C. Полтавець, старш. наук. співроб. НЮБ НБУВ, канд. політ. наук

Донбас. Особливий статус чи заморожений конфлікт?

 

В історії будь-якої країни та чи інша політична подія отримує протилежні оцінки. Найбільш виразно цю полярність можна спостерігати з плином часу. Причому ця залежність є прямою: чим більше часу від дати події пройшло, тим більше оцінок вона отримала. Можна, звичайно, підходити до цього з точи зору загальновідомої формули: «велике видно з відстані». Єдиною непереборною проблемою в такому випадку залишається складність отримання об’єктивної інформації про таку подію. Незаангажованість оцінок та об’єктивна інформація про події від безпосередніх її учасників варті найбільше. Ситуація, у якій опинилася сьогоднішня Україна, безперечно, із плином часу отримає свої оцінки від фахівців. Водночас найціннішими, з нашої точки зору, є оцінки й коментарі, як то кажуть, «гарячими слідами».

Законотворчість нинішнього українського парламенту оцінювалася громадськістю по-різному. Певним вододілом у цьому сенсі стали події в Україні в лютому 2014 р. З того часу багато прийнятих парламентом законів викликали серйозний резонанс як в експертних колах, так і серед широкої громадськості. Не став виключенням і Закон України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей». Багато запитань виникло ще до самого процесу голосування. Під час голосування в залі було вимкнено табло, а тому депутати не могли бачити, як хто голосує. Крім того, результати голосування не оприлюднювалися на сайті парламенту. Та й саме голосування пройшло доволі швидко. За свідченням народного депутата від «Свободи» Ю. Сердюка, за 10–15 хв парламент ухвалив рішення про проведення засідання та проголосував два законопроекти, подані главою держави. Результати голосування за законопроекти: «особливий статус Донбасу» – 277 голосів «за», «проведення амністії» – 287. Цікаво, що, за словами представників парламентських фракцій «Свободи» та «Батьківщини», їх депутати не брали участь у голосуванні, у силу чого виникає багато сумнівів або щодо високих показнів підтримки законопроекту, або ж щодо щирості цих політиків.

Навіть сама процедура ухвалення неоднозначних законів стала предметом активного обговорення, як з точки зору демократичності, так і з погляду відповідності регламенту. Представники «Автомайдану» та «Правого сектору» після прийняття парламентом Закону прорвалися до Адміністрації Президента України з вимогою не підписувати Закон, «прийнятий з порушенням процедури». Водночас СБУ та МВС після проведення перевірки наданих їм даних офіційно заявили, що порушень при ухваленні Закону виявлено не було. Це не заважає деяким депутатам та експертам прогнозувати, що згадані порушення процедури голосування дадуть змогу в найближчому майбутньому оскаржити ухвалення неоднозначних законів, тим більше, що в парламенті вже зареєстровано проекти постанов про їх скасування прийнятих законів. Авторами згаданих ініціатив є депутати І. Кириленко, А. Гриценко, О. Абдулін та ін.

Екс-очільник Херсонщини, народний депутат України Ю. Одарченко вважає, що факт прийняття парламентом таких неоднозначних законів без їх обговорення дає підстави твердити, що в нинішній Верховній Раді України «сформувалася нова більшість, яка “злила” Донбас Росії». Голова фракції «Свободи» О. Тягнибок заявив, що під час консультацій із Президентом України глава держави вимагав від депутатів не вносити жодних правок у подані ним законопроекти на тій підставі, що їх текст погоджений з «протилежною стороною», що «погрожувала повномасштабною війною з Україною у випадку неприйняття цих законопроектів». Коментуючи процес ухвалення цих законів, депутат парламенту А. Гриценко заявив, що «такого закритого засідання в парламенті ще ніколи не було, Янукович відпочиває».

Текст прийнятого Закону також викликає багато нарікань та критичних зауважень. Подібна критика теж різниться своїм «градусом». Наприклад, Ю. Тимошенко вважає, що прийнятий Закон віддає частину території Донбасу «під неподільне управління Росії», чим реалізовує «легалізацію тероризму на цих територіях». Відповідаючи на критику, очільник «Блоку Петра Порошенка» Ю. Луценко наголошує, що на згаданих територіях передбачається запровадити особливий економічний режим, який подібний до створення вільної економічної зони.

Народний депутат України від партії УДАР Г. Фірсов переконаний: якщо ми сьогодні залишимо Донбасу децентралізацію то регіон залишиться дотаційним, а самостійно відновлювати зруйновану інфраструктуру він буде «років 50».

Варто зазначити, що не лише політики, а й переважна більшість експертів скептично оцінюють прийняті зміни до законодавства. Так, донецький публіцист С. Федорчук наголошує, що Закон суперечить Конституції України оскільки вводить особливі правила для частини території держави, а конституційну норму про унітарність України ніхто не відміняв. Проведення місцевих та парламентських виборів на цих територіях – це не лише легалізація терористів, а й надання В. Путіну додаткових важелів впливу на ситуацію в нашій державі та сприяння у створенні «п’ятої колони» в Україні.

Адвокат Т. Іванова переконана: з юридичної точки зору це не стільки закон, скільки рамкова угода або декларація, позаяк не передбачено механізмів її реалізації, призначення органів місцевого самоврядування, прокурорів, суддів. Закон суперечить усім нормативним актам, які стосуються сфер: МВС, прокуратури, судів, наголошує вона. Крім того, не прописано механізму підтримки соціально-економічної сфери Донбасу. Тим більший подив у юриста викликає ст. 8 Закону, що визначає «…посилення та поглиблення добросусідських відносин між територіальними громадами, органами місцевого самоврядування окремих районів з адміністративно-територіальними одиницями Російської Федерації на основі угод про прикордонне співробітництво…». Водночас, хоча ст. 9 Закону передбачає створення «…загонів народної міліції, на які покладається реалізація завдання з охорони громадського порядку в населених пунктах цих районів…», не зрозуміло, на підставах яких законів така «міліція» буде діяти: паралельно з українськими органами внутрішніх справ чи замість них? Фахівець вважає, що за таких умов прийнятий Закон нагадує непублічний договір між сторонами.

Голова Донецької обласної організації ВГО «Комітет виборців України» С. Ткаченко переконаний, що «особливий статус» цих територій буде сприяти заморожуванню конфлікту на кілька років, тобто, доти, поки у нашої держави не з’являться сили повернутися на Донбас, або не зміниться внутрішня ситуація в Росії. Він досить песимістично сприймає перспективи реалізації прийнятого парламентом Закону через те, що за таких умов реально впливати на формування влади в цьому регіоні зможуть амністовані сепаратисти, криміналітет і частково та місцева еліта, яка залишилася тут та лояльна до самопроголошених «ЛНР» та «ДНР», при тому, що всі інші українські регіони «будуть вимушені сплачувати данину цьому новому утворенню».

Юрист О. Шейко повністю підтримує позицію С. Ткаченка. Вона наголошує на тому, що існування захищеної статті витрат з державного бюджету України на розвиток цих територій (ст. 7) з політичної та юридичної точки зору неприйнятне. З політичної точки зору наша держава визнає незаконні військові формування суб’єктами політичних взаємовідносин, а з юридичної Україна сприяє тероризму та сепаратизму на власній території. Саме ці правові колізії даватимуть можливість у перспективі звернутися до Конституційного Суду України з метою визнати прийнятий Закон неконституційним. Крім того, внутрішня легітимація «ЛНР» та «ДНР» може створити небезпечний прецедент можливого міжнародного визнання з боку інших держав, вважає О. Шейко.

Більш розлогий коментар до прийнятого Закону надав політик і правник В. Мусіяка. За його словами, більш «неприпустимого з точки зору правової системи, антиконституційного закону» він не пам’ятає навіть за часів В. Януковича. Перш ніж надавати «особливий статус» певній території, парламент повинен був чітко визначити перелік міст, містечок, селищ тощо, на які поширюються дія цього Закону, замість говорити про «…особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей», наголошує він. В. Мусіяка нагадує також про інші недоліки Закону: не передбачено, як буде розвиватись цей регіон після втрати чинності згаданого Закону, тобто через три роки; оголосивши позачергові вибори в парламент, закон не позбавив повноважень голів місцевих рад та й самих рад; у ст. 9 Закону, зокрема, сказано: «В окремих районах Донецької та Луганської областей рішенням міських, селищних, сільських рад створюються загони народної міліції…», натомість незрозуміло, на підставі яких законів України буде діяти така «народна міліція», якщо в Законі України «Про міліцію» про це жодного слова немає; антиконституційною називає юрист і норму про «особливий порядок призначення керівників органів прокуратури та судів…» (ст. 5).

Критично відгукнувся про Закон і експерт з питань місцевого самоврядування Ю. Ганущак. У жодній країні світу немає прикладів, коли прокурори призначаються органами влади на місцях, це одна з найбільших небезпек цього Закону, стверджує він. Показово, що один із представників самопроголошених республік Д. Пушилін заявив, що саме ст. 9 Закону, де мова йде про «народну міліцію», легітимізує народне ополченню Донбасу на міжнародному рівні.

Правозахисник Т. Матяш ставить під сумнів саму можливість проведення прозорих та чесних виборів на місцевому рівні 9 листопада 2014 р. Перспектива участі у виборах громадян із проукраїнськими поглядами, з її точки зору, «практично дорівнює нулю». За таких умов виходить, що українська влада зраджує патріотів на цій території, упевнена Т. Матяш. Повністю солідарний з нею і правозахисник Є. Захаров, називаючи зрадою те, що на переговорах у Мінську не було представників «українського Донбасу».

Керівник Центру прикладних політичних досліджень «Пента» В. Фесенко переконаний у необхідності проведення виборів на місцевому рівні, оскільки тільки тоді буде сформовано інший суб’єкт для переговорів з Києвом. Політолог вважає, що для України є неприйнятним існування «ДНР» та «ЛНР» у їх нинішньому статусі. Водночас у контрпродуктивності такого підходу впевнений перший заступник Голови комітету ВР з питань правової політики В. Швець. Парламентарій стверджує, що, провівши на цих територіях вибори, Україна легалізує терористичні організації, а це в перспективі сприятиме «заморожуванню» конфлікту за зразком Придністров’я.

Політичний аналітик, директор Агентства з моделювання ситуацій В. Бала висловлює подив із приводу прописаних у Законі норм, відповідно до яких центральна київська влада буде фінансувати території, що де-факто не визнають її. Цей Закон, за його переконанням, нагадує характер взаємовідносин у 90-х роках минулого століття, коли бізнес «відкупався від бандитів та рекету». Подібні закони нагадують міну сповільненої дії, переконаний фахівець.

Екс-нардеп Т. Стецьків розглядає прийняття та реалізацію обговорюваних правових норм як «узаконення російського анклаву на території України» та визнання втрати суверенітету над цією територією.

Попри загальне негативне враження від прийнятого Закону, серед експертів є й ті, хто відзначає його позитивні сторони. Так, уже згаданий вище Ю. Ганущак зазначив, що це певна дипломатична перемога, оскільки Україна зможе відновити контроль над кордонами та локалізували цей конфлікт. Для голови ради Лабораторії законодавчих ініціатив І. Когута цей Закон перш за все своєрідний пілотний проект системи децентралізації влади та можливість показати спроможність українських громад до самоврядування на своїй території. Це також шанс для реформування економіки регіону, а отже, можна буде подолати залежність, зокрема, соціальної сфери від важкої промисловості та власників цих підприємств.

Попри нашу виправдану цікавість до думок експертів про цей Закон не менш важливою є й думка пересічних громадян про законодавчі новації.

Наприклад, В. Ільченко в мережі Facebook написав: «Цим законопроектом Україна де-факто змінює свій стан з унітарного на конфедеративний з двома суб’єктами, зв’язаними частково уніфікованим законодавством та рядом рівноправних угод на рівні Кабміну і Місцевої Влади Донбасу. Таким чином закон є неконституційним, адже протирічить ст. 19 п.2 та ст. 73 Конституції (як мінімум)…з такими законопроектами від України лишиться тільки маленька безпроблемна європейська держава на базі Вінницької області – розміром з Андорру».

Реакція мешканців областей, де ведуться бойові дії, є більш стриманою, хоч й більш оптимістичною, бо головним для них є припинення вогню за будь-яку ціну. «Хочу, щоб діти не малювали як вони сидять у підвалах і як танки стріляють…Як без виборів? Адже не можуть усі мешканці служити в поліції чи в ополченні. Хтось повинен бути біля керма, хтось – підтримувати місто, комунальні служби різні. Сподіваюся, що скоро запрацюють школи...», – говорить Я. Челпан з Донецька. «Перш за все, треба припинити війну, а про це в законі – нічого. Треба відвести війська за межі Донецької і Луганської областей. Усі війська: і українські, і “ДНР”. І потім уже домовлятися й припинити говорити мовою далекобійної артилерії. Якщо потрібно поставити нові кордони в областях – треба поставити. Гинуть молоді хлопці з обох боків. Питання про статус мов на Донбасі і “народну міліцію” не найважливіші зараз», – вважає донеччанин В. Корнієнко. При цьому, на думку російського опозиціонера Б. Нємцова, «Закон несе величезний ризик відновлення війни», оскільки «Порошенко не влаштовує фактичне розчленування України, а Путіна статус українського Придністров’я на шматках Луганської та Донецької областей замість Новоросії від Донецька до Одеси».

Реакцію на прийняття Закону від представників невизнаних «ДНР» та «ЛНР» ілюструють, зокрема, заяви «віце-прем’єра» «ДНР» А. Пургіна. З його слів зрозуміло, що терористи, хоч і розглядають прийняті закони, як крок до діалогу з Києвом, проте прагнутимуть до територіальної незалежності та «русскава міра», а отже, сприймають згадані закони як акти сусідньої держави.

Як бачимо, і у парламенті, і в експертній спільноті, і в суспільстві до сьогодні відсутня консолідована позиція стосовно конфлікту на Донбасі. А військові дії тривають, перспективи врегулювання конфлікту мирним шляхом виглядають і досі досить примарними. Зрозуміло, що відновлення зруйнованого Донбасу за рахунок державних коштів найвигідніше приватним власникам промислових підприємств, велика кількість з яких так чи інакше представлені у владних колах.

Отже, прийняття Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» є занадто спірним документом, щоб його можна було однозначно характеризувати. Чи стане він першим кроком на шляху до миру, якого в Україні прагнуть практично всі? Його прийняття для більшості українців виглядає надмірними поступками, особливо в питанні надання значних повноважень сепаратистам, хоча, і здатними на певний час заспокоїти ситуацію. Проте які наслідки в перспективі можна очікувати від цього, спрогнозувати неважко (Матеріал підготовлено з використанням інформації таких джерел: Українська правда (www.pravda.com.ua), Обозреватель (obozrevatel.com), Главком (glavcom.ua), UNN (www.unn.com.ua), Сегодня (www.segodnya.ua), Gazeta.Ua (gazeta.ua), ХерсонOnline (khersonline.net), From-Ua (www.from-ua.com), Минпром (minprom.ua), ВВС (www.bbc.co.uk), Українські новини (ukranews.com), Бердичів Діловий (www.berdichev.biz), След (sled.net.ua), Україна-online (ukr-online.com), Новости Донецка (novosti.donetsk.ua), Цензор.Net (censor.net.ua), Соціальна країна (sockraina.com), Ракурс (ua.racurs.ua), Закон і Бізнес (zib.com.ua).

 

 І. Беззуб, мол. наук. співроб. НЮБ НБУВ

 Відбудова Донбасу: проблеми та шляхи вирішення

 

Збройне протистояння на Сході України зумовлює невпинне погіршення економічних показників розвитку Донецької та Луганської областей, що супроводжується також втратою (руйнуванням, викраденням тощо) частини активів. Оцінки вартості зруйнованих складових виробничої, комунальної, соціальної, транспортної, енергетичної та іншої інфраструктури мають орієнтовний характер через неможливість оглянути об’єкти, розташовані на підконтрольній терористичними угрупованнями території.

Віце-прем’єр-міністр, міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства В. Гройсман оголосив попередні оцінки вартості оновлення Донбасу та забезпечення потреб внутрішньопереміщених осіб на зустрічі з главами дипломатичних місій, акредитованих в Україні, послами країн ЄС, країн «Великої сімки» та постійними представниками міжнародних фінансових організацій 12 вересня 2014 р. За словами В. Гройсмана, зібрані фахівцями та експертами дані показують, що повністю або частково зруйнована значна частина об’єктів систем енерго-, водо-, теплопостачання, закладів освіти, охорони здоров’я, транспортної інфраструктури міст, де відбувалися бойові дії. «Із 28 міст та 18 районів Донецької області руйнувань зазнали 21 місто та 13 районів. З 14 міст та 18 районів Луганської області зазнали руйнувань 14 міст та 8 районів. За попередніми підрахунками, в Донецькій та Луганській областях зруйновано або пошкоджено 11 тис. 325 об’єктів на більш як 11 млрд грн. Більша частина руйнувань припадає на житлові будинки (без житла залишилися понад 710 тис. осіб, у Донецькій області зруйновано або пошкоджено 4740 житлових будинків, в Луганській – понад 690) та системи енерго-, водо-, теплопостачання. Зруйновано більше півтори тисячі об’єктів транспортної інфраструктури та 132 промислові об’єкти. Унаслідок цього від 1,1 до 1,8 млн працездатних жителів Донецької та Луганської областей в тій чи іншій мірі залишаються без роботи та засобів для проживання», – констатував В. Гройсман.

У цілому, за оцінкою РНБО, лише прямі економічні збитки України від війни на Донбасі можна оцінити в 30 млрд грн (без урахування аеропортів і шахт).

У звіті Управління ООН з координації гуманітарних питань ідеться про збитки в інфраструктурі Донбасу внаслідок війни у 440 млн дол. За даними організації, на території Луганської та Донецької областей пошкоджено понад 2000 об’єктів, серед яких 659 – громадських будівель, 1230 приватних будинків та 178 офісів. Кількість вимушених переселенців всередині країни досягла 275 тис. 489 осіб. Управління ООН з координації гуманітарних питань планує направити в Україну експертів, які допоможуть уряду розробити стратегію відбудови східних регіонів країни.

Окрім втрати стратегічно важливих для держави цілих галузей (хімічна та металургійна), господарств місцевого значення та бюджетоутворюючих підприємств може назавжди бути втрачено також і десятиріччями накопичений науковий та професійний потенціал територій, які зазнали руйнувань. Тому, необхідно вжити невідкладних заходів з подолання наслідків антитерористичної операції (АТО) шляхом компенсації втрат (збитків) потерпілим юридичним та фізичним особам, а без надання державної підтримки Донецька та Луганська області приречені на занепад і вимирання.

Компенсацією збитків, які зазнали підприємства цих областей, мають займатися спеціально створений державний орган та фонд. Про це йдеться в законопроекті «Про подолання наслідків в економіці після проведення антитерористичної операції в Україні», зареєстрованому у Верховній Раді 22 серпня 2014 р. (реєстр. № 4539-а).

Проект визначає спосіб відновлення економіки України на територіях, де проводилася АТО, нормалізації функціонування фінансової системи, запобігання банкрутства та занепаду великих територій, шлях подолання наслідків АТО за рахунок дієвої підтримки з боку держави, вказує види і джерела компенсації завданої внаслідок АТО шкоди підприємствам, установам, організаціям, господарствам різних форм власності, як юридичним особам, так і фізичним особам-підприємцям, для утворення балансу інтересів між ними й державою.

Першим кроком держави до врегулювання ситуації на Сході та подолання наслідків АТО став президентський Закон «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей», ухвалений ВР 16 вересня 2014 р. Закон передбачає відмінний від загального економічний режим здійснення господарської та інвестиційної діяльності, спрямований на відновлення об’єктів промисловості, транспортної та соціальної інфраструктури, житлового фонду, переорієнтацію промислового потенціалу, створення нових робочих місць, залучення інвестицій і кредитів для відновлення та розвитку об’єктів.

Закон також передбачає державну цільову програму, а в Законі про Державний бюджет щороку «передбачаються видатки, що спрямовуються на державну підтримку соціально-економічного розвитку окремих районів Донецької та Луганської областей». Держава «гарантує визначення таких видатків загального фонду Державного бюджету України захищеними видатками, обсяг яких не може змінюватися при здійсненні скорочення затверджених бюджетних призначень».

Але, як наголосив Президент України П. Порошенко, «український бюджет фінансує територію, над якою встановлено український прапор. Україна буде фінансувати ті території, де є світ, і де є українська влада, у тому числі, влада місцевого самоврядування, яка обрана легітимно».

Президент також додав, що відновлення Донбасу буде здійснюватися за рахунок спеціального фонду, який забезпечать, у тому числі, і закордонні партнери України. Це питання обговорювалося під час переговорів П. Порошенко з керівниками іноземних держав. «Я почав роботу зі створення спеціального фонду з відновлення інфраструктури Донбасу. Це будуть не тільки гроші українського бюджету, не тільки благодійні внески, які ми пробуємо зараз організувати, а й більшість європейський країн, США, Великобританія, Японія погодилися зробити внески, які будуть складати десятки мільйонів доларів, євро і фунтів, які допоможуть нам зменшити навантаження на економіку», – сказав він. Президент переконаний, що Україна не залишиться сам на сам з економічними проблемами.

З метою подолання наслідків в економіці після проведення АТО Кабінет Міністрів України створив Державне агентство з питань відновлення Донбасу. Про це йдеться у відповідній Постанові уряду «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» № 442 від 10 вересня 2014 р. У документі крім назви нового органу влади не вказані ні кількісний склад, ні повноваження, ні бюджет цієї структури. Розпорядження уряду № 874 від 23 вересня 2014 р. головою Державного агентства з питань відновлення Донбасу Кабмін призначив А. Ніколаєнка.

Відкриваючи засідання уряду 17 вересня 2014 р., Прем’єр-міністр А. Яценюк повідомив, що в країні буде створено Спеціальний фонд з відновлення окремих районів Донбасу, у який будуть надходити кошти з трьох джерел. «Я дав доручення Міністерству фінансів про створення окремого фонду відновлення Донецької і Луганської областей, який повинен наповнюватися з пожертвувань і фінансування українських олігархів та міжнародної “донорської” допомоги. Ми будемо фінансувати відновлення з держбюджету, коли на цій території відновиться українська влада і підприємства почнуть працювати. Тому формула дуже проста – скинулися і відновлюємо. А не за рахунок витрат усієї України», – підкреслив Прем’єр.

Коментуючи ініціативу створення спецфонду для збору коштів, міністр фінансів О. Шлапак пояснив, що проконтролювати надходження та витрати буде просто: «Я думаю, ми запросимо до наглядової Ради Фонду авторитетних людей зі самого Донбасу, які контролюватимуть, як будуть витрачати ці гроші. А поточні видатки будуть платити безпосередньо з бюджету – пенсії, заробітні плати, ми будемо платити, як і платимо сьогодні»

Разом з тим міністр сумнівається, що багатих українських бізнесменів можна зобов’язати сплачувати кошти в цей спецфонд, проте «відповідальні представники бізнесу, і в першу чергу бізнесу Донбасу, обов’язково допоможуть».

Зрозуміло, що урядові ініціативи сприймаються суспільством неоднозначно. Експерти, аналітики, представники бізнесових кіл, депутати висловлюють, іноді протилежні, думки з цього приводу, пропонують своє бачення розв’язання проблеми.

Так, готова брати участь у розробці та фінансуванні програми відновлення Донбасу Федерація роботодавців України (ФРУ). Про це заявив Д. Фірташ, голова ФРУ, яка об’єднує 8500 підприємств, що створюють 70 % ВВП України. Він зазначив, що ФРУ проаналізує поточний стан економіки та інфраструктури Донецької і Луганської областей і запропонує своє бачення плану відновлення регіону Прем’єр-міністру та Президенту України.

«Федерація роботодавців України як соціальний партнер уряду України готова взяти активну участь у розробці та реалізації комплексного плану відновлення Донбасу. На базі ФРУ мобілізовані ресурси українського бізнесу, і в найкоротші терміни може бути сформований пул будівельних, логістичних, транспортних, машинобудівних, інжинірингових, фінансових компаній, які можуть запропонувати комплексне рішення для відновлення і модернізації регіону», – підкреслив Д. Фірташ. Українські компанії брали участь у проектах з відновлення інфраструктури в Ірані, Туреччині, Іраку, країнах Африки, Південної Америки, у тому числі після природних катаклізмів і воєнних дій. «Цей досвід має бути використаний в Україні», – наголосив Д. Фірташ.

«Програма відновлення та розвитку Луганської та Донецької областей повинна перерости в національний проект комплексної модернізації економіки та інфраструктури України», – підкреслює голова ФРУ.

На його думку, важливим для Донбасу є розвиток малого та середнього бізнесу: «У Луганській та Донецькій областях знаходяться 40 % усіх українських мономіст, де економіка залежить від одного-трьох великих підприємств. Малий та середній бізнес дозволить у порівняно короткі терміни вирішити питання зайнятості та змінити структуру економіки регіону, оскільки вартість одного робочого місця в малому бізнесі в десятки разів менша, ніж на великому промисловому підприємстві». Д. Фірташ наголосив, що для підтримки малого й середнього бізнесу ФРУ пропонує запровадити податкові канікули, квоти для невеликих підприємств у держзакупівлях, суттєво скоротити кількість перевірок контролюючими органами, забезпечити доступ підприємців до державних та міжнародних програм пільгового фінансування.

ФРУ також підтримує ініціативи Президента та Кабміну щодо залучення міжнародної спільноти до якнайшвидшого відновлення економіки Донбасу. «ФРУ веде діалог з європейськими партнерами по залученню інвестицій в Україну, формуванню фонду підтримки підприємництва, якнайшвидшій імплементації Угоди про Асоціацію з ЄС та отриманню доступу українських товарів на європейські ринки», – зазначає Д. Фірташа.

Про неможливість відновлення Донецької та Луганської областей без участі великого бізнесу заявляє і голова Донецької обласної держадміністрації С. Тарута. «Головні кошти, на які ми сподіваємося – не державні. Я вважаю, що держава буде не в змозі виділити необхідні кошти. Тут потрібні спонсори. Ми будемо працювати з багатьма фондами, з багатьма фінансовими інститутами. Також ми хочемо зробити привабливим інвестування у відновлення підприємств, а для того, щоб інвестиційний клімат змінився, необхідно терміново провести реформи», – сказав він.

Про необхідність впровадження режиму максимального сприяння, у першу чергу, українським підприємцям, а також іноземним інвесторам, які готові вкладати кошти у відновлення краю, наголосив екс-міністр доходів та зборів України О. Клименко. «Місцеві підприємці обов’язково повернуться в регіон. Головне завдання уряду – створити для них відповідні умови», – резюмував екс-чиновник. Він також висловив думку, що необхідно не просто відновити роботу великих підприємств, а побудувати якісно нову економіку регіону. І її основою має стати розвиток приватної ініціативи, дрібний і середній бізнес.

Певна річ, відновлювати Донбас повинні, перш за все, донецькі бізнесмени, за ті гроші, які роками вивозилися за кордон в офшори, вважає політолог В. Небоженко. На його думку, вони легко відновлять Донбас років за п’ять і це буде їхній внесок у загальнонаціональну модель відродження України, або ж їм доведеться доводити в процесі економічної люстрації джерела свого статку. Так вчинили на Кіпрі: реквізували 50 млрд дол. російських підпільних грошей, і всім, хто спробував подати на них до суду, відповіли: ми не проти віддати вам гроші, але принесіть хоч маленьку довідку про джерела грошей. «Думаю, така ж ситуація буде і з донецькими мільярдерами. У них заберуть гроші з офшорів і направлять на будівництво інфраструктури в Донбасі», – додав експерт.

Такої ж думки і радник міністра внутрішніх справ З. Шкіряк, який вважає, що Р. Ахметов повинен пожертвувати половину своїх статків на відбудову інфраструктури Донбасу. «Його величезні капітали забезпечать подальше відновлення інфраструктури і повернення робочих місць», – сказав радник міністра.

На необхідності вже сьогодні розробити та розпочати реалізовувати державну програму відбудови зруйнованих міст та сіл Донецької та Луганської областей наголошує і радник Президента України, народний депутат М. Томенко. Він підкреслює, що українська влада повинна застерегтися від повторення помилок попереднього періоду, коли державні кошти для простих мешканців регіону направлялися через фірми Ахметова, Єфремова чи інших олігархів. «Найважливіше щоб підтримка та кошти громадян України надходили безпосередньо мешканцям, а не олігархам Донбасу», – наголосив М. Томенко.

«Необхідна зрозуміла, публічна політика фінансування відбудови Донбасу. Для цього може бути використана практика організації будівельних загонів, що утворюються на добровільній основі. Правильною також була б практика закріплення шефства конкретних областей та міст Центральної та Західної України за відповідними містами Сходу», – пропонує депутат.

А позаштатний радник Президента С. Куніцин запропонує створити на Донбасі вільну економічну зону, що прискорить, на його думку, відновлення зруйнованих територій. Для цього можна використати досвід Криму. «На півночі Криму на початку дев’яностих, коли його намагалися відірвати, ми створили північно-економічну експериментальну зону “Сиваш”, яка під егідою держави Україна врятувала 12 тис. робочих місць і промисловий комплекс північного Криму. Чому сьогодні не розглянути питання про створення Вільної економічної зони “Донбас” із керуючою компанією, якою буде управляти, скажімо, глава адміністрації, який буде призначений Президентом України. Потрібна колосальна кількість ресурсів на відновлення робочих місць, будинків, інфраструктури, і якщо для тих інвесторів, хто захоче вкласти гроші, створити пільговий режим оподаткування – знизити податки, нульові ставки – не під акцизну групу, а на відновлення, то це буде серйозним козирем в руках української держави», – розповів колишній постійний представник Президента в Криму.

Іншої думки А. Ослунд, один із найавторитетніших у світі експертів з економіки Східної Європи, науковий співробітник Вашингтонського інституту міжнародної економіки ім. Пітерсона. Він упевнений, що вільна економічна зона на Донбасі створить пастку й «чорну діру», а не передумови для економічного процвітання.

Донбасу потрібен свій «план Маршалла», проте мова повинна йти не про відновлення зруйнованих війною підприємств, а про повне перезавантаження та переформатування всього укладу життя регіону. Таку думку висловив віце-президент Торгово-промислової палати України М. Непран. «Потрібно зрозуміти, що Донбас в колишньому його стані, з морально і фізично застарілим заводським обладнанням, залишками комунікацій і розбитими дорогами – такий Донбас нежиттєздатний. І спробувати його реанімувати в колишньому вигляді – зі збитковими шахтами, незаконними “копанками” – значить викинути на вітер купу грошей, нічого не налагодити, і в результаті отримати все той же депресивний регіон. “Всесоюзної кочегарки”, у колишньому її вигляді, більше не повинно бути», – вважає М. Непран.

З думкою віце-президента ТПП згоден і керівник Клубу підприємців Донбасу П. Тесновський: «Те, що зруйновано в Донбасі, відновлювати і реанімувати не потрібно. Донбас необхідно повністю переоблаштувати. Це дуже складна і дорога задача, але вона здійсненна за умови жорсткого контролю коштів, які виділяються для цих цілей. Відновлення комунікацій, доріг, житла неминуче дасть потужний поштовх для розвитку будівельного бізнесу, а це – малий і середній бізнес. Піде робота – підуть зарплати – відродиться торгівля – регіон стане привабливим для інвестицій».

Про це говорять і українські науковці. На їхнє переконання, відбудова виробничої сфери Донбасу має здійснюватися переважно, а то й виключно на сучасній високотехнологічній основі. «Відновлення здебільшого сировинної, ресурсо- та енергозатратної економіки Донбасу стане, зрозуміло, марним витрачанням величезних коштів. Це є неприпустимим. Тому слід чітко та науково обґрунтовано визначити основні напрями високотехнологічної відбудови Донбасу, запропонувати ефективні механізми, державні важелі та економічні стимули для залучення до цього інвестицій з боку приватного капіталу», – наголосив президент НАН України Б. Патон. Для цього найближчим часом буде створено групу науковців з розробки відповідних пропозицій, яку очолить віце-президент академії А. Наумовець. Група координуватиме вирішення питань, пов’язаних з участю академії у відповідних урядових програмах, здійснення оперативних зв’язків з міністерствами.

На засіданні президії НАН України вирішили провести інвентаризацію всіх розробок, які могли б реально та ефективно допомогти відновити регіон. «Це стосується зокрема шляхопроводів, мостів, трубопроводів, систем електро-, тепло- і водопостачання – усього, без чого неможливе функціонування шкіл, дитячих садків та інших установ», – зазначив президент НАН України. Також запропоновано створити інформаційну систему – своєрідну базу даних, яка б повідомляла про потреби підприємств та установ на території Донбасу.

В українському суспільстві існують думки, що у відбудові зруйнованого Донбасу активну участь має брати Росія. Так, коментуючи заяву прем’єр-міністра РФ Д. Медведєва про те, що відновлювати Донбас після бойових дій повинна українська влада, народний депутат України від ВО «Свобода» А. Вітів заявив, що відбудова зруйнованого російськими загарбниками Донбасу має здійснюватися за рахунок виплати Росією репарацій Україні. «Практика сплати репарацій агресорами мала місце після Першої і Другої світових війн. Вважаю, що аналогічний підхід потрібно застосувати і зараз. Росія, як держава, що вторглася на територію України і заподіяла численні збитки, має відшкодувати ці збитки власним коштом. Переконаний, що найвищому українському керівництву потрібно жорстко поставити це питання на міжнародному рівні і домагатися його вирішення», – зазначив «свободівець».

Незважаючи на невирішеність ситуації на Сході України, усі населенні пункти, які вже звільнено силами АТО від бойовиків, повертаються до мирного життя, триває їх відбудова.

У 70 населених пунктах Донецької області відновили світло. Зокрема, повністю відновлено електропостачання міст Мар’їнка, Сніжне, Дебальцеве, Комсомольськ, селища Широка Балка в Горлівці. У відновлювальних роботах бере участь 528 енергетиків у складі 209 бригад з використанням 132 механізмів. Це рекордний показник за весь час ведення відновлювальних робіт в умовах бойових дій.

На 15 вересня 2014 р. готовність Донецької області до початку опалювального сезону становить майже 90 %, повідомляє прес-служба Донецької облради з посиланням на обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго». «У Слов’янську, наприклад, всі котельні, включаючи і ті, які постраждали в результаті бойових дій, знаходяться в завершальній стадії підготовки до майбутньої зими. Роботи по ремонту теплотрас закінчені, третина з них вже опресована», – повідомляє облрада. Також у багатьох містах області вже почали заповнювати теплові мережі водою, виняток становлять лише міста, у яких через бойові дії водопостачання поки відсутнє.

Значною проблемою в регіоні залишається забезпечення міст будівельними матеріалами, оскільки напередодні осінньо-зимового періоду кілька тисяч мешканців залишаються без даху над головою. Саме для вирішення цих проблем було створено Благодійну організацію «Фонд «Відродження Слов’янська», на рахунки якої будуть надходити позабюджетні кошти для покриття витрат з відновлення громадських закладів та адресної допомоги жителям міста. Для забезпечення повної прозорості інформація про фінансову діяльність фонду буде відображатися на сайті Слов’янської міської ради.

Для організації відновлювальних робіт та координації дій між постраждалими, владою та донорами створено спеціальний орган − Агентство з відновлення Донбасу. Його засновник − канадієць Д. Білак, керуючий партнер юридичної компанії CMS Cameron McKenna LLC. У рамках цієї некомерційної організації планується сформувати електронну базу зруйнованих об’єктів − житлових і нежитлових, і розробити прозорий, ефективний механізм укладання угод зі схваленими постачальниками ресурсів − виробниками або офіційними дилерами, щоб мінімізувати кількість посередників.

Пілотний проект, який планує реалізувати агентство, − створення нового селища на місці практично знищеної під час АТО Семенівки (передмістя Слов’янська). Двісті шістдесят приватних будинків, які знаходилися неподалік блок-посту, було зруйновано вщент або ж отримали сильні пошкодження. «Стосовно Слов’янська є ідея не відновлювати зруйновані будинки, які здебільшого вже неможливо відновити, а побудувати нові − за європейськими стандартами, екологічні, із застосуванням енергозберігаючих технологій, − каже С. Тарута. − Це найкращий спосіб показати різницю між тим стандартом, який був у нас, який є у сусіда, і який прийнято в цивілізованому світі».

«Жителям Донбасу потрібно показати перевагу європейського вибору і повернути довіру до української влади. Нічого кращого, ніж наочний приклад із відновлення зруйнованих будинків, тут не вигадаєш», − зазначає Д. Толстошеєв, виконавчий директор Агентства з відновлення Донбасу.

Другий проект агентства – відкриття складу будівельних матеріалів. «Чимало будинків відносно несуттєво пошкоджено – вибито вікна, двері, зруйновано покрівлю. Якщо людей забезпечити будівельним матеріалом, вони самі у змозі розв’язати ці локальні питання, – каже Д. Толстошеєв. – У режимі онлайн постійно формуватиметься перелік таких матеріалів з огляду на те, чого бракує, а що вже не потрібно». Він також додав, якщо вироблена модель покаже ефективність у Слов’янську, згодом її можуть поширити на весь Донбас.

Однак, на жаль, більшість власників понівечених війною будинків вважає, що відновленням регіону має займатися лише держава, а самі хоч якось полегшити своє життя потерпілі навіть не збираються.

Але, Президент України П. Порошенко висловив надію на діяльну участь місцевих жителів у реалізації ініціатив з відновлення інфраструктури в Донецькій і Луганській областях. «У нас буде ціла програма з відновлення інфраструктури звільнених міст. Я дуже хотів би бачити там місцевих (мешканців): хочете будзагони – відновлюємо Донбас разом. Не повинно бути настроїв з точки зору спостерігача, ми цього не допустимо», – заявив Президент.

Сприяти реалізації мирного плану П. Порошенка та долучитися до відбудови зруйнованих окупантами міст мають всі регіони України. Про це заявив голова Черкаської обласної держадміністрації Ю. Ткаченко під час візиту до визволеного від терористів Слов’янська, куди він приїхав передати гуманітарну допомогу місцевим жителям.

Голова Хмельницької ОДА Л. Прус вважає, що у відбудові Донецької та Луганської областей потрібна буде допомога та сприяння будівельників Хмельниччини. «Нам вже зараз потрібно напрацьовувати механізми і бачити перспективу в тому, що наш ресурс буде задіяний для відновлення інфраструктури Донецької та Луганської областей», – наголосив губернатор.

Думку очільника області підтримали представники будкомпаній, які висловили свої пропозиції та окреслили своє бачення ситуації. Для дій у таких умовах, наголошують будівельники, потрібна чітка державна програма, яка врахувала б усі тонкощі та деталі відновлення життєдіяльності цих областей.

Слід зазначити, що допомога постраждалим районам Донеччини та Луганщини надходить від різних громадських, доброчинних, релігійних організацій з багатьох областей України.

Так, від Церков християн віри євангельської Рівненської області до Слов’янська, крім продуктів і предметів першої необхідності, направлено 15 т покрівельних та інших будматеріалів, кошти на придбання лісоматеріалів. Будівельні матеріали, які попрямували з Полісся на Донбас, допомогла закупити рівненська «Місія без кордонів».

Як зазначив Прем’єр-міністр, уряд буде звертатися до міжнародних донорів за допомогою у відновленні інфраструктури й розробці постреабілітаційної програми Донецької й Луганської областей.

Економіст А. Новак підтверджує, що самотужки відновити інфраструктуру та економіку Донбасу Україні не під силу. Навіть якщо вдасться змусити представників українського великого бізнесу інвестувати в регіон чи забрати в них майно, потім, на думку економіста, для відновлення економіки цього регіону все одно не обійтись без партнерства з західними провідними компаніями, без їх технологій підприємства Донбасу не зможуть вийти на нові ринки збуту.

Більшість іноземних партнерів України погоджуються надати фінансову допомогу для відновлення зруйнованих АТО регіонів. Але спершу необхідно провести спільну оцінку тих збитків, яких зазнали ці території. Про це йшлося на зустрічі міністра фінансів України О. Шлапака з віце-президентом Світового банку у регіоні Європи та Центральної Азії Л. Так 18 вересня 2014 р. «Перша місія, яка проводитиме оцінку має приїхати наприкінці вересня. Це буде спільна оцінка ООН, ЄС та Світового банку. Необхідно визначити збитки, втрати і вартість реконструкції. Ідея полягає в тому, щоб ідентифікувати пріоритетні зони та сектори. Ми вже працюємо з ООН та Євросоюзом по визначенню вартості потреб для біженців», – зазначила Л. Так.

Готовий сприяти Україні в наданні допомоги жителям звільнених територій у зоні АТО Євросоюз. Про це під час зустрічі з віце-прем’єром В. Гройсманом заявив директор з гуманітарних питань та цивільного захисту Єврокомісії Жан-Луї де Броувер. Єврокомісія прийняла рішення направити на потреби Східної України і переселенців 2,5 млн євро.

Підтримує програму інвестицій на відновлення Донбасу, якщо він залишиться територією України, і член Європарламенту Р. Хармс. «Якщо ми побачимо вільні чесні вибори, у тому числі і на Донбасі, і якщо він реально залишиться частиною України, я повністю підтримую програму інвестицій, особливо з ЄС», – зазначила Р. Хармс. Головне, щоб гроші з ЄС потрапити в «правильні руки», додала вона.

Європейський банк реконструкції та розвитку також готовий співпрацювати з Україною в перспективі відновлення Донбасу, інфраструктурних проектів в Україні, а також проектів енергоефективності. Ці питання обговорювали під час зустрічі віце-прем’єр-міністра України В. Гройсмана і першого віце-президента ЄБРР Ф. Беннетта.

У грудні 2014 р. планується провести Міжнародну донорську конференцію щодо допомоги Україні. За словами заступника міністра закордонних справ України О. Зеркаль, Україна готує стратегію реформ, яка буде зав’язана на Угоді про Асоціацію, і представить її під час донорської конференції. «Кожен донор буде вибирати з нашої програми той напрям, який його найбільше цікавить. Це означає, що ще на етапі підготовки стратегії ми повинні визначити орієнтовний обсяг фінансування за кожним напрямом», – пояснила дипломат. Відповідаючи на запитання, чи йдеться про надання Україні грантів або кредитів, заступник міністра заявила: «Мова йде виключно про донорські, тобто безповоротні засоби».

Під час тристоронньої зустрічі в Мінську Президент України П. Порошенко запросив Росію, Білорусь і Казахстан взяти участь у конференції щодо створення донорського фонду відновлення Донбасу.

Уже на сьогодні зголосилися надати допомогу в післявоєнному відновленні Донецької та Луганської областей ряд країн світу. Під час зустрічі Президента України П. Порошенка з генерал-губернатором Канади Д. Джонстоном, яка відбулася 17 вересня 2014 р., останній запевнив главу Української держави в готовності Канади надати Україні 3 млн дол. додаткової гуманітарної допомоги для жителів Донбасу, постраждалих від військових дій.

Готові надати допомогу Україні для відновлення інфраструктури Донбасу, а також допомагати Україні подолати гуманітарну кризу на Сході країни Нідерланди. Про це повідомив міністр закордонних справ Королівства Нідерланди Ф. Тіммерманс на зустрічі з головою МЗС України П. Клімкіним і віце-прем’єром В. Гройсманом.

Федеральна Республіка Німеччина надасть Україні 500 млн євро на відновлення інфраструктури Донбасу в рамках механізму спецфонду, який створено з цією метою у вересні.

Україна і Туреччина домовилися про співпрацю у відновленні інфраструктури Слов’янська і Краматорська. Уповноважений з прав людини ВР В. Лутковська домовилася з координатором програми Агентства зі співпраці та координації Радміну Туреччини Х. Болатом про співпрацю в сприянні відновлення соціальної інфраструктури у звільнених від терористів районах Донецької та Луганської областей, зокрема, у містах Слов’янську і Краматорську. Ідеться, насамперед, про відновлення дитячих садків, шкіл, закладів охорони здоров’я та ін.

Усвідомлюючи важливість стабілізації ситуації в Україні, має намір надати допомогу у відновленні східної частині України, яка постраждала від збройного конфлікту, Японія. Про це з трибуни Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку сказав прем’єр-міністр Японії Сіндзо Абе.

Міжнародний комітет Червоного Хреста повідомив про намір надати допомогу жителям Донбасу, чиї будинки було пошкоджено внаслідок бойових дій. Також буде надано матеріали й експертну підтримку для ремонту міської водопровідної мережі. Організація також надасть матеріали для ремонту дахів і вікон у лікарнях Донецька та Лисичанська Луганської області.

США та Австралія також нададуть допомогу у відновленні районів Донбасу, які постраждали в результаті дій бойовиків. Про це повідомили віце-президент США Д. Байден та прем’єр-міністр Австралії Т. Ебботт.

Рухаючись у Європу разом з Донбасом, потрібно шукати там найкращі та найбільш прийнятні для Донбасу європейські практики. Однією з них може бути соціально-економічна модель, яка діє у Корпорації «Мондрагон» (Mondragon Corporation), що розташована в Іспанії в Країні Басків.

Корпорація «Мондрагон» складається з робітничих кооперативів, працівники яких є співвласниками компанії, мають частку у її прибутку чи збитку і демократично обирають собі керівництво (така економічна демократія в дії). Головною сферою діяльності корпорації є промислове виробництво. Для прикладу, вона виробляє обладнання для компаній Siemens та General Electric. Про те, що така модель є досить успішною, свідчать цифри. Так, Корпорація Мондрагон налічує 289 компаній і кооперативів; понад 92 тис. робітників (з яких 80 % є членами кооперативу і реальними співвласниками); має понад 14 млрд євро сукупного річного доходу; має представництва в 41 країні; здійснює продажі більш ніж у 150 країнах; має 15 технологічних центрів.

Також варто зазначити, що Корпорація Мондрагон заснована католицьким священиком Хосе Марією Арізмендіаррієтою у 1956 р. в умовах великих злиднів та безробіття в Країні Басків. І за майже 60 років вона перетворилася на провідну промислову групу Іспанії, що забезпечує роботою велику кількість іспанців і виробляє високотехнологічні продукти.

Донбас нині перебуває у схожих умовах, і така модель для нього може стати вирішенням існуючих соціально-економічних суперечностей.

Непроста економічна та політична ситуація, що склалася сьогодні на Сході України, вносить відчутні корективи в ділове життя. З одного боку, ми спостерігаємо спад економіки й недовіру інвесторів до українського ринку, з іншого – перед нами відкриваються нові можливості та перспективи для розвитку проектів у посткризовий період.

Експерти та аналітики сходяться на думці, що оновлення Донбасу повинно бути комплексним. Якщо вкладати значні кошти в регіон, то потрібно розв’язувати його глибинні проблеми, робити стратегічні інвестиції, аби не витрачати кошти даремно. Потрібні проекти, масштабна програма, де були б прописані джерела фінансування, періодичність надання коштів, компанії, які брали б участь у програмі. Варто залучати західних інвесторів, модернізувати виробництво тощо. Потрібно вибудовувати роботу так, щоб покращити інвестиційних клімат у регіоні, надавати пільги для потенційних інвесторів тощо.

Особлива увага держави має бути спрямована на підтримку представників малого та середнього бізнесу. Тому, що вони можуть стати не тягарем для держави, а, навпаки, тими, хто допоможе якнайшвидше вийти з кризи.

Разом з тим, експерти стверджують, що не слід починати фінансування великих інфраструктурних проектів на Донбасі до завершення бойових дій у регіоні (Матеріал підготовлено з використанням інформації таких джерел: rada.gov.ua, nbnews.com.ua/ua/blogsuazmi.org, agravery.com/ua, espreso.tv, tsn.ua, www.newsru.ua, dt.ua, portala4.pl.ua, ua.dmitryfirtash.com, vidomosti-ua.com, thekievtimes.ua, zik.ua, ridna.ua, segodnya.ua, obs.in.ua, www.svoboda.org.uawww.umoloda.kiev.ua, telegraf.com.ua, p-p.com.ua, www.unn.com.ua, ua-energy.org, zik.ua, forbes.ua, procherk.info, ngp-ua.info, www.chve.org.ua, vgolos.com.ua, www.unn.com.ua, www.volynpost.com, for-ua.com, novezakarpattya.com, newsone.com.ua, www.pravda.com.ua, 24tv.ua, tvi.ua, zaxid.net, www.epravda.com.ua).