М. Дем’яненко, наук. співроб. СІАЗ НБУВ

Глобальний розвиток людства: стратегії, загрози, тенденції

 

Сьогодні людство переживає глибоку трансформацію, що супроводжується фундаментальними змінами в соціально-економічній структурі суспільства, а науково-технічний прогрес та створення загального інформаційного простору, єдиних загальносвітових систем в економіці, фінансах, технологіях, політико-правовій, культурній та інших сферах призвело до глобалізації людської цивілізації.

За таких умов необхідно розробляти нові підходи, щодо перспектив розвитку та протидії глобальним проблемам людства. Разом з локальним (у межах однієї країни, регіональним) рівнем, проте більш інформативним, є аналіз глобальних особливостей майбутніх тенденцій розвитку людства. У цьому контексті можна виокремити два основні напрями – глобальні стратегії та загрози. Причому досить часто вони взаємопов’язані, оскільки ігнорування останніх може унеможливити подальший розвиток загалом.

Зауважимо, що питання стратегій глобального розвитку та протидії актуальним глобальним проблемам перебуває у центрі уваги світової спільноти, воно постійно обговорюється на різних міжнародних форумах. Зокрема, «Велика сімка» або G7 – міжнародний клуб урядів семи високорозвинутих країн світу (США, Японія, Німеччина, Велика Британія, Франція, Італія, Канада). Лідери цих країн регулярно зустрічаються для обговорення спільних проблем і намагаються узгоджувати свою подальшу політику. Велика двадцятка або G20 є групою міністрів фінансів та керівників центральних банків 20 економік: 19 з найбільших економік світу та Європейського Союзу. Загалом, економіки G20 становлять 90 % світового ВНП, 80 % світової торгівлі (включаючи внутрішню торгівлю у ЄС) та дві третини населення світу. Незважаючи на те що основною тематикою цих організацій є економічні питання, на цих форумах активно обговорюються і політичні кризи, військові конфлікти, інші локальні та глобальні питання.

Існують також  міжнародні неурядові організації, як наприклад – Всесвітній економічний форум – міжнародна неурядова організація, діяльність якої спрямована на розвиток міжнародної співпраці. Місією організації є прагнення до поліпшення стану світу шляхом залучення бізнесу, політичних, академічних та інших лідерів суспільства у формуванні глобальних, регіональних, галузевих порядків денних. Щорічна зустріч під егідою форуму проводиться в Давосі, об’єднує близько 2500–3000 вищих керівників бізнесу, міжнародних політичних лідерів, обраних інтелектуалів і журналістів, щоб обговорити найбільш актуальні питання, що стоять перед світом.

Римський клуб, що об’єднує у своїх рядах вчених, громадських діячів і ділових людей більш ніж із 30 країн світу, стурбованих перспективами розвитку людства. Зусилля членів Римського клубу націлені на розв’язання актуальних проблем сучасності шляхом розробки нового напряму в їх вивченні.

Існують й інші організації, як наприклад – Ґрінпіс – міжнародна неурядова природоохоронна організація, основні завдання якої сприяти екологічному відродженню та привертати увагу людей і влади до збереження природи, а основними напрямами діяльності по всьому світу є участь у антиядерних питаннях і протидія таким явищам як зміна клімату тощо. Багато вчених та науковців у різних країнах також долучаються до цього процесу, досліджуючи перспективи тих чи інших тенденцій розвитку, а також виявляючи нові проблеми, які несуть потенційні загрози для людства. На окрему увагу заслуговують різні точки зору щодо глобального розвитку та загроз окремих світових лідерів і впливових людей по всьому світу.

Для того щоб краще зрозуміти, які глобальні стратегії наразі пропонуються та які проблеми є найбільш актуальними, можна проаналізувати діяльність вищезгаданих організацій та позицію окремих впливових лідерів. Але зауважимо, що існують також альтернативні думки щодо прогнозів глобального розвитку та загроз, які подекуди досить гарно аргументовані та заслуговують на увагу, а окремі експерти досить скептично відносяться до діяльності окремих з вищезгаданих організацій.

Тим не менше, відзначимо, що авторитетна міжнародна неурядова організація Римський клуб наразі серед головних сучасних проблем людства виділяє зміну клімату, масове безробіття й уповільнення економічного зростання та разом із цим дає поради щодо їх розв’язання. Як повідомляють в організації, незважаючи на економічне зростання останніх 30 років у  розвинутих країнах, добробут більшості людей на планеті не покращився. Розрив між багатими й бідними збільшується, мільйони людей залишаються без роботи, а рівень реальної заробітної плати в багатьох країнах продовжує падати.

На думку багатьох економістів, відповіддю на ці виклики має бути прискорення темпів економічного зростання. Але, наприклад Г. Макстон та Й. Рандерс вважають, що продовжувати нинішній шлях розвитку світової економіки не тільки неправильно, а й украй нерозумно, оскільки це лише погіршить проблеми світу. На їхню думку, виходом із ситуації є переосмислення визначення оплачуваної роботи, справедливе оподаткування бізнесу, обмеження торгівлі в разі необхідності, введення безумовного базового доходу для найбіднішої третини населення та збільшення тривалості оплачуваної відпустки. Г. Макстон та Й. Рандерс розуміють, що деякі з їхніх пропозицій є радикальними і зіткнуться з опозицією, але вважають, що політики зможуть їх прийняти (URL: http://www.dw.com/uk/a-19548535). Разом з цим окремі аналітики не поділяють побоювання Римського клубу та посилаються на інші дослідження, згідно з результатами яких, наприклад, питання зміни клімату та перенаселення планети не несуть глобальних загроз (URL: http://www.protiproud.cz/ru/politics/7814.htm).

Увага світового співтовариства, яке переймається питаннями глобального розвитку, постійно зосереджена на різних  міжнародних форумах, таких як G7 та G20, які відбуваються щорічно. На саміті «Великої сімки», який проходив навесні 2017 р. в італійському місті Таорміна, США, Великобританія, Канада, Франція, Італія, Німеччина і Японія обговорили питання, що стосуються зміни клімату, боротьби з тероризмом, розв’язання міграційної кризи, Росії, Сирії, а також допомоги африканським країнам у боротьбі з епідеміями і голодом. Також було прийнято підсумкову декларацію, у якій учасники окреслили коло актуальних проблем – боротьба з тероризмом, зміцнення протистояння терористичного угруповання «Ісламська держава» в Сирії та Іраку, до речі, можна відзначити, що в питанні боротьби з «Ісламською державою» було досягнуто успіху, оскільки остання значно зменшила сферу свого впливу з того часу.

А от центральною проблемою міжнародного порядку денного G7 визначило КНДР, яка останнім часом дедалі частіше проводить ядерні випробування і тестові запуски ракет, чим тримає в напруженні не лише регіон, а й увесь світ. Тому G7 закликає міжнародну спільноту подвоїти зусилля, що спонукають КНДР дотримуватися Резолюції Ради Безпеки ООН. Про це йдеться в комюніке за підсумками саміту. «Глибоко засуджуючи ядерні випробування Північної Кореї і запуски балістичних ракет, ми готові посилювати заходи, спрямовані на досягнення цього (відмови КНДР від усіх ядерних і балістичних ракет) і наполегливо закликаємо міжнародне співтовариство подвоїти свої зусилля для забезпечення сталого, всеосяжного і повного дотримання відповідних Резолюцій Ради Безпеки ООН», – ідеться в комюніке (URL: https://www.rbc.ua/ukr/news/g7-prizyvaet-udvoit-usiliya-pobuzhdayushchie-1495896059.html).

На форумі обговорювалося також і українське питання. У підсумковому документі, зокрема, країни знову підтвердили свою підтримку Україні, заявивши, що Росія несе відповідальність за цей конфлікт. Лідери також висловили готовність посилити санкції відносно Москви, якщо цього вимагатиме ситуація.      

Серед інших тем, які торкнулися лідери у своїй заяві – економічна ситуація у світі та взаємодія з країнами Африки, у тому числі по боротьбі з міграцією. Всі країни G7 підтвердили зобов’язання тримати свої ринки відкритими і протидіяти протекціонізму, а також домовилися про партнерство в допомозі країнам Африки створювати умови для запобігання причинам масової міграції.  

Лідери G7 також спробували досягти єдності в питанні боротьби зі змінами клімату, однак, у підсумковій декларації були змушені визнати свою поразку через позицію США, які не приєдналися до консенсусу щодо перегляду Паризького угоди.    

Хоча, загалом експерти відзначили, що саміт виявився найбільш марним з усіх і не приніс ніяких конкретних рішень основних проблем. Так, засновник і президент американської дослідної і консалтингової компанії Eurasia Group, професор Нью-Йоркського університету Я. Бреммер вважає що крайній саміт G7 виявився непотрібний, оскільки країни, які є членами цієї групи, означають все менше на світовій арені (URL: https://ria.ru/world/20170527/1495237548.html).  

У зв’язку з цим ще більша увага світової спільноти була прикута до саміту G20, який проходив влітку 2017 р. у німецькому Гамбурзі, за підсумками якого лідери країн G20 прийняли комюніке. У документі, зокрема, відображені розбіжності зі США з питання клімату. «Ми приймаємо до відома рішення США вийти з Паризького угоди, – наголошується в документі, – США оголосили про те, що це дозволить негайно припинити реалізацію їх поточного національного співробітництва і підтверджує тверду прихильність до підходу, який знижує викиди вуглекислого газу за підтримки економічного зростання і покращує енергетичну безпеку».

Нагадаємо, що 1 червня 2017 р. американський президент Д. Трамп оголосив про вихід США з Паризької угоди по клімату, аргументуючи це тим, що вона перерозподіляє американські багатства на користь інших країн і це могло обернутися для США втратою 2,7 млн робочих місць до 2025 р.

При цьому лідери інших 19 країн об’єднання з найбільш розвиненою економікою підкреслили свою прихильність Паризькій угоді, згідно з якою 195 учасників форуму домовилися не допустити підвищення середньої температури на планеті до 2100 р. більш ніж на 2 градуси за Цельсієм порівняно з доіндустріальною епохою.

Таким чином, загальна позиція G20 з клімату знайшла відображення в такій фразі комюніке: «Ми разом залишаємося прихильними зниження викидів парникових газів за рахунок, в тому числі, нарощування інноваційних розробок в сфері вироблення екологічно чистої енергії та енергоефективності, та роботі над енергетичними системами з низьким викидом парникових газів».

У контексті розвитку світової фінансової системи лідери «двадцятки» підтвердили всі зобов’язання з підтримки прозорості, а також виступили за зміцнення фінансової архітектури з метою рівномірного розвитку. «Світ потребує сильних, ефективних і представницьких глобальних економічних і фінансових інститутів. І ми продовжимо роботу над їх зміцненням. Ми також продовжимо працювати над глобальною справедливою та сучасною міжнародною податковою системою», – ідеться в тексті комюніке.

Крім того, лідери G20 зобов’язалися надавати підтримку країнам, що розвиваються, у вибудовуванні прозорої фінансової системи й оподаткування. Особлива увага повинна приділятися боротьбі з корупцією, ухиляння від сплати податків, припинення фінансування тероризму та відмивання грошей.

Політики також домовилися про збереження відкритих ринків. Вони виступили проти протекціонізму, визнавши при цьому роль захисних заходів у торгівлі та верховенство Світової організації торгівлі (СОТ) у визначенні норм міжнародної торгівлі.

Окрему увагу учасники саміту G20 приділили проблемі корупції та боротьбі з нею за допомогою всіх наявних методів. «Ми продовжуємо виконувати план дій по боротьбі з корупцією на 2017–2018 роки за допомогою практичного міжнародного співробітництва та технічної допомоги», – ідеться в підсумковій заяві. Де також прописано, що підприємства, які отримують прибуток за допомогою корупційних схем, «можуть бути притягнуті до відповідальності».

Ще однією важливою темою G20 стала співпраця з Африкою, з метою створення робочих місць та економічного зростання в цьому регіоні. Як зазначається, це повинно посприяти боротьбі з міграцією. «Наші спільні зусилля сприятимуть сталому економічному зростанню і створенню робочих місць, особливо для жінок і молоді. Це допоможе в боротьбі з проблемами бідності та нерівності, які є одними з корінних причин міграції», – ідеться в документі. Також учасники порушили проблему торгівлі людьми. У підсумковій декларації наголошується, що G20 підтримує країни, які стикаються з проблемою масової міграції (URL: http://tass.ru/mezhdunarodnaya-panorama/4398932).

Очікувано саміт G20 порівняно з G7 став більш успішним у плані виокремлення ключових глобальних загроз та вироблення ефективних механізмів протидії. Це пояснюється залученням більш широкого кола учасників, які не лише  зацікавлені у розв’язанні глобальних проблем, але і мають більші фінансові можливості. У першу чергу мова йде про Китай, який останнім часом робить цілком успішну заявку на зміну глобального економічного лідерства.

До речі, у 2017 р. Китай досить успішно нагадав про себе на Всесвітньому економічному форумі в Давосі. Країну вперше представляв керівник найвищого рівня голова КНР Сі Цзіньпін. Виступ глави держави, яка забезпечує 16,5 % глобального ВВП і близько 39 % світового зростання, не зміг не привертати уваги. Присутність Сі Цзіньпіна на форумі мала особливо велике значення, і світ чекав заяв Китаю, адже на у Давосі полеміку завжди вели західні лідери, а не азійські керівники.

Китай відправив у Давос саму представницьку делегацію за всю історію своєї участі. У склад китайської делегації, крім ряду ключових міністрів і членів Комуністичної партії Китаю, були включені представники вищих бізнес-спільноти – президент найбільшого китайського інтернет-пошукача Baidu мільярдер Чжан Яцина, найбагатша людина КНР, власник холдингу «Ваньда» Ван Цзяньлінь, який пригрозив США безробіттям у разі погіршення американо-китайських відносин.

У Давосі перебував і Джек Ма – китайський підприємець, засновник і голова ради директорів компанії Alibaba Group та один з найбагатших та найвпливовіших людей Китаю, який за тиждень до форуму в Давосі зустрівся з Д. Трампом. Вони обговорювали проблеми торгівлі, сільського господарства та малого бізнесу. Також Джек Ма назвав безпідставними звинувачення на адресу Китаю в економічних проблемах США і запропонував у цьому питанні звинуватити себе, перш ніж звинуватити інших. Однією з причин ослаблення економічного зростання США Джек Ма назвав американську політику ведення дорогих воєн проти тероризму та інших ворогів за межами країни. Він звинуватив США в тому, що за останні 30 років США брали участь у 13 війнах, даремно витративши 14 трлн дол. замість того, щоб інвестувати кошти в інфраструктуру і витрачати гроші на власний народ, на освіту.

Бізнесмен також висловив упевненість у тому, що торгової війни між Китаєм і США не буде, оскільки вона стане катастрофою для всього світу. Наслідки торгової війни між найбільшою у світі і другою за величиною економіками, на думку Джек Ма, можуть бути дуже серйозними.  

Примітно, що основні тези і акценти Джека Ма і глави Китаю Сі Цзіньпіна, зроблені під час своїх виступів у Давосі у 2017 р., опинилися в основному співзвучними.

Безсумнівно, у президента Китаю головне завдання – забезпечити світове лідерство своєї країни, через підтримку процесів глобалізації. Фактично візит лідера КНР у Давос означає заявку на зміну глобального економічного лідерства і стає очевидно, що тепер першу скрипку в глобалізації відіграють не старі лідери, а саме Китай. Експерти зауважують, що Сі Цзіньпін перехопив стратегічну глобальну ініціативу в американців і постав у Давосі мудрим організатором нового більш справедливого світового порядку (URL:  http://www.iarex.ru/articles/53536.html).

Заслуговує на увагу бачення майбутнього світу згаданого вище Джека Ма, яке він озвучив пізніше, вже після форуму в Давосі. На його думку, сучасний світ рухається від інформаційних технологій (ІТ) до дата-технологій (DT). Чимало людей досі не знають, що таке DT, утім, багато ще не в курсі стосовно ІТ. Інформаційні технології заміщуються технологіями великих даних. І тут не йдеться просто про якесь удосконалення технологій, це – зміна всієї філософії, це спосіб, за допомогою якого ми будемо щось створювати в майбутньому. Природно, що люди переживають стосовно цього – великі дані, штучний інтелект, обчислення – і це нормально. Але дедалі частіше люди говорять про майбутнє не з упевненістю та вірою, а із сумом та страхом, що втратять роботу. Бізнесмен зауважує, що дійсно нові технології справді можуть знищити мільйони робочих місць, але вони також можуть їх створити.

Тоді як знаменитий фізик-теоретик С. Хокінг має дещо іншу точку зору. Він вважає, що автоматизація фабрик вже викосила робочі місця в традиційному виробництві, а завдяки розвитку штучного інтелекту ця руйнівна тенденція, імовірно, серйозно зачепить середній клас, зберігши лише ті професії, які найбільше пов’язані з творчістю, управлінням, турботою про інших. Це, у свою чергу, прискорить і без того високі темпи зростання економічної нерівності в усьому світі. Інтернет дає можливість отримувати величезний прибуток дуже невеликим групам людей. Це неминуче, це прогрес, але він, на жаль, соціально руйнівний (URL: https://ukr.media/science/323283/).

Що стосується ймовірних загроз штучного інтелекту через те, що машини будуть контролювати людей, то тут Джек Ма вважає, що технології не зупинити і краще користуватися ними, щоб розв’язати проблеми, що стоять перед нами, ніж спробувати зупинити розвиток технологій. Боятися їх не варто, адже машина не має ні серця, ні душі, ні віри в людину.

Щодо майбутнього розвитку світу та глобальних загроз він зауважив, що нині слід бути дуже обережними. «Перша технологічна революція призвела до розгортання першої світової війни. Друга світова війна стала наслідком другої технологічної революції. Зараз людство переживає третій етап технологічної революції. Тож Третя світова війна повинна вестися проти хвороб, бідності та забруднення навколишнього середовища... Світ перестає бути інклюзивним. Замість G20 нам потрібні сотні В200. Проблем сьогодення настільки багато, що їх не може вирішити жоден уряд та жоден бізнес, нам слід працювати разом. Якщо ми цього не зробимо, світ стане ще жорстокішим», – підсумовує  Джек Ма (URL: https://espreso.tv/article/2017/09/22/cherez_30_rokiv_vse_bude_zrobleno_
v_interneti_dzhek_ma
).

Всесвітній економічний форум Давос-2018, який нещодавно відбувся, дещо змінив тематичні пріоритети. Частина учасників, однією з найбільш значних проблем цивілізації поряд зі зміною клімату та тероризмом визначили кризу глобалізації. Зокрема про це, під час виступу на форумі, заявив прем’єр-міністр Індії Н. Моді. Він вважає, що країни ізолюються одна від одної. Торгові угоди зайшли в глухий кут, багато держав зіткнулися зі скороченням транскордонних інвестицій, зростання глобального ланцюга поставок припинилося. Як наслідок – з’явилися бар’єри, які негативно впливають на людей у країнах, що розвиваються. І канцлер Німеччини А. Меркель, і президент Франції Е. Макрон відзначили ту саму тенденцію. Дух європейської єдності під загрозою. У сфері торгівлі – все більше протекціонізму, який нівелює зусилля СОТ і успіхи глобалізації.

Проте не всі учасники підтримали таку позицію. Прем’єр Великобританії Т. Мей і американський президент Д. Трамп виступили з протилежними за змістом заявами. Т. Мей запевнила, що її країна залишається прихильником вільної торгівлі і після виходу з ЄС. Трамп же нагадав, що Штати готові обговорювати взаємовигідні двосторонні торговельні угоди з усіма країнами.

Одна з ключових тем цьогорічного форуму – захист прав жінок. Вперше усіма співголовами форуму стали жінки. Боллівудський актор і режисер Ш. Хан розповів про проблеми жінок в Індії. Прем’єр Канади Дж. Трюдо закликав бізнес-лідерів наймати і просувати жінок по кар’єрних сходах, платити рівні зарплати, поліпшувати відпустки по догляду за дитиною. А також вірити жінкам, які заявляють про сексуальні домагання, що стало особливо актуальним у світлі останніх скандальних подій по всьому світу.

Традиційно обговорювалися питання екологічної енергетики та шкідливих викидів. Учасники говорили про свої досягнення та перспективи з впровадження зеленої енергетики, а також боротьбі зі шкідливими викидами. Проте і в цьому питанні не вдалося знайти загальної підтримки. Американський лідер Д. Трамп багатьох обурив. За його словами, відмова від екологічних правил, введених при його попереднику на президентській посаді, посилила бізнес. Екологічне регулювання президент США і зовсім назвав податком.

Криптовалюта також була однієї з ключових тем Давосу-2018. Розширити повноваження МВФ для ретельного вивчення криптовалют запропонував французький лідер Е. Макрон. А Нобелівський лауреат 2013 р. в галузі економіки Р. Шиллер описав біткоін як «цікавий експеримент», але ніяк не майбутнє нашої фінансової системи. Скептицизм щодо криптовалюти висловила С. Скінгслі, заступник голови Центробанку Швеції. На її думку, біткойн навіть не валюта: він не зберігає цінність, вагається і не має стабільного обмінного курсу. Замість цього Р. Шиллер звернув увагу на використання Чилі спеціальної одиниці обміну Unidad de Fomento, яка змінюється залежно від рівня інфляції і використовується для індексації виплат. А С. Скінгслі зазначила, що готівка швидко виходять з моди у Швеції і в майбутньому можливий повний перехід до «електронної крони».

Хоча, бізнес більш лояльний до криптовалюти, ніж політики та економісти. Директор Radian Partners Дженніфер Ч. Скотт і генеральний партнер і співзасновник Index Ventures SA Н. Ример дивляться в криптомайбутнє з великим оптимізмом. Останній навіть назвав криптовалюту одним з найбільш зухвалих, щедрих і глибоких винаходів, які він спостерігав у своїй кар’єрі.

Проблема мігрантів уже котрий рік поспіль залишається у центрі уваги подібних форумів. На цьогорічному Давосі актриса К. Бланшетт закликала допомогти 65 млн людей, які були переміщені в усьому світі, включаючи 22 млн біженців. Вона зазначила, що тільки 1 % переміщених осіб у світі були переселені в розвинуті країни. Країни, що розвиваються, беруть на себе це навантаження. Чверть населення Лівану – біженці, головним чином із Сирії.

У 2018 р. можуть з’явитися нові гуманітарні кризи, а це значить, що біженців може бути ще більше. П. Маурер, президент Міжнародного комітету Червоного Хреста, назвав такі вразливі регіони: Південні Філіппіни, М'янма, Афганістан, Близький Схід і значна частина Африки. А. Меркель закликала до співпраці, а не ізоляції, у рішенні міграційних проблем. І уточнила, що не хоче патерналістського підходу до країн Африки – їм потрібно допомогти стати повноцінними партнерами розвинутих країн (URL: https://lb.ua/economics/2018/01/29/388395_davos2018_glavnie_temi_world.htm)

Тобто на цьогорічному форумі в Давосі основною темою став пошук спільного бачення майбутнього у сучасному фрагментованому світі, оскільки більшість учасників погодилися з можливою загрозою такого ізоляціонізму.  

Слід також зазначити, що розробка стратегій глобального розвитку, виявлення глобальних загроз та протидії їм проводиться не лише в межах подібних форумів. Наукова спільнота, окремі дослідники та авторитетні особи постійно виявляють та прогнозують нові ризики для людства. Так, згаданий вище фізик-теоретик С. Хокінг вважає, що зараз найбільш небезпечний момент у розвитку людства. «У нас є технології, що дозволяють знищити планету, на якій ми живемо, але ми ще не вигадали спосіб покинути її. Можливо, через кілька сотень років ми створимо колонії серед зірок, але зараз у нас є тільки одна планета, і ми повинні працювати разом, щоб захистити її. Щоб зробити це, нам потрібно руйнувати бар'єри всередині країн і між країнами, а не зводити нові. Якщо ми хочемо використати свій шанс, світові лідери повинні визнати, що вони потерпіли невдачу і підвели багатьох. Ресурси все більше концентруються в руках невеликого числа людей, і ми повинні навчитися по-справжньому ділитися ними», – говорить вчений (URL: https://ukr.media/science/323283/). 

У контексті висловлювання С. Хокінга щодо створення колоній на інших планетах, хотілося б згадати заяву глави SpaceX І. Маск, озвучену наприкінці вересня 2017 р., у якій він говорив, що його компанія може не тільки побудувати місячну базу, а й навіть колонізувати Марс. Його космічний корабель вперше може бути запущений до 2022 р., а до 2024 р. – відправитися на Марс (URL: https://www.depo.ua/ukr/svit/svit/ssha-ukrayina-ta-rosiya-yak-lyudstvo-planuye-kolonizaciyu-misyacya-20171121679764). А з огляду на нещодавній успішний пуск ракети Falcon Heavy компанії Маска можна припустити, що це не «пусті слова».  

Нещодавно спеціалісти ВООЗ повідомили, що глобальне потепління створює все більше ризиків для людства. Серед іншого, мова йде про появу нових смертельних вірусів, які викличуть пандемії по всій планеті. Причиною розвитку такого небезпечного сценарію назвали процес танення льодовиків Антарктиди й Арктики. Виявляється, у товщі мерзлоти міститься понад 300 небезпечних вірусів та мікроорганізмів. Звільнення їх з льоду може матиме катастрофічні наслідки, ідеться про пандемії невідомих хвороб, оскільки організм людини не може виробити тривалого захисту вiд них. Зрештою, науковці вже давно довели зв’язок між пандеміями грипу й періодами максимальної активності Сонця. До слова, є ще одна загроза в таненнi льодовиків: з мерзлоти вивільнятиметься парниковий газ метан. Ці процеси вже відбуваються, метан поволі вивільняється з дна океанів, де перебуває в кристалізованому стані. Причиною цього стають придонні глибоководні течії, які виникають на фоні глобального потепління.

Науковці підрахували, що впродовж найближчих 15–20 років середня температура повітря на планеті буде підвищуватись. Аби пригальмувати процеси глобального потепління й застрахуватись від катастрофiчних наслідків, необхідно різко знижувати кількість викидів парникових газів – це те, що людство здатне зробити. Для цього всі країни мають об’єднатися в спiльнiй стратегії (URL: https://narodna-pravda.ua/2017/09/11/tanennya-lodovykiv-lyudstvu-zagrozhuyut-smertelni-virusy/).

Глава Католицької церкви Папа Франциск постійно виступає за роззброєння, особливо ядерне. Приймаючи в листопаді 2017 р. учасників міжнародної конференції, скликаної у Ватикані на тему роззброєння, він підкреслив, що відомо, що гонка озброєнь не знає спочинку, а видатки на осучаснення й розвиток озброєнь настільки високі, що відсувають на другий план «дійсні пріоритети страждаючого людства», якими є боротьба з бідністю, поширення миру, здійснення освітніх, екологічних проектів, розвиток охорони здоров’я та захист прав людини. «Крім того, не можемо не відчувати тривоги, якщо візьмемо до уваги катастрофічні гуманітарні та екологічні наслідки, які випливають із будь-якого застосування ядерних озброєнь. Тому, беручи до уваги навіть загрозу випадкової детонації такої зброї через будь-яку помилку, загроза її використання заслуговує на якнайрішучіший осуд, як також володіння нею, саме тому, що її існування спрямоване на логіку страху, яка стосується не лише сторін конфлікту, але всього людського роду», – сказав Папа Франциск.

Він також зауважив, що зброя, наслідком якої є знищення людства, є «нелогічною навіть на військовому рівні». Врешті, справжня наука «завжди служить людині», у той час як сучасне суспільство є свідком «спотворення її проектів», можливо, започаткованих навіть для доброї справи. Вистачить згадати, що міжнародне право не змогло завадити новим державам отримати ядерну зброю. Що стає ще загрозливішим, «коли поглянути на виклики сучасної геополітики, такі як тероризм чи асиметричні конфлікти».

«Однак, здоровий реалізм не перестає запалювати вогні надії в нашому невпорядкованому світі. Нещодавно, наприклад, шляхом історичного голосування в ООН, більшість членів міжнародної спільноти постановили, що ядерна зброя не лише є аморальною, але повинна також вважатися незаконним засобом ведення війни», – зауважив глава Католицької церкви (URL: http://catholicnews.org.ua/papa-isnuvannya-zbroyi-zdatnoyi-znishchiti-lyudstvo-ie-nelogichnim).

Гарним прикладом для інших стала найбільша кондитерська корпорація Mars Inc., яка також долучилася до розв’язання глобальних проблем та взяла на себе зобов’язання щодо досягнення цілей сталого розвитку ООН. 5 вересня 2017 р. Mars Inc. заявила про початок реалізації оновленого Плану сталого розвитку для наступного покоління, для чого в найближчі роки буде виділено 1 млрд дол. Пріоритетними для компанії стали три напрями: здорова планета, процвітаюче суспільство, а також правильне харчування та добробут. Керуючись корпоративними принципами, Mars докладає додаткових зусиль для сталого розвитку глобального бізнесу, щоб розпочати системні зміни на користь людству та планеті.

Стратегічно План зорієнтований на те, щоб забезпечити надійне джерело сировинних ресурсів, одночасно роблячи внесок бізнесу у боротьбу зі змінами клімату, а також за збереження земельних та водних ресурсів. Одна з цілей – зменшення впливу на навколишнє середовище, відповідно з тим, що, за думкою вчених, необхідно для підтримання здорової екологічної ситуації на планеті: енергозбереження, економія земельних та водних ресурсів, скорочення викидів парникових газів. Сьогодні компанія як ніколи усвідомлює, що не зможе розвиватися та процвітати, якщо планета, люди й суспільство, від яких вона залежить, не будуть здоровими та процвітаючими (URL: https://www.unian.ua/society/2124381-mars-inc-zaproponuvala-ambitniy-plan-dlya- virishennya-globalnih-problem.html).  

Міжнародна команда науковців на чолі з професором К. Браєром у Технічному університеті міста Лаппеенранта у Фінляндії працюють над питанням забезпечення потреб людства в електроенергії виключно за допомогою відновлюваних джерел. Для цього вони проаналізували численні масиви даних щодо споживання енергії, розвитку демографічної ситуації та погодних умов у всіх регіонах світу. Результати проведеного спільно з міжнародною мережею Energy Watch Group дослідження вперше були представлені на Кліматичній конференції ООН, яка проходила в німецькому Бонні.

К. Браєр переконаний, що відмовитися від використання корисних копалин – до 2050 р. – можливо. Причому витрати будуть меншими, ніж за нинішньої системи! Енергетичний поворот уже не є питанням технологічної здійсненності чи економічної рентабельності, а питанням політичної волі. На його думку, ключовими елементами енергозабезпечення в довготривалій перспективі будуть сонячна енергетика та використання акумуляторів. Причина, за його словами, полягає в стрімкому зниженні вартості виробництва. Фінські науковці прорахували сценарій, за яким частка сонячної енергетики у світовому енергетичному міксі збільшиться до 37 % у 2030 р. та майже 70 % 2050 р. 18 % прийдеться на вітрову енергетику, 8 % – на гідроенергетику, 2 % – на біоенергетику. При цьому співвідношення часток електроенергії з різних джерел від регіону до регіону, звісно, різнитиметься: у Північних Європі та Азії ситуація виглядатиме інакше, ніж в Африці, де частка сонячної енергетики має стати ще суттєво більшою.

Науковці врахували і майбутні демографічні зміни – вони виходять з того, що населення планети до 2050 р. зросте майже до 9,7 млрд, які споживатимуть вдвічі більше енергії, ніж сьогодні. Перехід на відновлювані джерела, згідно з розрахунками фінських науковців, буде вигідний і для економіки та приватних споживачів: порівняно із сьогоднішнім днем витрати на виробництво електроенергії (включно з утриманням ЛЕП та акумулюванням) знизяться на 25 %.

Світовий перехід на більш сприятливу для клімату енергетику, безумовно, вплине і на ринок праці. На сьогодні близько 19 млн людей у світі працюють у сфері енергетики, половина з них – у вугільному секторі. У разі глобального переходу на відновлювані джерела енергії ці робочі місця зникнуть, але замість них з’явиться майже вдвічі більше, ніж сьогодні, робочих місць у «зеленій» енергетиці, передусім у секторі сонячної енергетики, виробництві акумуляторів та вітровій енергетиці.

Якщо реорганізувати світову енергетику за моделлю, яку прорахували фінські науковці, вдасться досягнути суттєвого зменшення обсягів викидів парникових газів. А це – основне, що потрібно для досягнення закріпленої в Паризькій кліматичній угоді мети утримувати збільшення середньої температури Землі на рівні нижче двох градусів за Цельсієм порівняно з доіндустріальною епохою. Частка парникових газів, які викидають в атмосферу енергетичні підприємства, нині становить близько 20 %. Модель команди Браєра передбачає зменшення цих викидів на понад 80 % до 2030 р. (URL: http://www.dw.com/uk/глобальна-енергетична-революція-наближається/a-41358779).

Водночас генеральний секретар Всесвітньої вітроенергетичної асоціації Ш. Ґзенґер менш оптимістично налаштований. Сам по собі, керуючись лише ринковими механізмами, енергетичний переворот не відбудеться, йому потрібна політична підтримка. «Я сподіваюся, що ми в цьому питанні матимемо достатньо тиску з боку громадськості на політиків, які приймають рішення, у всьому світі», – каже він. На жаль, наразі бачимо, що політичної волі недостатньо, а уряди країн та окремі впливові політики залишаються під впливом великих лобістських груп, які й надалі штовхають до того, аби інвестувати в традиційну енергетику.

Таким чином, можна констатувати, що світове співтовариство намагається адекватно реагувати на ті виклики, які перед ним постійно з’являються. Поряд із вже традиційними проблемами, такими як кліматичні зміни, які вже зараз призводять до екологічних катастроф по всьому світу, тероризмом, військовими конфліктами, загрозою використання ядерної зброї, соціальними та гуманітарними глобальними проблемами постійно виникають все нові. Наявний науковий, технічний, фінансовий потенціал за умови наявності політичної волі та консолідації зусиль наразі ще дають змогу запустити механізм ефективної протидії глобальним проблемам людства та будувати стратегії розвитку. Хоча окремі суб’єкти не до кінця розуміють можливі наслідки таких проблем, або ж просто ігнорують їх, ставлячи свої національні чи індивідуальні інтереси над глобальними. Що, у свою чергу, робить намагання більш свідомих суб’єктів малоефективними.  

 

Дем’яненко М. Глобальний розвиток людства: стратегії, загрози, тенденції [Електронний ресурс] / М. Дем’яненко // Україна: події, факти, коментарі. – 2018. – № 4. – С. 41–52. – Режим доступу: http://nbuviap.gov.ua/images/ukraine/2018/ukr4.pdf. – Назва з екрану.