Проблеми та перспективи створення Національного бюро фінансової безпеки в УкраїніІ. Беззуб, мол. наук. співроб. НЮБ НБУВ

Проблеми та перспективи створення Національного бюро фінансової безпеки в Україні

 

Нормальні умови для розвитку економіки створюються низкою факторів, серед яких не останню роль відіграє питання захисту бізнесу від свавілля органів державного контролю та правоохоронних органів.

У суспільстві давно назріла потреба заміни моделі роботи наших правоохоронних органів, які займаються боротьбою з економічними злочинами. На цьому наголошували не лише представники бізнесу, а й урядовці.

Але і неможливо уявити цивілізовану державу без чітких правил ведення бізнесу, що полягають у необхідності виконання розумних, зрозумілих та справедливих законодавчих та нормативно-правових актів, а не у наближеності до певних кіл влади та можливості домовитися з конкретними чиновниками.

Як свідчить практика, ефективно протидіяти загрозам фінансовій безпеці держави можливо лише за умови сталого функціонування системи своєчасного виявлення та усунення системних загроз у сфері публічних фінансів, запобігання їх виникненню в майбутньому.

До чинної системи органів протидії загрозам фінансовій безпеці держави входять Національна поліція України, Служба безпеки України, податкова міліція, Прокуратура, Національне антикорупційне бюро України, Державна служба фінансового моніторингу України, Державна аудиторська служба України, Рахункова палата.

Проте, незважаючи на значну розгалуженість таких органів, їх робота є дуже неефективною, що зумовлено насамперед: низьким рівнем функціональної взаємодії між контролюючими та правоохоронними органами, відсутністю єдиної інформаційної системи державних органів, конкуруванням між правоохоронними органами та високим рівнем стороннього впливу на такі органи; застарілими методами протидії кримінальним загрозам у сфері публічних фінансів, що застосовуються у роботі правоохоронних органів, а також недосконалістю методики збирання, обробки та аналізу інформації; відсутністю уніфікованих із зарубіжними правоохоронними інституціями методів виявлення та розслідування фінансових злочинів, скоєних із використанням можливостей транснаціональних злочинних фінансових схем.

Тому, для впровадження дієвої реформи у сфері протидії кримінальним загрозам у сфері фінансової безпеки в Україні назріла необхідністьстворити єдиний правоохоронний орган, завданням якого буде виявлення та усунення системних загроз у сфері публічних фінансів, запобігання їх виникненню в майбутньому. Цей орган має стати єдиним аналітичним центром концентрації та аналізу інформації про стан фінансової системи держави, що збирається держаними органами та органами самоврядування, а головне – створити підґрунтя для переходу державних контролюючих органів від наглядово-каральної до профілактично-сервісної моделі роботи.

Позбутися втручання правоохоронних органів в бізнес-середовище через створення нового органу з фінансових розслідувань – ідея, яка обговорюється майже два роки. Новий орган має замінити податкову міліцію, яка з 1 січня 2017 р. виявилася фактично поза законом: депутати помилково виключили з Податкового кодексу положення про податкову міліцію.

У березні 2017 р. уряд схвалив законопроект про створення замість податкової міліції нового органу – Служби фінансових розслідувань (СФР). Однак, законопроект про СФР не знайшов підтримки ні на рівні парламенту, ні Президента, ні силових відомств.

У грудні 2017 р. Президент П. Порошенко доручив голові парламентського Комітету з питань податкової та митної політики Н. Южаніній реформувати податкову міліцію. На початку березня 2018 р. вона опублікувала законопроект, яким запропонувала створити Національне бюро фінансової безпеки – альтернативу СФР, із спецстатусом, підзвітний Президенту та парламенту.

Як наголосила Н. Южаніна, в Україні має бути створений єдиний, незалежний та віддалений від виконавчої влади орган, який буде займатися економічними злочинами. Таким органом буде Національне бюро фінансової безпеки, який замінить три правоохоронні органи, які зараз мають право розслідувати фінансові злочини. Він має будувати всі кримінальні розслідування на новій моделі, яка застосовується у Європі та Америці.

Новостворений орган, переконаний Президент, буде «інтелектуальним центром, робота якого базуватиметься на використанні сучасних ризик-орієнтованих методів кримінального аналізу».

Слід зазначити, створювати інноваційний підхід для роботи нового органу допомагали міжнародні партнери, враховуючи власний позитивний і негативний досвід. Йдеться про правоохоронні органи Литви і Румунії, оскільки саме вони мають найбільш вдалий досвід. Хоч і не швидко, але порівняно з іншими країнами вони досягли успіху за п’ять-десять років. Тому саме до них звернулися за допомогою, консультаціями й навіть аналізом законопроекту.

Як альтернативний до законопроекту Н. Южаніної в Раді з’явився проект закону про Національне бюро фінансової безпеки № 8157-1 групи народних депутатів на чолі з А. Журжієм з фракції «Самопоміч», який багато в чому повторює концепцію міністра фінансів О. Данилюка про СФР.

Ще один альтернативний законопроект зареєстровано народним депутатом від «Самопомочі» Т. Остріковою – № 8157-2 «Про правові засади організації і діяльності фінансової поліції».

Наразі всі зареєстровані законопроекти передбачають створення в Україні нового єдиного органу з протидії економічним злочинам, який став би альтернативою податковій міліції, органу, який зможе перебрати на себе повноваження щодо розкриття фінансових злочинів від інших правоохоронних органів. Однак, лише один з них має в основі концепцію, яка принципово відрізняється від існуючої роботи податкової міліції.

Так, проект закону «Про Національне бюро фінансової безпеки України» № 8157 пропонує створити в Україні правоохоронний орган абсолютно нового формату, за яким робота органу буде скерована аналітикою, так само як діяльність відповідних правоохоронних органів в країнах ЄС та ОБСЄ.

Це стане можливим завдяки запровадженню нової для України сучасної моделі правоохоронної діяльності ILP (Intelligence Led Policing). Застосування низкою країн ЄС ILP-моделі дозволило забезпечити більш ефективне й результативне управління національними правоохоронними органами цих країн. Модель ILP ставить кримінальний аналіз в центр правоохоронної діяльності та прискорює прийняття рішень в більшій мірі, ніж інші сучасні моделі поліцейської діяльності. Головна мета ILP-моделі – надати державі інструменти для підвищення професіоналізму правоохоронних органів, якості та ефективності їх діяльності, оптимізації використання наявних ресурсів, що сприятиме суспільній довірі та ефективній протидії загрозам фінансовій безпеці держави.

В ILP-моделі основна увага приділяється систематичному збиранню та оцінюванню інформації за допомогою чітко прописаного аналітичного процесу, в результаті якого дані перетворюються на стратегічні та робочі аналітичні продукти, що підкріплюють фактичними даними процес прийняття обґрунтованих управлінських рішень. Відтак діяльність Бюро базуватиметься на використанні власних інформаційних ресурсів, даних і відомостей з передбачених законопроектом джерел та оцінці великих масивів даних.

Аналітичні процедури є безконтактними, без втручання в діяльність бізнесу. Вони спрямовані на виявлення негативних тенденцій та злочинних схем у сфері наповнення державного бюджету – при сплаті податків і зборів, а також у сфері витрачання бюджетних коштів – при розподілі та використанні державних грошей.

З ухваленням нового законопроекту розпочати кримінальне провадження до повної процедури адміністративного та судового оскарження рішення податкового органу стане неможливим. І навіть узгоджена сума донарахованих податківцями податків, якщо вона після перевірки вчасно буде сплачена платником, не зможе бути використана у якості підстави для кримінального переслідування такого підприємця.

Отже, увагу нового органу буде сконцентровано виключно на системних, а головне, дійсно умисних правопорушеннях.

Крім того, системне вивчення природи зловживань та порушень надасть аналітикам НБФБ змогу виявляти так звані «законодавчі шпарини», у тому числі неоднозначність норм законодавства, економічне підґрунтя та юридичні умови, що дозволяють або навіть спонукають підприємців ухилятися від сплати податків або брати участь у побудові схем.

Саме виявлення, локалізація та унеможливлення негативних економічних явищ та тенденцій є головним завданням Бюро. Це дозволить створити умови для виведення економіки з тіні без зайвого втручання в роботу сумлінних платників, зменшити тиск на бізнес та ефективно протидіяти організованим злочинним групам.

Зважаючи на те, що НБФБ матиме в підслідності злочини пов’язані із витрачанням бюджетних коштів, задля запобігання конфлікту інтересів, Бюро не може бути підпорядкованим жодному з органів виконавчої влади, які є розпорядниками таких коштів. Йдеться про міністерства, відомства та Кабінет Міністрів в цілому.

Крім цього, Україна є парламентсько-президентською республікою, а згідно із Конституцією до повноважень Верховної Ради належить функція здійснення контролю за діяльністю Кабінету Міністрів, а до повноважень Президента – забезпечення національної безпеки. Саме тому законопроект визначає підзвітність НБФБ за Президентом та Радою.

Кадровий відбір працівників Нацбюро фінансової безпеки здійснюватиметься на основі конкурсу, в ході якого здобувачі проходитимуть співбесіду, а також складатимуть кваліфікаційний іспит.

Після включення кандидатів до кадрового резерву та проходження спеціальної перевірки, передбаченої Законом України «Про протидію корупції», кандидати направлятимуться в тренінговий центр НБФБ, щоб за зручною формою (денною, вечірньою, або дистанційно) пройти спеціальну підготовку під наглядом досвідчених тренерів – фахівців з Литви, Румунії та інших європейських країн. Після навчання претенденти повинні скласти випускний іспит, що включатиме тестування та практичне завдання. Вважатиметься, що кандидат успішно пройшов спеціальну підготовку, якщо він отримає не менше 70 % від максимально можливої оцінки.

Загалом, за бажання кожен, хто відповідає визначеним законопроектом вимогам до кандидатів на посади в НБФБ, зможе на загальних підставах претендувати на такі посади, якщо доведе свої професійні здібності та що є гідним цієї роботи.

За такої системи немає необхідності у запровадженні будь-яких квот або заборон на працевлаштування колишніх працівників нині діючих правоохоронних органів.

Директор НБФБ призначатиметься та звільнятиметься відповідним указом Президента. Обрання ж кандидата на цю посаду здійснюватиметься спеціальною Конкурсною комісією, створеною на паритетній основі «3/3/3» – по три уповноважені особи від Верховної Ради, Президента та Кабінету Міністрів.

Директор НБФБ призначатиметься на посаду строком на 5 років, але не більш ніж на 2 строки поспіль. Звільнення директора Бюро здійснюватиметься на підставах, чітко визначених в законопроекті, в тому числі, у разі, якщо роботу НБФБ Верховна Рада або Президент визнають незадовільною. Таке рішення може бути ухвалене виключно після представлення директором щорічного публічного звіту про результати роботи НБФБ за минулий рік.

До підслідності НБФБ будуть віднесені розслідування всіх економічних злочинів у сфері публічних фінансів. Це означає, що правоохоронні органи, до підслідності яких ці питання належать сьогодні – підрозділи Нацполіції, СБУ, ГПУ, МВС – залишаться без повноважень провадити розслідування злочинів з бюджетними коштами (несплата податків, розкрадання або нецільове використання бюджетних коштів та інше).

Контроль діяльності НБФБ здійснюватимуть комітети Верховної Ради, до відання яких належать питання законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та питання податкової та митної політики.

Так само це може робити громадськість через Ради громадського контролю, створені при центральному апараті та при кожному територіальному органі НБФБ.

Щонайменше, раз на рік комітети проводитимуть відкриті для громадськості слухання на тему діяльності Бюро, в ході яких обговорюватимуть результативність виконання завдань Бюро, додержання ним законодавства, прав і свобод осіб.

Нагляд за додержанням НБФБ законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності і досудового розслідування здійснюватиме Генеральний прокурор безпосередньо та через уповноважених ним прокурорів.

Втім, бізнес поки не поділяє впевненості, що запропонована Н. Южаніною модель відповідає формату «дружньої до компаній аналітичної служби». Критики НБФБ називають його потенційно «новою СБУ» при Президенті.

Критики законодавчої ініціативи заявляють, що, в разі ухвалення закону, тиск може тільки збільшитися, як і вплив Президента на економічну сферу.

Оскільки, сфера повноважень Національного бюро з фінансових розслідувань у законопроекті чітко не окреслена, орган може стати інструментом розправи як із незручними компаніями, так і громадянами, вважає експерт Реанімаційного пакету реформ, менеджер State watch В. Петраковський. На його думку, статус, місія та завдання НБФБ яскраво свідчать, що бюро буде працювати за зразком «економічних» підрозділів СБУ, і може бути гірше навіть, ніж економічний блок Служби безпеки, Нацполіції та податкової разом взятих.

В свою чергу політолог О. Якубін зауважив, якщо НБФБ таки буде створено, то це буде такий собі «монструозний» орган, адже він матиме набагато більші повноваження, аніж податкова поліція. Він звернув увагу на те, що Бюро дублює частину функцій тих органів, які вже створені в Україні і займаються фінансовими злочинами. Адже, зауважив експерт, у законопроекті не передбачається ліквідація економічних відділів існуючих органів. Тому після створення НБФБ може спостерігатися боротьба між ними, зазначив експерт О. Якубін.

Ще одна яскрава новинка проекту закону – «урізання» повноважень Національного антикорупційного бюро України. До Кримінального кодексу України внесуть зміни, які обмежать НАБУ в розслідуванні корупційних злочинів високопосадовців та шахрайства з відшкодуванням податку на додану вартість.

За словами радника міністра фінансів С. Коваленка, бюро можуть використати як клон НАБУ, щоб покривати масштабну високопосадову корупцію в економічній сфері. На його думку, фактично Нацбюро фінбезпеки забере левову частку проваджень НАБУ по розслідуванню розкрадань державних коштів та шахрайства при відшкодуванні ПДВ.

Більше того, проект пропонує наділити НБФБ повноваженнями з автоматизованого збору величезного масиву найрізноманітнішої інформації про фізичних та юридичних осіб. Згідно з проектом закону, НБФБ отримає доступ не лише до всієї фінансової, податкової та майнової інформації про підприємства, а й до персональних відомостей – інформацію з реєстру виборців та міграційних реєстрів, даних про сертифікати електронних цифрових підписів та кредитних історій.

Уся зібрана інформація, включаючи архівну та отриману в ході оперативно-розшукової діяльності, буде становити інформаційний фонд НБФБ. Бюро не тільки оперуватиме нею на власний розсуд, але й зможе робити на її основі аналітичні продукти, замовити які можуть будь-які державні органи.

Крім того, на думку голови Європейської партії України М. Катеринчука, Президент хоче за допомогою нового органу взяти під контроль усіх учасників виборчого процесу. Маючи в своїх руках усі важелі фінансового тиску, зробити це зовсім неважко.

Також побоювання висловлюють і ділові кола. Зокрема, представники Європейської Бізнес Асоціації стурбовані тим, наскільки буде захищено від зазіхань нових контролюючих органів їхню персональну інформацію та відомості про фінансові операції. За словами виконавчого директора ЄБА А. Дерев’янко, цей законопроект дає повноваження співробітникам НБФБ на власний розсуд збирати інформацію про фінансові операції та особисті дані будь-якого платника податків. На її думку, окремі норми проекту можуть суперечити Закону «Про захист персональних даних» та Конвенції про захист осіб у зв’язку з автоматизованою обробкою персональних даних. До того ж, законопроект передбачає, що НБФБ забезпечує збір і накопичення зразків ДНК, а це вимагає наявності в штаті працівників відповідної кваліфікації.

Крім того, ЄБА пропонує скасувати військові звання у працівників НБФБ, щоб гарантувати недопущення старих міліцейських кадрів у нову структуру. Для бізнесу головне, щоб НБФБ не стало ще одним мілітаризованим органом з необмеженими повноваженнями.

На думку експертів ЄБА, необхідно також чітко визначити процедуру передавання в НБФБ незавершених справ, які перебувають у структурних підрозділах СБУ, Нацполіції та податкової міліції, та встановити конкретні терміни, щоб уникнути затяжного перехідного періоду, коли паралельно на підприємців будуть тиснути СБУ, податкова міліція, Нацполіція і НБФБ.

Як позитивний момент А. Дерев’янко відзначила передбачені у законопроекті зміни до ст. 212 Кримінального кодексу про те, що кримінальне провадження може бути порушене лише після несплати узгоджених сум податкових зобов’язань.

Законопроект № 8157 «Про Національне бюро фінансової безпеки України», є політично заангажованим і не захистить бізнес від силового тиску з боку правоохоронних органів, вважає Т. Острікова. На думку політика, законопроект не відповідає заявленій цілі за основними критеріями. Зокрема, НБФБ не буде єдиним органом у своєму роді, оскільки йому не будуть віддані функції СБУ з оперативно-розшукової роботи в сфері економіки і правоохоронні функції поліції і прокуратури.

Тому незалежно від структурного підпорядкування органу Президенту або Кабміну, або МВС (як до речі є в Литві, чий досвід переймали автори законопроекту про Бюро) всі процедури, а саме: порядок конкурсного добору та призначення і звільнення керівника, відбір працівників, робота цього органу, підзвітність, прозорість та незалежність його від політичного впливу та тиску на роботу органу з боку політиків чи органів державної влади мають бути прописані таким чином, щоб орган був дійсно незалежним.

Передбачається, що це бюро буде напряму підконтрольне Президенту України. Це суперечить не лише вимогам МВФ, а й нормам Конституції України, в якій не передбачено функцій, якими Н. Южаніна збирається наділити Президента.

Експерт податкової групи Реанімаційного пакету реформ В. Черкашин вважає, що такий інститут, хоча і буде віддалений від урядовців, насправді буде підзвітним Президенту й існуватиме виключно за власними правилами.

Утім, у Міністерстві фінансів запевняють, подібні органи в інших розвинених країнах не мають такого прямого підпорядкування Президенту. Радник міністра фінансів С. Коваленко звертає увагу, що, наприклад, фінансова гвардія Італії підпорядковується Мінфіну Італії, який, однак, не може вказувати їм, що робити. С. Коваленко також наводить приклад Франції, де Міністерство внутрішніх справ взагалі має окремий департамент податкової поліції. Він підпорядкований міністру, але його повноваження щодо органу обмежені і урядовець не може віддавати наказів про розслідування якоїсь справи. Тобто, фактично при прямій підпорядкованості податкова поліція там діє абсолютно самостійно та автономно, наголошує радник.

Національне бюро фінансової безпеки, яке створюють в Україні, не може бути підконтрольне Президенту. Таку заяву зробили посли G7 і глава представництва Європейського Союзу в Україні Х. Мінґареллі.

Зокрема, посли направили Прем’єр-міністру, спікеру парламенту, голові Адміністрації Президента і главам профільних комітетів Верховної Ради листа з застереженням щодо створення Національного бюро фінансової безпеки. Зокрема, в листі вказується, що можливо, слід передбачити механізми парламентського і міністерського нагляду.

Разом з тим, наголошує партнер юридичної компанії ILF О.Харитонов, законопроект, прописуючи підзвітність Верховній Раді та підконтрольність напряму Президенту і надаючи Бюро досить широкий спектр повноважень, не передбачає механізмів стримувань і противаг, як для інших правоохоронних структур. У більшості країн світу у правоохоронних органів існує система стримувань і противаг, аби вони не отримували надто багато неконтрольованих повноважень. Існує вона і в українській правоохоронній системі. А от НБФБ створюється як цілковито незалежне від інших державних інституцій. Серед механізмів контролю – лише «система підрозділів власної безпеки», яка займатиметься можливими правопорушеннями у діяльності працівників Бюро.

Також, до мінусів законопроекту можна віднести відсутність чітко врегульованої відповідальності працівників НБФБ у разі порушення ними обов’язків та протиправного використання інформації, що їм стала відома при виконанні завдань.

Міністерство фінансів вважає, що законопроект № 8157 потребує суттєвого доопрацювання, тому висунув 18 критичних зауважень. Зокрема, Мінфін пропонує доповнити законопроект статтею з визначенням основних термінів (наприклад, у структурі НБФБ передбачається створення кримінальної розвідки, хоча в законодавстві немає такого терміна, також в законі не пояснилищо таке аналітично-інформаційний документ); закріпити в документі статус НБФБ як центрального органу виконавчої влади, діяльність бюро повинна координуватися Кабміном оскільки у НБФБ є всі атрибути держоргану виконавчої влади; бюро з фінансової безпеки розслідуватиме тільки ті злочини, які не належать до підслідності НАБУ – на суму до 500 прожиткових мінімумів. На думку Мінфіна, надання директору Бюро доступу до всієї секретної інформації, навіть держтаємниці всіх ступенів секретності, може привести до витоку інформації і загрожуватиме нацбезпеці. Мінфін звертає увагу на забюрократизованість роботи керівних органів НБФБ, в першу чергу колегії. Відповідно до проекту закону, нечітко виписані статус і повноваження підрозділів оперативно-розшукового забезпечення, кримінальної розвідки і розшуку активів.

В Мінфіні переконані – нове бюро стане нічим іншим, як хорошим інструментом для тиску не лише на бізнес, але й на інші органи влади.

Слід зазначити, що на думку експертів, закладені у проекті механізми громадського контролю найбільш слабкі з-поміж тих, що діють в інших органах правопорядку, НАБУ чи Державному бюро розслідувань. Зокрема, на цьому наголошує співголова комітету з розвитку підприємництва Спілки українських підприємців (СУП) А. Єрашов.

Підтримуючи в цілому ідею оптимізації системи кримінальної юстиції у сфері протидії економічній злочинності, частина бізнесу готові підтримати законопроект за умови, що текст документу, прийнятий в цілому, буде враховувати всі зауваження та пропозиції бізнесу. Так, послідовним прихильником необхідності реформування правоохоронних структур, що опікуються попередженням та боротьбою зі злочинністю у сфері публічних фінансів, є Федерація роботодавців України. Зокрема, у Федерації зауважують, що законопроект не містить положень, які б передбачали ліквідацію підрозділів з протидії економічним злочинам в СБУ, Національній поліції України та ліквідацію податкової міліції. Також роботодавці не можуть погодитись із цілою низкою запропонованих змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України, а також Кодексу України про адміністративні правопорушення, які можуть стати інструментом тиску на бізнес, який й без того потерпає від безпідставних втручань з боку силових структур.

Учасники Української Ради Бізнесу як об’єднання асоціацій із широким спектром представництва галузей економіки з великим піднесенням сприйняли новину щодо розробки стратегічно важливого проекту закону «Про Національне Бюро Фінансової Безпеки України», який стане остаточним етапом ліквідації податкової міліції. УРБ розраховує, що створення НБФБ стане реально відчутним для бізнес-середовища маркером проведення реформ в державі.

Але, вивчивши запропонований проект закону, УРБ звертає увагу на відсутність в ньому засад, суттєвих для його ефективної роботи. Зокрема, кадрові питання – забезпечення прозорості процедури відбору кадрів; забезпечення прозорості відбору кандидатів на посаду керівника НБФБ; призначення та звільнення керівника НБФБ; ефективного механізму самоочищення від старих каральних практик переслідування бізнесу та інші.

А його прийняття до моменту вирішення зазначених проблемних питань є передчасним, бо не призведе до очікуваного від нього позитивного ефекту.

Бізнес-омбудсмен України А. Шемета також впевнений, що для України дуже важливе запровадження органу фінансових розслідувань, що може знизити кількість зловживань та тиск на бізнес. Він заявив, що також готує зміни до законопроекту про Нацбюро фінбезпеки – стосовно формату служби, порядку відбору співробітників, можливості застосовувати фізичну силу та змін до Кримінального кодексу тощо.

За словами виконавчого директора СУП К. Глазкової, і у підприємців є пропозиції до законопроекту. Зокрема, бізнес хоче бачити в новому проекті чіткі критерії (KPI – ключові показники ефективності), за якими можна визнати роботу керівника НБФБ задовільною або незадовільною. Незадовільна оцінка може призвести до його звільнення.

Новелою законопроекту є так звана ILP-модель як основа для досудового розслідування НБФБ. Сама по собі модель Intelligence Led Policing є моделлю здорового глузду, оскільки зобов’язує правоохоронні органи перш ніж вдаватися до активних дій, детально проаналізувати всі наявні дані. Проте відповіді на логічне запитання, що ж це таке, в проекті Закону немає. Немає його і в інших місцях українського законодавства.

Також, всі три проекти законів в сфері фінансової безпеки, внесені в Раду в березні і квітні 2018 р., зачіпають законні права операторів і провайдерів телекомунікацій і намагаються нав’язати їм виконання непомірних фінансових зобов’язань без компенсації витрат з державного бюджету, та суперечать чинному законодавству України, йдеться у зверненні Інтернет Асоціації України до голів шести профільних комітетів Верховної Ради.

Оцінюючи внесення до ВР законопроекту про створення Національного бюро фінансової безпеки, голова Спілки підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств В. Биковець зауважив, що проблема не в додаткових актах, законах чи ще чомусь, а в тому, що владою не виконується те, що вже прописано давно. Фінансовий експерт та радник президента Асоціації українських банків О. Кущ вважає, що головна проблема – в законодавчих ініціативах реформ. Адже, позитивні моделі, які непогано працюють в різних країнах, не адаптують під українські реалії, а намагаються штучно впровадити в корупційну систему, намагаючись під західними приховати свої інтереси, реалізувати власні цілі, запевняє експерт.

Отже, ситуація, яка склалася з розслідуванням фінансових злочинів, вимагає швидкого і ефективного вирішення, яке задовольнило б вимоги експертного співтовариства і бізнесу. Оцінюючи зареєстрований у Верховній Раді законопроект про Національне бюро фінансової безпеки України, який, на думку авторів, покликаний ліквідувати податкову міліцію і покласти край пресингу бізнесу з боку правоохоронних органів, політики, експерти, представники бізнес кіл зазначили цілий ряд недоліків даної ініціативи.

У майбутньому законі повинна бути реалізована концепція принципово нового органу з новими кадрами, єдиного відомства, уповноваженого розслідувати фінансові злочини, діяльність якого дійсно буде спрямована на захист прав держави та приватного бізнесу, а не на збільшення особистого статку певних осіб. Тому має відбутися відкрите і конструктивне обговорення за участю авторів всіх законопроектів, а також експертів і представників бізнесу, щоб отримати якісний консолідований документ, який врахує думки різних депутатських груп, Кабінету Міністрів, бізнесу та громадянського суспільств, та не допустить посилення тиску на український бізнес (Стаття підготовлена з використанням інформації таких джерел: офіційний веб-портал Верховної Ради України (http://www.rada.gov.ua); офіційне інтернет-представництво Президента України (http://www.president.gov.ua); Урядовий портал (http://www.kmu.gov.ua); офіційний сайт Ніни Южаніної (http://yuzhanina.in.ua); сайт Федерації роботодавців України (http://fru.ua/ua/); сайт Української Ради бізнесу (http://www.urb.org.ua); сайт Vse.Media (http://vse.media); сайт Радіо Свобода (http://www.radiosvoboda.org); інформаційно – правовий портал сайт Поради юриста (https://porady.org.ua); «Лівий берег» (https://ukr.lb.ua); сайт «Україна Молода» (http://www.umoloda.kiev.ua); сайт «Економічна правда» (https://www.epravda.com.ua); Західна інформаційна корпорація (http://zik.ua); «Слово і Діло» (http://www.slovoidilo.ua); сайт Юридичної фірми ILF (http://www.ilf-ua.com/uk/); суспільно-політичний портал Depo.ua (https://www.depo.ua); незалежний розслідувальницький проект Слідство.Інфо (https://www.slidstvo.info); сайт телеканала 112 Украина (https://ua.112.ua); сайт Internetua (http://internetua.com); газета Сегодня (http://ukr.segodnya.ua).