М. Дем’яненко, наук. співроб. СІАЗ НБУВ

Вихід США з ядерної угоди з Іраном: причини, коментарі, прогнози

 

Президент США Д. Трамп 8 травня в Білому домі оголосив про вихід США з ядерної угоди з Іраном (Спільного всеосяжного плану дій щодо іранської ядерної програми) та оголосив про готовність ввести потужні санкції проти Тегерана. Лідер Ірану гостро відреагував на рішення президента США, не виключивши можливість поновлення своєї ядерної діяльності, заявивши, що має намір вимагати від європейських учасників гарантій збереження ядерної угоди після виходу США з неї. У ЄС і ООН також незадоволені таким кроком лідера Сполучених Штатів Америки.

Нагадаємо, що у 2015 р. Іран уклав угоду із США та провідними країнами (Франція, Велика Британія, Німеччина, Росія, Китай,) про відмову від розроблення ядерної зброї в обмін на зняття деяких економічних санкцій, у тому числі заборони на міжнародну торгівлю нафтою. Попри заклики Європи, американський президент пішов усупереч зовнішньополітичному курсу попередника Б. Обами та зробив ситуацію на Близькому Сході ще більш заплутаною.

Такий його крок навряд чи можна назвати несподіваним, оскільки він неодноразово погрожував вийти з ядерної угоди, пояснюючи це тим, що вона не розв’язує проблеми іранської програми розроблення балістичних ракет і ролі Ірану у війнах у Сирії і Ємені. Суперечки ж щодо угоди тривали вже давно. Так, у грудні 2016 р. Іран заявив, що продовження санкцій з боку США порушує ядерну угоду. Пізніше Іран знову відмовив вимогам президента США Д. Трампа про внесення змін в угоду про атомну програму Тегерана. Пізніше, у лютому 2018 р., Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) заявило, що Іран дотримується норм ядерної угоди 2015 р.

Пояснюючи вихід США з ядерної угоди, Д. Трамп зауважив, що «це жахлива одностороння угода, яку ніколи не треба було укладати». «Угода з Іраном щодо ядерної програми ніколи не принесе миру», – сказав Д. Трамп. На його думку, навіть якщо Іран на сьогодні й дотримується положення угоди щодо ядерної програми, то в короткі терміни може створити ядерну зброю. «Дані Ізраїлю показують, що угода з боку Ірану базувалася на брехні», – зазначив він (URL: https://www.eurointegration.com.ua/news/2018/05/9/7081445).

Також Д. Трамп наголосив, що Іран є головним у світі спонсором тероризму, акцентуюючи увагу на тому, що «це небезпечний режим» (URL: https://ukrainian.voanews.com/a/iranska-yaderna-uhoda/4384841.html).

Він також заявив, що США готуються до відновлення всіх санкцій, які було знято в рамках угоди, і запровадять додаткові економічні обмеження. І якщо Іран продовжить розробляти ядерну зброю, то зіткнеться з проблемами, яких у нього ніколи не було. Разом з тим Д. Трамп запропонував Ірану укласти нову ядерну угоду.

«Дані Ізраїлю», на які посилався Д. Трамп, базуються, зокрема, на заяві прем’єр-міністра Ізраїлю Б. Нетаньяху, яку він озвучив наприкінці квітня цього року, про розкриття «таємних документів», згідно з якими Іран порушив ядерну угоду та продовжував розробляти зброю. За словами Б. Нетаньяху, Ізраїль отримав 55 тис. сторінок матеріалу, які свідчать про порушення Іраном ядерної угоди, підписаної у 2015 р. і спрямованої на обмеження ядерної програми. «Іран збрехав і почав після підписання угоди ще активніше розвивати військову складову своєї ядерної програми», – заявив Б. Нетаньяху (URL: https://hromadske.ua/posts/iran-taiemno-rozrobliaie-iadernu-zbroiu-popry-uhodu-premier-izrailiu). Тому Ізраїль, залишається на боці США в питанні виходу останніх з ядерної угоди з Іраном, що на фоні зближення двох країн, яке ми спостерігаємо останнім часом, виглядає цілком логічно.

Таку агресивну стратегію американської адміністрації окремі аналітики пов’язують з новою командою «яструбів» на чолі з держсекретарем М. Помпео й радником з питань національної безпеки Д. Болтоном, оскільки Д. Трамп відчув зменшення внутрішнього опору порівняно з тим, що був раніше в його адміністрації. «Будь-яка нація залишає за собою право виправляти минулу помилку», – заявив Д. Болтон, якого на батьківщині вважають одним з головних прихильників агресивної політики інтервенцій США задля розв’язання світових проблем. Через це призначення Д. Болтона зустріло схвалення серед країн, зацікавлених у активному залученні США до проблем Старого світу, у тому числі в Україні.

Президент Д. Трамп, крім Ізраїлю, отримав підтримку з боку Саудівської Аравії. Останні вже протягом десятиріч зустрічали погрози щодо «повного знищення» та пряму опозицію з боку Ірану на «власних» геополітичних аренах – у Леванті та на Аравійському півострові. Проксі-війни Саудівської Аравії та Ірану у Ємені та боротьба Ізраїлю з організацією «Хезболла» (яку відкрито підтримують Іран і Російська Федерація) змусили обидві країни шукати підтримки США у розв’язанні власних проблем. Будь-яке рішення, яке залишає США зосередженими на проблемах Близького Сходу й послаблює неформальний союз шиїтських сил (створення якого напівлегально підтримує Іран) отримає ізраїльську та саудівську підтримку (URL: https://rubryka.com/article/vijna-krov-i-nafta-naslidky-vyhodu-ssha-z-yadernoyi-ugody-z-iranom).

Тоді як уряди провідних європейських країн вважають ядерну угоду з Іраном важливою умовою для міжнародної безпеки, європейські лідери стверджують, що за допомогою договору з Іраном вдалося знизити ядерні амбіції Тегерана. Вони також вважають, що вихід США з угоди зведе нанівець роки роботи, завдяки якій ядерна зброя не потрапляла до рук Ірану.

Ключові гравці угоди, зокрема Т. Мей та Е. Макрон, занепокоєні заявою Д. Трампа й закликали президента США не виходити з договору. Німецький екс-міністр закордонних справ З. Габріель навіть пригрозив Сполученим Штатам Америки істотним погіршенням відносин: «Ми повинні сказати американцям, що їхня поведінка в іранському питанні приведе нас, європейців, до спільної позиції разом з Росією та Китаєм проти США».

Євросоюз, Велика Британія, Франція та Німеччина погоджують спільні дії щодо збереження ядерної угоди. Про це заявила представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Ф. Могеріні за підсумками переговорів з міністром закордонних справ Ірану Д. Заріфом (URL: https://www.rbc.ua/ukr/news/evrope-soglasovali-obshchie-deystviya-sohraneniyu-1526432808.html).

Д. Заріф і Ф. Могеріні висловили надію, що їм вдасться зберегти ядерну угоду, незважаючи на вихід з неї США. «Ми на правильному шляху і рухаємося у вірному напрямі», – заявив Д. Заріф після закінчення переговорів у Брюсселі. У свою чергу глава європейської дипломатії назвала цю зустріч «продуктивною» та заявила, що Брюссель упевнений у необхідності збереження угоди, надзвичайно важливої для «безпеки Євросоюзу і глобальної системи нерозповсюдження ядерної зброї». До них приєдналися міністри закордонних справ ФРН Х. Мас, Франції Ж.‑І. Ле Дріан і Великої Британії Б. Джонсон (URL: http://www.dw.com/ru/a-43798434).

За словами Ф. Могеріні, на зустрічі не узгоджувалися юридичні гарантії збереження Спільного всеосяжного плану дій щодо іранської ядерної програми. Вона пояснила, що сторони обговорили тільки практичні економічні заходи щодо підтримки угоди, але є домовленість розпочати роботу з цього питання на рівні експертів для напрацювання практичних рішень. «Я не можу говорити про правові або економічні гарантії, але можу говорити про серйозну, рішучу, безпосередню роботу з європейської сторони», – сказала Ф. Могеріні. На її думку, головна мета на сьогодні – врятувати іранську ядерну угоду і «всі її аспекти». Ф. Могеріні пояснила, що йдеться про пошук рішення щодо збереження експорту нафти Ірану й співпраці в банківському секторі. Вона підкреслила, що європейські країни-учасниці дотримуються єдиної позиції щодо ядерної угоди з Тегераном.     

А. Меркель також підтримала збереження ядерної угоди з Іраном. Виступаючи в німецькому парламенті, канцлер ФРН заявила, що діалог з Іраном краще проходитиме в рамках ядерної угоди, яка, на її переконання, не є ідеальною, але з неї не можна виходити, як це зробили в США. «Угоду з Іраном щодо ядерної програми можна назвати як завгодно, але тільки не ідеальною, проте, за даними чиновників з МАГАТЕ, Іран дотримується пунктів, прописаних у цій угоді. Ця угода одноголосно підтримана Радою Безпеки ООН. І тому ми, Велика Британія, Франція, Німеччина, поряд з Євросоюзом, вважаємо, що в цій ситуації неправильно виходити з цієї угоди», – повідомила вона (URL: https://www.rbc.ua/ukr/news/merkel-vystupila-sohranenie-dernogo-soglasheniya-1526463793.html).

У такій позиції урядів європейських країн, крім політичних і безпекових інтересів, прослідковується, зокрема, економічна складова. Існуюча ситуація із веденням бізнесу з Іраном повністю влаштовувала європейські корпорації (які мали змогу користуватися великим ринком збуту товарів і елементів інфраструктури, необхідних Ірану для ядерної програми, мирної чи військової) та європейський політичний бомонд (який, отримавши «завдання» зменшити обсяги торгівлі з агресором, Росією, звернувся до союзника Москви, Ірану, задля збереження потоку ресурсів у власні країни). Тоді як Д. Трамп, який уже не вперше звинувачує країни Європи, особливо Німеччину, у спробах «сховатися» від союзницьких зобов’язань, вимагає від європейських союзників «виправити жахливі недоліки» ядерної угоди. Інакше «вищі форми економічних санкцій» очікують Іран і всі компанії, що ведуть бізнес у країні.

Зауважимо, що Росія та Китай теж повідомили, що залишаються вірними ядерній угоді. Причому РФ вирішила не робити гучних заяв, а почекати й обдумати, як використати ситуацію з максимальною користю для себе, оскільки вихід США з іранської ядерної угоди безумовно вплине на питання санкцій, цін на нафту, ситуацію на Близькому Сході, які є досить важливими для Росії. Тому в МЗС Росії наполягли на зустрічі Д. Трампа і В. Путіна. Заступник глави російського МЗС С. Рябков заявив, що після заяви глави Білого дому про вихід США з іранської ядерної угоди «вкрай важливо» організувати зустріч між президентами. «Завдяки зустрічі на вищому рівні можна було б обмежити негативні наслідки (виходу США з ядерної), а дипломатія отримала б ще один шанс... Це необхідно в будь-якому випадку, особливо після того, як під час телефонної розмови президенти наголосили на необхідності розв’язати проблеми, що накопичилися у сфері стратегічної стабільності», – заявив російський чиновник (URL: https://24tv.ua/vihid_ssha_z_iranskoyi_yadernoyi_ugodi_v_mzs_rosiyi_
napolyagli_na_zustrichi_trampa_i_putina_n966118).

У цілому Росія усвідомлює небезпеку виходу США з угоди з Іраном, оскільки запровадження раніше скасованих санкцій може призвести до скасування безпосередньо договору, що, у свою чергу, призведе до нового протистояння на Близькому Сході, а також до розширення санкцій щодо російських компаній.

Одночасно з оголошенням про вихід з угоди США також заявили про новий «санкційний пакет». Крім відомого вже «блоку на Рособоронекспорт», під санкції також потрапили Науково-виробничий концерн «Барлі» (який активно допомагав військово-промисловим комплексам Ірану та КНДР), Головне управління Генерального штабу (колишнє ГРУ), а також велика кількість оборонних структур Ірану, Північної Кореї, Китаю, Сирії, підозрюваних у озброєнні угрупування «Хезболла» компаній, а також деяких фірм з Туреччини та ОАЕ, що продовжували контакти з російським та іранським ВПК (усього 28 осіб і структур). Відповідно до заяв США, санкції були введені за порушення американського законодавства щодо нерозповсюдження зброї масового знищення, у будівництві та використанні яких американці підозрювали правлячі режими Іраку, Ірану та Сирії. Крім того, очікуючи можливих сутичок з росіянами в гібридних війнах, у Конгресі США занепокоїлися проблемою нестачі в армії російськомовних фахівців і звернулися з пропозиціями до секретаря оборони США Д. Меттіса, який представив у Конгресі нову стратегію оборони, що закликає до агресивних кроків проти насамперед Росії та Китаю після майже двох десятиріч зосередження уваги збройних сил насамперед на ісламістських бойовиках і «країнах-ізгоях». Комітет з питань збройних сил Конгресу США також представив проект закону про бюджет США на 2019 р., де врахована грошова допомога Україні у 250 млн дол. на озброєння. Таким чином, можна побачити, що антиіранська політика Д. Трампа не є тимчасовою «забаганкою» імпозантного президента, а є частиною стратегії світового протистояння з «віссю» Росія – КНР і КНДР – шиїтські країни на чолі з Іраном (URL: https://rubryka.com/article/vijna-krov-i-nafta-naslidky-vyhodu-ssha-z-yadernoyi-ugody-z-iranom).

Натомість країни Євросоюзу розроблятимуть відповідні заходи щодо захисту компаній ЄС від можливих санкцій США за співпрацю з Іраном. Про це заявив посол ЄС у США Д. О’Салліван, виступаючи в експертному центрі Atlantic Council. «Ми повинні будемо розглянути, як впоратися з негативним ефектом первинних або вторинних санкцій, які можуть бути відновлені США і які здатні торкнутися європейських компаній», – заявив Д. О’Салліван. Він заявив, що Брюссель веде переговори з Вашингтоном щодо того, які заходи вживатиме Білий дім стосовно європейських компаній. У ЄС готуватимуть відповідні заходи. «Ми будемо обговорювати в Брюсселі, як ми можемо відповісти на це. Ідеться не тільки про можливості європейських компаній вести бізнес з Іраном. Там є й інші – Китай, Індія, Росія», – сказав Д. О’Салліван. Нагадаємо, раніше радник президента США з національної безпеки Д. Болтон заявив, що США допускають введення санкцій щодо компаній з Європейського Союзу, які після виходу Вашингтона «з угоди по атому» продовжать співпрацювати і вести бізнес з іранськими структурами (URL: https://www.rbc.ua/ukr/news/es-podgotovyat-otvetnye-mery-ssha-irana-1526345140.html).

Незважаючи на це США відновлять економічні санкції проти Ірану, які послабили згідно з умовами угоди, а також введуть нові обмеження. Про це йдеться на сайті Міністерства фінансів США.

Вони набудуть чинності за 90 і 180 днів. Цей період, за словами радника з нацбезпеки Д. Болтона, «дасть бізнесу час вийти». Під санкції підпадають іранський нафтовий сектор, літакобудування, також блокуватимуть спроби Тегерана купувати доларові банкноти США. Після введення санкцій контракти з такими компаніями не продовжуватимуть.

У питанні відновлення санкцій щодо Ірану й запровадження нових деякі експерти вбачають загрозу подальшого відчуження між Сполученими Штатами Америки і Європою. Причому, на думку деяких політологів, свій внесок у загострення відносин між західними союзниками намагатиметься внести Іран. Він може спробувати якщо й не вбити клин між США і Європою, то принаймні використати різні інтереси Сполучених Штатів Америки та європейців. У цьому переконаний голова військово-політичного штабу при Міністерстві оборони Ізраїлю А. Гілад. В інтерв’ю газеті Haaretz він припустив, що розбіжності в західному таборі будуть на руку Ірану, що ускладнить єдину міжнародну позицію щодо ядерної програми Тегерана. «Якщо американці відмовляться від угоди, їм необхідно буде запропонувати якусь альтернативу. Але жодного другого варіанта я поки не бачу», – констатував А. Гілад (URL: http://www.dw.com/uk/a-43700531).

У контексті українського питання такий розвиток може нести певні загрози для нашої держави, оскільки може негативно вплинути на єдину позицію США і ЄС щодо антиросійських санкцій за агресію на території України.

Реальні ж економічні наслідки від виходу США з ядерної угоди з Іраном у вигляді росту цін на нафту вже встигли відчути в усьому світі. Причиною зростання цін на нафту експерти називають заяву президента США Д. Трампа про вихід Сполучених Штатів Америки з ядерної угоди з Іраном і повторне введення санкцій проти Ірану.

Стабільний підйом ціни на нафту марки BRENT відбувався ще з моменту вибуху «інформаційної бомби», пов’язаної з бомбардуваннями Думи (місто в Сирії) силами сирійського режиму і його російських та іранських союзників. Сирійська війна, яку дуже люблять у політичній конспірології пов’язувати з «конфліктом проектів катарського газопроводу», так чи інакше активно впливає на світові очікування щодо продовження видобутку й продажу нафти в країнах Близького Сходу, як впливають на це і погрози та заяви президента США.

Ціни на BRENT, вийшовши на показники 70 дол. за 1 барель, разом з посиленням конфліктів у Сирії та між Саудівською Аравією та проксі-силами Ірану на Аравійському півострові, не зупинялися й реагували на кожний крок з боку США та Ізраїлю щодо війн на Близькому Сході. Не забуваємо про розгалужені контакти Д. Трампа у світі бізнесу: імовірно, про вихід США з ядерної угоди провідні компанії були попереджені ще за тиждень до власне оголошення намірів Д. Трампа, через що ми бачимо, що підйом цін на нафту почався вже 2 травня (до 75 дол. за 1 барель), тривав 6 травня 2018 р. (коли президент Ірану заявив про готовність відповісти на будь-яке рішення Д. Трампа щодо ядерної угоди), а 9 травня 2018 р., через день після оголошення про вихід з ядерної угоди, долучилася решта бізнесу та підняла ціни до 77,53 дол. за 1 барель. Станом на 12 травня 2018 р. ціна становила 77,16 дол. і протягом останніх днів залишалася в діапазоні 76–77 дол. за 1 барель (URL: https://rubryka.com/article/vijna-krov-i-nafta-naslidky-vyhodu-ssha-z-yadernoyi-ugody-z-iranom).

Така реакція ринку нафти, зокрема зростання цін на марку нафти  BRENT, на заяви Д.Трампа та активні дії США на Близькому Сході пов’язана з очікуванням можливих масштабніших бойових дій і бомбардувань території Сирії та Ірану, що, звичайно, може завадити видобутку нафти, знищити інфраструктуру та, таким чином, вибити Іран з ринку експортерів. Попит на нафту залишається без змін, а кількість її постачальників під загрозою зменшення: крім власне бойових дій, іранській торгівлі також погрожують американські санкції, які США, звичайно, у типовій манері намагатимуться поширити на всі компанії, у тому числі європейські, що співпрацюють з підсанкційним «порушником». Через це ціни на нафту зростають уже в очікуванні нової політико-економічної ситуації у світі.

За прогнозами аналітиків, запровадження санкцій проти Ірану може призвести до скорочення запасів нафти у світі. На Іран припадає близько 4 % пропозицій на світовому ринку нафти. Фахівці одного з найбільших у світі інвестиційних банків Goldman Sachs вважають, що вже влітку вартість нафти марки BRENT може становити 82,5 дол. за 1 барель (URL: https://espreso.tv/news/2018/05/10/na_tli_vykhodu_ssha_z_yadernoyi_ugody_
z_iranom_rizko_zrosly_ciny_na_naftu).

Крім економічних наслідків, вихід США з угоди може посилити напруження на Близькому Сході. Напередодні оприлюднення «документів Нетаньяху», які нібито розкривали нові відомості про порушення Іраном умов угоди, іранські авіабази в Сирії атакували ймовірно ізраїльські сили. Отже, тепер конфронтація може посилитися. Крім того, якщо Іран відновить ядерну програму, то це може підштовхнути й інші держави розробляти власну ядерну зброю (URL: https://hromadske.ua/posts/vykhid-ssha-z-iadernoi-uhody).

У цьому контексті хотілося б звернути увагу на безпекові наслідки. Думки експертів щодо того, якими будуть наслідки дій адміністрації США, різняться. Дехто стверджує, що такими заявами Д. Трамп штовхає світ до нового ядерного конфлікту; інші запевняють, що це матиме здебільшого політичні наслідки для відносин між країнами, які є членами угоди. Що, у свою чергу, може вплинути на розподіл важелів впливу у світі й поставити глобальну стабільність під загрозу. Крім того, може змінитися зовнішньополітичний вектор Ірану в бік Росії або Китаю, які виступили за збереження ядерної угоди.

Директор центру військово-політичного аналізу Інституту Гудзона в США Р. Вайтц переконаний, що не варто чекати нової ядерної загрози від Ірану: «Іран уже давно женеться за ядерним арсеналом, але непокоїтися потрібно все-таки через Північну Корею. Заяви Д. Трампа щодо ядерної війни стосуються лише цієї країни. Конфлікт також можливий між США та Росією, адже Штати захищають Україну та Грузію. Він може статися між Індією та Пакистаном. Або між Іраном та Ізраїлем. Усі ці варіанти є можливими, але я вважаю, що основне занепокоєння має викликати саме корейський сценарій» (URL: https://hromadske.ua/posts/yaderni-superechky-shcho-treba-znaty-pro-uhody-z-iranom).

Разом з тим учасник вищезгаданої зустрічі міністрів закордонних справ у Брюсселі, очільник МЗС Великої Британії Б. Джонсон вважає, що вихід США з ядерної угоди з Іраном може спровокувати гонку озброєнь атомною зброєю на Близькому Сході. «Якщо Іран отримає ядерну зброю, то ми отримаємо гонку ядерних озброєнь на Близькому Сході. У нас буде Саудівська Аравія, яка хоче атомну зброю, єгиптяни та ОАЕ. Ситуація дуже небезпечна, і ми не хочемо йти цим шляхом», – заявив Б. Джонсон. Також очільник МЗС Великої Британії погодився з думкою Д. Трампа, що чинна ядерна угода з Іраном має певні недоліки (URL: https://hromadske.ua/posts/vykhid-ssha-z-iadernoi-uhody-z-iranom-pryzvede-do-honky-atomnoho-ozbroiennia-dzhonson).

На думку українського дипломата, керівника Фонду «Майдан закордонних справ» Б. Яременка, таке необачне рішення може спровокувати ескалацію. За його словами, ядерна угода з Іраном завжди була об’єктом бурхливих дискусій у США – як під час президентства Б. Обами, так і при нинішньому лідері Д. Трампі. «Проблема договору полягає в тому, що закладені в ньому механізми контролю над Іраном теоретично і практично можна обійти. Прихильники цього договору відзначають, що краще недосконала система контролю, ніж ніяка... Вихід США з угоди, як багато хто прогнозує, може закінчитися серйозною ескалацією, навіть до завдання ракетно-бомбових ударів по Ірану. Логіка проста: вихід з угоди означає недовіру Ірану, а відсутність системи контролю за ядерною програмою Ірану посилює недовіру. Пустити ситуацію напризволяще не можуть собі дозволити ні США, ні їхній стратегічний союзник в регіоні Ізраїль. Ізраїль веде себе дуже активно, тому що ядерна програма Ірану була, існує й існуватиме», – зазначив дипломат (URL: https://www.unian.ua/world/10110161-ekspert-poyasniv-naslidki-vihodu-ssha-z-yadernoji-ugodi-z-iranom.html).

Питання виходу США з ядерної угоди може вплинути й на переговори з КНДР, що стосуються ядерної зброї. США виходить з угоди напередодні зустрічі Д. Трампа й лідера КНДР Кім Чен Ина, яка попередньо була запланована на травень або на початок червня.

За словами журналіста Д. Патрикаракоса, політика Білого дому щодо ядерного питання в Ірані різниться через різний рівень загроз. «КНДР – ядерна держава, вона має ракети, що можуть досягнути США. Тож ця угода необхідна. Іран не має ядерної зброї. Одна країна становить значну загрозу, інша – ні», – пояснив Д. Патрикаракос.

Проте Д. Трамп усе ж сподівається, що вихід США з ядерної угоди з Іраном не вплине на переговори з КНДР, зокрема про це може свідчити й той факт, що Д. Трамп одразу після оголошення свого рішення заявив, що держсекретар М. Помпео вирушив до Північної Кореї, щоб підготувати зустріч із Кім Чен Ином. «Сподіваюся, угода буде укладена», – сказав американський президент (URL: https://hromadske.ua/posts/vykhid-ssha-z-iadernoi-uhody).

Тому поки що не зрозуміло, як розвиватимуться «ядерні» відносини США та КНДР, особливо враховуючи непередбачувану поведінку лідера Північної Кореї.

Іран уже постає перед непростим вибором: чи й собі повністю вийти з угоди 2015 р. зі світовими державами, чи продовжити дотримуватися її і зберегти її чинність у відносинах з іншими державами-учасницями, чи вступити в переговори із США й іншими державами про нову угоду.

У самому Ірані та за його межами є багато чинників, які потенційно можуть впливати на подальший розвиток подій. Серед них наявність табору твердих консерваторів в Ірані, якому ніколи не подобалася ядерна угода й позиції якого тепер посилилися, можливість ескалації ряду конфліктів на Близькому Сході, у які залучений Іран, а також нове протистояння, що починає поставати між США і їхніми європейськими союзниками, які далі підтримують угоду.

Президент Ірану Х. Роугані заявив, що Тегеран буде й надалі відданий угоді 2015 р., якщо інші учасники – Росія, Китай, Франція, Велика Британія, Німеччина і ЄС – теж продовжать дотримуватися її. Верховний керівник Ірану А. Хаменеї, який реально володіє найвищою владою в цій країні, заявив, що Іран і надалі дотримуватиметься угоди тільки в разі «серйозних» європейських гарантій.

Спікер іранського парламенту А. Ларіджані заявляв, що раніше Європа поступалася тискові США, але додав, що угоду варто зберегти ще хоча б на кілька тижнів, «щоб світові стало ясно, що Іран випробував усі можливості для мирного політичного розв’язання» проблеми (URL: https://www.radiosvoboda.org/a/29219872.html).

Судячи із заяв лідерів країн і керівництва ЄС, вони також дотримуватимуться угоди та гарантують незастосування санкцій щодо Ірану, доки Тегеран виконуватиме свої зобов’язання. Тобто існує висока імовірність того, що Іран усе ж таки не вийде з ядерної угоди.

Таку думку розділяє також фахівець із іранських питань у Бірмінгемському університеті у Великій Британії С. Лукас. Він вважає, що Іран залишиться учасником угоди принаймні на найближчий час, щоб зберегти її політичні й економічні вигоди. «Іран думає собі: якщо європейські держави продовжать торгувати з нами, інвестувати, допомагати нам з економічним відродженням, то й ми будемо дотримуватися угоди... Якщо ж європейці самі розірвуть економічні контакти, то угода провалиться», – каже С. Лукас.

Разом з тим у експертному середовищі не до кінця розуміють, як європейські союзники виконуватимуть угоду, зважаючи на економічні санкції, які Д. Трамп пообіцяв запровадити проти Ірану. У будь-якому випадку американські санкції стануть важким ударом для Ірану: Тегерану стане нелегко продавати свою нафту за кордоном і користуватися міжнародною банківською системою.

Існує також імовірність того, що Іран може вирішити поновити свою ядерну програму. Іранські посадовці постійно заявляли, що ядерна програма країни має тільки суто мирні цілі, але кажуть, що Тегеран може поновити збагачення урану, якщо економічні переваги «ядерної угоди» будуть зведені нанівець.

С. Дегган, іранський кореспондент британського щоденника The Guardian, написав у редакційній статті, що рішення Д. Трампа матиме «жахливі наслідки». «Воно знищить поміркованих і реформістів в Ірані на передбачуване майбутнє. Провал угоди тільки далі посилить консерваторів», – написав він.

У найгіршому випадку Тегеран ще може піти на відкрите військове протистояння із США. Зокрема, про це застеріг президент Франції Е. Макрон в інтерв’ю журналу Der Spiegel, зазначивши, що, вийшовши з ядерної угоди з Іраном, США мимоволі «можуть відчинити скриньку Пандори й спровокувати нову війну». «Але я не думаю, що Д. Трамп хоче війни», – додав Е. Макрон.

Тоді як компромісний варіант, запропонований США, щодо укладання «нової угоди», на думку окремих спостерігачів, малоймовірний, оскільки рішення Д. Трампа буквально спалює всі мости у відносинах з Тегераном. «Ніяка нова угода не можлива, бо американці, по суті, обрали конфронтацію», ‒ вважає С. Лукас. Він попереджає, що, якщо ядерна угода розвалиться, «нестабільність настане скрізь»: це посилить загрозу того, що Іран може помститися Ізраїлю чи США, що регіональні конфлікти в Сирії і Ємені посиляться чи настане внутрішня політична боротьба в самому Ірані.

У Тегерані також рішуче відкидають будь-які спроби провести нові переговори щодо Спільного всеосяжного плану дій, завив президент Ісламської Республіки Х. Роухані під час телефонної розмови з французьким лідером Е. Макроном. «Ядерна угода чи будь-який інший аспект, що має стосунок до неї, жодним чином не підлягає обговоренню... Тегеран не прийме жодних обмежень, що виходять за межі раніше взятих на себе зобов’язань», ‒ підкреслив він (URL: http://www.dw.com/uk/a-43700531).

Незважаючи на це Д. Трамп усе ж розраховує змусити Іран піти на поступки й посилення програми в цілому або спровокувати невдоволення всередині країни під тиском економічних санкцій, що стане загрозою правлячому режиму. Як пишуть оглядачі Foreign Policy, свого часу ризики від західних санкцій змусили Тегеран сісти за стіл переговорів. «Трамп сподівається, що повторні санкції змусять Іран підписати більш суворі обмеження його ядерної програми. Однак вплив санкцій не зможе зрівнятися з 2012 р., принаймні не одразу. Згідно із законодавством США, санкції почнуть діяти тільки через півроку. Варто також відзначити, що деякі країни, у тому числі Китай та Індія, можуть знехтувати рішенням США й продовжити закуповувати іранську нафту» (URL: https://ua.news/ru/yaderna-zagroza-naslidky-rozirvannya-ssha-ugody-z-iranom). Обіцянка Д. Трампа піддавати санкціям прихильників Ірану може розколоти єдність прозахідних країн у підтримці США. До того ж спровокувати конфлікт між Європою, яка залишається на боці іранської ядерної угоди, й Америкою.

Окремі аналітики вважають, що ситуація, на яку розраховує Д. Трамп, може мати зворотний ефект, якщо Іран піде шляхом відновлення ядерної програми, а не дипломатії та спокійної реакції, до чого закликає Європейський Союз. У тому випадку, якщо програма буде відновлена, Саудівська Аравія та, можливо, інші країни можуть захотіти вийти з глобальної угоди про нерозповсюдження ядерної зброї й піти шляхом створення власних арсеналів цього озброєння.

Отже, рішення президента Д. Трампа про вихід із Спільного всеосяжного плану дій щодо іранської ядерної програми, для підписання якої було докладено багато зусиль його попередником і лідерами провідних країн є досить неоднозначним. Ухвалюючи його, президент США сподівався, що йому вдасться змусити лідерів Ірану, союзників США та навіть лідера Північної Кореї реагувати відповідно до його очікувань. Утім, якщо його сподівання не виправдаються або ж іншим учасникам угоди не вдасться зберегти ядерну угоду з Іраном, то ризики можуть бути досить серйозними.

 

Демяненко М. Вихід США з ядерної угоди з Іраном: причини, коментарі, прогнози [Електронний ресурс] / М. Демяненко // Україна: події, факти, коментарі. – 2018. – № 10. – С. 17–27. – Режим доступу: http://nbuviap.gov.ua/images/ukraine/2018/ukr10.pdf. – Назва з екрану.