І. Рудь, мол. наук. співроб. СІАЗ НБУВ

Суспільно-політична ситуація в Криму:експертні оцінки й заяви політиків

 

Верховна Рада офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму й Севастополя Росією 20 лютого 2014 р. Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними й засудили дії Росії. Країни Заходу ввели ряд економічних санкцій. Натомість Росія заперечує окупацію півострова й називає це «відновленням історичної справедливості» (URL: https://www.unian.ua/politics/10117709-vidkrittya-krimskogo-mostu-ekspert-nazvav-nepriyemni-naslidki-dlya-ukrajini.html. 2018. 15.05).

Проте, попри майже одностайне засудження з боку світового співтовариства, російська влада з перших днів виявила тверді наміри щодо економічної та інфраструктурної інтеграції Криму. Зокрема, про «необхідність» побудувати перехід через Керченську протоку президент Російської Федерації В. Путін заявив одразу після анексії Криму – у березні 2014 р.. Побудувати міст обіцяли до 2018 р., здати в експлуатацію влітку 2019 р.

Російський президент В. Путін 15 травня відкрив міст через Керченську протоку, який сполучив окупований півострів з Кубанню. На думку експертів, ця подія матиме істотний вплив на ситуацію на окупованому півострові.

Реакція України була миттєвою. У Міністерстві закордонних справ України вкотре наголосили, що Крим – це українська територія, а міст був побудований усупереч волі України. Відповідне звернення опублікувала в Facebook заступник міністра закордонних справ України з питань європейської інтеграції О. Зеркаль. «Керченський міст веде з країни окупанта на окуповані українські території. Жодна рекламна картинка не змінює факту протиправної окупації півострова. Острів Тузла, Керченська протока, Керч-Єнікальський канал, Крим – це наша територія, і міст всупереч нашій волі побудований на нашій території», – підкреслила вона (URL: https://www.unian.ua/politics/10117556-u-mzs-ukrajini-vidreaguvali-na-vidkrittya-krimskogo mostu.html?utm_source=unian&utm_medium=related_news&utm_campaign=related_news_
in_post. 2018. 15.05).

Будівництво Керченського моста є свідченням «нехтування міжнародним правом» з боку Росії, яка анексувала Крим, заявив Президент України П. Порошенко. «Дуже прикро, що російська влада намагається втягнути у свої інфраструктурні авантюри й окремих представників європейського бізнесу, прагнучи тим самим відкупитися від міжнародно-правової відповідальності. Упевнений, агресору це не вдасться, він нестиме відповідальність сповна», – написав П. Порошенко у Facebook (URL: https://www.radiosvoboda.org/a/news/29228116.html).

Цілком очікуваною була й реакція Москви. Зокрема, офіційний представник МЗС Російської Федерації М. Захарова зазначила: «Так, втратили територію, так, люди зробили такий вибір, але ніхто не збирався палити мости, усі збиралися тільки їх будувати, тому навіщо їм було робити такі коментарі, абсолютно незрозуміло». Дипломат додала, що заяви української сторони робляться «від відчаю та повної безнадії», назвала їх «жахливими у своїй дурості» й попросила не звертати на них уваги (URL: http://www.ntv.ru/novosti/2018363).

У свою чергу одностайну підтримку позиції української сторони висловили закордонні партнери України. Зокрема, зовнішньополітичне відомство США наголосило, що Крим є частиною України, а будівництво мосту є нагадуванням про готовність Росії продовжувати порушувати міжнародне право. «Міст не тільки є спробою Росії зміцнити незаконне захоплення та окупацію Криму, а й перешкоджає судноплавству, обмежуючи розміри кораблів, які можуть пройти через Керченську протоку – єдиний шлях до територіальних вод України в Азовському морі», – сказано в заяві речниці Держдепартаменту Г. Науерт (URL: https://www.radiosvoboda.org/a/news/29229350.html).

Засудила побудову РФ мосту через Керченську протоку до Криму й офіційна Оттава. Зокрема, міністр закордонних справ Канади Х. Фріланд наголосила: «Канада засуджує побудову та часткове відкриття мосту через Керченську протоку. Цей міст, що сполучає Росію з незаконно окупованим Кримом, є черговим порушенням суверенітету й територіальної цілісності України Російською Федерацією» (URL: https://www.pravda.com.ua/news/2018/05/17/7180516). З аналогічними оцінками події виступили представники НАТО, Великої Британії та інших країн Європи.

Неоднозначні оцінки щодо наслідків початку експлуатації мосту висловили спостерігачі. Так, у своєму коментарі екс-міністр економіки України В. Суслов зазначив, що Крим став зоною, яка дуже активно мілітаризується Росією. «Факт введення в експлуатацію Кримського моста говорить про те, що різко спрощується процедура при необхідності підвозу військ, матеріально-технічного постачання армії тощо. Це – стратегічний чинник, який, говорячи про економічну сторону питання, теж треба мати на увазі», – сказав екс-міністр. Крім того, В. Суслов додав, що введення в експлуатацію Кримського мосту різко посилить позиції Росії в Криму. «І те, що український уряд зі своєї сторони, крім розповідей про неможливість здійснення цього проекту, не вдавався до жодних кроків для блокування будівництва, буде визнано великою помилкою», – резюмував він.

Говорячи про наслідки для України, В. Суслов зазначив, що це будуть насамперед політичні втрати. «Крим тепер більш щільно прив’язаний до Росії. І населення в Криму стане тепер ще більш проросійським», – сказав екс-міністр. Економічні втрати України, на думку В. Суслова, також пов’язані з тим, що іноземні туристи, які їдуть до Криму, уже не будуть їхати через українську територію і в’їжджати через Кримський перешийок. Таким чином, ще один напрямок транзиту через Україну, транзиту туристів, із запуском Кримського моста втрачається.

Натомість глава Міністерства інфраструктури України В. Омелян наголосив: «Ми орієнтовно оцінюємо збитки в півмільярда гривень на рік – це прямі збитки від того, що було скорочено тоннаж судів по заходу в наші два порти на Азовському морі». Він зазначив, що суми непрямих збитків України від будівництва Кримського моста обчислюються мільярдами гривень. «Ми розуміємо, що кожну секунду Керченська протока перебуває під загрозою закриття з тих чи інших причин» (URL: https://newsone.ua/news/politics/otkrytie-krymskoho-mosta-omeljan-zajavil-o-mnohomillionnykh-ubytkakh-dlja-ukrainy-.html).

У свою чергу екс-міністр економіки України В. Суслов поставив під сумнів інформацію про те, що міст заблокує проходження суден в українські порти. «Уже кілька років полотно мосту існує над протокою, чому воно досі не перешкоджало судам, кораблі проходили, і чому ж надалі воно буде перешкоджати?» – запитав експерт. В. Суслов зазначив, що в будь-якому випадку неправильно ставити акцент на боротьбі України з цим мостом. «Потрібно постійно пам’ятати про те, що головне питання – не міст, а приналежність Криму. І основні зусилля повинні бути спрямовані на те, щоб вирішити питання Криму. Якщо воно буде вирішено, то й питання з мостом вирішиться». Разом з тим екс-міністр підкреслив, що відкриття моста на анексованому півострові матиме для Росії важливе економічне й політичне значення. «Після відкриття мосту десятки й сотні тисяч автомобілів підуть з відпочивальниками з Росії в Крим. А це, у свою чергу, різко покращить економічний баланс самого Криму й знизить навантаження на російський бюджет щодо фінансування Криму», – заявив В. Суслов.

Проте, на думку фахівців, швидких змін економічної ситуації в Криму з частковим відкриттям мосту не відбудеться. Зокрема, «міністр палива та енергетики Криму» В. Бєлик уточнив, що «в майбутньому існує реальна перспектива того, що відкриття мосту вплине на зниження логістичних витрат з доставки пального, а як наслідок на зниження роздрібних цін». Однак він зазначив, що «відбудеться це після відкриття залізничного проїзду по мосту приблизно в кінці грудня 2019 р., бо поставка пального в Крим в основному здійснюється залізничним транспортом» (URL: https://ua.krymr.com/a/news/29238574.html). Зазначене повною мірою стосується й постачання інших товарів, оскільки вантажний автомобільний рух мостом ще не відкрито. Отже, головний вантажопотік і надалі залежатиме від роботи поромної переправи, але політико-пропагандистське значення події російська влада намагатиметься використати сповна.

Так, за вже звичною прихильністю російського президента до символізму церемонія відкриття мосту була проведена напередодні чергової річниці депортації кримськотатарського народу.

18 травня в Україні вшановували 74 роковини депортації кримських татар. Запланований мітинг пройшов на адмінмежі з Кримом. У столиці пам’ятні заходи розпочалися від ранку 18 травня, зокрема поблизу Червоного корпусу Нацуніверситету ім. Т. Шевченка молодь створить інсталяцію у вигляді кримськотатарського прапору. Увечері на майдані Незалежності розпочався Всеукраїнський скорботний мітинг. Треба нагадати, що позаторік 18 травня офіційно оголосили Днем боротьби за права кримськотатарського народу.

Як відомо, 18 травня 1944 р. за наказом радянського очільника Й. Сталіна сотні тисяч кримських татар було депортовано з Кримського півострова України в різні регіони Радянського Союзу, майже половина з яких загинула або під час переселення, або протягом першого року перебування в засланні.

У листопаді 2015 р. Верховна Рада України визнала депортацію з Криму кримських татар у 1944 р. геноцидом кримськотатарського народу та встановила 18 травня Днем пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу.

Сьогодні кримські татари знову зазнають переслідувань, а їхні основні свободи й людські права порушуються. Зокрема, 26 квітня 2016 р. російські владні структури заборонили меджліс кримськотатарського народу, назвавши це представницьке зібрання екстремістською організацією.

Міжнародне співтовариство засудило нелегальну російську окупацію Криму й рішуче відмовляється визнавати це порушення українських кордонів (URL: https://www.5.ua/suspilstvo/sohodni-v-ukraini-vshanovuiut-72-rokovyny-deportatsii-krymskykh-tatar-114388.html. 18.05).

Не залишив поза увагою 74 річницю депортації кримських татар і Президент України П. Порошенко. «Сьогодні весь світ згадує жахливі події 1944 р. Біль кримськотатарського народу – наш спільний біль, – написав він у Twitter. –Ми ніколи не забудемо злочину радянського режиму. Впевнений, що й сучасні злочинці понесуть покарання за окупацію Кримського півострова, і український Крим знову стане вільним».

Після анексії Криму в 2014 р. Росія почала переслідування й репресії проти багатьох кримських татар, які виступили проти дій російської влади. Деякі з них уже засуджені за свою проукраїнську позицію, а деякі перебувають під слідством (URL: https://glavcom.ua/news/richnicya-deportaciji-krimskih-tatar-poroshenko-prigroziv-pokarati-suchasnih-zlochinciv-498336.html. 2018. 18.05).

Серед посадовців, які публічно згадали про трагедію, був і Прем’єр-міністр України В. Гройсман. «Тільки замисліться, життя 191 тис. людей зруйнувала жорстока радянська система. Пам’ятаємо трагедію кримськотатарського народу», – написав він у своєму мікроблозі (URL: http://www.dw.com/uk/a-43835840. 2018. 18.05).

Річницю депортації кримських татар 18 травня вшанували і в регіонах. Так, траурний мітинг на проспекті Свободи на площі перед пам’ятником Т. Шевченку відбувся у Львові. У межах заходу до присутніх звернувся перший заступник голови Львівської облдержадміністрації Р. Замлинський. «Дозвольте сьогодні звернутися зі словами шани, пам’яті за тими, яких депортували 74 роки тому, і за тими, над якими сьогодні триває наруга. Такі злочини не мають терміну давності. Я переконаний, що будуть покарані ті, хто це здійснює. Усі ми, разом, є єдиними і не боїмося сьогодні заявляти, хто є нашим ворогом. Багато кримських татар сьогодні зі зброєю у руках відстоює цілісність і незалежність нашої країни. Дуже важливо тут робити реальні речі – у культурі, аграрній сфері, економіці, промисловості, просвітницькій діяльності. Багато представників Криму це роблять і є успішними, а успіх – це наша найголовніша зброя в боротьбі з агресором. Цей успіх наблизить нашу перемогу, й український прапор замайоріє над Севастополем, Сімферополем, а гімн України та кримсько-татарського народу голосно лунатиме. А кримьскі татари вільно розвиватимуть свою культуру в кожному куточку нашої держави. Серце кримчан б’ється в унісон разом з нами, українцями», – зазначив Р. Замлинський.

Присутні вшанували жертв депортації хвилиною мовчання. Також імам зачитав молитву.

«Трагедія, яка почалася 18 травня 1944 р., на жаль, тривала дуже довгі роки. Наслідки цієї трагедії ми відчуваємо і зараз – багато пластів кримсько-татарської культури зникли безслідно. І зараз трагедія триває. Триває новий вид депортації – це гібридна депортація, унаслідок якої руйнуються національно-культурні цінності кримсько-татарського народу. І сьогодні, як ніколи, важливо, щоб нас почули у всьому світі», – наголосив співзасновник Кримського дому у Львові Х. Халілов (URL: https://varta1.com.ua/u-lvovi-vshanuvaly-74-richnytsyu-deportatsiyi-krymskyh-tatar-foto. 2018. 18.05).

Попри заборону проведення в Криму меморіальних заходів кримські татари вшанували пам’ять загиблих і на окупованому півострові. 18 травня в Сімферополі російські силовики затримали учасників акції з нагоди річниці депортації кримськотатарського народу. Як інформує рух «Кримська солідарність», окупанти перекрили центральну вулицю й почали затримувати кримських татар за «несанкціонований мітинг». За даними руху, затриманих від 10 до 15. Портал «Крим. Реалії» повідомляє про близько 20 затриманих.

«Малі хлопці вирішили вшанувати пам’ять, багато неповнолітніх. Спочатку маленький захід пройшов на 9-й вулиці, приблизно 15 осіб. Більшість залишалася на 5-й вулиці – Амет Хана Султана, хлопці від 13 до 25. Спочатку приїхав один екіпаж ППС і один в цивільному. Знімали номера машин і обличчя людей. Людям це не сподобалося, словесна перепалка виникла з дорослими. Вони поговорили, уже почали розходитися. Захід закінчився. Ми відійшли кави випити, повертаємося – уже п’ять екіпажів поліції й автозак», – наводить видання розповідь одного зі свідків. У Залізничний відділ окупаційної поліції окупанти доставили п’ять  осіб, пише «Кримська солідарність». Один із затриманих – неповнолітній. Пізніше всіх відпустили. У Центральному відділі залишається один або двоє учасників акції. Трьох затриманих відпустили (URL: https://hromadskeradio.org/news/2018/05/18/okupanty-v-richnycyu-deportaciyi-zatrymaly-krymskyh-tatar-u-simferopoli).

Провокації та затримання активістів кримськотатарського народу тривали й у наступні дні. Так, 21 травня організація «Кримська солідарність» повідомила про обшуки, які російські силовики в цей же день здійснюють у будинках кримських татар на окупованому півострові. За даними правозахисників, представники Росії приїхали до будинків Е. Смаїлова та С. Мустафаєва. «До будинку С. Мустафаєва підігнали автозак, у двір заїхав автомобіль Volkswagen із затонованими номерами», – вказують у «Кримській солідарності».

«У будинку Е. Смаїлова силовиками заблоковані троє дітей. Його дружина не може пройти у своє обійстя, її не пропускають», – додають правозахисники.

С. Мустафаєв є відомим громадським активістом. Улітку 2016 р. він разом зі ще кількома співвітчизниками заснував громадське об’єднання «Кримська солідарність», є одним з його координаторів. Найчастіше С. Мустафаєва можна побачити під судами, на черговому обшуку або в банку – з відрами, наповненими монетами, які люди приносять для родин затриманих російськими силовиками (URL: https://www.radiosvoboda.org/a/news/29239544.html. 2018. 21.05).

Отже, травневі події вкотре нагадали світові про непросту ситуацію на окупованому півострові. Влада Російської Федерації напередодні 74 роковин депортації кримських татар влаштувала церемонію введення в експлуатацію мосту через Керченську протоку, що поєднав півострів з материковою територією Росії. Зазначена подія в перспективі матиме істотні суспільні й політичні наслідки для жителів півострова. Паралельно триває боротьба з інакомисленням у Криму. Після анексії Криму на півострові ФСБ проводить регулярні затримання, обшуки й допити незалежних журналістів, кримськотатарських активістів, опозиційних і проукраїнських громадських діячів, представників релігійних меншин. Правозахисники називають ці дії російських силовиків політично мотивованими та спрямованими на укріплення позиції проросійських сил на півострові.

 

Рудь І. Суспільно-політична ситуація в Криму:експертні  оцінки й заяви політиків [Електронний ресурс] /  І. Рудь // Україна: події, факти, коментарі. – 2018. – № 10. – С. 33–39. – Режим доступу: http://nbuviap.gov.ua/images/ukraine/2018/ukr10.pdf. – Назва з екрану.