М. Дем’яненко, наук. співроб. СІАЗ НБУВ

Внутрішньо переміщені особи України: актуальні проблеми та шляхи їх розв’язання

 

Проблема внутрішньо переміщених осіб (ВПО), залишається однією з найгостріших для сучасної України. Військовий конфлікт в Донбасі та анексія Криму призвели до того, що близько 1,5 млн українців були змушені покинути власні домівки. За оцінками експертів, наша держава посідає дев’яте місце у світі за кількістю ВПО. Реагуючи на такі виклики, влада намагається підтримувати переселенців, проте наразі ситуація залишається досить складною.

24 січня 2018 р. у Києві в приміщенні прес-центру «Інтерфакс-Україна» Програма «Радник з питань ВПО», за підтримки Посольства Великої Британії, разом із представниками Міністерства тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб України та Міністерства соціальної політики презентували звіт за результатами моніторингу соціальної згуртованості та конфліктної чутливості діяльності органів влади, які стосуються ВПО.

Експерт Програми «Радник з питань ВПО», автор дослідження, І. Лоюк підкреслила, що цей моніторинг – основа для розробки заходів, щоб допомогти переселенцям стати частиною громади, до якої вони перемістилися. «Ми маємо оцінити всі фактори, як економічні так і соціальні, які заважають інтеграції, виявити упередження щодо ВПО в кожному окремому регіоні та спрямувати зусилля на вирішення виявлених проблем. Це і є виважений та розумний підхід для вирішення проблем соціальної згуртованості», – каже І. Лоюк.

Вона також зауважила, що нинішній моніторинг – двокомпонентний. Було проведено дослідження соціальної згуртованості громад, тобто наскільки вони почуваються спільнотою. Другий компонент – конфліктна чутливість рішень місцевої та національної влади. Для цього оцінювалися громади за трьома критеріями: конфліктність або толерантність, задоволення основних життєвих потреб та поляризація суспільства (URL: http://www.radnyk.org/novi-mozhlyvosti-analizu-ryzykiv-vynyknennya-konfliktiv-monitorynh-dlyamtot.html?lang=uk).

Результати моніторингу відображено в таких висновках:

1. Було виявлено достатньо високий рівень нетерпимості громад щодо основних «маркерів нетерпимості». Конфлікти на тлі нетерпимості переважно виявляються в сутичках і бійках між різними групами з залученням значної кількості осіб. Найбільшу ступінь нетерпимості було виявлено в Харківській області, найменшу – у Київській та Львівській областях. Мають бути реалізовані кампанії в регіонах, які будуть спрямовані на виховання толерантності, забезпечення сприйняття різноманітності та протидію інформаційній агресії.

Показовим є той факт, що найвищий рівень нетерпимості до ВПО був зареєстрований у Харкові та Харківській області, а найнижчий – у Київській та Львівській областях. Це дає підставу говорити про руйнування кремлівського міфу про те, що до людей з Донбасу та Півдня найгірше ставляться на Заході України, нібито, наша країна розділена ментально. А фактично на Львівщині найкраще ставляться до вихідців з Донбасу, де вони можуть зустріти не тільки гарне відношення, а й доступне житло, умови для бізнесу, нові робочі місця. Це свідчить про те, що для людей, яких свого часу медіа розділяли як ворогів, ця інформація виявилася неправдивою. Ті регіони, які один одному демонструвались як ворожі, насправді стали найбільшими побратимами та це демонструється сьогодні на яскравих життєвих прикладах і на статистичних даних. Взагалі цей історичний етап має безліч мінусів і катастроф, але, на думку деяких експертів, саме внутрішня міграція ще дасть свій історичний плюс: ще більше об’єднає українців і створить відчуття дому, незалежно від регіону. Особливо в тих, у кого такого відчуття не було і вони були сильно прив’язані виключно до власного району проживання (URL: https://24tv.ua/chergoviy_miv_kremlya_zruynovano_yak_stavlyatsya_
do_vnutrishno_peremishhenih_osib_na_zahodi_n918110
).

2. Щодо стану забезпечення основних життєвих потреб у досліджених регіонах, то найгірша ситуація склалася в Луганській та Донецькій областях, що обумовлено високим рівнем безробіття. Найкраща ситуація – у Києві, що пояснюється високим рівнем середньої заробітної плати. Проблеми з високою вартістю оренди житла у відношенні до середньої заробітної плати виявлені в Дніпропетровській, Харківській та Київській областях. У зв’язку з зазначеним необхідно вжити заходів, що будуть спрямовані на створення робочих місць для ВПО в Донецькій та Луганській областях та на формування можливостей оренди соціального житла для ВПО Дніпропетровській, Харківській та Київській областях.

3. Було виявлено системну проблему, а саме відсутність підтримки ВПО місцевими органами влади, які не розробляють програми для інтеграції ВПО та не передбачають у місцевих бюджетах фінансування їх соціальних потреб.

4. Дослідження продемонструвало загострення конфліктів у багатьох сферах групової взаємодії ВПО, представників приймаючих громад та учасників АТО. Здебільшого це зумовлено відсутністю реального публічного діалогу навколо соціально важливих рішень. Необґрунтовані рішення поряд з ігноруванням інтересів усіх сторін призводять до конфлікту та загострення протистояння навіть у тих сферах, які ще три роки тому оцінювались як безконфліктні.

5. Подальше проведення моніторингу і запобігання можливим конфліктним проявам має бути забезпечене встановленням процедур системного збору інформації про конфлікти, зокрема конфлікти з ВПО, у кожному регіоні. Оцінювання має здійснюватись, зважаючи на кількість залучених сторін та наслідки конфлікту. З цією метою варто запровадити механізм громадського моніторингу конфліктної чутливості управлінських рішень, які приймаються органами державної влади та місцевого самоврядування, зокрема рішень, які торкаються інтересів ВПО та покликані сприяти їх соціальній адаптації.

На жаль, охоплений Моніторингом перелік проблем, у силу своєї специфіки, не є вичерпним. ВПО майже щодня доводиться стикатися з цілою низкою труднощів щодо доступності житла, зайнятості, а також зі складнощами при отриманні пенсій та соціальних виплат, оформленні документів, реєстрації місця проживання тощо.

Експерти Української Гельсінської спілки з прав людини та «Донбас СОС» констатують – незважаючи на той час, що минув з початку збройного конфлікту, держава досить повільно розв’язує проблеми ВПО, при цьому іноді створюючи нові проблеми. «Після майже чотирьох років збройного конфлікту, в чинному законодавстві залишається чимало дискримінаційних положень, які завдають значних майнових та немайнових збитків для переміщених осіб. Призначення соціальних виплат ставиться у залежність від місця перебування особи, що не дозволяє їй вільно пересуватись в межах території України, а тривалі верифікації особи та місця її проживання не лише порушують право на повагу до приватного життя, але й надовго позбавляють людину її законних виплат», – заявила юрист громадської приймальні УГСПЛ у справах Криму Г. Рассамахіна (URL: https://glavcom.ua/news/derzhava-povilno-virishuje-problemi-vnutrishno-peremishchenih-osib-pravozahisniki-466686.html).

Через специфіку обліку різних державних органів невідома навіть точна кількість таких переселенців. Під час дослідження «Загублені в папірцях: дотримання соціальних прав внутрішньо переміщених осіб» було з’ясовано, що для 7 % переселенців жоден член їхньої сім’ї не перебуває на обліку в органах соціального захисту. В інших випадках на обліку перебуває лише 1–2 члени сім’ї (48 %), оскільки реєструються лише особи, які мають право на отримання тих чи інших соціальних виплат або послуг.

Внаслідок відсутності чіткої державної політики у сфері прав людини, 2016–2017 рр. стали роками дискримінації ВПО, які є пенсіонерами чи отримувачами будь-якої соціальної допомоги, а також абсолютного обмеження пенсійного забезпечення громадян України, які проживають на непідконтрольних державній владі територіях. Яскравим доказом цього є нещодавнє рішення суду на позов ГО «Донбас СОС» проти Постанови КМУ № 365, якою затверджується порядки призначення та контролю за соціальними виплатами внутрішньо переміщеним особам. «Суд визнав Постанову № 365 протиправною з вимогою її скасування. Але вона продовжує діяти. З іншого боку нечуваною виглядає ситуація зі створенням штучних бар’єрів для інтеграції ВПО – так, ті ВПО, які не претендують на додаткову допомогу від держави і відмовляються від довідки ВПО, не можуть цього зробити – вони змушені ставати об’єктами контролю незаконної Постанови № 365 під ризиком втрати своєї пенсії», – заявила координатор ГО «Донбас СОС» О. Гвоздьова.

Правозахисники зазначають, що соціальні права не обмежуються лише отриманням пенсій та виплат на дітей. «До громадських приймалень УГСПЛ внутрішньо переміщені особи звертаються також і з питань, пов'язаних із отриманням різного роду соціальних послуг; щодо працевлаштування, професійної підготовки та освіти; доступу до культури; допомоги у вирішенні житлового питання; охорони здоров'я та медичної допомоги», – говорить аналітик УГСПЛ А. Блага.

«На наш погляд уряд повинен переглянути політику захисту прав ВПО та привести нормативно-правові акти у відповідність до норм міжнародного та національного права, а також стандартів ООН та Ради Європи», – зазначила Г. Рассамахіна.

Слід зазначити, що на початку 2018 р. було представлено результати інших досліджень по проблемах ВПО, зокрема з Криму. Експерти та юристи, які проводили моніторингову роботу в цьому напрямі, також доходять висновку, що прогалини в українському законодавстві викликають системні проблеми та порушення прав мешканців тимчасово окупованих територій Криму та внутрішньо переміщених осіб з Криму. За результатами цих досліджень було представлено дорожню карту, щоб усунути існуючі дискримінаційні положення (URL: http://uacrisis.org/ua/63886-okupovani-terytorij-krymu).

Перше, що повинна зробити Україна, – встановити адміністративну процедуру документування фактів народження та смерті осіб на тимчасово окупованій території. Питання статусу осіб, які відбувають або відбули покарання в місцях позбавлення волі у Криму, також залишається невирішеним. Тому активісти вимагають від уряду розробити механізм повернення цих осіб на територію України та відновлення їхнього статусу. Український уряд повинен також затвердити законодавчі акти, які дозволять підтримати родини політв’язнів Криму.

Невирішеними залишаються проблеми, пов’язані із статусом «нерезидента», зокрема дискримінація в доступі до банківських послуг. «Для вирішення проблеми необхідно скасувати закон про вільну економічну зону “Крим” та внести законопроект, який врегулює відповідні питання», – зазначила голова правління Кримської правозахисної групи О. Скрипник.

Ще одним кроком українського уряду має стати спрощення процедури евакуації особистого майна з Криму та покращення санітарно-гігієнічних умов на пунктах пропуску.

Є. Андріюк, заступник координатора громадської ініціативи «Крим СOС», наголосила, що уряд має звернути увагу на захист персональних даних ВПО та припинити практики обміну цими даними з державними органами Російської Федерації. «Питання у тому, що, будучи в умовах військового конфлікту, ми передаємо всі персональні дані тих людей, які переїхали як переселенці або залишаються громадянами України, державі-агресору – ці дані можуть бути легко використані проти цих людей», – підкреслила вона.

Процедура паспортизації також має бути вдосконалена. «Сьогодні люди чекають на отримання паспортів до 2-х місяців і весь цей час не можуть повернутись до Криму», – говорить Є. Андріюк.

Т. Печончик, голова Центру інформації про права людини, підкреслила, що українська влада повинна вирішити питання з доступом ВПО до місцевих виборів та спростити доступ до освіти. Також необхідно спростити доступ до Криму іноземних журналістів, адвокатів та правозахисників. «Процедура видачі доступу є досить складною, бюрократичною та обтяжливою. Ми вважаємо, що ця процедура має бути змінена з дозвільної на повідомлювальну», – зазначила Т. Печончик.

Вимоги поліпшення умов життя та надання соціальних гарантій для ВПО до української влади висувають і в Парламентській асамблеї Ради Європи. У своїй резолюції ПАРЄ «Гуманітарні наслідки війни в Україні», яка була підготовлена депутатом Е. Варейкісом, ідеться про те, що розробка українською владою стратегії для внутрішньо переміщених осіб має бути одним з її пріоритетів (URL: https://www.unian.ua/society/2362168-pare-rekomendue-kievu-rozrobiti-yak-prioritetnu-strategiyu-dlya-vnutrishno-peremischenih-osib.html).

Зауважимо, що резолюція була переконливо проголосована в рамках зимової сесії ПАРЄ. «За» проголосувало 56 депутатів, «проти» – нуль, «утрималися» – 10 із 66 депутатів, які взяли участь у голосуванні. «Ухвалення всеосяжної стратегії для внутрішньо переміщених осіб, гарантування їхніх політичних та соціальних прав та їх інтеграція має бути одним з пріоритетів української влади», – ідеться у висновках, якими супроводжується резолюція. Зокрема, у резолюції зазначені пропозиції з кількома можливими програмами, які спрямовані на захист прав ВПО.

Серед інших питань у резолюції пропонується українській владі надати механізм для забезпечення права голосу для ВПО. Асамблея також закликала міжнародну спільноту провести міжнародну гуманітарну конференцію щодо України з метою залучення фінансування плану гуманітарної допомоги та розробки стратегії координації гуманітарної допомоги. Асамблея просить Банк розвитку Ради Європи створити доступні програми позик з метою підтримки житлових проектів вразливих верств населення, включаючи ВПО, які потребують постійної домівки.

За таких умов одним із пріоритетних завдань української влади та уряду зокрема, має бути поліпшення умов життя та надання економічних та соціальних гарантій для вимушених переселенців. Відмітимо, що певні досягнення в цьому контексті все ж спостерігаються. Так, з метою покращення соціального захисту внутрішньо переміщених осіб урядом прийнято Постанову від 17.01.2018 р. № 15 «Про внесення змін до пункту 3 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг».

Представляючи проект постанови, міністр соціальної політики А. Рева зазначив, що документ розроблений на виконання окремого доручення Прем’єр-міністра України про необхідність посилення соціального захисту ВПО. «Зазначеною постановою підвищується розмір грошової допомоги особам, які отримують пенсії, та сім’ям у складі яких є діти (на кожну дитину) до 1 000 гривень на місяць. Для усіх без винятку сімей вимушених переселенців збільшується граничний розмір загальної суми грошової допомоги до 3 000 гривень на місяць, та до 5 000 гривень для багатодітних сімей», – заявив А. Рева. За його словами, наразі готується проект змін до Положення про порядок призначення субсидій, яким спрощується доступ ВПО до їх отримання. Таким чином, субсидії призначатимуться на підставі декларування ними повного складу сім’ї, тобто, без необхідності реєстрації та без договору оренди житлового приміщення (URL: https://1news.com.ua/ukraine/vnutrishno-peremishheni-osobi-otrimayut-zbilshenu-shhomisyachnu-dopomogu.html).

Також Міністерством з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб у 2017 р. було розроблено Стратегію інтеграції ВПО та впровадження довгострокових рішень щодо внутрішнього переміщення на період до 2020 року, яку було затверджено Кабінетом Міністрів України. Стратегія спрямована на розв’язання державою проблеми внутрішнього переміщення громадян України та його наслідків, зокрема приймаючих територіальних громад, створення ефективних інструментів державного управління, задоволення нагальних та постійних потреб ВПО.

Начальник управління з питань ВПО та гуманітарного співробітництва міністерства І. Калупаха заявила, що відомство розробляє план реалізації Стратегії. Про це вона заявила під час звіту Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб за 2017 рік щодо виконання розпорядження Кабінету Міністрів від 11 січня 2017 р. № 8-р «Про затвердження плану заходів, спрямованих на реалізацію деяких засад державної внутрішньої політики щодо окремих районів Донецької та Луганської областей, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження» (URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-presshall/2387055-plan-zahodiv-z-reintegracii-donbasu-zvitue-ministerstvo-z-pitan-timcasovo-okupovanih-teritorij.html). За її словами, серед цілей стратегії є соціально економічна інтеграція ВПО, враховуючи інтереси приймаючої сторони, налагодження ефективної взаємодії внутрішньо переміщених осіб з приймаючими громадами.

Як відомо, крім багатьох матеріальних негараздів переселенців, існує і моральна складова, що, напевно, є найболючішою. І вона пов’язана зі стереотипним ставленням до переселенців з боку інших громадян. Тож у міністерстві звертають увагу суспільства на той факт, що термін «внутрішньо переміщена особа» не є соціальним статусом і жодним чином не вирізняє цю групу з нашої великої української громади. Усі громадяни України мають законне право проживати в будь-якій частині країни, незалежно від того, у якому з регіонів вони народилися.

Тому Міністерство з питань окупованих територій хоче ліквідувати статус ВПО в Україні. Про це повідомив заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій Ю. Гримчак. Він зазначив, що після ліквідації цього статусу це будуть «просто громадяни України, які приїхали і живуть так, як вони вважають за потрібне». За його словами, ВПО не є проблемою для місцевих громад. «Вони, навпаки, є підсиленням громад. Це збільшує потенціал громад. Бо досить значна частина людей, які переїхали – це високоосвічені, бізнесмени, активні люди. Тобто сьогодні ми хочемо зробити так, щоб статус ВПО зник на території України», – сказав заступник міністра (URL: https://dn.depo.ua/ukr/dn/ministerstvo-z-pitan-okupovanih-teritoriy-hoche-likviduvati-status-vpo-v-ukrayini-20180121712484).

Що стосується права голосу ВПО, Ю. Гримчак визнав проблему. «У нас є велика проблема, яка стосується не тільки ВПО. У тому числі і трудових мігрантів. Вони не мають права голосу. І ті пропозиції, які пропонуються нашими правозахисниками, не враховують досвід, який мають політики в нашій країні, як у нас цілими автобусами люди їздять і голосують», – зазначив урядовець. Він також нагадав, що в Україні громадяни голосують на виборах за місцем реєстрації. «Але у нас реєстрація досить тяжка. Чому? Навіть не стільки зареєструвати, скільки потім позбавити людину цієї реєстрації, якщо вона виїхала. Якщо людина написала, що хоче там виїхати, то тільки через суд. Це ціла проблема. Ми хочемо спростити це. І знову ж таки, підсилюючи здатність громад сьогодні. Це програма прийнята теж Кабміном», – зазначив Ю. Гримчак.

Разом з тим він звернув увагу на проблему реєстрації ВПО. «Цифра постійно змінюється. Умовно, 1,5 мільйона, то це точно. Це тільки ті, хто зареєстрований. Я думаю, що ще десь мільйон, а, може, й всі два, які не зареєстровані», – додав Ю. Гримчак.

Зауважимо, що, незважаючи на всі труднощі, Кабмін все ж намагається розв’язувати проблему житла для ВПО. Серед останніх таких кроків можна назвати рішення про віднесення переселенців до категорії громадян, які мають право на отримання приміщень з фондів житла для тимчасового проживання. Так, 17 січня 2018 р. уряд ухвалив Постанову № 20 «Про внесення змін до порядків, затверджених постановою КМУ від 31 березня 2004 року № 422», якою внутрішньо переміщені особи віднесені до категорії громадян, які мають право на отримання приміщень з фондів житла для тимчасового проживання, а також визначено необхідний перелік документів (URL: https://prm.ua/uryad-doruchiv-zabezpechiti-pereselentsiv-zhitlom-timchasovogo-prozhivannya/).

Також Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб у рамках реалізації в 2018 р. пілотного проекту щодо забезпечення тимчасовим житлом переселенців розподілить 51 квартиру у двох містах. «У 2017 році місто Маріуполь та місто Покровськ Донецької області отримали субвенцію з державного бюджету та виділили 50 % з місцевого бюджету на придбання житла для внутрішньо переміщених осіб. Так, в Покровську було придбано 9 квартир, в Маріуполі – 42 квартири. Це житло буде розподілене уже в поточному році між внутрішньо переміщеними особами з використанням досвіду Грузії за бальною системою», – повідомила начальник управління з питань внутрішньо переміщених осіб та гуманітарного співробітництва МінТОТ І. Калупаха (URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-presshall/2387055-plan-zahodiv-z-reintegracii-donbasu-zvitue-ministerstvo-z-pitan-timcasovo-okupovanih-teritorij.html).

У контексті розв’язання проблем ВПО не можна не згадати інші окремі проекти, які, на жаль, недостатньо масштабні, проте цілком успішно реалізовуються в Україні за підтримки органів центральної влади, органів місцевого самоврядування, міжнародних організацій, а також урядів інших країн.

Так у Львові створять Центр соціальної підтримки дітей-сиріт та внутрішньо переміщених осіб. Наприкінці січня 2018 р. депутати проголосували за ухвалу «Про створення центру соціальної підтримки осіб з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування і внутрішньо переміщених осіб». У Центрі, окрім проживання, можна буде отримати фахову юридичну та психологічну допомогу. Центр підпорядковуватиметься управлінню соціального захисту Львівської міської ради. Проект створення цього центру реалізовує Львівська міська рада спільно з Українським фондом соціальних інвестицій за фінансової підтримки уряду Німеччини.  «Ми отримали серйозну підтримку німецьких платників податків, і за ці кошти ми робимо повністю ремонт приміщення. В першу чергу ми передбачаємо цей центр для дітей-сиріт, а також і для тих, які переселилися, і це питання ми ще будемо обговорювати в робочому порядку, щоб максимально врахувати інтереси тих львів’ян, які є в потребі», – зазначив під час розгляду питання міський голова Львова А. Садовий (URL: http://city-adm.lviv.ua/news/society/social-sphere/245531-u-lvovi-stvoriat-tsentr-sotsialnoi-pidtrymky-ditei-syrit-ta-vnutrishno-peremishchenykh-osib).

30 січня 2018 р. у Кропивницькому обласному центрі зайнятості відбулася презентація проекту громадської організації «Десяте квітня» «Правова допомога внутрішньо переміщеним особам та розширення прав і можливостей громад на півдні України та в місті Кропивницький». Проектна діяльність поширюється на Одеську, Миколаївську, Херсонську та Кіровоградську області, включаючи міста, районі центри та сільську місцевість, які приймають у своїх громадах ВПО і реалізується за підтримки Управління Верховного комісара ООН у справах біженців.

У рамках проекту внутрішньо переміщеним особам надається правова допомога, здійснюється індивідуальна підтримка найуразливіших осіб з цієї категорії та гарантується екстрений індивідуальний захист. Також передбачена підтримка спільнот внутрішньо переміщених осіб. Усі види допомоги в рамках проекту надаються безкоштовно.

Під час презентації проекту представниками ГО «Десяте квітня» О. Ткаченко та Е. Зейтуллаєвою презентовано основні напрями реалізації проектної діяльності: пряма правова допомога (первинна та вторинна) ВПО та особам, які постраждали внаслідок конфлікту; організація та проведення навчальних заходів, спрямованих на покращення мирного співіснування, інтеграцію у приймаючих громадах, розвиток, посилення спроможності, зміцнення потенціалу ініціативних груп ВПО, спільнот етнічних меншин (Рома, кримських татар), неурядових організацій, які працюють із ВПО; проведення заходів, прийняття участі разом з активними представниками спільнот ВПО в робочих групах, комітетах органів виконавчої влади на місцях та органів місцевого самоврядування, задля забезпечення сприянню побудови конструктивного діалогу з органами влади, включенню ВПО до всіх державних програм захисту, тощо; інформування про наявні програми підтримки ВПО, у тому числі, з питань працевлаштування, пошуку житла, участі у програмі «Доступне житло», допомогу в підготовці документів для участі у програмі та інше; проведення правоосвітніх заходів, групових консультацій із ВПО; адвокаційна робота, спрямована на покращення загальних умов і захист прав ВПО та інше (URL: https://gre4ka.info/suspilstvo/42511-u-kropyvnytskomu-prezentuvaly-proekt-oon-dlia-vnutrishno-peremishenykh-osib-foto).

Також 31 січня цього року  на засіданні Кабінету Міністрів прийнято Постанову «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 р. № 1154 і від 5 квітня 2017 р. № 224», якою продовжено строк проведення у Львівській, Полтавській та Харківській області пілотного проекту із залучення до роботи непрацюючих працездатних громадян до 31 грудня 2018 р. та поширено досвід цього пілоту ще на три області.

Пілотний проект, який має назву «Рука допомоги», Мінсоцполітики впроваджує за підтримки Світового банку з 1 грудня 2016 р. Метою проекту є відпрацювання практики допомоги малозабезпеченим громадянам та ВПО у працевлаштуванні та повернення таких громадян на ринок праці.

Враховуючи велику зацікавленість в участі у пілотному проекті як з боку громадян, так і з боку окремих регіонів і об’єднаних територіальних громад, уряд підтримав пропозиції Мінсоцполітики щодо:

– продовження строку дії пілотного проекту до 31 грудня 2018 р.;

– долучення до реалізації пілотного проекту трьох об’єднаних територіальних громад (Баранівська міська об’єднана територіальна громада Житомирської області, Кіптівська сільська об’єднана територіальна громада Чернігівської області та Миколаївська міська об’єднана територіальна громада Донецької області);

– розширення стимулюючих механізмів створення робочих місць для учасників пілотного проекту. У 2018 р. фінансова допомога буде також надаватися діючим суб’єктами господарювання, які будуть створювати робочі місця для учасників пілотного проекту. Кошти для реалізації пілотного проекту передбачено в державному бюджеті на 2018 р. у сумі 20 млн грн (URL: https://www.kmu.gov.ua/ua/news/uryad-prodovzhiv-diyu-pilotnogo-proektu-pracevlashtuvannya-chleniv-malozabezpechenih-simej-ta-vnutrishno-peremishenih-osib).

Таким чином, констатуємо, що ситуація з ВПО в Україні залишається досить складною. Проведені дослідження та моніторинги допомагають максимально повно розкрити проблеми, що потребують розв’язання. Відзначимо, що мають місце окремі позитивні кроки з боку центральної влади, які певною мірою сприяють налагодженню ситуації з ВПО, проте необхідно забезпечити дотримання всіх прав і свобод громадян, які стали заручниками обставин. Позитивні тенденції спостерігаються і від реалізації окремих пілотних проектів на місцях. Та разом з цим в окремих регіонах маємо проблеми з інтеграцією ВПО в приймаючі громади, що проявляються у підвищеній конфліктності тощо. Але потрібно нарешті навчитися сприймати вимушених переселенців не як загрозу, а як перевагу, своєрідний національний ресурс. Серед них є досить багато інтелектуальних фахівців, успішних бізнесменів і підприємців. Вони роблять свій внесок у місцеву економіку, багато хто з них намагається «будувати мости» між Сходом та Заходом, а в перспективі вони зможуть відіграти визначальну роль для внутрішнього примирення в Україні.

 

Дем’яненко М. Внутрішньо переміщені особи України: актуальні проблеми та шляхи їх розв’язання [Електронний ресурс] / М. Дем’яненко  // Україна: події, факти, коментарі. – 2018. – № 3. – С. 34–43. – Режим доступу: http://nbuviap.gov.ua/images/ukraine/2018/ukr3.pdf. – Назва з екрану.