Н. Тарасенко, мол. наук. співроб. СІАЗ НБУВ

Надзвичайний саміт ЄС у Брюсселі як спроба розв’язання кризи біженців у Європі

 

У Європейському Союзі від початку червня загострилися політичні розбіжності щодо проблеми прийому біженців і нелегальних мігрантів. Одразу кілька ключових країн ЄС опинилися втягнутими в жорстку дискусію з цього питання – як на міждержавному, так і на національному рівні. Особливо гостра ситуація склалася у Німеччині, де питання міграційної політики розкололо політичну еліту країни та поставило під загрозу коаліційний уряд А. Меркель. У ставленні до мігрантів не зійшлися лідери основних учасників правлячої коаліції – канцлер А. Меркель (ХДС) і міністр внутрішніх справ Г. Зеєгофер (ХСС). До призначення на пост міністра Г. Зеєгофер обіймав посаду глави федеральної землі Баварія, на яку припав найбільший потік біженців у ФРН. З 2015-го року Німеччина впустила понад 1,4 млн людей завдяки політиці «відкритих дверей». Г. Зеєгофер, коли ще був прем'єром Баварії, піддавав критиці занадто ліберальну політику А. Меркель. Ще до формування уряду лідер ХСС вимагав ввести законодавчу квоту (180-220 тис. осіб) на прийом біженців до Німеччини і зробив це умовою участі своєї партії у четвертому уряді А. Меркель. Очоливши МВС навесні, екс-прем'єр Баварії зробив його ключовим інструментом жорсткої політики по відношенню до мігрантів (https://nv.ua/ukr/world/geopolitics/bizhentsi-rozkololi-jes-merkel-zahrozhuje-vidstavka-avstrija-formuje-koalitsiju-krajin-proti-mihrantiv-2476406.html).

Г. Зеєгофер розробив пакет законопроектів щодо міграційної політики під назвою «Генеральний план». Одним з елементів такого плану є створення в різних регіонах країни спеціальних центрів, в яких біженці будуть очікувати розгляду своїх клопотань про надання притулку в Німеччині. Якщо відповідь буде позитивна, людей звідти розподілятимуть по містах і селах країни. У разі негативного вердикту, біженців із центру будуть депортувати з країни. При цьому Г. Зеєгофер наполягав на введенні правила, згідно з яким німецькі прикордонники мали б право забороняти в'їзд до Німеччини для тих мігрантів, яких уже визнали біженцями в інших державах ЄС. З’ясувати це доволі просто, адже у кожного біженця під час реєстрації беруть відбитки пальців, а через центральну дактилоскопічну картотеку ЄС можна швидко встановити, в якій саме країні він вперше просив про притулок. Влада цієї країни, вважає Г. Зеєгофер, і повинна з ним розбиратися. Міністр посилається при цьому на так званий Дублінський регламент, який формально досі діє на території Євросоюзу. Відповідно до нього, біженці справді мають просити притулок в тій країні, в якій вони вперше опинилися на території ЄС. Уряд Німеччини в умовах міграційної кризи, що спалахнула в 2015 році, з міркувань гуманності вирішив не наполягати на цьому правилі, що допускається європейськими нормами (http://www.dw.com/uk/уряд-анґели-меркель-може-розвалитися-через-біженців/a-44210823).

Водночас, відповідно до того ж Дублінського регламенту, нагадує правозахисна організація Pro Asyl, пріоритет має, наприклад, возз’єднання родин. Якщо біженець неповнолітній, ним також має займатися влада країни, в якій він фактично перебуває. Не допускається розлучати дітей і батьків, чоловіків і дружин, членів одностатевих шлюбних союзів. Крім того, процедура, яку пропонує глава МВС Німеччини, неминуче призвела б до ефекту доміно. Німеччина повертала би біженців в Австрію, Австрія – в Італію. З точки зору А. Меркель, це несправедливо, не можна залишати такі країни як Італія, Греція та Іспанія, до берегів яких і йде основна хвиля біженців, наодинці з цією проблемою. Канцлер Німеччини вбачає вирішення проблеми в узгодженому підході європейців і зміцненні зовнішніх кордонів Євросоюзу.

12 червня Г. Зеєгофер мав намір офіційно представити свій «Генеральний план» боротьби із нелегальною міграцією на прес-конференції в Берліні, а ввечері того ж дня поінформувати про його деталі вибраних журналістів на брифінгу в МВС. Проте презентація не відбулася. А. Меркель, яка, як глава уряду, має верховну компетенцію в питаннях внутрішньої та зовнішньої політики, висловила свою незгоду з одним з ключових пунктів цього плану, а саме з наміром не впускати на територію Німеччини біженців, які вже зареєстровані такими владою будь-якої іншої країни Євросоюзу. А. Меркель відмовилася санкціонувати «Генеральний план» та висловила різкі зауваження до документа. Натомість канцлер вбачає вирішення проблеми в узгодженому підході європейців і зміцненні зовнішніх кордонів Євросоюзу, про що йтиметься на саміті ЄС наприкінці червня.

12 червня в Бундестазі відбулося засідання об’єднаної парламентської фракції ХДС/ХСС, на якому були присутні і канцлер, і міністр внутрішніх справ. Засідання відбувалося за зачиненими дверима, але, як потім розповіли його учасники, з десятка тих, хто виступив, серед яких було лише троє представників ХСС, ніхто не підтримав позицію А. Меркель. Загальну думку висловив голова парламентської групи ХСС А. Добріндт, який заявив, що не очікує досягнення принципової згоди щодо мігрантської політики на саміті ЄС. На його думку, інші європейські країни саме від Німеччини очікують рішучих кроків на кшталт тих, які прописані в «Генеральному плані» Г. Зеєгофера, адже левова частка біженців прагнуть потрапити саме до Німеччини. Тиск на зовнішні кордони ЄС зменшиться сам по собі, впевнений А. Добріндт, «якщо дати чіткий сигнал, що у біженців немає реального шансу потрапити в Німеччину лише тому, що їм вдалося опинитися на території Євросоюзу».

Під час засідання парламентської фракції ХДС/ХСС Г. Зеєгофер, попри позицію А. Меркель, дав зрозуміти депутатам, що він, як федеральний міністр внутрішніх справ, має повноваження самостійно дати німецьким прикордонникам вказівку не впускати в Німеччину мігрантів, які вже зареєстровані в якійсь іншій країні ЄС, і може це зробити вже з 18 червня. Втім, тимчасового компромісу все вдалося досягти. Під час переговорів з Г. Зеєгофером А. Меркель переконала його дочекатися завершення саміту ЄС у Брюсселі 28-29 червня, під час якого вона пообіцяла знайти з іншими країнами ЄС спільне рішення по мігрантах. Крім того, вона запропонувала домовитися про двосторонні угоди з країнами, які стали для мігрантів першими під час в’їзду в ЄС, тобто з Грецією, Італією та Іспанією і досягти угоди, яка гарантувала б забезпечення кожною з країн не виїзд за кордон біженців, які в ній зареєстровані.

18 червня президія ХСС на засіданні в Мюнхені підтримала міграційний план міністра внутрішніх справ і лідера ХСС Г. Зеєгофера. Згідно з цим планом, якщо не буде знайдено європейського вирішення проблеми прибуття до ФРН мігрантів з інших держав ЄС, то з початку липня німецькі прикордонники відмовлятимуть у в'їзді шукачам притулку, які зареєстровані в іншій країні Євросоюзу.

Канцлер Німеччини А. Меркель повідомила 18 червня, що президія її партії Християнсько-демократичний союз (ХДС) підтримала пропозицію щодо пошуку європейського рішення проблеми біженців на саміті ЄС 28-29 червня. А. Меркель оголосила про намір провести двосторонні переговори з лідерами країн, які найбільше потерпають від припливу мігрантів, як-от Італії, а також сусідніх держав, з яких до Німеччини прибувають шукачі притулку, з метою виробити прийнятне для всіх рішення. Канцлер запевнила, що німецький уряд не діятиме «в односторонньому порядку, без домовленостей і на шкоду третім країнам» (http://www.dw.com/uk/меркель-має-два-тижні-щоб-знайти-європейське-рішення-проблеми-біженців/a-44277273).

Такий крок ХДС означає, що у суперечці А. Меркель з міністром внутрішніх справ країни, лідером ХСС Г. Зеегофером сторони фактично погодилися на двотижневий термін для пошуку рішення. Раніше цього дня президія Християнсько-соціального союзу (ХСС) схвалила відповідну пропозицію Г. Зеєгофера. Утім, А. Меркель наголосила, що рішення про відмову у в'їзді в Німеччину зареєстрованим в інших країнах шукачам притулку з 1 липня, як того хоче глава МВС, не набуде чинності «автоматично», оскільки така політика може нашкодити іншим країнам-членам ЄС. У разі самостійних дій з боку Г. Зеєгофера, А. Меркель застерегла, що згідно з конституцією Німеччини федеральний канцлер затверджує напрямки політики і несе відповідальність за результати.

А. Меркель також пообіцяла поінформувати керівний орган ХДС 1 липня про результати переговорів, після чого ХДС разом з ХСС вирішуватимуть щодо подальших дій. Одним з варіантів європейського рішення А. Меркель назвала фінансову підтримку, яку Берлін може надавати Італії та Австрії в обмін на прийом шукачів притулку, яким буде відмовлено у в'їзді з цих країн до Німеччини. Прикладом для таких двосторонніх договорів може слугувати угода з Туреччиною, яка допомогла суттєво скоротити потік мігрантів «балканським маршрутом» у 2016 р.

Тимчасова угода між політичними лідерами правлячого блоку ХДС/ХСС стала вимушеним кроком, оскільки в разі неузгоджених з канцлером дій міністра внутрішніх справ стала б неминучою його відставка, яка спричинила б вихід з уряду й інших міністрів від його партії ХСС. Крім МВС, представники цієї партії керують ще міністерством транспорту та у справах економічного співробітництва. Їх відставка стала б кінцем сформованого лише три місяці тому німецького уряду і початком підготовки до позачергових парламентських вибрів.

Тим часом здатність лідерів Європейського Союзу напрацювати спільний підхід до вирішення проблеми біженців піддається сумніву з боку багатьох європейських політиків. Серед факторів, що обумовлюють негативні очікування у цьому напрямку, постійні суперечки щодо мігрантів між ключовими країнами ЄС. Ілюстрацією поточної ситуації навколо біженців став інцидент з рятувальним судном Aquarius, що належить благодійній організації SOS Méditerranée. 11 червня судно, на борту якого знаходилися 629 біженців, застрягло в Середземному морі: його відмовилися приймати обидві найближчі країни ЄС – Мальта (до її берегів залишалося 50 км) та Італія (65 км). За даними SOS Méditerranée, мігрантів зібрали на судно в ході шести рятувальних операцій біля узбережжя Лівії. Люди на борту перебували у вкрай скрутних побутових умовах.

Доля судна викликала величезний відгук у світових ЗМІ і дипломатичних колах. Зокрема, офіційний Берлін та управління ООН у справах біженців закликали Італію і Мальту негайно вирішити питання. У результаті обидві країни залишилися при своїх жорстких позиціях, а Aquarius відправився до Іспанії, влада якої погодилися прийняти судно.

Однак політичне відлуння цієї події вийшло далеко за межі Середземного моря. Президент Франції Е. Макрон звинуватив у «цинізмі та безвідповідальності» владу Італії, де нещодавно якраз прийшов до влади новий уряд, який відстоює право Риму на висилку з країни 500 тис. мігрантів.

Італія ж у відповідь на слова Е. Макрона викликала для пояснень посла Франції, а італійський міністр внутрішніх справ М. Сальвіні – лідер ультраправої партії «Ліга» – зажадав вибачень від Е. Макрона. Він нагадав, що Франція не дотримується встановлених ЄС квот на прийом біженців, хоча в 2015 р. погодилася прийняти понад 9 тис. мігрантів. Натомість до берегів Італії за останні п'ять років прибули близько 600 тис. мігрантів.

«Тому я прошу президента Макрона перейти від слів до дії і завтра вранці привітати, як і обіцяла Франція, 9 тис. мігрантів на знак особливої гостинності, а не тільки слів», – сказав М. Сальвіні.

На підтримку Італії в інциденті із судном Aquarius виступив прем'єр-міністр Угорщини В. Орбан. «Це поворотний момент, який дійсно може внести зміни в міграційну політику Європи», – заявив В. Орбан, хоча його країна вперто ігнорує європейські квоти на прийом біженців.

Найбільш помітні кроки, спрямовані на посилення міграційної політики, в останні тижні робить офіційний Відень. Австрія під керівництвом канцлера С. Курца, який відомий жорсткою риторикою щодо біженців, з 1 липня очолить головування в Раді Європейського Союзу. С. Курц вже дав зрозуміти, що питання біженців стане в цей час головним пріоритетом його країни і всього ЄС. Наприклад, за словами політика, в рамках головування Австрії Євросоюз збільшить фінансування агентства прикордонного захисту Frontex, а також розширить склад співробітників. Крім того, С. Курц повідомив про плани створення центрів з прийому біженців у європейських країнах за межами Євросоюзу, за що останні мали б отримати фінансову компенсацію.

«Наша головна мета – просунутися в питанні захисту зовнішніх кордонів», – заявив австрійський канцлер 12 червня в Берліні під час зустрічі з міністром внутрішніх справ Німеччини Г. Зеєгофером. Ця зустріч стала наочною ілюстрацією того, яку позицію відстоюватиме австрійський лідер на саміті ЄС наприкінці червня. Його позицію не змінює навіть те, що біженці, яких розвертатимуть на німецькому кордоні, потраплятимуть до Австрії.

С. Курц заявив, що його уряд готовий ужити аналогічних до запропонованих у Німеччині главою МВС Г. Зеєгофером заходів щодо посилення прикордонного контролю. Ідеться про відмову у в'їзді на територію країни шукачам притулку, які зареєстровані в інших державах ЄС. Якщо ФРН запровадить пропоновані Г. Зеєгофером заходи на німецько-австрійському кордоні, то це викличе аналогічні дії з боку Відня, зокрема на перевалі Бреннер на австрійсько-італійському кордоні, та в інших місцях, заявив С. Курц в інтерв'ю німецькому виданню Bild.

«Мусимо потурбуватися про те, щоб нелегальні мігранти взагалі не потрапляли до ЄС, тоді б нам не був потрібен контроль на внутрішньоєвропейських кордонах», – переконаний С. Курц. Він вважає, що «план Зеєгофера» може спричинити позитивний ефект, зокрема, відлякати нелегалів, оскільки вони зрозуміють, що легко потрапити до Німеччини, Швеції чи Австрії не вдасться. Наймолодший керівник уряду в ЄС наголосив, що тема посилення зовнішніх кордонів Євросоюзу стане одним з завдань Австрії, яка незабаром на півроку перебере головування в Раді ЄС, зазначає AFP. (http://www.dw.com/uk/ефект-доміно-австрія-готова-діяти-аналогічно-плану-зеегофера/a-44354845).

Ще одного однодумця С. Курц знайшов у особі голови італійського МВС М. Сальвіні. Після того, як Рим відмовився прийняти рятувальне судно Aquarius з 629 біженцями на борту, М. Сальвіні закрив порти республіки ще для двох кораблів. Крім того, італійська влада має намір затримувати активістів приватних благодійних організацій та накласти арешт на їхні судна, що перешкодить здійсненню рятувальних операцій (http://www.dw.com/uk/надзвичайний-саміт-єс-щодо-біженців-що-стоїть-на-кону/a-44369907).

Таким чином, МВС трьох країн – Австрії, Німеччини та Італії – сформували «вісь добровольців» у боротьбі з нелегальною міграцією, підкреслив С. Курц. «Я думаю, що це дуже розумне співробітництво, яке сприятиме скороченню незаконної міграції в Європу», – заявив австрійський канцлер.

Перші результати цієї співпраці вже діють: з 1 червня поліцейські Австрії і Німеччини почали спільне посилене патрулювання спільного кордону. Крім того, вони мають намір ретельніше контролювати вантажне залізничне сполучення: у 2017 році лише в Баварії з вантажних поїздів було знято близько 1 тис. нелегальних мігрантів.

Австрія вдається і до власних заходів щодо скорочення потоку мігрантів. На початку червня С. Курц представив урядовий план, який передбачає скорочення пільг для біженців і буде розглянутий до липня. Так, мігранти, які недостатньо добре володіють німецькою мовою, зможуть розраховувати лише на урізану соціальну допомогу – 563 євро замість 863. А претендувати на неї можна буде лише після п'яти років проживання в Австрії. Курц пояснив, що так він має намір «боротися з міграцією, яка вторглася в систему соціального забезпечення країни». Крім того, влада Австрії планує вислати з країни кілька десятків імамів і закрити сім мечетей – в рамках боротьби «з радикальним політичним ісламом».

Аби підготувати основу для прийняття дієвого і такого, що влаштовує всіх європейських партнерів Німеччини, рішення щодо біженців на саміті ЄС 28–29 червня, А. Меркель ініціювала обговорення проблеми з низкою європейських лідерів. Під час зустрічі 18 червня з новим італійським прем'єр-міністром Дж. Конте А. Меркель пообіцяла підтримку Італії, що зіштовхнулася зі значним припливом біженців. Канцлер Німеччини, зокрема, порушила питання про вирішення проблеми біженців з Північної Африки, зокрема з Лівії. Вона відзначила, що для цього потрібна співпраця з такими організаціями, як Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (UNHCR).

Дж. Конте, який обіймає посаду з 1 червня, закликав до більшої солідарності в Євросоюзі у питанні розподілення біженців. «Італійські кордони є європейськими кордонами», – сказав він. Конте додав, що Італія прагне змінити Дублінську систему, яка передбачає, що біженці повинні реєструвати свої заяви на притулок у першій країні, в яку вони потрапляють у Європі.

Лідери Італії та ФРН закликали до розгляду заяв про надання притулку в рідних країнах мігрантів ще до їхнього перетину Середземного моря або в транзитних країнах. Вони також наголосили на необхідності забезпечити більший захист європейських кордонів силами прикордонної служби Frontex, яка має акцентувати увагу на боротьбі з контрабандою та торгівлею людьми (http://www.dw.com/uk/німеччина-обіцяє-італії-підтримку-в-питанні-біженців/a-44285447).

Міграційна тема була на порядку денному зустрічі А. Меркель з президентом Франції Е. Макроном, до якої приєднався також глава Єврокомісії Ж.-К. Юнкер. Він повідомив, що Єврокомісія розробила свій доволі масштабний план подолання міграційної кризи. У ньому – і зміцнення зовнішніх кордонів Євросоюзу, і нарощування співпраці з тими країнами, з яких до Європи йде потік мігрантів, і евакуація біженців безпосередньо з конфліктних регіонів, і цілий пакет нових законів, які передбачають посилення критеріїв і гармонізацію норм надання притулку, а також умов утримання біженців в різних країнах ЄС, що має позбавити їх стимулу прагнути потрапити до найзаможніших держав (http://www.dw.com/uk/хто-в-єс-допоможе-меркель-запобігти-розвалу-уряду-через-біженців/a-44304652).

З більшістю з пунктів цього плану згодні всі учасники ЄС, але не з тим, який передбачає перерозподіл біженців по європейських країнах. В основу нового механізму перерозподілу покладена індексація кожної країни ЄС відповідно до її розмірів та економічної потужності. Якщо допустимі показники перевищуватимуться, біженців слід автоматично розподіляти в інші країни за квотами. Але якщо країни на півдні континенту вимагають запровадження квот на прийом мігрантів, обов'язкових для всіх країн, то члени Вишеградської четвірки – Польща, Угорщина, Чехія і Словаччина – про примусову квоту і чути не хочуть. Німеччина і заможні мешканці півночі, в принципі, згодні і далі приймати біженців, але хотіли б відкупитися від їхнього надмірного напливу.

Тим часом в ЄС на офіційному рівні обговорюється й ідея створення так званих «регіональних платформ для висадки» біженців поза територією Євросоюзу. Передбачається, що в подібних центрах фахівці вирішуватимуть, які мігранти можуть претендувати на притулок в ЄС, а які повинні бути негайно відправлені на батьківщину (http://www.dw.com/uk/надзвичайний-саміт-єс-щодо-біженців-що-стоїть-на-кону/a-44369907).

За деякими даними, Австрія та Данія вже почали неофіційні переговори з Албанією про створення центру розміщення мігрантів, яким відмовлено в наданні притулку. В албанській опозиції не виключають, що уряд готовий до відкриття такого центру у надії, що це пришвидшить переговори із ЄС щодо членства країни. Сприятливим є також те, що країна розташована уздовж балканського маршруту та Середземномор'я, де й зосереджені основні маршрути прохачів притулку. Албанське портове місто Дуррес має можливості для реєстрації та розміщення значної кількості осіб, яких при спробі дістатися морем до ЄС перехоплює Європейське агентство охорони кордонів Frontex. Вже по прибутті в Албанію ті з прохачів притулку, які не відповідають критеріям на отримання легального статусу, можуть бути репатрійовані, а ті ж, хто справді потребує допомоги та має шанс залишитися, будуть розселені у різних країнах ЄС.

З точки зору ЄС, на користь Албанії говорять кілька факторів: країна поки не є членом спільноти, тож не належить і до Шенгенської зони з її відкритими кордонами. Крім того, на неї не поширюється юрисдикція Дублінських угод, які регулюють процес розгляду і надання притулку у ЄС. Та вже майже 10 років Албанія є членом НАТО. Там же створюється антитерористичний центр Північноатлантичного альянсу. Північ Албанії – гориста місцевість, яка слугує природнім бар'єром, що ускладнює потрапляння на територію ЄС (http://www.dw.com/uk/чи-врятує-албанія-анґелу-меркель/a-44353982).

Водночас Албанії не бракує досвіду у прийомі і розміщенні біженців. Майже мільйон косоварів оселилися в Албанії 1998-99 роках у період Косівської війни. Після розпалу кризи біженців 2015 р. країна розширила свої можливості із розміщення мігрантів. Це ж підтверджує і речник УВКБ ООН Н. Црвенковіч. Утім, поки що центри з прийому біженців простоюють в Албанії здебільшого порожніми. За даними місцевих ЗМІ, в країні зараз перебуває лише кілька тисяч прохачів притулку.

Як країна-кандидат на вступ до ЄС Албанія вже зараз відповідає багатьом гуманітарним стандартам спільноти, а УВКБ ООН підтверджує, що із шукачами притулку в Албанії поводяться коректно. Припущення про можливість використання країнами ЄС Албанії в якості майданчика для створення центру розміщення мігрантів підтверджує той факт, що голова албанського МВС Ф. Джафай нещодавно здійснив поїздку країнами ЄС, у тому числі побував у Німеччині. На переговорах поміж іншим ішлося і про міграційну кризу.

Можлива угода з Албанією щодо прийому біженців могла б і знизити напруження між Г. Зеєгофером та канцлером Німеччини А. Меркель. Це б допомогло на виборах у Баварії очолюваному Г. Зеєгофером Християнсько-соціальному союзу (ХСС), який конкурує за голоси противників міграції з правопопулістською Альтернативою для Німеччини. Німецькому урядові, і передусім канцлеру А. Меркель, таке рішення теж на руку – це б дозволило відновити стабільність і злагоду в коаліції. У виграші залишилась б і Албанія. Це сприяло б поліпшенню її іміджу в очах тих європейських політиків, які досі скептично ставляться до ідеї її членства у ЄС.

На тлі назріваючої міграційної кризиголова Єврокомісії Ж.-К. Юнкер виступив з ініціативою проведення міні-саміту за участю країн Євросоюзу, які особливо постраждали від напливу мігрантів. 20 червня він заявив, що лідери кількох європейських країн проведуть неформальні переговори з питання мігрантів. Спочатку планувалося, що в зустрічі візьмуть участь лише країни, які найбільше потерпають від кризи біженців. За даними ЗМІ, це Франція, Німеччина, Італія, Іспанія, Греція, Болгарія, Австрія та Мальта. Проте згодом представник ЄК повідомив, що кількість учасників зросла до 16. Інтерес до переговорів проявили, в тому числі Бельгія, Нідерланди, Хорватія, Словенія, Данія, Фінляндія, Швеція. Країни Вишеградської четвірки (Чехія, Польща, Словаччина та Угорщина) оголосили бойкот саміту, рішуче відкидаючи ідею обов’язкових квот на прийом біженців (http://www.dw.com/uk/голова-єврокомісії-скликає-неформальний-саміт-єс-щодо-біженців/a-44308604).

Екстрений неформальний саміт ЄС з питань міграції відбувся 24 червня у Брюсселі. Головною темою саміту стало не обговорення жорсткого курсу окремих країн щодо мігрантів, а пошук практичних рішень проблем, з якими стикаються приймаючі країни.

Перед початком саміту канцлер Німеччини А. Меркель висловила сподівання на досягнення домовленостей з окремими країнами ЄС для вирішення проблеми міграції шукачів притулку всередині Євросоюзу. А. Меркель попередила, що спільного рішення для всіх 28 країн-членів Євросоюзу до офіційного саміту ЄС, який розпочнеться 28 червня, вироблено не буде. Йтиметься про домовленості між двома чи кількома країнами щодо прийнятного рішення, і робота над його пошуком триватиме і в наступні дні. Вона наголосила на тому, що зустріч у Брюсселі є «дуже важливою» на цьому шляху (https://www.eurointegration.com.ua/news/2018/06/24/7083563/).

Канцлер Німеччини А. Меркель позитивно оцінила неформальний саміт ЄС з питань міграції, в якому взяли участь глави держав та урядів 16-ти з 28-ми країн-членів ЄС. Попри певні розбіжності у поглядах, під час переговорів було виявлено «багато доброї волі» для пошуку рішення, зазначила вона (https://www.obozrevatel.com/ukr/politics/samit-es-schodo-bizhentsiv-bez-konkretnih-rezultativ-ale-z-dobroyu-voleyu.htm).

«Ми всі погоджуємося в тому, що хочемо скоротити нелегальну міграцію, що хочемо захистити наші кордони, і що ми всі несемо відповідальність за всі теми», – заявила А. Меркель після зустрічі. – «Там, де це можливо, ми прагнемо європейських рішень. А де це неможливо, ми хочемо зібрати охочих та виробити спільні рамки для дій», – додала канцлер.

За підсумками зустрічі А. Меркель не повідомила про прогрес, якого вдалося досягнути у напрямку досягнення дво- та кількасторонніх домовленостей з окремими державами, зазначивши лише, що робота над пошуком рішення вестиметься як у дні перед черговим самітом ЄС 28–29 червня, так «звісно і після нього».

Своє задоволення підсумками зустрічі, попри відсутність конкретних домовленостей, висловили й інші учасники саміту. Прем'єр-міністр Мальти Дж. Мускат зазначив, що переговори «були кращими, ніж очікувалося, вдалося досягнути певного прогресу».

Своєю чергою іспанський прем'єр-міністр П. Санчес наголосив, що «зустріч дала надію». За його словами, учасники саміту «погоджувалися у більшості пунктів, аніж розходилися». «Я вважаю, що це була відверта дискусія, в якій ми побачили, що нас об'єднує, але також і деякі розбіжності. Це був хороший крок вперед», – сказав він.

Президент Франції Е. Макрон назвав дискусію корисною, заявивши, що вона допомогла «усунути рішення, які не відповідають нашим цінностям». Таким рішенням Макрон, зокрема, вважає відмову впускати біженців на зовнішніх кордонах ЄС.

Прем'єр-міністр Люксембургу К. Беттель своєю чергою зазначив, що проблема надання притулку є загальноєвропейською і стосується не лише Німеччини, яка переживає зараз внутрішньополітичну кризу через це питання. При цьому він наголосив, що неформальний саміт у Брюсселі скликано не для того, щоб допомогти канцлерці зберегти посаду, а щоб «знайти спільне рішення у спільній політиці щодо біженців та надання притулку в Європі» (http://www.dw.com/uk/саміт-у-брюсселі-меркель-шукає-домовленостей-з-окремими-країнами/a-44372249).

«Ми повинні зробити так, щоб люди, які звертаються за притулком в тій чи іншій країні, там і залишалися. Біженці не можуть самі вибирати собі країну, де потім подавати заяву. І в цьому, я думаю, ми всі повинні бути єдині», – зазначив прем'єр-міністр Швеції С. Левен.

Європейський союз повинен закрити свої зовнішні кордони, забезпечивши переміщення мігрантів тільки через прикордонні КПП, і вести активну роботу з третіми державами, які могли б прийняти біженців. Про це заявив прем'єр-міністр Болгарії Б. Борисов.

Прем'єр Італії Дж. Конте після завершення саміту заявив, що «задоволений» ним. Він зазначив, що дискусію вдалося спрямувати у правильному напрямку. На саміті він запропонував лідерам Європейського союзу розроблену в Італії «Європейську багаторівневу стратегію міграції», спрямовану на регулювання потоків біженців. У документі, що складається з 10 пунктів, Італія пропонує, щоб для кожної з країн ЄС були запроваджені квоти на економічних мігрантів, та в разі відмови від їх прийому адресне фінансування з бюджету ЄС має бути зрізане

Крім того, Італія вважає за необхідне відійти від принципів Дублінської угоди про перерозподіл біженців. Документ вимагає, щоб заявку про надання притулку розглядала країна в'їзду здобувача. «Кожен, хто в'їжджає в Італію, опиняється в Європі», – підкреслюється в італійській стратегії. Її автори також наполягають на спільній відповідальності ЄС за врятованих на морі. Крім того, Італія вважає, що спеціальні центри з прийому мігрантів повинні розташовуватися не тільки на території Італії та Іспанії, а й у інших державах європейського співтовариства (https://www.rbc.ua/ukr/news/italiya-predlozhila-vvesti-kvoty-ekonomicheskih-1529870372.html).

Отже, неформальний саміт ЄС з питань міграції став лише проміжним етапом у пошуку вирішення проблеми біженців у Європі. Черговий шанс дійти згоди щодо міграційної політики лідери ЄС матимуть на саміті 28–29 червня, де питання біженців, як очікується, має стати одним з ключових. Озвучені на міні-саміті у Брюсселі думки і пропозиції, а також налаштованість більшості європейських політиків на пошук компромісу обумовлюють позитивні очікування на прийняття узгодженого рішення для виходу з кризової ситуації.

 

Тарасенко Н. Надзвичайний саміт ЄС у Брюсселі як спроба розв’язання кризи біженців у Європі [Електронний ресурс] / Н. Тарасенко // Україна: події, факти, коментарі. – 2018. – № 13. – С. 10–19. – Режим доступу: http://nbuviap.gov.ua/images/ukraine/2018/ukr13.pdf. – Назва з екрану.