Яким буде парламент України 9 скликанняМ. Дем’яненко, наук. співроб. СІАЗ НБУВ

Верховна Рада України ІХ скликання – якою вона буде: прогнози та коментарі

 

9 серпня 2019 р. пройшло засідання підготовчої групи з числа новообраних депутатів, на якому було прийняте рішення, що урочисте засідання Верховної Ради України ІХ скликання пройде 29 серпня 2019 р. З боку громадськості, експертів та політикуму значна увага прикута до питання – яким же буде парламент наступного скликання.

За результами підрахунку голосів на позачергових виборах до Верховної Ради України, оголошеними ЦВК в багатомандатному виборчому окрузі (за списками партій), маємо такі результати: «Слуга народу» отримує – 124 мандата, «Опозиційна платформа – За життя» – 37, «Батьківщина» – 24, «Європейська солідарність» – 23, «Голос» – 17 мандатів (URL:https://www.cvk.gov.ua/vnd_2019/inform/protokol_zbvo_030820
19.pdf).

Крім депутатів за партійними списками політичні сили змогли провести до парламенту значну кількість депутатів у мажоритарних округах. Причому, за «мажоритаркою» у деяких з партій пройшло більше людей, ніж за списками.

Загалом у ВРУ партія «Слуга народу» матиме 254 представників, «Опозиційна платформа – За життя» – 43, «Батьківщина» – 26, «Європейська солідарність» – 25, «Голос» – 20. «Опозиційний блок» провів до парламенту 6 мажоритарників, по одному депутату обрано від «Самопомочі», «Єдиного центру», «Свободи» та партії «Біла Церква разом». Ще 46 нардепів – самовисуванці (URL:https://24tv.ua/ukrayina_tag1119).

Згідно з Регламентом Верховної Ради України в підготовчу депутатську групу делеговані представники від політичних партій, які подолали п’ятивідсотковий бар’єр, а саме: «Слуга народу» – 17, «Опозиційна платформа – За життя» – 3, ВО «Батьківщина» – 2, «Європейська Солідарність» – 2, «Голос» – 1. Керівником підготовчої групи обрано Д. Разумкова від партії «Слуга народу», його заступником обрано Р. Стефанчука з тієї ж партії, секретарем групи став депутат Я. Железняк з партії «Голос» (URL:https://www.rbc.ua/ukr/news/parlamente-prohodit-zasedanie-podgotovke-1565350602.html).

У експертному середовищі відзначають унікальність цих парламентських виборів, оскільки на них багато чого трапилося вперше. А саме: вперше одна партія бере абсолютну більшість, вперше мажоритарники від однієї політичної сили перемогли на більшості округів та вперше тотально «взяли» столицю (URL:https://www.pravda.com.ua/articles/2019/07/23/7221624).

Дійсно – вперше в історії незалежної України більшість у Верховній Раді отримує одна партія – «Слуга народу», яка проводить у Раду 254 народних депутата. Після того, як своє монопольне становище у політиці втратила Компартія СРСР, сформувати у парламенті монобільшість не вдавалося жодній партії.

Ще одним цікавим фактом є те, що «нові обличчя» – кандидати від партії В. Зеленського по мажоритарці, на багатьох округах перемогли досвідчених нардепів, які вже не один рік працюють на окрузі. Так, наприклад, власник «Мотор Січі» В. Богуслаєв програв округ у рідному Запоріжжі весільному фотографу від «Слуги народу» С. Штепі. Причому останній фактично не вів передвиборну кампанію. Олігарх К. Жеваго програв вибори 25-річному кандидату від «Слуги народу», менеджеру держкомпанії «Прозорро Продажі» О. Мовчану. Не потрапляє до парламенту ІХ скликання й одіозний ректор Одеської юридичної академії С. Ківалов, який «свій» округ програв власнику місцевої піцерії О. Леонову. Також не потраплять до парламенту соратники колишнього президента, зокрема О. Грановський із великою різницею програв харківський округ кандидату від «Слуги народу» О. Куницькому, а І. Кононенко програв медійнику О. Дубінському. Не буде у Раді В. Литвина, який програв вибори на 65 окрузі у Житомирській обл. кандидату від «Слуги народу» Д. Костюку.

Однак є й ті, кому пощастило здобути перемогу над кандидатами від «Слуги народу». Наприклад, член «молодої команди Черновецького» О. Довгий, який як і на минулих виборах, впевнено виграв 102 округ у Кіровоградській області. Мільярдер та бізнес-партнер Р. Ахметова В. Новинський впевнено виграв округ у Маріуполі, де розташовані величезні металургійні заводи його бізнес-групи.

Зауважимо, що окремі експерти відзначають певні ризики, пов’язані зі значним оновленням складу парламенту. Зокрема, вони звертають увагу на те, що значною мірою склад Верховної Ради України буде оновлено людьми без політичного та управлінського досвіду, яким доведеться протистояти загартованим політикам, зокрема з партії «Опозиційна платформа – За життя» (URL:https://dyvys.info/2019/07/23/verhovna-rada-ix-sklykannya-chy-vypravdaye-novyj-parlament-ochikuvannya-vybortsiv).

Окремо оглядачі звертають увагу на рекорди партії В. Зеленського. Так, «Слуга народу» показала абсолютний рекорд підтримки за всю історію незалежної України. До цього за списками найбільше набирала «Партія регіонів» на виборах 2007 року – 34,37 %. Партія В. Зеленського побила й інший рекорд партії В. Януковича, провівши найбільшу кількість мажоритарників у Раду.

«Слуга народу» бере практично ті ж голоси, які віддали за В. Зеленського у першому турі президентських виборів 2019 р.: за нього тоді проголосували 5,7 млн людей, а за його політичну силу станом на вечір 22 липня – 5,4 млн.

Водночас найменше виборців проголосували за партії «ВО Факел» та «Незалежність». На двох вони взяли 0,1 % голосів. А переможець попередніх виборів за партійною складовою «Народний фронт» взагалі не брав участі у виборах-2019. Хоча 7 колишніх членів фракції «фронтовиків» пройшли до нового парламенту по округах чи у списках інших партій.

В контексті складу нового парламенту досить цікавими та показовими є результати аналізу, за певними критеріями, новообраних депутатів, проведеного громадянською мережею ОПОРА, на основі якого вони «намалювали» портрет парламенту нового скликання.

Так, Верховна Рада України ІХ скликання оновиться на 80,4 %. Крім того, склад парламенту помолодшає в середньому на 7,4 років, адже новообраних майбутніх нардепів віком 21-45 років збільшилось загалом на 26 % (URL:https://www.oporaua.org/news/vybory/parlamentski-vybory/parlamentski-vybory-2019/19404-portret-novogo-parlamentu-iakoiu-bude-verkhovna-rada-ukrayini-9-go-sklikannia).

На цих виборах до Верховної Ради України за попередніми даними змогли переобратися лише 82 народні депутати. 342 новообрані парламентарі стали депутатами вперше. Найбільше депутатів, які працювали у попередньому скликанні, мають у своєму складі партії «Європейська солідарність» та «Опозиційні платформа – За життя» (по 17). Ще 16 парламентарів пройшли за списками партії «Батьківщина». Крім того, 32 народні депутати зуміли переобратися в парламент по мажоритарці. Інші дві політичні сили – «Слуга народу» та «Голос» – колишніх депутатів з 8-го скликання у своїх списках не мають.

Загалом до Верховної Ради України обрано 336 чоловіків та 87 жінок. Якщо порівнювати з попереднім скликанням, то у парламенті цього скликання працюватиме на 39 депутаток більше. Загалом представництво жінок збільшилося на 8,8 %.

Найбільше жінок потрапили у парламент від партії «Слуга народу» – 56 депутаток (у відсотковому співвідношенні – 22,1 %), у складі партії «Голос» 9 жінок (45 %), у «Європейської солідарністі» також 9 жінок (36 %,). Від партії «Опозиційна платформа – За життя» та «Батьківщини» до парламенту потрапило по 5 депутаток (11,6 % та 19,2 % відповідно).

Наймолодшому депутату С. Юрашу («Слуга народу») – 23 роки. Найстаршому депутату – 78. це Ю. Іоффе («Опозиційна платформа – За життя»). 41 рік – це середній вік депутата в нинішньому складі парламенту, що на 7,4 роки менше в порівнянні з попереднім скликанням.

Загалом віковий склад майбутнього парламенту такий: 47 депутатів у віці від 21 до 30 років, 244 депутатам від 31 до 45 років, у віці від 46 до 60 років – 120 депутатів, та всього 13 народних обранців старше 60 років.

За освітнім критерієм маємо таку картину: 411 депутатів мають вищу освіту, 9 – середню спеціальну. Ще четверо із середньою загальною освітою.

Найбільше новообраних народних депутатів проживають у Києві (182 особи). На другому місці Київська обл. (26 осіб), на третьому – Харківська (24 особи). Найменше новообраних депутатів проживає у Луганській обл. (3 особи) та в АР Крим (1 особа).

Якщо подивитись у розрізі обрання в загальнодержавному багатомандатному окрузі та в одномандатних округах, то серед майбутніх депутатів-списочників 164 чоловіки та 61 жінка. Більшість із них проживає в Києві. Вищу освіту мають 219 людей. Раніше вже були депутатами 42 людини. Що стосується депутатів-мажоритарників, то серед них 172 чоловіки та 27 жінок. Вищу освіту мають 193 людини. Раніше народними депутатами були 36 осіб.

Водночас чи не найбільший інтерес наразі проявляється до питання процесу формування внутрішньої структури парламенту, зокрема коаліції. Очевидно, що у Верховній Раді України ІХ скликання депутати об’єднаються у фракції за партійними і мажоритарними списками, які пройшли від конкретних політичних сил, а також до складу фракцій увійде певне число депутатів-самовисуванців, однак наразі складно спрогнозувати хто саме яку фракцію поповнить.

Тим не менше, не має сумнівів, що в цьому процесі ключову роль відіграватиме саме «Слуга народу». Наразі у партії чекають на пропозиції та домовляються з мажоритарниками. Разом з цим окремі депутати у «Слузі народу» вважають, що її фракція у Верховній Раді України ІХскликання за кількістю депутатів матиме ті ж права, що й коаліція, – і їй не потрібно ні з ким домовлятися (URL:https://www.pravda.com.ua/news/2019/08/12/7223347).

Зокрема, про це заявив 7-й номер списку «Слуги народу» О. Корнієнко, який може очолити партію замість Д. Разумкова, якого партія запропонувала на спікера ВРУ, а на посаду першого заступника представника Президента у Верховній Раді України – Р. Стефанчука.

Те, що більшість буде сформовано лише фракцією «Слуга народу», він назвав «логічним висновком». «Втім, ми очікуємо, що з початком роботи парламенту, можливо, хтось запропонує нам створити коаліцію або розглянути якусь коаліційну угоду», – заявив О. Корнієнко.

Разом з цим він зазначив: «У нас, згідно з Конституцією, фракція, до складу якої входить більше половини конституційного складу, має ті ж права, що й коаліція... Навіть є думка, яку висловив відомий юрист А. Магера, що ми не маємо права формувати коаліцію. Тобто це наш обов’язок працювати в коаліції як фракції. Тут юридичну складову ще треба обговорювати, ми дискутуємо, чи правильно це, але є й така думка», – додав він.

На запитання про переговори з партією «Голос» щодо створення коаліції він відповів: «Мені невідомо про такі системні переговори. Можливо, хтось особисто спілкується. У мене є особисте спілкування з окремими депутатами від “Голосу”. На рівні партії ми не обговорювали».

А от щодо входження до фракції мажоритарників-самовисуванців О. Корнієнко повідомив: «Такі розмови постійно ведуться, буквально з моменту, коли було оголошено перші результати виборів... У принципі, ми розглядаємо різні пропозиції з їхнього боку. Ми зараз не готові називати прізвища», – додав О. Корнієнко.

«Оскільки у нас у партії багато питань вирішується в певній мірі децентралізовано, десь ці розмови веде Дмитро (Разумков), хтось до мене звертається, до інших наших колег... Це дуже велика кількість людей і у нас немає одного гугл-документа, де все це зібрано. Тому оцінити цю кількість охочих важко. Але з огляду на загальну кількість самовисуванців і їх особисті історії, ми точно всіх 50 не бачимо у фракції “Слуга народу”», – заявив він.

О. Корнієнко також додав, що у «Слузі народу» готують угоду, яка буде планом дій для фракції. Її презентують із початком роботи парламенту. Послання Президента Верховній Раді України також буде частиною програми партії.

Зазначимо, що для більш ефективного керівництва фракцією «Слуга народу» її планують поділити на 15 груп, які очолюватимуть 15 заступників голови фракції. Д. Арахамія – головний кандидат на керівництво фракцією. Про це повідомляє «Рубрика» з посиланням на власні джерела (URL:https://rubryka.com/2019/08/03/arahamiya-ocholyt-fraktsiyu-sluga-narodu-yaku-zgodom-podilyat-na-15-grup).

Однією з перших ініціатив «Слуги народу» по роботі нового парламенту стала пропозиція зменшення кількості комітетів у новій Раді. У партії пропонують зменшити кількість парламентських комітетів із 27-ми до 22-х (URL:https://www.pravda.com.ua/news/2019/08/9/7223208).

«Сьогодні у нас 27 комітетів плюс комісія з приватизації. Ми пропонуємо зменшити до 22 комітетів плюс комісія з питань приватизації», – заявив голова партії Д. Разумков. Крім того, народні обранці у підготовчій групі попередньо затвердили мінімальну й максимальну кількість членів комітетів: 7 і 31.

На думку Д. Разумкова, розподіл у комітетах повинен бути за квотним принципом. «Оскільки наших колег у Верховній Раді, за нашими підрахунками, 60 %, то ми будемо пропонувати, що від нашої політичної сили буде або голова, або перший заступник, або секретар – оскільки вони за регламентом не можуть бути представниками однієї політичної сили. І також ми будемо пропонувати в якості заступників голів комітетів своїх колег, але зі збереженням пропорційного принципу», – сказав він.

Таким чином, у партії пропонують скоротити 5 комітетів шляхом об’єднання їх з іншими. Цю інформацію у Facebook підтвердила народний депутат від «Слуги народу» Є. Кравчук (URL:https://www.facebook.com/yevheniya.khudzik/posts/10158727211
457598?notif_id=1565361809788873&notif_t=notify_me&ref=notif).

Відтак пропонується, щоб у Раді залишилося 22 комітети:

1. Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

2. Комітет з питань бюджетних відносин.

3. Комітет з питань економічного розвитку.

4. Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики.

5. Комітет з питань освіти, науки та інновацій.                     

6. Комітет з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, деокупації Криму, прав людини, національних меншин, міжнаціональних відносин.

7. Комітет з питань цифрової трансформації.

8. Комітет з питань правової політики.

9. Комітет з питань аграрної та земельної політики.

10. Комітет з питань антикорупційної політики.

11. Комітет з питань правоохоронної діяльності.

12. Комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

13. Комітет з питань інфраструктури.

14. Комітет з питань державного будівництва, місцевого самоврядування, регіонального розвитку, містобудування та житлової політики.

15. Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

16. Комітет з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування.

17. Комітет з питань екологічної політики та природокористування.

18. Комітет з питань свободи слова.

19. Комітет з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України.

20. Комітет з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва.

21. Комітет з питань інтеграції України з Європейським Союзом.

22. Комітет з питань соціальної політики.

Також передбачається, що у Верховній Раді 9-го скликання діятиме Спеціальна контрольна комісія з питань приватизації.

Отже, у Раді можуть зникнути комітети з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки; з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин; з питань промислової політики та підприємництва; з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму та комітет у справах ветеранів та осіб з інвалідністю. Вони будуть включені в інші комітети. Також низка комітетів у нові Раді можуть змінити назву.

За інформацією журналістів у партії «Слуга народу» вже відбулося призначення відповідальних за парламентські комітети. За даними «Української правди», орієнтовний розподіл парламентських функцій між своїми представниками у «Слузі народу» пророблявся ще по ходу виборчої кампанії, а деякі потенційні керівники напрямків навіть встигли зібратися на «установчі збори» за інтересами. Однак попередній список ймовірних голів комітетів вдалося узгодити вже під час тімбілдінгу в Трускавці (URL:https://www.pravda.com.ua/articles/2019/08/5/7222835).

Судячи з цієї інформації президентська політична сила готова брати на себе відповідальність за діяльність парламенту, оскільки саме комітети Верховної Ради України відповідають за розробку профільних законопроектів, надають висновки і пропозиції до них, доопрацьовують проекти. Саме за погодженням комітету законопроект виносять на голосування.

Водночас, в «Українській правді», посилаючись на джерела у «Слузі народу», «Голосі» та «Європейській солідарності» повідомили, що партія В. Зеленського, яка у Верховні Раді IX скликання сформує найбільшу фракцію, готова віддати опозиції три посади (URL:https://www.pravda.com.ua/news/2019/08/9/7223218).

Опозиціонер може стати заступником голови парламенту. Також представники інших партій можуть очолити комісію з приватизації та новий комітет з прав людини та реінтеграції, в який «Слуга народу» пропонує трансформувати комітет з прав людини. Наразі партії «Європейська солідарність» та «Голос» відмовляються від позиції віце-спікера ВРУ.

Окремі ЗМІ також оприлюднили інформацію, що Комітет Верховної Ради України зі свободи слова також планують віддати опозиції, але перед тим «обрізавши» його функції (URL:https://strana.ua/news/216562-komitet-po-svobode-slova-poterjaet-bolshinstvo-funktsij-dokument.html).

Зокрема про це повідомило інтернет-видання «СТРАНА.ua». При цьому системні повноваження щодо регулювання діяльності ЗМІ в Україні передадуть новому комітету ВРУ, а комітету зі свободи слова залишать тільки три функції: забезпечення свободи слова; права громадян на інформацію; захист прав та свобод працівників ЗМІ.

Зараз на сайті парламенту зазначено вдвічі більше – шість напрямків діяльності Комітету: державна політика в сфері інформації та інформаційної безпеки; забезпечення свободи слова; права громадян на інформацію; друковані, електронні засоби масової інформації та Інтернет; висвітлення діяльності Верховної Ради України; основи здійснення рекламної діяльності.

Таким чином, оглядачі відзначають, що «урізаний варіант» Комітету перетворює його в «книгу скарг» і відсікає від прийняття стратегічних рішень про долю ЗМІ. А більш глобальні питання перейдуть до Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики – його може очолити ставленик правлячої партії, гендиректор «1+1» О. Ткаченко. Також туди може увійти ще один член «Слуги народу» – політтехнолог М. Потураєв, який вже підтвердив, що саме його комітет буде займатися медійними законопроектами, зокрема щодо аудіовізуальних послуг, друкованих ЗМІ, інтернет-видань і нагляду за пресою.

Крім цього, у «Слузі народу» розповіли, з яких розгляду яких законів розпочне свою роботу Верховна Рада IX скликання. Зокрема, представник Президента В. Зеленського у Верховній Раді України Р. Стефанчук, який може зайняти місце віце-спікера парламенту, розповів, що законопроект про імпічмент Президента України стане одним з перших, який розгляне Верховна Рада України нового скликання. Він також додав, що серед законопроектів, з яких розпочне свою роботу Верховна Рада України IX скликання, буде переклад документообігу парламенту в електронну форму замість паперової та зміни до Конституції. Він вважає, що це дозволить позбавляти народних депутатів повноважень за кнопкодавство (URL:https://today.ua/stefanchuk-rozpoviv-z-yakih-zakoniv-pochne-robotu-verhovna-rada-ix-sklikannya/).

Також Р. Стефанчук заявив на брифінгу після засідання підготовчої групи в середу, 14 серпня, що партія «Слуга народу» запропонує на розгляд Верховної Ради України IX скликання понад 300 законодавчих ініціатив (URL:https://newsone.ua/news/politics/stefanchuk-rasskazal-kakie-zakonoproekty-sluha-naroda-predlozhit-novomu-pravitelstvu.html).

Відзначається, що першочерговими є законопроекти про зняття недоторканності з депутатів і внесення змін в регламент ВРУ.

«Там є різні напрацювання, в тому числі і питання, пов’язані з переформатуванням багатьох напрямків, які стосуються і столиці – міста-героя Києва. Питання в тому, коли воно буде, в якому форматі... У нас є першочергові закони, які ми повинні прийняти найближчим часом», – підкреслив Р. Стефанчук.

Також він розповів, що «Слуга народу» розробила такі проекти законів, за якими партія готова вступати в широку професійну дискусію. Крім того, підготували і перелік документів для кодифікації українського законодавства.

«Ви прекрасно розумієте, що та кількість законів, яка є в Україні, обернено пропорційна їх якості. Завдання цієї Верховної Ради України – провести ґрунтовну систематизацію законодавства», – підсумував представник Президента в парламенті.

Як бачимо, судячи з заяв представників президентської політичної сили, яка може навіть самостійно створити коаліцію у майбутньому парламенті, плани щодо діяльності Верховної Ради IX скликання досить амбітні.

Тим не менше більшість експертів поділяють думку, що у майбутнього парламенту є й певні ризики. Одним з таких ризиків, на думку журналістки К. Бердинських, є побоювання щодо того, як працюватиме цей величезний механізм разом і наскільки кваліфікованим є це нове зібрання (URL:https://24tv.ua/ru/politicheskaja_kuhnja_tag5537).

Водночас вона уточнює, що помилково думати, що попередні скликання були дуже професійними і що усі депутати ВРУ пишуть закони. Над ними працюють групи депутатів, значно менші за розмір фракції.

К. Бердинських має великі очікування щодо роботи Верховної Ради України восени. «У перші місяці нова Рада може продемонструвати вражаючу ефективність, швидко голосуючи за законопроекти. Деякі документи вже готові. І політична воля для їхнього прийняття зараз є. Спочатку нові депутати однопартійної більшості ще будуть дослухатися до свого партійного керівництва і не порушувати дисципліну. А далі вже можуть виникати проблеми», – вважає вона.

Також, на її переконання, більшість мажоритарників перемогли завдяки партійному бренду, а не компетенціям і моральним чеснотам.

«Зараз важко сказати, як новачки впораються у майбутньому із політичними спокусами – йдеться насамперед про політичну корупцію, великі гроші і лобізм інтересів олігархів... Чи будуть “тушки” у наступній Раді і чи не з’являться окремі депутатські групи, які відокремляться згодом від фракції. Такий варіант теж можливий. Також є ризик, що влада однопартійної більшості і легка можливість прийняття швидких рішень, при чому будь-яких, адже голосів для цього вистачає, призведе до того, що опозиція у Раді не матиме жодного впливу... І тут теж можливі різні варіанти. Закріпити лідерство в опозиції дуже хоче “Опозиційна платформа – За життя” і В. Медведчук, який хоче отримати посаду віце-спікера. Але в опозиції до “Слуги народу” через якийсь час можуть опинитися і проукраїнські сили, такі як “Європейська солідарність”, “Голос” та “Батьківщина”. Зараз вони налаштовані на співпрацю із новою владою, та якщо та втратить зв’язок із реальністю через необмежені можливості, вони можуть перейти в опозицію. Та чи матиме ця опозиція якийсь вплив? Це теж велике питання», – зазначає К. Бердинських та додає: «Мені б дуже хотілося, щоб нова Рада нарешті повернула повагу до себе з боку виборців. Запаморочення від успіху швидко мине, рейтинги почнуть падати, адже зараз відповідальність за країну буде в руках однієї групи під керівництвом Президента В. Зеленського. Якщо він хоче політичної слави і місця в історії, то зараз саме час серйозно братися до роботи».

Провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України А. Мартинов вважає, що очікування виборців були завищені.

«Нова партія влади “Слуга народу” свідомо взяла курс на радикальне оновлення депутатського корпусу та усунення від законодавчої та виконавчої влади людей із політичним досвідом. Це стало продовженням сподівань більшості електорату на злам “системи”. Зрештою, очікування виборців “Слуги народу” за регіональною вибіркою різні. Для Південного Сходу такими пріоритетами є припинення війни на Донбасі та врегулювання соціально-економічних проблем. Для виборців цієї партії на Заході, крім цих завдань, пріоритет продовження курсу на ЄС і НАТО. Але такі великі очікування рівнозначні ризикам швидкого розчарування», – говорить він (URL:https://dyvys.info/2019/07/23/verhovna-rada-ix-sklykannya-chy-vypravdaye-novyj-parlament-ochikuvannya-vybortsiv).

Що стосується опозиції у майбутньому парламенті, то, на думку науковця, вона у ВРУ IX скликання буде неоднорідною. Він переконаний, що антиподами є «ЄС» та «Опозиційна платформа – За життя», а ідеологічно ближчими до «Слуги народу» є «Голос» і за окремими питанням (крім земельного і відмови від державних соціальних гарантій) «Батьківщина», які можуть поділити квотні посади від опозиції у комітетах і президії ВР, а «непримиренна» опозиція буде без посад.

«Коаліція буде потрібна для 300 голосів заради зміни Конституції. Але, очікуючи швидкого падіння популярності Президента В. Зеленського та його політичної сили (за рік, 1,5 року), жодна опозиційна партія на це не піде», – переконаний А. Мартинов.

Доцент Київського національного економічного університету ім. В. Гетьмана П. Сацький своєю чергою вважає, що однопартійна більшість, яка, вочевидь, і буде, може бути дуже дисциплінованою в голосуванні, але однопартійний уряд сформувати не вдасться і ставку доведеться робити на «технічних» менеджерів.

На його думку парламентська більшість буде переважно безликою, тоді як уряд, за наявності ефективних менеджерів, може стати знаковим. Але він має пройти між високими очікуваннями суспільства і потребами у болючих реформах.

«Опозиція буде більш технічною і структурованою. Проте не слід вбачати перспективу утворення структурованої опозиції із депутатських фракцій меншості. Вона може гуртуватися і структуруватися радше ситуаційно. Просто амбіції лідерам буде простіше виявляти не у структурованій опозиції, а самостійно, очолюючи власну команду. Крім того, не слід скидати з рахунків наявні у опозиційних партій структури у регіонах і фракції в місцевих радах. Це слабке місце владної партії й обмежує її можливості для комунікації з суспільством. А більшість соціальних запитів є змога задовольнити саме в органів місцевого самоврядування. Тому владна партія буде вимушена шукати базу для співпраці із опозицією, й альянси будуть, проте ситуаційні. Більш імовірне юридичне оформлення коаліції владною партією із партією “Голос”», – вважає П. Сацький.

Експерт Центру структурної політології «Вибір» Л. Брудницька в цьому парламенті бачить частково виправданий запит суспільства на нові обличчя. «Повністю в принципі неможливо, навіть якщо у “Слуги народу” буде монобільшість. По-перше, доки партія не стала правлячою, для неї понад усе симпатії виборців. Коли партія стає правлячою, ваги набувають інші чинники: надважливими стають стосунки із зовнішніми партнерами та баланс між українськими ФПГ (олігархами). Окрім того, “Слуга народу” як партія конкретних обіцянок не давала, як і Президент В. Зеленський. Тому і пред’явити їм претензії немає з чого. Якщо говорити про “Голос”, який обіцяв “нову якість політики”, на рівні декларацій С. Вакарчука ця “нова якість політики” – модернізований коктейль із антикорупційних ініціатив ще В. Ющенка, змішаний з реформаторськими настановами П. Порошенка перших 2 років його каденції. Схоже, що “Голос” відіграватиме роль “Народного фронту” останніх двох років його перебування у парламенті 8 скликання. Третій новачок – “Опозиційна платформа – За життя” є новачком умовним, там досвідчені, я б сказала, “матьорі” політики. Вони тримаються за електорально прибуткові теми тарифів, миру та економічного розвитку, які захищатимуть від зазіхань у статусі опозиції. Судячи з перших заяв В. Медведчука, вони готові підтримати окремі ініціативи правлячої партії, отже, повторюють тактику конструктивної опозиції, якою були, наприклад, “Самопоміч” та “Батьківщина” до демократичної коаліції. Тому локальна підтримка також не стане новою якістю політики. Загалом же нові обличчя у парламенті будуть тим, ким вони і є, – новими обличчями. І в цьому сенсі очікування виборців, принаймні, тих, хто хотів саме нових облич, задовольнять на 100 %», – зазначає експерт.

Що ж стосується опозиції, то, на переконання Л. Брудницької, в парламенті будуть дві опозиції. «Помаранчева “Голос”+“ЄС”+“Батьківщина” і біло-блакитна “Опозиційна платформа – За життя”. Вони конкуруватимуть між собою. Якщо буде ухвалено закон про опозицію, формально буде одна парламентська опозиція, найімовірніше, помаранчева. Їй та монобільшості “Слуги народу” опонуватиме “Опозиційна платформа – За життя”. Але якщо “Голос” відхреститься від “старих облич” (“Батьківщина” та “ЄС”), ймовірність чого є високою, тоді він не оголошуватиме про свою опозиційність, а стане ситуативним партнером “Слуги народу”, хоча це не триватиме більше півроку. Потім “Голос” перейде в опозицію до “Слуги…”, а помаранчеві та біло-блакитні будуть жорстко конкурувати, що знизить шанси на ухвалу закону про опозицію. Якщо “Слуга народу” не має на меті вносити правки у Конституцію, Банкова задовольниться однопартійною більшістю. Але якщо В. Зеленський розпочне конституційну реформу або не захоче нести всю відповідальність, потрібні голоси. Їх збиратимуть або по одному, або формально закличуть приєднатися інші фракції. Потенційно найкориснішою могла б стати “Батьківщина” з її досвідом, але навряд чи “Слуги…” зголосяться на альянс зі старим обличчям та таким бекграундом. Отже, залишаються “Опозиційна платформа – За життя”, “Голос” та “ЄС”. Найбільше людей, вкупі з мажоритарниками, в “Опозиційної платформи – За життя”. Ситуативний альянс з цією політсилою міг би дати підстави “Слугам…” вести мову про вдале "зшивання країни, внутрішнє примирення". Але "Опозиційна платформа – За життя" навряд чи погодиться віддати таку золоту акцію до рук опонентів. Залишаться "ЄС" та "Голос". Обидві фракції могли б дотягти “Слугу” до конституційної більшості, але вони не є партнерами, хоча Вакарчук на президентській кампанії виступав опосередковано на підтримку Порошенка. Тому “Слуга народу” до певного періоду насолоджуватиметься небаченою в українському парламенті монобільшістю. Принаймні для ухвали Держбюджету 2020 “слуг…” більш ніж достатньо», – переконана Л. Брудницька.

Разом з цим зауважимо, що хоча в партії «Слуга народу» заявили, що очікують пропозицій від інших політичних сил, навряд чи можна говорити про якісь політичні союзи з партією «Опозиційні платформа – За життя». Зокрема, такого висновку можна дійти судячи з заяв соратника Президента В. Зеленського – секретаря Ради нацбезпеки й оборони О. Данилюка, який вважає, що присутність кума російського президента В. Медведчука у Верховній Раді України може становити загрозу безпеці України (URL:https://www.pravda.com.ua/news/2019/08/13/7223443).

«Зрозуміло, що Медведчук має чітку прокремлівську орієнтацію, і так він буде мати можливість використовувати майданчик парламенту для того, щоб не просто там сидіти. Чи є це загроза? Так, це загроза. Але врешті-решт його обрали депутатом, Україна – демократична держава, тому треба вміти працювати і з такими викликами в парламенті. І не тільки в парламенті», – зауважив О. Данилюк.

Таким чином, можемо констатувати, що Верховна Рада IX скликання, яка вже наприкінці місяця розпочне свою роботу, стане унікальним явищем української політики. Крім того, що до цієї Верховної Ради потрапили нові політичні партії, та й її склад суттєво оновиться «новими обличчями», одна з цих політичних сил може самостійно сформувати парламентську більшість і фактично зосередити в своїх руках законодавчу владу в країні. Водночас у «Слузі народу» заявляють про готовність розгляду пропозицій від інших партій, проте чи будуть такі об’єднання, і якою буде коаліція в парламенті наразі спрогнозувати досить складно, як до речі незрозумілою залишається і структура опозиції.

Про що можна говорити з упевненістю, так це про те, що як і сам новообраний Президент України В. Зеленський, так і його політична сила отримали від суспільства той рівень підтримки, який дозволить не лише зосередити владу, а приймати необхідні рішення на користь країни. Судячи з анонсованих представниками президентської політичної сили намірів, уже була проведена значна підготовка до діяльності парламенту наступного скликання, про що свідчать запропоновані зміни у структурі ВРУ, низка вже напрацьованих законопроектів тощо. Водночас експерти відзначають, що майбутній парламент може зіштовхнутися і з певними ризиками. Проте принаймні на початковому етапі, можемо розраховувати на плідну та ефективну роботу народних депутатів Верховної Ради України IX скликання.

 

Дем’яненко М. Верховна Рада України ІХ скликання – якою вона буде: прогнози та коментарі [Електронний ресурс] / М. Дем’яненко // Україна: події, факти, коментарі. – 2019. – № 16. – С. 7–18. – Режим доступу: http://nbuviap.gov.ua/images/ukraine/2019/ukr16.pdf. – Назва з екрану.