Результати діяльності українського парламенту на початку сьомої сесіїІ. Рудь, мол. наук. співроб. ФПУ НБУВ

 

 

Верховна Рада України: результати роботи та експертні оцінки прийнятих рішень (січень – лютий 2018)

 

На початку 2018 р. Верховна Рада розпочала сьому сесію VIII cкликання. Народні обранці у своїй законодавчій роботі протягом означеного періоду торкнулися цілого ряду важливих питань.

Серед них, зокрема, слід назвати такі: ВР України ухвалила законопроект «Про реінтеграцію Донбасу», внесла правки в Закон України «Про деокупацію Донбасу», враховуючи запити суспільства, активізувала свою роботу в питанні про Антикорупційний суд.

Крім того, Верховна Рада прийняла Закон «Про приватизацію державного майна». Відтак було визначено кількість підприємств, що підлягають приватизації у 2018 р.

Торкнулися народні обранці і питань соціального спектра. Зокрема, ВР України внесла правки до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей № 5027» (Військовослужбовцям за контрактом рядового, сержантського та старшинського складу виплачуватимуть компенсацію за оренду житла), набрав чинності Закон України «Про посилення відповідальності за несплату аліментів».

Поряд з тим потребує невідкладного рішення питання визначення керівника Нацбанку України. Голова Верховної Ради А. Парубій заявив, що Верховна Рада в лютому нарешті призначить нового керівника Національного банку України.

Щодо конкретного аналізу початку роботи Верховної Ради України експертне середовище зосереджувала увагу на такому.

18 січня Верховна Рада в другому читанні розглянула і проголосувала за законопроект «Про реінтеграцію Донбасу», який вперше визнає РФ – агресором.

Законопроект про реінтеграцію Донбасу прийняли в першому читанні 6 жовтня минулого року. Розгляд законопроекту супроводжувався бійками і блокуванням президії, а депутат Ю. Левченко запалив димову шашку в сесійній залі. У результаті творці документа погодилися виключити з нього положення про Мінські угоди і включити в нього питання Криму.

Документ вперше офіційно фіксує, що Російська Федерація є ініціатором збройної агресії проти України та окупантом частини української території. Це означає, що Україна більше не проводить АТО, а вживає заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, стримування і відсічі російської збройної агресії в Донецькій та Луганській областях. Законом передбачається, що терористичні організації «ДНР» та «ЛНР» називатимуться «представниками окупаційних адміністрацій РФ».

Згідно із законопроектом, Україна не відповідатиме за дії окупантів на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей. Водночас українська влада збиратиме інформацію про всі порушення, які там здійснюються, аби потім притягти Росію до відповідальності.

За фізичними та юридичними особами зберігається право власності на майно, у тому числі на нерухоме майно і землю на окупованій території, якщо вони здобули його відповідно до чинного законодавства України.

Об’єднаний оперативний штаб ЗСУ визначається законопроектом як головний орган, якому будуть підпорядковані сили ЗСУ і всі, кого залучають до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, стримування і відсічі російської збройної агресії в Донецькій та Луганській областях (URL:https://24tv.ua/zakon_pro_reintegratsiyu_donbasu_
uhvaleno_radoyu_n914043. 2018. 18.01
).

6 лютого 2018 р. Верховна Рада внесла правки в закон про деокупацію Донбасу № 7163, якими усунула неузгодженості у питанні продовження дії військово-цивільних адміністрацій у Донецькій і Луганській областях.

Голова ВРУ А. Парубій заявив, що правки, внесені до закон,  є як технічно-юридичними, так і змістовими – усувають неузгодженості щодо продовження дії військово-цивільних адміністрацій у Донбасі.

Секретар парламентського комітету з питань національної безпеки і оборони І. Вінник зазначив, що це питання комітет міг узгодити сам, але вирішив озвучити його в залі Верховної Ради, оскільки законопроект мав резонанс.

Спікер парламенту додав, що обговорювати правку немає сенсу, оскільки з пропозицією комітету депутати ознайомилися під час обіду. Після цього 228 голосами Верховна Рада ухвалила зазначені правки. Голова ВРУ А. Парубій пообіцяв, що якщо апарат встигне внести їх у закон, то він наприкінці засідання привселюдно його підпише.

Слід зазначити, що раніше в законі була прописана правка, яка передбачала строк дії військово-цивільних адміністрацій до 28 лютого 2018 р. Під час голосування за закон було внесено іншу правку, яка повністю виключає строковість ВЦА (URL:https://www.pravda.com.ua/news
/2018/02/6/7170761/. 2018. 6.02)

У січні 2018 р. Верховна Рада також прийняла закон про приватизацію державного майна. Відтак близько 100 підприємств підлягають приватизації у 2018 р. За відповідне рішення проголосували 266 народних депутатів.

Закон встановлює спрощену класифікацію об’єктів приватизації на об’єкти малої та великої приватизації; вимоги до покупців об’єктів приватизації та обмеження щодо їх участі в приватизації; відповідальність за недостовірність, неповноту представлених документів; розширено коло об’єктів, які можуть підлягати приватизації.

Також у законі про приватизацію держпідприємств змінюється підхід до продажу малих і великих підприємств. Новий закон чітко встановлює 11 місяців для об’єктів великої приватизації та п’ять місяців для малої. Якщо вартість активів підприємства за останній рік перевищила 250 млн грн, то це об’єкт великої приватизації, який буде продаватися з залученням радника, усе менше – це мала приватизація, яка буде проходити виключно на електронних платформах.

Документ також встановлює чіткий порядок приватизації; вимоги до формування і затвердження переліків об’єктів, що підлягають приватизації; порядок прийняття рішення про приватизацію. Ініціювати приватизацію об’єктів зможуть державні органи приватизації, уповноважені органи управління, інші суб’єкти управління об’єктами державної власності або покупці (URL: https://24tv.ua/rada_priynyala_zakon_pro_privatizatsiyu_derzhpidpriyemstv_
shho_zminitsya_n915193. 2018. 18.01
).

Паралельно з вирішенням питання про приватизацію держмайна у 2018 р. Верховна Рада заборонила юридичним і фізичним особам-резидентам країни-агресора брати участь у приватизації в Україні. Таку правку декількох фракцій ухвалив парламент, голосуючи за закон про приватизацію державного майна.

Так перед голосуванням доповідач закону А. Іванчук зачитав загальну поправку до ст. 8, згідно з якою не можуть бути покупцями об’єктів приватизації «Юридичні особи, бенефіціари-власники 10% і більше акцій підприємств, які є резидентом держави, визнаної Кабінетом Міністрів і ВР державою-агресором». «Вказане положення не застосується до юридичних осіб, акції яких допущені до торгівлі іноземними фондовими біржами за переліком Кабміну, окрім юридичних осіб, які є резидентами держави-агресора та фізичні особи-громадяни та/або резиденти держави, визнаної ВР державою агресором», – зачитав формулювання А. Іванчук. Після цього це рішення було підтримане більшістю народних депутатів (URL: https://www.pravda.com.ua/news/2018/01/18/7168786/. 2018. 18.01).

Широко обговорюється у стінах ВРУ і питання початку діяльності Антикорупційного суду, однак, прогрес у цьому питанні швидше має декларативний характер.

Тим не менш, 9 лютого 2018 р. Голова Верховної Ради А. Парубій заявив, що парламент вийшов на фінішну пряму в дискусії про Антикорупційний суд і прогнозує, що через півтора місяця вийде на ухвалення відповідного законопроекту. Про це А. Парубій розповів в інтерв’ю телеканалу «Рада».

Голова ВРУ А. Парубій, зазначив, що наразі є дискусія з приводу певних положень законопроекту. «Наші партнери вважають, що не всі з положень Венеційської комісії були враховані у президентському законопроекті. Я передбачаю, що між першим і другим читанням ми зможемо ці дискусії завершити і внести ці положення Венеційської комісії», – заявив А. Парубій.

За його словами, він переконаний, що під час формування порядку денного на всю сесію Ради, до нього долучать законопроект про Антикорупційний суд. «Після того має бути рішення профільного  комітету і невідкладно я це питання запропоную на розгляд Верховної Ради», – запевнив А. Парубій.

Слід нагадати що 18 січня Верховна Рада не змогла внести до порядку денного президентський законопроект 7440 про Вищий антикорупційний суд та чотири альтернативні законопроекти.

Проект закону про Вищий антикорупційний суд від Президента П. Порошенка зареєстрували у Верховній Раді ще 22 грудня 2017 р. Тоді ж у парламенті зареєстровані чотири альтернативні законопроекти від депутатів.

Слід підкреслити, що ряд міжнародних партнерів України виступили з жорсткими вимогами до офіційної влади України через президентський законопроект.

Зокрема, Міжнародний валютний фонд заявив, що проект Президента  П. Порошенка про Антикорупційний суд суперечить зобов’язанням України.

Згодом Світовий банк теж висунув свої вимоги, попередивши, що від цього залежатиме доля чергового траншу на 800 млн дол.

Євросоюз також офіційно виступив із критикою на адресу Банкової через те, що Президент, мовляв, подав законопроект про Антикорупційний суд, який суперечить обіцянкам Києва та рекомендаціям Венеціанської комісії (URL: https://www.pravda.com.ua/news/2018/02/9/7171161/. 2018. 9.02)

Як вже зазначалося вище, Голова Верховної Ради А. Парубій розраховує, що Верховна Рада в лютому призначить нового керівника Національного банку України. Про це він заявив 5 лютого на спільному з Прем’єр-міністром В. Гройсманом брифінгу в парламенті,

Зокрема, А. Парубій заявив: «Вже є подання, але потрібне рішення комітету, також я планую, що було би правильним, щоб кандидатура, яка планується на керівника Національного банку, змогла зустрітися з усіма фракціями парламенту». «Я передбачаю, що рішення комітету може відбутися ще цього тижня, але сама постановка питання на порядок денний буде залежати від того, коли буде комітет і коли відбудеться співбесіда з усіма фракціями», – додав А. Парубій. «Планую в цьому місяці, якщо не цього тижня, то наступного пленарного. Планую не затягувати з цим питанням і невідкладно поставити його на розгляд Верховної Ради», – уточнив спікер.

Раніше повідомлялося, що Президент П. Порошенко пропонує парламенту призначити Я. Смолія головою Національного банку (URL: https://www.pravda.com.ua/news/2018/02/5/7170587/. 2018. 5.02)

Разом з тим важливою проблемою діяльності ВРУ, яка впливає на швидкість прийняття рішень і результативність роботи, є питання відвідуваності засідань ВРУ народними обранцями. Депутат БПП С. Рудик, коментуючи цю проблему, заявив: «Поки не буде розглянуто законопроект про відкликання депутатів, проблема із відвідуваністю засідань ВР не буде вирішена».

Ще одним варіантом, озвученим депутатом С. Рудиком, є скорочення депутатського корпусу. Однак наразі такий засіб малореальний, зазначив депутат (URL: https://www.5.ua/polityka/yak-vidvadyty-nardepiv-prohuliuvaty-zasidannia-verkhovnoi-rady-rudyk-164642.html. 2018. 8.02).

Соціальний захист також не залишився поза увагою народних обранців, однак у цьому випадку важливим елементом будуть не стільки прийняті закони, скільки реальний механізм їх втілення.

Так, відповідно до прийнятого 8 лютого рішення ВР України військовослужбовцям за контрактом рядового, сержантського та старшинського складу виплачуватимуть компенсацію за оренду житла. Відповідні поправки Кабміну до закону про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей № 5027 ухвалила Верховна Рада.

Згідно з законом, у разі відсутності службового житла, військова частина зобов’язана орендувати його для військовослужбовців, а також членів їхніх сімей або ж виплачувати їм грошову компенсацію. Також військовослужбовців за контрактом, які не перебувають у шлюбі, можуть безкоштовно розміщувати в казармах у розташуванні військової частини, із відповідними житлово-побутовими умовами, а сімейних – у гуртожитках.

Зазначається, що згідно з попередніми розрахунками, орієнтовна потреба в коштах, необхідних для реалізації положень закону, становить 786 млн 690 тис. грн на рік (URL: https://www.pravda.com.ua/news/2018/02/8/7170994/. 2018. 8.02).

Значний суспільний резонанс викликав закон про посилення відповідальності за несплату аліментів, що набрав чинності 6 лютого 2018 р. Закон передбачає тимчасове обмеження в праві виїзду за межі України боржника, який не платить аліменти.

Також до боржника, у якого є заборгованість зі сплати аліментів у розмірі, який сукупно перевищує суму відповідних платежів за шість місяців, можуть застосовувати такі заходи: тимчасово обмежити його в праві керувати транспортним засобом, користуватися вогнепальною мисливською, пневматичною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, спорядженими гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, а також обмежити в праві полювання.

Також пропонується новий вид адміністративного стягнення у вигляді соціальних робіт, які полягають у виконанні особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, у вільний від роботи чи навчання час платних суспільно корисних робіт, вид яких визначатимуть органи місцевого самоврядування. Раніше міністр юстиції України П. Петренко анонсував, що 6 лютого почне повноцінно функціонувати реєстр неплатників аліментів, заборгованість із виплати аліментів яких становить понад шість місяців.  Міністр додав, що в цьому реєстрі будуть всі без винятку особи, які не платять аліменти, незалежно від їхнього статусу, посади або перебування на державній службі (URL: https://economics.unian.ua/finance/2383380-zaberut-prava-i-ne-pustyat-za-kordon-zakon-pro-posilennya-vidpovidalnosti-za-nesplatu-alimentiv-nabuv-chinnosti.html. 2018. 6.02)

Отже, робота Верховної Ради України протягом січня – лютого 2018 р., незважаючи на проблеми з відвідуваністю засідань, принесла очевидні результати. Ключові питання щодо статусу ОРДЛО та реінтеграції Донбасу, приватизації державного майна, статусу військовослужбовців отримали свою законодавчу оцінку. Разом з тим, на думку експертів, на сьогодні ще важко прогнозувати строки прийняття необхідних рішень, що дозволять розпочати роботу зі створення Антикорупційного суду та обрання голови Нацбанку. Однак керівництво ВРУ робить оптимістичні заяви з цього приводу.

 

Рудь І. Верховна Рада України: результати роботи та експертні оцінки прийнятих рішень (січень – лютий 2018)  [Електронний ресурс] / І. Рудь // Україна: події, факти, коментарі. – 2018. – № 4. – С. 9–14. – Режим доступу: http://nbuviap.gov.ua/images/ukraine/2018/ukr4.pdf. – Назва з екрану.