О. Кривецький, голов. Ред. НЮБ НБУВ

Закон України про референдум є неконституційним

 

Конституційний суд України оприлюднив рішення про визнання неконституційним ухвалений у 2012 р. закон «Про всеукраїнський референдум». Зазначається, що згідно з рішенням суду, закон є неконституційним, як через порушення процедури його розгляду та ухвалення, так і за змістом. У рішенні наголошується, що законопроект України №6278 «Про всеукраїнський референдум» не було розглянуто на засіданні відповідного комітету ВРУ, а також «частиною народних депутатів було порушено вимогу щодо особистого голосування». «Конституційний Суд України вважає, що системний, грубий характер порушення конституційної процедури розгляду й ухвалення нормативного акту, а також істотний вплив цього порушення на остаточний результат його ухвалення є підставою для визнання цього акту неконституційним», – йдеться у повідомленні. КСУ вважає, що і за змістом закон не відповідає Конституції України, оскільки Верховна Рада цим законом врегульовує ті відносини, що є предметом регулювання Основного закону.

Як відомо, у червні 2013 р. Венеціанська комісія надала оцінку закону України про всеукраїнський референдум на запит голови Моніторингового комітету Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) А. Геркеля. Зокрема, ВК встановила, що дозвіл виносити на референдум питання внесення змін до Конституції може порушити конституційну стабільність та законність в Україні. Крім того, Комісія висловила думку, що закон про референдум не повністю відповідає міжнародним стандартам щодо питань, які може бути винесено на референдум за народної ініціативи. Крім того, Венеціанська комісія звернула увагу на низку технічних проблем у даному законі, а також, що Верховна Рада України має дотримуватися міжнародних стандартів проведення референдумів. У висновку, ухваленому ВК, зазначено: «Застосування референдумів повинно бути підпорядковане юридичній системі у цілому, а особливо нормам, які регулюють перегляд Конституції. Зокрема, референдум не може бути проведено, якщо Конституція не передбачає його; наприклад, коли конституційна реформа є предметом виключно юрисдикції парламенту».

На думку суддів Конституційного Суду України, ухваливши даний закон, Верховна Рада 6-го скликання вийшла за рамки своїх конституційних повноважень, сформувала законодавчі механізми безпосереднього здійснення народом влади за межами порядку, передбаченого Основним законом України, внаслідок чого було порушено конституційний принцип поділу влади. «Такі механізми не узгоджуються з принципом верховенства права, зокрема, з положенням про те, що Конституція має найвищу юридичну силу, а закони та інші нормативно-правові акти мають прийматися на її основі та повинні їй відповідати, – наголошує суддя КСУ В. Лемак. – Це обумовлено, насамперед, особливою природою Конституції, як акта установчої влади. Тому звичайний закон не може встановлювати винятків з тих положень і процедур, що закріплено у Конституції України».

Ще більш категорично висловився колишній прем’єр-міністр України А. Яценюк, який заявив, що тодішня влада за допомогою закону про референдум намагалася реалізувати свої антиукраїнські рішення. На його думку, закон про референдум було ухвалено задля того, аби внести відповідні зміни до Конституції а та приєднати Україну до Митного союзу Росії, Білорусі і Казахстану.

 На думку голови партії «Батьківщина» Ю. Тимошенко, законопроект про референдум 2012 р. було написано не задля ефективності народовладдя, а для ймовірного переобрання тодішніх керівників країни. «Очевидно, що Україні необхідно прийняти закон про всеукраїнський референдум, тому що саме референдум є можливістю для народу, як джерела влади, впливати на прийняття важливих для країни рішень як на державному, так і регіональному рівні, – каже лідерка «Батьківщини». – Але той закон про референдум є непрофесійним і недосконалим, як і закон про вибори.» Бютівці переконані, що закон про референдум було прийнято з однією метою – спробувати через сфальсифікований референдум протягнути потрібні владі зміни до Конституції України, зокрема, стосовно форми правління у державі, зовнішнього вектора країни, мови.

Багато запитань до закону про референдум і у політологів. Як вважає голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» В. Фесенко, новий закон про референдум, звісно, потрібен, бо старий вже морально застарів, але не в такій редакції; вочевидь, він і потребує суттєвої переробки. «На мій погляд, коли йдеться про ухвалення конституційних змін або нової редакції Конституції, нічого поганого немає, якщо це буде проголосовано на референдумі. Інша річ, що є конституційна процедура, яку прописано в Основному законі, і заміняти голосування у Верховній Раді референдумом – не зовсім коректно. Необхібна система стимулювання противаг, потрібне волевиявлення і парламентарів, і виборців!» – зазначає експерт. Він констатує, що в українському суспільстві дуже популярна ідея прямих виборів Президента. Тому, затвердити процедуру його обрання парламентом можна лише шляхом масових фальсифікацій, що може спричинити серйозну політичну кризу. Закон про референдум не передбачає в процесі формування комісій з проведення референдуму участі політичних партій і навіть можливості для них мати власних офіційних спостерігачів. Більш того, згідно з цього закону, політичні партії взагалі не є суб’єктами процесу референдуму. Це не відповідає положенням ст. 36 Конституції України, відповідно до якої політичні партії сприяють формуванню та вираженню політичної волі громадян.

А експерт Українського незалежного центру політичних досліджень С. Конончук вважає, що однією із головних проблем закону про референдум є адміністративна вертикаль організації та підрахунку голосів під час референдуму. І це за того, що чинна Конституція взагалі не передбачає можливості прийняття нового Основного закону на референдумі. «А тепер така можливість з’являється. Це однозначно антиконституційне положення. Більше того, оцінку конституційності змісту законопроектів, які може бути винесено на референдум, має право і повинен надавати Конституційний Суд, а в законі про референдум КСУ взагалі виведено за рамки цієї процедури, що надає необмежені можливості займатися цим Президенту України», – констатувала експерт. Крім того, за законом про референдум, участь у процесі формування комісій мають брати лише представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування, що надає їм широкі можливості впливу на процес референдуму. Тоді як, відповідно до визнаних демократичних стандартів, «політичні партії або прихильники та опоненти питання, винесеного на голосування, мають бути на рівних умовах представлені в комісіях референдуму або повинні мати можливість спостерігати за діяльністю без стороннього органу» (Європейський кодекс належної практики щодо референдумів).

Рішення Конституційного Суду щодо визнання неконституційним закону «Про всеукраїнський референдум» є надзвичайно важливим для держави. «Відтепер крапку поставлено, і закону не існує. Цей закон називали проросійським і таким, що встановлює маніпулятивний референдум, який є інструментом виключно в руках влади та позбавляє український народ права участі у прийнятті рішення через референдум» – констатувала керівник проектів з питань конституційного права Центру політико-правових реформ Ю.Кириченко. За її словами, закон встановлював недемократичну процедуру, яка унеможливлювала з’ясування волі народу. Комісія з референдуму формувалася без урахування принципу «за та проти», на той момент – виключно через органи державної влади, на які тоді мав значний вплив діючий Президент. Крім того, наголосила експерт, закон надавав можливість змінити Конституцію України та ухвалити нову на такому маніпулятивному референдумі.

Народний депутат Верховної Ради, член Політичної Ради партії «Демократичний альянс» С. Заліщук зазначила: «Закон про референдум був зброєю у руках недоброчесного Президента тих часів. Рішення КС прибрало ризик узурпації влади, ризик нівелювання ролі Верховної Ради через використання саме закону про референдум, що його було ухвалено за часів Януковича». А старший радник з юридичних питань Міжнародної фундації виборчих систем (IFES) Д. Ковриженко нагадав про те, що у Верховній Раді вже зареєстровано новий законопроект «Про всеукраїнський референдум», який підготувала коаліція громадських організацій і розглянуло широке коло фахівців. «Оскільки немає альтернативних до нього законопроектів, то зараз завдання парламенту – прискорити його розгляд, аби громадяни могли, нарешті, реалізувати своє право на всеукраїнський референдум» – сказав експерт.

І дійсно, наразі у парламенті зареєстровано законопроект «Про всеукраїнський референдум» №2145а, що пропонує закріпити на законодавчому рівні положення щодо підготовки та проведення всеукраїнського референдуму відповідно до вимог Конституції, з урахуванням рекомендацій Європейської комісії за демократію через право (Венеціанської комісії) Ради Європи. Але чи встигне Верховна Рада ухвалити новий закон до виборів Президента 2019 р. і чи не буде він гірший за попередній закон про референдум? Це нам покаже час…