Конфлікт антикорупціонерів: причини та наслідки Н. Тарасенко, мол. наук. співроб. СІАЗ НБУВ

Конфлікт всередині українських антикорупційних органів:
реакція ЗМІ та оцінки експертів

 

Однією з найбільш обговорюваних в українському медіа-просторі подій березня стала інформація про нібито відставку очільника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Н. Холодницького. Про це написали відразу кілька інтернет-видань, повідомивши, що глава САП залишає посаду за станом здоров’я. 20 березня стало відомо, що працівники Національного антикорупційного бюро України під процесуальним керівництвом департаменту розслідувань у сфері держслужби та держвласності ГПУ близько місця прослуховували кабінет глави Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Н. Холодницького. Прихована записувальна апаратура в кабінеті антикорупційного прокурора була прикріплена на акваріум біля його столу. За словами Н. Холодницького, «жучок» у його кабінеті, імовірно, встановила людина, «яка обслуговувала акваріум». Прослуховувальний прилад виявив сам керівник САП 6 березня.

Керівники САП і НАБУ спочатку мовчали, ніби взагалі нічого не відбувається, а 22 березня обидва, перебуваючи в Брюсселі, заявили, що скандал із прослуховуванням – це «провокація», вони продовжують працювати спільно. А Н. Холодницький сказав, що у відставку не збирається.

Згодом факт прослуховування підтвердив Генеральний прокурор Ю. Луценко. «Дійсно, відповідно до законодавства, Генеральна прокуратура України спільно з Національним антикорупційним бюро проводила слідчі дії. Вони стосувалися керівника САП Назара Холодницького. Наразі слідчі дії лише починаються», – заявив він 26 березня. Водночас він зазначив, що лише після допитів та експертиз зможе розповісти, чи є ознаки кримінальних правопорушень у діях очільника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Паралельно з Ю. Луценком зі звинуваченнями у бік Н. Холодницького виступив глава НАБУ А. Ситник. 30 березня Zn.ua опублікувало інтерв'ю з А. Ситником, у якому він розповів, що за час спільної роботи із САП у НАБУ накопичилося багато питань «до діяльності та рішень» Н. Холодницького (URL: https://zn.ua/internal/direktor-nabu-artem-sytnik-risk-sohraneniya-holodnickogo-na-postu-prevyshaet-vse-drugie-riski-279734_.html).

За словами директора НАБУ, лінія поведінки Н. Холодницького тривалий час негативно позначалася на ефективності розслідувань і подальшій судовій перспективі низки справ. «Чим активніше ми розслідували, тим більше тривожних сигналів надходило. У детективів були припущення, що розслідування свідомо гальмувалися.... Не так давно ми отримали щодо однієї зі справ абсолютно конкретну інформацію, яка підтвердила наші найгірші підозри», – стверджує А. Ситник. За його словами, мова йде про справу про розкрадання в мерії Одеси. Директор НАБУ додав, що згодом з’ясувалося, що аналогічні сигнали про Н. Холодницького отримували і співробітники ГПУ, тому вони зареєстрували кримінальне провадження.

«На певному етапі колеги з Генеральної прокуратури запропонували нам об’єднати зусилля, щоб отримати докази. Ми погодилися, розуміючи, що в даному випадку така співпраця є необхідною та обґрунтованою», – повідомив А. Ситник.

За його словами, на підставі рішення суду було зафіксовано низку розмов у кабінеті керівника САП, які, на думку НАБУ, є підставою для притягнення як до кримінальної, так і до дисциплінарної відповідальності. А. Ситник повідомив, що встановлені НАБУ прослуховуючі пристрої перебували в кабінеті Н. Холодницького близько місяця. В отриманих таким чином матеріалах ідеться «про злив інформації про підготовлювані обшуки тим людям, у яких ці обшуки повинні були проводитися», «про тиск на певних посадових осіб для прийняття ними певних рішень», а також тиск на суд «з тією метою, щоб суд не розглядав клопотання детективів НАБУ про проведення обшуку в особи, яка є другом Холодницького». За словами директора НАБУ, зафіксовано і підбурювання свідка до дачі неправдивих показань.

Зокрема, як повідомив А. Ситник, коли під час розслідування справи про розкрадання в одеській мерії детективи НАБУ приїхали в Одесу з обшуками, виявилося, що фігуранти дуже швидко й організовано роз’їхалися, а дехто сидів за кордоном майже два місяці, дистанційно «вирішуючи питання» із судами. «Тут у нас є вагомі підстави припускати злив інформації фігурантам із боку керівника САП, що, як з’ясувалося, мав про їхні переміщення інформацію, якою слідство не володіло», – зазначив А. Ситник.

Окрім справи про розкрадання коштів чиновниками мерії Одеси, поведінка Н. Холодницького викликала питання в низці інших епізодів:

  • у справі за заявою в. о. міністра охорони здоров’я У. Супрун за фактом пропозиції їй неправомірної вигоди;
  • у справі, що стосується фірми «Золотий мандарин», яку пов’язують з народним депутатом Г. Логвинським;
  • у розслідуваннях, пов’язаних з е-деклараціями вищих посадових осіб;
  • у розслідуваннях, пов’язаних з бізнес-інтересами власника великого агрохолдингу, а також ще в декількох великих справах.

«Складно уявити, що б ми могли почути, якби записи велися не чотири тижні, а чотири місяці», – зазначив голова НАБУ. Причому Ситник визнав, що передачі грошей Н. Холодницькому на записах, зроблених у його кабінеті, зафіксовано не було.

Очільник НАБУ повідомив, що правоохоронці передали до Генпрокуратури матеріали для оцінки щодо достатності доказів для повідомлення про підозру Н. Холодницькому. Водночас Генпрокурор Ю. Луценко звернувся до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів Із проханням розглянути питання щодо зняття Н. Холодницького з посади керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

На сторінці Генпрокуратури у Facebook серед дисциплінарних проступків, у яких звинувачують Н. Холодницького, названі:

  • невиконання або неналежне виконання службових обов’язків;
  • розголошення таємниці, що охороняється законом, яка стала відомою прокурору під час виконання повноважень;
  • вчинення дій, що порочать звання прокурора, які можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури;
  • грубі порушення правил прокурорської етики;
  • втручання або будь-який інший вплив прокурора у випадках або порядку, не передбачених законодавством, у службову діяльність іншого прокурора, службових, посадових осіб або суддів, у тому числі шляхом публічних висловлювань про їхні рішеннях, дії або бездіяльність, за відсутності при цьому ознак адміністративного або кримінального правопорушення (URL: https://nv.ua/ukr/ukraine/events/sprava-kholodnitska-lutsenko-prosit-zvilniti-hlavu-sap-a-sitnik-rozpoviv-pro-prichini-rozsliduvannja-2461276.html).

За інформацією ЗМІ, скарга директора НАБУ А. Ситника та Генпрокурора Ю. Луценка на Н. Холодницького до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів становить 18 сторінок. Там докладно описано деякі епізоди, у яких фігурує очільник САП (URL: https://newsnetwork.tv/movie/35625/).

У документі, зокрема, ідеться про те, що у справі про спробу дачі хабара в. о. міністра охорони здоров’я У. Супрун Н. Холодницький зустрічався зі свідком – С. Кафтеєм. Прокурор попереджав його про можливі обшуки та розголошував деталі розслідування.

Крім того, детективи НАБУ розслідують три кримінальні справи, у яких фігурує народний депутат від «Народного фронту» Г. Логвинський. Зазначається, що нардеп заходив до кабінету Н. Холодницького й запитував, що той збирається робити з цими кримінальними справами. Керівник САП відповів, що «повністю контролює ситуацію» і завчасно повідомить Г. Логвинського, коли детективи проводитимуть слідчі дії.

Також у декількох кримінальних провадженнях НАБУ щодо бізнесмена О. Бахматюка Н. Холодницький вимагав зібрати нараду і визначити підслідність за іншим органом досудового розслідування.

Ще один важливий момент стосується розслідування справи Бюро про можливе внесення тоді ще головою НАЗК Н. Корчак недостовірної інформації в е-декларації. Н. Холодницький нібито відмовився надавати тимчасовий доступ до речей і документів Н. Корчак.

Після оприлюднення цієї інформації голова САП заявив на брифінгу, що обов’язково наполягатиме на публічному розгляді дисциплінарного провадження. Він також запевнив, що жодних незаконних розпоряджень не давав і порушень у його діях немає, а на всі звинувачення він готовий відповісти під час слідства. Н. Холодницький сказав, що не збирається тікати і не «тримається за крісло».

3 квітня в Генпрокуратурі відбувся допит Н. Холодницького, на якому йому було повідомлено, що підставою для проведення негласних слідчих дій щодо нього стала ст. 368 Кримінального кодексу України (прийняття пропозиції або отримання неправомірної вигоди посадовою особою). На допиті Н. Холодницький відмовився надавати зразки свого голосу для експертизи. «Була спроба провести слідчі дії – у вигляді відбору зразків голосу, але я вважаю, що є необ’єктивне ставлення, оскільки керівник департаменту є фактичним фігурантом у трьох провадженнях САП і НАБУ. Мені не доводиться розраховувати на об’єктивність слідства, тому я чекаю на рішення про зміну слідчих і прокурорів департаменту, який розслідує це провадження», – заявив очільник Антикорупційної прокуратури. Крім того, глава САП заявив, що клопотатиме про відсторонення його від посади на час розслідування кримінального провадження.

У відповідь на заяву Н. Холодницького та з метою забезпечення об’єктивності й неупередженості розслідування Генеральний прокурор Ю. Луценко змінив підслідність справи керівника САП. Про це повідомила прес-секретар голови ГПУ Л. Сарган (URL: https://ukr.segodnya.ua/politics/delo-holodnickogo-lucenko-soglasilsya-na-trebovanie-glavy-sap-1127770.html). Вона зазначила, що процесуальне керівництво в розслідуванні справи буде здійснювати генеральна інспекція Генпрокуратури, а розслідуванням справи займається департамент із розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України.

Відповідаючи на запитання про те, коли відбудеться наступний допит Н. Холодницького, Л. Сарган сказала, що процесуальні дії проводитимуться вже після того, як експерт підтвердить ідентичність голосів на плівках. За її словами, оскільки Н. Холодницький не надав зразок свого голосу, його буде взято на експертизу з публічних виступів.

На офіційному сайті НАБУ прилюднено аудіозаписи фрагментів розсекречених матеріалів негласних слідчих дій стосовно Н. Холодницького. «З огляду на суспільний резонанс та з метою надання громадськості достовірної інформації про участь НАБУ у розслідуванні стосовно заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Національне бюро вважає доцільним оприлюднити фрагменти розсекречених матеріалів негласних слідчих дій, проведених у робочому кабінеті керівника САП», – заявили в прес-службі НАБУ (https://www.facebook.com/nabu.gov.ua/).

При цьому в Бюро вказали, що вказані слідчі дії здійснювалися на підставі ухвали слідчого судді в рамках розслідування кримінального провадження, зареєстрованого Генеральною прокуратурою України. У результаті, на переконання НАБУ, були встановлені факти, які можуть свідчити про наявність в діях керівника САП ознак кримінальних та дисциплінарних порушень.

В НАБУ підкреслили, що виявлені факти можливих порушень у діях керівника САП жодним чином не характеризують роботу очолюваного ним органу. Відтак, співпраця детективів з прокурорами САП у розслідуваних кримінальних провадженнях продовжується у штатному режимі.

Фрагменти записів з кабінету Н. Холодницького були оприлюднені за годину до виступу керівників обох антикорупційних органів у Верховній Раді щодо скандалу з прослуховуванням. Як пише Deutsche Welle (http://www.dw.com/uk/ холодницький-і-ситник-у-раді-із-чим-прийшли-з-тим-і-пішли/a-43255888), у парламенті борці з корупцією сіли поруч, між собою не розмовляли, але намагались демонструвати виваженість і спокій. Н. Холодницький свій виступ почав з інформації про спільні з НАБУ результати боротьби з корупцією за останні два з половиною роки. «Більше 500 проваджень зареєстровано та розслідується, більше ста проваджень з обвинувальними актами направлено до суду», – заявив він і списав відсутність вироків у гучних справах на відсутність антикорупційного суду та на бажання невідомих сил його позбутися. «Багато хто хоче, аби наші крісла звільнилися, багато для цього робиться. Але процес боротьби з корупцією в Україні запущений, він іде», – переконував Н. Холодницький.

Щодо змісту розмов, записаних НАБУ у його кабінеті, Н. Холодницький заявив, що «багато хто хоче спекулювати записами. Я готовий коментувати на записах кожне слово. Те, що оприлюднено – гра на публіку і нарізка слів». При цьому він вкотре повторив депутатам, що жодних порушень не чинив(http://www.bbc.com/ukrainian/features-43643899).

За словами очільника САП, у багатьох справах НАБУ доказова база занадто слабка, і він просто робить усе можливе, щоб не перетворювати антикорупційні справи на піар-шоу. І якщо брати його слова у комплексі, а не вирізати окремі фрази, то саме про це будуть свідчити записи з «акваріума».

До А. Ситника у депутатів переважно були претензії через відсутність помітних для суспільства результатів антикорупційної боротьби і конкретних «посадок» корупціонерів та махінаторів. Цікавилися і тим, чому у детективів НАБУ зарплати непомірно високі, а результати роботи непропорційно низькі. «Ми вже два роки говоримо, що без створення антикорупційного суду цих вироків не буде», – відповідав А. Ситник на ці закиди.

Виступаючи з парламентської трибуни, А. Ситник кілька разів наголосив, що жодних конфліктів між НАБУ та САП немає. «Є певні кримінальні провадження, певні матеріали, які передані до компетентних органів – ГПУ та Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів. Не потрібно спекулювати на цьому процесі. Конфлікту немає. Детективи НАБУ та прокурори САП працюють у штатному режимі», – запевняв він.

Політолог П. Олещук вважає, що проблеми українських антикорупційних органів значною мірою зумовлені системою їх формування. Теоретично, створення окремих органів мало забезпечити диверсифікацію боротьби з корупцією, закласти підвалини незалежності цих органів та призвести до ефективної роботи. Та на практиці новостворені антикорупційні структури перейшли до боротьби одне з одним. До того ж багато антикорупційних питань досі вирішують органи, які цим займались і раніше – починаючи від військової прокуратури і закінчуючи СБУ, констатує політолог. Все це, за його словами, перетворює систему боротьби з корупцією на дещо хаотичну, до того ж вона й досі залишається недобудованою: Державне бюро розслідувань не працює, реформу прокуратури, яка мала на меті позбавити цей орган слідчих функцій, не завершили, антикорупційний суд не створили (URL: https://nv.ua/ukr/opinion/oleschuk/ukrajinska-khaotichna-borotba-z-koruptsijeju-2459153.html).

Політолог В. Кулик розглядає ситуацію довкола Н. Холодницького як конфлікт між НАБУ та САП. «Це конфлікт, який відбувається між двома незалежними антикорупційними інституціями. І закладений він в основу, у функціонал цих інституцій. Причина в тому, що там є подвійне прочитання функцій, конкуренція за піар та додану вартість від антикорупційної боротьби. В цій історії є чітка конкуренція, але не особисто Ситник-Холодницький, а інституцій – НАБУ та САП», – вважає експерт.

«Це боротьба за лідерство, за останню крапку. Це не визначення якихось правил гри, а намагання НАБУ нав’язати своє бачення розв’язання тих чи інших справ, намагання НАБУ, прихильників керівництва НАБУ з оточення антикорупціонерів визначати винних до судового вироку», – пояснив політолог. За його словами, найгірше, що це підриває довіру взагалі до антикорупційних органів. «Просто варто порівняти кількість вироків із посадками, які здійснені всіма критикованою ГПУ та НАБУ. Це порівняння буде не на користь НАБУ. А кількість скандалів, пов’язаних із НАБУ, буде набагато більшою, ніж інших антикорупційних інституцій», – уточнив він.

У разі звільнення керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Н. Холодницького Адміністрація Президента намагатиметься просунути на цю посаду людину, максимально лояльну до неї, припускає політолог Р. Бортник.

«Посада керівника САП дуже важлива для влади – коли призначили Холодницького, то він однаково залежав як від Адміністрації Президента, так і від західних партнерів України. Сьогодні Банкова намагатиметься просунути “свою” людину, яка буде максимально залежною саме від неї, буде, скажімо так, більш лояльною. Але потрібно розуміти один момент – САП підпорядковується Генеральній прокуратурі України, тому, у разі звільнення Холодницького, кандидатуру нового керівника САП буде пропонувати саме Юрій Луценко. Але шансів Холодницького на звільнення, на мою думку, достатньо», – вважає Р. Бортник.

Політолог звернув увагу також на те, що історія з прослуховуванням стала відома ЗМІ. На його думку, таким чином керівника САП примушують звільнитись, бо «Холодницький опирається звільненню».

«В історії з прослуховуванням керівника САП цікавий сам факт, що ця інформація була оприлюднена. Тобто, людині поставили прослуховуючий пристрій, “почули” те, що потрібно, і отримали схему залежності цієї людини, а беручи до уваги, що інформація про це потрапила в ЗМІ, то можна зробити два висновки. Чи Холодницький опирається і не хоче полишати свою посаду, чи це прослуховування було грою однієї з груп всередині влади. У будь-якому разі результати прослуховування можуть стати основою для звільнення Холодницького – почесного чи ганебного», – резюмував Р. Бортник.

Як пише в блозі на «Українській правді» головний експерт Антикорупційної групи Реанімаційного пакета реформ О. Лємєнов, зважаючи на непересічний досвід політичних баталій в очільника Генпрокуратури, можна спрогнозувати, що після звільнення Н. Холодницького він спробує перебрати до своїх рук процесуальне керівництво справ НАБУ. Також Генпрокурор зможе вирішити іншу проблему – знищити головного конкурента, якого у західних колах нібито розглядали на посаду нового Генпрокурора. А, відтак, значно піднімає свою вагу перед наступними виборами.

О. Лємєнов констатує, що згідно з п. 2 ч. 4 ст. 216 Кримінального процесуального кодексу, вищезгадану справу стосовно керівника САП мало б розслідувати новостворене Державне бюро розслідувань (ДБР), яке наразі в процесі формування центрального апарату та відбору керівників для відповідних управлінь і відокремлених територіальних підрозділів. Близько 18 місяців конкурсна комісія не могла обрати керівництво ДБР. Наразі офіційно працюють директор (Р. Труба) і двоє заступників (О. Варченко та О. Буряк), а також – патронатна служба.

«Чим довше буде запускатися ДБР, тим частіше ми будемо спостерігати, як ГПУ продовжує “ігрища” довкола роботи інших органів правопорядку. Не думаю, що підлеглі Луценка просто так вирішили стати “хорошими дядьками” і допомагають підлеглим Ситника. Зважаючи на непересічний досвід політичних баталій в очільника Генпрокуратури, можна спрогнозувати, що після звільнення Луценко спробує перебрати до своїх рук процесуальне керівництво справ НАБУ», – вважає О. Лємєнов.

Звісно, за умови звільнення Н. Холодницького, згідно з п. 2.4 Положення про САП, обов’язки керівника щодо загальної організації діяльності виконує перший заступник – М. Грищук. Але має бути проведений конкурс на посаду директора САП, і це може тривали від кількох місяців до півроку. Зважаючи на п. 1.4 Регламенту ГПУ, де вказано, що розподіл службових обов’язків між керівництвом цієї структури та взаємозамінність визначаються наказом Генерального прокурора, експерт припускає, що саме цим і спробує скористатися Ю. Луценко, перебравши у результаті процесуальне керівництво САП на себе (URL: https://zik.ua/news/2018/03/21/lutsenko_zvilnyvshy_holodnytskogo_
znyshchuie_konkurenta_i_perebyraie_vsi_spravy_1289497).

А. Ситник натомість переконаний, що у Генерального прокурора Ю. Луценка не вийде взяти Антикорупційну прокуратуру під контроль. «У нього немає для цього повноважень. У керівника САП є два заступники. Перший заступник на період проведення конкурсу на посаду керівника виконуватиме його обов’язки… Єдині повноваження, які будуть у Генерального прокурора на період проведення нового конкурсу, – це призначення конкретного прокурора з числа прокурорів САП у конкретних кримінальних провадженнях», – запевнив А. Ситник в інтерв’ю «ДТ». Його позиція полягає в тому, що Ю. Луценко виконуватиме тільки формальні речі, а в реальну роботу САП втручатися не зможе.

Водночас у Н. Холодницького кардинально інше бачення. «Згідно з нормами закону, мій дуалізм посади фактично не дозволяє здійснювати мої повноваження іншому заступнику Генерального прокурора. Формально, я безпосередньо підпорядкований тільки Генпрокурору. З можливим відстороненням чи звільненням мене, фактично, керувати САП за законом має право лише Генеральний прокурор»,– пояснив своє бачення Н. Холодницький (URL: https://www.pravda.com.ua/articles/2018/03/30/7176346/).

Якщо керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Н. Холодницький піде зі своєї посади, вся робота НАБУ зупиниться, заявив народний депутат А. Геращенко в ефірі «112 Україна». Він пояснив, що відповідно до закону про антикорупційну прокуратуру глава САП Н. Холодницький – єдиний, хто може доручати прокурорам розглядати справи НАБУ. Таким чином, без нього всі справи НАБУ будуть просто чекати, поки з’явиться новий антикорупційний прокурор.

«Вибір нового глави САП може зайняти місяці. А в умовах підготовки до виборів і тієї політичної істерії, яка є, цей процес може бути взагалі заблокований. Тому це – ще одна проблема, з якою може зіткнутися боротьба з корупцією в Україні», – заявив А. Геращенко (URL: https://nv.ua/ukr/ukraine/events/bez-kholodnitska-vsja-robota-nabu-zupinitsja-herashchenko-2460772.html).

На думку ж політолога В. Фесенка, історія з прослуховуванням Н. Холодницького і зі спробою його відсторонення закінчиться, скоріше за все, політичними наслідками. «Наслідки можуть бути політичними і дуже конфліктними. Я цього дуже боюся. Бо це перша антикорупційна справа проти одного з нових антикорупційних керівників. І вона стосується відносин між різними правоохоронними органами».

Політолог переконаний, що справа з Н. Холодницьким набагато складніша і заплутаніша, ніж здається. «Можливо, Луценко, отримавши ці дані, вирішив скористатися і тим самим посилити свій вплив і на НАБУ, і на САП. Але якщо раптом буде зроблена спроба поставити контроль над САП з боку самого Генпрокурора, то це викличе бурю критики з боку супротивників Луценка. Це може посилити протистояння вже з НАБУ», – додав він.

На думку В. Фесенка, краще вийти м’яко з цієї ситуації. «На час розслідування, можливо, варто самому Назару Холодницькому відійти від керівництва. Тимчасовим керівником може стати перший заступник. Можливо, це буде нейтральним варіантом для заспокоєння ситуації. Інакше нова політична війна може дискредитувати нові антикорупційні інститути», – підкреслив експерт (URL: https://prm.ua/ru/holodnitskomu-stoit-otoyti-ot-rukovodstva-sap-na-vremya-rassledovaniya-ekspert/).

Загалом експерти єдині у тому, що будь-які тертя між антикорупційними органами підривають їхній авторитет, діяльність, створюють новий публічний конфлікт. Дуже багато хто, зокрема фігуранти кримінальних проваджень НАБУ, будуть це використовувати кожен на свою користь.

Відсутність злагодженості в роботі антикорупційних органів породжує також хвилю критики та звинувачень на адресу української влади, як всередині країни, так і з боку міжнародних партнерів. Зокрема, керівник групи підтримки України в Єврокомісії П. Вагнер вже заявив, що конфлікт між НАБУ і керівником САП Н. Холодницькимне робить честі цим антикорупційним органам. «Безумовно, це не справляє хорошого враження, коли ті, хто повинен боротися з корупцією, більше борються між собою. Або ні. Може, часом це тільки шум в пресі, про який ми не можемо судити, чи про який дізнаємося тільки через кілька днів», – зазначив П. Вагнер (URL: https://www.slovoidilo.ua/2018/04/02/novyna/polityka/yevrokomisiyi-vidreahuvaly-skandal-xolodnyczkym).

Водночас, на думку екс-першого заступника голови СБУ В. Трепака, виявлення в кабінеті керівника САП Н. Холодницького пристрою для негласного отримання інформації може стати переломним етапом функціонування всієї антикорупційної системи України. Ця подія, як пише В. Трепак у «Дзеркалі тижня» (URL: https://dt.ua/internal/holodnickiy-sitnik-fatalni-pomilki-kerivnikiv-antikorupciynih-organiv-273158_.html), є кульмінаційною у тривалому протистоянні ГПУ – НАБУ – СБУ – САП, яке зумовлене намаганням вищого політичного керівництва встановити повний контроль за новими антикорупційними органами.

За словами В. Трепака, Банкова вдало використала конфлікт між САП і НАБУ, в основні якого лежать не інтереси справи, а особистісні інтереси, амбіції і намагання керівників цих структур показати свою «вищість». «Банкова “стравлювала” НАБУ і САП давно й наполегливо, оскільки так було легше встановити політичний контроль над ними обома. Цей конфлікт був руйнівним для обох антикорупційних структур – він їх послаблював функціонально і дискредитував в очах суспільства. Мені раніше неодноразово доводилося писати, а також казати Холодницькому і Ситнику про очевидну істину: ефективною діяльність НАБУ і САП може бути лише тоді, коли вони діятимуть як одне ціле. Такою є ідеологія їх функціонування, так це закладено в законі. Але, на жаль, особисті амбіції молодих керівників нових антикорупційних структур та зовнішні впливи на них перешкоджали усвідомленню ними цієї очевидної аксіоми. У цьому – спільна принципова помилка Холодницького і Ситника», – вважає В. Трепак.

В антикорупційній організації Transparency International Україна заявляють, що уважно стежать за подіями довкола керівника САП Н. Холодницького і закликають забезпечити юридичну чистоту під час розслідування. Про це йдеться в заяві організації (URL: https://dt.ua/POLITICS/sprava-holodnickogo-ce-shans-antikorupciynoyi-sistemi-dovesti-svoyu-spromozhnist-ti-274279_.html).

«Витік конфіденційної інформації, тиск на суддів і підбурювання свідків до неправдивих свідчень є, очевидно, неприпустимими діями для керівника антикорупційного органу. Тому, перед тим як робити деталі розслідування відносно Назара Холодницького надбанням громадськості, вважаємо, що ГПУ та НАБУ зобов’язані були спершу отримати дійсно вагомі докази», – зазначають в організації.

Водночас у ТІ закликають членів кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів та співробітників ГПУ, які ведуть провадження відносно Н. Холодницького, дотримуватися юридичної чистоти процесу. «В іншому випадку, розслідування справи нинішнього керівника САП буде сприйнято українським суспільством та міжнародними партнерами як прояв міжвідомчої боротьби, політизації антикорупційних органів та їхньої незрілості», – наголошують у ТІ.

В організації додають, що політики, чиї інтереси в різний час стали об’єктом розслідування САП – НАБУ, використовують цю ситуацію для дискредитації всієї антикорупційної реформи, яка розпочалася після Революції гідності.

«Справу Холодницького» намагаються видати за доказ марності зусиль з розбудови антикорупційної інфраструктури загалом і створення Антикорупційного суду зокрема, вважають в антикорупційній організації.

У будь-якому разі, як стверджують ЗМІ, шансів, що в САП збережеться старий керівник, небагато: або за дисциплінарною справою, або за власним бажанням Н. Холодницький, скоріше за все, звільнить місце. Призначення його наступника відбуватиметься в умовах входження України у передвиборний період, тому не уникне залежності від політичних чинників, вигідних найголовнішим претендентам на перемогу. Імовірним у цій ситуації може бути як зволікання справи на тривалий час, так і миттєве призначення на місце Н. Холодницького когось «свого». Утім, найважливіше, аби зміна прізвищ керівників антикорупційних органів не відволікала уваги суспільства від можливої втрати ними своєї назалежності і, як наслідок, не призвела до згортання антикорупційної діяльності.

 

Тарасенко Н. Конфлікт всередині українських антикорупційних органів: реакція ЗМІ та оцінки експертів [Електронний ресурс] / Н. Тарасенко // Україна: події, факти, коментарі. – 2018. – № 7. – С. 4–14. – Режим доступу: http://nbuviap.gov.ua/images/ukraine/2018/ukr7.pdf. – Назва з екрану.