Особливості динаміки та наслідки коливання курсу долараС. Кулицький, старш. наук. співроб. СІАЗ НБУВ

Обмінний курс долара США в Україні навесні–влітку 2019 р.: імовірні перспективи його динаміки та соціально-економічні наслідки

 

Особливе місце долару США не лише у функціонуванні української економіки, а й у життєдіяльності українського суспільства загалом традиційно привертає увагу ЗМІ та експертного середовища до будь-яких незвичних коливань його обмінного курсу. Не стало виключенням і нинішнє весняно-літнє зниження обмінного курсу американської валюти в Україні. Тим більш, що згідно з розрахунками до Державного бюджету України на 2019 р. було передбачено зростання середньорічного курсу долару США до гривні. Щоправда, спочатку, тобто ще навесні цього року, зниження обмінного курсу американської валюти до гривні занепокоєння в експертів не викликало. Насамперед це пояснювалось тим, що в Україну під президентські, а потім і під парламентські вибори учасники виборчого процесу традиційно вводять з-за кордону вільноконвертовану валюту (ВКВ), в основному долар США. Це й сприяло зниженню обмінного курсу американської валюти до гривні. Але згодом стало очевидно, що таких пояснень замало і суттєве зниження курсу американського долару в Україні обумовлено й іншими чинниками.

Загалом, деяке зниження обмінного курсу долару США до гривні у весняно-літній період не є чимось незвичним. Воно обумовлено, насамперед, дією деяких економічних чинників сезонного характеру. Останніми роками таке зниження повторюється доволі регулярно, не викликаючи при цьому якихось помітних економічних потрясінь.

 Інша справа, що нинішнє весняно-літнє зниження обмінного курсу американської валюти в Україні має більш усталений характер, ніж раніше. Зокрема, протягом січня – липня 2019 р. (за даними на останній день місяця) офіційний курс долара США до гривні, встановлений Національним банком України (НБУ), коливався у межах 25,09 грн/дол. – 27,76 грн/дол., тоді як протягом усього 2018 р. аналогічні коливання знаходились у межах 26,14 – 28,39 грн/дол., а протягом усього 2017 р. – 25,58 – 28,07 грн/дол. До того ж у 2019 р. НБУ купував на міжбанківському валютному ринку долари США загалом за нижчим середньозваженим курсом, ніж у попередньому році.

Зазначені відмінності в обмінних курсах долару США в Україні обумовлені відмінностями у надходженні в Україну іноземної валюти по роках. Так, якщо, за даними НБУ, щомісячні обсяги операцій із купівлі/продажу безготівкової іноземної валюти (а це, в основному, американський долар) на міжбанківькому валютному ринку України протягом 2017 р. коливались у межах 2 691,8 – 4 766,0 млн дол. США (в еквіваленті), протягом 2018 р. – 3 855,1 – 6 256,7 млн дол. США (в еквіваленті), то у січні – липні 2019 р. вони вже становили 5 309,8 – 8 164,0 млн дол. США (в еквіваленті). Загалом же сукупний обсяг операцій з купівлі безготівкової іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України за січень – липень 2019 р. сягнув 43,4 млрд дол. США (в еквіваленті), що більш ніж удвічі перевищує обсяги операцій з купівлі безготівкової іноземної валюти за аналогічний період 2017 р. і на 46,4 % більше, ніж обсяги купівлі безготівкової іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України за січень – липень 2018 р.

Значне зростання пропозиції іноземної валюти, насамперед долару США, на українському міжбанківському валютному ринку обумовили й відповідну політику інтервенцій НБУ на цьому ринку. Тому у 2019 р. НБУ значно активніше, ніж у попередні роки, проводив операції саме з купівлі долару США. Зокрема, у січні – липні 2019 р. обсяги щомісячної купівлі іноземної валюти Національним банком коливались у межах 190,4 – 1 271,1 млн дол. США, тоді як максимальні місячні обсяги купівлі іноземної валюти НБУ у 2017 р. становили 525,2 млн дол., а у 2018 р. – 519,0 млн дол. Ще більшою була різниця у мінімальних місячних обсягах купівлі іноземної валюти НБУ у 2019 р. порівняно з 2017 р. і 2018 р.

Саме такий перебіг подій у фінансовій сфері й обумовив нинішній підвищений інтерес експертного середовища до ситуації, що склалась на валютному ринку України. Як зазначав на початку серпня з цього приводу на сторінках журналу «Новое время страны» (2019. – № 28. – С. 23) фахівець відділу продаж боргових цінних паперів компанії Dragon Capital С. Фурса, «ситуація стала аномальною. Якщо попередні коливання гривні можна було пояснити сезонними трендами, то зараз національна валюта зійшла зі звичної стежки. Причина все та ж – експансія іноземців на внутрішній ринок облігацій. На цьому тижні відбувся черговий аукціон і Мінфін залучив порядку 17 млрд грн. Левова частка коштів припала на довгі облігації. П’ятирічні ОВДП було продано на суму понад 10 млрд грн, дворічні – на 5,3 млрд грн. Саме на такі папери припадає попит з боку іноземців. У підсумку вони купили облігацій більш як на 500 млн дол., викликавши дисбаланс на валютному ринку. Сукупний портфель нерезидентів сягнув близько $ 3,5 млрд».

За інформацією ЗМІ, обмінний курс гривні 30 липня досяг чотирирічного максимуму в 25 грн/дол., після чого наступного дня на міжбанку пробив ще один пік у 24,94 грн/дол. Різке зростання курсу гривні відносно долара банкіри пов’язують з великим припливом іноземного капіталу в гривневі облігації внутрішньої державної позики (ОВДП). Інвестори купують держоблігації на аукціонах Міністерства фінансів (Мінфін), продаючи валюту всередині країни. Загальний обсяг інвестицій нерезидентів в ОВДП станом на 14 серпня 2019 р. вже досяг 86,8 млрд грн (або приблизно 3,6 млрд дол. США). З початку року цей портфель виріс у 13,7 рази.

Однією з ключових причин привабливості для іноземних інвесторів українських облігацій внутрішньої державної позики є нинішня висока облікова ставка, встановлена Національним банком України (НБУ). Водночас, як наголошує голова Ради НБУ, академік НАН України Б. Данилишин, звертаючи при цьому увагу на суперечності, що виникають між такими цілями монетарної політики НБУ, як забезпечення цінової стабільності (разом з підтримкою низьких стабільних темпів інфляції) та сприянням економічному зростанню, «на практиці встановлення високого рівня облікової ставки (сьогодні вона в Україні чи не вдвічі вища за рівень інфляції у річному вимірі), навпаки, призводить до гальмування економічного зростання, яке у свою чергу може спричиняти зниження фактичних доходів бюджету, що стимулює уряд більше позичати на ринку знову ж таки за високими ставками. Позитивний бік тенденції полягає у привабливості зобов’язань уряду України для нерезидентів, які забезпечили приплив коштів на ринок ОВДП з початку року на понад 51 млрд грн. Така ситуація за умови проблемного торговельного балансу, з одного боку, забезпечила стабільну ситуацію на валютному ринку. З іншого – зберегла потенціал для девальвації національної валюти при масованому продажу нерезидентами ОВДП, наприклад, через якісь екстраординарні події» (Дзеркало тижня. – 2019. – № 29. – С.6). Цілком закономірно постає питання: за яких саме обставин такі екстраординарні події можуть статися? Відповідь на це питання спробуємо знайти в процесі подальшого аналізу ситуації на фінансовому ринку України.

Крім того, оглядачі деяких ЗМІ наголошують, що раніше попит на українські облігації з боку іноземців обмежувало побоювання політичної турбулентності в Україні та сумніви у продовженні співпраці із Міжнародним валютним фондом (МВФ). Але «оскільки і президентські, і парламентські вибори пройшли без заворушень, а перспективи співробітництва із МВФ залишаються позитивними, іноземні вкладники побігли до нас», – наводить Deutsche Welle слова директора Центру економічної стратегії Г. Вишлінського. Також він наголошує на тому, що для іноземних інвесторів прихід до влади В. Зеленського та партії «Слуга народу» є більшою мірою позитивним сигналом. І в цьому з ним погоджуються й деякі інші експерти.

Слід також враховувати, що важливим організаційно-технічним чинником, який забезпечив значне зростання обсягів українських боргових цінних паперів нерезидентами (а отже – і зростання обмінного курсу гривні до долару США) стало те, що з травня нинішнього року міжнародний центральний депозитарій Clearstream, створений для безпечної транскордонної торгівлі цінними паперами, підключив Україну до своєї системи. В результаті іноземним інвесторам відкрився доступ навіть до тих вітчизняних ОВДП, які були номіновані у гривні. Зокрема, на думку А. Абромавичуса, екс-міністра економічного розвитку і торгівлі, співпраця із Clearstream значно спростила нерезидентам доступ до українських облігацій. А це, як зазначалось вище, сприяло зміцненню гривні та послабленню долару США в Україні.

Вище зазначено деякі внутрішні українські чинники формування обмінного курсу долару США до гривні. Однак існують і потужні зовнішні, міжнародні фактори, що впливають на цей процес на українському валютному ринку.

Зокрема, у деяких ЗМІ наголошують на нинішній, сприятливій для зовнішньоекономічної діяльності вітчизняного бізнесу, кон’юнктурі світового ринку, як факторі послаблення долару США в Україні та зміцненні гривні. Йдеться, зокрема, про очікування рекордного урожаю зернових цього року, високі ціни на світових ринках на такі важливі товари українського експорту, як зерно та залізна руда й водночас найнижчі за 3 останні роки ціни на природний газ, що є однією з найбільших статей українського імпорту. Причому, як наголошується у документах НБУ, станом на кінець червня світові ціни на природний газ взагалі знизилися до мінімального рівня з 2006 р. через високі запаси завдяки теплій зимі та збільшенню пропозиції зі США та Росії.

Водночас чи не одне з чільних місць серед зовнішніх чинників, що опосередковано сприяли зростанню обмінного курсу гривні до долару США, посідає торгова війна між США та Китаєм, що розгортається останнім часом. Так, за інформацією ЗМІ, на початку серпня президент США Д. Трамп пообіцяв запровадити мита в розмірі 10 % на товари, що імпортуються з Китаю вартістю 300 млрд дол. на рік з 1 вересня. Він підкреслив, що нові мита торкнуться товарів, щодо яких вони ще не запроваджувалися. Причому мита у розмірі 25 % вже діють відносно товарів з Китаю на загальну суму 250 млрд дол. Очікувалося, що переговори щодо торгової угоди США і Китаю продовжаться у Вашингтоні на початку вересня. Щоправда, деякі аналітики вважають, що торгова угода між двома країнами не буде укладена до президентських виборів у США, які відбудуться восени 2020 р. Також вони вважають, що президент Д. Трамп виконає свою обіцянку запровадити мито в розмірі 10% на товари китайського імпорту обсягом 300 млрд дол. на рік.

З іншого боку, у деяких ЗМІ, наприклад в американській газеті Los Angeles Times, наголошується, що у торговій війні з КНР США можуть програти як в довгостроковій, так і в короткостроковій перспективі. А газета The Wall Street Journal стверджує, що невизначеність стосовно імпортних мит на китайські товари призвела до скорочення зростання ВВП США з трьох до двох відсотків. Інвестиції в бізнес падають, а світове виробництво – майже в рецесії (URL:https://dt.ua/WORLD/ekonomika-ssha-potenciyno-mozhe-prograti-u-torgovelniy-viyni-z-kitayem-la-times-319893_.html). Також у ЗМІ наводяться оцінки аналітиків банку Goldman Sachs, згідно з якими торгова війна з Китаєм сповільнить зростання економіки США на 0,6 процентних пункти (п.п.) в поточному році замість очікуваних раніше 0,2 п.п.

Причому, за інформацією експертів, американо-китайська торгова війна цілком може доповнитись ще й війною валютною. Підставою для таких припущень стало зниження курсу китайського юаня до долару США. Зокрема, на торгах 5 серпня курс китайського юаня до долару США впав нижче за відмітку в 7 юанів за долар, досягнувши свого найнижчого рівня з 2008 р. В результаті інвестори почали продавати китайську валюту на тлі зростаючих побоювань з приводу нового витка ескалації в торговельній війні між Китаєм і США. Підкреслюється також, що зниження курсу юаня сталося через кілька днів після того, як очільник Білого дому Д. Трамп оголосив про введення додаткових мит на товари з Китаю. Для самого ж Китаю подальша навмисна або мимовільна девальвація юаня означатиме пом’якшення наслідків американських мит і в цілому підвищення глобальної конкурентоспроможності китайської експортної продукції.

Утім, 6 серпня Центральний банк КНР, який чітко регулює китайський валютний ринок, знову відновив межу курсу в сім юанів за долар, встановивши трохи більш твердий курс національної грошової одиниці. Тому, згідно з деякими експертним оцінками, цілком можливо, що падіння юаня 5 серпня було всього лише «брязкотом зброї», іншими словами – попередженням Америці і всьому світу, що Китай готовий до девальвації і в будь-який момент може її здійснити. Хоча офіційно Пекін рішуче відкинув звинувачення в валютному маніпулюванні і запевнив, що не має наміру реагувати за допомогою обмінного курсу на «зовнішні подразники типу торговельних суперечок».

Як зазначають фахівці НБУ, ескалація торгового конфлікту між США та Китаєм призвела до звуження міжнародної інвестиційної активності та торгівлі у першій половині 2019 р., що негативно відобразилося на перспективах зростання глобальної економіки та динаміці світових цін на товарних ринках.

Так само негативно на поведінку міжнародних портфельних інвесторів діють й повідомлення про ситуацію в німецькій економіці, що є найбільшою в Європейському Союзі й водночас, так би мовити, «мотором» цього міжнародного об’єднання. Німецькі ЗМІ, з посиланням на Федеральне статистичне відомство Німеччини, повідомляють, що експорт товарів з Німеччини у червні 2019 р. впав на 8 % порівняно з аналогічним показниками червня минулого року. А за результатами першого півріччя 2019 р. німецький експорт збільшився лише на 0,5 %. На стан німецького експорту, за словами експертів, впливає обережність інвесторів у всьому світі через торговельну війну між США та Китаєм, а також відсутність ясності щодо майбутнього виходу Великобританії з Євросоюзу. Загалом експерт з державного Німецького банку розвитку KfW К. Борґер вважає, що «Німеччина влітку 2019 року перебуває на межі між стагнацією і рецесією». Зі свого боку, очільник зовнішньоекономічного відділу Федерального об’єднання торгово-промислових палат Німеччини Ф. Траєр зазначає, що навіть зростання ВВП на рівні дещо вище нуля за підсумками цього року «стало б успіхом», враховуючи стан світової економіки (URL:https://www.dw.com/uk/%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BD%
D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%BA%D0%B0-%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%87%D1%87%D0%B8%
D0%BD%D0%B8-%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%83%D0%B2%
D0%B0%D1%94-%D0%BD%D0%B0-%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D1%96-%D1%80%D0%B5%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%96%D1%97/a-49971964).

Тому обумовлена американо-китайською торговою війною та рядом інших економічних і політичних чинників невизначеність щодо умов подальшого розвитку світової економіки загалом, і міжнародних фінансових ринків зокрема, стимулює міжнародних інвесторів до диверсифікації своїх капіталів і пошуку безпечних активів для вкладання у них своїх коштів.

Також вже традиційно для подібних ситуацій на міжнародних фондових ринках почало дорожчати золото. Зокрема, на початку серпня вартість унції золота на біржі Нью-Йорку вперше з 2013 р. перевищила 1 500 дол. А з початку року дорогоцінний метал подорожчав на 17 % завдяки підвищеному попиту на захисні активи на тлі побоювань ескалації торгової війни між США та Китаєм і очікувань пом’якшення грошово-кредитної політики з боку провідних центробанків світу. Крім того, як наголошують оглядачі ЗМІ, останнім часом Федеральна резервна система (ФРС) США знизила розмір базової процентної ставки, а Європейський центральний банк (ЄЦБ) і Банк Японії сигналізували про готовність піти на такий захід в майбутньому. А при зниженні відсоткових ставок підвищується привабливість дорогоцінних металів як інструментів для інвестицій. «Золото знову виступає в традиційній ролі захисного активу», – заявив виконавчий директор відділу сировинного і валютного ринків UBS Group У. Гордон. На його думку, в разі ескалації торгової війни ціна золота може досягти 1,6 тис. дол. за унцію (URL:https://biz.nv.ua/ukr/finance/cini-na-zoloto-onovili-shestirichniy-rekord-i-mozhut-zrosti-shche-bilshe-50036332.html).

Утім, необхідність диверсифікації активів не лише за ступенем їх дохідності, а й за ступенем ліквідності, змушує портфельних інвесторів вкладати свої кошти в цінні папери на фінансових ринках країн, що розвиваються. Причому на нинішньому етапі функціонування світової економіки деякі такі ринки, на які раніше традиційно приходили міжнародні інвестори, останнім часом втратили для них свою привабливість. Зокрема, у Туреччині це сталося через економічну політику влади цієї країни, в результаті чого турецька ліра впродовж останнього півтора року істотно подешевшала щодо долара США та євро. А, за інформацією Deutsche Welle, в середині червня поточного року «аналітики Moody’s знизили кредитний рейтинг Туреччини Ba3 до B1, опустивши його до «сміттєвого». Прогноз для Туреччини залишається негативним… Причиною зниження рейтингу названо зростання небезпеки погіршення зовнішньоторговельного балансу в Туреччині. Крім того, упевненість у здатності країни і далі залучати великі грошові суми для виплати боргів і підтримки економічного зростання, дедалі меншає, наголосили в Moody’s».

Тим часом в Аргентині, наприклад, в середині серпня акції компаній цієї країни та вартість аргентинського песо впали до найнижчого за 18 років рівня після того, як чинний президент країни М. Макрі програв попередні вибори глави держави. Зокрема, песо на початку дня подешевшав на 30 відсотків та опустився до 65 песо за долар США. Однак пізніше у ситуацію втрутився Центральний банк країни, який продав 50 млн дол., повідомляє AFP. Згодом національна валюта відновила позиції до 55 песо за долар. А близько третини аргентинських компаній, акції яких торгуються на біржах в США, втратили половину своєї вартості.

Не дивно, що за таких обставин міжнародні портфельні інвестори стали більше уваги приділяти українським цінним паперам, як одному з видів активів, що дає змогу вигідно диверсифікувати їх капітали. Також цілком закономірно, що нинішнє усталене зміцнення гривні та послаблення долару США в Україні стимулювало обговорення причин і наслідків цього процесу для національної економіки як в експертному середовищі, так і у ЗМІ.

І якщо стосовно ролі міжнародних портфельних інвесторів у зниженні курсу долару США в Україні (й відповідному зміцненні гривні) розбіжностей в оцінках загалом немає, то вже стосовно характеру таких іноземних портфельних інвестицій розбіжності в оцінках з’являються. А це, своєю чергою, так чи так тягне за собою відмінності в оцінках вірогідних наслідків нарощування зазначеного портфельного інвестування для майбутньої динаміки обмінного курсу гривні до долару США та інших економічних процесів в Україні.

Як зазначив, наприклад, вже згадуваний вище фахівець відділу продаж боргових цінних паперів компанії Dragon Capital С. Фурса, нинішнє зміцнення гривні «не є результатом структурних змін в економіці, коли ми починаємо більше експортувати і менше імпортувати або коли суттєво змінюється інвестиційний клімат. Це ситуативний разовий прихід портфельних інвесторів. А значить, рано чи пізно все скінчиться і гривні доведеться повернутись до свого звичного стану, а нам – спостерігати стресові коливання».

При цьому він вважає, що, враховуючи законодавчо встановлену межу для залучення коштів до державного бюджету за рахунок збільшення державного боргу, а також враховуючи потреби у рефінансуванні, уряд до кінця цього року може залучити по гривневим ОВДП до 3 млрд дол. США в еквіваленті. А враховуючи діяльність на українському фінансовому ринку не лише нерезидентів, а й локальних банків, цілком ймовірно, що з цієї суми 1 – 2 млрд дол. (в еквіваленті) припадатиме на, так би мовити, зовнішні, тобто іноземні гроші. Вірогідність ситуативного характеру нинішніх інвестицій нерезидентів в гривневі ОВДП не відкидає і вже цитований вище голова Ради НБУ, академік НАН України Б. Данилишин.

А за умов ситуативного характеру значного обсягу нинішніх інвестицій нерезидентів в гривневі ОВДП, звичайно, варто очікувати і не менш значного продажу нерезидентами цих ОВДП у разі появи більш економічно вигідної альтернативи та відтоку відповідних коштів з України з усіма негативними наслідками для курсу гривні та української економіки загалом, що з такої ситуації випливають.

З іншого боку, на думку заступника директора департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ В. Лепушинського, «приплив коштів нерезидентів на український ринок не є ситуативним фактором. Це новий фундаментальний чинник, який з’явився не випадково. Для того, щоб український ринок державних цінних паперів зацікавив іноземних інвесторів НБУ та Міністерство фінансів доклали багато зусиль. Ситуація з доступом до ринку ОВДП кардинально змінилась із відкриттям міжнародному депозитарію Clearstream рахунку в цінних паперах в НБУ наприкінці травня. Спрощення доступу для нерезидентів дозволяє знижувати доларизацію державного боргу, подовжити строковість та зменшити вартість державних запозичень у гривні. Звичайно більш відкритий і розвинений фінансовий ринок означає і вищі ризики, пов’язані з впливом глобальних факторів» (URL:https://biz.nv.ua/ukr/experts/nbu-grivnya-roste-bude-devalvaciya-novini-ukrajini-50037338.html).

Звичайно, залежно від того чи має приплив коштів нерезидентів в ОВДП ситуативним чинником впливу на обмінні курси долару США та інших іноземних валют в Україні чи ні повинна залежати й відповідна політика фінансових інституцій в Україні. Якби ревальвація курсу гривні була викликана виключно ситуативним фактором у вигляді припливу коштів нерезидентів у державні облігації України, то НБУ слід було би викуповувати весь надлишок іноземної валюти для поповнення міжнародних резервів для нівелювання ризиків, зазначає В. Лепушинський. Але оскільки, за оцінкою НБУ, нинішній приплив коштів нерезидентів у ОВДП не є ситуативним, то «співвідношення між викупом НБУ валюти та цими надходженнями становило 97 %. НБУ активно поповнював резерви, проте не протидіяв посиленню гривні, як і передбачено його стратегічними документами» (Там само).

До речі, як наголошують деякі ЗМІ, завдяки купівлі НБУ значних обсягів відносно дешевого долару США на українському міжбанківському ринку міжнародні резерви України на 1 серпня 2019 р. склали 21 840,13 млн дол. і це найвищий показник з липня 2013 р. При цьому зазначається, що «зміна обсягів валютних резервів у липні була пов’язана з трьома основними факторами: сприятлива ситуація на валютному ринку дозволила поповнити резерви на загальну суму 1 271 млрд дол.; 405,2 млн дол. купили під час інтервенцій за вибором кращого курсу і ще 865,9 млн дол. – за єдиним курсом; витрати на обслуговування і погашення держборгу в розмірі 1 019 млрд дол. майже повністю компенсували за рахунок розміщення валютних облігацій внутрішньої держпозики ($1,006 млрд); переоцінка фінансових інструментів знизила їх вартість на $56,6 млн». При цьому «НБУ повідомив, що обсяг міжнародних резервів покриває 3,4 місяця майбутнього імпорту, чого достатньо для виконання зобов’язань України і поточних операцій уряду і Національного банку» (URL:https://ukr.lb.ua/economics/2019/08/06/434083_mizhnarodni_
rezervi_ukraini_syagnuli.html).

Аналіз даних НБУ щодо цьогорічної динаміки ринку ОВДП свідчить про значне посилення позицій нерезидентів (тобто іноземців) на ньому. Так, якщо на початку січня 2019 р. частка нерезидентів у загальній вартості ОВДП, що знаходились в обігу, складала лише 0,84 %, то станом на 14 серпня 2019 р. вона складала вже 10,87 %. В абсолютному гривневому обчисленні вартість ОВДП в руках нерезидентів за цей період зросла в 13,7 рази. При цьому абсолютне й відносне збільшення вартості ОВДП за сумою основного боргу, які знаходяться у власності нерезидентів (тобто безпосередньо іноземних інвесторів) протягом зазначеного вище періоду супроводжувалось скороченням аналогічної вартості ОВДП, що знаходяться у власності НБУ та комерційних банків-резидентів України. А це, своєю чергою, є одним із сигналів, що свідчить про певні зміни у ставленні іноземних інвесторів до українських боргових цінних паперів.

До речі, нерезиденти України, якщо їм буде вигідно, можуть фактично купувати ОВДП не лише на первинному (тобто на аукціонах Міністерства фінансів), а й на вторинному фондовому ринку України, продаючи для цього відповідно долари США на українському валютному ринку. І при цьому не порушуватиметься законодавчо встановлена межа державного боргу України, який деякі експерти розглядають як чинник обмеження надходжень іноземної валюти на фінансовий ринок України. Тобто, надходження іноземної валюти в Україну для придбання ОВДП може зростати й надалі. Відповідно, такий перебіг подій сприятиме посиленню гривні та зниженню курсу долару США в Україні.

Варто також звернути увагу на динамку придбання протягом 2019 р. ОВДП нерезидентами України (тобто іноземцями). Зокрема, аналіз даних НБУ свідчить, що з початку червня і до середини серпня сукупна вартість цих облігацій, які знаходяться у власності нерезидентів України, зросла вдвічі. У цей же період зросли й середні абсолютні обсяги купівель ОВДП, що здійснювались нерезидентами за одну сесію. А це може бути підтвердженням цитованої вище думки директора департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ В. Лепушинського про те, що в Україні «ситуація з доступом до ринку ОВДП кардинально змінилась із відкриттям міжнародному депозитарію Clearstream рахунку в цінних паперах в НБУ наприкінці травня».

З іншого боку, середньомісячні темпи зростання вартості ОВДП у власності нерезидентів України (тобто відносні показники) протягом усього нинішнього року були, в основному, більш-менш близькими. Виключення, і в абсолютному, і у відносному плані, складає хіба що придбання 1 серпня поточного року нерезидентами гривневих ОВДП на суму 13,7 млрд грн.

Також варто звернути увагу на те, українські гривневі облігації з яким саме терміном погашення купують нерезиденти останнім часом. Як зазначив, наприклад, фахівець відділу продаж боргових цінних паперів компанії Dragon Capital С. Фурса, наприкінці липня Міністерство фінансів на аукціоні з продажу ОВДП залучило до бюджету близько 17 млрд грн. При цьому п’ятирічних ОВДП було продано на понад 10 млрд грн, а дворічних – на 5,3 млрд грн. (Новое время страны. – 2019. – № 28. – С. 23). Про суттєві зрушення у строковій структурі державних запозичень свідчить й аналіз відповідних статистичних даних НБУ. Так, за весь 2018 р. 92,8 % залучених державою коштів було отримано від гривневих ОВДП з терміном обігу до 1 року, 4,6 % – від ОВДП з терміном обігу від 1 до 3 років і 2,6 % – з терміном обігу від 3 до 5 років. А за січень – липень 2019 р. вже лише 55,6 % залучених державою коштів було отримано від гривневих ОВДП з терміном обігу до 1 року, а 28,9 % – від ОВДП з терміном обігу від 1 до 3 років, 2,5 % – з терміном обігу від 3 до 5 років і 13,0 % – від ОВДП з терміном обігу понад 5 років.

Як бачимо, у строковій структурі державних запозичень у 2019 р. відбулись суттєві зрушення у бік облігацій з довшими термінами обігу. А це, своєю чергою, можна вважати свідченням зростання довіри інвесторів, у тому числі й іноземних, до діяльності українських державно-фінансових інституцій. Тому цілком логічно припустити, що нерезиденти України почнуть масово продавати свої ОВДП лише у разі гострої потреби в коштах, якихось форс-мажорних обставин тощо. А вірогідність таких подій саме в Україні поки не надто висока.

Не сприяє послабленню інтересу іноземних інвесторів до українських ОВДП і готовність ФРС США та ЄЦБ помʼякшити монетарну політику, що вже призвело до стрімкого зниження дохідності державних цінних паперів розвинутих країн, на яку вказують фахівці НБУ. Тому й нині очікувати на масовий продаж нерезидентами своїх гривневих облігацій внутрішньої державної позики з конвертацією виручки у долари США і виведення їх за кордон вже цього року вагомих підстав немає. Відповідно, немає підстав очікувати, що саме поведінка іноземних портфельних інвесторів на українському ринку цього року призведе до значного посилення долару США й відповідного знецінення гривні.

Щоправда, як зазначалось вище, крім діяльності нерезидентів на ринку ОВДП, є й інші чинники, що впливають на динаміку курсу долару США в Україні. Зокрема, йдеться про баланс української зовнішньої торгівлі. Він, як правило, має від’ємне сальдо, що формується за рахунок переважання вартості імпорту товарів над вартістю їх експорту. А для підтримання прийнятного обмінного курсу гривні до долару США це від’ємне сальдо вітчизняної зовнішньої торгівлі повинно компенсуватись за рахунок інших статей платіжного балансу України.

Так, за інформацією НБУ, «дефіцит поточного рахунку платіжного балансу в червні становив 432 млн дол. США, або 3,6 % від ВВП (у червні минулого року – 126 млн дол. США, або 1,2 % від ВВП). Імпорт товарів зріс на 6,6 %, а їх експорт скоротився на 5,6 %. У травні 2019 р. експорт товарів зріс на 14,4 %, а їх імпорт – на 8,4 %. За січень – червень 2019 р. дефіцит поточного рахунку становив 221 млн дол. США, або 0,3 % від ВВП (за шість місяців 2018 р. – 652 млн дол. США, або 1,1 % від ВВП). Додатне сальдо первинних доходів у червні становило 491 млн дол. США (у червні 2018 р. – 392 млн дол. США). Профіцит зріс за рахунок зростання надходжень від оплати праці (на 11,1 %).

За шість місяців цього року чистий приплив прямих іноземних інвестицій оцінено в 972 млн дол. США (з них операції переоформлення боргу в статутний капітал становили 13%), тоді як за відповідний період минулого року – 1,1 млрд дол. США (36% з яких становили операції переоформлення боргу в статутний капітал)…» В результаті, профіцит зведеного платіжного балансу становив у червні 2019 р. 1,2 млрд дол. США (у червні 2018 р – 23 млн дол. США), а за підсумками І півріччя 2019 р. – 744 млн дол. США. Це дало змогу одночасно збільшити міжнародні резерви та здійснити виплату боргу.

Водночас у ЗМІ наводяться експертні оцінки про те, що «гарна цінова кон’юнктура для українського експорту, високий врожай, значний притік валюти від грошових переказів, порівняно низькі обсяги імпорту і репатріації дивідендів за кордон – усе це зумовлює прийнятні показники платіжного балансу країни».

Щоправда, у ЗМІ також наводиться точка зору деяких експертів про вірогідність нової світової фінансової кризи, яка, на їх думку, може розпочатись у будь-який момент, з огляду на те, що торгова війна між США і Китаєм наростає. Зокрема, таке припущення нещодавно висловив керуючий партнер Capital Times Е. Найман. З ним загалом погоджується й аналітик Concorde Capital Є. Ахтирко, зазначаючи при цьому, що тепер є «лінк» між депозитарієм Clearstream і НБУ, який дозволяє швидко не лише купувати, а й продавати ОВДП. А Інтернет-портал НВ Бізнес підкреслює, що однією з ознак, яка передувала фінансовій кризі, що почалася у 2008 р., було стрімке зростання споживчого кредитування в Україні, яке почало спостерігатися і цього року. Крім того зазначається, що головний девальваційний чинник для гривні – дефіцит рахунку поточних операцій платіжного балансу – нікуди не зникне найближчим часом (URL:https://biz.nv.ua/ukr/finance/kurs-dolara-grivnya-prodovzhuye-deshevshati-kurs-valyut-50035774.html).

Однак представлена зазначеними експертами аргументація щодо вірогідності нової світової фінансової кризи видається не надто переконливою. Та й формулювання «може грянути в будь-який момент» є надто розпливчатим, щоб на його підставі спробувати адекватно спрогнозувати курс долара США в Україні принаймні до кінця цього року. Хоча треба визнати, що певні побоювання щодо розвитку ситуації в світовій економіці серед учасників міжнародних ринків зберігаються.

З іншого боку, американо-китайська торгова війна, яка розглядається згаданими експертами як головний каталізатор майбутньої світової фінансової кризи, точиться вже майже рік і, попри різноманітні прогнози, поки не призвела не лише до світової фінансової кризи, а навіть до глобальної економічної рецесії. У цьому контексті можна згадати, що, наприклад, на початку червня нинішнього року голова Міжнародного валютного фонду (МВФ) К. Лагард висловила впевненість, що «торговельна суперечка між Вашингтоном і Пекіном не призведе до глобальної економічної рецесії» (URL:https://www.dw.com/uk/%D0%BC%D0%B2%D1%84-%D0%BD%D0%B5-%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B8%D1%82%D1%8C-%D1%83-%D0%BC%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%85-%D1%81%D1%83%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%87%
D0%BA%D0%B0%D1%85-%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%B8%D0%BD-%D0%B4%D0%BB%D1%8F-%D0%B3%D0%BB%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BB%D1%8C
%D0%BD%D0%BE%D1%97-%D1%80%D0%B5%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%96%D1%97/a-49078726).

 Слід також враховувати, що Д. Трампу для переобрання у 2020 р. на посаду президента США, звичайно, потрібні економічні успіхи. Тому в нинішньому протистоянні з Китаєм він хоч і прагнутиме перемоги, але не «піррової», яка б, своєю чергою, могла розпалити пожежу світової фінансової кризи. До того ж, поки не проглядається цілком однозначних сигналів, які б могли про загрозу такої кризи віщувати. Варто також згадати, що інформація про події, які так чи так сигналізували про загрозу глобальної фінансової кризи 2008 р., почала з’являтись в інформаційному просторі ще приблизно за рік до її початку. А наявні нині ринкові сигнали поки допускають багатоваріантність подальшого розвитку ситуації в світовій економіці. Тому поки немає достатньо вагомих підстав, щоб розглядати гіпотетичну світову фінансову кризу як чинник значного знецінення гривні та відповідного зростання курсу долару США в Україні вже цього року. Утім, це зовсім не означає, що в недалекому майбутньому обмінний курс долару в Україні може зрости. Адже й нині зберігається вплив на вітчизняну економіку ряду чинників девальваційного характеру.

Зокрема, й значний дефіцит поточного рахунку платіжного балансу, який поки не зменшується. До того ж нинішнє здешевлення американського долару веде до збільшення обсягів імпорту товарів і послуг в Україну, а отже – сприяє зростанню зазначеного дефіциту. Восени розпочнеться бізнес-сезон, виросте активність імпортерів споживчих товарів, яким будуть потрібні долари і вони «почнуть накопичувати складські запаси для активніших продажів у листопаді-грудні», – пояснює О. Мартиненко, керівник підрозділу фінансового аналізу корпорацій інвестиційної компанії ICU. І це сприятиме ослабленню гривні вже восени цього року.

Відповідним чином формуються нині й прогнози експертів щодо курсу долару США в Україні. Хоча заради справедливості слід нагадати, що ще у першій половині 2019 р. деякі експерти прогнозували, що американська валюта в Україні до кінця 2019 р. сягне позначки 30,5 грн/дол., а може й більше (Див. матеріал СІАЗ НБУВ в «Україна: події, факти, коментарі. – 2019. – № 11). Утім, як засвідчив проведений вище аналіз, подальші події на фінансовому ринку України змусили експертів відкоригувати свої валютні прогнози. Зокрема, за інформацією ЗМІ, згідно з прогнозом інвестиційної компанії ICU, до початку наступного року американський долар сягне 27 грн. Зі свого боку, О. Паращій, керівник аналітичного департаменту інвестиційної компанії Concorde Capital, називає дещо інший орієнтир: 28 – 28,5 грн/дол. Але як би там не було, але існує вельми висока вірогідність того, що показник середньорічного курсу в 29,3 грн/дол., який було взято за основу при формуванні державного бюджету України на 2019 р. так і не перетвориться цього року на фінансово-економічну реальність. До таких висновків, вочевидь, в Україні приходить доволі багато фахівців.

Саме тому, мабуть, деякі ЗМІ звертають увагу на невдоволення Міністерства фінансів України таким значним і тривалим здешевленням долару США по відношенню до гривні, яке спостерігається останнім часом. Адже державний бюджет України на 2019 р. було сформовано з урахуванням середньорічного курсу в 29,3 грн/дол. Оскільки нинішнє істотне зміцнення гривні сприяє здешевленню імпортних товарів у їх гривневому еквіваленті, то це призводить до недобору доходів державного бюджету України від митних платежів і податку на додану вартість (ПДВ) імпортних товарів. ЗМІ повідомили, що за першу половину цього року такий недобір склав 8,5 млрд грн. Не виключено, що, за умови збереження тих тенденцій формування курсу долару США (і євро) в Україні, які нині склалися, до кінця 2019 р. цей показник може ще збільшитись. Відповідно, згодом постане питання про знаходження джерел для формування передбачених законом доходів Державного бюджету України на 2019 р.

Водночас здешевлення долару США в Україні (принаймні порівняно з очікуваними раніше показниками) на тлі зростання гривневих доходів населення стимулюватиме зростання обсягів імпорту товарів до нашої країни, особливо споживчих. Водночас цілком можливо, що частина експортерів недоотримає в гривневому еквіваленті ту виручку від продажу за кордон своєї продукції, на яку вони раніше розраховували. А це, своєю чергою, може обмежити в подальшому їх ділову активність з усіма негативними наслідками, що з цього випливають.

Щоправда, щодо зазначених вірогідних негативних наслідків від зниження обмінного курсу долару США в Україні варто зробити деякі зауваження. По-перше, ці наслідки найімовірніше почнуть проявлятись починаючи з ІV кварталу 2019 р., а деякі – може й пізніше. А, по-друге, нинішня політична ситуація, коли партія «Слуга народу» контролюватиме і законодавчу, і виконавчу владу в Україні, створює виключні потенційні передумови для проведення злагодженої економічної політики в нашій державі та оперативного вирішення багатьох соціально-економічних проблем (При підготовці цієї роботи була використана інформація з таких джерел: Національний банк України. Офіційне інтернет-представництво (http://www.bank.gov.ua); Міністерство фінансів України (https://www.minfin.gov.ua); Державна служба статистики (http://www.ukrstat.gov.ua); Деловая столица (http://www.dsnews.ua). – 2019. – 02.08; Дзеркало тижня (http:// dt.ua). – 2019. – 31.07; 06, 07, 12.08; Дзеркало тижня. – 2019. – № 29; Корреспондент.net (https://ua.korrespondent.net). – 2019. – 14.08; Левый берег (http://Lb.ua). – 2019. – 06.08; Новое время (http://nv.ua). – 2019. – 10.07; 02, 05, 07, 10 – 12, 14.08; Новое время страны. – 2019. – №№ 28, 29; Deutsche Welle (http://dw.com) – 2019. – 06, 15.06; 01, 05, 06, 09, 12.08).

 

Кулицький C. Обмінний курс долара США в Україні навесні–влітку 2019 р.: імовірні перспективи його динаміки та соціально-економічні наслідки [Електронний ресурс] / C. Кулицький // Україна: події, факти, коментарі. – 2019. – № 16. – С. 23–36. – Режим доступу: http://nbuviap.gov.ua/images/ukraine/2019/ukr16.pdf. – Назва з екрану.