А. Потіха, наук. співроб. СІАЗ НБУВ

Зустріч трьох лідерів нормандського форматув Аахені: підсумки й перспективи

 

10 травня відбулася чергова зустріч лідерів України, Франції й Німеччини в м. Аахен (Німеччина). Переговори відбулися під час вручення Міжнародної премії ім. Карла Великого видатним діячам Європи, куди запросили й Президента України П. Порошенка. Е. Макрон, А. Меркель і П. Порошенко обговорювали не лише українське питання, а й безпеку ЄС у контексті взаємовідносин зі Сполученими Штатами Америки.

Премію ім. Карла Великого отримав глава Франції Е. Макрон за зусилля щодо зміцнення європейської інтеграції. Французький лідер закликав ЄС до зміцнення своїх позицій у економіці, фінансах та до поглиблення інтеграційних процесів. «Я вірю в сильнішу зону євро та глибшу інтеграцію», – наголосив він (URL: https://ua.news/ua/zustrich-v-aaheni-pro-shho-govoryly-poroshenko-merkel-ta-makron. 2018. 11.05).

У свою чергу А. Меркель у виступі оцінила внесок Е. Макрона в розвиток нової, більш сильної Європи і «відтворення європейського проекту». Вона підтвердила побоювання, що Євросоюз не може розраховувати на підтримку США в питаннях безпеки, про що свідчить рішення Д. Трампа про вихід з іранської ядерної угоди. «Минули часи, коли США просто захищали нас. Європа повинна взяти свою долю у свої руки, у цьому й полягає наше завдання на майбутнє», – зазначила канцлер Німеччини.

Проте для українського політикуму було важливо дізнатися, яке бачення українських проблем у західних політиків. Як інформують ЗМІ, учасники зустрічі під час переговорів приділили значну увагу питанням деокупації українських територій, продовження санкцій, введення миротворців на Донбас, ситуації навколо заручників і щодо «Північного потоку-2». «Ми говорили про деокупацію і введення санкцій за незаконні “вибори” в Криму. Ми координуємо дії і пакет санкцій щодо імплементації Мінських домовленостей та припинення агресії РФ на Донбасі, що нерозривно пов’язано з пакетом санкцій за незаконну анексію Криму», – повідомив П. Порошенко.

Він вважає, що необхідно запровадити нові персональні санкції проти тих, хто брав участь у організації й проведенні незаконних виборів президента РФ у Криму. При цьому П. Порошенко наголосив, що все ж таки першочерговим є забезпечення припинення вогню на Донбасі. І це можна зробити за допомогою миротворців. «Ми ретельно обговорили можливі наші кроки, “дорожню карту” імплементації Мінських домовленостей з обов’язковим елементом використання миротворців», – зазначив П. Порошенко після зустрічі з канцлером Німеччини й президентом Франції в Аахені (URL: https://ua.interfax.com.ua/news/political/504333.html. 2018. 10.05).

Він наголосив, що, як показує практика, компонент безпеки Мінських домовленостей «неможливо виконати без повноцінної миротворчої місії на окупованому Донбасі». За словами П. Порошенка, А. Меркель і Е. Макрон підтримали позицію, яку раніше зробили США.

Крім того, на думку Президента України, Москва зобов’язана проголосувати за резолюцію ООН щодо введення миротворчої місії на Донбас. «Ми чітко заявляємо, що росіяни повинні підтримати проект резолюції, де була б чітко зафіксована “дорожня карта” з урахуванням Мінських домовленостей і з урахуванням миротворців. І це повинно бути включено до рішення Ради Безпеки ООН. Це для нас абсолютно ключова позиція», – підкреслив П. Порошенко.

Український лідер сподівається, що тему утримання заручників буде додатково порушено на переговорах між Францією та Німеччиною з В. Путіним.

Щодо «Північного потоку-2», то, як зазначив П. Порошенко, держава зробить усе, щоб не дати Росії використовувати цей проект як елемент гібридної війни як проти Києва, так і проти Європи. «Ми будемо робити все для того, щоб донести об’єктивну картину і не дати Росії використовувати “Північний потік” як елемент гібридної війни проти не тільки України, а й проти всієї Європи. Я заявляю про те, що ми будемо робити все, що від нас залежить», – наголосив П. Порошенко (URL: https://24tv.ua/poroshenko_zrobiv_tverdu_zayavu_pro_rosiyu_i_pivnichniy_
potik_2_n965637. 2018. 10.05).

Він також зазначив, що постійно порушує тему будівництва «Північного потоку-2» під час переговорів з представниками Німеччини, Франції і Європейської комісії.

На його переконання, будівництво «Північного потоку-2» становить «надзвичайно велику небезпеку не тільки для України, не тільки фінансово». «Ця небезпека – геостратегічна, ця небезпека в тому числі й оборонна... І неможливо безвідповідально ставитися до цієї надзвичайно важливої функції», – заявив Президент України.

Федеральний канцлер Німеччини А. Меркель укотре висловила занепокоєння у зв’язку з напруженою ситуацією на Сході України й частими порушеннями перемир’я. «Ми занепокоєні ситуацією з Україною. У рамках нормандського формату, що об’єднує ФРН, Францію, Росію та Україну, ми прагнемо домогтися імплементації Мінських домовленостей», – заявила А. Меркель.

При цьому вона наголосила, що Європа в геополітичних питаннях не стоїть на передовій і не задає тону. Особливо в питаннях суперечливих. «Ми знаємо, що для подолання міжнародних конфліктів треба чимало часу. Але попри це ми й надалі докладатимемо всіх зусиль для збереження, зокрема, територіальної цілісності України», – заявила А. Меркель (URL: https://www.5.ua/polityka/maizhe-normandska-chetvirka-iakoiu-bula-zustrich-poroshenka-makrona-ta-merkel-v-aakheni-169745.html. 2018. 10.05).

Під час зустрічі з В. Путіним у Сочі канцлер Німеччини А. Меркель також обговорювала з ним ситуацію на Сході України. Про це вона повідомляла під час їхньої спільної прес-конференції в Сочі.

За словами А. Меркель, про Україну вони «говорили багато» й зійшлися на думці, що Мінські домовленості є єдиною основою для досягнення миру на Сході України (URL: https://www.pravda.com.ua/news/2018/05/18/7180689. 2018. 18.05).

Вона зазначила, що наразі відбувається підготовка до зустрічі «нормандської четвірки», підготовку ведуть міністри закордонних справ і в майбутньому треба виробити спільний мандат миротворчої місії. Конкретної дати такої зустрічі, за її словами, ще немає.

У свою чергу В. Путін заявив, що нормандський формат є важливим інструментом для врегулювання ситуації на Донбасі й Росія «готова працювати в цьому форматі».

На переговорах у Сочі також обговорювалося питання «Північного потоку-2». Як зазначила А. Меркель, ФРН розглядає «Північний потік-2» як комерційний проект, але потрібно подумати про гарантії для України. «Ми переконані з боку Німеччини, ...що й після будівництва “Північного потоку-2” роль України як транзитної країни повинна зберегтися. Це має стратегічне значення, і Німеччина готова зіграти свою активну роль і сприяти», – заявила канцлер (URL: https://www.pravda.com.ua/news/2018/05/18/7180693. 2018. 18.05).

Щоправда, конкретних гарантій розв’язання проблем у відносинах України з Росією ніхто не давав. Як зазначив український дипломат і екс-міністр закордонних справ В. Огризко, переговори по Україні є «звіркою годинників». «Узагалі такі зустрічі обов’язково проводять перед візитами лідерів західних країн до Москви, щоб пробрифінгувати щодо того, що відбувається в українсько-російських відносинах і яким чином Україна продовжує боротися з російською агресією. Це дуже важливо, коли інформація йде з перших вуст, коли вона не перекручена, а є достовірною», – зазначив В. Огризко (URL: https://ua.news/ua/zustrich-v-aaheni-pro-shho-govoryly-poroshenko-merkel-ta-makron. 2018. 11.05).

Він вважає, що під час переговорів в Аахені були озвучені важливі рішення щодо продовження й посилення санкцій, а також узгоджені позиції щодо «Північного потоку-2». «Якщо дуже чітко і ясно озвучені економічні та політичні загрози, у тому числі і для Німеччини, то комбінація тиску на двосторонньому рівні, через Європейську комісію разом з іншими партнерами, може посприяти тому, щоб цей процес як мінімум був би загальмований, а краще зупинений», – вважає дипломат.

Політолог В. Фесенко також позитивно оцінює результати переговорів в Аахені й цю зустріч називає звіркою позицій трьох країн перед повноцінною зустріччю «нормандської четвірки». «Звичайно, це і координація тактики в подальших взаєминах з Путіним, і вирішення проблем з миротворцями. Саме для цього зустріч і була організована», – зазначив експерт (URL: http://penta.org.ua/expert_comments/4372. 2018. 15.05).

 Крім того, на його думку, це активне відновлення переговорів після того, як був завершений коаліційний процес у Німеччині, й А. Меркель на сьогодні продовжує відігравати провідну роль у «нормандської четвірці». «Е. Макрон вніс додаткову динаміку в цей процес, але не зміг замінити її. Зараз переговори відновлюються – це багато в чому ініціатива Меркель, яка повернулася до активної роботи», – наголосив В. Фесенко.

Натомість директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства В. Кулик вважає, що Німеччина насамперед розв’язує свої проблеми й намагається побудувати разом з Росією ще одну гілку «Північного потоку-2», тому що це в її економічних інтересах. «Зокрема, у Німеччині є компанії, залежні від газу, є транспортувальні газові компанії. Є лобістські потужні групи. І лобістські зусилля Росії далися взнаки», – зазначив В. Кулик (URL: https://gazeta.ua/articles/world-life/_nimechchina-ne-dopustit-viklyuchennya-ukrayini-z-tranzitu-gazu-ekspert/836963. 2018. 15.05).

За його словами, А. Меркель говорить, що не допустить виключення України з транзиту газу. «Та ми добре розуміємо, що питання газу відверто політизується Росією. А в Німеччини через конфігурацію влади – союз між А. Меркель і соціал-демократами – немає запобіжника, щоб не допустити енергетичного шантажу України з боку РФ. Соціал-демократи нерівно дихають до Росії, особливо до “Північного потоку-2”», – наголосив експерт.

Проте, на його переконання, не можна говорити про поразку України. Німеччина зважає на позицію США, які запровадили санкції стосовно компаній, що беруть участь у будівництві «Північного потоку-2».

За словами експерта, США не мають намірів робити виключення для німецьких компаній. Більше того, у Конгресі й сенаті є велике бажання «закрутити гайки Росії». Тому німцям буде несолодко. І не все, що планували росіяни в питанні будівництва «Північного потоку-2», вдасться реалізувати за допомогою Німеччини. «Німеччина намагатиметься компенсувати свою поступливість Росії в газовому питанні непоступливістю в інших. Зокрема, санкцій у фінансовій, військово-політичній сфері, питанні підтримки зусиль України щодо взаємодії з НАТО, надання Україні фінансової допомоги, модернізації ЗСУ й посилення обороноздатності», – зазначив В. Кулик.

Він вважає, що інтереси США і ЄС інколи збігаються, але з кожним роком відрізняються. Тому Україна повинна балансувати в пошуку оптимальної моделі поведінки. Це завдання нашої дипломатії.

Російський опозиційний політик М. Фейгін наголошує на тому, що західні партнери України лише посилюватимуть тиск на В. Путіна. І його відсутність в Аахені є свідченням того, що лідери України, Франції та Німеччини мали узгодити позиції перед зустріччю з В. Путіним. Щоправда, як зазначає політик, цілком імовірно, що В. Путін сам обрав тактику ігнорування зустрічі найвищого керівництва України, Франції та Німеччини. Беручи участь у цій зустрічі, йому б довелося відповідати на вимоги інших учасників хоча б щодо виконання чинних Мінських домовленостей. «Що стосується саміту учасників нормандського формату без В. Путіна, мені здається, що його проводять для того, аби майбутній візит Е. Макрона в Росію використати як можливість поставити Путіну певні умови від імені трьох інших учасників зустрічі», – вважає М. Фейгін (URL: https://zik.ua/news/2018/05/08/putin_svidomo_vidmovyvsya_vid_zustrichi_u_
normandskomu_formati__mark_feygin_1319717. 2018. 8.05).

Також він зазначив, що нині зустрічі в будь-якому форматі є не надто ефективними, оскільки Кремль банально «тягне час», намагаючись замучити опонентів безкінечними зустрічами й пустими розмовами.«Немає такого формату, який був би ефективним з точки зору впливу на Кремль. Немає сенсу залучати до таких зустрічей Ефіопію чи Зімбабве, ідеться виключно про передові країни Європи, якими є Німеччина і Франція. Де ще шукати більш дієвих партнерів для багатостороннього формату за участі Росії? Його просто не існує», – запевнив політик.

Він вважає, що на сьогодні Кремль дивиться на відсутність у цьому форматі Росії з байдужістю. «Ніяких ревнощів вони тут не відчувають, адже відносини між Росією і Заходом такі, що нині питання стоїть не про дипломатичні маневри, а про боротьбу з ізоляцією, у якій опинився Кремль», – підкреслив російський опозиціонер.

На його переконання, Кремль дивитиметься на цю зустріч з позиції ворожості, вважаючи, що без Росії все одно нічого не можна вирішити.«Справа в тому, що цей саміт призначався й планувався вже багато-багато місяців. Я знаю про це, оскільки там одним з питань має бути справа мого підзахисного Р. Сущенка. Цю зустріч планували провести ще минулого року, але постійно переносили через передвиборні кампанії в Німеччині та Франції», – наголосив М. Фейгін.

Щодо перспектив для України від майбутньої поїздки Е. Макрона в Росію, то, на думку політика, на значні зрушення в переговорному процесі не варто сподіватися, зокрема, у питанні обміну заручників. «Ітиметься про обмін буквально одним-двома заручниками. На більше розраховувати не варто, оскільки Путін через своїх представників у Мінську вже відповів відмовою на пропозицію про великий обмін», – зазначив російський опозиціонер.

Тож він вважає, що майбутні обміни полоненими проводитимуться індивідуально, натомість обміну за списками в’язнів не буде.«Мені здається, що хороші перспективи лише в декількох політичних в’язнів – у Сущенка і, можливо, ще одного-двох. Я думаю, що питання Р. Сущенка буде одним з питань, які обговорюватимуть Макрон і Путін. Але ми не знаємо реакції Путіна», – зазначив політик.

На думку першого заступника директора Центру «Нова Європа» С. Солодкого, В. Путіна не було в Аахені з двох причин. «По-перше, йому просто там не місце. Фон зустрічі “аахенської трійки” – нагородження Макрона премією Карла Великого за особливий внесок у єднання європейців. Було б дивно, якби в такому заході брав участь і Путін. По-друге, Берлін і Париж могли вирішити, що зустріч учотирьох не принесе жодного результату. Варто спочатку обговорити всі питання з українським лідером, а потім окремо з Путіним. Зрештою тоді можна спробувати вийти і на результат», – вважає експерт (URL: https://ukr.segodnya.ua/ukraine/putinu-prosto-ne-mesto-v-ahene-na-peregovorah-poroshenko-s-makronom-i-merkel-ekspert-1137123.html. 2018. 10.05).

За його словами, у ЄС однозначно розуміють, що всі важелі впливу на ситуацію в Кремля, інакше б не було «постаахенського» візиту канцлера в Сочі. Але експерт не прогнозує значних зрушень у переговорному процесі і вважає, що під час цих зустрічей не обов’язково може йтися про конкретні рішення, наприклад узгодження деталей миротворчого мандата.

Натомість військовий експерт О. Жданов досить песимістично оцінив підсумки зустрічі в Аахені, а також і перспективи переговорного процесу з Росією. За його словами, нормандський формат «помер разом з мінським». «Навряд чи “нормандська четвірка” збереться коли-небудь. Зараз утворюється нова конфігурація: США – Велика Британія – Франція – Ізраїль. Вони можуть відреагувати на ескалацію Росією військової напруги на Донбасі», – зазначив експерт (URL: https://24tv.ua/yaka_konfiguratsiya_derzhav_priyde_na_zaminu_
normandskomu_formatu_dumka_eksperta_n969925. 2016. 19.05).

Він визначає окрему роль Ізраїлю і вважає, що прем’єр Ізраїлю Б. Нетаньяху під час нещодавнього візиту в Москву обговорював з В. Путіним питання про невтручання Росії в сирійський конфлікт. Можливо, зазначає він, це було пов’язано з іранським ядерним архівом, який виявила декілька місяців тому назад розвідка Ізраїлю. Зокрема, вважає військовий, у документах можуть бути докази того, що всі ядерні технології й компоненти Ірану надавала Росія. Тому, на думку експерта, якщо випливе, що Росія створила ядерну програму Ірану, то це пряме порушення договору про нерозповсюдження ядерної зброї. «Імовірно, Нетаньяху міг висунути ультиматум Путіну: або президента РФ оголосять військовим злочинцем, або він не робить на Близькому Сході активних дій. Це може сприяти тому, що перспектива появи миротворців в Україні стане більш реальною. Путін потрапив у всі капкани», – наголосив О. Жданов.

За його словами, з В. Путіним почали говорити з позицій сили. І є ймовірність того, що Росія не застосує право вето в Радбезі ООН щодо миротворців. «Утім ми, як і раніше, не визнаємо Росію стороною конфлікту, а це прискорило б процес введення миротворців. І ось зараз, під час загострення на Донбасі, можна було б це зробити. Тоді Росію в Радбезі ООН могли б усунути від голосування як сторону конфлікту», – вважає експерт.

Політичний експерт М. Мельник також мало вірить у перспективи нормандського формату. На його переконання Мінські домовленості виконали свою функцію, вони припинили гарячу фазу конфлікту. «Щодо питань, які обговорюватимуться, тобто прогресу виконання Мінських домовленостей та комплексу заходів щодо виконання Мінських домовленостей, я думаю, так, домовилися зустрітися в Парижі. Але прогресу не буде досягнуто в цьому питанні. Як і у 2016 р. погодяться зустрітися через три місяці для того, щоб сформувати нову “дорожню карту” з виконання Мінських домовленостей», – зазначив експерт (URL: https://prm.ua/ekspert-pro-peregovori-u-aaheni-na-pevnomu-etapi-minski-ugodi-vikonali-svoyu-funktsiyu-ale-dali-ruhatisya-mi-ne-mozhemo. 2018. 11.05).

Щодо питання безпекової місії на Сході України, то, на думку М. Мельника, без Росії неможливе досягнення хоч якогось консенсусу. «Тому що насправді ми поки що обговорюємо саму ідею-концепцію, яка ще не виражена навіть на папері», – наголосив експерт.

Народний депутат Д. Тимчук прогнозує загострення ситуації на Донбасі після зустрічі лідерів України, Німеччини та Франції, на якій обговорювалося питання про миротворчу місію. Бойовики можуть значно збільшити кількість обстрілів. На його думку, окупаційні війська демонструватимуть більшу активність, щоб показати, що без участі Росії, без урахування її думки та насамперед без прийняття її формату миротворчої операції, який абсолютно неприйнятний для України, ніякої деескалації на Донбасі не буде.

Більш обнадійливі прогнози в експерта в політичній підгрупі в Мінську О. Айвазовської. За її словами, зустріч лідерів України, Німеччини та Франції в Аахені була необхідною навіть без присутності президента Росії В. Путіна. Вона вважає, що після офіційного вступу на посаду президента у В. Путіна з’явилося поле для маневру в переговорах щодо Донбасу – йому не доведеться озиратися на громадську думку.

Щоправда, О. Айвазовська сумнівається, що після інавгурації там щось принципово зміниться. «І хоча я не бачу передумов припинення Росією агресії на Донбасі, процес переговорів не варто вважати безперспективним», – зазначила О. Айвазовська (URL: http://gordonua.com/ukr/news/war/ajvazovska-u-putina-z-javilosja-pole-dlja-manevru-v-peregovorah-po-donbasu-jomu-ne-dovedetsja-oziratisja-na-gromadsku-dumku-245732.html. 2018. 11.05).

За її словами, Москва поки не готова йти на поступки щодо Донбасу.«Активізація переговорів у нормандському форматі – важлива передумова ухвалення будь-яких рішень стосовно Донбасу, зокрема введення миротворчої місії. Навіть у форматі трьох лідерів ця зустріч була необхідною. Щоб вони мали сильну позицію під час комунікації з Путіним. Продуктивність цієї зустрічі залежить від політичної волі та готовності до переговорів і поступок з боку РФ. Але я поки що не бачу підстав для того, щоб Москва пішла на поступки щодо Донбасу. Проте це не означає, що не потрібно докладати зусиль. Зокрема, працюють санкції – усередині РФ відбуваються економічні зміни», – підкреслила О. Айвазовська.

У цілому ж експерти зазначають, що критика переговорного процесу була й буде. Завжди знайдуться люди, які звертатимуть увагу на негатив. Проте учасники переговорного процесу намагаються знайти шляхи вирішення конфлікту. І переговори лідерів України, Франції й Німеччини були складовою цього процесу. Аахенська зустріч – це й спосіб реанімувати нормандський формат, який був припинений з літа 2016 р. через три виборчі кампанії у Франції, Німеччині та Росії.Україна також готується до вступу в передвиборну гонку-2019 – часу на перезапуск формату залишається небагато. На думку експертів, «нормандську четвірку» необхідно розширювати за рахунок нових учасників з тим, щоб посилювати тиск на Кремль. Таким союзником Києва могли б стати Сполучені Штати Америки.

 

Потіха А. Зустріч трьох лідерів нормандського форматув Аахені: підсумки й перспективи [Електронний ресурс] /  А. Потіха // Україна: події, факти, коментарі. – 2018. – № 10. – С. 3–10. – Режим доступу: http://nbuviap.gov.ua/images/ukraine/2018/ukr10.pdf. – Назва з екрану.