Урожай-2019: особливості цьогорічних жнивІ. Рудь, мол. наук. співроб. СІАЗ НБУВ

Жнива-2019: основні особливості та попередні результати

 

У 2019 р. незалежна Україна збирає свій 28-й урожай зернових. Кожні жнива – особливі, і це не дивно, адже і посіви, і погодні умови щороку інші.

Варто зазначити, що цьогоріч погодні умови загалом сприятливі для збирання урожаю.

У всіх областях протягом липня-серпня активно жнивують – збирають пшеницю, ячмінь, горох та озимий ріпак. Нещодавно в деяких областях розпочато збирання жита та вівса.

Станом на 19 серпня 2019 р. українські аграрії приступили до збирання пізніх культур – гречки, проса, соняшнику. Зокрема, намолочено:

гречки – 1,0 тис. т зерна з площі 1,0 тис. га, або 2 % до прогнозу (68 тис. га) при середній урожайності 12,9 ц/га;

проса – 19 тис. т зерна з площі 10 тис. га, або 12 % до прогнозу (90 тис. га) при середній урожайності 18,0 ц/га;

соняшнику – 3,0 тис. т зерна з площі 2,0 тис. га до прогнозу (5,8 млн га) при середній урожайності 13,8 ц/га.

Крім того, ріпаку зібрано 3,1 млн т з площі 1,25 млн га, або 99 % при прогнозі 1,25 млн га та середній урожайності 24,9 ц/га.

Щодо збирання ранніх зернових та зернобобових культур, то аграрії намолотили 38,7 млн т зерна з площі 9,9 млн га, або 99 % до прогнозу при середній врожайності 39,1 ц/га (URL:https://www.kmu.gov.ua/ua/news/zhniva-2019-v-ukrayini-rozpochato-zbirannya-piznih-kultur).

Особливостями цьогорічної кампанії зі жнив зернових та зерно-бобових культур є: по-перше, – ранній старт. Цього року збір врожаю розпочався на 7-8 днів раніше в порівнянні з минулим роком. По-друге – швидкі темпи збирання, близькі до тих, які ми називаємо високими. Покращилося ресурсне забезпечення господарств. По-третє, експерти констатують дещо менше навантаження на техніку. Якщо не завадить погода, то є можливість зібрати хліб швидше, ніж це було зазвичай.

Як зазначають фахівці, цього року були відсутні фактори, які б могли призвести до того, що новий урожай буде меншим за минулорічний. І це підтверджується в тому числі вищою урожайністю. В південних областях приріст складає +3-4 ц/га, а в центральній частині – +5 ц/га і більше. Переважна більшість зерна пшениці, прийнятого на елеваторах, має хорошу і високу хлібопекарську якість.

Водночас слід зазначити, що темпи збирання врожаю у всіх областях різні, що пов’язано зі строкатістю природно-кліматичних умов. І в яких би умовах не працювали наші аграрії, всі вони добре обізнані, досвідчені, технологічно дисципліновані та організаційно спроможні використовувати сучасні підходи до ведення сільського господарства. Звичайно, роль людського фактору з кожним роком стає меншою, а роль погодних умов, особливо в контексті зміни клімату, зростає.

Зміни клімату впливають також на географічне поширення культур: ті культури, які традиційно вважалися теплолюбивими, південними, вже культивуються по всій Україні. Варто сказати також, що в нас поліпшилася робота з сортовими ресурсами. Сьогодні аграрії мають досить велику пропозицію сортів і гібридів, які придатні до вирощування у різних природно-кліматичних зонах.

Якщо говорити про збір зерна загалом, то минулоріч 50 % валового збору було отримано за рахунок кукурудзи. В той же час валовий збір пшениці в минулому році склав 24,5 млн т, а кукурудзи – 35 млн т при загальному зборі 70,1 млн т.

У цьому році посівна площа під кукурудзу склала 4,8 млн га: посіяли на 200 тис. га більше проти минулого року. Зменшено посівну площу соняшнику (з 6 млн га у 2018 р. до 5,9 млн га у 2019-му), сої (з 1,7 млн га до 1,6 млн га) та жита (з 149 тис. га до 115 тис. га). Жито стало менш привабливим для аграріїв в силу цінової ситуації.

Із початком жнивної кампанії ми бачимо, що є хороші перспективи для експорту зерна. Загалом сьогодні ми втричі більше вирощуємо, аніж нам потрібно для власних потреб (URL:https://minagro.gov.ua/ua/news/urozhaj-2019-osoblivosti-zbiralnoyi-kampaniyi).

Експорт зернових культур з України з початку 2019-2020 МР станом на 8 серпня 2019 р. склав понад 4,6 млн т, що на 1,58 млн т (або на 51,5 %) вище за показник минулого року (3 млн т). Про це свідчать дані Державної фіскальної служби, повідомляє прес-служба Мінагрополітики. При цьому, обсяги експорту пшениці з початку сезону зросли майже на 40 % або на 544 тис. т і склали 1,89 млн т. Постачання ячменю склало 1,14 млн т (+ 40,7 %). Експорт кукурудзи на зовнішні ринки за звітний період склав 1,6 млн т (вище в 1,7 рази). Також повідомляється, що експорт українського борошна склав 29,5 тис. т, що на 62 % вище за минулорічний.

 Поряд зі збиранням врожаю у 20 регіонах проходить сівба озимого ріпаку під урожай 2020 р., якого посіяно вже 347 тис. га, або 32 % до прогнозу. Загалом, за оперативними даними регіонів, під урожай 2020 р. прогнозується посіяти озимих зернових на площі 7,3 млн га в тому числі: пшениці (включаючи тритикале) – 6,2 млн га, жита – 122 тис. га, ячменю – 920 тис. га (URL:https://www.adama.com/ukraine/ua/news).

Говорячи про виробництво та експорт зернових, не можна не згадати про основних гравців на данному ринку, а саме про агрохолдинги.

На противагу загальним очікуванням, кількість аграрних холдингів в Україні не збільшується, а зменшується.

Українські аграрні холдинги – великі інтегровані компанії – залишаються визначними гравцями в сільськогосподарському секторі нашої країни. Водночас цей сегмент аграрних виробників, який виник відносно недавно, не є сталим, а постійно зазнає змін.

За минулий 2018 р. кількість таких компаній скоротилася до 85 (з 93 компаній у 2017 р.). Закономірно, що разом із кількістю гравців скоротився і сукупний земельний банк агрохолдингів. Проте більш показовим є той факт, що скоротився також земельний банк 15-ти найбільших компаній – з 3,3 млн га у 2017 р. до 3,2 млн га у 2018 р.

Якщо ж дивитися на основні фінансові показники, то не досить вдалим був минулий рік і для більшості публічних аграрних холдингів України (ті компанії, які торгуються на фондових біржах; таких наразі 12).

Лише декільком публічним компаніям вдалося покращити своє становище за минулий рік. Так, збільшити EBITDA (показник розраховується на підставі фінансової звітності компанії і використовується для оцінки того, наскільки прибутковою є основна її діяльність) у порівнянні з 2017 р. вдалося лише 4 публічним агрохолдингам: IMC, AgroGeneration, Agroton та Agromino.

Тоді як сукупне значення EBITDA українських публічних агрохолдингів зменшилося за 2018 р. на 19 % – або на 204 млн дол. США у чистому вираженні (з 1 056,6 млн дол. США у 2017 р. до 853,6 млн дол. США у 2018 р.). Про зниження середньої рентабельності в АПК наголошує і Нацбанк у своєму звіті за перше півріччя 2019 р.

Водночас агрохолдинги залишаються, як і раніше, найбільш продуктивним сегментом українських сільськогосподарських виробників, демонструючи найвищі рівні середньої врожайності поміж інших категорій виробників, як-от інші с/г підприємства та домогосподарства населення.

У цілому, можна резюмувати, що у минулому 2018 р. аграрні холдинги були виваженими у своїх рішеннях та поводились обережно: надавали перевагу оптимізації над зростанням, а також сільськогосподарським культурам з найвищим рівнем середньої рентабельності.

Важливим елементом подальшої стратегії агрохолдингів буде питання щодо зняття мараторію на продаж сільськогосподарських земель.

Як відомо, зняття мараторію на продаж сільськогосподарських земель є одним з пунктів програм 4 з 5 партій, що потрапили до парламенту нового скликання, в тому числі й політсили Президента України В. Зеленського – партії «Слуга народу»

У команді Президента України очікують, що суспільство та експерти обговорять модель земельної реформи та її інституційний супровід до кінця серпня. Про це повідомив радник заступника глави Офісу Президента України Д. Малюська під час дискусії «Як мають працювати держоргани, аби ринок землі був вигідним усім».

«Ми хочемо послухати ідеї суспільства. При цьому ми висуваємо кілька умов, які необхідні для успішної роботи ринку землі. Це успішна боротьба з рейдерством. Мін’юст вже почав запроваджувати антирейдерські заходи, щоб не лишити селян безпорадними. Також в Україні має функціонувати інституція, що забезпечить бажаючим отримати земельну ділянку, доступ до кредитування. Є ідея про співпрацю у цьому напрямку із Світовим банком», – сказав Д. Малюська.

Він також повідомив, що відповідний законопроект має бути ухвалений до кінця року, аби ринок землі повноцінно запрацював улітку-восени наступного року.

«У нас буде складний рік роботи з тим, щоб реформа запрацювала правильно. Ми маємо зробити велику підготовчу роботу, яка не була зроблена у минулі роки», – прокоментував він.

Д. Малюська додав, що станом на сьогодні у команді Президента В. Зеленського не бачать вагомих аргументів, чому ринок землі не має бути відкритий для юридичних осіб. Там вважають, що земельна реформа стимулюватиме ріст української економіки (URL:https://agronews.ua/node/138852).

О. Нів’євський, доцент Київської школи економіки, експерт із земельних питань,поділився нещодавно своїми думками щодо питання зняття мораторію на продаж сільсьгосподарських земель, який діє вже майже 20 років.

Зокрема, експерт зазначив, що Українська держава володіє надзвичайно великою площею землі. Чверть аграрних земель або близько 10 млн га перебувають у державній власності. Це набагато більше, ніж в інших країнах. Наприклад, загальна, тобто разом з приватною, площа ріллі в Німеччині – 12 млн га, у Швейцарії – 500 тис. га.

Як вважає О.Нів’євський,держава – найменш ефективний землевласник. На 1 га земель державні аграрні підприємства генерують на 106 дол. менше доданої вартості, ніж приватні, на 55 дол. – чистого прибутку і на 218 дол. – виручки. Більше того: тільки близько 20 % державних земель зареєстровані у Держземкадастрі, що негативно позначається на доходах місцевих бюджетів.

Отже, коли мова йде про різні варіанти відкриття ринку землі, один з найбільш обговорюваних підходів – на першому етапі вводити в обіг лише державну землю. На перший погляд, це цілком логічно.

По-перше, так держава позбавиться цієї «чорної» діри економіки та джерела корупції. По-друге, як говорять прихильники цього варіанта, це дасть ціновий орієнтир для всього ринку і дозволить відпрацювати механізм продажу землі.

Насправді ж обмеження вільного обігу землі державними угіддями – поганий варіант, – вважає експерт. У такому разі запровадження ринку не лише не виконає поставлені перед ним завдання, а й сама ідея ринку буде дискредитована.

Державні землі – єдині великі масиви землі, що залишилися в Україні. Середній розмір ділянок державних земель перевищує 80 га. Для порівняння: у приватних власників цей показник становить лише близько 3,6 га.

Як підкреслює експерт, для аграріїв державна земля – це можливість орендувати велике поле, а не мати справу з десятками пайовиків. Останні можуть будь-коли відмовитися від співпраці, утворивши «острівець незалежності» серед єдиного масиву землі.

О. Нів’євський вважає, що державні землі найбільш цікаві для бізнесу, адже їх значно легше сконцентрувати й обробляти. Саме тому вони коштуватимуть значно дорожче, ніж приватні паї, і не зможуть бути ціновим орієнтиром, тобто допомогти бізнесу і громадянам зрозуміти, якими повинні бути ринкові ціни на приватну землю.

Ці висновки непрямо підтверджує нинішній ринок оренди. Середня вартість оренди гектара державної землі у 2018 р. становила 3 431,5 грн, оренди паю – 1 613,4 грн. Якщо ціна оренди відрізняється вдвічі, то, ймовірно, ціни продажу державних земель теж значно перевищуватимуть ціни продажу паїв.

Отже, якщо запускати ринок лише з державних земель, це створить дисбаланс на ринку і спричинить численні негативні наслідки як для економіки загалом, так і для розвитку аграрного бізнесу, зокрема, – зазначив О. Нів’євський(URL:https://www.epravda.com.ua/publications/2019/07/30/6500
94
).

Отже, літня кампанія зі жнив зернових та зерно-бобових культур у 2019 р. проходить щонайменше не гірше за минулорічну. В цілому за даними Мінагропрому на 19 серпня українські аграрії намолотили вже 38,7 млн т зерна з площі 9,9 млн га, або 99 % до прогнозу при середній врожайності 39,1 ц/га.

У той же часекспорт зернових культур з України з початку 2019-2020 МР станом на 8 серпня 2019 р. склав понад 4,6 млн т, що на 1,58 млн т (або на 51,5 %) вище за показник минулого року (3 млн т). В той же час на противагу загальним очікуванням, кількість основних експортерів – аграрних холдингів в Україні не збільшується, а зменшується. На дану ситуацію має вплив діючий до сьогодні мораторій на продаж сільськогосподарських земель.

Нова влада на чолі з Президентом В. Зеленським за підтримки більшості в новому парламенті швидше за все поставить питання зняття мораторію найближчим часом, що матиме великий вплив на розвиток української агропромислової галузі у цілому.

 

Рудь І. Жнива-2019: основні особливості та попередні результати [Електронний ресурс] / І. Рудь // Україна: події, факти, коментарі. – 2019. – № 16. – С. 36–41. – Режим доступу: http://nbuviap.gov.ua/images/ukraine/2019/ukr16.pdf. – Назва з екрану.