Візит В. Зеленського до Польщі та перспективи двосторонніх відносин Н. Тарасенко, мол. наук. співроб. СІАЗ НБУВ

Підсумки візиту Президента України В. Зеленського до Польщі

 

31 серпня – 1 вересня Президент України В. Зеленський здійснив офіційний візит до Республіки Польща, куди він був прибув для участі у меморіальних заходах з нагоди 80-ї річниці початку Другої світової війни. Жалобні заходи у Польщі проходили під гаслом «Пам’ять і застереження». На них запросили близько 40 глав держав і урядів, очільників міжнародних організацій та блоків. Це надало додаткової значимості візиту В. Зеленського, оскільки зустрічі зі світовими лідерами мали багатосторонній характер.

Важливо, що для участі у меморіальних заходах не запросили президента Росії В. Путіна. Ще у липні 2019 року влада Польщі заявила, що вважає недоречною його присутність, оскільки «Путін є лідером країни, яка здійснює збройну агресію проти своїх сусідів». Про це в ефірі польської радіостанції Polskie Radio 24 заявив заступник прем’єр-міністра Я. Сасіна (URL: https://www.radiosvoboda.org/a/druga-svitova-80-rokiv/30140507.html).

Глава канцелярії президента Польщі А. Дуди К. Щерський, коментуючи рішення не запрошувати президента Росії на пам’ятні заходи, приурочені до 80-ти річної річниці початку Другої світової війни, відзначив, що Польща відзначатиме дату з представниками держав, які співпрацюють із Варшавою у забезпеченні миру на основі дотримання міжнародного права, поваги суверенітету інших держав і їхньої територіальної цілісності.

«Порушення цих правил було ознакою агресорів 1939 року й залишається найбільшою загрозою миру сьогодні», – зазначив К. Щерський. Росія, за його словами, фактично, уперше після 1945 р. силою змінила кордони на континенті, відібравши в України Крим і спровокувавши збройний конфлікт на Донбасі.

Візит Президента В. Зеленського до Варшави був важливим також з огляду на необхідність покращення двосторонніх українсько-польських відносин, рівень та якість яких за останні два роки безпрецедентно знизилися. Причиною цього стала тривала історична суперечка, яка загострилася після приходу до влади у Польщі правої партії «Право та справедливість». У квітні 2017 р. у відповідь на знищення низки українських поховальних монументів на честь вояків УПА на території Польщі Україна запровадила мораторій на пошуково-ексгумаційні роботи на польських похованнях минулого сторіччя на території України, що викликало серйозне невдоволення Польщі. Ще більш гострими суперечності між країнами стали після прийняття у 2018 р. польським Сеймом оновленого закону про Інститут національної пам’яті, який, по суті, прирівняв воїнів УПА до нацистів. Це рішення було сприйняте Києвом як відверто антиукраїнський крок, який робить неможливим подальший історичний діалог. Згодом Конституційний суд Польщі скасував скандальну українську частину правок до статуту Інституту національної пам’яті. Утім, польська сторона так і не вирішила питань знищених пам’яток, зокрема у польському с. Грушовичі, акт вандалізму місцевої влади у якому і став приводом для появи мораторію.

Перший офіційний візит нового українського Президента до Польщі дав змогу «підвести риску» під тривалою кризою в українсько-польських відносинах та анонсувати активізацію співпраці. Вже напередодні візиту стало відомо, що В. Зеленський має намір зняти з порядку денного найболючіше питання, яке турбувало польську сторону, а саме – скасувати мораторій на пошуково-ексгумаційні роботи. Втім, як виявилося, польська сторона до останніх днів перед візитом не була у курсі таких планів українського гостя. З цієї причини, як стверджує польська сторона, домовленості не були зафіксовані письмово.

«У світі так не робиться. Ми пропонували заздалегідь підготувати документи для узгодження. Для цього ми пропонували Вадиму Пристайку у будь-який зручний час відвідати Варшаву для консультацій. І ми пропонували це навіть не керівництву МЗС, а людині, якій довіряє Зеленський. Однак можливостей для таких консультацій в українського президента не знайшли. Як наслідок – про ініціативи, з якими український президент збирається летіти до Варшави, ми дізнаємося з медіа», – сказав у розмові з «Європейською Правдою» польський дипломат, що опікується відносинами з Україною.

У підсумку візит українського Президента відбувся без підписання заключних документів або спільного президентського комюніке. На спільному брифінгу після зустрічі у Варшаві президенти України та Польщі повідомили, що домовились усунути історичні суперечності, які в останні роки були серйозною проблемою у відносинах двох країн. В. Зеленський, зокрема, розповів, що вони відверто поговорили про історичні питання й не знайшли жодного, яке б не можна було вирішити у діалозі

«Домовились оновити та перезавантажити двосторонню робочу групу, яка буде працювати під патронатом двох президентів. Щоб плями минулого не завадили будувати спільне світле майбутнє», – відзначив В. Зеленський під час спілкування з журналістами.

Президент України заявив, що готовий розблокувати надання дозволів на проведення пошукових робіт в Україні. Він також запропонував А. Дуді спорудити на кордоні України та Польщі спільний меморіал примирення. «Дякую за цей теплий діалог, навіть не за діалог, а теплу розмову», – завершив свій виступ В. Зеленський (URL: https://www.bbc.com/
ukrainian/features-49536203
).

Президент Польщі А. Дуда на брифінгу привітав В. Зеленського з «прекрасним» результатом на парламентських виборах, який «дозволить йому повністю реалізовувати свою політику».

Судячи з виступу польського лідера, подолання історичних суперечностей між країнами було однією з найважливіших тем. «Ми б хотіли обидва, щоб на цьому тлі відбулась нормалізація міжлюдських відносин. Дорога до цього – щоб кожна людина, яка загинула чи яку вбили, була вшанована та отримала своє ім’я та прізвище, мала надмогильний пам’ятник, щоб на табличці було прізвище, щоб на братських могилах це було реалізоване. Для цього потрібні ексгумаційні роботи», – заявив А. Дуда.

Президент Польщі наголосив, що питання місць пам’яті має фундаментальне значення для поляків. «Це фундаментальне питання, яке покращить наші спільні дії у майбутньому», – резюмував А. Дуда. У свою чергу він пообіцяв «виконувати відповідні дії в Польщі, розмовляти з різними спільнотами та місцевою владою, щоб ми могли з паном президентом співпрацювати і дії мали двосторонній характер. Це важливо для обох країн», – наголосив президент Польщі.

Заява В. Зеленського щодо скасування мораторію на проведення поляками пошукових робіт відразу викликала критику в Україні. Зокрема, директор Українського інституту національної пам’яті В. В’ятрович, який у 2017 р. був одним з ініціаторів впровадження мораторію, відзначив, що «односторонні поступки України у вигляді скасування видачі дозволів на пошукові роботи на терені України без очікуваного з боку Польщі відновлення бодай одного зі зруйнованих пам’ятників лише погіршать ситуацію. Тому що утвердять не партнерські стосунки між нашими країнами, а стосунки домінування однієї над іншою… Навіть більше – односторонні поступки стануть заохоченням для продовження тиску на Україну з боку інших держав» (URL: https://www.eurointegration.com.ua/articles/2019/09/2/7100293).

З іншого боку, ЗМІ почали дискурс щодо того, якою ціною було досягнуто цих домовленостей, та чи призведе їх виконання до реального вирішення історичних суперечностей Києва та Варшави. Оглядачі сходяться на думці, що В. Зеленський іде на поступки не без розрахунку. У відповідь на поступки у питаннях історії офіційний Київ чекає на швидке розморожування двосторонньої співпраці та вирішення найбільш гострих проблем. Наприклад, із видачею ліцензій на вантажні перевезення, які були суттєво обмежені раніше.

Однак найважливішим у Києві вважають отримання всіх необхідних дозволів на будівництво газового інтерконнектора, що має суттєво спростити отримання американського скрапленого газу, який надходить у польський термінал у Свіноуйсьці. Останнє стає особливо актуальним у контексті ймовірної газової війни з РФ після завершення дії чинної газової угоди з «Газпромом».

З огляду на це, під час зустрічі В. Зеленського з А. Дудою не обійшлося без обговорення енергетичної тематики. Так, український Глава держави назвав газопровід «Північний потік-2» загрозою для усієї Європи, а також зазначив, що Україна виступає за енергетичну співпрацю у трикутнику «Польща-США-Україна». Окрім цього, сторони наголосили на необхідності збереження санкційної політики проти Росії, перезавантаженні двостороннього діалогу щодо історичних питань, покращенні роботи пунктів пропуску на українсько-польському кордоні тощо.

Під час зустрічі українського та польського президентів наша сторона проявила зацікавленість в участі у такому регіональному проекті як «Тримор’я» – форумі країн Східної та Центральної Європи (наразі 12 держав), що знаходяться між трьома морями (Адріатичне, Балтійське, Чорне). Із самого початку Україна, попри запрошення, не доєдналася до ініціативи трьох морів, не ставши ані країною-засновницею, ані державою-учасницею об’єднання. Не виключено, що у випадку переходу зацікавленості до більш практичної площини, представники від України братимуть участь у п’ятому саміті ініціативи, запланованому на 2020 р. в Естонії. Враховуючи те, що з часом проект може набути серйозної геополітичної ваги, з огляду на те, що країни-члени матимуть змогу політично, економічно та енергетично контролювати простір, що відділяє Європейський півострів від Євразійського простору, спроба долучитися до формату може зіграти на руку Україні, вважають експерти (URL: https://economistua.com/pidsumki-vizitu-zelenskogo-do-respubliki-polshha).

У Варшаві В. Зеленський зустрівся також з головою Ради міністрів РП М. Моравецьким та маршалком Сенату С. Карчевським. Крім того, Президент України провів низку двосторонніх зустрічей, зокрема, з президентами Грузії, Литви, Болгарії та Чорногорії, прем’єр-міністром Бельгії.

Ще одним ключовим моментом візиту української дедегації до Польщі стало підписання меморандуму про газову співпрацю між США, Польщею та Україною. Мета документа – посилення безпеки в Європі, яка стикається з ризиками через агресивну політику Росії на енергоринку. Для цього сторони домовилися диверсифікувати поставки газу, щоб обмежити вплив Кремля у регіоні (URL: https://mind.ua/publications/20201483-varshavskij-gazovij-debyut-pro-shcho-zelenskij-domovivsya-v-polshchi-z-amerikancyami). Підписи під меморандумом поставили секретар Ради нацбезпеки і оборони України О. Данилюк, міністр енергетики США Р. Перрі й уповноважений уряду Польщі з енергетичної стратегічної інфраструктури П. Наїмський. У церемонії також взяв участь міністр енергетики та захисту навколишнього природного середовища України О. Оржель. Для нього поїздка до Варшави стала першим офіційним візитом у новому статусі.

Тристороння угода передбачає розвиток зусиль щодо постачання американського скрапленого природного газу в Польщу та Україну, використання українських підземних газових сховищ (ПСГ) та облаштування газової інфраструктури. Меморандум, підписаний Україною, США і Польщею – це політичний документ, що має підкріплюватися домовленостями на рівні комерційних компаній з конкретними умовами щодо вартості та обсягів поставок. Перша така угода вже є. Напередодні тристоронньої зустрічі у Варшаві стало відомо, що в листопаді цього року на термінал у Свіноуйсьце надійде американський СПГ, законтрактований компанією «Енергетичні ресурси України». Після регазифікації паливо буде подано в польську ГТС і через газовимірювальну станцію «Германовичи» транспортовано на український ринок.

Попри те, що підписана лише декларація про наміри, а польська газотранспортна інфраструктура матиме змогу забезпечити повноцінний транзит газу в Україну не раніше 2022 р., меморандум має стати потужним аргументом у нашому протистоянні з «Газпромом». Поява такої інформації для Києва важлива саме зараз, перед початком осіннього раунду переговорів з Москвою і Брюсселем про умови транзиту російського газу після 2019 р., коли закінчиться діючий контракт. Прем’єр-міністр України О. Гончарук уже заявив про необхідність укладення нової довгострокової транзитної угоди з «Газпромом».

О. Данилюк назвав газовий меморандум «історичною угодою», завдяки якій Україна скоротить залежність від «Газпрому», розвиваючи поставки скрапленого газу з території Польщі. Але реалізація таких планів вимагає конкретних дій. Наприклад, необхідно ще побудувати інтерконнектор, який сполучає газотранспортні системи обох країн. Це, за словами П. Наїмського, дозволить Польщі наростити щорічні поставки газу в Україну до 6 млрд куб. м уже з 2021 р. І йдеться, звісно, про американський ресурс, поставки якого на СПГ-термінал у Свіноуйсьце на Балтійському узбережжі під Гданськом постійно зростають.

«Можливо, ми використовуватимемо польський СПГ-термінал для диверсифікації поставок газу в Україну, що стане важливим кроком у забезпеченні енергетичної безпеки нашої держави», – зазначив В. Зеленський.

Також важливою у розрізі цього була двостороння зустріч О. Данилюка і нового міністра енергетики України О. Оржеля з міністром енергетики США Р. Перрі, у ході якої була виражена готовність Вашингтона допомагати нашій державі повністю розкрити свій енергетичний потенціал за допомогою американських технологій, ресурсів та підтримки, що виглядає досить непоганою перспективою для розвитку українсько-американських відносин.

Водночас у Польщі не відбулася анонсована раніше і найбільш очікувана українською стороною зустріч В. Зеленського з президентом США Д. Трампом. Президент Сполучених Штатів скасував візит до Польщі через наближення урагану «Доріан» до Флориди. Замість нього до Варшави прибув віце-президент М. Пенс.

Під час зустрічі з Президентом України В. Зеленським американський високопосадовець заявив, що США будуть і надалі підтримувати Україну в питаннях безпеки і територіальної цілісності. «Ми завжди підтримували народ України, особливо з 2014 р. ми твердо виступаємо за територіальну цілісність України. І можу запевнити вас, що ми продовжимо підтримувати народ України в питання вашої безпеки, територіальної цілісності, включно з законним правом України на Крим», – наголосив М. Пенс. Він додав, що зараз відносини між Вашингтоном та Києвом «міцніші, ніж будь-коли». Сторони обговорили ситуацію на Донбасі, покрокову стратегію повернення миру в Україну, співпрацю в енергетичній сфері. Також ішлося про майбутній візит В. Зеленського до США та зустріч з Д. Трампом (URL: https://fakty.com.ua/ua/ukraine/20190901-zelenskyj-zustrivsya-z-majkom-pensom).

Д. Трамп особисто запросив В. Зеленського в американську столицю ще у травні 2019 р., коли вітав його з вступом на пост Президента України. Планувалось, що президенти України та США вперше зустрінуться у Варшаві на заходах, присвячених 80-й річниці початку Другої світової війни. Такі короткі попередні зустрічі стали звичними для Білого дому, оскільки для Д. Трампа чимало значить особиста симпатія чи антипатія до глав держав. Водночас американська сторона уточнила, що візит Президента України до Вашингтона має сенс лише після початку роботи Верховної Ради України і призначення нового уряду, інакше він ризикує мати лише символічне значення і не бути ефективним.

Після того, як 29 серпня 2019 р. Верховна Рада України призначила новий уряд на чолі з О. Гончаруком, спецпредставник Держдепу США з питань України К. Волкер підкреслив, що перед візитом В. Зеленського до США Україна має виконати домашнє завдання. «Ми хочемо близько працювати з новою командою над втіленням усіх оголошених намірів та ініціатив. І ми б хотіли, щоб на момент візиту Президента Зеленського до Білого дому ми могли б говорити і про те, чого досягла українська влада, і про наші досягнення у двосторонній співпраці», – сказав він в інтерв’ю каналу «Прямий» (URL:  https://hromadske.ua/posts/shlyah-do-vashingtona-sho-vidomo-pro-majbutnyu-zustrich-zelenskogo-z-trampom).

Іншою передумовою візиту є призначення нового Посла України в США, роль якого важлива хоча б з точки зору технічних питань підготовки зустрічі.

Перед тим, як їхати на зустріч у Білому домі, не завадить також мати і вже кілька підписаних реформаторських законів. Таку пораду В. Зеленському дає колишній посол США в Україні С. Пайфер. У колонці для журналу «Новое Время» він пише: «В минулому розвиток подій в Україні розчарував як українців, так і її друзів на Заході. І якщо Зеленський зможе навести переконливі аргументи, що на цей раз усе буде інакше – що він і його новий парламент ухвалять рішучі кроки – він повернеться додому, забезпечивши надійну основу для україно-американських відносин».

Експерти прогнозують, що якщо США планують таки прийняти В. Зеленського у Білому домі, то це може статися після зустрічі «Нормандської четвірки». Її мають провести у Парижі наприкінці вересня. Редакторка авторитетного французького видання Le Monde пояснила, що Єлисейський палац готовий прийняти зустріч в Нормандському форматі у вересні після того як «Росія продемонструє прогрес в обміні полоненими». За даними української влади, цей процес наразі активно триває, а деяких українських політв’язнів вже перевели до СІЗО у Москві і готують до обміну.

Тим часом кум В. Путіна та новообраний депутат В. Медведчук заявив, що зустріч «Норманської четвірки» неможлива, поки не будуть виконані вимоги Москви. І додав, що «наскільки йому відомо», французька сторона також підтримала це. За його словами, «президент Франції Еммануель Макрон сказав, що зустрічі заради зустрічі бути не може». Водночас 30 серпня 2019 р. у телефонній розмові з В. Зеленським Е. Макрон підтвердив, що хоче зустрітися у цьому форматі найближчим часом.

Радник Д. Трампа з Нацбезпеки Дж. Болтон, який нещодавно перебував з візитом у Києві, заявив про готовність США приєднатися до Нормандського формату, якщо цього забажають усі його учасники. Водночас він скептично поставився до самого факту такої зустрічі. «Немає сенсу проводити нову конференцію, якщо не думаєш, що матимеш кращий результат, ніж після попередньої такої конференції», – вважає він.

За словами очільника Дипакадемії і дипломата С. Корсунського, перша зустріч президентів України і США може відбутися на полях Генасамблеї у Нью-Йорку, на яку вперше поїде В. Зеленський, тобто з 17 по 23 вересня. Однак лунають думки, що зустрічатися з Трампом саме тоді – погана ідея. «Усі 180 країн від Індонезії до Гани будуть намагаються заодно зустрітися з Трампом. Цей візит просто загубиться серед десятків інших», – застерігають деякі дипломати.

Утім, незалежно від дати можливої зустрічі президентів США та України, експерти закликають В. Зеленського ретельно готуватися до неї. С. Корсунський, зокрема, зауважив, що варто сформувати «такий порядок денний, який дасть одразу позитивний результат». Він вважає, що на зустрічі президентів слід говорити про довгострокові плани, адже в незалежності від того, хто стане наступним президентом США, ця країна вибудовує стратегію на десятиліття.

Дипломат вважає, що В. Зеленському у Вашингтоні слід також презентувати українське бачення дипломатичного рішення конфлікту з Росією. «Повірте, у Трампа в голові рішення стосовно Росії немає. Він хоче, щоб це питання вирішувалося. Питання – як», – запевняє С. Корсунський.

В МЗС України у контексті підготовки порядку денного візиту В. Зеленського до США відзначають, що під час його зустрічі з Д. Трампом планується обговорити «увесь комплекс питань українсько-американського стратегічного партнерства і взаємодії двох держав як у двосторонньому форматі, так і на міжнародній арені, зокрема, у контексті підтримки з боку США суверенітету і територіальної цілісності України й готовності американської сторони всебічно сприяти реалізації масштабної програми реформ у нашій країні».

Підсумовуючи візит Президента України В. Зеленського до Польщі у рамках участі в меморіальних заходах з нагоди 80-ї річниці початку Другої світової війни, можна констатувати, що це була важлива зовнішньополітична подія як з огляду на участь у заходах великої кількості представників різних країн світу, що забезпечило нагоду провести низку вагомих двосторонніх переговорів, у зв’язку з необхідністю покращення відносин між Польщею та Україною та прагненням нової української влади продовжити і покращити національну зовнішню політику, особливо у розрізі її прозахідного вектору. Сам факт того, що представники нашої держави були запрошені на заходи у польській столиці можна вважати головним позитивом цієї події. У цілому візит до Польщі став позитивним і плідним для України, незважаючи на зміну формату запланованих зустрічей у зв’язку з відсутністю у Варшаві президента США Д. Трампа. Візит українського Президента відбувся без підписання заключних документів або спільного президентського комюніке, утім важливих домовленостей вдалося досягти в енергетичній сфері. Підписано тристоронній українсько-польсько-американський меморандум про співпрацю в газовій сфері, який передбачає розвиток постачання американського скрапленого природного газу в Польщу та Україну, використання українських підземних газових сховищ та облаштування газової інфраструктури. Угода спрямована на посилення регіональної безпеки газопостачання. Суть її зводиться до того, що Польща та Україна отримують можливість зменшити свою залежність від російського газу за допомогою розбудови терміналу зрідженого газу в Свіноуйсті та будівництва газопроводу Baltic Pipe, що з’єднає Польщу з Норвегією. У перспективі через польські термінали можна буде отримувати газ як із США, так і з Катару та Саудівської Аравії. Україна ж, збудувавши власний LNG-термінал на Чорному морі, у перспективі отримає можливість співпраці, наприклад, з Туреччиною, яка окрім російського «потоку» намагається розвивати транспортування газу, наприклад, із Туркменістану (URL: https://www.depo.ua/ukr/svit/transatlantichneiy-gazoviy-front-chomu-vizit-zelenskogo-do-varshavi-vigrav-vid-vidsutnosti-trampa-201909021021405).

Іншим ключовим для нас моментом у майбутній співпраці є той факт, що Україна отримає міцніші економічні зв’язки із Польщею. У Варшаві давно хотіли перетворити свій газовий термінал на хаб для поставки блакитного паливу в Україну і Прибалтику. Після реалізації цього проекту взаємозалежність Києва та Варшави зросте і стосунки між двома країнами, ймовірно, стануть більш прагматичними і менш залежними від теми взаємних історичних кривд, яку так люблять використовувати польські популісти. Тим паче, що на зустрічі В. Зеленського з президентом Польщі А. Дудою було досягнуто помітного прогресу у справі виведення дискусії про історію зі сфери інтересів політиків і спроби знайти істину силами істориків.

 

Тарасенко Н. Підсумки візиту Президента України В. Зеленського до Польщі [Електронний ресурс] / Н. Тарасенко // Україна: події, факти, коментарі. – 2019. – № 17. – С. 11–19. – Режим доступу: http://nbuviap.gov.ua/images/ukraine/2019/ukr17.pdf. – Назва з екрану.