Закарпаття: (не) спокійний регіонІ. Рудь, мол. наук. співроб. СІАЗ НБУВ

Суспільно-політична ситуація на Закарпатті (березень 2018)

 

Як відомо, на Закарпатті і зокрема в місті Береговому проживає найбільша кількість угорців в Україні.

На початку березня з’явилась інформація про те, що в Береговому планується розміщення додаткового батальйону ЗСУ. Це викликало гостру негативну реакцію сусідньої Угорщини. Слід зазначити, що таку реакцію могли спровокувати ряд факторів. Серед них – тоді ще майбутні парламенські вибори в самій Угорщині, небажання (навіть гіпотетично) втратити вплив на прикордонні заселенні етнічними угорцями території Закарпаття, посилення Збройних сил України біля західного кордону.

Особливо гостро виступив проти розміщення в Береговому на Закарпатті батальйону українських військових чисельністю до однієї тисячі солдатів міністр закордонних справ Угорщини П. Сійярто

20 березня на сайті угорського МЗС з’явилася інформація про те, що П. Сійярто заявив журналістам у Брюсселі, у рамках своєї участі у Раді Європейського Союзу на рівні міністрів закордонних справ, що Угорщина вкрай стурбована бажанням України «передислокувати батальйон від близько 800 до однієї тисячі солдатів зі сходу в місто Берегове», у якому проживає найбільша кількість угорців.

За словами глави МЗС Угорщини, «навіть ще більше занепокоєння викликає причина цього заходу, про що угорській стороні пояснило Міністерство оборони України, як необхідність з огляду на загрози територіальній цілісності України». «Це означає, що Київ розглядає угорську національну меншину як фактор загрози, що обурює, і є тим, що Угорщина відкидає найбільш рішучим чином», – наголосив глава угорського МЗС П. Сійярто (URL: https://www.unian.ua/politics/10048598-ugorshchina-vistupaye-proti-rozmishchennya-v-beregovo-batalyonu-ukrajinskih-viyskovih.html?utm_source=unian&utm_medium=related_news&utm_campaign=related_
news_in_post
. 2018. 20.03).

Заступник міністра закордонних справ України з питань європейської інтеграції О. Зеркаль повідомила, що з послом Угорщини в Україні Е. Кешкенем відбулася розмова щодо його заяв та заяв керівництва Угорщини стосовно Закарпаття.

Угорському послу, який дозволяв собі недипломатичні висловлювання,

зокрема,  було передано попередження української сторони щодо втручання у внутрішню політику України, наголосила О. Зеркаль.

Крім того, за її словами, у березні відбулася зустріч міністра освіти України Л. Гриневич з угорською громадою з Закарпаття, під час якої вдалося «зняти всі занепокоєння, які виникають в угорської громади» щодо закону про освіту (який раніше викликав бурхливу реакцію в Угорщині).

«Фактично зараз на рівні громади і Міністерства освіти вже є взаєморозуміння щодо того, які заходи задовольнять громаду, як це можливо реалізувати», – наголосила заступник глави МЗС.

«З моєї точки зору ми змогли вибудувати відносини з громадою, що зараз дуже важливо, і вже не може бути предметом спекуляцій угорської влади на рівні Європейського Союзу чи НАТО», – вважає О. Зеркаль.

При цьому О. Зеркаль висловила припущення, що «Угорщина не буде знімати свої претензії» щодо закону про освіту. «Оскільки я розумію, то вони будуть висувати свої претензії, і я не очікую, що вони припинять провокувати і весь час використовувати усі можливі важелі для продовження спекуляцій, але ми виходимо з того, що треба бути конструктивними, і намагаємося знайти цей конструктив саме з громадою», – додала заступник міністра

(URL: https://www.unian.ua/politics/10060538-poperedzhennya-peredano-u-mzs-proveli-rozmovu-iz-ugorskim-poslom-shchodo-yogo-zayav-pro-zakarpattya.html. 2018. 29.03)

Для розуміння ситуації в Закарпатті важлива оцінка керівництва краю. У цьому плані цікавийрейтинг голів облдерж­адміністрацій за підсумками розвитку регіонів у 2017 р., складений на підставі двох десятків найбільш значущих показників Державної служби статистики. У рейтингу враховано дані 23 мирних регіонів України – без анексованого Криму та напівокупованого Донбасу.

Голова Закарпатської ОДА Г. Москаль посідає п’яте місце в десятці лідерів «Рейтингу губернаторів».

Згідно з даними Держстату, Закарпаття вийшло на перше місце в показниках динаміки роздрібної торгівлі: її обороти зросли (в порівнянних цінах) на 17,2 % відносно рівня 2016 р., тоді як у середньому по Україні –  на 8,8 %. Також Закарпаття увійшло у двійку лідерів з динаміки збільшення реальних зарплат: зріст на 29,2 % порівняно з 2016 р., водночас у середньому по Україні – на 19,1%.

Завдяки цим показникам область увійшла в дев’ятку кращих по середньомісячній зарплаті, а дослідження зарплати за грудень показало на Закарпатті (на відміну від усіх інших регіонів України) практичну відсутність штатних працівників, які повністю відпрацювали місяць, а мали нарахування не вище мінімальної зарплати. Також область показала найменший рівень боргів по зарплаті: станом на кінець року заборгованість становила 14,5 грн на одного працівника, що у 21,4 раза менше від середнього показника по Україні. До того ж Закарпаття увійшло в шістку лідерів за загальною площею прийнятого в експлуатацію житла на тисячу мешканців. До досягнень
Г. Москаля відноситься й те, що Закарпаття нарешті почало використовувати потенціал прикордонного регіону. Область обігнала більшість регіонів держави з надходження прямих іноземних інвестицій на душу населення й прорвалася до шістки лідерів з обсягів експорту товарів та послуг на одного мешканця. Збільшення торгових потоків через Закарпаття допоможе області покращити показники області щодо здійснення будівельних робіт.

Перші три місця в «Рейтингу губернаторів» за підсумками минулого року займають голови Київської міськдержадміністрації, Одеської та Київської ОДА. На останніх місцях опинилися голови Кіровоградської та Рівненської облдержадміністрацій С. Кузьменко й О. Муляренко

(URL: http://www.carpathia.gov.ua/novyna/moskal-u-pyatirci-lideriv-reytyngu-gubernatoriv-ukrayiny. 2018. 26.03).

6 квітня з робочим візитом на Закарпаття приїхав міністр інфраструктури України В. Омелян. Чиновник побував у Хусті, Мукачевому та Ужгороді, аби визначити перспективи розвитку регіональних аеропортів, а також проінспектувати стан доріг міжнародного та місцевого значення. Спільно з Державіаслужбою та Укравіарухом оглянули Ужгородський аеропорт, який за чітким дорученням Президента має запустити роботу до кінця 2018 р.

В. Омелян, коментуючи стан проекту «Аеропорт Ужгорода»,  заявив: «Президент України дав доручення – ми його виконаємо, цього року летовище запрацює. Тут дуже важливо, аби була сформована надійна команда аеропорту. У той же час якість авіаційного сполучення, кількість маршрутів, ціна – це все переговори керівництва аеропорта з авіакомпаніями. Тут сподіваємося на співпрацю з керівництвом області, якісну роботу з боку летовища».

Коментуючи  розбудову дорожньої інфраструктури краю, В. Омелян зазначив, що найважливішим для регіону є ремонт ділянок траси Київ – Чоп.

Як наголосив міністр, «безумовно, нас (міністерство інфраструктури) хвилює стан траси Київ – Чоп. Ще одну зиму вона не переживе. На цю трасу уже виділено в рамках Закарпатської області, на її ремонт, 170 млн грн. Сподіваюся, що сума буде збільшена. Таке саме має зробити і Львівська область, бо фактично перехід через Карпати є неможливим». Щодо фінансування ремонту доріг, продовжиться виділення коштів з Дорожнього фонду, крім того, Закарпаття долучиться до так званого «митного експерименту»

(URL: http://mukachevo.today/video/politika/pro_rozvitok_zakarpattja_
logistichnogo_rozpoviv_ministr_infrastrukturi_v.omeljan
. 2018. 6.04).

Повертаючись до останніх конфліктних ситуацій навколо освітніх питань у Закарпатті, у яких бере участь Угорщина, цікаву думку висловиввійськовий експерт О. Жданов. На початку 90-х років він служив у частині в Береговому, яку нині хочуть відновити ЗСУ. О. Жданов запевняє, що тоді військова частина зовсім нікого не турбувала з угорського боку кордону.

Раніше полк був частиною системи прикриття державного кордону. Нині тут одні руїни.У Міноборони вирішили все відновити і перекинути сюди один з батальйонів 128-ї гірсько-піхотної бригади, що дислокується в Мукачевому, пояснив експерт О. Жданов. Відповідаючи на запитання: Чому проблема виникла зараз? О. Жданов заявив, що Закарпаття стало центром великої геополітичної гри.

Експерт підкреслив, що питання посилення військової присутності на цій території (Берегове) – це вже заявка на національну безпеку в цьому регіоні (URL: http://mukachevo.today/video/politika/zakarpattja_stalo_centrom_velikoi_
geopolitichnoi_gri_-_vijskovij_ekspert. 2018.
2.04).

Ще однією цікавою темою на Закарпатті залишається прихована економічна експансія Угорщини, яка на тлі заяв про «утиски» угорців в освіті та скандалу навколо військової частини в Береговому є особливо показовою.

Так, вже третій рік (за інформацією місцевого блогера О. Гавроша) на Закарпатті діє благодійний фонд «Центр економічного розвитку Закарпаття «Еде Еган». Керівником фонду є В. Брензович, очільник Партії угорців України (КМКС) та депутат Верховної Ради від блоку П. Порошенка. Фінансує фонд уряд Угорщини, який для цього виділив близько 100 млн євро.

Усього допомогою фонду вже охоплено понад 20 тис. мешканців Закарпаття. Підкреслюється, що фінансова допомога надається виключно угорськомовним мешканцям регіону. Зокрема, близько тисячі підприємцям була надана допомога на суму до 10 тис. євро. Для цього слід було надіслати бізнес-план на електронну адресу фонду.

Для роз’яснювальної роботи на Закарпаття неодноразово приїжджає держсекретар Міністерства зовнішніх економічних зв’язків та закордонних справ Угорщини, який пояснює таку активність Будапешта бажанням, аби місцеві угорці не виїжджали за межі краю. Адже міграція набуває загрозливих для угорської меншини масштабів. Наприклад, у селі Ракошино Мукачівського району за 15 років кількість учнів в угорській школі зменшилася на третину. Схожу картину можна спостерігати і в інших угорських селах.

Здавалося б, піклування про свою меншину є цілком добрим наміром, особливо в нелегкі економічні часи. Однак на тлі різких політичних заяв Будапешта на адресу Києва місцеві політичні аналітики вбачають у такому фінансовому вливанні приховану угорську експансію. Адже гранти угорського уряду отримують не угорці, а угорськомовні закарпатці (як не згадати улюблене московське пропагандистське кліше «російськомовні громадяни»). Себто теоретично будь-хто, хто надішле документи угорською мовою. (Уявімо собі, наприклад, матеріальну допомогу російського уряду обраним «російськомовни підприємцям).

Цікаво, що той самий угорський уряд всіляко бореться з іноземним фінансуванням на своїй території, називаючи це втручанням у внутрішні справи Угорщини. Вельми показовим тут є скандал з міжнародним фондом Сороса, якому Будапешт не дає працювати (URL: http://zakarpattya.net.ua/Blogs/180438-Nepomitna-madiaryzatsiia? 2018. 9.04)

Отже, на думку експертів, занепокоєння угорської сторони щодорозміщення в Береговому на Закарпатті батальйону українських військових чисельністю до однієї тисячі солдатів (який вже дислокувався там на початку 90-х) є лише одним з епізодів намагань угорського керівництва зберегти свій прихований вплив на Закарпатті. Спостерігачі зауважують, що будь-які намагання української влади посилити власну присутність у регіоні «викликають стурбованість і занепокоєння» угорської сторони. У цій ситуації українській владі вкрай важливо мати постійний контакт з угорською громадою Закарпаття, враховуючи як інтереси місцевого населення, так і загальнодержавні потреби: нацбезпеки, реформи освіти, розвитку транспортної інфраструктури.

 

Рудь І. Суспільно-політична ситуація на Закарпатті (березень 2018) [Електронний ресурс] / І. Рудь // Україна: події, факти, коментарі. – 2018. – № 7. – С. 31–35. – Режим доступу: http://nbuviap.gov.ua/images/ukraine/2018/ukr7.pdf. – Назва з екрану.