Чи запрацює в Україні ринок електричної енергії? І. Беззуб, мол. наук. співроб. НЮБ НБУВ

Чи запрацює в Україні ринок електричної енергії?

 

Електроенергетика є базовою галуззю національної економіки, ефективне функціонування якої є необхідною умовою стабілізації та структурних перетворень економіки, задоволення потреб населення. Ефективне функціонування ринку електричної енергії також є складовою енергетичної безпеки держави.

На жаль, за роки незалежності в Україні так і не створили ринку електроенергії. Нині український ринок електричної енергії монополізований та повністю ізольований від ЄС. Наразі, зважаючи на політичні стосунки з Росією, постає серйозне питання енергетичної безпеки, адже поки імпортувати електроенергію з ЄС Україна не може технічно через відсутність зв’язків. Корупція, зловживання, залежність від олігархів-монополістів та закритість ринку завжди були проблемою енергетичного сектору України i викорінення цих ґрунтовних проблем потребує змін на засадничому рівні.

Україна постала перед вибором: деградувати на ринку електроенергії, використовуючи застарілі технології, працюючи на збільшення надприбутків олігархічних монополій, що склалися на енергоринку, чи розвиватися в тенденції сучасних технологій європейського зразка. Після обрання шляху євроінтеграції в Україні розпочався процес розробки закону про ринок електричної енергії, який мав запрацювати у 2015 р. Але військові дії на Сході країни змінили ці плани.

Зобов’язавшись упровадити в Україні положення Третього енергетичного пакету, 13 квітня 2017 р. українською владою було прийнято Закон «Про ринок електричної енергії» (набув чинності 11 червня 2017 р.). Передбачається, що ринок запрацює з 2019 р. Спочатку він охопить промислових споживачів, а пересічних споживачів – з 2020 р.

Закон визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов’язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням їхніх інтересів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та негативного впливу на навколишнє середовище.

Законом передбачені різні механізми купівлі-продажу електричної енергії – двосторонні договори, ринок «на добу вперед», внутрішньодобовий ринок.

Двосторонні договори – купівля та продаж електроенергії між двома учасниками ринку поза організованими сегментами ринку, крім договору постачання електроенергії споживачу.

Ринок «на добу наперед» – купівля та продаж електроенергії на наступну за днем проведення торгів добу.

Внутрішньодобовий ринок – купівля та продаж електроенергії після завершення торгів на ринку «на добу наперед» та впродовж доби фізичного постачання електроенергії.

Для забезпечення достатніх обсягів електричної енергії, необхідних для балансування в реальному часі обсягів виробництва та імпорту електричної енергії і споживання та експорту електричної енергії, врегулювання системних обмежень в об’єднаній енергетичній системі України, а також фінансового врегулювання небалансів електричної енергії, передбачені балансуючий ринок та ринок допоміжних послуг.

Чи запрацює в Україні ринок електричної енергії?

Псилання на інфорграфіку: https://iknet.com.ua/uk/articles/useful-to-know/Electricity-market-Changes-in-legislation-General-overview/

 

Також новий Закон розподіляє компанії на ті, що генерують електроенергію, ті, що її транспортують, і ті, що продають безпосередньо споживачу.

Основна функція генеруючих компаній – виробництво електроенергії, компаній із розподілу – експлуатація електричних мереж, передача електричної енергії до кінцевого споживача та приєднання нових споживачів.

Функцією компаній-постачальників є безпосередня робота зі споживачами: укладання договорів, поставка електричної енергії та контроль розрахунків за неї.

Передбачається, що ринок електричної енергії функціонуватиме на конкурентних засадах, однак державному регулюванню підлягатимуть тарифи на послуги з передачі електричної енергії; тарифи на послуги з розподілу електричної енергії; тарифи на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління; ціни на універсальні послуги, ціни, за якими здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії», в частині методик (порядків) їх формування; ціни (тарифи) на послуги постачальника універсальних послуг, постачальника «останньої надії»; «зелені» тарифи; інші тарифи та ціни в рамках покладення спеціальних обов’язків для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії відповідно до цього Закону.

Відповідно до Закону, передбачається дворічний перехідний період з моменту набуття чинності на впровадження всіх сегментів нового ринку.

Зазначимо, що розробка Закону здійснювалась за сприяння європейського Енергетичного Співтовариства, а його зміст отримав схвальні відгуки від ЄС, США та міжнародних антикорупційних організацій.

Прийняття Закону є необхідною передумовою структурних змін в електроенергетиці України, підґрунтям для модернізації галузі та інтеграції ринку електричної енергії України до регіональних енергетичних ринків, з наступним входженням до загальноєвропейського енергетичного ринку.

Зі слів експертів, після підписання Закону «Про ринок електричної енергії» і його офіційної публікації має відбутися вчасна розробка і затвердження вторинного законодавства (більше 100 нормативно-правових актів), а також створення Координаційного центру, як консультативно-дорадчого органу при Кабінеті Міністрів України.

Саме від якості ухвалених документів залежатиме наскільки європейським і антиолігархічним буде український ринок електроенергії.

На цьому наголошували експерти, представники міністерств і галузі, які брали участь в обговоренні документу, зокрема, на круглих столах «Реформа ринку електроенергії: новий шлях від виробника до споживача» (9 червня 2017 р.), «Реформа ринку електроенергії. Чи встигнемо?» (13 березня 2018 р.), «Ризики та бар’єри на шляху реформування ринку генерації» (10 квітня 2018 р.), форумі «Ринок електроенергії України: втілюючи зміни» (27 червня 2018 р.), фаховій дискусії в Центрі Разумкова «Новий ринок електроенергії: рубікон перейдено?» (22 серпня 2018 р.) та інші.

До речі, як зазначив віце-прем’єр-міністр В. Кістіон, уряд всіляко вітає проведення таких заходів, адже постійний діалог влади, бізнесу та громадськості є надзвичайно важливою запорукою успіху реформи.

За словами радника міністра енергетики та вугільної промисловості М. Белявського, вже прийнято близько 60 % всіх вторинних законодавчих актів.

Так, на виконання зазначеного Закону, у березні 2018 р. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), затвердила 3 кодекси й 3 правила, зокрема, Кодекс системи передач, Кодекс систем розподілу й Кодекс комерційного облiку електричної енергії та проекти Правил ринку, Правил ринків «на добу вперед» i внутрiшньодобового, Правил роздрібного ринку електричної енергiї.

Також Комiсiя затвердила Методики (Порядок) формування плати за приєднання до системи передачі й систем розподілу.

23 серпня 2018 р. НКРЕКП ухвалила рішення про скасування формули визначення оптової ціни електроенергії «Роттердам+». Зазначається, що це рішення вступить в силу з початком дії нового ринку електроенергії (з 1 липня 2019 р.). Крім того, такими, що втратили дію, визнали ще низку нормативних документів, які раніше регламентували роботу української енергетики – всього 24 постанови.

Крім цього, уряд затвердив вимоги до уповноваженого банку ринку електричної енергії (постанова № 709 від 5 вересня 2018 р.). Відповідно до постанови, уповноваженим банком ринку електричної енергії, який має право здійснювати обслуговування поточних рахунків із спеціальним режимом використання учасників ринку електричної енергії, є державний банк, що провадить свою діяльність згідно із законодавством про банки і банківську діяльність, зокрема нормативно-правовими актами Національного банку, і повинен мати: підрозділ з обслуговування поточних рахунків із спеціальним режимом використання учасників ринку електричної енергії; розгалужену мережу відокремлених підрозділів; внутрішньобанківську платіжну систему, яка забезпечує обслуговування рахунків з використанням системи дистанційного обслуговування; досвід обслуговування та кредитування енергогенеруючих компаній, енергопостачальників, оптового постачальника електричної енергії.

В грудні 2018 р. стартує перший етап реформи, який стосується сегмента роздрібного ринку. «Укренерго» і «Енергоринок» повинні запустити необхідне програмне забезпечення, а НКРЕКУ – затвердити останню частину актів, необхідних для ефективного запуску нового ринку, повідомив В. Кістіон

В свою чергу Міненерговугілля, додав віце-прем’єр, зобов’язано в найкоротші терміни направити на розгляд уряду проекти актів про порядок забезпечення постачання електроенергії захищеним споживачам і порядку проведення конкурсу на будівництво генеруючих потужностей, впровадження енергоефективних заходів.

Загалом, представники експертної спільноти підтримують введення ринку електричної енергії та рекомендують прискорити цей процес.

Перш за все, це пов’язано із ситуацією правової невизначеності, в яку галузь потрапила після ухвалення у 2013 р. Закону «Про основи функціонування ринку електроенергії України». За словами директора Центру досліджень енергетики О. Харченка, попередній закон просто не виконувався українською владою, тож ситуація вимагала термінового перезавантаження. Тому новий документ був просто необхідним, аби вийти із глухого кута. Із цим погоджується і керівник сектору «Енергетика» Офісу ефективного регулювання О. Оржель. На його думку, в умовах критичного стану української енергетики це рішення надзвичайно важливе. Адже у середньостроковій перспективі стабільний конкурентний ринок має стати фактором залучення інвестицій, які так потрібні сектору генерації електричної енергії.

Хорошим сигналом як для споживачів, так і для інвесторів є можливість формування цін за ринковими умовами без втручання політичних чинників, вважає директор енергетичних програм Центру Разумкова В. Омельченко.

Дійсно, без масштабних інвестицій в електроенергетику на модернізацію і будівництво нових потужностей, українські споживачі продовжуватимуть втрачати на неефективності мереж і генерації, та відчувати дефіцит, коли енергопотреби країни зростуть, переконана голова Офісу Національної інвестиційної ради при Президентові України Ю. Ковалів. Уся електрична генерація в Україні не тільки морально, але й технологічно застаріла на 80-90 %, вона потребує абсолютно інших – нормальних, європейських законів, які дадуть можливість розв’язати цю проблему.

Впровадження конкурентного ринку електроенергії може поліпшити механізм руху коштів від споживача до виробника, каже експерт Д. Чурін. Відповідно, виробник зможе краще планувати свої наступні грошові потоки на підставі прямих довготермінових контрактів, що дозволить збільшити інвестиції в оновлене обладнання. У найближчі 20 років в енергетичний сектор Україні потрібно 15-20 млрд дол. залежно від сценарію зростання споживання, переконана Ю. Ковалів.

Закон «Про ринок електричної енергії» об’єднує найкращі європейські практики, наголосив в.о. голови парламентського комітету з питань ПЕК, ядерної політики та ядерної безпеки О. Домбровський. Він закладає для ринку електроенергії в Україні законодавчу рамку, відповідну до правил, прийнятих в ЄС. Ці правила вироблені таким чином, щоб забезпечити в енергетичній галузі максимально коректні і нейтральні правила функціонування ринку, відзначив економіст П. Кухта.

Нова модель ринку запроваджує розподіл виробництва і транспортування електроенергії та створює конкуренцію між гравцями ринку, що, на думку народного депутата (фракція «Об’єднання «Самопоміч»), члена Комітету ВР з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Л. Підлісецького, мотивуватиме гравців на обох сегментах пропонувати кращу якість за кращу ціну.

Належним чином імплементований закон дійсно відкриє споживачам можливість обирати, у кого та коли купувати електроенергію, та приставати зрештою на найбільш вигідні пропозиції на ринку, вважає колишній член Національної комісії регулювання енергетики та комунальних послуг А. Герус.

Виробники змагатимуться не тільки за ціну електроенергії, але і за її обсяг, адже система купуватиме найдорожчу електроенергію в останню чергу, що створює ризик для виробника дорогої генерації зупинити виробництво електроенергії взагалі на певні проміжки часу.

А державне втручання лише посилить рівень конкуренції на ринку та допоможе уникнути значних коливань цін на електрику, впевнений народний депутат Л. Підлесецький.

На думку виконавчого директора Інституту сталого розвитку та засновника Харківського енергетичного кластеру С. Ігнатьєва, головною сильною стороною Закону є зафіксовані гарантії незалежного та вільного доступу до ринку, ґрунтуючись на публічних угодах. Важливу роль відіграє також здешевлення електричної енергії для суспільно важливих споживачів: шкіл, лікарень тощо. Він переконаний, що стимулювання використання альтернативних джерел енергії через продовження дії в Україні одного із найбільших «зелених» тарифів у світі, тобто, скуповування електричної енергії, що виробляється із альтернативних джерел енергії за підвищеною ціною, є економічним важелем для виконання Україною зобов’язань перед ЄС, включення відновлювальних джерел енергії у енергетичний баланс країни. За словами юриста юридичної компанії «Центр конфліктології і права» Т. Журавель, у випадку підтримки не на словах, а на ділі виробників так званої «зеленої» електроенергії, однозначно знизиться вартість такої електроенергії. Але залишається питання щодо популярності та широкого розповсюдження, вартості встановлення, запровадження, терміну окупності окремих видів альтернативних джерел енергії, швидкості реагування споживачів на ці нововведення, додає вона.

О. Оржель вважає, що завдяки пільгам можливо наблизитися до мети в 11 % відновлюваної енергетики, поки її доля в об’ємі генерації в цілому по країні низька, біля 1 %.

На важливості й актуальності ухвалення документу наголосили в представництві ЄС. Зокрема зазначили, що реформа нинішньої системи терміново необхідна, та запевнили, що Євросоюз продовжуватиме надавати підтримку уряду України для здійснення цієї реформи.

Так, на думку директора секретаріату Європейського енергетичного співтовариства Я. Копача, що міцна і міжнародно порівнянна правова основа, яка забезпечує стабільність і передбачуваність у всьому секторі, посилить інтерес міжнародних інвесторів.

Директор Директорату стратегічного планування і євроінтеграції Міністерства енергетики В. Кушніров зауважив, що напевне реформа не усуне всі поставлені питання. Тому, за його словами, у Міністерстві цей процес розуміють більш широко, стратегією охоплюється весь комплекс питань, які дозволять у середньостроковій перспективі змінювати ринок не тільки в рамках впровадження нового закону, а й у ширшому розумінні.

Перший заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України М. Нефьодов погоджується з експертами, що підходити до реформи треба виважено. Реформа ринку електроенергії є пріоритетом, зважаючи на її визначальний вплив на умови ведення бізнес-діяльності в країні. Проте, переконаний урядовець, потрібне не сліпе накладання Третього енергопакету, що призведе до негативних наслідків, а реалізація механізмів для конкурентного розвитку галузі. Тут має бути спільна комплексна робота усіх відповідальних органів, відзначив М. Нефьодов.

Головним опонентом нового порядку в електроенергетиці стала лідер фракції «Батьківщина» Ю. Тимошенко із соратниками. За їхньою версією, чинна в Україні модель енергоринку зводила до мінімуму корупцію, забезпечуючи громадян дешевої атомною і гідроелектроенергією, яка змішувалася з дорогою тепловою, і споживач отримував кіловатний коктейль за усередненою ціною. Інститут посередників створить передумови для корупції і призведе до підвищення тарифів на електроенергію, оскільки дешеву скуплять підприємства, а громадянам дістанеться дорога теплова.

Наслідки реалізації закону, за версією критиків, виглядають сумно. Трейдери почнуть піднімати ціни, наживаючись на кінцевих споживачах. Оскільки ціни піднімуться не тільки для громадян, але й для промисловості, це підштовхне зростання цін на споживринку взагалі. Подорожчає серед іншого і громадський транспорт, «зав’язаний» на електрику.

Дійсно, частина експертів та аналітиків говорять про виклики та ризики прийнятого Закону.

Попри те, що документ є гарною ініціативою, ризики його невиконання залишаються дуже високими. Так серед основних викликів фахівці називають розробку вторинного законодавства та імплементація норм закону. Цілком можливо, що будуть ухвалені підзаконні акти на користь монополій, а не бізнесу і громадян.

Експерти зауважили, що два роки для запуску нової моделі – занадто стислий термін, зважаючи на кількість і складність задач. Найскладніша – це запуск балансуючої системи, для якої потрібно розробити спеціальне програмне забезпечення. Директор з розвитку ринку і обслуговування клієнтів НЕК «Укренерго» А. Немировський зазначив, що його планують замовляти обов’язково у компанії, яка має досвід розробки подібного ПО для європейських країн.

Головний експерт групи реформування енергетичного сектору Реанімаційного пакету реформ, голова Всеукраїнської агенції інвестицій та сталого розвитку Ю. Усенко також переконана, що проблема технічного забезпечення ринку електроенергії є невирішеною, Зокрема, енергомережі технічно не готові імпортувати електрику з ЄС, оскілки постачальники ще не розробили програмного забезпечення для продажу електрики «на добу наперед», хоча законодавство вимагає продавати енергоресурс виключно через відкриті онлайн аукціони.

Опоненти реформи енергоринку також стверджують, що у низькоконкурентному середовищі нова модель не дасть бажаного результату, адже ціна електроенергії може бути штучно завищеною через «змову» виробників, так звані «узгоджені дії», або зловживання генерації, яка покриває пікове навантаження.

Дійсно, сьогоднішні реалії не найкращі для повноцінної конкуренції, бо майже 54 % всього ринку – це державний Енергоатом, більше 6 % – державний Укргідроенерго та до 25 % – маневрена теплова генерація приватного ДТЕКу. Сьогодні є підстави вважати, що рішення НКРЕКП дозволяють отримувати приватному ДТЕК надприбутки, в той час як решта, майже 75 %, залишаються недофінансованими.

Ще одним ризиком може стати неврегульована заборгованість на чинному ринку електроенергії. Зокрема, затримка у внесені на розгляд Верховної Ради законопроекту про особливості погашення заборгованості за електричну енергію, яка утворилася на оптовому ринку, розповіла член коаліції «Енергетичні реформи» С. Голікова. Зараз борги за електроенергію – десятки мільярдів гривень. Як пояснив експерт у сфері енергетичного ринку Ю. Корольчук, без списання боргів Україна не зможе запустити ринок електроенергії.

Уряд, у свою чергу, пропонує зобов’язати операторів систем успадкувати борги постачальників. Вони зможуть вимагати погашення заборгованості зі споживачів. У той же час борги «Енергоринку» спишуть.

Як зазначають експерти РПР, Закон не передбачає, що група споживачів може побудувати для себе мережу. Об’єднатися із сусідами і поставити власну мікрогенерацію не вийде, бо закон не передбачає такої можливості.

Член НКРЕКП Д. Коваленко впевнений, що для вдалого впровадження нового ринку необхідно вирішити питання перехресного субсидування. На сьогоднішній день 50 % вартості електричної енергії відшкодовується споживачам промисловістю, це 45 млрд грн. Промисловість має скинути тягар перехресного субсидіювання. Теоретично завдяки цьому промисловість може стати більш конкурентною на світовому ринку. Але відмова від перехресного субсидіювання спричинить двократне зростання тарифу для населення, зауважив О. Оржель.

Це питання може бути вирішене тільки одним шляхом: одночасне прийняття рішення про підвищення тарифу для населення та запровадження дієвої системи субсидій для незахищених верств населення, вважає Д. Коваленко. Для порівняння, зараз кіловат-година електроенергії в Україні коштує 1,28 грн. Тоді як в сусідній Румунії – 4,39 грн, в Польщі – 4,63. Українці платять за електроенергію в 3,5 рази менше, ніж жителі сусідніх країн ЄС.

Голова Всеукраїнської агенції інвестицій та сталого розвитку Ю. Усенко наголосила, що не варто очікувати швидкого здешевлення електроенергії для населення – навпаки, вона подорожчає, адже новий закон напряму не вирішує питання демонополізації ринку. Для демонополізації потрібна політична воля.

Новий ринок електричної енергії не забезпечить громадян дешевою електроенергією, але зможе реформувати галузь, вважає директор Секретаріату Енергетичного Співтовариства Я. Копач. На його думку, надто часто НКРЕКП стає предметом політичного втручання, який унеможливлює регулятору бути правдивим двигуном лібералізації ринку, який би працював в інтересах українського споживача.

Одним з найголовніших недоліків нового закону є те, що НКРЕКП введе так званий інститут спеціальних рахунків для підприємств. Тобто підприємства та компанії не зможуть керувати спецрахунками, що є основним правилом будь-якого бізнесу. Це – дуже зручний механізм для зловживань з боку чиновників, стверджує незалежний енергетичний експерт В. Землянський.

Вирішити нагальні питання ринку енергетики неможливо без встановлення прозорості. Дотепер не лише населення та промислові споживачі не знають, як формуються їхні тарифи на електрику, про це не здогадуються навіть експерти.

Певна річ, що такого не повинно бути. І не все тут залежить від монополізму на ринку. У Франції ринок електроенергетики більш монопольний, ніж в Україні. Проте всі французькі споживачі знають, як формуються тарифи. Якщо монополісти незаконно підвищують (на думку загалу) вартість тарифів, люди виходять на вулиці протестувати. І це діє, адже в суді в них також є шанс довести неправомірність монополістів.

До сьогодні ніхто з уряду, Верховної Ради, представників інших органів влади не оприлюднив прогноз, як зміняться тарифи для населення після того, як відбудеться перехід на ринкове ціноутворення, зазначив член наглядової ради Інституту енергетичних стратегій Ю. Корольчук.

Також необхідна якісна комунікація зі споживачами. Необхідно чітко і ясно пояснювати кінцевому споживачеві, що робиться і навіщо це потрібно. Якщо такого розуміння не буде і не буде розуміння на рівні органів місцевої влади, регіонального бізнесу, реформа не зможе бути ефективною, наголосив cпеціаліст з питань енергетики групи координації проектів Міненерговугілля А. Перевертаєв. Важливо, щоб споживачі розуміли, які у них є механізми, яка у них буде ринкова сила – для того, щоб правильно збалансувати інтереси усіх суб’єктів на ринку, додала Ю. Ковалів.

Активна участь громадянського суспільства в обговоренні правил, за якими функціонуватиме ринок, а також увага населення до діяльності Регулятора та інших державних органів є надважливими. Суспільство діятиме як важіль стримування та контролю у прийнятті рішень державними органами та допоможе не допустити викривлення змісту закону на стадії його імплементації.

За задумом законодавців впровадження нового ринку має привести, до вільного ринкового ціноутворення, зменшення впливу держави, конкуренції та можливості продажу електроенергії за двосторонніми договорами.

Проте за поточних ринкових умов у нашій країні таке реформування може погіршити ситуацію в галузі та загрожує дискредитацією процесу євроінтеграції. Держава контролює майже всі операції на ринку, що спотворює ринкову модель та унеможливлює конкурентний розвиток. Послабити концентрацію на ринку можна за рахунок імпорту та будівництва нових потужностей. Проте ані держава, що виробляє 67 % електроенергії, ані приватний сектор не зацікавлені в появі нових сильних гравців.

Велику загрозу лібералізації ринку енектроенергії становить його монополізація, побоюються експерти. Але, на думку О. Харченка, проблемою в українських умовах є не сам факт монополізації ринку. У Франції, за словами експерта, в руках держави також сконцентровано близько 70 % генерації електроенергії. Але там ніхто не говорить про монополію, адже головною загрозою є корупція та непрофесійність», – пояснює О. Харченко. Саме вони, на його думку, можуть призвести до ситуації, коли новий закон в Україні будуть використовувати у чиїхось конкретних інтересах, або не будуть імплементовувати його взагалі.

Проте і це ще далеко не все. Так, за словами експерта І. Плачкова, новоспечений закон не працюватиме на повну силу, якщо Україна не розбереться зі своїм енергетичним балансом. По-перше, слід знати чого варті наші теплоелектростанції (ТЕС). Адже саме вони виступають у ролі балансувальника енергетичної системи в ті години і хвилини, коли це потрібно. І це попри те, що вартість виробництва електрики на ТЕС вдвічі дорожча, ніж на АЕС. ТЕС працюють на вугіллі, рідше на мазуті та газі. Як ми знаємо, сьогодні важко оперувати балансом ТЕС, адже на ринку вугілля наразі тривають складні часи, коли країна, тимчасово втративши одні території, з яких йшла певна частина цього палива, вишукує заміну. Більше того, низку ТЕС, як зазначають експерти, наразі переводять з вугілля на мазут чи інші джерела.

Щоб зрозуміти, чи сумісний новий закон про ринок електроенергії з майбутнім, варто подивитися, що відбувається у світі, і порівняти пропоновану міністерством модель ринку енергетики із стійкими моделями передових країн.

Розвинуті країни і країни, які намагаються такими стати, будують моделі стійкого енергетичного майбутнього, що прямують до переважання відновлюваних джерел енергії з мінімізованим негативним впливом на довкілля.

Після прийняття Третього енергетичного пакета в країнах ЄС компанія не може бути одночасно виробником електроенергії та володіти мережами.

Саме це дозволило нарешті послабити вплив монополістів і сприяти появі величезної кількості нових виробників енергії на європейських ринках.

На цьому енергетична демократизація не закінчується. В Австралії, Німеччині, Данії, США активно розвиваються мікромережі – microgrids. Мікромережа поєднує виробництво та споживання струму в рамках одного або кількох населених пунктів.

Це дає можливість створювати стійкі моделі забезпечення енергією віддалених від електростанцій районів без підтримки дорогих централізованих мереж або автономізувати енергопостачання сіл, міст чи районів.

Цивілізований світ рухається в бік більш розподіленої генерації та споживання струму. І не тільки струму, бо інші країни будують моделі, де за споживача конкурують виробники різних видів енергії, а він може вибирати спосіб забезпечення, включно із самозабезпеченням, а не лише постачання.

Зрештою, розвинуті країни розуміють, що більш стійкі енергетичні системи, які вони будують, крім класичного споживача та класичного виробника передбачають власника сонячної дахової електростанції або акумуляторних батарей, що в одному випадку виступає як споживач, а в іншому – як постачальник енергії у загальну мережу.

Моделі з більшою кількістю учасників, що не мають монопольної ваги на ринку, стійкіші та прогресивніші за централізовані моделі енергетичного більшовизму. Остання точно не сумісна з майбутнім і не може відповісти на енергетичні виклики.

Існування цих позитивних практик неможливе без відповідних законодавчих та регуляторних передумов, створених у згаданих країнах. В їхніх законодавствах існують наскрізні моделі, котрі передбачають відповідні можливості.

За словами голови українського офісу чеської компанії Unicorn Systems, В. Погойди, в Європі існує кілька рівнів лібералізації енергетичного ринку. Далі за всіх в цьому питанні просунулися так звані країни Nordic countries: Норвегія, Швеція та інші держави Північної Європи. Наприклад, у цій моделі лібералізації балансування мереж відбувається в рамках не однієї країни, а цілого регіону. Успішно працює проект під назвою NBS (Nordic Balance Settlement) – балансування між країнами в рамках скандинавського регіону.

У Західній Європі, де ринок, в принципі, ліберальний, системні оператори постійно обмінюються інформацією. Вони сповідують принцип: «відкрито і доступно». У них немає проблем з ліквідністю, прозорістю, проте вони все ще не досягли таких результатів, як скандинавські країни.

Третій рівень лібералізації характерний для країн Центральної і Південно-східної Європи. Йдеться про Румунію, Словаччину, Угорщину, Польщу, і Балканські країни, які зараз перебувають в активній фазі процесу лібералізації. У різних країнах цей процес був запущений в різний час, проте ці країни добре розуміють, що він неминучий і, що в цей момент вони серед аутсайдерів.

Прикладом зваженого підходу до реформи електроенергетики може бути Німеччина. Там існує 4 великі компанії-трейдери, що експлуатують електричні мережі, закуповують електричну енергію у генеруючих компаній та перепродають її споживачам. Вартість електричної енергії коливається протягом доби та протягом тижня. Тому іноді великі підприємства збільшують об’єм виробництва продукції у нічний час. Особливістю енергоринку Німеччини є те, що приватні домогосподарства є активними учасниками енергетичного ринку: інсталюючи сонячні батареї на дахах будинків, домовласники продають її у мережу, тим самим приймаючи участь у регулюванні небалансів у енергомережі у вранішні часи. Сьогодні приватні домогосподарства та малі енергетичні кооперативи у ФРН генерують до 17 % у додатній частині енергобалансу держави, що робить їх суттєвими гравцями на енергетичному ринку.

Якщо навести як приклад Чехію, то лібералізація ринку електроенергетики тут почалася на початку 2000 рр. Чехію так само, як і Україну, зайнятися реформуванням і впроваджувати процеси лібералізації змусив Європейський Союз. Процес лібералізації ринку електроенергії в Чехії має кілька фаз на шляху реалізації. Неможливо здійснити реформування в один крок – цей процес може зайняти більше 20 років і дуже важливо розуміти ці процеси і розділяти їх на логічні фази, які будуть успішно реалізовуватися одна за одною. Це саме те, що потрібно і в Україні.

Отже, обравши європейський шлях розвитку, Україна має виконувати свої зобов’язання в рамках реформи енергетичної сфери. У галузі багато об’єктивних проблем, однак побудувати конкурентний ринок можливо лише за умови реалізації повного комплексу необхідних кроків. Зокрема, напрацювання якісної підзаконної бази для ринку електроенергії, оздоровлення енергетичного регулятора та АМКУ з метою орієнтації на потреби споживачів, а також створення умов для експортно-імпортного обміну. Як наголосив керівник департаменту програм допомоги «Енергетика, транспорт та навколишнє середовище» Представництва ЄС в Україні Й. Баур, процес змін на ринку електроенергії вже запущений, і незалежно від того, чи впровадить Україна Третій енергопакет, чи ні, озвучені експертами питання накопичуватимуться, і їх так чи інакше потрібно вирішувати (Стаття підготовлена з використанням інформації таких джерел: офіційний веб-портал Верховної Ради України (http://www.rada.gov.ua); офіційне інтернет-представництво Президента України (http://www.president.gov.ua); єдиний веб-портал виконавчої влади України (https://www.kmu.gov.ua/ua); веб-сайт Deutsche Welle (http://www.dw.com/uk/головна/s-9874); інтернет-видання «Обозреватель» (https://www.obozrevatel.com); газета Сегодня (http://ukr.segodnya.ua); Західна інформаційна корпорація (http://zik.ua); Європейська правда (http://www.eurointegration.com.ua); сайт «5 каналу» (https://www.5.ua); сайт Фонду розвитку конкуренції (http://cdf.com.ua/uk/); сайт ДП «НЕК «Укренерго» (https://ua.energy); сайт Громадської організації «Енергетика і Закон» (http://energy-mk.com); сайт Українського кризового медіа центру (http://ucmc.org.ua/uk/); інформаційний портал «Юридичний факт» (https://www.yurfact.com.ua); Телеканал новини «24» (https://24tv.ua); сайт Українського центру економічних та політичних досліджень ім. О. Разумкова (http://razumkov.org.ua); сайт газети «Україна Молода» (http://www.umoloda.kiev.ua); сайт аграрного інформаційного агентства Agravery (http://agravery.com); Інформаційна агенція «Дивись.info» (https://dyvys.info); сайт партії «Об’єднання «Самопоміч» (https://samopomich.ua); сайт DiXi Group (http://dixigroup.org); национальный антикоррупционный портал Антикор (https://antikor.com.ua); сайт «Багнет» (http://www.bagnet.org); інформаційне агентство Волинські Новини (https://www.volynnews.com); електронне видання Uteka (https://uteka.ua); сайт телеканала 112 (https://ua.112.ua); сайт NV.ua (https://nv.ua).