В. Пальчук, ст. наук. співроб. СІАЗ НБУВ

Реформування первинної медичної допомоги: нова модель закупівлі медичних послуг на місцях

 

З липня поточного року заклади первинної медичної допомоги, які виконали всі умови та уклали договір із Національною службою здоров’я України (далі – НСЗУ), отримуватимуть фінансування за новими правилами. Як відомо, 25 квітня Кабінет Міністрів України ухвалив порядок укладення договору НСЗУ із закладами, а також його типову форму. На виконання п. 2 Постанови КМУ від 25 квітня 2018 р. № 407 «Про затвердження Порядку реалізації державних гарантій медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій для первинної медичної допомоги на 2018 рік», договори з комунальними закладами охорони здоров’я укладатимуть до 5 червня 2018 р. на строк з 1 липня по 31 грудня 2018 р.

Порядок визначає список документів, які закладу необхідно подати до НСЗУ, а також строки, впродовж яких НСЗУ прийматиме або відхилятиме заяву закладу на підписання договору. Зокрема, заклад має бути устаткований відповідно до табелю оснащення, мати ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики тощо.

Терміни подання заяв закладів про укладення договорів у 2018 р. визначені у Порядку реалізації державних гарантій медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій для первинної медичної допомоги на 2018 рік, затвердженому постановою КМУ від 28.05.2018 р. № 407. Так, заклад, який готовий вступити в реформу з 1 липня, має підписати договір не пізніше 5 червня 2018 р. або не пізніше 15 серпня при вступі в реформу з 1 жовтня.

Медичний заклад може укласти договір з НСЗУ тільки за умови, що всі інші заклади первинної допомоги міста, району або ОТГ (у межах одного бюджету) також підписали договір.

Відповідно до Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», п. 6 Порядку укладення, зміни та припинення договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, затвердженого постановою КМУ від 25 квітня 2018 р.
№ 410, НСЗУ оголошує про укладення договорів про медичне обслуговування населення за програмою державних гарантій медичного обслуговування. Медичні послуги, пов’язані з наданням первинної медичної допомоги (далі – ПМД), передбачені Порядком надання первинної медичної допомоги, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19 березня 2018 р. № 504.

Особливості реалізації державних гарантій медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій для ПМД на 2018 рік, застосовані тарифи та коригувальні коефіцієнти, встановлено Порядком реалізації державних гарантій медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій для первинної медичної допомоги на 2018 рік, затвердженим постановою КМУ від 25 квітня 2018 р. № 407. Суб’єкт господарювання, який бажає укласти договір з НСЗУ на визначених в оголошенні умовах, має відповідати Вимогам до надавача послуг з медичного обслуговування населення, з яким головними розпорядниками бюджетних коштів укладаються договори про медичне обслуговування населення, затвердженим постановою КМУ від 28 березня 2018 р. № 391.

НСЗУ – новий орган, який керуватиме фінансовою системою медицини в Україні. На першому етапі реформи через НСЗУ держава фінансуватиме роботу сімейних лікарів, терапевтів і педіатрів. Надалі вся система медицини буде оплачуватися через НСЗУ. Фактично створений орган керуватиме всією системою фінансування медицини в Україні. 27 грудня 2017 року уряд прийняв рішення про створення НСЗУ, яка є центральним органом виконавчої влади. Діяльність НСЗУ спрямовується і координується КМУ через міністра охорони здоров’я. Основні завдання НСЗУ:

– реалізація державної політики у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення (програма медичних гарантій);

– виконання функцій замовника медичних послуг та лікарських засобів за програмою медичних гарантій;

– внесення на розгляд міністра охорони здоров’я пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення.

НСЗУ функціонуватиме в режимі виконання договірних умов з надавачами медичних послуг, які вона НСЗУ повинна контрактувати та оплачувати. Для можливості укладання таких договорів до надавача медичних послуг (простіше кажучи до закладу охорони здоров’я було висунуто ряд вимог: центр первинної медичної служби чи амбулаторія повинні автономізуватися. Тобто стати комунальним некомерційним підприємством, яке зможе відкрити свій розрахунковий рахунок в банку. У них повинні бути комп'ютери, підключені до електронної системи охорони здоров'я через одну з медичних інформаційних систему (МІС), яка пройшла сертифікацію. Також заклад повинен забезпечити сучасне оснащення закладу ПМД та запровадити високий рівень сервісу для пацієнтів.

Одна з важливих передумов роботи медзакладів зі НСЗУ – підключення до електронної системи охорони здоров’я. У системі мають бути відображені всі місця надання медичної допомоги, уповноважені особи та медичні працівники, які будуть залучені до виконання договору. Документообіг між НСЗУ і закладами охорони здоров’я відбуватиметься в електронній формі.

Передбачено, що НСЗУ буде оплачувати послуги закладів з надання первинної допомоги за принципом капітації. Капітація – це механізм оплати медичних послуг, коли заклад отримує встановлену суму за кожного пацієнта, незалежно від того, чи звертається він за медичними послугами. Капітація оплачується не з кишені пацієнта, а із загальних податків, які він оплатив у державний бюджет.

Базовий тариф за пацієнта, який підписав декларацію з лікарем, становить 370 грн. До базового тарифу застосовуються вікові коефіцієнти. Для дитини віком до 5 років – коефіцієнт 4, тобто оплата педіатру становитиме 1480 грн за дитину в рік. Для дітей віком від 6 до 17 років визначено коефіцієнт 2,2 – 814 грн. Для дорослих від 18 до 39 років – коефіцієнт 1 (370 грн). Для дорослих від 40 до 64 років – коефіцієнт
1,2 (444 грн), а для людей віком понад 65 років – коефіцієнт 2 (740 грн).

До кінця 2018 року заклади первинної медичної допомоги, які почнуть фінансуватися за договором із НСЗУ, також отримуватимуть по 240 грн за умовного пацієнта, який теоретично проживає на території обслуговування закладу, але ще не уклав декларацію про вибір лікаря. При цьому від загальної кількості таких пацієнтів щомісячно будуть вираховуватися люди, які вже підписали декларації із лікарями.

За словами Прем’єр-міністра України В. Гройсмана, це перший крок на шляху до страхової медицини. «Ми прописали законопроект, прийняли його в Парламенті, документ вступив в силу. Сьогодні є можливість укласти договір з лікарем, який надасть вам якісні послуги. І по цьому договору держава заплатить конкретно цьому лікарю за вас як пацієнта. Не за стіни чи ліжка, а за послугу», – зазначив він.

Після прийнятті та схвалення вищезазначених норамативно-правових актів, формування та облаштування регіональних закладів охорони здоров’я – від ФАПів до профільних клінік – це відповідальність районів та громад, яким ці заклади належать. «Лікарні належать районам і муніципалітетам. А в цих районах завдяки децентралізації гроші є. І я вимагаю від керівників районів та муніципалітетів діяти в інтересах громадян. Лікарні, ФАПи мають бути відремонтовані і забезпечені, а люди мають отримувати нормальні умови лікування», – наголосив глава уряду.

У рамках реформи системи охорони здоров’я в уряді вагому увагу приділяють просуванню в реформуванні сільської медицини, і наразі спільно з місцевою владою вибудовують механізм взаємодії. В уряді наголошують про необхідність активніше залучати органи місцевої влади до фінансування потреб сільських медичних закладів, особливо в частині будівництва та реконструкції. «Якщо регіони не вкладають в медичні заклади кошти, значить, їм ці заклади не потрібні. Якщо вкладають, то і відповідальність за функціонування амбулаторій вища. У лікарів має бути все – від обладнання і місця проживання до транспортного засобу», – зазначив Прем’єр-міністр В. Гройсман

У результаті реформи кількість амбулаторій на селі, а їх на сьогодні понад 3800, не зменшиться. При цьому деякі амбулаторії будуть реконструйовані, деякі перепрофільовані з амбулаторій монопрактики – на 1–2 лікарів, на амбулаторії з більшою кількістю профільних фахівців. Доцільність такого перепрофілювання визначить МОЗУ спільно з місцевими органами влади.

Представники КМУ пропонують звільнити від ліцензійних плат проекти будівництва водних свердловин біля амбулаторій і вважати свердлові роботи складовою будівельного або реструкційного проекту.

В уряді наголошують, що реформа сільської медицини – це не косметичний ремонт амбулаторій, а нова якість медичних послуг. Впроваджуючи реформу первинної медицини в сільській місцевості, у першу чергу враховують особливості України. Перша особливість – це велика кількість людей, що проживає в сільській місцевості – 33 %. До прикладу в Німеччині – 5–7 % сільського населення.

Як підкреслив віце-прем’єр-міністр, міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Г. Зубко, сьогодні медична послуга майже відсутня в сільській місцевості. Вона є або на районному рівні у вигляді консультацій вузькопрофільних спеціалістів, обласному або 7 у великих містах.

За його словами, сьогодні в Україні є достатня кількість сімейних лікарів, які працюють на первинному рівні, але ті умови і можливості, які у них є, не дозволяють навіть «лікарю від Бога» надати якісну медичну послугу кожному українцю.

Тому реформа охорони здоров’я полягає не тільки в запровадженні сучасних підходів до приміщень і медичного обладнання, а в першу чергу – новітніх методів, телемедицини, які можуть записувати дані, передавати їх на вторинний рівень і отримувати дуже швидку консультацію від фахових лікарів з вузькопрофільних питань. «Медична реформа – це не косметичний точковий ремонт амбулаторій або ФАПів, це кардинальна зміна умов проведення фахових консультацій лікарів, залучення сімейних лікарів саме у сільську місцевість, створивши їм належні умови роботи», – зазначив Г. Зубко.

З вересня 2017 року Мінрегіон і МОЗ спільно працюють над створенням системи, яка б забезпечила якісну первинну послугу у сільській місцевості. Вже розроблена і затверджена методика медичної мережі амбулаторій, де буде знаходитися лікар, визначено територію доступності і кількість людей, які буде обслуговувати лікар і співпрацювати з вторинним рівнем, перелік обладнання, протоколи лікування тощо.

«В Україні вже впроваджується програма E-health по укладанню договорів. Але для нас дуже важлива складова цієї програми, яка буде працювати як E-konsalt. Це програма, яка дозволить спілкуватися сімейним лікарям з другим рівнем: кардіологом, офтальмологом або іншим лікарем, який може надати фахову консультацію», – зазначив віце-прем’єр-міністр, міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Г. Зубко

За його словами, впровадження якісної первинної допомоги у сільській місцевості, сьогодні є вкрай важливим. Адже стан інфраструктури медичної допомоги на селі жахливий. 82 % ФАПів і амбулаторій в Україні без водопостачання і 75 % без водовідведення і санітарних умов. «Говорити про дообладнання або ремонт існуючої інфраструктури, не можливо. Тому, сьогодні ми step-by-step рухаємося розробленою маршрутною картою, яка передбачає впровадження якісної первинної допомоги на селі з фаховими лікарями, які в першу чергу будуть наближені до людей», – підкреслив він.

Поряд із цим, реалізується Програма Президента України П. Порошенка з реформування сільської медицини, яка полягає не тільки у формуванні спроможної мережі і обов’язковій наявності лікарів в амбулаторіях, а й у впровадженні нових підходів, які сьогодні працюють у багатьох країнах світу. Це досвід Канади, Хорватії, Німеччини, інших європейських країн, які використовуючи телемедицину, можуть надавати вчасну і якісну медичну послугу своїм громадянам.

Президент П. Порошенко взяв участь у відкритті нового фельдшерсько-акушерського пункту зі службовим житлом в селі Боденьки Вишгородського району Київської області. «Третина українців проживають на селі. Це майже 14 мільйонів українців, які були позбавлені якісних медичних послуг. І здавалося, що ця проблема є такою, яку не можна вирішити», – зазначив Глава держави.

П. Порошенко наголосив, що в медичному обслуговуванні мешканців сіл та невеликих міст запропонована абсолютно унікальна модель – модель телемедицини. «Коли ми будемо поєднувати в сільській лабораторії якісного медичного працівника, у сільській амбулаторії буде знаходитись найнеобхідніше обладнання для першого швидкого аналізу і діагностики», – підкреслив він.

За словами Президента, інформація про пацієнта далі надходитиме до медичного хабу або в район, де лікар вже прочитає кардіограму, проаналізує необхідні дані, побачить симптоми, а якщо потрібно зв’яжеться із обласним центром чи Києвом, залучить спеціалістів і поставить якісний діагноз.

У новому будинку фельдшерсько-акушерського пункту, створеному за проектом французького архітектора, буде розміщена апаратура, а також є приміщення для проживання фельдшера, автомобіль. При необхідності за вказівкою лікаря будуть надаватися ліки і будуть зроблені відповідні процедури, або пацієнта буде транспортовано до районної чи обласної лікарні, де будуть надані всі необхідні послуги.

Комп’ютерні програми, які будуть забезпечувати телемедицину,  надійдуть з Канади, своїм досвідом поділиться Німеччина, Хорватія надіслала фахівців, які допоможуть запроваджувати цю систему. Додатково до бюджетних грошей, коштів місцевого самоврядування, фінансування цього проекту, на прохання Президента, надасть Світовий банк.

Посол Франції в Україні І. Дюмон зазначила, що відкриття ФАПу в селі Боденьки Вишгородського району Київської області дуже важливе. «Ми це зробили разом. Франція, яка підтримує Україну. Французький архітектор, який створив цей проект. Усе це стало можливо, тому що були люди, які підтримували проект – мер, лікарі, Міністерство регіонального розвитку та голова Київської обласної адміністрації», – зазначила вона.

Будівля пункту є також енергоефективною, а весь проект був реалізований за один рік.

З 1 січня 2019 року не передбачено медичної субвенції для фінансування закладів, які надають первинну медичну допомогу, лише капітація. Отже, для укладення договору з НСЗУ та отримання оплати всі заклади ПМД повинні виконати «домашнє завдання»: перетворитися з бюджетних установ на некомерційні підприємства, забезпечити належне матеріально-технічне оснащення, обрати медичну інформаційну систему та приєднатися до системи «Електронне здоров’я», підписувати декларації про вибір лікаря.

Перед ОТГ стоять 5 завдань, щоб почати реформу вже цього року і щоб «не тільки пацієнти, але й лікарі відчули, що щось змінилося». Найперше, що мають зробити органи місцевого самоврядування, це реорганізувати медичні заклади, перетворивши їх у комунальні некомерційні підприємства. Як саме зробити це, МОЗ за потреби надає роз’яснення.

По-друге, усім закладам охорони здоров’я треба підключити до електронної системи охорони здоров’я. Бо вже цього року усі рецепти і направлення мають бути електронними.

По-третє, органам місцевого самоврядування треба базово оснастити комунальні медичні заклади. Пацієнт не повинен купувати «ватку та бинтик» в аптеці навпроти. Існує табель оснащення медичного закладу, який не так складно виконати.

Четверта позиція – треба забезпечити відповідний сервіс. Пацієнт не має стояти у чергах. Треба зробити так, щоб він не бігав здавати аналізи до поліклініки – нехай їх візьмуть у нього на місці і згодом відвезуть у поліклініку. Нехай пацієнт матиме можливість прийти на прийом до лікаря у вихідний. Зробіть замість «дірочки» реєстратури відкриту рецепцію, місце для дитячих візочків тощо. Усе це нескладно і недорого виконати – за бажання.

П’яте – треба провести комунікаційну кампанію, розповсюдивши матеріали МОЗ. Той, хто зробить це до липня цього року, зможе заключити договір з НСЗУ і отримуватиме чималі кошти за новим принципом.

За словами заступника міністра МОЗУ П. Ковтонюка, перші медзаклади отримають значний пакет допомоги від спеціально створеного Міжнародного офісу партнерів. Цей Офіс також може допомогти у проходженні автономізації, в електронному підключенні до НСЗУ тощо.

На сьогодні органи місцевого самоврядування ОТГ активно включаються в реформування системи охорони здоров’я на місцях. Так, у Балтській міській ОТГ переконані, що дуже важливо, щоб пацієнти, лікарі та влада довіряли одне одному. За словами міського голови С. Мазура, для цього потрібна максимальна прозорість у стосунках. Протягом останніх двох років в цій ОТГ працювали над транспортною доступністю медичних послуг, у тому числі організували безоплатне підвезення до лікарень людей із сіл. Домовилися з лікарями про те, що вони мають зробити все можливе для того, щоб пацієнти зрозуміли, що на них завжди чекають у медичному закладі. На сьогодні там безоплатним п’ятиденне лікування у стаціонарі, але при цьому поставлено умови: кожен пацієнт має пройти профілактичний огляд у свого сімейного лікаря, а також безоплатно здати відповідні аналізи. У ФАПах та амбулаторіях медсестри вже давно беруть аналізи, щоб люди не їздили самі до поліклінік. До того ж, з двадцяти своїх медичних закладів капітально відремонтували вісімнадцять.

С. Мазур також підкреслив те, що в Балтській ОТГ вже зараз упроваджують роботу з  електронними рецептами. Також громада бере активну участь у формуванні госпітальної ради.

За даними Полтавської ОДА, на 50 % збільшено кількість амбулаторій, кількість обстежень пацієнтів у 4 рази. Забезпечено передання даних електрокардіограм та інших досліджень з амбулаторій та ФАПів до лікарів.

На Тернопільщині ще до старту медичної реформи заснували електронний реєстр пацієнтів, «яким охоплено все населення краю». Також забезпечено медичну мережу молодими спеціалістами на 87 %, що є найкращим показником загалом по Україні.

В Івано-Франківській області ОТГ налагоджують роботу медичних інформаційних систем, які в перспективі мають запрацювати в усіх медичних закладах Прикарпаття. «Вибір та впровадження медичної інформаційної системи є необхідним кроком для усіх медзакладів первинної ланки. Можливість укладати декларації між лікарем та пацієнтом без цього елементу не запрацює», – наголосив директор Івано-Франківського центру розвитку місцевого самоврядування Р. Панасюк.

Вибір медичної інформаційної системи і підключення до неї на практиці відкриває шлях до отримання медзакладами фінансування на нових умовах. «Є чітких п’ять кроків для медзакладів – автономізуватись, підключитись до медичної інформаційної системи, яка дає можливість зареєструвати, заклад, лікарів і пацієнтів та укладати декларації. Щоб з 1 липня можна було отримувати фінансування за новими принципами капітаційної ставки заклад має бути підключений до системи eHealth, а це робиться через одну з медичних інформаційних систем. А тоді вже можливе укладання договору з Національною службою здоров’я і отримання коштів капітаційної ставки», – зазначила радник з муніципальних послуг Івано-Франківського центру розвитку місцевого самоврядування М. Баран.

Медичні інформаційні системи (МІС) є різними. Сьогодні на українському ринку їх працює дев’ять. Ці системи мають різні функції та набір безкоштовних і платних модулів. Можливість реєстрації пацієнтів за допомогою базових компонентів трьох МІС тестували учасники семінару.

Дві ОТГ Івано-Франківської області вже обрали медичну інформаційну систему та підключили до неї свої медзаклади. Це Тлумацька і Брошнів-Осадська об’єднані громади. У Тлумацькій ОТГ, наприклад, Центр первинної медичної допомоги вже обрав таку систему та провів реєстрацію лікарів. «Ми сьогодні вже обрали свою медичну інформаційну систему, з якою розпочали роботу, і у нас вже зареєстровано в системі eHealth наш заклад, який буде реорганізовано в комунальне некомерційне підприємство. Зараз ми перебуваємо в процесі реорганізації. Також у нас вже зареєстровано дев’ять лікарів, зокрема, 3 лікарів-педіатрів, 2 сімейних лікаря та 2 терапевти. Зареєстровані й перші пацієнти, поки їх є 251», – зазначила його керівник О. Мельник

Інші прикарпатські об’єднані громади для повноцінної роботи з eHealth поки обирають, до якої медичної інформаційної системи підключатись. Проте, наголошують фахівці, будь-яка МІС вимагає певного рівня технічного забезпечення у закладі первинної медичної допомоги – наявності комп’ютера, принтера та швидкісного Інтернету. А в українських реаліях сільської місцевості це часто залишається проблематичним.

Вакулівська ОТГ Дніпропетровської області для фельдшерів придбали скутери. У Вакулівській громаді – 18 сіл. Загальна площа – майже 300 квадратних кілометрів. Тому чотири нові моторолери – це допомога в роботі фельдшерам. «Відтепер дістатися до хворого навіть у найвіддаленіше село – не проблема. У моторолерах і паливо дешевше, і в експлуатації вони простіші за авто. Та і взагалі для села дуже зручні», – поділився голова громади А. Шевцов.

Половину коштів на придбання мопедів виділила громада, решту – обласна влада. Голова Дніпропропетровської ОДА В. Резніченко підкреслив, що допомагатимуть тим, хто готовий взяти на себе відповідальність.

Набуває досвід роботи з системою eHealth фельдшери амбулаторії Бездрицька ОТГ. Ця громада ще в серпні 2017 року зареєструвалася в системі eHealth, отримала єдиний електронний цифровий підпис, зареєструвала лікарів, а після того, як вступила в дію медична реформа - розпочала підписувати з пацієнтами декларації. Минулого року, на території ОТГ проводилася робота серед населення. У місцях громадського скупчення були розміщенні оголошення з роз'ясненнями про медичну реформу та укладання декларацій. Наразі, підписано вже 210 декларацій, а це 10 % від загальної кількості зареєстрованих мешканців на території ОТГ.

Декларації почали підписувати з 3 квітня 2018 року. В середньому на одного дорослого пацієнта потрібно 5 хвилин для оформлення декларації, на дитину 7–10 хвилин, адже існує потреба внести більше даних в систему. Загалом, від 20–50 декларацій у день підписує зазначений медичний заклад, у планах – проводити роботу і по суботах, для більш широко охоплення населення, коли всі знаходяться вдома.

З 2016 року Центри первинної медико-санітарної допомоги відкрилися в Криничанській, Божедарівській, Грушівській, Сурсько-Литовській та Новоолександрівській об’єднаних територіальних громадах Дніпропетровської області. Загалом за даними Дніпропетровського центру розвитку місцевого самоврядування програми «U-LEAD з Європою» жителі ОТГ Дніпропетровщини отримують первинну медичну допомогу в 
28 центрах первинної медико-санітарної допомоги (ЦПМСД) з мережею із 237 лікарських амбулаторій, 389 фельдшерських та фельдшерсько-акушерських пунктів. У 2016–2018 роках відкрито 5 нових ЦПМСД в ОТГ. Забезпеченість амбулаторіями сільського населення області становить – 4,28 на 10 тис. населення.

Наразі в області створено 7 комунальних підприємств ЦПМСД, останні з них створені в Сурсько-Литовській і Криничанській ОТГ. Також Іларіонівська ОТГ в процесі створення власної ЦПМСД. У 2018 року в Дніпропетровських ОТГ побудуть 18 нових сучасних амбулаторій.

Миколаївська ОТГ потрапила до проекту Президента України з розвитку первинної медицини на селі, і завдяки цьому тут буде збудована нова сучасна амбулаторія. Документація вже підготовлена, земля виділена й оформлена. Є три сімейні лікарі. Кадровий потенціал підсилено ще й двома випускниками Дніпровської медакадемії, вихідцями з Миколаївки, які цього року отримують дипломи. Загальна вартість будівництва – близько
13 млн грн, наразі з обласного бюджету вже виділено на проектування і початкові роботи 10 млн грн.

Спершу планували амбулаторію на сім сімейних лікарів, а потім, врахувавши навантаження, вирішили зупинитися на чотирьох, а різницю коштів скерувати на придбання обладнання та автомобіля. Старе аварійне приміщення, де розміщується аптечний пункт, повністю розбереться, а в нинішній амбулаторії облаштують денний стаціонар.

Це хороший приклад розвитку медицини в ОТГ. Громади сьогодні створюють згідно із законом некомерційні комунальні підприємства. У Миколаївці таке вже зареєстрували й очікують на отримання ліцензії з надання медичних послуг. Раніше, щоб отримати первинні медичні послуги, треба було їхати до Павлограда, а тепер громада цю послугу «садовить» туди, де живуть люди.

Також ОТГ уклала договір на телекомунікаційну медицину з Дніпровською обласною лікарнею ім. І. Мечникова, спеціалісти якої у визначений день консультуватимуть пацієнтів он-лайн.

У рамках активізації приписної кампанії громадам Дніпропетровський центр розвитку місцевого самоврядування рекомендує проводити «Ярмарки здоров’я». Перший такий Ярмарок відбувся 20 квітня в Криничанській громаді. Приклад активної приписної компанії в громадах Дніпропетровської області – Межівська ОТГ, де понад 10 тис. жителів вже уклали договір з сімейними лікарями.

Завдяки співфінансуванню Тернопільської міської ради та Державного фонду регіонального розвитку в Тернопільській міській дитячій лікарні капітально відремонтували інфекційне відділення. «Цього року ще одним досягненням стало оновлене інфекційне відділення дитячої лікарні, у якому за кошти міського бюджету та за підтримки Державного фонду регіонального розвитку протягом 2017–2018 років ми реконструювали приміщення другого поверху на суму понад 1,5 млн грн. Зокрема, капітально відремонтували палати та коридори, замінили вікна та двері на енергозберігаючі та відремонтували сходової клітки. Оновлення приміщень першого поверху було виконано у 2015 році за кошти міського бюджету», – зазначає міський голова Тернополя С. Надал.

У 2018 році для інфекційного відділення також придбали меблі (одягові шафи, тумбочки, столи обідні, крісла та ін.) та м’який інвентар (матраци, подушки, ковдри та інше) за рахунок коштів, виділених із міського бюджету, в рамках місцевої програми «Здоров’я тернополян».

Станом на 10 травня поточного року мережі надання первинної медичної допомоги погоджено в 17 областях України. «Спільно з нашими міжнародними партнерами – Світовим банком і Урядом Канади ми відпрацювали мережу первинки. Але головне питання в тому, що на прикладі нових проектів ми хочемо показати, який стандарт повинен бути у медичної послуги в сільській місцевості. Це не просто амбулаторія або обладнання, це в першу чергу фаховий лікар, який знає протоколи лікування, процедури і може допомогти будь-якій людині у критичний момент, використовуючи телемедицину», – наголосив віце-прем’єр-міністр, міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Г. Зубко.

Перспективні мережі надання первинної медичної допомоги формуються на виконання Закону України «Про підвищення доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості». Його суть – забезпечення сільського населення, а це більше 13 млн людей, якісними медичними послугами. Для цього у державному бюджеті передбачено
5 мільярдів гривень, які зокрема будуть спрямовані на будівництво нових амбулаторій, житла для лікарів, придбання медичного обладнання та службового транспорту.

Порядок формування спроможних мереж надання первинної медичної допомоги регулюється спільним Наказом Міністерства охорони здоров’я та Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ № 178/24 від 06.02.2018 року. Порядок надання первинної медичної допомоги врегульовано Наказом Міністерства охорони здоров’я № 504 від 19.03.2018 року.

Мінрегіон України розробив і затвердив рекомендації і стандарти щодо будівництва амбулаторій для моно-практики на одного лікаря, групової практики для 3–7 лікарів, забезпеченості житлом, транспортом і впровадження нових форм телемедицини.

Таким чином, Україна переходить на модель закупівлі медичних послуг на первинній ланці. Усі медичні заклади – бюджетні установи, які стануть комунальними некомерційними підприємствами, зможуть укласти договір з НСЗУ та почнуть отримувати кошти за капітаційним принципом (заклад отримує встановлену суму за пацієнта незалежно від того, чи звертається той по послуги).

Протягом 2018 року ОТГ мають шанс перетворити свої медичні заклади з державних комунальних установ на комунальні некомерційні підприємства, не втрачаючи при цьому ліцензію. Крім того, протягом 2018 року вони повинні покращити якість медичного сервісу для населення та зробити нові медичні стандарти нормою (Адміністрація Президента України (http://www.president.gov.ua); Мінрегіон України (http://www.minregion.gov.ua/); Урядовий портал (https://www.kmu.gov.ua/); Міністерство охорони здоров'я України (http://moz.gov.ua/); Національна слжба здоров’я України (http://nszu.gov.ua); Асоціація міст України (https://www.auc.org.ua/); Дніпропетровської ОДА (https://adm.dp.gov.ua);  Дніпропетровський центр розвитку місцевого самоврядування (http://officereform.dp.ua); Івано-Франківський центр розвитку місцевого самоврядування (https://www.facebook.com/lgdc.if/).

 

Пальчук В. Реформування первинної медичної допомоги: нова модель закупівлі медичних послуг на місцях [Електронний ресурс] / В. Пальчук // Україна: події, факти, коментарі. – 2018. – № 13. – С. 31–41. – Режим доступу: http://nbuviap.gov.ua/images/ukraine/2018/ukr13.pdf. – Назва з екрану.