Україна – Туреччина: проблеми та перспективи двосторонніх відносинО. Аулін, старш. наук. співроб. НЮБ НБУВ

Перспективи подальшого розвитку українсько-турецьких відносин (за матеріалами ЗМІ Туреччини)

 

Увага з боку турецьких ЗМІ до подій в Україні має багаторічну традицію. Наприклад, у 1914-1915 рр. у провідних виданнях Османської імперії активно обговорювалася декларація тодішнього міністра внутрішніх справ М. Талаат-паши про те, що Висока Порта визнає необхідність визволення України від російського панування и готовність Османського уряду після розгрому Росії допомогти українському народові створити незалежну державу. Що мало стати «вагомою послугою світові й людяності». Проурядова газета Le Jeune Turc у ті часи писала, що «інтереси українців тісно пов’язані з інтересами Туреччини. Українська держава, до якої прагнуть українці, відокремила би Росію від узбережжя Чорного моря. Створення неросійської слов’янської держави позбавило б Туреччину від політики інтриг і примх російської монархії, яка прагне панувати над Константинополем і морськими протоками» (URL: https:// http://litopys.org.ua/ukrxxr/a12.htm).

Багатовікові соціальні комунікації, що іноді набували стратегічного характеру, кримськотатарське і гагаузьке населення України, спільна участь у міжнародних і міжрегіональних об’єднаннях на кшталт Організації Чорноморського Економічного Співробітництва, спільний опір російському гегемонізму – все це й багато чого іншого робить українську тему постійно присутньою в інформаційному просторі Туреччини. Сьогодні прагматичних турок дуже цікавлять майбутні кроки нової української влади. Насамперед це стосується економічної сфери, проте й перспективи політичних відносин між обома державами знаходяться у центрі уваги мас-медіа Турецької Республіки (далі ТР). Черговий поштовх активності турецьких журналістів спричинив офіційний візит Президента України, що проходив 7-8 серпня.

Крім спілкування з турецьким колегою програмою візиту передбачалася зустріч В. Зеленського з Вселенським патріархом Варфоломієм, участь у бізнесфорумі, відвідування в якості почесного гостя щорічної зустрічі турецьких послів, урочисте відкриття Центру кримськотатарської діаспори в Туреччині тощо. Тому інформація про хід перебування українського Президента в ТР публікувалася всіма провідними ЗМІ країни. Йдеться про інтернет-портал турецької державної телерадіокомпанії Türkiye Radyo Televizyon Kurumu (TRT), старіше турецьке інформаційне агентство Anadolu Agency, загальнонаціональні газети й часописи.

Більшість провідних турецьких мас-медіа приділила візиту по одному-два повідомлення. Як типову у цьому контексті можна розглядати публікацію в газеті Сumhuriyet під назвою «Спільно зі США ми робимо новий крок на схід від Євфрату». Анотація статті має такий вигляд: «Президент Ердоган провів у [президентському] Палаці спільну прес-конференцію з Президентом України Зеленським. «Ми робимо крок спільно зі США на Сході Євфрату. Було прийнято рішення про створення оперативного центру зі США», – зазначив Р. Ердоган. У подальшому повідомлялося, що, на думку президентів, необхідно завершити переговори стосовно підписання Угоди про вільну торгівлю. Розкривалися наміри обох лідерів довести товарообіг між країнами до $10 млрд на рік. Розширяти торгово-економічне та інвестиційне двостороннє співробітництво, сприяти туристичному бізнесу. Відмічалося, що турецький президент зробив акцент на співробітництві в оборонній сфері, а також боротьбі з організацією опального проповідника Ф. Гюлена «Örgüt Fethullahçı Terör Örgütü» (FETÖ), яку Анкара вважає терористичною. Говорилось, про високу оцінку, яку Р. Ердоган надав діяльності українського керівництва на останньому напрямі (URL: http://www.cumhuriyet.com.tr/haber/turkiye/1524293/_Firat_in_Dogusu_
icin_adimi_ABD_ile_atiyoruz_.html
.).

Така дивна структура подачі відомостей стосовно офіційного візиту Президента України до Туреччини пояснюється тим, що напередодні його приїзду Анкарі вдалося вирішити вкрай важливе і складне (внаслідок попереднього спротиву Вашингтону) завдання – перенести свій військово-політичний вплив на східний берег Євфрату. Завдяки цьому річка перестала бути природним бар’єром для Збройних сил ТР у створенні біля власних південних кордонів зони безпеки. Остання є великим козирем у заходах з вирішення так званого «курдського питання», що є однією з головних цілей сучасного турецького керівництва. Тому після програшу муніципальних виборів у найбільших містах Туреччини правлячою Партією справедливості та розвитку Р. Ердоган не захотів втрачати можливості підняти її рейтинг заявами про успіх власної команди на такому чутливому для турецького суспільства напрямі як «курдський».

Після викладеного вище вже не викликає подиву, що в матеріалі газети Мilliyet під назвою «Заява Президента Ердогана “Схід від Євфрату”: ми робимо крок», широко цитувалися висловлювання Президента В. Зеленського стосовно встановлення миру на тимчасово окупованих територіях України. Зокрема, його сподівання на те, що «конфлікти в Донбасі на сході України завершаться якнайшвидше. Ми віримо, що цю проблему можна вирішити мирним шляхом на основі міжнародного права і територіальної цілісності України. Ми підтримуємо Мінський процес» (URL: Son dakika | Cumhurbaşkanı Erdoğan’dan ‘Fırat’ın doğusu’ açıklaması: Adım atıyoruz http://www.milliyet.com.tr/siyaset/son-dakika-cumhurbaskani-erdogandan-firatin-dogusu-aciklamasi-adim-atiyoruz-6013131). Не випало з поля зору Мilliyet і підписання меморандуму про взаєморозуміння між Державним космічним агентством України та Космічним агентством Туреччини, а також участь українського Президента як почесного гостя в 11-й конференції послів в Анкарі. Позитивно були сприйняті висловлювання В. Зеленського про наміри зробити Україну центром тяжіння іноземних інвесторів за допомогою реформ в галузі економіки і торгівлі.

TRT відгукнулася на візит В. Зеленського двома публікаціями. У статті «Туреччина не визнає і не визнаватиме незаконну анексію Криму» зверталася увага на те, що зробивші однойменну заяву, президент ТР підкреслив: «Нашим пріоритетом залишиться продовження існування наших співвітчизників на їх історичній батьківщині – в Криму, збереження їх ідентичності і культури, забезпечення їх основних прав і свобод». Загальну тональність матеріалу «Після загибелі українських військових в Донбасі Зеленський зателефонував Путіну» не можна однозначно оцінити як проукраїнську або вигідну нашій державі. Намагаючись залишатися осторонь від обох учасників конфлікту, автор статті фактично ставить на одну дошку діяльність українських силовиків та їх проросійських опонентів у зоні проведення операції Об’єднаних сил  (URL: https://www.trt.net.tr/russian/turtsiia/2019/08/08/turtsiia-nie-pнriznaiot-i-nie-priznaiet-niezakonnuiu-annieksiiu-kryma-1-1249719; URL:https://www.trt.net.tr/russian/rossiia-i-strany-sng/2019/08/07/poslie-ghibieli-ukrainskikh-voiennykh-v-donbassie-zielienskii-pozvonil-putinu-1249546).

Публікація в AnadoluAgency (АА) вийшла під назвою «Україна вдячна Туреччині за підтримку територіальної цілісності». Крім розкриття наративу, який міститься в назві статті, а також перерахування наведених вище напрямів співробітництва між країнами, автор публікації надав інформацію про те, що підписання Угоди про вільну торгівлю обговорюватиметься наприкінці поточного року в Києві на восьмому засіданні Стратегічної ради високого рівня (URL:https://www.aa.com.tr/ru/турция/украина-благодарна-турции-за-поддержку-территориальной-целостности-/1552136).

Стаття в газеті Hürriyet під назвою «Перший візит після отримання незалежності» була присвячена зустрічі В. Зеленського зі Вселенським патріархом Варфоломієм і позиціонувалася як перший візит високого рівня після здобуття Україною томосу про автокефалію. При цьому підкреслювалося, що Варфоломій підтвердив свою підтримку незалежності Православній Церкві України й зазначалося, що такі дії спрямовані на підтримку територіальної цілісності України (URL: http://www.hurriyet.com.tr/gundem/bagimsizlik-sonrasi-ilk-ziyaret-41297740).

На відміну від інших газетою Vatan було опубліковано навіть 4 матеріали стосовно візиту. Крім традиційних висловлювань задоволення з приводу домовленостей зі США щодо Євфрату, а також гарантій від В. Зеленського для турецького бізнесу в Україні, видання звернуло увагу на те, що український Президент вітав турецькою мовою почесну варту. Значну увагу з боку видання викликало відвідування Президентом В. Зеленським виробництва безпілотних літальних систем Baykar Aerospace and Defense (BAD) і перспективи двостороннього співробітництва у згаданій сфері. Результатом візиту стало створення державною компанією «Укрспецекспорт» і компанією BAD спільного підприємства для серійного виробництва сучасних бойових дронів (URL: http://www.gazetevatan.com/ukrayna-cumhurbaskani-zelenskiy-den-baykar-tesisine-ziyaret-1269633-dunya/).

Цікавий аналіз теперішнього стану українсько-турецьких відносин у своїй статті «Турецько-українські відносини розвиваються дуже багатогранно» зробив професор Мімарського університету І. Кемалоглу, яку було опубліковано в газеті Star. Науковець робить висновок, що незважаючи на українсько-турецьке стратегічне співробітництво, головним пріоритетом для офіційного Києва залишається інтеграція в Євросоюз і НАТО. Водночас за рахунок укріплення відносин з Анкарою Україна сподівається отримати реальну вигоду на тлі не завжди вдалих відносин із Заходом і співробітництва з Північним Альянсом. Президент В. Зеленський намагається привести в Україну турецьких інвесторів і за їх допомогою вирішити важливі проблеми.

На погляд професора І. Кемалоглу, неспроможність офіційного Києва досягти політичної стабільності в середині країни може негативним чином позначитись на розвитку двосторонніх відносин із Туреччиною. Іншим важливим чинником, що встає на заваді динамічному розвитку подальшого стратегічного співробітництва обох країн – позиція РФ. Поруч із цим негативного впливу на характер міждержавних відносин може завдати певне суперництво між Україною й Туреччиною в енергетичній та інших сферах. На той час як турецькі компанії мають досвід ведення бізнесу, а західні намагаються не ризикувати у складних умовах колишнього Радянського Союзу Україна не може залучити західних інвесторів в сьогоднішніх умовах. Найбільш перспективними галузями для двостороннього українсько-турецького співробітництва експерт вважає будівництво, в тому числі доріг, туризм, виробництво космічної та військової техніки (URL:https://www.star.com.tr/dunya/turkiyeukrayna-iliskileri-cok-yonlu-gelisiyor-haber-1472921).

Викладене вище свідчить про те, що політичний клас та експертні кола Туреччини досить об’єктивно оцінюють суспільно-важливі процеси, що відбуваються в сучасній Україні. Для офіційної Анкари не є секретом складна політична й соціально-економічна ситуація всередині країни й намагання Президента В. Зеленського здійснити прорив в економіці за рахунок активізації співробітництва з незахідними країнами, в тому числі з Туреччиною.

Анкара позитивно ставиться до розвитку економічної співпраці з Україною, зокрема, у військовій сфері. Для турецького політикуму важливим, як і сто років тому, є стримування гегемоністських спрямувань Москви, в тому числі в Причорноморському регіоні. У такому випадку Київ є одним із найбільш надійних партнерів ТР через наявність тимчасово окупованих росіянами територій і постійних загроз із боку Кремля, викликаних прозахідною орієнтацією сучасної української зовнішньої політики.

Поруч із тим слід брати до уваги, що діяльність Анкари на пострадянському просторі спрямована перш за все на відстоювання інтересів місцевих мусульман. Недавня історія взаємовідносин у доокупаційному Криму свідчить про те, що лідери кримських татар не завжди знаходили спільну мову з представниками офіційного Києва.

Інша особливість зовнішньої політики команди Р. Ердогана – швидкі зміни курсу в залежності від сьогочасної політичної кон’юнктури (як у випадку зі збитим у 2016 р. російським бомбардувальником), зокрема від стану відносин зі США. Останнє є особливо важливим для України у зв’язку з тим, що Білий Дім є головним союзником України у протистоянні з Кремлем.

Таким чином, розвиток співпраці з Туреччиною у військово-політичній, економічній, а також культурній і гуманітарній сферах на сучасному етапі в цілому відповідає національним інтересам України. При цьому необхідно враховувати, що активізація міждержавних відносин з ТР може викликати спроби турецької правлячої еліти запропонувати Києву поглиблену інтеграцію у двосторонніх відносинах. Однак слід мати на увазі, що в такому контексті Україні буде запропоновано підпорядковану роль у політичному тандемі. Подібний статус не відповідатиме українським інтересам через те, що, з одного боку, Анкара не зможе замінити для України такого союзника, як США. З іншого – поглиблена інтеграція двох країн здатна суттєво погіршити українські відносини з Євросоюзом з його потужним інвестиційним і науково-технологічним потенціалом, доступ до якого намагається отримати сама Туреччина.

 

Аулін О. Перспективи подальшого розвитку українсько-турецьких відносин (за матеріалами ЗМІ Туреччини) [Електронний ресурс] / О. Аулін // Україна: події, факти, коментарі. – 2019. – № 16. – С. 18–23. – Режим доступу: http://nbuviap.gov.ua/images/ukraine/2019/ukr16.pdf. – Назва з екрану.