О. Кривецький, влас. кор. НЮБ НБУВ

Укрупнення судів: проблеми і перспективи

 

Судова реформа, яку передбачено Законом України "Про судоустрій і статус суддів", незабаром перекроїть карту судів в Україні. Окрім ліквідації вищих спеціалізованих судів (Вищого господарського суду України, Вищого адміністративного суду України та Вищого спеціалізованого суду України), зміни мають торкнутися судів першої інстанції, а саме: замість районних, міжрайонних, міських судів буде створені місцеві окружні суди, що об'єднають під своєю юрисдикцією декілька районів з одним, центральним судом.

Що ж на практиці означає укрупнення місцевих судів і як це відіб'ється на доступності правосуддя для пересічних людей? Читаючи норму закону про створення окружних судів, можливо хтось уявить собі новий суд у красивому великому приміщенні сучасної будівлі. Насправді, це зовсім не так. Судді залишаться на своїх колишніх робочих місцях, але формально вже відноситимуться до нової юридичної особи – центрального (окружного) суду. До речі, однією з неофіційних причин проведення такої оптимізації в суддівському співтоваристві називають проблеми з нестачею суддів. Аби справи "не гуляли" і завжди можна було сформувати склад суду, загальні суди першої інстанції вирішили укрупнити. Оптимізація поки що не торкнеться місцевих адміністративних і господарських судів.

Про укрупнення судів йшлося і на засіданні круглого столу на тему "Оптимізація системи судоустрою України: проблеми та перспективи", що відбулося у Києві за сприяння Проекту USAID "Нове правосуддя". Судді жваво обговорювали це вкрай важливе і болюче для них питання. Так (зокрема), суддя Дубенського районного суду Рівненської області О. Жуковська, зокрема, переконувала, що укрупнення, серед інших нововведень, призведе до обмеження допуску пересічних громадян до правосуддя і, скоріш за все, додасть проблем і суддям і населенню, роблячи правосуддя дорожчим і все менш доступним для людей. На її думку, Державна судова адміністрація України (ДСАУ) ще не до кінця розуміє, як відбуватиметься укрупнення установ і якими можуть бути наслідки реформаторського задуму. І дійсно, пересічним громадянам, аби дістатися до суду зі свого населеного пункту у разі, якщо справу віддадуть на розгляд судді з іншого населеного пункту, доведеться долати чималі відстані, десятки кілометрів, аби потрапити на судове засідання. І це за умов жахливого стану дорожньої інфраструктури та поганого транспортного сполучення!

Суддя Д. Мовчан (Чернівці) зазначаэ, що «нещодавно Вища рада правосуддя ухвалила обґрунтування щодо необхідності ліквідації трьох судових установ районного рівня та утворення на їх базі нової окружного суду Чернівців. Головним критерієм укрупнення судів стала оптимізація видатків державного бюджету. Хотілося б нагадати: метою судової реформи має бути забезпечення ефективного доступу до правосуддя громадян, навіть ціною збільшення бюджетних витрат, а не економія державних коштів».

На думку експерта, професора інститута права Національного університету водного господарства НУВХ, судді у відставці С. Штогуна, ДСАУ отримала вказівку згори й виконуватиме її, незважаючи на застереження суддівського корпусу. «Складається враження, що судова адміністрація навмисно не бажає бачити, у чому прихована небезпека укрупнення, і заплющує очі на непродуманість процедури. І все заради того, аби виконати поставлене кимось з високопосадовців завдання – очистити систему від «небажаних» володарів мантій. Тому процедура укрупнення може призвести до негативних наслідків», – застеріг він.

А ось О. Прудівус, голова Запорізького окружного адміністративного суду, зауважив: «У першу чергу, потрібно серйозно подумати над розробкою логістичної стратегії. Якщо йдеться про великі міста, то там уже є, так би мовити, усталені районні суди, тому, можливо, й немає сенсу їх об’єднувати. А от якщо в суді працює 3 – 4 судді, то, може, і варто їх укрупнити. У будь-якому разі до вирішення даного питання необхідно підійти дуже ретельно, а не робити це нашвидкуруч».

З ним погодилася й О. Бугайова, юрист АФ «Династія»: “Принцип доступності правосуддя означає, крім іншого, розумну територіальну віддаленість судової інституції від кожної особи, яка проживає чи перебуває в межах її юрисдикції. Це важливий фактор, який має враховуватися за будь-яких структурних змін судової системи, особливо таких кардинальних, як анонсоване укрупнення. У даному контексті оцінювати забезпечення доступності правосуддя доцільно було б тільки після визначення чітких та зрозумілих критеріїв формування округів з урахуванням чисельності населення територій, що будуть об’єднуватися, відстані від планованого місцезнаходження суду до найвіддаленішої точки округу, наявності розгалуженого транспортного сполучення в межах округу тощо. Оскільки в жодному нормативно-правовому акті таких критеріїв не передбачено, існує ризик застосування формального підходу за впровадження нововведень, наслідками якого стануть невиправдані витрати часу та коштів громадян”.

Проте, як з'ясувалося на форумі суддів, ДСАУ не поділяє занепокоєння законників з приводу створення окружних судових центрів і не бачить небезпеки в об'єднанні судів. «Мета ДСАУ – виконання указу Президента України про створення окружних судів, а питання оптимізації судів визначено нормативними документами, – зазначив голова Державної судової адміністрації України З. Холоднюк. – Завдяки об’єднанню в судах збільшиться штатна чисельність володарів мантій з певною спеціалізацією, і це задля того, аби будь-яка справа розглядалася конкретно в даному суді, а не передавалася до іншого. До того ж, залишаться приміщення районних судів, де можна буде проводити виїзні судові засідання. І як наслідок, справи розглядатимуться швидше та якісніше». Очільник ДСАУ навів приклад судової системи Канади, де справи розглядаються не тільки в центральному суді, а й у школах, клубах, тобто у максимально наближених до людей місцях. Він також зазначив, що у судовій реформі, що триває в Україні, ключовим фактором є створення незалежного та справедливого суду, діяльність якого відповідатиме європейській системі цінностей та буде спрямованою на захист прав людини, гарантованих Конституцією України. У цьому процесі, за його словами, важливою складовою є проведення оптимізації судової системи, а завдання ДСА України – прорахувати можливі ризики і виклики задля того, аби убезпечити і громадян і суддів від можливих проблем.

Так, на сьогодні кількість місцевих загальних судів – 663, а після укрупнення будемо мати близько 270 окружних судів. Наприклад, у Миколаївській області з 24 судів залишиться 7 (кількість зменшиться на 70 %), у Донецькій з 55 – 19 (65 %), у Львівській з 29 – 11 (62 %); подібної суттєвої реорганізації зазнають загальні суди й інших областей. До речі, у Києві замість 10-ти районних судів має з’явитися 5 окружних. Але очільник ДСАУ заспокоїв: чисельність працівників апарату в цих судах не скоротиться, а от кількість вакансій на посади володарів мантій зменшиться десь на 100.

Але, як визначатиметься, який з 3-4 судів, що об'єднуються, зробити центральним? За словами заступника голови ДСАУ О. Булки, враховуватиметься час, що потрібен, аби дістатися центрального суду з усіх населених пунктів, які підпадають під його юрисдикцію. Тобто, у розрахунок бралася мінімізація відстані між судом і усіма населеними пунктами на відповідній території. Проте, якщо в якомусь населеному пункті виявиться велика кількість мешканців з більшою чисельністю справ, ніж у центральній точці, то у такому разі пріоритет може бути віддано даному населенному пунктові. Ключові чинники, які враховували розробники нової карти – це щільність населення, розмір суду, навантаження у справах і матеріалах, географічне розташування, інфраструктура, транспорт. Бралася до уваги і статистика (кількість справ, що надійшли, та розглянутих), ефективність судових послуг (тривалість судочинств), географічні дані тощо. Цікаво, що в Україні кількість мешканців, яка припадає на 1 суд, – 67 тис. Втім, такого показника, як оптимальна кількість жителів для обслуговування одним судом, не існує. Тому питання розглядали у взаємозв'язку між розміром суду (тобто, кількістю суддів у конкретному суді) та кількістю населення, яке їм обслуговується.

Залишаються незрозумілими й багато інших питань. Наприклад: яким чином у старих приміщеннях буде обладнано нові місця для роботи приїжджих суддів (місце для ознайомлення та роботи зі справою, нарадча кімната тощо), як можна буде оперативно проводити збори суддів у разі необхідності?
В. Кривка, суддя Міжгірського районного суду Закарпатської області констатує: « Сьогодні судді з пересторогою ставляться до оптимізації. Думаю, це нормальна реакція. Проте, судді ще не знають, як працюватиме електронний суд. Адже, щоб запрацювали окружні суди, необхідно запровадити нові підходи в роботі електронного судочинства та відповісти на питання: як взагалі працюватиме Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система, якщо є населені пукти, де відбуваються збої в електропостачанні?» На погляд судді із Закарпаття, оптимізація, за своїми наслідками, – більш серйозна реформа, ніж утворення Верховного Суду, адже вона проводитиметься на всій території України та стосуватиметься судів, які розглядають найбільшу кількість справ.

В. Кузьмішин, голова Вінницького апеляційного адміністративного суду: «Все, що сприятиме ефективності правосуддя, необхідно втілювати в життя. Тому потрібно проаналізувати, чи будуть ефективними та доступними для людей укрупнені суди. Якщо суди у багатьох районах не будуть ліквідовані, а просто стануть філіями укрупнених судів, то ми розуміємо: доступ до суду не втрачається. З точки зору ефективності необхідно дивитися на те, як відбуватимуться судові засідання, чи необхідно буде колегії суддів їздити з одного приміщення до іншого. Якщо всі ці механізми буде налагоджено, то, вважаю, що нічого критичного не має статися».

А ось думка Голови Ради суддів, судді Верховного Суду України В. Сімоненко: «Ідея об’єднання судів сама по собі реформаторська. Але, вважаю,не варто укрупнювати одразу усі місцеві суди, розпочати
слід з маленьких
 за штатом установ, де важко забезпечуватити здійснення правосуддя. І тільки після цього буде варто поступово перейти до об’єднання інших. А з урахуванням того, що в Україні громадський транспорт не надто розвинений, можливо, має сенс забезпечити присутність учасників судового процесу в залі засідань за допомогою систем відеоконференцзв’язку та зробити такі точки доступу в сільських радах. Це буде дешевше, ніж їздити до суду в той же районний центр». Суддя вважає, що зараз існує реальна необхідність теоретичного осмислення нового етапу реформування судової системи в Україні з подальшим наближення її до міжнародних стандартів задля ефективного вдосконалення та практичної реалізації.

Нагадаємо, що, відповідно до Конституції, Президент України має повноваження до 2018 р. утворювати та ліквідовувати суди. Потім він матиме право лише вносити відповідні ініціативи до парламенту, а рішення про утворення чи ліквідацію судів прийматимуть народні депутати. Але: чи стане пропозиція Президента України щодо укрупнення судів дієвою – покаже час.