Український та російський напрям міжнародної політики СШАН. Тарасенко, мол. наук. співроб. СІАЗ НБУВ

Міжнародна політика США: український і російський аспекти

 

Останній місяць відзначився посиленням медіа-активності президента США Д. Трампа та представників його адміністрації, завдяки якій в інформаційному просторі набули поширення нові меседжі міжнародної політики Сполучених Штатів Америки, у тому числі чимало гучних заяв, що стосуються України та Росії. Оглядачі й експерти здебільшого розглядають активність Д. Трампа на медіа-арені як елемент широкої інформаційної кампанії з підготовки до наступних президентських виборів, хоча до їх старту ще два роки. В інтерв’ю агентству Associated Press Д. Трамп заявив, що має наміри балотуватися на другий термін і виборюватиме перемогу з гаслом «Збережемо Америку великою». Нещодавнє ж інтерв’ю телеканалу CBS глава Білого дому використав як чергову нагоду для критики російської влади, очевидно вкотре намагаючись «відхреститися» від репутації проросійського політика, якої він ніяк не позбудеться через скандал щодо ймовірного втручання РФ у американські вибори-2016 на користь штабу Д. Трампа. Зокрема, під час інтерв’ю президент США відкинув обвинувачення в тому, що нібито ніколи не демонструє жорсткості в спілкуванні зі своїм російським колегою В. Путіним: «Я думаю, що я дуже жорстко з ним особисто спілкуюся. У мене була зустріч з ним. Це була дуже складна зустріч, і це була дуже хороша зустріч», – наголосив Д. Трамп, чітко натякнувши, що громадськість просто не знає, про що він говорить з російським президентом тет-а-тет, перш ніж вийти до журналістів.

У відповідь на репліку журналіста про те, що люди не можуть зрозуміти, чому від американського президента неможливо почути поганих відгуків стосовно В. Путіна, Д. Трамп розповів про співпрацю США з Україною. «Хіба я не критикував Путіна? Саме я передав Україні наступальну зброю, протитанкові системи. Обама цього не робив. Знаєте, що він їм відправляв? Ковдри і подушки. І саме він віддав Росії частину України», – сказав президент США (URL: https://www.pravda.com.ua/news/
2018/10/15/7195165).

Д. Трамп також припустив, що російський президент імовірно має причетність «до вбивств і отруєнь», очевидно натякаючи на резонансну історію з отруєнням Скрипалів у Британії. У Росії вже відреагували на ці слова. Прес-секретар російського лідера Д. Пєсков підкреслив, що прямих звинувачень не було, а відповідь Д. Трампа можна пояснити «лінгвістичними особливостями».

Коментуючи досить гучні заяви Д. Трампа, які безпосередньо стосуються України, політолог О. Палій зазначив, що президент США говорить речі, які йому політично виграшні, тому що нині в нього складна внутрішньополітична ситуація. Утім Д. Трамп висловлюється в притаманному йому стилі: ані так, ані ні, щоб йому неможливо було в чомусь заперечити та в чомусь його звинуватити.

На думку політолога, меседжі Д. Трампа є насамперед відповіддю на ту критику, яка лунає на його адресу всередині Сполучених Штатів Америки, «що він, мовляв, залежний від Росії і перед виборами змовився з Росією і таке інше. На сьогодні навколо цього розгортається великий політичний скандал, тому Д. Трамп постійно намагається продемонструвати, що ніякої змови не було, і намагається це підтвердити будь-якими практичними доказами. Але знову ж таки, що стосується конкретно України, то він має рацію: його адміністрація зробила більше, ніж адміністрація Б. Обами».

Експерт-міжнародник М. Ялі згоден з тим, що на інтерв’ю каналу CBS Д. Трамп пішов саме через вибори, щоб дати певні відповіді, які накопичилися, зокрема й стосовно російського втручання у вибори. Разом з тим, говорить експерт, Д. Трамп наголосив, що китайське втручання в американські вибори його турбує більше, ніж російське.

Політичний експерт О. Яхно з приводу цієї заяви зауважила, що, називаючи Китай головним супротивником США, Д. Трамп виходить з того, хто є економічним конкурентом Сполучених Штатів Америки. «Опонентом у контексті економіки президент США бачить Китай, тому і завжди акцентує увагу на китайському втручанні у вибори», – зазначила О. Яхно (URL:  https://nv.ua/ukr/world/geopolitics/obmezhenij-institutami-i-pravilami-chomu-tramp-ne-navazhitsja-zaperechiti-ahresiju-rf-2500414.html).

Критика Китаю – це спроба збалансувати свою політику щодо Росії. З іншого боку, Китай ще за часів Д. Буша став основним стратегічним викликом, а потім і противником США, говорить професор кафедри міжнародних відносин та зовнішньої політики Інституту міжнародних відносин КНУ ім. Т. Шевченка С. Галака. Він наголосив, що Росія залишається найпотужнішою ядерною державою, але Китай дуже швидко може досягнути такого ж рівня. Цьому сприяють і фінансові, і технологічні ресурси.

Водночас С. Галака не радить сприймати американського президента як останню інстанцію. Кореспонденти американських медіа за півтора року зафіксували понад 5 тис. неточностей у заявах Д. Трампа. «Жорсткі дії щодо Росії – це все ініціатива Конгресу. Він прийняв відповідний законодавчий пакет, який просто змушує Д. Трампа реагувати, при чому в сенаті він був прийнятий 98 голосами зі 100. У президента є право вето, яким можна заблокувати рішення. Але зрозуміло, що це автоматично подолається при такій більшості. Його можливості істотні, але небезмежні. Він обмежений інститутами і правилами, які діють в американській політиці», – сказав С. Галака.

Варто зауважити, що найбільш вороже налаштованим стосовно Вашингтона союзником Д. Трамп в інтерв’ю телеканалу CBS назвав Євросоюз. За його словами, у Білого дому «прекрасні відносини з дуже багатьма», Євросоюз же «поводиться гірше всіх». Д. Трамп зазначив, що ЄС користується США у сфері торгівлі, натомість протягом багатьох років США перебувають у «пригнічуваному положенні» (URL: https://www.slovoidilo.ua/2018/10/15/novyna/svit/tramp-nazvav-najbilsh-vorozhoho-ssha-soyuznyka).

Як зазначають оглядачі, така позиція Д. Трампа щодо ЄС очевидно зумовлена, крім торговельних суперечок, підтримкою більшістю країн ЄС будівництва через їхню територію російського газопроводу «Північний потік-2». Натомість США, які мають намір вивести на європейський ринок свій зріджений природний газ, є категоричними противниками цього будівництва. Газопровід має бути прокладений від узбережжя Росії до Німеччини по дну Балтійського моря з метою забезпечення надійних поставок газу у ЄС. Проект передбачає прокладання двох ниток протяжністю понад 1 тис. 200 км і загальною потужністю 55 млрд куб. м. Вартість проекту –9,5 млрд євро. Його пополам фінансують російський «Газпром» і п’ять європейських компаній. Закінчення будівництва заплановано на кінець 2019 р. Більшість країн Європи проект підтримують. Німеччина, Фінляндія і Швеція дали дозвіл прокладати трубопровід через свою територію.

Роботи з прокладання труб у рамках будівництва газопроводу «Північний потік-2» розпочалися наприкінці липня 2018 р. Утім через позицію Данії, яка відмовилася надати свою територію для будівництва газопроводу, роботи загальмувалися. Зокрема, Данія ухвалила спеціальний закон, за яким МЗС країни тепер має право заборонити прокладання трубопроводів і силових кабелів у територіальних водах Данії в разі, якщо це суперечить зовнішньополітичним інтересам і міркуванням національної безпеки та оборони країни. У зв’язку з цим компанія Nord Stream-2 AG подала заявку на альтернативний маршрут будівництва «Північного потоку-2» в обхід Данії.

Тим часом 5 вересня судно Solitaire почало роботи з укладання російського газопроводу «Північний потік-2» у Фінській затоці, 6 жовтня судно Audacia компанії Allseas взялося до трубоукладання німецької ділянки газопроводу, де також веде роботи судно Castoro Dieci (C10).

Проти будівництва «Північного потоку-2» виступають також країни Прибалтики, Польща, Угорщина, Молдова, Румунія, Чехія, Словаччина, Україна. Найбільш рішучу позицію займає Польща. Президент Польщі А. Дуда 23 жовтня під час візиту в Берлін закликав відмовитися від будівництва газопроводу «Північний потік-2». На прес-конференції з президентом Німеччини Ф.-В. Штайнмайєром у Берліні А. Дуда заявив, що, безумовно, поляки вважають, що інвестицій у газопровід «Північний потік-2» не повинно бути. «Ми вважаємо, що це порушить майбутні енергетичні відносини у Європі, якщо газ постачатимуть у Європейський Союз через цей газопровід... Маю сказати, що ми цілком підтримуємо нашу абсолютно негативну думку про ці інвестиції», – сказав польський президент. А. Дуда заявив, що в Польщі «здивовані» відсутністю «чіткої негативної позиції» щодо реалізації «Північного потоку-2» з боку європейських інституцій, таких як Європейська комісія. «Ми повторюємо нашу думку, що цей проект абсолютно політичний і стратегічний, а не стосується бізнесу», – сказав він (URL: https://gordonua.com/ukr/news/worldnews/-duda-pivnichnij-potik-2-absoljutno-politichnij-proekt-451951.html).

Побудова газопроводу стала темою обговорення безпекового форуму у Варшаві (Warsaw Security Forum-2018). Міністр закордонних справ Польщі Я. Чапутович наголосив, що газопровід, будівництво якого триває і яким мають намір транспортувати російський газ у Німеччину, загрожує енергетичній безпеці у Європі. Голова польського МЗС застеріг, що проект може стати політичним інструментом у руках Росії. «Сам газ – це енергетична сировина і можна постачаннями або зупинкою транспортування палива здійснювати тиск на інші держави, як це було раніше у випадку дій Росії щодо України. З іншого боку, сама газомагістраль дає Росії привід для патрулювання всього Балтійського моря, а також її можна використовувати для передачі інформації. Вона має певне військове значення», – вважає Я. Чапутович. З огляду на це, Польща не відмовиться від спроб заблокувати побудову газогону «Північний потік-2», заявив Я. Чапутович. Прикметно, що 17 жовтня польська нафтогазова компанія PGNiG підписала 20-річний контракт на поставку американського палива (URL: https://www.depo.ua/ukr/money/polscha-prodovzhit-sprobi-zablokuvati-pivnichniy-potik-2-mzs-20181025858782).

Американська реакція на початок будівництва «Північного потоку-2» була не такою рішучою. У липні 2018 р. сенатор від штату Вайомінг, республіканець Д. Баррассо вніс у Конгрес США законопроект про санкції проти «Північного потоку-2». Запровадження нових обмежувальних заходів стосовно РФ через будівництво газопроводу не відкидав і міністр енергетики США Р. Перрі. Президент США Д. Трамп 19 вересня назвав проект газогону з Росії до Німеччини «Північний потік-2» «абсурдним» і «неадекватним», утім заявив, що США не мають намірів накладати санкції на західні компанії, які беруть участь у будівництві газопроводу.

На думку кандидата політичних наук, старшого наукового співробітника Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України М. Ялі, той факт, що Д. Трамп не запровадив найбільш жорсткі санкції проти Росії, як робить з Іраном і КНДР, може свідчити про сподівання усе-таки налагодити відносини з Москвою. Журналістка «Голосу Америки» О. Бедратенко констатує, що попри заяви про російське втручання у президентські вибори та публічне визнання Д. Трампом в інтерв’ю каналові CBS, що, можливо, В. Путін причетний до вбивств і отруєнь, у США не звучать заклики до повного припинення дипломатичних відносин з Росією або припинення дипломатичних зустрічей високого рівня (URL: https://www.radiosvoboda.org/a/29547076.html).

Діалог між Д. Трампом і В. Путіним був започаткований ще влітку під час зустрічі в Гельсінкі. Після цього планувалося запрошення В. Путіна до Вашингтона, однак після отруєння в Солсбері під тиском Конгресу, інших членів адміністрації Д. Трамп був змушений скасувати зустріч. Щодо Росії 8 серпня було запроваджено ряд потужних санкцій за використання хімічної зброї під час замаху у Великій Британії. В. Путін заявив, що нові санкції США «повністю нелегітимні». Спікер МЗС РФ М. Захарова повідомила 10 серпня, що Росія готує дзеркальну відповідь на нові американські санкції. Санкції США стосовно РФ 27 серпня набули чинності.

Зараз проводиться робота над запровадженням другого етапу санкцій. Вони передбачені законом про контроль за хімічною та біологічною зброєю від 1991 р., згідно з яким уряд США застосовує п’ять видів обмежувальних заходів: припинення будь-якої іноземної допомоги; припинення постачання озброєнь; припинення фінансування закупівель зброї; відмову в наданні державних кредитів; заборону експорту в Росію товарів і чутливих щодо національної безпеки технологій.

Другий пакет санкцій може набути чинності в листопаді. Очікується, що він буде «болючішим». Санкції охоплюватимуть обмеження дипвідносин, заборону на польоти до США для «Аерофлоту» та майже повне обмеження імпорту й експорту. Ці обмежувальні заходи запровадять, якщо РФ не надасть гарантій, що не застосовуватиме хімічну зброю, і погодиться на перевірки ряду хімоб’єктів з боку ООН (URL: https://gordonua.com/ukr/news/worldnews/-bolton-pro-novi-sanktsiji-ssha-proti-rosiji-poki-ostatochne-rishennja-z-tsogo-pitannja-ne-prijnjato-449588.html).

Утім, діалог між США і Росією все ж триває. Візит до РФ радника президента США з національної безпеки Д. Болтона відбувся 22–24 жовтня. Щоправда, санкції США стосовно Росії не були на порядку денному його візиту. Д. Болтон приїхав до Москви на тлі скандалу, пов’язаного з наміром Вашингтона денонсувати Договір 1987 року про ліквідацію ядерних ракет середнього й малого радіуса дії. Угоду підписали Р. Рейган і М. Горбачов задля ліквідації класу ракет наземного базування – як звичайних, так і ядерних, з радіусом дії від 500 до 5,5 тис. км. Сторони зобов’язалися знищити всі комплекси балістичних і крилатих ракет наземного базування середньої та меншої дальності, а також не виробляти й не розробляти таких ракет у майбутньому.

Головним приводом для рішення про можливий вихід з угоди стало порушення цього Договору Росією, яка, як стверджують Сполучені Штати Америки, почала дислокувати у Європі ракети малого радіуса дії, здатні нести ядерні боєголовки. Зокрема, Росія створила ракету середньої дальності «Новатор 9М729», здатну завдати блискавичного удару по країнах НАТО. Наприкінці червня 2017 р. група американських конгресменів-республіканців виступила з пропозицією про вихід США з Договору про ліквідацію ракет середньої та меншої дальності через те, що його не дотримується Росія. У відповідь на це у РФ заявили, що в США немає жодних підстав звинувачувати Росію в невиконанні Договору, оскільки РФ виконала всі взяті на себе зобов’язання та знищила ракети середньої й меншої дальності «розпилюванням під контролем американської сторони». Нещодавно під час зустрічі з міністрами оборони країн-членів НАТО міністр оборони США Д. Меттіс заявив, що Росія порушувала договір «протягом кількох років», її дії є «неприйнятними», і попередив, що, якщо Москва не змінить своєї поведінки, Вашингтон буде змушений створити адекватну противагу новим російським ракетам. Президент США Д. Трамп 20 жовтня 2018 р. повідомив, що США вийдуть з Договору про ліквідацію ракет середньої та меншої дальності.

У Москві Д. Болтон провів переговори з міністром закордонних справ РФ С. Лавровим, міністром оборони С. Шойгу, секретарем Ради безпеки РФ М. Патрушевим і президентом Росії В. Путіним. Під час прес-конференції за підсумками візиту Д. Болтон повідомив, що серед питань, які порушувалися під час цих зустрічей, були питання розширення координаційних дій двох країн відносно Сирії, відновлення співробітництва в боротьбі з тероризмом і відновлення роботи спільної ділової ради Росії та США, першу зустріч якої заплановано на початок наступного року.

Також порушувалося питання втручання росіян в американські вибори, яке, за словами Д. Болтона, не принесло Москві жодних результатів, лише завдавши шкоди відносинам двох країн. «Я сказав російським колегам, що їхнє втручання не мало якогось особливого впливу на результати виборів, ...але сам факт втручання посіяв величезну недовіру до РФ, що є однією з найбільших перешкод для досягнення згоди у важливих питаннях, інтереси у яких можуть збігатися», – підкреслив Д. Болтон (URL: https://nv.ua/ukr/world/geopolitics/bolton-vtruchannja-rosiji-u-prezidentski-vibori-vijavilos-neefektivnim-2502129.html).

Щодо рішення США вийти з Договору про ліквідацію ядерних ракет середнього й малого радіуса дії Д. Болтон назвав дві причини. Перша – тривале й добре задокументоване з боку США порушення Росією умов цієї угоди. Друга причина – зростання технологічних ракетних потужностей країн, які не є частиною цієї угоди. За словами Д. Болтона, «від третини до половини всього ракетного арсеналу Китаю було б у порушення цієї угоди, якщо б Китай був її підписантом». «Насправді, у Європі вже є російські балістичні ракети. Загрозою є не вихід США із цього Договору, а наявність російських ракет на європейській території», – сказав радник Д. Трампа. За його словами, Росія намагалася приховати це з 2013 р., і щороку Держдеп США вказує у звітах, що Москва не виконує своїх зобов’язань за цим Договором.

Водночас Кремль заявив, що вихід США з Договору зробить світ більш небезпечним місцем, а також попередив, що вживатиме заходів для підтримки балансу ядерних сил. «Це був би дуже небезпечний крок, який, я впевнений, не тільки не зрозуміє міжнародна спільнота, а й викличе серйозне засудження», – сказав заступник міністра закордонних справ Росії С. Рябков. Цей Договір «є важливим для міжнародної безпеки та безпеки у сфері ядерної зброї, для підтримки стратегічної стабільності», – заявив він російському інформаційному агентству ТАСС. Він повідомив також, що якщо США продовжуватимуть поводитися «незграбно і грубо» та відмовлятимуться від міжнародних угод, «тоді у нас не буде іншого вибору, крім як вжити заходи у відповідь, включаючи залучення військової техніки. Але ми не хотіли б доходити до цього», – додав він (URL: https://www.bbc.com/ukrainian/news-45937269).

Натомість Генеральний секретар Північноатлантичного союзу Є. Столтенберг, коментуючи наміри Вашингтона розірвати Договір про ракети середньої та меншої дальності, заявив, що держави Альянсу не збільшуватимуть у Європі ядерного потенціалу у відповідь на нові ракетні розробки Росії. «Наші оцінки такі: Росія порушує Договір, що вона сама підтвердила, заявивши, що розробляє нові наземні ракети 9M729. Але я не бачу підстав стверджувати, що у відповідь на це країни-союзниці розміщуватимуть більше ядерної зброї у Європі», – заявив керівник НАТО. Негайною відповіддю Альянсу на створення нових російських ракетних озброєнь, що заборонені Договором, на думку Є. Столтенберга, є необхідність оцінювання ризиків, які ці наземні ракети становлять для безпеки Північноатлантичного альянсу (URL: https://expres.online/world/vikhid-iz-ugodi-vtruchannya-u-vibori-i-zustrich-v-parizhi-pidsumki-peremovin-boltona-i-putina).

Російський президент під час зустрічі з Д. Болтоном заявив, що «іноді дивно бачити, як Сполучені Штати Америки вдаються щодо Росії до абсолютно нічим не спровокованих кроків, які ми не можемо назвати дружніми» (URL: https://www.bbc.com/ukrainian/news-45956680).

З іншого боку, він запропонував «продовжити прямий діалог» з Д. Трампом на полях міжнародних самітів, які відбудуться найближчим часом. «Ну, наприклад, у Парижі. Звичайно, якщо американська сторона зацікавлена в цих контактах», – уточнив він. На це Д. Болтон відповів, що Д. Трампу «буде дуже приємно зустрітися з вами в Парижі на полях цієї міжнародної зустрічі, про яку ви говорили». «Попри відмінності, які мають місце через наші різні національні інтереси, залишається важливим працювати в тих сферах, де існує можливість взаємного співробітництва», – сказав Д. Болтон.

Як відомо, 11 листопада в Парижі відбудуться заходи з нагоди 100-річчя закінчення Першої світової війни. В. Путін і Д. Трамп серед лідерів держав, запрошених на урочистості. Тож попередня домовленість про зустріч президентів США та Росії в Парижі дає привід сподіватися на уточнення під час неї позицій сторін зі спірних для них питань.

Український аспект міжнародної політики США в останні тижні також набув розвитку. США оголосили про нову політику щодо України, Грузії та Східної Європи. Заява прозвучала з уст помічника держсекретаря США у справах Європи і Євразії У. Мітчелла під час його виступу в Атлантичній раді – американському експертному центрі з міжнародних справ. За словами У. Мітчелла, Держдеп США визнав, що впродовж тривалого часу країни Заходу не сприймали конкуренції за вплив у Східній Європі, насамперед в Україні та на Заході. Тому перед Америкою стоїть завдання «зміцнити Захід, щоб протистояти зростаючому впливу суперників» (URL: http://vgolos.com.ua/svit/ssha-ogolosyly-pro-novu-polityku-shhodo-ukrayiny-ta-gruziyi_858656.html).

На думку помічника держсекретаря у справах Європи і Євразії, США повинні підтримати держави, які намагаються відстояти свою незалежність. Серед них він назвав Україну та Грузію, які зіткнулися із загрозою державному суверенітету. Також він заявив, що країнам Центральної Європи загрожує політичне й економічне проникнення у внутрішні справи, що може розколоти НАТО.

У. Мітчелл також назвав два нові принципи США щодо Центральної та Східної Європи. По-перше, Вашингтон домагатиметься позитивного впливу за кордоном за допомогою свого іміджу. «Америка – могутня демократія, яскравий маяк свободи, чиє світло приваблює інших», – пояснив представник Держдепу США.

Другий принцип – США очікують, що країни, яким Америка допомагає, не потуратимуть її суперникам. «Західна Європа не може продовжувати посилювати свою енергетичну залежність від тієї самої Росії, від якої її захищає Америка, або збагачуватися від Ірану, який розробляє балістичні ракети, що загрожують Європі. Неприйнятно для союзників США в Центральній Європі підтримувати такі проекти, як “Північний потік-2”», − наголосив помічник держсекретаря, підкресливши, що його будівництво робить весь регіон більш вразливим перед Росією (URL: https://dt.ua/WORLD/yevrosoyuz-ne-povinen-pidtrimuvati-pivnichniy-potik-2-derzhdepartament-ssha-291432_.html).

По-третє, США поважатимуть територіальну цілісність і суверенітет союзників – України, Грузії і навіть Білорусії – «бастіону, що захищає від російського неоімперіалізму». Останній принцип полягає в тому, що Вашингтон чекає, що держави поважатимуть права своїх сусідів. «Ми не визнаємо територіальної агресії Росії проти сусідньої України і не приймаємо хижацького тиску Китаю через позики Центральній і Східній Європі», – додав У. Мітчелл.

Водночас спецпредставник Держдепартаменту США по Україні К. Волкер, виступаючи на конференції в Атлантичній раді у Вашингтоні, заявив, що президент Сполучених Штатів Америки Д. Трамп підтримує розбудову американської зовнішньої політики щодо Російської Федерації з позиції сили (URL: https://www.rbc.ua/ukr/news/tramp-podderzhivaet-razvitie-politiki-ssha-1539884173.html).

К. Волкер підтвердив намір США не змінювати політику щодо Росії, зокрема щодо санкцій, які, за оцінкою Держдепу, є ефективним інструментом тиску. Тому їх мають наміри зберегти, а також періодично розширювати санкційний пакет, як це і відбувалося досі. Влада США може запроваджувати нові санкції проти Росії «кожні один-два місяці», заявив К. Волкер. Він також подякував Євросоюзу за єдність у питанні санкцій проти Росії (URL: https://www.radiosvoboda.org/a/news-volker-us-russia-sanctions/29551394.html).

К. Волкер запевнив, що всі його публічні заяви завжди узгоджені з адміністрацією Д. Трампа. Він підкреслив, що глава Білого дому особисто затверджує рішення про санкції проти Росії та вибудовує зовнішню політику США на російському напрямі. За словами спецпредставника Держдепу, «російські очікування, що Трамп колись змінить свою позицію, помилкові. Утім, за словами американського політика, метою Сполучених Штатів Америки не є безкінечне посилення санкцій проти Росії, а досягнення мирного рішення і відновлення, у тому числі за допомогою санкцій, суверенітету України.

Спецпредставник також зазначив, що Україна веде переговори із США щодо поставок американської зброї. Зокрема, К. Волкер зазначив, що США скасували ембарго на поставки зброї в Україну та відійшли від позиції попередньої адміністрації президента Б. Обами, що постачання озброєння може загострити ситуацію на Донбасі. Тому Україна може отримати зброю в разі досягнення згоди на переговорах. «Тепер можемо допомогти Україні протитанковою зброєю, системами для боротьби зі снайперським вогнем. Рішення адміністрації полягає в тому, щоб ставитися до України як до держави, яка має право на самозахист», – підкреслив К. Волкер. На його думку, метою постачання озброєння є не ескалація конфлікту на Донбасі, а стримування можливої подальшої агресії Росії (URL: https://www.5.ua/polityka/volker-ukraina-mozhe-rozrakhovuvaty-na-novi-postavky-zbroi-iz-ssha-179621.html).

К. Волкер додав, що Росія на сьогодні прагне усталити існування «народних республік» так само, як це було у випадках Абхазії та Південної Осетії. «Ми ж вказуємо на те, що це є порушенням Мінських домовленостей, які визначають необхідність повернення Україні суверенітету над цими територіями. Ми прагнемо відновити суверенітет української Конституції на цій території, а це суперечить меті Росії», – заявив американський дипломат.

«Росія повинна скасувати фейкові і незаконні “вибори” в контрольованих Росією Донецьку та Луганську (повністю суперечать Мінським домовленостям). Час прийшов. Україна неодноразово виконувала свою частину для реалізації “Мінська”, тепер Росія повинна виконати свої зобов’язання: реальне припинення вогню, виведення військ і техніки, виведення незаконних збройних формувань, обмін полоненими», – резюмував К. Волкер (URL: https://ukr.segodnya.ua/world/usa/volker-obyasnil-kto-v-ssha-prinimaet-klyuchevye-resheniya-po-usileniyu-sankciy-protiv-rf-1181044.html).

Варто відзначити також думку дослідника американського аналітичного центру Atlantic Council і колишнього посла США в Україні Д. Гербста, який у статті «Нова холодна війна може багато навчитись у старої холодної війни» зазначив, що пакет оборонної допомоги Україні має передбачати допомогу в забезпеченні поточних потреб у протитанкових ракетах, захищених засобах зв’язку, сучасних дронах і протиповітряних радарах. «Зупинити Кремль надзвичайно важливо, так як фронт наразі перебуває на Сході України. В інтересах Заходу зупинити агресію Кремля на Донбасі. Це є підґрунтям для надання пакета допомоги в 1 млрд дол. на рік на п’ять років на військове обладнання», – вважає Д. Гербст (URL: https://www.rbc.ua/ukr/news/herbst-prizval-ssha-okazyvat-1-mlrd-doll-1539948862.html). «Однак необхідно внести зміни до процесу вступу до НАТО, щоб врахувати вороже середовище, створене Москвою, яка активно протистоїть членству нових країн у НАТО. Надання Плану дій для вступу до НАТО країні перетворює цю країну на ціль для Кремля навіть перед тим, як країна отримує захист, який надає членство. Таким чином, НАТО має чітко заявити, що агресія або окупація Кремлем не можуть заблокувати членство», – вважає експерт.

Отже, активізація українського та російського напрямів міжнародної політики США є здебільшого відповіддю на внутрішньополітичну ситуацію в країні, елементом інформаційної кампанії з підготовки до наступних президентських виборів і лежить у площині захисту економічних інтересів США та забезпечення геополітичної рівноваги шляхом стримування за допомогою санкцій втручання Росії у військово-політичні й економічні процеси в різних країнах, з одного боку, та надання всебічної допомоги Україні – з іншого.

 

Тарасенко Н. Міжнародна політика США: український і російський аспекти [Електронний ресурс] /  Н. Тарасенко // Україна: події, факти, коментарі. – 2018. – № 19. – С. 12–21. – Режим доступу: http://nbuviap.gov.ua/images/ukraine/2018/ukr19.pdf. – Назва з екрану.