна справа. Таку стилістику поведінки першої особи чимало людей зустрічає з розумінням і явним схваленням.

Однак звертає на себе увагу і точка зору деяких експертів, які підкреслюють грубість у спілкуванні президента з оточенням і побоюються, що вона може перетворитися в прийнятний стиль спілкування у суспільстві. Такого характеру висловлювання Президента вже цитуються у гаслах масових акцій (URL: https://ukraina.ru/exclusive/20190829/1024776446.html).

Вищезгадана точка зору знаходить свою підтримку й активно та позитивно коментується у соціальних мережах і, при подальшій «її розкрутці» може стати тенденційною...

2. На посаді Президента В. Зеленський зберігає дієві «фішки» своєї виборчої кампанії – звернення до українців через соцмережі і мінімальний контакт із засобами масової інформації. Активно і ефективно працюють, підтримувані громадянами нашої країни, групи в ФБ (URL: https://www.facebook.com/82-2223510161221935/; URL: https://www.facebook.com/groups/puzva/; URL: https://www.facebook.com/groups/393925481403700 та ін.) і акаунти в Інстаграм та ін. «Слуга народу» має велику кількість профілів, які працюють на її репутацію. Дані сторінки не тільки активно інформують своїх користувачів про діяльність Президента України, його візити, переговори та плани, але, й дають можливість комунікації, обговорення тих чи інших кроків, створюють враження залученості у процес, об’єднують громадян спільною метою. Відстежуючи зміст величезної кількості коментарів постів даних сторінок, не виникає сумніву в потужній та стабільній впевненості учасників даних груп у своєму президентові.

Однак у соціальних мережах досить активно поширюється інформація й іншого, провокативного, негативного характеру. Як приклад: в мережі з’явився ролик (URL: https://twitter.com/i/status/1159460737338806273) з кадрами до і після вступу президента на посаду. У першому епізоді він розповідає українським журналістам, як жорстко має намір спілкуватися при зустрічі з В. Путіним, а у другому – розповідає про телефонну розмову з В. Путіним після загибелі на Донбасі чотирьох морських піхотинців. Прикладом ще може бути і відео-матеріал блогера зі звинуваченнями: «Зеленський не проукраїнський президент!» (URL: https://www.youtube.com/watch?v=WMApNPwQVWk&fbclid=IwAR2TcFdQMN_rox8nTDoMGTPK5_7cg
D6SPyDdeaoISrv-91SCoZIMMgYdFG0), який набрав тисячі «лайків».

Дані відео-матеріали знайшли свою аудиторію, підтримку і відповідні відгуки. І таких майданчиків для критичних (найчастіше неаргументованих, провокаційних) висловлювань чимало. Також слід згадати результати проведеного дослідження: «Мемократія: як користувачі Facebook, Instagram і VK вплинули на склад нової Верховної Ради», згідно з яким у Facebook негативна риторика переважає над позитивною щодо всіх партій, за винятком Батьківщини. Негативні пости налічують 53 % проти 10 % позитивних. При цьому, слід звернути увагу на підтвердження висновків політологів у тому, що грамотний чорний піар здатен відібрати в політика або політичної сили біля відсотка голосів виборців. Це має значення з огляду на те, що партії для проходження в парламент потрібно побороти 5 % бар’єр (Сугестівні технології маніпулятівного впліву [В. М. Петрік, М. М. Прісяжнюк, Л. Ф. Компанцева, Є. Д. Скулиш, О. Д. Бойко, В. В. Остроухов]; за заг. ред. Є. Д. Скулиша. – 2-ге вид. – К .: ЗАТ «ВІПОЛ», 2011. – 248 с.).

Однак слід зауважити, що ставка у роз’яснювальній роботі стосовно діяльності нинішньої влади лише на мережеві ресурси, на сторінки соціальних мереж і майданчики ЗЕ-команди не зовсім виправдана. Вона не охоплює всі категорії соціально активної частини громадян у більш широкому інформаційному полі. На думку експертів слід активно використовувати можливості різноманітних науково-аналітичних видань, що сприятиме наповненню інформаційного поля якісним, змістовним матеріалом і залучатиме до обговорення суспільно значущих проблем широке коло фахівців. У підсумку, слід підкреслити, що перші 100 днів Президент України В. Зеленський закінчив з дуже високим «кредитом довіри», що вже ґрунтується на розпочатій роботі й окреслених векторах подальшої діяльності.

 

Горова С. 100 днів і трохи більше… Формування основних векторів роботи [Електронний ресурс] / С. Горова // Україна: події, факти, коментарі. – 2019. – № 17. – С. 44–52. – Режим доступу: http://nbuviap.gov.ua/images/ukraine/2019/ukr17.pdf. – Назва з екрану.