Кодекс з процедур банкрутстваО. Кривецький, голов. ред НЮБ НБУВ

Кодекс з процедур банкрутства

 

Верховна Рада України прийняла Кодекс з процедур банкрутства. Метою документа є підвищення ефективності процедур банкрутства, рівня захищеності прав кредиторів, вдосконалення процедури продажу майна боржника на аукціоні, підвищення рівня виконання контрактів і судових рішень, врегулювання стосунків з відновлення платоспроможності фізичних осіб, які опинилися у важкій фінансовій ситуації і потребують допомоги з боку держави. Даний Кодекс встановлює умови і порядок відновлення платоспроможності боржника-юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

«Прийняття Верховною Радою Кодексу з процедур банкрутства стане тільки початком шляху з формування окремого процесуального законодавства в цій сфері, – переконаний один з авторів Кодексу, народний депутат, член Комітету ВР з питань правової політики і правосуддя Р. Сидорович. – Господарський процес і процедури банкрутства принципово відрізняються за своєю філософією, а використання багатьох норм ГПК у процедурах банкрутства створює тільки правові колізії».

Новоприйнятий акт майже повністю змінює процедуру судового провадження та налічує безліч новел. Як зазначила Голова Верховного Суду В. Данішевська, «новий закон має допомогти досягнути кращого балансу інтересів між суб’єктами банкрутства, а ВС у свою чергу – забезпечити єдність судової практики». Ключова ідея, за її словами, полягає в досягненні максимальної швидкості та прозорості розгляду справи. На думку західних правників, саме це повинно забезпечити справедливий розподіл коштів банкрута між кредиторами.

Під час підготовки проекту до документа надійшло більш ніж 1300 поправок (доповнень). Особливої актуальності у фахівців набула дискусія з протилежними концепціями щодо повноважень суду у процедурі банкрутства. Зокрема, правники та науковці наполягають на наданні максимальної дискреції суддям, адже це судова процедура, і саме вони повинні впливати на усі процеси. Зовсім іншої точки зору дотримуються представники банківської спільноти, які вважають, що ключові повноваження має бути передано комітету кредиторів, залишивши судові лише нагляд за дотриманням сторонами процесу вимог законодавства. У результаті було досягнуто компромісу, згідно якого із наявної процедури банкрутства було прибрано усі можливості для її затягування, а повноваження суду дещо обмежено.

З моменту набрання чинності КПБ касаційну скаргу можна подавати лише стосовно перегляду ухвал, якими розпочинається провадження, перегляду постанов, якими вводиться ліквідаційна процедура, перегляду ухвал за наслідками розгляду вимог кредиторів і перегляду постанови, якою завершується провадження. Скорочуючи перелік підстав, з яких стає можливим касаційний перегляд, автори закону мали на меті зменшення можливостей для затягування процесу розглядом дріб’язкових питань і забезпечення належного контролю.

На думку фахівців, суд повинен мати достатній інструментарій, аби забезпечити баланс прав і свобод учасників провадження, проте одним із головних завдань процедури є її швидкість, оскільки чим довше судді розглядають справи, тим більше шансів у боржника сховати майно. І представники банківської спільноти і науковці переконані – з практикою затягування справ шляхом подання необґрунтованих оскаржень має бути покінчено, а у касаційну інстанцію не повинна передаватися уся справа, якщо, наприклад, предметом спору є вимоги одного з кредиторів.

Досліджуючи процедуру відновлення платоспроможності боржника в Україні, міжнародні експерти неодноразово висловлювали стурбованість щодо великої кількості погоджень плану санації та можливості блокування триваючого банкрутства державними органами. Дослухавшись до порад європейських фахівців, автори КПБ наново прописали процедуру санації. Відтепер завдання суду – лише вчасно забезпечити державні органи інформацією про розпочату процедуру ліквідації або відновлення платоспроможності підприємства-боржника. Проте, державні органи позбавлено можливості блокувати процедуру банкрутства.

Найбільш очікуваною у КПБ стала новела щодо банкрутства фізичних осіб. Поява цього розділу викликала бурхливу реакцію тих представників українського суспільства, які брали кредити у валюті або погоджувалися на іпотеку, адже раніше передбачалося, що з моменту вступу в дію КПБ буде припинено дію мораторію на звернення зі стягнення щодо іпотечного майна, яким забезпечено кредити у валюті. Тому, під час голосування у Верховній Раді, було внесено зміни до КПБ з урахуванням становища таких боржників, і продуктом політичного компромісу стала норма КПБ, за якої мораторій втратить дію лише за рік після набуття чинності КБП.

Новий кодекс містить нетипові для вітчизняної правової традиції норми про моральність і добросовісність. А упровадження інституту банкрутства фізосіб, взагалі, є революційним для України, і тому воно стало викликом не тільки для суддів, а й для суспільства у цілому, вважають розробники кодексу. Відповідно до положень кодексу можливо списувати лише ті борги, які нереально повернути, і це звільняє банківську систему від необхідності вжиття додаткових заходів для обслуговування кредитів.

«Проте однієї неможливості розрахунку за зобов’язаннями недостатньо для визнання особи банкрутом, – вважає Голова ВС В. Данішевська. -- Вона повинна довести, що зробила все можливе для розрахунку, але, з об’єктивних причин, не має можливості, навіть розпродавши власне майно, погасити борги». Інститут банкрутства, зазначає Данішевська, впроваджується виключно для боржника, і саме на нього покладається тягар доведення своєї порядності. Дискусійними, вважають у Верховному Суді, є і питання щодо контролю за боржниками. Наразі такі механізми відсутні, але це є неприродним, коли особа, яку визнано банкрутом, має можливість відпочивати за кордоном або ж купувати предмети розкоші.

І. Ніколаєв, юридичний радник Центру комерційного права, кандидат юридичних наук, один із розробників Кодексу з питань банкрутства: «Новий кодекс як вирішує цілу низку проблем, пов’язаних із законом про відновлення платоспроможності боржника, так і пропонує фундаментальні зміни. Наприклад, однією з таких новел є зняття перепон на шляху входження до процедури банкрутства. Головною ж новелою КПБ є впровадження інституту банкрутства фізичних осіб. Якщо інститут корпоративного банкрутства є суто економічним і спрямованим на досягнення певного економічного результату, то інститут банкрутства фізичних осіб є явищем соціальним. Це – ознака турботи держави та суспільства про тих громадян, які, потрапивши у складні життєві обставини, не взмозі обслуговувати свої боргові зобов’язання. Саме для цього запроваджується легальна процедура, коли під контролем суду відбувається реструктуризація боргів з їх повним або частковим погашенням. Одначе скористатися благами банкрутства має змогу лише той боржник, який доведе свою добросовісність і порядність. У КПБ встановлено низку запобіжних заходів, які протидіятимуть протиправному застосуванню закону».

С. Жуков, суддя-спікер Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: «Чинний закон «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» містить велику кількість вад, які дотепер долалися лише судовою практикою та певними роз’ясненнями щодо правозастосування. Кодекс з питань банкрутства – це квінтесенція всіх узагальнень судової практики та шлях до вирішення проблем. Наразі певного балансу інтересів кредиторів, боржника та інших учасників процедури банкрутства досягнуто. Хоча наявність процедури банкрутства фізичних осіб-підприємців не полегшує викликів, що стоять перед господарськими судами, та вважаю, що потрібно йти даним шляхом, як це зробили західні розвинені країни, і Україна обов’язково повинна мати такий інститут. Переконаний, що саме господарські суди в змозі встояти у ситуації, що склалася, та врегулювати застосування КПБ так, аби це було на користь суспільству й державі».

Прийняття КПБ викликало велике піднесення серед правників, адже процедура банкрутства є досить специфічною. Коли, у разі порушення справи, взагалі знімаються будь-які обмеження, це дуже серйозно. Особа, яка має боргові зобов’язання, повинна добре розуміти, що вона має нести відповідальність за свої дії перед кредиторами. Борги потрібно повертати, це є основою розвиненого суспільства, так само, як і надання легальної можливості особі, в якої виникли складні життєві обставини, таки розрахуватися з кредиторами. Процедури банкрутства мають відбуватися відкрито, прозоро, зрозуміло, як у демократичних європейських країнах. Тому будемо сподіватися, що Кодекс з процедур банкрутства не лише встановить необхідний баланс між інтересами боржників і кредиторів, а й допоможе створити передумови прискорення розвитку вітчизняної економіки (Матеріал підготовлено з використанням таких джерел: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=63518; https://zaxid.net; http://bankruptcy-ua.com; https://espreso.tv/news/2018/10/18/rada_ukhvalyla_kodeks_pro_
bankrutstvo_scho_ce_oznachaye_dlya_ukrayinciv).