О. Аулін, канд.філос. наук, мл. наук. співроб. НЮБ НБУВ

Закон про статус кримськотатарського народуі деокупація Криму

 

23 травня 2018 року Міністерством інформаційної політики України в агентстві «Укринформ» була організована презентація видання «Зелена книга. Державна політика щодо Криму». Учасники проекту, запрошені експерти а також Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров обговорювали головні напрями політики щодо автономії в освітній, медицинській, культурній, соціальній, інформаційній і санкційній сферах. Значна увага приділялася змінам в українському законодавстві, які потрібно прийняти у контексті деокупації Криму. Одним із важних елементів таких змін може стати прийняття закону «Про статус кримськотатарського народу в Україні».

Проект закону було зареєстровано за № 6315 від 07.04.2017 р. 6 сесією VIII скликання ВР України й включено до порядку денного за № 2351-VIII від 20.03.2018 р. Ініціаторами законопроекту стала група з 20 народних депутатів на чолі з Мустафою Джемілєвим і Рефатом Чубаровим. Переважна більшість із них – представники партії «Блок Петра Порошенка» (10) і Політичної партії «Народний фронт» (5). До складу ініціативної групи не увійшло жодного народного депутату лише з політичної партії «Опозиційний блок», партії «Відродження» і групи «Воля народу».

Власну позицію з приводу подання «статусного» законопроекту представники авторського колективу пояснюють бажанням відновити історичну справедливість щодо кримських татар, сприяти поверненню півострову під юрисдикцію офіційного Києва, а також необхідністю виконання Постанови ВР України 1140-VII від 20 березня 2014 р. Текст Постанові містить у собі положення про визнання національних представницьких органів кримських татар (Курултаю і Меджлісу) і термінову підготовку проектів законів і нормативно-правових актів, «які визначають та закріпляють статус кримськотатарського народу як корінного народу України».

Уповноважений Президента України у справах кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв пояснює, що в проекті закону «йдеться про переформатування Автономної Республіки Крим у національно-територіальну автономію. Прямо вказується – Автономна Республіка як у формі реалізації корінного народу Криму на своє право на самовизначення в рамках української держави. Присутні доводи про те, що кримські татари є корінним народом, прописані заходи щодо збереження національної ідентичності кримськотатарського народу».

«Прийняття даного законопроекту визначить статус АР Крим як національної автономії і поставить крапку в дискусії про статус півострова, який є частиною України, оскільки корінний народ півострова самовизначається в складі унітарної української держави», – зазначає з цього приводу Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.

Висновки очільника Меджлісу підтримує Юлія Тищенко, керівник Програми підтримки демократичних процесів Українського незалежного центру політичних досліджень. На її думку, невід’ємною частиною деокупації Криму є саме зміна статусу автономії – тобто кримськотатарська національна автономія у складі України.

В інформаційній війні проти України Кремль активно експлуатує міф про «скрєпи» між Кримом і Росією. «Ми маємо діяти на випередження. Нам потрібен закон про статус кримськотатарського народу як корінного народу України. Росія витискає кримськотатарський народ саме як корінний. Але ми досі не надали кримськотатарському народу статус корінного на законодавчому рівні. Більше того, Росія на міжнародній арені в кожній нашій резолюції по Криму виключає саме ці слова – «корінний народ Криму». Це те, що її бентежить», – вважає ведуча програм в UA:Крим Лариса Волошина.

«Кримські татари ніколи не прагнули приєднати Крим до іншої держави, або створити окрему свою. Ті росіяни, які раніше кричали, що кримські татари прагнуть приєднати Крим до Туреччини, зрештою самі виявились імперцями, які підтримали анексію Криму РФ. Історія з анексією наочно демонструє, що сам Крим не може існувати окремо від України, ані економічно, ані в будь-який інший спосіб. Та водночас кримським татарам потрібне відчуття того, що вони є в своєму домі в українській державі», – робить висновок член Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Сергій Костинський.

На переконання Координатору Руху «Справедливість», Надзвичайного та Повноважного посла Маркіяна Лубківського надання кримським татарам статусу корінного народу – це відправна точка повернення Криму. Якщо цього не станеться – це буде грубою міжнародною помилкою і заграванням з кримськими татарами. «Я дуже не хочу, щоб питання надання статусу кримськотатарському народу було таким собі фетишем. Хотілося б щоб цей законопроект найближчим часом став законом і це стане потужним сигналом нашим міжнародним партнерам», – наголосив дипломат.

Народний депутат Георгій Логвинський робить акцент на тому, що законопроект є складовою запропонованих змін до Конституції України. «Ми дуже сподіваємось, що вони [законопроект і відповідні зміни до Конституції] спільно будуть прийняті і вже побачимо відповідні рухи в цьому напрямку», – зазначає парламентарій. За його словами, у квітні минулого року вже створена «певна робоча група», яка напрацьовує зміни до Конституції у складі Конституційної комісії.

Крім прихильників є відверті супротивники прийняття закону про статус кримськотатарського народу, а також експерти, які вважають необхідним внесення певних змін до його тексту. Так, президент Міжнародної громадської організації «Фонд досліджень і підтримки корінних народів Криму» Надір Бекіров зазначив, що на території Криму (і за його межами в Україні) проживають ще, як мінімум, два корінні народи: кримські караїми та кримчаки. «У цьому чи законі або в окремому правовому акті їх статус і права також повинні бути забезпечені».

Юрист-міжнародник, постійний представник президента в АР Крим Борис Бабін вважає неприпустимим коли в назві закону фігурує назва народу. На його думку, такий закон буде негативно сприйнятий в Україні, «де є декілька корінних народів, в умовах, коли ООН в 2015 році чітко висловилася з цього приводу, зазначивши, що закон про окремий народ має певні ознаки расизму». Представник президента вважає, що внесений законопроект не отримав відповідного юридичного забезпечення на підготовчий стадії й в теперішньому вигляді не може у повній мірі захищати права корінних народів. «Там є декілька експертів, політологів, які є фахівцями у питаннях корінних народів, але вони не залучили жодного фахового юриста, жодного експерта з міжнародного права. І тому той результат, який ми отримали, дуже сумний. Він зовсім не відображає Декларацію про права корінних народів. Там є лише питання статусу Меджлісу, виборів і квот на виборах. Він не гарантує корінним народам їх права, навіть тому народу, назва якого є в назві законопроекту. І дуже дивно, що законопроект, який писався насамперед громадськістю і представниками корінних народів, зрештою містить лише невеличку частку прав корінних народів». Можливо, жорстка критика викликана тім, що сам Борис Бабін є одним зі співавторів Проекту Закону про права корінних народів України, зареєстрованому за № 4501 від 20.03.2014 р. Останній розглядається експертом як альтернатива Закону про статус кримськотатарського народу в Україні.

До цього слід додати, що у законопроектів про статус кримськотатарського народу вже досить тривала історія. Її розпочав народний депутат Роман Безсмертний, який у 1999 р. вніс проект за № 4041. Традицію продовжила група авторів, до іі складу крім Безсмертного входили Мустафа Джемілєв, Рефат Чубаров і Віктор Таран, зі своїм проектом № 4098 від 03.09.2003 р. Наступним був Геннадій Москаль – № 4433 від 13.03.2014 р. Проект закону № 6315 від 07.04.2017 р. є четвертою спробою вирішити це питання.

Аналізуючи ситуацію, що склалася навколо закону про статус кримськотатарського народу, Наталія Беліцер з Інституту демократії імені Пилипа Орлика, звертає увагу на декілька важливих чинників. Насамперед, діяльність колишнього Головного управління СБУ в Криму, «в якому за підсумками виявилося більше 95% зрадників», і яке, «постійно повідомляло до Києва про нібито існуючі сепаратистські настрої серед кримських татар... З огляду на це, керівництво країни не вирішувалося законодавчо закріпити статус кримськотатарського народу. Хоча право на самовизначення – це абсолютно нормальна легітимна норма, яка зараз підпадає під вимоги декларації ООН. Зокрема, міжнародне право передбачає тільки внутрішнє самовизначення». Водночас здійснювалися спроби відвернути увагу від російського сепаратизму саме за рахунок кримських татар. Тоді як місцеві комуністи тривалий час підтримували радянський міф про кримськотатарський «народ-зрадник». Однак події 2014 року все розставили по своїх місцях (Статтю підготовлено з використанням інформації таких джерел:, http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=6732,https://www.nrada.gov.ua/sergij-kostynskyj-u-komentari-gazeti-den-pro-deportatsiyu-krymskotatarskogo-narodu/,http://www.gazeta-misto.te.ua/predstavnyk-krymskotatarskogo/

http://idpo.org.ua/analitics/863-belicer-pora-prinyat-zakon-o-statuse-krymskix-tatar-intervyu.html, http://www.theinsider.ua/rus/politics/553a02f6897dd/, http://www.ucipr.org.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=960:zelena-kniga-pol-tika-schodo-krimu-prezentac-ya-vidannya&catid=16&lang=ua&Itemid=186, http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80/page2,  https://izbirkom.org.ua/news/zashchita-grazhdanskikh-prav-12/2017/pitannia-statusu-natsionalnoyi-avtonomiyi-ta-korinnikh-narodiv-ne-maie-buti-predmetom-politichnikh-spekuliatsii-odeskii-profesor-10978/, http://krymsos.com/news/u-verkhovnii-radi-zareyestrovanii-zakonoproekt-pro-status-krimskotatarskogo-narodu/,https://ua.krymr.com/a/news/28416413.html, http://www.ucipr.org.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=955&catid=42&Itemid=205&lang=ua).