Особливості розвитку гірських територій УкраїниВ. Пальчук, ст. наук. співроб. СІАЗ НБУВ

Міжрегіональне співробітництво для розвитку гірських територій

 

Поки триває робота щодо створення належного законодавчого підґрунтя для розвитку гірських територій, регіони вже сьогодні можуть робити вагомі кроки для поліпшення умов проживання населення в гірських і високогірних населених пунктах. На найближчі п’ять років вирішення пріоритетних завдань розвитку гірських територій стосується Чернівецької, Львівської, Закарпатської та Івано-Франківської областей. Такої позиції дотримуються в КМУ. «Ухвалення документів потребує ще певного часу, хоча ми рухаємося швидко. Однак регіони, які мають такі переваги, як гірські населені пункти, уже сьогодні можуть зробити певні кроки, не чекаючи прийняття нормативної бази. Уже зараз в областях можуть переглянути регіональні стратегії розвитку та визначити в цих документах серед пріоритетів створення умов для розвитку гірських і високогірних населених пунктів. Ресурсне забезпечення цих питань також уже зараз можна спланувати на 2019 р. при підготовці обласних бюджетів. До того ж частину чи половину коштів, які область отримує з Державного фонду регіонального розвитку, вона може спрямовувати на проекти розвитку гірських територій. Це важливо робити вже зараз, не відкладаючи в довгий ящик», – окреслив завдання перший заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ В. Негода.

На сьогодні здійснюється аналіз проблемних питань гірських територій для створення ефективної законодавчої основи для їх розвитку. Напрацювання відповідної законодавчої основи в кінцевому ж варіанті дасть можливість вийти на державну стратегію чи програму розвитку гірських територій, яка має бути частиною загальної Державної стратегії регіонального розвитку.

В уряді зазначають, що також у складі стратегії регіонального розвитку кожної гірської області повинна бути стратегія розвитку гірських територій, яка вбере в себе всі відповідні місцеві проекти й програми. «Тільки якщо національна й регіональні стратегії узгоджуватимуться між собою, зможемо сформувати державну політику розвитку гірських територій, яка відображатиме проблеми та інтереси регіонів і громад», – зазначив В. Негода.

За його словами, усе, що потрібно буде законодавчо врегулювати для впровадження цієї політики, має бути відображено у єдиному законопроекті. «Думаю, не варто зараз концентруватися на прийнятті законів, які вирішують лише деякі питання розвитку гірських територій. Треба розробити єдиний законопроект, який урегульовує комплекс питань і дає змогу реалізувати державну політику в цьому напрямі», – пояснив свою позицію перший заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ.

На думку представників профільного міністерства, на сьогодні для розвитку гірських територій існують різноманітні інструменти, у тому числі й з практики Європейського Союзу. Водночас існує вагомий факт щодо відсутності практики в інших країнах за аналогією з українською. В український умовах поки що спостерігаються перешкоди для притоку інвестицій на території гірських населених пунктів. У зв’язку з цим в уряді наголошують на необхідності створення належної інфраструктури та робочих місць. Це спільна відповідальність державної, регіональної та місцевої влади. «Необхідно “об’єднувати” бюджети – державний, обласний і бюджет громад, інакше нічого не вийде. Гірські території – це переваги чотирьох українських регіонів, і цими перевагами необхідно мудро розпорядитися», – підкреслюють у Мінрегіоні України.

Україна за останні роки значно просунулася у вирішенні питань розвитку гірських територій. Співпраця з більшістю країн Карпатського регіону стала предметнішою. У Польщі чотири країни підписали Декларацію про наміри щодо створення нової макрорегіональної стратегії ЄС для розвитку Карпатського регіону України, Польщі, Угорщини та Словаччини. Також у порядок денний Верховної Ради України на 6 вересня включено ратифікацію Угоди між ЄС та урядом Угорщини про фінансування Дунайської транснаціональної програми, що дасть змогу реалізувати спільні проекти в рамках Дунайської стратегії. Отже, існують різноманітні можливості активізувати відносини в транскордонному та прикордонному співробітництві між суміжними з Україною країнами.

До того ж за результатами роботи українсько-польської міжурядової координаційної ради з питань міжрегіонального співробітництва підсумовано діяльність і визначено порядок денний роботи на найближчу перспективу.Також сторони зосередили увагу на питаннях реалізації Карпатської декларації про наміри щодо створення нової макрорегіональної стратегії ЄС для розвитку Карпатського регіону. Голова української частини ради наголосив, що макрорегіональна стратегія відповідатиме пріоритетним напрямам співробітництва відповідно до Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат. Українську частину ради очолив перший заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України В. Негода. «Таке поєднання має забезпечити розвиток співпраці держав Карпатського краю», – наголосив він.

Польську частину ради очолила заступник міністра внутрішніх справ та адміністрації Республіки Польща Р. Щенх.Голова польської частини ради
Р. Щенх підкреслила, що Польща надає великого значення побудові європейської єдності, зокрема, шляхом зміцнення українсько-польських контактів. Вона зазначила, що потрібно прагнути до подальшого зміцнення відносин України з ЄС, а також збільшення пропозицій у рамках «Східного партнерства», 10-річчя створення якого відзначають цього року.

Планується, що в 2020 р. сторони мають оцінити, наскільки ефективно просувається реалізація визначених сьогодні завдань. Саме тоді в Польщі відбудеться ХVІ засідання українсько-польської міжурядової координаційної ради з питань міжрегіонального співробітництва. «Міжрегіональне та транскордонне співробітництво між нашими державами формує добросусідські відносини. Ми спільно вирішуємо завдання місцевого та регіонального розвитку. Невід’ємними в цьому є принципи поваги до державного суверенітету, територіальної цілісності та непорушності кордонів держав, поваги до прав людини та її свобод. Зважаючи на те що членство України в Європейському Союзі – це стратегічний інтерес Республіки Польща, співробітництво між нашими країнами є взаємовигідним», – зазначив голова української частини ради В. Негода.

Діяльність ради, за його словами, сприяє вирішенню питань відкриття та реконструкції пунктів пропуску й прикордонної інфраструктури, рятування та захисту населення в умовах надзвичайних ситуацій, запобігання та протидії правопорушенням під час перетинання українсько-польського кордону, підвищення ефективності просторового планування, транскордонного співробітництва.

Українська сторона здійснює кроки щодо відновлення роботи українсько-угорської міжурядової змішаної комісії з питань транскордонного та прикордонного співробітництва, яка не збиралася з 2013 р.«Маємо відновити роботу цієї комісії. …З української сторони її очолюю я і можу підтвердити готовність до спільних дій. Сподівають, уряд Угорщини визначить співголову з боку вашої країни і ми домовимося про дату майбутнього засідання», – наголосив В. Негода.

Він також нагадав, що в Україні за дорученням Прем’єр-міністра України В. Гройсмана працює робоча група з аналізу проблемних питань гірських територій. До її складу ввійшли представники Секретаріату Кабінету Міністрів України, Мінрегіону, Мінекономрозвитку, Мінприроди, Мінсоцполітики, Мінагрополітики, МОН, Мінінфраструктури, МВС, МОЗ, Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської, Чернівецької обласних державних адміністрацій та обласних рад, всеукраїнських асоціацій органів місцевого самоврядування, народні депутати України.

Українська сторона запропонувала угорським експертам долучитися до роботи цієї групи. Крім того, в українському уряді вирішили, що діяльність робочої групи має висвітлюватися на окремому інтернет-ресурсі, який заплановано створити за підтримки Української асоціації районних та обласних рад і міжнародних партнерів. «Сподіваємося, Угорщина теж забажає долучитися до створення та наповнення цього ресурсу, який може стати спільним інформаційним майданчиком для країн Карпатського регіону з питань розвитку гірських територій», – підкреслили представники української сторони.

Зі свого боку, угорська сторона в особі Е. Кешкеня, Надзвичайного і Повноважного Посла Угорщини в Україні, підтримала та відзначила важливість пропозицій з відновлення співпраці України та Угорщини в розвитку гірських територій. Він також висловив готовність активізувати діалог із цього питання в угорському уряді. «Сподіваюсь, найближчим часом вдасться відновити роботу українсько-угорської міжурядової комісії з питань транскордонного та прикордонного співробітництва. Зараз наші країни співпрацюють у розвитку спільної інфраструктури: будуємо автобани, прикордонний пункт пропуску тощо. Проектів багато й поволі вони просуваються. Сподіваюся, що цю співпрацю можна буде прискорити завдяки роботі міжурядової комісії», – зазначив Е. Кешкень.

У м. Ужгород Закарпатської області завершилося ХІV засідання українсько-словацької міжурядової комісії з питань транскордонного співробітництва. Протокол засідання підписали В. Негода, перший заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, та Р. Урбановіч, державний секретар міністерства внутрішніх справ Словацької Республіки. «Цим документом ми засвідчили подальшу співпрацю наших країн у розбудові та облаштуванні пунктів пропуску через українсько-словацький кордон, у створенні та розвитку прикордонної інфраструктури, збереженні навколишнього середовища, розвитку туризму та запобігання виникненню надзвичайних ситуацій. Ці домовленості створюють нові можливості для розвитку прикордонних територій і громад», – прокоментував В. Негода.

Одне з головних досягнень цієї комісії – активізація спільної роботи з розвитку міжнародного аеропорту «Ужгород». Сторони домовилися про підготовку проекту міжнародної угоди, де визначать питання, які потрібно врегулювати, щоб аеропорт став ще одним сучасним повітряним коридором, який з’єднуватиме Україну та Європейський Союз.

Підтримали учасники комісії й ініціативу зі створення пункту пропуску «Забрідь – Уліч» на українсько-словацькому кордоні. Сторони домовилися й надалі співпрацювати в питаннях захисту навколишнього середовища. Словаччина залучена до реалізації багатьох європейських проектів зі збереження навколишнього середовища. Українська сторона підкреслила, що для України важливо, що словацькі колеги готові ділитися досвідом і надавати підтримку в цьому питанні.

На думку представників української сторони, результати нинішнього міжурядового засідання демонструють, що співробітництво між Україною та Словаччиною й надалі посилюватиметься та стане ще ефективнішим. «Очевидно, що спільно ми вже заклали міцний фундамент для подальшого поглиблення добросусідських та взаємовигідних відносин між нашими країнами», – зазначив перший заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ В. Негода.

Примітним залишається факт зацікавленості української сторони в міжнародній співпраці з країнами Дунайського регіону. Зокрема, КМУ схвалив законопроект щодо ратифікації Угоди про фінансування Дунайської транснаціональної програми. Вступ у дію Дунайської транснаціональної програми, після ратифікації парламентом, забезпечить фінансування розвитку української частини Дунайського регіону в розмірі 5 млн євро. Це передусім Чернівецька, Одеська, Івано-Франківська та Закарпатська області. Відповідне рішення було прийняте на засіданні уряду.

За словами міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Г. Зубка,основні напрями співпраці в рамках угоди – розвиток інновацій, розбудова інфраструктури, упровадження енергоефективності, екологія, ефективне урядування. «Дунайська транснаціональна програма – ще один євроінтеграційний інструмент та можливості для розвитку громад Дунайського регіону, у тому числі й гірських територій. Це можливості для розвитку бізнесу, створення робочих місць, підвищення конкурентоспроможності та якості надання послуг на прикордонних територіях України», – підкреслив він.

Розвиток транскордонного співробітництва є одним з основних пріоритетів державної регіональної політики, яку впроваджує Мінрегіон, та Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року. Як відомо, у 2016 р. уряд України затвердив Державну програму розвитку транскордонного співробітництва на 2016–2020 роки, якою одним з пріоритетних завдань визначено розвиток співробітництва в Дунайському регіоні.

На регіональному рівні активно відбуваються заходи щодо пошуку шляхів розв’язання проблем гірських населених пунктів. Як відомо, 13 листопада минулого року в м. Косів голови гірських ОТГ і представники місцевого самоврядування гірських територій обговорювали Концепцію Державної програми розвитку гірських територій українських Карпат на період до 2023 року. Відкриваючи захід, директор Івано-Франківського центру розвитку місцевого самоврядування Р. Панасюк наголосив, що реформа децентралізації відкрила багато нових можливостей перед громадами, зокрема гірськими. Їх в Івано-Франківській області сьогодні є 12.

У рамках круглого столу «Розвиток гірських територій Прикарпаття в умовах децентралізації», організованого Івано-Франківським центром розвитку місцевого самоврядування за підтримки Програми «U-LEAD з Європою», ішлося про три проблемні блоки питань. За словами радника з питань регіонального розвитку ІФ ЦРМС І. Мельничука, усі основні проблеми гірських територій зводяться до трьох великих блоків – проблем міграції населення або депопулізації гірських територій, проблем доступності якості та доступності інфраструктури (низької прохідності доріг, поганої доступності закладів освіти, медицини, адміністративних послуг), а також проблем низької продуктивності місцевої економіки.

Водночас експерти звертають увагу, що відбувається поступовий прогрес у розв’язанні інфраструктурних проблем гірських територій. Значний поступ відбувся в будівництві доріг. Це вже частково долає проблему доступності для багатьох мешканців гір. Заразом є невирішеним ряд екологічних проблем гірських територій. Зокрема, актуальною є проблема поводження з твердими побутовими відходами, до якої потрібний комплексний підхід.

На думку представників регіональних центрів розвитку місцевого самоврядування, саме концепція Державної програми розвитку гірських територій українських Карпат на період до 2023 року має запропонувати шляхи розв’язання цих проблем, врахувати основні напрями роботи. Так, за словами радника з питань децентралізації Івано-Франківського ЦРМС
М. Чопей, насамперед варто акцентувати на розв’язанні проблеми зайнятості населення, щоб запобігти міграції, на стимулюванні ділової активності та підтримці проектів, що дають високу додану вартість. Також серед пріоритетів називали повноцінний розвиток туристичної сфери та розв’язання екологічних проблем.

У рамках міжрегіонального діалогу відбувається обмін досвідом, кращими практиками, які демонструють реалізацію пріоритетів уже сьогодні. Так, представники Асоціації вівчарів Прикарпаття демонструють власний досвід селекційної роботи у вівчарстві. ГО «Гуцулики» презентують практичний кейс промоції «Верховина. Карпати» як туристичної родзинки Прикарпаття під умовною назвою «Скажи Верховині ЙО!», що включає розроблення туристичного логотипу та бренду для Верховини. ГО «Туристичне товариство “Карпатські стежкиˮ» має досвід роботи з маркування туристичних шляхів, яку веде організація.

Отже, уряд України здійснює практичні кроки для напрацювання законодавчої основи для розвитку гірських територій, у тому числі й у міжрегіональному співробітництві. У зв’язку з цим Україна за останні роки значно просунулася у вирішенні питань розвитку гірських територій. Міжнародні договори декларують, що співпраця з більшістю країн Карпатського регіону стає предметнішою й практичнішою (Матеріал підготовлено з використанням інформації таких джерел: Урядовий портал (https://www.kmu.gov.ua/ua); Мінрегіон України (http://www.minregion.gov.ua); Децентралізація в Україні (https://decentralization.gov.ua/news/10788?page=4); Івано-Франківський центр розвитку місцевого самоврядування (http://lgdc.org.ua/branch/9).

 

Пальчук В.Міжрегіональне співробітництво для розвитку гірських територій [Електронний ресурс] / В. Пальчук // Україна: події, факти, коментарі. – 2019. – № 11. – С. 54–59. – Режим доступу: http://nbuviap.gov.ua/images/ukraine/2019/ukr11.pdf. – Назва з екрану.