Брекзит: процес затягуєтьсяА. Потіха, наук. співроб. СІАЗ НБУВ

Брекзит: еволюція суспільних настроїв і політичні чинники затягування процесу

 

У червні 2016 р. відбувся референдум щодо виходу Великої Британії з Європейського Союзу. За вихід тоді проголосувало 17 410 742 британці, а за те, щоб залишатися – 16 141 241. І вже 29 березня 2017 р. прем’єр-міністр Т. Мей передала у ЄС офіційну заяву, що її країна починає процес припинення членства в організації відповідно до ст. 50 Лісабонського договору. 29 березня 2019 р. мав бути днем виходу Великої Британії з Європейського Союзу. Стаття 50 Лісабонського договору передбачає процедуру виходу країни з організації і виділяє рівно два роки на підготовку до виходу, а також на визначення, якими будуть подальші відносини.

Проте цього не сталося, адже британський парламент не затвердив відповідного рішення. У січні 2019 р. британський парламент не підтримав урядового проекту угоди щодо Брекзит. У березні Палата громад повторно не схвалила проекту угоди. 13 березня Палата громад проголосувала проти виходу з Євросоюзу без угоди, відмовившись від схеми, коли обидві сторони вирішують спірні питання в міру їх виникнення. 20 березня Т. Мей надіслала до ЄС прохання про відтермінування Брекзит до 30 червня. Брюссель погодився надати відтермінування тільки до 22 травня, якщо британський парламент підтримає угоду. В іншому разі відтермінування мали надати до 12 квітня. 29 березня Палата громад Великої Британії втретє проголосувала проти угоди щодо Брекзит. Т. Мей сподівалася, що Кабінет міністрів зробить четверту спробу поставити угоду на голосування в парламенті. 1 квітня парламент Великої Британії відхилив усі альтернативні варіанти Брекзит. 9 квітня Палата громад парламенту Великої Британії підтримала пропозицію уряду звернутися до ЄС з проханням відтермінувати Брекзит до 30 червня (URL: https://gordonua.com/ukr/news/worldnews/-krajini-jes-pogodilisja-na-vidterminuvannia-brexit-tusk-878219.html. 2019. 11.04).

Як інформують ЗМІ, серед перешкод британські депутати, які виступають проти пропозицій уряду щодо плану виходу з ЄС, часто згадували положення угоди про «ірландський зупинник», що передбачає особливу митну зону для Північної Ірландії, де пролягатиме кордон Великої Британії з ЄС на суходолі. При цьому більшість парламентарів у Лондоні також вирішили, що вони проти припинення членства у ЄС без угоди, побоюючись негативних економічних та інших наслідків «жорсткого Брекзит» (URL: https://ukrainian.voanews.com/a/no-brexit-29-march/4853345.html. 2019. 29.03). Тому прем’єр-міністр Великої Британії Т. Мей була вимушена просити ЄС скасувати дату виходу 29 березня й назвати пізніший термін, бо її колеги в британському парламенті вкотре відкинули ратифікацію угоди.

Т. Мей, яка є лідером урядової Консервативної партії й депутатом парламенту, наполягає, що єдиний спосіб вивести Брекзит з глухого кута – ратифікувати угоду з ЄС та офіційно вийти з організації. Щоб переконати депутатів підтримати її угоду, вона пообіцяла одразу після виходу з ЄС піти у відставку, щоб звільнити місце для іншого лідера, якому буде довірено далі втілювати Брекзит. Проте офіційний вихід Британії з ЄС, коли б він не відбувся, був би лише відправною датою для подальших не менш важливих і складних переговорів про умови торгівлі та інші аспекти майбутніх відносин Великої Британії з Євросоюзом.

Натомість, як інформують ЗМІ, консерватори в парламенті вимагають від прем’єра залишити пост до кінця червня. Високопоставлений представник правлячої Консервативної партії Великої Британії, голова парламентського Комітету 1922 Г. Бреді має намір озвучити Т. Мей, що вона повинна піти у відставку до кінця червня або їй загрожує винесення вотуму недовіри (URL: https://www.rbc.ua/ukr/news/partiya-mey-namerena-otpravit-otstavku-brexit-1555809790.html. 2019. 21.04).

За інформацією ЗМІ, незважаючи на те що Т. Мей у грудні вже виносився вотум недовіри (за партійними правилами протягом року знову виносити питання про недовіру на голосування не можна), у партії можуть змінити правила, якщо прем’єр відмовиться сама піти у відставку. Г. Бреді нібито має намір оголосити прем’єр-міністру, що 70 % консерваторів у парламенті хочуть, щоб вона пішла у відставку через незадовільну роботу щодо Брекзит.

Тим часом країни Євросоюзу на саміті 10 квітня погодили нове відтермінування виходу Великоъ Британії з ЄС, повідомив глава Європейської ради Д. Туск. «Двадцять сім країн ЄС погодили продовження ст. 50 [договору про Євросоюз]. Тепер я буду зустрічатися з прем’єр-міністром Т. Мей для отримання згоди уряду Великої Британії», – зазначив він. Проте він не уточнив подробиць щодо дати відтермінування. Агентство Reuters із посиланням на джерела пише, що лідери погодилися відкласти Брекзит до кінця жовтня з переглядом у червні.

Трохи раніше Д. Туск закликав європейських законодавців прислухатися до мільйонів британців, які не хочуть Брекзит. Він послався на рекордну кількість підписів, яку зібрала британська електронна петиція з вимогою зберегти членство країни у Євросоюзі, а також на марш противників Брекзит, який зібрав близько 1 млн учасників у Лондоні. «Шість мільйонів людей підписали петицію, 1 мільйон вийшли на марш. Вони можливо почувають себе недостатньо репрезентованими у парламенті Сполученого Королівства, але вони повинні відчути, що їх репрезентуєте ви. Тому що вони європейці», – наголосив Д. Туск (URL: https://ukrainian.voanews.com/a/tusk-brexit-petition/4849986.html. 2019. 27.03).

У свою чергу Єврокомісар з питань бюджету та людських ресурсів Г. Еттінгер не виключив можливості повторного референдуму щодо Брекзит і дострокових виборів у Великій Британії. Про це він заявив в інтерв’ю німецькій радіостанції «Дойчландфунк». Він додав, що вважає їх кращим варіантом, ніж вихід країни з ЄС без угоди. «Другий референдум можливий. Також можливі дострокові вибори. Коротше кажучи, є кілька варіантів і будь-який з них краще, ніж вихід (Сполученого Королівства з ЄС) без будь-якої угоди», – зазначив Г. Еттінгер (URL: https://ukr.segodnya.ua/world/europe/v-evrokomissii-zagovorili-o-povtornom-referendume-po-brexit-1251484.html. 2019. 11.04).

Як відомо, у Великій Британії багато противників виходу їхньої країни з ЄС і вони сподіваються, що цього не станеться. На думку деяких британських оглядачів, факт продовження крайнього терміну до 31 жовтня значно збільшує ймовірність того, що країна взагалі може ніколи не вийти з ЄС (URL: https://24tv.ua/brexit_znovu_perenesli_shho_tse_oznachaye_ta_yak_
vidreaguvali_britantsi_n1139653. 2019. 11.04).

За словами британського кореспондента радіо «Свобода» О. Ковача, усе це можна обґрунтувати двома простими запитаннями. «Перше: чи Палата громад британського парламенту таки проголосує за нову угоду про вихід з ЄС. Дуже ймовірно, що ні», – зазначив О. Ковач. Він пригадав, що минулого разу, коли Т. Мей намагалася подати свій план на розгляд парламентарів, їй не вистачило 30 голосів для абсолютної більшості. Виглядає, що цього разу підтримка може бути ще меншою. «Друге питання стосується того, чи погодиться Євросоюз, уже майже традиційно, продовжити крайній термін ще раз – навіть після 31 жовтня», – зазначив кореспондент радіо «Свобода».

На його переконання, попри незадоволення лідерів країн ЄС, зокрема французького президента Е. Макрона та прем’єра Нідерландів М. Рютте, цілком імовірно, що ЄС таки погодиться. «І все це далі триватиме з таким собі присмаком трагікомедії», – припустив О. Ковач. За його словами, британці вже втомилися від суперечок щодо виходу країни з Євросоюзу. Погляди суспільства розділилися: хтось за, а хтось проти. І населення країни, і депутати, чиновники та підприємці вважають, що виходити з ЄС – небезпечно. Адже це передбачить й ускладнення перетину кордону, і нові митні правила, які спричинять зростання цін. Дехто вже б’є на сполох і скуповує різні товари, намагаючись заощадити й накопичити найнеобхідніше. Жителі прикордонної зони Північної Ірландії також невдоволені. Досі вони безперешкодно перетинали кордон між країнами – що буде після виходу з ЄС, тепер невідомо. Люди хвилюються, що кордон перетинати стане складно й для цього знадобляться візи, впровадять митні правила.

Представники країн-членів ЄС також занепокоєні. Зокрема, президент Чехії М. Земан упевнений, що вихід Великої Британії зі складу Євросоюзу не принесе нічого хорошого організації та самому Сполученому Королівству. «Брекзит – невдале рішення, яке не обіцяє нічого хорошого Євросоюзу і Великій Британії», – зазначив М. Земан (URL: https://ukr.segodnya.ua/world/europe/brexit-ne-sulit-nichego-horoshego-es-i-velikobritanii-prezident-chehii-1251826.html. 2019. 11.04).

Він підкреслив, що Велика Британія є державою, що робить найбільші відрахування до бюджету Євросоюзу. Чехія, на відміну від неї, вносить у нього менше коштів, ніж отримує звідти у формі дотацій. «Брекзит, з точки зору чеського бюджету, означає скорочення надходжень на 15 %. Ми повинні з цим змиритися», – наголосив М. Земан.

Разом з тим він не виключив можливості проведення у Великій Британії в середньостроковій або віддаленій перспективі повторного референдуму з питання її членства у Євросоюзі.

Деякі експерти запевняють, що ситуація може дестабілізуватися, Велику Британію очікує «жорсткий Брекзит» з мільярдними втратами. На їхню думку, Велику Британію очікує два варіанти: «жорсткий Брекзит», який передбачає розрив усіх угод з ЄС, або відтермінування виходу із ЄС на невизначений час. Британія у будь-якому разі зазнає збитків від свого рішення. Бюрократія ЄС позначається на економіці Британії. Країна зростає не настільки швидко, як би хотілося євроскептикам. Противники членства в ЄС упевнені, що країна через міграційну політику ЄС приймає занадто багато біженців. Це неприпустимо. Вони виступають проти ідеї «єдиної Європи», принаймні в нинішньому форматі (URL: https://www.obozrevatel.com/ukr/abroad/breksil-ostatochno-zajshov-u-gluhij-kut.htm. 2019. 2.04).

Як зазначив аналітик-міжнародник І. Куса, Велику Британію може очікувати жорсткий сценарій виходу з організації, де Великій Британії доведеться повністю «порвати» всі договори з ЄС, що може коштувати країні не тільки економічних втрат, а і відродження ірландського сепаратизму. «За такого сценарію Лондон виходить повністю, розриваються договори щодо єдиного митного простору, що означає, що на кордонах поновлюється міграційний контроль, починають діяти всі мита згідно з правилами Світової організації торгівлі, хоча нині діє принцип їх вільного пересування», – зазначив експерт. За його словами, усе це може призвести до зростання цін на перевезення товарів, а також на подорожчання продуктів у самій Великій Британії. Відновлюється фізично кордон і в регіоні між Північною Ірландією та Ірландською Республікою. «У цьому одна з основних проблем, чому не хочуть виходити з “жорстким сценаріємˮ, адже бояться, що це спровокує спалах протестів і повстання ірландських сепаратистів. Відсутність кордону була однією з основних умов мирного договору між націоналістами та офіційним Лондоном», – наголосив І. Куса.

Він повідомив, що, за даними британської аудиторсько-консалтингової компанії Ernst & Young, тільки банківський сектор втратить до 1 трлн дол. через відплив активів. Це приблизно 10 % від усіх банківських активів країни. Уповільнення ж економічного зростання країни в найближчі 15 років прогнозується на рівні 7,7 %. «По британській економіці вдарить досить сильно, особливо в перший час. Загалом проблеми будуть і у ЄС, підприємства й бізнес не готові до такого сценарію. Хоча на відміну від Лондона за останні два місяці Брюссель попередньо підготувався до такого варіанта розвитку подій», – підкреслив І. Куса.

У свою чергу аналітик-міжнародник А. Бузаров не вбачає якоїсь трагедії у випадку виходу Великої Британії з ЄС. На його думку, євро може здешевшати, але «трауру» не буде. Адже вихід Великої Британії з ЄС не став несподіванкою для інвесторів, тому фінансової паніки не очікується. Крім «жорсткого сценарію», є ще ймовірність відтермінування Брекзит на невизначений час. «Це буде порушенням початкового договору, бо ЄС проти відтермінування. Тут дві колізії, з одного боку, країни ЄС проти відтермінування, з іншого – Лондон не може вийти через політичну кризу. Можемо отримати унікальну ситуацію, коли країна не може вийти, а ЄС просто виштовхує її. На сьогодні ще не зрозуміло, який варіант буде, хоча я схильний до його відтермінування. Можливо, він і почнеться, але це супроводжуватиметься невиразною політикою британського уряду», – наголосив А. Бузаров.

Щодо впливу Брекзит на Україну, то думки експертів розділилися. Деякі експерти вважають, що для України це погана історія. Економічна й політична безпека країни багато в чому залежить від цілісності ЄС. Якщо політичні проблеми посиляться, то уваги до України буде менше. Проте, на думку експертів, прямого економічного впливу від Брекзит наша країна не відчує. Як зазначила директор Інституту економічних досліджень В. Мовчан, поки вплив Брекзит на українську економіку залишається незначним. У майбутньому ж британські інвестори в Україні можуть стати менш активними, але давати чіткі прогнози важко, оскільки все ще існує занадто багато сценаріїв. «Уже є підстави вважати, що торговельні відносини між Києвом і Лондоном збережуться. Під питанням залишаються терміни. У найгіршому випадку ми повертаємося в режим в рамках СОТ. Але в принципі Велика Британія планувала підписати угоди про вільну торгівлю з усіма країнами, з якими вона їх сьогодні має в рамках ЄС, тому, у принципі, це буде, просто питання, як швидко», – зазначила В. Мовчан (URL: https://ukr.segodnya.ua/economics/enews/brexit-i-ukraina-stoit-li-perezhivat-i-chego-1251890.html. 2019. 12.04).

Директор економічних програм Центру ім. О. Разумкова В. Юрчишин також сподівається, що відносини України і Великої Британії не погіршаться. На його думку, у будь-якому випадку Києву варто сконцентрувати увагу на збереженні партнерських відносин з Лондоном. «Британія – одна з найбільших економік. Крім того, геополітично Британія завжди підтримувала Україну. У тому числі коли йшли розмови про вступ України до СОТ... Крім того, британська економіка пов’язана з іншими англосаксонськими країнами – США, Канадою, тому, безумовно, Британія може стати тим мостом, тією основою підтримки України як економічно, так і політично», – наголосив В. Юрчишин.

Натомість політолог А. Кучухідзе вважає, що після виходу Великої Британії з Європейського Союзу Україна втратить сильного партнера, який завжди виступав за санкції проти Російської Федерації. «Україна втрачає сильного члена ЄС, який міг би посилювати санкції, ініціювати посилення санкцій проти РФ. У Британії завжди була чітка позиція із цього питання. Ми можемо втратити партнера. У той же час посиляться позиції країн, які виступали проти цього», – переконаний А. Кучухідзе (URL: https://ukr.segodnya.ua/politics/posle-brexit-ukraina-teryaet-silnogo-partnera-ekspert-1206764.html. 2019. 16.01).

За його словами, без Великої Британії всі рішення у ЄС ухвалюватимуться Німеччиною та Францією. «Британія, перебуваючи в складі ЄС, має право вето на будь-які рішення зовнішньої політики, з питань безпеки. У неї є голос, вона може блокувати будь-які рішення. Від виходу Британії виграє Франція й Німеччина, тому що вони стають одноосібними “керманичамиˮ та можуть одноосібно нав’язувати іншим своє бачення», – підкреслив експерт. При цьому він переконаний, що вихід Великої Британії з ЄС зашкодить їй самій. «Звичайно ж, вихід Британії з ЄС позначиться негативно на економіці самої Британії. За найоптимістичнішими передбаченнями прогнозується падіння економіки на 5 % ВВП протягом трьох-п’яти років. До цього ще додаватиметься проблема того, що більше 50 % експорту Британії – це країни ЄС. Після виходу і введення мит рівень експорту може скоротитися. Падіння економіки позначиться на кожному британцю», – зазначив А. Кучухідзе.

Міністр закордонних справ України П. Клімкін сподівається, що вихід Великої Британії з ЄС не стане причиною погіршення відносин між нашими країнами і в перспективі ці відносини покращаться. Він заявив, що Україна не планує запроваджувати візи для британських громадян після того, як Велика Британія вийде з Європейського Союзу.

П. Клімкін наголосив на бажанні Києва домогтися пом’якшення візового режиму для українців, які подорожують до Великої Британії. Адже на сьогодні британці можуть вільно відвідувати Україну з короткотерміновими поїздками, але українським громадянам для в’їзду у Велику Британію, на відміну від більшості країн Європи, потрібні візи, отримання яких передбачає значну оплату. Як відомо, британські візові вимоги до українців досі не стали предметом перегляду, хоча представники Києва та Лондона вже активно працюють над проектом угоди про торговельні відносини. «Ми розуміємо певну чутливість наших друзів, але тим не менше цього досягнемо. Може не завтра, але в найближчій перспективі серйозні розмови почнуться», – зазначив П. Клімкін (URL: https://ukrainian.voanews.com/a/uk-ukraine-visa/4774858.html. 2019. 6.02).

За інформацією ЗМІ, нині британці підпадають під дію візових правил на основі Указу Президента В. Ющенка, яким з вересня 2005 р. запропоновано безвізовий режим для громадян держав – членів Європейського Союзу, Швейцарської Конфедерації та Князівства Ліхтенштейн, якщо термін перебування їх в Україні не перевищує 90 днів. Українські посадовці тепер припускають, що стосовно Великої Британії Україна найімовірніше запровадить візові правила подібні до тих, що діють для громадян США та Канади, які також можуть відвідувати Україну вільно.

Як відомо, Велика Британія та Ірландія це дві європейські країни, які не ввели безвіз для України, що почав діяти з ЄС 11 червня минулого року. Зі свого боку Посольство України вже запропонувало Лондону переговори про спрощення візового режиму для українців, але британці не погоджуються на переговори.

Посол України у Великій Британії Н. Галібаренко вважає, що станом на сьогодні Велика Британія не готова запропонувати Україні безвізовий режим. «На тлі того, що ми справжні партнери і друзі з британцями, це питання (візового режиму) реально отруює двосторонні відносини. Не минає жодного дня, щоб не було якихось проблем з візами. Але скажу одразу, що впровадження безвізового режиму – дуже амбітна мета. Велика Британія до цього сьогодні не готова», – заявила Н. Галібаренко (URL: https://www.eurointegration.com.ua/news/2018/07/20/708464. 2018. 20.11). За її словами, українці скаржаться на труднощі при отриманні британських віз. Як зазначив британський політик-консерватор, член Палати громад, колишній державний міністр міжнародного розвитку А. Дункан, українці мають підстави для невдоволення.

Проте процес Брекзит, хоча і є приводом для переформатування відносин та зближення між Великою Британією та Україною, не створює сприятливіші умови для пом’якшення візового режиму. «Ми прекрасно розуміємо занепокоєння, оскільки сама дискусія стосовно Брекзит була започаткована міграційними проблемами, тобто сприйняттям усередині Британії», – наголосив П. Клімкін.

Варто зазначити, що частина експертного середовища сподівається, що Брекзит не спричинить катастрофічних наслідків для Європи. Хоча прихильники Брекзит і стверджують, що встановлення повного суверенітету відкриває нескінченні нові можливості, насправді це обмежує вибір. Зокрема, ті, хто відмовляються від договорів, закликають інших чинити так само, тим самим дедалі більше ускладнюючи можливість досягнення будь-яких домовленостей у принципі. Велика Британія хоче укладати торговельні угоди, які суперечать членству країни у ЄС. Залишилося розібратися, що це означатиме на практиці. Велика Британія може прагнути до максимального процвітання, просуваючи дерегулювання настільки, наскільки це взагалі можливо. Проте щоб вести прибуткову торгівлю з іншими країнами або ЄС, їй усе одно доведеться відповідати їхнім нормативним стандартам щодо безпеки, якості тощо.

 

Потіха А. Брекзит: еволюція суспільних настроїв і політичні чинники затягування процесу [Електронний ресурс] / А. Потіха // Україна: події, факти, коментарі. – 2019. – № 8. – С. 20–27. – Режим доступу: http://nbuviap.gov.ua/images/ukraine/2019/ukr8.pdf. – Назва з екрану.