Закон про аліментиО. Кривецький, голов. ред. НЮБ НБУВ

Чи стане «закон про аліменти» дієвим?

 

Президент України П. Порошенко підписав Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом удосконалення порядку стягнення аліментів». Цей документ спрямовано на забезпечення належного виконання рішень про стягнення аліментів. Закон дозволить зменшити заборгованість щодо сплати аліментів, а також забезпечить належне утримання осіб, які їх одержують. Законом внесено зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, до Сімейного кодексу, Цивільного процесуального кодексу України і до низки інших законів, зокрема, до закону про дорожній рух та про порядок виїзду за кордон і в’їзду до України.

За інформацією Мінюсту, понад 500 тис. українських дітей є жертвами ухилення від сплати аліментів з боку батьків. В Україні також часто-густо трапляються випадки, коли недобросовісний батько, аби не виконувати рішення суду про стягнення аліментів, переписує майно на родичів або знайомих. У результаті забрати таке майно у рахунок боргу за аліменти до цього часу було практично неможливо. Відтепер же платник зобов’язаний буде розкрити джерело доходів і розповісти, звідки у нього кошти на дорогі покупки, навіть якщо майно належить не йому, а, наприклад, його новій дружині. Документом також встановлено, що до стягнення на користь однієї дитини передбачено одну чверть доходу одного з батьків, на двоє дітей – одну третину, а на троє і більше дітей – половину заробітку платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на кожну дитину. А у разі стягнення аліментів у твердій грошовій сумі мінімально можна претендувати на 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Документом введено й нові засоби примусового виконання рішень відносно боржників, які мають заборгованість зі сплати аліментів у розмірі, що сукупно перевищує суму відповідних платежів за шість місяців. Зокрема, законом встановлюється тимчасове обмеження таких осіб у праві виїзду за межі України, у праві керування транспортними засобами, користування вогнепальною мисливською та пневматичною зброєю. Однак, щодо обмеження права користування автомобілем передбачено винятки. Зокрема, ця санкція не буде застосовуватися, якщо неплатник заробляє на життя за допомогою транспортного засобу, утримує інваліда, проходить строкову військову службу або мобілізований, а також якщо проходить службу в районі проведення АТО. Також закон передбачає додаткові заходи задля примусового стягнення грошей з боржників. Основне нововведення полягає в тому, що відтепер такі заходи застосовуватимуться державними виконавцями без участі суду. Крім того, вводиться такий новий вид адміністративних стягнень, як суспільно корисні роботи, які, на відміну від громадських робіт, є платними і дозволяють боржникові, шляхом їх виконання, поступово погашати наявну заборгованість. У разі ухилення від соціальних робіт, суд може зобов’язати боржника відбувати адміністративний арешт на термін до 15 діб. У такому разі одна доба арешту дорівнюватиме 15 год. невідбутих соцробіт. Соціальні роботи не призначаються особам, визнаним інвалідами I або II групи, вагітним жінкам, жінкам старше 55 років і чоловікам старше 60 років.

«Думаю, таким чином ми зможемо вирішити і соціальну проблему кожної територіальної громади щодо нестачі працівників робітничих професій за допомогою використання громадян, які не сплачують аліменти своїм дітям. Це буде непоганою мотивацією для дієздатних чоловіків аби влаштуватися офіційно на роботу і сплатити борг», – вважає міністр юстиції України П. Петренко.

Втім, обмеження не будуть застосовувати завжди, протягом усього життя боржника, а виключно на той період, поки той з батьків, який має борг, не погасить його повністю перед своєю дитиною.

Ще один плюс: тепер подання позовів про визнання батьківства, зміну місця проживання тощо, що дотепер активно використовувалося задля затягування розгляду спорів про стягнення аліментів, не буде основою для зупинки судових процесів. Це істотно скоротить терміни розгляду таких спорів.

«Заповнено і ряд законодавчих прогалин, наприклад, звільнення від сплати судового збору у спорах, похідних від стягнення аліментів, порядок стягнення неустойки у разі заборгованості за аліментами», – відзначив керівний партнер АТ «Suprema Lex» адвокат В. Мороз. За цього, неповнолітня дитина може відтепер самостійно отримувати гроші та розпоряджатися ними. Раніше нормами Сімейного кодексу прописувалося, що аліменти є власністю того з батьків, на ім’я якого вони виплачуються. Проте, зазначають юристи, залишається не зовсім зрозуміло, що робити з аліментами, які вже стягаються за рішенням суду на користь батьків.

Серед новацій, які вводяться з набранням чинності закону, є й норма, за якою той з батьків, хто ухиляється від сплати аліментів, втрачає на цей період право на ненадання згоди іншому з батьків на виїзд дитини на короткий термін за кордон на навчання, лікування чи відпочинок. Так, якщо планується виїзд дитини на строк до одного місяця, то дозвіл другого з батьків не потрібен узагалі. Якщо ж є потреба вивезти дитину на строк більш як один місяць, то депутати пропонують надати таку можливість за наявності довідки про заборгованість зі сплати аліментів у другого з батьків у розмірі, що сукупно перевищує суму відповідних платежів за шість місяців. «Це теж буде хороша мотивація для таких батьків, і в першу чергу, для мам – не просити, не принижуватися, аби дитина отримала дозвіл. З цього приводу ми проведемо роботу з нашими центрами безоплатної правової допомоги для того, аби роз’яснити нашим мамам у першу чергу, яким чином користуватися цією новацією і яким чином правильно отримати постанову державного виконавця та виїхати зі своєю дитиною за кордон на короткий період часу», – зазначають у департаменті юстиції. Втім, ця норма викликє у фахівців менше схвалення. Відзначається, що законотворці, порушуючи принцип рівності батьків, пропонують надати право самостійно вирішувати питання тимчасового виїзду дитини за межі України тому з батьків, з яким за рішенням суду визначено її місце проживання.

Як відомо, питання надання дозволу на виїзд дитини за кордон – чи то за нотаріальною згодою, чи то за рішенням суду – є предметом більшості спорів між батьками з метою маніпулювання можливістю участі у вихованні дитини того з батьків, який проживає окремо від дитини. Тому, данне питання виїзду дитини за кордон, особливо у термінових випадках, викликаних особливими потребами дитини, потребує належного законодавчого врегулювання та комплексного підходу, уникаючи за цього порушення права кожного на вільне пересування та батьківських прав того, хто лише бере участь у вихованні дитини.

«Новим законом визначено, що розмір аліментів має бути достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Проте довести, що саме є для дитини необхідним, повинен стягувач аліментів», – відзначила юрист судового департаменту АТ «AVER LEX» О. Гайченя. Тож доцільно було б визначити критерії рівня благополуччя дитини, за яких вона матиме належні умови для гармонійного розвитку. Матеріальне становище платника аліментів часто є нестабільним, мінливим і абсолютно не гарантованим. Тому право платника аліментів на перегляд щомісячних виплат має бути гарантовано і забезпечено державою та взято до уваги одержувачем аліментів.

Ризики нового закону активно обговорювались фахівцями та користувачами соціальних мереж в контексті справи українського телеведучого А. Мухарського, який вирішив залишити Україну внаслідок його прийняття: «… За три з половиною роки мною сплачено один мільйон гривен аліментів, але, незважаючи на це, в оплату якихось фіктивних боргів з аукціонів продають моє майно. Адже, за контрактом, я повинен заробляти 24 300 грн, на які щомісячно нараховується пеня. А ще на мені старі батьки і комунальні платежі ...Я не можу заробити такі гроші в країні, де йде війна. І доки в Україні не буде відрегульовано цей механізм належним чином, громадяни від’їжджатимуть звідси за кордон!», – повідомив артист, що мав тривалий конфлікт із екс-дружиною, у зв’язку із ухваленням закону.

Існують і інші застороги: в практиці мають місце випадки, коли чоловіки не отримують рішення про призначення аліментів за відсутності повісток. «На жаль, буває так, що людина своєчасно сплачує аліменти, а йому, за цього, не дає дозволу на побачення з дитиною екс-дружина. А це питання у даному законі не прописано», – констатує адвокат із сімейного права О. Простибоженко. Отже, на думку юриста, в Україні створено лише тільки версію правового регулювання призначення аліментів, яка потребує ще удосконалення (За матеріалами ukrinform.ua, just-mykolaiv.gov.ua, zik.ua).