Курс долара в Україні: причини та особливості динамікиС. Кулицький, ст. наук. співроб. СІАЗ НБУВ

Динаміка обмінного курсу долара США в Україні у 2019 р.: спроба ситуативного аналізу

 

Долар США посідає особливе місце не лише в українській економіці, а і в українському суспільстві загалом. У 1990-ті роки минулого століття на початку радикальної трансформації українського суспільства долар США не лише в зовнішньоекономічних відносинах України, а й на внутрішньому українському ринку так чи так виконував три основні функції грошей як таких: засобу платежу, засобу заощаджень і мірила вартості (або, як її ще називають, облікову функцію). Але в міру зміцнення національної фінансової системи загалом і національної валюти України зокрема американський долар потроху втрачав своє попереднє значення на внутрішньому ринку України.

Щоправда, у кризові періоди 2008–2009 і 2014–2015 рр. долар США значною мірою поновлював свої позиції як засіб заощаджень і мірило вартості на внутрішньому ринку України. Утім у періоди стабільного економічного розвитку протягом останніх 10–15 років масштаби виконання навіть цих двох зазначених функцій грошей саме на внутрішньому ринку України значно менші, ніж у перше десятиліття незалежності України. Підкреслимо, що все наведене вище стосується позицій долара США як грошового інструмента лише на внутрішньому українському ринку. У зовнішньоекономічній діяльності України позиції американського долара непохитні та в цій праці не є предметом аналізу.

Водночас, попри згадані вище втрати своїх позицій щодо виконання функцій грошей на внутрішньому ринку України, долар США (насамперед динаміка його обмінного курсу до гривні) й донині зберігає свою роль надзвичайно важливого інформаційно-психологічного індикатора, що сигналізує про вірогідні напрями розвитку доволі широкого спектра соціально-економічних процесів в Україні. Саме тому ЗМІ регулярно певною мірою звертають увагу на динаміку обмінного курсу гривні до долара.

Причому моніторинг вітчизняних ЗМІ свідчить, що зміна курсу долара США в Україні нині дедалі більше стає предметом уваги журналістів. Журналісти різних видань констатують, що останнім часом долар в Україні слабшає, а гривня відповідно зміцнюється. І це при тому, що навіть у Державному бюджеті на 2019 рік передбачено зростання курсу долара США по відношенню до гривні. Цілком природно, що нинішня ситуація на українському валютному ринку викликає певний інтерес щодо перспектив її подальшого розвитку. Тому спробуємо проаналізувати це питання дещо детальніше, з урахуванням того ймовірного впливу, який може справити на динаміку обмінного курсу долара США в нашій державі зміна Президента України та вибори до Верховної Ради.

Подібні політичні події в Україні нерідко супроводжуються певним зміцненням американського долара через зростання попиту на нього. Це пов’язано з прагненням підприємств і населення так чи так підстрахуватися в плані збереження своїх заощаджень на випадок якихось політичних катаклізмів. Однак останнім часом обмінний курс гривні до долара зростає, тобто американська валюта в Україні слабшає. На перший погляд, це суперечить деяким усталеним стереотипам, а також очікуванням принаймні тієї частини українців, які, готуючись до закордонних подорожей, починають купувати іноземну валюту. Доречно зауважимо, що результати цього аналізу курсу долара США в Україні потенційно дають змогу оцінювати перспективи зміни обмінних курсів інших іноземних валют, наприклад євро, в Україні через їхні крос-курси до американського долара.

Для адекватного оцінювання причин нинішнього послаблення долара в Україні спочатку вдамося до короткого ретроспективного аналізу. Такий аналіз свідчить, що після зупинки останнього стрімкого знецінення гривні в І кварталі 2015 р. та її подальшої відносної стабілізації щорічна динаміка курсу долара США в Україні почала поступово набувати конфігурації з певними ознаками циклічності. Зокрема, щорічно найнижчі курси долара США в Україні у 2015–2018 рр. спостерігалися у весняно-літній період з деякими відхиленнями початку й кінця такого періоду. Тобто початок такого періоду, як правило, припадав на квітень – травень, а кінець – на липень – серпень. Що ж стосується початку й кінця відповідних років, то вони вирізнялися більш високим курсом долара, ніж у весняно-літній період цього ж року.

Така циклічність щорічної динаміки курсу долара США в Україні пов’язана насамперед з режимом зовнішньоторговельних операцій українських підприємств та їх оподаткуванням протягом року. Зокрема, ідеться про надходження в Україну виручки від експорту продовольчих товарів і сировини для їх виробництва, витрат вільноконвертованої валюти на імпорт енергоносіїв, особливо природного газу, сплата податків суб’єктами зовнішньої торгівлі тощо. Однак певні чинники, що впливають на формування обмінного курсу долара на українському ринку, безумовно, мають ациклічний характер, як, наприклад, деякі зовнішні запозичення та сплата відсотків за ними.

Попри те що динаміка курсу долара США в Україні загалом визначається за результатами торгів безготівковою валютою на міжбанківському ринку, де діють підприємства, важливе соціально-психологічне значення для функціонування вітчизняного валютного ринку має також ситуація у його готівковому сегменті, де здійснюється купівля-продаж іноземної валюти населенням (домогосподарствами). Як зазначалося вище, після зупинки останнього стрімкого знецінення гривні в І кварталі 2015 р. та її подальшої відносної стабілізації, щорічна динаміка курсу долара США в Україні почала поступово набувати конфігурації з певними ознаками циклічності. При цьому протягом деякого часу зберігалися доволі помітні відмінності в режимах функціонування безготівкового та готівкового сегментів українського валютного ринку. І це цілком природно, оскільки інформаційно-психологічні чинники, що впливають на економічну поведінку населення (домогосподарств), мають вагомі відмінності від такого ж типу чинників, що впливають на діяльність підприємств.

Зокрема, якщо не панічні, то песимістичні настрої в готівковому сегменті валютного ринку діють значно довше, ніж у його безготівковому сегменті. Це проявилося в тому, що обсяги купівлі населенням американського долара та іншої вільноконвертованої валюти (ВКВ) у рази (в окремі місяці 2015–2016 рр. – у 9–10 разів) перевищували обсяги їх продаж. І це до відкриття безвізового режиму з ЄС для громадян України. Зазначене перевищення обсягів купівлі долара США та іншої ВКВ над обсягами їх продажів було обумовлено прагненням населення до заощаджень у валюті, яка не знецінюється порівняно з гривнею, та погашенням раніше взятих кредитів в іноземній валюті.

Після відкриття безвізового режиму з ЄС у 2017 р. обсяги як купівлі, так і продажу іноземної валюти населенням України, включаючи долар США, зросли й стали більш збалансованими. Однак за таких обставин навіть у «пік» туристичного сезону обсяги купівлі-продажу готівкової іноземної валюти не перевищували 20 % від обсягів купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України. Тобто соціально-психологічний вплив, який справляє торгівля готівковим доларом США на український валютний ринок більша за її суто економічний вплив. Імовірно, що врахування відповідних настроїв населення великими суб’єктами валютного ринку може на короткий період лише прискорити або ж сповільнити зміни курсу долара, але не може безпосередньо радикально впливати на загальну тенденцію зростання чи зниження долара США в Україні. Однак врахування самої по собі динаміки попиту населення на долар та інші ВКВ є важливим соціально-психологічним чинником та/або індикатором ряду економічних процесів, наприклад інфляції, і може бути предметом окремого аналізу.

Водночас аналіз статистичних даних і відповідних повідомлень ЗМІ дає доволі вагомі підстави припускати, що у 2019 р. поки повторюється тренд циклічної динаміки курсу долара США в Україні аналогічній тій, що спостерігалася у 2016–2018 рр. До таких висновків підштовхує не лише аналіз обмінного курсу долара США в Україні за січень – травень 2019 р., а й ознайомлення з відповідними аналітичними матеріалами Національного банку України.

Зокрема, як зазначали фахівці НБУ, аналізуючи платіжний баланс України, у березні 2019 р. дефіцит поточного рахунку платіжного балансу очікувано розширився порівняно з лютим (до 0,7 млрд дол.) на тлі планових виплат відсотків за реструктуризованими облігаціями зовнішньої державної позики, але залишився на рівні березня попереднього року. Водночас від’ємне сальдо торгівлі товарами звузилося до 0,8 млрд дол. Експорт товарів зростав стійкими темпами (7,1 % у розрахунку рік до року) завдяки значним обсягам поставок зернових культур і відновленню зростання експорту окремих видів металургійної продукції. Зростання імпорту сповільнилося (до 6,7 % у розрахунку рік до року) через стрімке зниження темпів зростання імпорту наземних транспортних засобів на тлі завершення в лютому пільгового режиму розмитнення автомобілів з іноземною реєстрацією та подальше зниження енергетичного імпорту як за рахунок цін, так і фізичних обсягів. Надходження за фінансовим рахунком у березні (1,3 млрд дол.) значно перевищили дефіцит поточного рахунку та були забезпечені державним сектором. Серед джерел припливу капіталу до державного сектору були отримання фінансування під гарантії Світового банку (0,6 млрд дол.), дорозміщення державних боргових цінних паперів (0,4 млрд дол.) та інвестиції нерезидентів у гривневі облігації внутрішньої державної позики (далі – ОВДП) (0,3 млрд дол.). Чисті залучення приватного сектору були близькими до нуля через значні виплати за єврооблігаціями банківського та реального секторів. Додатне сальдо платіжного балансу (0,7 млрд дол.) дало змогу збільшити міжнародні резерви станом на кінець березня до 20,6 млрд дол., або 3,4 місяця майбутнього імпорту, незважаючи на планові виплати за кредитами МВФ.

Вартість ринкових ресурсів упродовж квітня визначали попередні рішення щодо збереження ключової ставки незмінною. Так, дохідність гривневих ОВДП у квітні порівняно з березнем практично не змінилася, крім паперів терміном до шести місяців, дохідність за якими знизилася через високий попит на них.

На валютному ринку в квітні зберігалася сприятлива ситуація. Пропозиція іноземної валюти від клієнтів банків переважала попит на неї, зокрема, завдяки рекордному припливу іноземних портфельних інвестицій у гривневі ОВДП. У результаті на валютному ринку впродовж більшої частини місяця превалював ревальваційний тренд – гривня зміцнилася на 2,3 % місяць до місяця (м/м) до долара США та 3,1 % м/м до євро. При цьому Національний банк здійснював інтервенції на валютному ринку з метою поповнення міжнародних резервів і згладжування надмірних коливань на ринку. За підсумками місяця додатне сальдо операцій НБУ на валютному ринку становило майже 300 млн дол. Таким чином, стан платіжного балансу України поки доволі сприятливий для стабілізації чи навіть зниження курсу долара США в Україні.

З іншого боку, майбутні зміни внутрішніх і зовнішніх соціально-політичних та економічних чинників неодмінно впливатимуть на динаміку курсу долара США в Україні вже у 2019 р. Наприклад, специфіка розвитку вітчизняної економіки у 2019–2021 рр. полягає в тому, що цей процес відбуватиметься за умов, коли Україна повинна буде погашати великі суми зовнішніх боргів. Причому на динаміку курсу долара США в Україні впливає процес виплати валового зовнішнього боргу, а не лише державного боргу.

За даними прес-служби НБУ, Україна має виплатити у 2019 р. за валовим зовнішнім боргом 15,7 млрд дол. США в еквіваленті. Причому у другому півріччі загальна сума виплат за валовим зовнішнім боргом перевищить 6,4 млрд дол. Причому більше третини зовнішніх боргових виплат у 2019 р. припадало на державний зовнішній борг. І хоча значна частина виплат цього боргу вже зроблена, однак суми, що залишаються до сплати, теж вельми відчутні для золотовалютних резервів України.

Як розповів НВ бізнес-керівник аналітичного департаменту Concorde Capital О. Паращій, за внутрішніми боргами до кінця 2019 р. Мінфіну потрібно виплатити 2 млрд дол. і 0,54 млрд євро за облігаціями внутрішньої державної позики та 1,2 млрд дол. за ОВДП у 2020 р. «За зовнішніми зобов’язаннями України потрібно буде виплатити до кінця цього року
1,3 млрд дол. за єврооблігаціями і 0,8 млрд дол. за позиками МВФ. У наступному році – 1,4 млрд дол. перед МВФ і 3,6 млрд дол. за єврооблігаціями», – зазначив аналітик. Загалом, за оцінками головного економіста Dragon Capital О. Бєлан, Україні потрібно 11 млрд дол. на погашення боргів у найближчі 2,5 років, з них приблизно половина приватним кредиторам, решта – міжнародним партнерам, таким як МВФ, США і ЄС. «Крім того, потрібно фінансувати дефіцит бюджету і виплачувати внутрішні борги. Загалом річні потреби уряду у фінансуванні становлять 11−12 млрд дол. на рік», – уточнила вона (URL: https://biz.nv.ua/ukr/finance/shcho-oznachaye-defolt-dlya-ukrajini-naslidki-dlya-krajini-50023765.html).

Загалом же виплати за українським зовнішнім боргом цього року сприятимуть підвищенню попиту на долар США в Україні та відповідно зростанню його курсу до гривні.

Також, у зв’язку із закінченням контракту між «Газпромом» і «Нафтогазом України» на транзит російського газу до Європи через Україну та очікуваним вводом в експлуатацію у 2020 р. нових газотранспортних потужностей, що оминають територію нашої держави, постає потреба в закупівлі у 2019 р. ще до початку опалювального сезону значних обсягів природного газу для закачування його у вітчизняні підземні сховища. Зокрема, як зазначають деякі ЗМІ, голова НАК «Нафтогаз України» А. Коболєв уже кілька разів заявляв, що до початку опалювального сезону до підземних газових сховищ потрібно закачати 20 млрд куб. м, тобто приблизно на 3 млрд куб. більше, ніж минулого року. Таке зростання необхідне саме в разі відмови «Газпрому» від транзиту свого газу до європейських держав територією України.

При цьому на початку квітня в «Нафтогазі» відзначали наявність дефіциту грошових коштів розміром 71,3 млрд грн, які планується покрити за рахунок залучення кредитів в українських банках (49,5 млрд грн), випуску євробондів (14,1 млрд грн) і використання залишків власних коштів (7,7 млрд грн). Доцільність розміщення єврооблігацій компанія оцінюватиме ближче до осені. Водночас міністр енергетики США Р. Перрі під час візиту до Києва 20 травня не виключив, що США можуть надати гарантії «Нафтогазу» для випуску єврооблігацій. «Це одне з можливих рішень. Але можуть бути й інші фінансові джерела. Є різні способи фінансування покупки газу», – зазначив він. За словами А. Коболєва, «Нафтогаз» може вийти на внутрішній ринок облігацій. «Можливість такого виходу буде зрозуміла ближче до кінця літа», – зазначив він (URL: https://biz.nv.ua/ukr/economics/yak-prohodyat-peregovori-gazpromu-i-naftogazu-pro-tranzit-rosiyskogo-gazu-v-yevropu-50022866.html).

Таким чином, через потребу в більших, ніж минулого року, обсягах закупівлі газу вже найближчим часом потреба «Нафтогазу України» у відповідно більших сумах доларів США зросте. Оскільки ж це відбуватиметься ще до виборів нового складу Верховної Ради та формування нового уряду, то й розраховувати Україні на відносно дешеві долари від Міжнародного валютного фонду, які можуть бути використані для імпорту газу, підстав немає. Значить, «Нафтогазу України» для виконання наведених вище планів з наповнення підземних сховищ газу доведеться купувати на ринку відносно дорожчі долари. Адже зростання попиту на долар США в Україні штовхатиме його курс вгору. З іншого боку, невиконання планів з наповнення підземних сховищ газу загрожуватиме національній безпеці України.

Також відпливу іноземної валюти з України восени 2019 р., а отже, і зростанню курсу долара США до гривні може сприяти ситуація на вітчизняному ринку боргових цінних паперів. Адже, як зазначалося вище, у квітні нинішнього року пропозиція валюти на українському міжбанківському ринку була вищою за попит у тому числі й завдяки вкладенням нерезидентів у гривневі державні боргові цінні папери. Але вже в жовтні цього року значна частина означених цінних паперів погашатиметься. Тому є вагомі підстави вважати, що нерезиденти України, тобто іноземні підприємницькі структури, виводитимуть з України принаймні частину своїх коштів, попередньо конвертувавши їх в іноземну валюту, насамперед у долар США. Як наслідок, такі дії підштовхуватимуть курс долара в Україні до зростання.

Опосередковано може впливати на динаміку курсу долара й нинішній розвиток політичних процесів в Україні. Зокрема, перший заступник голови ради Національного банку України Т. Мілованов написав у Facebook, що розпуск Верховної Ради додатково обійдеться платникам податків у 300–400 млн дол., тому що Україні тепер доведеться позичати гроші на міжнародних фінансових ринках під більш високі відсотки, ніж раніше.

За перелічених вище обставин у 2019 р. зниження вартості запозичень у доларах США та інших вільноконвертованих валютах є вельми актуальним для української економіки. Мабуть тому нині в ЗМІ в контексті обрання нового Президента України та майбутніх виборів до Верховної Ради доволі жваво почали обговорюватися перспективи подальшого співробітництва України з Міжнародним валютним фондом. Адже ні для кого не секрет, що саме співробітництво України з МВФ дало змогу свого часу стабілізувати гривню з усіма позитивними наслідками, що випливають із цього для вітчизняної економіки. Але оскільки висловлювання, які озвучували деякі представники команди В. Зеленського під час його передвиборної кампанії, й особливо очікування значної частини населення, пов’язані з особою нового Президента України, так чи так вступають у суперечність із раніше узгодженими умовами співробітництва України з МВФ, то цілком закономірно постають питання щодо умов і можливості такої співпраці в подальшому. Причому те, що співробітництво з МВФ (або ж його відсутність) істотно впливатиме на ситуацію на українському валютному ринку і відповідно на курс долара США, а також інших вільноконвертованих валют в Україні, у фахівців жодних заперечень не викликає.

У результаті в експертному середовищі почало дискутуватися питання щодо можливості України обійтися без подальшого співробітництва з МВФ. Так, О. Устенко, радник Президента В. Зеленського з макроекономічної політики й одночасно виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера, заявив, що Україна в короткостроковій перспективі зможе утримати макрофінансову стабільність без чергового траншу Міжнародного валютного фонду, проте в довгостроковій перспективі країні необхідно продовжувати співпрацю з МВФ. «Щоб покрити виплати за борговими облігаціями, у нас є резерви Єдиного казначейського рахунку і “подушка безпекиˮ у вигляді понад 20 млрд дол. золотовалютних резервів». Однак Україна на сьогодні не може вийти на зовнішні ринки запозичення капіталу. «Вони дорогі для нас – доведеться платити близько 10 % річних», – зазначив він. Водночас О. Устенко вказав на те, що відсутність співпраці з МВФ не дасть змоги Україні залучити кошти від ЄС і Світового банку. Але, на його думку, «як тільки країна увійде в стадію переговорного процесу про відкриття нової програми, це вже буде позитивним сигналом – і на зовнішніх ринках може знову з’явитися вікно можливостей». Раніше, як повідомляють ЗМІ, О. Устенко заявив, що Україна може домовитися з МВФ про нову програму фінансування після парламентських виборів.

Оцінку, близьку до позиції О. Устенка, висловило міжнародне рейтингове агентство Moody’s. Його аналітики вважають, що отримання Україною чергового траншу від МВФ на три місяці пізніше, ніж планувалося, не призведе до істотного погіршення її здатності обслуговувати зовнішній державний борг. Але ситуація з ліквідністю, яка є в розпорядженні уряду, залишається складною, а доступ до світових ринків буде невизначеним.

Зі свого боку міністр Кабінету Міністрів України О. Саєнко під час форуму «Реанімаційного пакета реформ» 22 травня в Києві заявив, що рішення Президента України В. Зеленського про розпуск Верховної Ради може вплинути на співпрацю з Міжнародним валютним фондом.

Водночас О. Паращій, керівник аналітичного відділу ІК Concorde Capital, згадуючи про нинішній обсяг золотовалютних резервів України, коротко висвітлює суть дилеми: «Або МВФ + приватні кредити, або держава знаходить альтернативне фінансування на 18,5 млрд дол. на три роки, або дефолт десь так не пізніше ніж віднині за рік». При цьому він наголошує, що без співробітництва з МВФ золотовалютні резерви України скоротяться до неприпустимого рівня вже наприкінці цього року. До того ж не варто буде розраховувати на успішне розміщення єврооблігацій через втрату довіри потенційних інвесторів, для яких саме співробітництво з МВФ є сигналом щодо надійності відповідних українських цінних паперів.

Подібні оцінки щодо необхідності співпраці України з МВФ висловила й головний економіст компанії Dragon Capital, член Редакційної колегії VoxUkraine О. Білан. За її оцінками, накопичених коштів уряду має бути достатньо, щоб провести всі виплати за зовнішніми боргами до листопада цього року. Точна відповідь, на її думку, залежатиме від кількох важливих факторів, зокрема від динаміки бюджету й попиту на державні облігації з боку внутрішніх інвесторів. Але коштів уряду навряд чи вистачить до кінця року. Адже «в грудні формується практично весь річний дефіцит бюджету. Для його фінансування потрібно буде близько 3 млрд дол. в еквіваленті (за умови, що внутрішні борги вдасться рефінансувати). Залучити такі суми у внутрішніх кредиторів нереально. Єдине джерело – зовнішнє фінансування». На її думку, «щоб уникнути проблем з бюджетом і хвилювань на валютному ринку, угоди з МВФ про нову програму має бути досягнуто в жовтні, у крайньому випадку в листопаді».

Зі свого боку директор прес-офісу МВФ Д. Райс 23 травня заявив, що Міжнародний валютний фонд готовий відновити тісну співпрацю з Україною після виборів до Верховної Ради та призначення нового уряду. Нині місія МВФ продовжує «конструктивні» переговори з українською владою в Києві. «Як тільки новий уряд буде сформовано після виборів (позачергових парламентських. – Прим. авт.), ми готові повернутися до обговорення нашої подальшої співпраці з Україною», – зазначив Д. Райс. Разом з тим він не став коментувати питання, чи представляє ризики для завершення діючої програми Stand-By для України рішення про розпуск Верховної Ради України і відставки уряду.

Глава представництва Європейського Союзу в Україні Х. Мінгареллі заявив, що продовження співпраці України з Міжнародним валютним фондом є однією з умов отримання нашою країною другого траншу макрофінансової допомоги Європейського Союзу в обсязі 500 млн євро.

Тому якщо зробити відповідні розрахунки на базі законодавчо встановлених термінів формування структури нового складу Верховної Ради, урядової коаліції та нового Кабінету Міністрів України, то і виходить, що умови, необхідні для продовження співробітництва між Україною та МВФ (як це озвучив представник фонду Д. Райс), сформуються не раніше жовтня. До цього ще варто додати час на процедури підготовки й затвердження умов співробітництва України з МВФ. Таким чином, вірогідність отримання Україною чергового траншу від МВФ припадає десь на кінець 2019 р. Нагадаємо, що аналогічні дати такої події були присутні в згадуваних вище оцінках експертів.

Зі свого боку керівник місії МВФ в Україні Р. ван Роден 28 травня за результатами зустрічі з Президентом України В. Зеленським зазначив: «Ми не бачимо перепон для співпраці. Готові після парламентських виборів, після того як буде сформовано уряд, негайно приїхати до Києва та продовжувати переговори щодо того, яким чином надавати нашу підтримку». Тобто, по суті, на цій зустрічі було підтверджено позицію МВФ, озвучену раніше представником фонду Д. Райсом. На зустрічі також були присутні голова НБУ Я. Смолій та міністр фінансів О. Маркарова.

 Водночас треба наголосити, що якби співробітництво України з МВФ тривало би безперебійно, то в травні й листопаді 2019 р. наша держава могла б одержати від МВФ два транші на загальну суму 2,6 млрд дол. Нині в України є ймовірність отримати від МВФ лише один транш, до того ж невідомо на яку суму. Тобто навіть за найкращого перебігу подій надходження в Україну вільноконвертованої валюти від МВФ та інших міжнародних фінансових організацій у 2019 р. (це – найдешевші гроші, під низькі відсотки) будуть менші, ніж очікувалося раніше.

Утім досвід президентської кампанії та результати соціологічних опитувань свідчать, що Україну очікує дуже гостра боротьба різних політичних сил за місце в парламенті, склад якого може виявитися політично більш строкатим, ніж нинішній. За таких обставин складно розраховувати не лише на швидке формування структури й керівництва новообраної Верховної Ради та нового уряду, а й не можна виключати ймовірності політичної кризи вже в парламенті нового скликання.

Усе це підвищує вірогідність того, що відновлення співробітництва між Україною та МВФ, разом з отриманням нашою державою відповідних валютних коштів, буде перенесено на наступний рік. Однак, враховуючи необхідність погашення боргів, не виключено, що державі доведеться позичати значні суми коштів на фінансових ринках під більш високі відсотки, ніж кредити від МВФ та інших міжнародних фінансових організацій. Тому не можна відкидати також імовірності того, що в очікуванні подальшого подорожчання закордонних запозичень для України через затримку співробітництва з МВФ та іншими міжнародними фінансовими організаціями суб’єкти підприємництва-резиденти України почнуть збільшувати попит на долар (та й на деякі інші ВКВ), а вітчизняні експортери не поспішатимуть повертати в Україну свою валютну виручку. У випадку такого перебігу подій попит на долар США в Україні може доволі швидко зростати з одночасним зростанням його обмінного курсу.

Причому навколо українських державних запозичень може розгорнутися доволі серйозна міжнародна спекулятивна гра. Не виключено, що й підготовка до неї вже почалася. Адже, на думку відомого крупного українського бізнесмена І. Коломойського, висловлену ним в інтерв’ю всесвітньо визнаному діловому виданню Financial Times, Україні варто взяти приклад з Греції та оголосити дефолт за своїми фінансовими зобов’язаннями. У відповідь на таку його заяву в українських ЗМІ було негайно озвучено ряд заяв від представників органів влади та управління, включаючи представників Президента України, а також експертів про неприйнятність дефолту для України.

Однак треба брати до уваги, що І. Коломойський, даючи інтерв’ю такому всесвітньо визнаному діловому виданню, як Financial Times, мабуть, розраховував вплинути насамперед на міжнародні фінансові ринки, а вже через них і на український фінансовий ринок. Враховуючи чутки, які де-факто функціонують в українському й міжнародному інформаційному просторі, щодо впливу І. Коломойського на Президента України В. Зеленського (чутки ж в усьому світі, навіть незалежно від їх достовірності, є вагомим чинником впливу на функціонування фінансових ринків), після таких його заяв цілком можна було очікувати зниження попиту на українські боргові цінні папери з боку власників вільноконвертованої валюти, насамперед іноземних портфельних інвесторів.

Власне, так і сталося. Українські цінні папери почали дешевшати на тлі заяви бізнесмена І. Коломойського про необхідність дефолту за зобов’язаннями перед міжнародними кредиторами. Про це повідомили LIGA.net в інвестиційній компанії ICU з посиланням на дані Bloomberg за результатами відкриття торгів 28 травня. При цьому треба наголосити, що заява І. Коломойського в інтерв’ю Financial Times про доцільність оголошення Україною дефолту пролунала саме тоді, коли, за інформацією Національного банку, очікується, що первинні розміщення облігацій внутрішньої державної позики України до кінця ІІ кварталу перемістяться на міжнародні торговельні платформи Bloomberg і Refinitiv.

Такі зміни в організації торгівлі українськими ОВДП могли б істотно полегшити їх продаж іноземним інвесторам, збільшуючи надходження іноземної валюти в Україну та зміцнюючи таким чином гривню. Значні резерви для таких операцій є. Адже, згідно з повідомленнями ЗМІ, портфель гривневих ОВДП у власності нерезидентів з початку року зріс з 6,3 млрд до 41,1 млрд грн порівняно з 337,1 млрд грн у НБУ, 259,1 млрд грн – в українських банків, 18,5 млрд грн – у юридичних осіб України і 3,1 млрд грн – в українських фізичних осіб. Однак заява І. Коломойського про доцільність оголошення Україною дефолту може негативно позначитися на дохідності від розміщення українськими ОВДП на міжнародні торговельні платформи Bloomberg і Refinitiv. Це, у свою чергу, сприятиме подорожчанню закордонних запозичень для України та, як наслідок, зростанню курсу долара США й інших ВКВ по відношенню до гривні.

До речі, не виключено, що означена тенденція вже намічається. Адже, за інформацією ЗМІ, протягом тижня після заяви І. Коломойського продаж гривневих ОВДП впав до рекордно низького для останніх місяців рівня, а курс долара США в Україні в цей період зростав.

Тим часом рівень доларизації заощаджень населення знижується, що обумовлено збереженням останніми роками фінансової стабільності української економіки. Так, за інформацією НБУ, доларизація коштів фізичних осіб на їхніх депозитних рахунках у банках України скоротилася за І квартал 2019 р. на 1 в. п. – до 46,3 %. Однак, враховуючи досвід з історії розвитку українського валютного ринку, можна з високим ступенем імовірності очікувати, що в разі стрімкого зростання курсу долара в Україні й населення слідом за суб’єктами підприємництва прагнутиме збільшити обсяги закупівлі долара США. Це, у свою чергу, ще більше підштовхуватиме подальше зростання курсу долара в Україні.

Таким чином, проведений вище аналіз дає підстави очікувати, що нинішнього року період порівняно нижчого курсу долара США в Україні зміниться на його зростання. Але, на відміну від ряду останніх років, таке зростання курсу долара в Україні може розпочатися дещо раніше залежно від термінів проведення виборів до Верховної Ради і їхніх результатів, наприклад наприкінці липня – на початку серпня.

Як саме зростатиме курс долара США в Україні, поки прогнозувати важко. Зокрема, враховуючи затримку з наданням Україні чергового траншу від МВФ, можна припустити, що до кінця 2019 р. курс долара США в Україні зросте до рівня вищого за той, що було закладено в розрахунки при складанні Державного бюджету на 2019 рік і подібних йому прогнозів, тобто перевищить рівень 30 грн/дол. США. До речі, варто згадати, що, за прогнозами Morgan Stanley, оприлюдненими деякими вітчизняними ЗМІ у квітні нинішнього року, навіть без кризових ситуацій до кінця 2019 р. курс гривні знизиться до 30,5 грн/дол. США і до 32,5 грн/дол. США до кінця 2020 р. У разі ж дефолту України масштаб девальвації гривні та інфляцію експерти навіть не бралися прогнозувати. Однак не можна виключати, що девальвація гривні й зростання курсу долара США в Україні у 2019 р. може виявитися ще більшим.

Звичайно, представлений вище сценарій подій на вітчизняному валютному ринку під впливом розвитку внутрішньої економічної та соціально-політичної ситуації в нашій державі має ймовірнісний характер. Але й повністю відкидати вірогідність його реалізації жодних підстав немає. Утім, з іншого боку, не можна відкидати ймовірність сценарію, згідно з яким девальвація гривні та зростання курсу долара будуть меншими. Хоча при цьому немає жодних сумнівів у тому, що до кінця 2019 р. курс долара США в Україні зросте проти його нинішнього рівня (При підготовці праці було використано інформацію з таких джерел: Міністерство економічного розвитку і торгівлі України. Офіційний веб-сайт (http://www.me.gov.ua); Національний банк України. Офіційне інтернет-представництво (http://www.bank.gov.ua); Міністерство фінансів України (https://www.minfin.gov.ua); Дзеркало тижня (http://dt.ua). – 2018. – 6.01; 2019. – 3, 16.04; 24.05; Інтерфакс-Україна (https://ua.interfax.com.ua). – 2019. – 22.04; 27, 28.05; Корреспондент.biz (https://ua.korrespondent.net). – 2019. – 2, 20.05; Левый берег (http://Lb.ua). – 2018. – 7.12; 2019. – 5.04; Ліга.net (https://liga.net). – 2019. – 28.05; Новое время (http://nv.ua). – 2019. – 2, 11.04; 22, 23, 26–28, 30.05; Радіо «Свобода» (https://www.radiosvoboda.org). – 2019. – 22.05).

 

Кулицький С. Динаміка обмінного курсу долара США в Україні   у 2019 р.:спроба ситуативного аналізу [Електронний ресурс] / С. Кулицький // Україна: події, факти, коментарі. – 2019. – № 11. – С. 35–46. – Режим доступу: http://nbuviap.gov.ua/images/ukraine/2019/ukr11.pdf. – Назва з екрану.