Закон України «Про національну безпеку України»

О. Аулін, канд. філос. наук, ст. наук. співроб. НЮБ НБУВ

Закон України «Про національну безпеку України»

 

8 липня 2018 р. набрав чинності Закон України «Про національну безпеку України». За прийняття нормативно-правового акта, правки до якого розглядали два дні, віддали свої голоси 248 народних обранців (не голосували в повному складі «Опозиційний блок» і група «Відродження», з групи «Воля народу» проголосував один депутат, троє з «Радикальної партії»).

У шістьох розділах нового Закону сформульовано принципи державної політики у сферах національної безпеки та оборони. Серед стратегічних національних інтересів України названо: інтеграцію України у європейський політичний, економічний, безпековий, правовий простір; набуття членства у Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору; розвиток рівноправних взаємовигідних відносин з іншими державами. Законом визначено роль і місце Збройних сил, Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, розвідувальних органів і Управління державної охорони України у сфері безпеки та оборони. Значна увага приділяється цивільному, у тому числі громадському контролю. Однією з основних новацій Закону є розмежування цивільно-планувальних та воєнно-операційних функцій сектору оборони. Ідеться про розділення (з 2021 р.) посади начальника Генерального штабу та Головнокомандувача Збройних сил України. Сьогодні це одна посада, яку обіймає В. Муженко. Окрема стаття (тридцята) присвячена стратегії розвитку оборонно-промислового комплексу України. Її реалізація планується «з використанням механізмів державно-приватного партнерства» та із «залученням міжнародної консультативної, фінансової, матеріально-технічної допомоги». Встановлено обсяг видатків на фінансування сектору безпеки і оборони у розмірі не менше 5 % запланованого обсягу внутрішнього валового продукту, з яких не менше 3 % – на фінансування сил оборони.

З прийняттям Закону України «Про національну безпеку України» втратили чинність три його попередники: ЗУ «Про основи національної безпеки України» 2003 р., ЗУ «Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави» 2003 p. і ЗУ «Про організацію оборонного планування» 2005 р.

Одним із прикінцевих положень від Кабінету Міністрів України вимагається в шестимісячний строк від дня набрання чинності цим Законом забезпечити розроблення та внесення на розгляд Верховної Ради України законопроекту «Про Комітет ВР України», до повноважень якого належить забезпечення функцій парламентського контролю за діяльністю правоохоронних та розвідувальних органів України щодо забезпечення національної безпеки.

За словами спікера А. Парубія, прийнятий Закон – це крок України до НАТО, а також важливий момент у боротьбі України з російською агресією. На погляд секретаря Ради національної безпеки й оборони України О. Турчинова, Закон, який готували із залученням експертів НАТО, Євросоюзу й США, є «рамковим» і визначає загальні обриси системи забезпечення нацбезпеки і «фундаментальні національні інтереси». Цей нормативно-правовий акт повинен перетворитися на «ключовий інструмент реформування у сфері національної безпеки» й запровадження стандартів Північноатлантичного альянсу в Україні. Секретар Комітету з питань національної безпеки і оборони, народний депутат від БПП І. Вінник зазначив, що липень 2018 р. може стати історичним місяцем для України, коли країна нарешті отримає план дій щодо входження в НАТО. «Це важливий документ, зрозуміло, що після його виконання Україна автоматично не стає членом Альянсу, але, якщо там буде конкретний перелік пунктів, які треба виконати, і якщо ми їх виконаємо – у наших партнерів буде політична та дипломатична відповідальність». Проте оптимізм І. Вінника не поділяють деякі колеги-депутати й представники іноземних дипломатичних кіл.

Так, віце-спікер Верховної Ради України О. Сироїд під час парламентських дебатів зазначила, що «в законопроекті немає ані стандартів командування і управління відповідно до НАТО, ані парламентського контролю за розвідкою, ані парламентського контролю за оборонним бюджетом».

У березні поточного року посол США в Україні М. Йованович, голова представництва НАТО в Україні А. Вінніков і виконуючий обов’язки голови Консультативної місії ЄС в Україні (EUAM) Ф. Весслау надіслали на адресу Президента України, спікера Верховної Ради й секретаря РНБО листа, у якому йшлося про те, що низка положень тоді ще законопроекту № 8068 (і чинного Закону про нацбезпеку) суперечить практикам Євросоюзу та НАТО. Здебільшого критика торкалася певних сегментів компетенції Служби безпеки України та відсутності ефективного парламентського контролю за її діяльністю.

У червні під час участі в роботі парламентсько-громадської платформи «Правоохоронні органи: компетенції, розмежування повноважень і синергія» посол Європейського Союзу у Києві Х. Мінгареллі заявив: «У Брюсселі наполягають, що боротьба з корупцією та економічною злочинністю – не властива для служби внутрішньої безпеки, тому СБУ має сконцентруватися на виконання виключно трьох завдань: захисті державної таємниці, контррозвідці та запобіганню тероризму… Якщо відповідні зміни з цього приводу не будуть зроблені, то це може стати на заваді подальшій фінансовій допомозі Україні».

Посла ЄС підтримав А. Вінніков. Він нагадав, що у 2015 р. міжнародна консультаційна група разом з українською стороною розробила концепцію реформування СБУ відповідно до західних стандартів. Зокрема, передбачалась і відмова від дублювання функцій інших правоохоронних органів у частині боротьби з корупцією. Натомість представники України запропонували нові варіанти концепції, що не відповідають, на думку голови представництва НАТО в Україні, стандартам Північноатлантичного альянсу в цій сфері.

У коментарі для Deutsche Welle Ф. Весслау зауважив, що лише чітке розмежування компетенцій між правоохоронцями зробить СБУ «сучасною, надійною та ефективною службою».

Аналогічну позицію зайняла позафракційний народний депутат Г. Гопко. Під час обговорення вона запропонувала внести зміни в прикінцеві та перехідні положення Закону й позбавити СБУ повноважень розслідувати злочини у сфері економіки й боротьби з корупцією, що передбачені чинним Законом «Про Службу безпеки України». Нардеп від партії «Блок Петра Порошенка» С. Заліщук зауважила, що існує величезна проблема втручання Служби безпеки у роботу бізнесу. З її слів, СБУ є інструментом переслідування бізнесу.

Опонуючи колегам, І. Вінник заявив, що до повноважень СБУ у сфері економіки належатиме виключно контррозвідувальний захист економічного та наукового потенціалу держави. Народний депутат від фракції «Батьківщина» А. Кожем’якін, який деякий час після свого батька очолював Головне управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю СБУ (Главк «К»), запевнив, що підрозділ працює чесно та совісно. В інтерв’ю DW перший заступник голови СБУ, начальник Головного управління «К» П. Демчина пояснив, що НАБУ, наприклад, не має достатніх ресурсів для виявлення фактів здирництва, бо «це дуже складна робота, яка потребує багато сил і ресурсів». З 36 суддів-хабарників, яких на сьогодні затримало НАБУ, на 20 відповідні матеріали були зібрані працівниками СБУ. Він також зазначив, що до компетенції служби безпеки ФРН, Франції, США та інших західних країн входить розслідування економічних та корупційних справ.

У результаті на сьогодні можна зустріти два практично протилежних трактування п. 3 ст. 19, згідно з яким «СБУ є державним органом спеціального призначення з правоохоронними функціями, що забезпечує державну безпеку, здійснюючи з неухильним дотриманням прав і свобод людини і громадянина… контррозвідувальний захист державного суверенітету, конституційного ладу і територіальної цілісності, оборонного і науково-технічного потенціалу, кібербезпеки, економічної та інформаційної безпеки держави, об’єктів критичної інфраструктури [виділення наше. – О. А.]».

Наприклад, в інтерпретації «Укрінформ», завдяки прийняттю Закону «за межі повноважень СБУ винесено функції щодо розслідування економічних злочинів». Натомість О. Тригуб з «Української правди» вважає, що «за СБУ в новому Законі залишиться контррозвідувальний захист економічної безпеки держави, що може надалі провокувати нелегітимні й корупційні атаки на бізнеси, де нібито працюють російські шпигуни».

Хто правий визначить час. Проте в будь якому випадку на розвиток ситуації впливатиме такий вагомий чинник як пильна увага з боку міжнародних партнерів (Статтю підготовлено з використанням інформації таких джерел: https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/2484845-rada-uhvalila-zakon-pro-nacbezpeku.html; http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2469-19/page2; https://www.dw.com/uk євросоюз-києву-сбу-має-займатися-нацбезпекою-а-не-боротьбою-з-корупцією/a-44226593; http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=63531; https://www.unian.ua/politics/10160816-verhovna-rada-uhvalila-zakon-pro-nacionalnu-bezpeku.html; https://www.5.ua/polityka/ukhvalennia-zakonu-pro-natsbezpeku-chomu-mizh-deputatamy-vynykla-superechka-shchodo-sbu-172186.html; https://www.pravda.com.ua/news/2018/06/18/7183706/; http://gordonua.com/ukr/news/politics/-rada-prijnjala-zakon-pro-natsionalnu-bezpeku-252010.html; https://zik.ua/news/2018/06/21/u_radi_zaklykaly_prypynyty_
koshmarennya_biznesu_sluzhboyu_bezpeky_135074).