Українське питання на саміті G7 у ФранціїА. Потіха, наук. співроб. СІАЗ НБУВ

Підсумки роботи 45-го саміту країн G7: українсько-російські відносини

 

26 серпня у Франції завершився ювілейний, 45-й, саміт країн «Великої сімки»: Канади, США, Великобританії, Франції, Німеччини, Італії та Японії. Саміт пройшов на тлі глобального економічного протистояння США і Китаю, можливого виходу Великобританії з ЄС. Погляди учасників розділилися щодо повернення Росії до «Великої сімки» і відновлення G8, іранської проблеми, ракетного договору і глобальної торговельної війни між Сполученими Штатами та Китаєм. Президент США Д. Трамп, який досить скептично відгукується про ефективність G7, ООН, НАТО та інші «старі» формати, на думку експертів, прибув до Франції не домовлятися, а жорстко і безкомпромісно відстоювати свою позицію з усіх питань порядку денного.

Що стосується українського питання, президент Франції Е. Макрон оголосив про зустріч в Нормандському форматі, яку лідери погодили провести у вересні. Як зазначив французький експерт, президент Інституту перспективного аналізу і безпеки в Європі Е. Дюпюі, Україна буде в центрі уваги дипломатичної порядку у вересні під час 75-го саміту Генеральної Асамблеї ООН. «Україна буде в центрі уваги дипломатичної порядку, в наступні місяці, тому що Президент Зеленський проявляє готовність до відкритого обговорення ситуації в Україні. Ми чекаємо і сподіваємося, що відбудеться нормандська зустріч. Я вважаю, що президент Макрон ясно сказав президенту Путіну про готовність Зеленського вести діалог довкола того, що відбувається в східних областях України. Ми говоримо про можливості розширеного діалогу і про можливу перспективу федералізації України», – зазначив Е. Дюпюі (URL: https://www.unn.com.ua/uk/publication/1820916-ekspert-z-frantsiyi-pro-te-yak-poznachitsya-na-ukrayini-zustrich-velikoyi-simki). – 2019. – 27.08).

Щоправда невідомо про яку федералізацію говорив експерт. Ймовірно були якісь домовленості про які мало відомо, але українська сторона про це не заявляла.

Разом з тим французький експерт наголосив, що Україна не була визначальною темою на G7. Проте під час зустрічі президента Е. Макрона з В. Путіним, яка відбулася 19 серпня, напередодні саміту лідерів «Великої сімки», ситуація в Україні була центральним питанням. «Важливо розуміти, що після G7 відбудеться другий саміт, на якому якраз буде порушуватися українська проблематика, в кінці вересня – 75 засідання Генеральної Асамблеї Об’єднаних Націй. Під час цього саміту Зеленський, Путін, Макрон і, звичайно ж, пан Дональд Туск, представляючи ЄС, і інші лідери країн ООН обговорять критичні питання», – наголосив експерт.

Разом з тим, як інформують ЗМІ, уперше від моменту початку російської агресії G7 відмовилася надавати Україні письмові гарантії підтримки, зберігати санкції проти РФ у зв’язку з невиконанням Мінських угод. Щороку від моменту анексії Криму та окупації Донбасу для України саміт G7 закінчувався ідентично: сторони підписували підсумкове комюніке, де гарантували, що й надалі підтримуватимуть офіційний Київ, посилювати або продовжувати санкції проти Росії до виконання нею Мінських угод. Минулого року, коли президентом України був П. Порошенко, такі письмові гарантії відмовився надавати Д. Трамп. Він не захотів ставити підпис під документом, пославшись на торговельні спори з іншими країнами-учасницями. Нинішній саміт завершився декларацією на одну сторінку, де і згадки немає про підтримку України. Ідеться лише про організацію Німеччиною та Францією зустрічі лідерів нормандського формату найближчим часом (URL: https://gordonua.com/ukr/publications/-pidsumki-velikoji-simki-rosiju-ne-povernuli-sanktsiji-ne-zatverdili-minsk-ne-pidtrimali-pro-krim-zabuli-1223718.html). – 2019. – 27.08).

Як інформують ЗМІ, ще напередодні саміту G7 однією з головних його тем називалася ситуація в Україні. І вона дійсно обговорювалася як усіма лідерами одночасно, так і в ході двосторонніх зустрічей. Однак про якісь прориви в українському питанні за результатами саміту говорити не доводиться. Зокрема, в ході спільної прес-конференції Д. Трюдо і А. Меркель було заявлено про підтримку України і про необхідність подальшого проведення реформ в нашій країні. Дещо раніше А. Меркель повідомила, що на саміті обговорювалися також терміни проведення зустрічі в нормандському форматі, і висловила надію, що ця зустріч відбудеться «якомога швидше». А на підсумковій спільній прес-конференції з Д. Трампом А. Меркель заявила, що підтримує ідею переговорів Президента України В. Зеленського з президентом Російської Федерації В. Путіним. «Я хочу бачити проведення переговорів між новим українським Президентом Зеленським і російським президентом. Ми хочемо побачити прогрес по Мінських угодах», – заявила А. Меркель (URL: https://ukr.segodnya.ua/world/europe/skandaly-i-rezultaty-sammita-g7-1321692.html). – 2019. – 27.08).

Деякі політики вважають, що Україні потрібно більше приділяти уваги і закликають до більш тісного співробітництва з новою владою. Зокрема, директор Аналітичного центру Байдена, колишній заступник міністра оборони США М. Карпентер радить президенту Д. Трампу запросити Україну на наступний саміт G7. «Як щодо запрошення України на наступну зустріч G7? Це динамічна демократія, яка бореться за виживання як суверенна держава. Чому ви не скажете президенту Путіну залишатися вдома, поки він не виведе свої війська з України», – зазначив М. Карпентер (URL: https://nv.ua/ukr/world/geopolitics/ukrajinu-treba-zaprositi-na-samit-g7-novini-ukrajini-50039349.html). – 2019. – 27.08).

Натомість глава Білого дому Д. Трамп кличе президента РФ В. Путіна відвідати США під час наступного саміту, а Німеччина і Франція намагаються прив’язати нормандський формат до питання приєднання Росії до «Сімки». Як відомо з подібною ініціативою виступив в ході зустрічі з В. Путіним президент Франції Е. Макрон, ідею негайно підтримав Д. Трамп. Щоправда, пізніше Е. Макрон виступив з уточненням, заявивши, що перетворення G7 на G8 можливе лише після вирішення українського питання. Проте Д. Трамп готовий підтримати діалог з Росією безумовно. І тут немає нічого дивного, адже американський президент на минулорічному саміті G7 в Канаді також виступав за повернення Росії до «Сімки» найрозвинутіших країн, аргументуючи це тим, що чимало питань (зокрема, щодо Ірану і Північної Кореї) набагато легше вирішити за сприяння Кремля.

За інформацією ЗМІ, така ініціатива не отримала значної підтримки. Так, британська преса пише, що російська тема викликала «напругу» між лідерами G7 (URL: https://ukr.segodnya.ua/world/europe/skandaly-i-rezultaty-sammita-g7-1321692.html). – 2019. – 27.08).

Більшість учасників саміту виступили проти такої ідеї. Проукраїнську позицію зайняв Європейський союз – постійний негласний учасник «Групи семи» президент Європейської ради Д. Туск заявив: «Росію повернути до “Сімки” неможливо». За його словами, причин, через які країну виключили із G7, – захоплення Криму і окупації частини Донбасу – не було усунуто, російська агресія нікуди не поділася. Навіть більше, Д. Туск наголосив, що з’явилися додаткові виклики, наприклад, провокації РФ в Азовському морі.

Тим часом, лідери країн G7 ухвалили підсумкову декларацію, у якій жодного слова не сказали про Росію. Але все ж під час саміту учасникам удалося погодити позицію стосовно РФ. Формула така: РФ поки що не приєднують до «Сімки», однак із ізоляції країну виводять – G7 оголосила про початок діалогу із країною-агресором. Про це на своїй сторінці у Twitter повідомило Agence France-Presse, посилаючись на французькі дипломатичні джерела (URL: https://gordonua.com/ukr/publications/-pidsumki-velikoji-simki-rosiju-ne-povernuli-sanktsiji-ne-zatverdili-minsk-ne-pidtrimali-pro-krim-zabuli-1223718.html). – 2019. – 27.08).

У свою чергу і президент США від своєї ідеї, ймовірно, не збирається відмовлятись. Як пише британська газета The Guardian, президент США Д. Трамп не прийняв позиції більшості учасників та акцентував: без залучення Росії до «Сімки» обговорення Сирії, Ірану і КНДР є неможливим. У цьому його підтримав лише прем’єр Італії Д. Конте, японська сторона зберегла нейтралітет. Усі інші виступили проти свого американського колеги. Д. Туск заявив, що доцільніше було б запросити на наступний саміт G7 в якості гостя Україну. А премьер-міністр Великобританії Б. Джонсон і Канади Д. Трюдо домовилися блокувати будь-які спроби повернути Росію в G7, поки не буде припинена агресія Москви в Україні.

За словами Д. Трюдо, якщо доведеться особисто зустрітися з В. Путіним, він безпосередньо висловить йому усі занепокоєння щодо неналежної поведінки Росії. «Під час міжнародних самітів я ніколи не уникав дискусій, у яких брав участь Путін. Я навіть мав особисті розмови із ним, під час яких наголошував на занепокоєнні Канади рядом вчинків Росії. Якщо випаде можливість, я повторю це знову і вислухаю, що він скаже на це», – заявив Д. Трюдо, відповідаючи на запитання про можливу присутність В. Путіна у статусі гостя на майбутньому саміті G7 у США (URL: https://prm.ua/diyi-rosiyi-v-ukrayini-pozbavili-yiyi-prava-na-partnerstvo-u-g7-tryudo/). – 2019. – 27.08).

Разом з тим він наголосив, що Росія нині не може мати повноправний партнерський статус у рамках G8. «Важливо визнати, що G7 – це зібрання держав-однодумців, рішуче налаштованих рухатися уперед позитивним для світової економіки чином. Натомість дії Росії в Україні та деінде точно позбавили її права на партнерство у цій групі», – підкреслив глава уряду Канади.

У свою чергу в Японії вважають, що повернення до формату G8 не можна виключати при виконанні певних умов, проте на це може знадобитися час. Про це заявив на прес-конференції в Токіо міністр закордонних справ країни Т. Коно. «Формат вісімки існував раніше, тому не можна виключити повернення до нього за участю РФ при виконанні певних умов», – наголосив міністр (URL: https://censor.net.ua/news/3144792/pozitsiya_yaponii_po_krymu_neizmenna_
anneksiya_nepriemlema_glava_mid_kono). – 2019. – 27.08).

При цьому він не уточнив, про які умови йдеться, однак зазначив, що поки складно сказати, скільки на це потрібно часу. Разом з тим Т. Коно заявив, що Японія не змінює позицію по Криму і вважає приєднання півострова до РФ неприйнятним. «Анексія Криму неприйнятна. Це була наша позиція, і вона не змінилася», – підкреслив Т. Коно.

Проте Д. Трамп може поступити так, як йому захочеться. Адже ще до початку роботи саміту він назвав «безумовно можливим» приїзд Путіна як учасника на наступний саміт G7, який відбудеться у 2020 р. у США. Поки що не йдеться про запрошення російського лідера як офіційного представника клубу: для цього необхідне рішення всіх його учасників. Трамп може покликати його в односторонньому порядку як гостя. Так цього року зробив французький лідер Е. Макрон, запросивши прем’єр-міністра Іспанії П. Санчеса і міністра закордонних справ Ірану Д. Заріфа.

Отже, на правах господаря майбутнього саміту Д. Трамп може запросити туди в якості гостя кого завгодно. Але, якщо говорити про перспективи такої пропозиції, то тут є багато проблем для самого Д. Трампа. Адже наступний саміт пройде в умовах активної президентської виборчої кампанії в США, що буде диктувати йому свої умови. У тому числі з приводу доцільності такого запрошення. Та й не факт, що В. Путін приїде. У російській пресі відзначається, що для президента РФ, яка раніше була повноправним членом клубу, запрошення в якості гостя – однозначне пониження в статусі. Що, з огляду на амбіції В. Путіна, для нього неприпустимо. І якщо навіть запрошення надійде і буде прийняте, важко спрогнозувати реакцію світових лідерів на, фактично, «насильницьке» запрошення до діалогу з Росією.

Деякі російські експерти досить скептично відреагували на ідею Д. Трампа запросити В. Путіна на саміт G7 у якості гостя. Зокрема, Л. Шевцова, російський політолог, доктор історичних наук, дослідник Chatham House заявила, що російським чиновникам не варто спокушатися, адже Захід шукає шляхи нейтралізації Росії, щоб підготуватися до серйозної глобальної гри. «Трамп все ж провокатор. Влаштував балаган, який завершився клацанням по російському самолюбству», – зазначила експерт (URL: https://nv.ua/ukr/opinion/povernennya-rosiji-v-g8-novini-rosiji-50039477.html). – 2019. – 28.08).

За її словами Д. Трамп пообіцяв, що В. Путін «найімовірніше» буде запрошений у Нью-Йорк на саміт «Сімки» в 2020 р. Е. Макрон ідею підтримав, тим самим взявши участь в «балагані». Приймаючи в себе В. Путіна, Е. Макрон створив враження, що Європа жити не може без Росії. «Зараз же будемо брати в обійми глибоко європейську країну! Але “Сімка” в Біарицці заявила, що Путіна бачити не готова», – підкреслила Л. Шевцова.

Вона вважає, що не варто сподіватись на добрі наміри Заходу. При цьому вона наголосила, що найімовірніше все залишиться як є. «Словом, ніби обіцяли, і кликали. А потім зачинили двері. Іронія в тому, що Кремль, не дочекавшись рішення “Сімки”, поспішив заявити, що розгляне запрошення. МЗС почав вимагати запрошення на рівних. А російські пікейні жилети вже який день обговорюють, то повертатися чи ні? А якщо повертатися, то яку ціну заламати за повернення? Виявилося, даремно витрачали енергію», – зазначила експертка.

На її переконання, «Сімка» в Біаррицці закрила тему. «Хоча незрозуміло, як у голові Трампа укладається пропозиція повернути Росію в G7 з виходом США з ДРСМД, а також його вимогою до Німеччини знизити залежність від російського газу і новим американським пакетом санкцій проти Росії? Як прагнення Макрона обійняти Росію поєднується з його закликом дати відсіч російській кампанії з дезінформації? Схоже на когнітивний дисонанс!», – заявила Л. Шевцова.

Щоправда вона вважає, що нормалізація відносин Заходу з Росією залишається на порядку денному. На її думку, не варто спокушатися з приводу західних мотивацій. Кремлю доведеться усвідомити неприємну істину: «фактор Росії» для ліберальної спільноти став засобом для досягнення більш важливих для нього стратегічних цілей. І тому Росію потрібно або ізолювати, або умиротворити, щоб не заважала. «Перетворення Росії на союзника ліберальної цивілізації, сприяння її модернізації та руху до демократії зняті з західного порядку денного. Росія більше не мета. Росія – головний біль», – вважає експертка.

При цьому Л. Шевцова заявили: «Те, як з Росією заграють і те, як росіяни відповідають на ці загравання, навряд чи привід для державної гордині. І вже точно не привід для самоповаги».

Українські експерти не виключають запрошення В. Путіна на саміт G7 в 2020 р. Проте вони не вбачають явної загрози для України. Як зазначив експерт з міжнародних питань І. Куса, для України більша загроза буде у разі підписанні великої угоди між Сполученими Штатами Америки та Російською Федерацією, ніж повернення останньої до G7. «Можливість повернення Росії до G7 існує, але не думаю, що вона велика. Консенсусу серед країн-учасників немає. Плюс, сама Росія не дуже бажає цього, лише символічно, щоб показати перемогу. Вона завжди була зайва там. G7 завжди був клубом країн західного блоку. Якщо звісно США та Росія не вийдуть на велику угоду, в цьому велика загроза для України, а не в самому поверненню Росії до G7», – зазначив експерт (URL: https://prm.ua/dlya-ukrayini-ye-bilsha-zagroza-nizh-povernennya-rosiyi-do-g7-ekspert/). – 2019. – 26.08).

Деякі українські експерти не вірять у можливість, найближчим часом, повернення Росії до «Великої вісімки». На думку С. Джерджа, голови громадської ліги Україна-НАТО, заяву Д. Трампа не можна трактувати однозначно. «З одного боку, він запрошує Путіна на наступний саміт G7 у Сполучених Штатах, де США будуть приймати учасників. З іншого боку, США посилюють санкції, нарешті запроваджують санкції, пов’язані з Солсбері та отруєнням Скрипалів у Великій Британії. Так що тут якась двостороння політика Сполучених Штатів», – наголосив експерт (URL: http://nrcu.gov.ua/news.html?newsID=90054). – 2019. – 27.08).

Щодо саміту у нормандському форматі, то, як інформують ЗМІ, він може відбутися найближчими тижнями, адже відповідну коротку заяву опублікував президент Франції Е. Макрон, цьогорічний організатор саміту G7. Макрон заявив, що сам писав текст заяви. Вона містить 5 пунктів, одним з яких є питання України. Інші пункти стосуються торгівлі, Ірану, Лівії та Гонконгу. «Франція та Німеччина організують саміт у нормандському форматі найближчими тижнями для досягнення відчутних результатів», – йдеться у заяві (URL: https://www.eurointegration.com.ua/news/2019/08/27/7100082/). – 2019. – 27.08).

Канцлерка ФРН А. Меркель за підсумками саміту G7 у Біарріці також заявила, що зустріч у норманському форматі на найвищому рівні відбудеться незабаром. «Тут (на саміті) ми отримали підтримку щодо продовження процесу стосовно України та імплементації Мінських угод. Це, безумовно, призведе до підготовчої роботи до майбутньої зустрічі в нормандському форматі на рівні керівників, тобто президента Путіна, Президента Зеленського, президента Макрона і мене. Це має відбутися дуже скоро», – зазначила вона.

У свою чергу президент Франції зазначив, що почав обговорення цього питання під час зустрічі з російським лідером В. Путіним під час їх останньої зустрічі. За його словами, президент РФ тоді підтримав ідею проведення такої зустрічі.

Президент РФ В. Путін днями на прес-конференції з президентом Франції заявив, що перед зустріччю у нормандському форматі на рівні лідерів Україні слід зробити низку кроків, зокрема щодо «особливого статусу» Донбасу.

Тобто немає такого оптимізму, про який говорять західні лідери. У Росії до такої ініціативи ставлення своєрідне. Вони якби не проти, але вимагають значних поступок з боку саме України. Як зазначив прес-секретар президента РФ Д. Пєсков, ідею проведення саміту нормандської четвірки підтримують усі учасники, але експерти мають визначити його результативність. «Дуже активно триває розмова про відновлення роботи нормандського формату на найвищому рівні. Цю ідею підтримують усі – і Берлін, і Париж, і Президент Зеленський, і президент Путін. Потрібна результативність», – заявив Д. Пєсков (URL: https://ua.interfax.com.ua/news/political/609500.html). – 2019. – 27.08).

За його словами, спочатку експерти мають визначити результативність майбутнього саміту, після чого ухвалюватиметься рішення про його проведення. «Але саму ідею проведення саміту підтримують усі учасники нормандської четвірки», – наголосив Д. Пєсков.

Проте, як інформують ЗМІ, Російська Федерація висуває нові умови для зустрічі лідерів України, Росії, Німеччини та Франції у нормандському форматі щодо війни на окупованому Донбасі. Міністр закордонних справ Росії С. Лавров заявив, що головною умовою проведення саміту є розведення сил і засобів в зоні конфлікту в трьох основних районах – біля Станиці Луганської, Петрівського та Золотого.

За його словами, розведення сил біля Станиці Луганської стало «позитивним розвитком подій». «Я сподіваюся, що розведення сил і засобів відбудеться в усіх трьох районах. І вже коли нормандський формат збереться, то зможе домовлятися про поширення цієї практики на всю лінію зіткнення. Це було б дуже важливо», – вважає С. Лавров (URL: https://zik.ua/news/2019/08/26/rosiya_vysunula_dvi_umovy_shchodo_donbasu_
dlya_zustrichi_u_normandskomu_1634369). – 2019. – 27.08).

Другою умовою, яку висуває російська сторона – необхідність зафіксувати на папері формулу Ф.-В. Штайнмаєра – екс-глави Міністерства закордонних справ Німеччини та нинішнього Президента країни. С. Лавров зауважив, що перед зустріччю «нормандської четвірки» важливо зрозуміти позицію щодо мінських домовленостей нової влади України та уряду, який сформують. «Ми чули чимало суперечливих заяв офісу Президента України, які йдуть в розріз із зобов'язанням Києва за цим документом. Ми розраховуємо, що новий уряд однозначно підтвердить прихильність мінським домовленостям», – зазначив він.

Тож говорити про результативність майбутніх переговорів в нормандському форматі зарано. Невідомо чи вони відбудуться найближчим часом. У цілому саміт G7 для України не приніс особливих сподівань, але і негативних рішень для нашої країни не було. Західні країни, цілком природньо вирішували ті проблеми, які їх більше цікавлять, та які впливають на економіку і політику їх країн. Таким чином, вчергове підтвердилася думка більшості спостерігачів, що лише активність зовнішньої політики України може вплинути на рішення Заходу.

 

Потіха А. Підсумки роботи 45-го саміту країн G7: українсько-російські відносини [Електронний ресурс] / А. Потіха // Україна: події, факти, коментарі. – 2019. – № 17. – С. 4–11. – Режим доступу: http://nbuviap.gov.ua/images/ukraine/2019/ukr17.pdf. – Назва з екрану.