Н. Тарасенко, мол. наук. співроб. СІАЗ НБУВ

Відзначення 100–річчя подій української революції
1917–1921 рр.

 

Цьогоріч виповнюється 100 років від початку Української революції 1917–1921 рр. – одного із найважливіших і найскладніших періодів в історії українського народу у ХХ столітті. Вона розпочалася в умовах революційних потрясінь, які охопили Російську імперію у березні 1917 р. Основними етапами Української революції були: діяльність Української Центральної Ради, проголошення її Універсалів (березень 1917 – квітень 1918); правління гетьмана Павла Скоропадського (29 квітня – 14 грудня 1918); встановлення влади Директорії УНР; розгортання та придушення масштабного повстанського руху (грудень 1918 – листопад 1921).

У 1921 році, після кількох воєн радянської Росії з УНР, майже вся територія України опинилася під контролем окупантів. Ризький мир, підписаний у березні того ж року між радянськими урядами Росії й України та Польщею, фактично поховав самостійницькі плани урядів УНР і ЗУНР. Раніше, 1918 р. Румунія окупувала Буковину, 1919 р. до Чехословаччини відійшло Закарпаття. Долю Східної Галичини було вирішено 1923 p. на Паризькій конференції – її було приєднано до Польщі. Таким чином, до середини 1920–х років усі землі сучасної України опинилися під владою чотирьох держав. Попри це, вагомий і багато в чому трагічний досвід державницько–правової розбудови України у ці роки продемонстрував можливість цивілізованого демократичного збирання територій в єдину суверенну державу.

Українська революція стала переломним моментом вітчизняної історії. Сформована у її роки ідея державної незалежності визначила подальший перебіг історичного процесу в Україні. Сучасна Українська держава є продовжувачем державно–національних традицій, сформованих під час Української революції 1917 – 1921 років. Сьогодні Україна, захищаючи територіальну цілісність і суверенітет від російської агресії, продовжує боротьбу за незалежність, розпочату Українською революцією.

«Сто років тому почалась боротьба за те, щоб відстояти Україну. Почалася вона з російської агресії, з нападу більшовиків на Україну. Відповідно, ми можемо говорити про російську агресію, яка почалася сто років тому і триває дотепер. На жаль, ми можемо говорити про українську столітню війну за правду, за свободу, яка триває досі. І напевно, результат цієї столітньої війни залежить від того, наскільки ми засвоїмо урок наших попередників. Наскільки ми пам’ятатимемо про боротьбу наших попередників», – вважає голова Українського інституту національної пам’яті В. В’ятрович (https://novynarnia.com/2017/03/14/startuvalo–vidznachennya–100–littya–ukrayinskoyi–revolyutsiyi–2017–2021–plan–zahodiv/).

Ювілей широко відзначатиметься на державному рівні. 2017 рік проголошено Роком Української революції 1917 – 1921 років. Відповідний Указ Президент України П. Порошенко підписав 22 січня 2016 року. Цим Указом одним із пріоритетів діяльності органів державної влади на 2017 – 2021 роки визначено вшанування подій та видатних учасників Української революції 1917 – 1921 років (http://www.president.gov.ua/news/prezident–progolosiv–2017–rik–rokom–ukrayinskoyi–revolyuciyi–36651).

Указом передбачено цілий комплекс заходів із вшанування пам'яті подій початку ХХ століття. Зокрема, планується встановлення пам'ятників і пам'ятних знаків, проведення тематичних виставок архівних документів, речових пам’яток і фотоматеріалів, а також оновлення діючих експозицій музеїв, публікація наукових праць, збірок документів і матеріалів, енциклопедичних, довідкових та інших видань, присвячених 100–річчю подій Української революції 1917 – 1921 років.

Президент України доручив вжити заходів із метою завершення проектування та спорудження в столиці монумента Соборності України та його урочистого відкриття до 100–річчя проголошення Акта злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки 22 січня 2019 р.

Також має бути опрацьоване питання віднесення території урочища Аскольдова могила у Києві до заповідної території. У Черкаській області на території філії «Холодний Яр» Національного історико–культурного заповідника «Чигирин» облаштують місця, пов’язані з подіями 1917–1921 рр.

Окрім того, буде знято документальні фільми, які транслюватимуть на загальнонаціональних та регіональних телеканалах. Відповідні інформаційні матеріали про роль Української революції 1917 – 1921 років у європейській та світовій історії розповсюджуватимуться за кордоном.

«Ця робота є дуже важливою в питанні національної безпеки України. Це протистояння міфам, які поширює агресор, міфам «русскава міра» про те, що нібито Україна постала з уламків Радянського Союзу, що нібито Сталін об'єднав її в сучасних кордонах», – заявив заступник глави Адміністрації Президента України Р. Павленко.

Своєю чергою голова Українського інституту національної пам'яті В. В'ятрович зазначив, що боротьба українців за свою незалежність протягом всього ХХ століття була одним із вирішальних чинників, який поставив крапку в існуванні СРСР у 1991 р.

У цілому ідея святкування 100–річчя подій Української революції 1917–1921 рр. сформована довкола українського державотворчого процесу і військових подій того часу. Відзначення цього ювілею створює нові можливості для історичних досліджень тогочасних подій, переосмислення радянських історичних міфів, які замовчували Українську революцію або «ховали» її в так званій Жовтневій, для популяризації українського досвіду державотворення з наголосом на прагненні відмежуватися від традицій радянського періоду. У цьому контексті святкування річниці Української революції має важливе ідеологічне значення у протистоянні з Росією. Адже концепція Української революції, яка стала важливим елементом офіційного історичного наративу та важливим компонентом політики пам’яті на шляху до формування української ідентичності, повністю виштовхнула радянську історичну формулу про Жовтневу революцію і перевела її в коло подій з негативною оцінкою. Відтак в українському гуманітарному просторі термін Велика Жовтнева соціалістична революція вважається застарілим рудиментом радянської ідеології, і йому на зміну прийшов термін «жовтневий переворот», який згадується на загальному тлі Української революції 1917–1921 рр. і протиставляється українській державності.

Кабінет Міністрів України на виконання Указу Президента України від 22.01.2016 № 17 «Про заходи з відзначення 100–річчя подій Української революції 1917 – 1921 років» затвердив розроблений Українським інститутом національної пам’яті проект розпорядження щодо плану заходів з відзначення 100–річчя подій Української революції 1917 – 1921 рр. та вшанування пам’яті її учасників на період до 2021 року. Виконання пунктів плану заходів розраховане на п’ять років, з 2017 до 2021 рр. (http://www.memory.gov.ua/news/uryad–zatverdiv–plan–zakhodiv–z–vidznachennya–100–richchya–podii–ukrainskoi–revolyutsii–1917–19).

План, зокрема, передбачає проведення державних заходів з нагоди:

1) 100–річчя початку Української революції та створення Української Центральної Ради (березень 2017 року);

2) 100–річчя формування Першого українського полку імені Богдана Хмельницького та початку творення українського національного війська (травень 2017 року);

3) 100–річчя створення Генерального Секретаріату Української Центральної Ради, першого українського уряду (червень 2017 року);

4) 100–річчя проголошення Української Народної Республіки (листопад 2017 року);

5) 100–річчя проголошення незалежності Української Народної Республіки (січень 2018 року);

6) 100–річчя бою під Крутами (січень 2018 року);

7) 100–річчя затвердження Тризуба державним гербом Української Народної Республіки (лютий 2018 року);

8) 100–річчя звільнення Криму від більшовиків (квітень 2018 року);

9) 100–річчя створення Українського військово–морського флоту (квітень 2018 року);

10) 100–річчя «Листопадового зриву», українського повстання у Львові, внаслідок якого проголошено Західноукраїнську Народну Республіку (листопад 2018 року);

11) 100–річчя заснування Української академії наук (листопад 2018 року);

12) 100–річчя проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки (січень 2019 року);

13) 100–річчя Першого Зимового походу Армії УНР (грудень 2019 року);

14) 100–річчя Другого Зимового походу Армії УНР та 100–ті роковини розстрілу вояків Армії УНР біля с. Базар Житомирської області (листопад 2021 року).

Заплановано організувати:

1) у місті Києві та інших населених пунктах України тематичні міжнародні наукові, науково–практичні конференції, круглі столи, семінари, присвячені подіям та постатям Української революції 1917 – 1921 років (протягом 2017 – 2021 років);

2) тематичні інформаційні, навчально–виховні, культурно–мистецькі заходи, тематичні виставки архівних документів, речових пам’яток і фотоматеріалів, спрямованих на донесення інформації про події Української революції 1917 – 1921 років, виховання патріотизму та підвищення інтересу до історії України у громадян, передусім учнівської та студентської молоді, військовослужбовців Збройних Сил України (протягом 2017 – 2021 років);

3) за участю закордонних українців заходи з відзначення 100–річчя подій Української революції 1917–1921 років, зокрема, у місцях на території іноземних держав, пов’язаних із життям і діяльністю видатних діячів українського визвольного руху початку XX століття та діяльністю державних установ і формувань Української революції 1917 – 1921 років (протягом 2017 – 2021 років);

4) конкурс громадських проектів щодо створення інформаційно–просвітницького інтернет–порталу «Українська революція 1917 – 1921 років», а також мультимедійних та інших високотехнологічних проектів (протягом 2017 – 2018 років);

5) літературний конкурс серед письменників України «Українська революція 1917–1921 років» (протягом 2017 – 2018 років).

Завершити проектування, спорудити та урочисто відкрити у місті Києві до 100–річчя проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки (22 січня 2019 року) монумент Соборності України (протягом 2017 – 2019 років).

Встановити у м. Києві пам’ятник Голові Директорії та Головному отаману військ Української Народної Республіки Симонові Петлюрі (протягом 2016 – 2019 років).

Реалізувати Всеукраїнський науково–просвітницький, історико–краєзнавчий проект «Місця пам’яті Української революції 1917 – 1921 років», зокрема:

1) створити та забезпечити діяльність обласних науково–редакційних груп для підготовки матеріалів до проекту «Місця пам’яті Української революції» (протягом 2016 – 2021 років);

2) створити та забезпечити наповнення геоінформаційної системи «Місця пам’яті Української революції» (протягом 2016 – 2021 років);

3) забезпечити взяття на облік в установленому порядку об’єктів культурної спадщини, пов’язаних з Українською революцією 1917–1921 років, виявлених в ході реалізації проекту «Місця пам’яті Української революції»;

4) сприяти висвітленню в засобах масової інформації та на веб–сайтах місцевих органів виконавчої влади матеріалів та результатів проекту «Місця пам’яті Української революції» (протягом 2016 – 2021 років).

Забезпечити:

1) облаштування та благоустрій на території філії «Холодний Яр» Національного історико–культурного заповідника «Чигирин» місць, пов’язаних із подіями Української революції 1917 – 1921 років.

2) підготовку та публікацію наукових, науково–популярних мемуарних, енциклопедичних, довідкових, художніх та інших видань, збірок документів і матеріалів, присвячених 100–річчю подій Української революції 1917 – 1921 років, її ролі в історії України та Європи, а також життю і діяльності учасників українського визвольного руху початку XX століття.

3) відкриття постійно діючих експозицій та оновлення діючих експозицій музеїв, зокрема краєзнавчих, кімнат–музеїв, присвячених подіям та визначним діячам Української революції 1917 – 1921 років.

4) створення всеукраїнської туристичної програми «Шляхами Української революції 1917 – 1921 років».

5) розширення сучасної експозиції Музею Української революції 1917 – 1921 років Національного музею історії України та відтворення меморіальних кабінетів Голови Української Центральної Ради Української Народної Республіки М. Грушевського та першого голови уряду Української Народної Республіки В. Винниченка в історичній будівлі Української Центральної Ради (м. Київ, вул. Володимирська, 57).

6) публічну безпеку і порядок у місцях проведення пам’ятних заходів, пов’язаних із відзначенням 100–річчя подій Української революції 1917 – 1921 років та вшанування пам’яті її учасників.

7) виготовлення, розміщення інформаційних матеріалів та соціальної реклами, присвяченої подіям та постатям Української революції 1917 – 1921 років.

8) оцифрування архівних документів з історії Української революції 1917–1921 років, створення електронних архівів Михайла Грушевського та інших визначних діячів Української революції 1917–1921 років.

Здійснити:

1) випуск в обіг у встановленому порядку пам’ятних монет на відзнаку 100–річчя подій Української революції 1917 – 1921 років.

2) Випуск та введення в обіг поштових марок і конвертів присвячених 100–річчю подій Української революції 1917 – 1921 років, проведення спецпогашення.

Вжити заходів щодо:

1) спорудження меморіалів, пам’ятників, встановлення пам’ятних знаків, меморіальних дощок на честь подій та осіб Української революції 1917 – 1921 років, у тому числі виявлених в ході реалізації Всеукраїнського науково–просвітницького, історико–краєзнавчого проекту «Місця пам’яті Української революції 1917–1921 років».

2) упорядкування поховань учасників Української революції 1917 – 1921 років, зокрема на території іноземних держав.

3) найменування/перейменування об’єктів топоніміки населених пунктів, географічних назв, навчальних, культурно–мистецьких закладів на честь подій та осіб Української революції 1917 – 1921 років.

4) присвоєння навчальним закладам, з’єднанням, військовим частинам і підрозділам Збройних Сил України почесних найменувань на честь найбільш прославлених частин та найбільш прославлених воєначальників збройних формувань Української Народної Республіки та Української Галицької Армії.

Сприяти:

1) віднесенню території урочища Аскольдова могила у місті Києві до заповідної території.

2) залученню представників іноземних держав та дипломатичного корпусу, акредитованого в Україні, до участі у державних заходах з відзначення 100–річчя подій Української революції 1917 – 1921 років.

3) ініціативам громадськості, спрямованих на популяризацію подій та вшанування пам’яті учасників Української революції 1917 – 1921 років.

4) науковим, краєзнавчим дослідженням, присвячених 100–річчю подій Української революції 1917 – 1921 років, її ролі в історії України та Європи, а також життю і діяльності учасників українського визвольного руху початку XX століття.

5) розповсюдженню в іноземних державах інформаційних матеріалів про Українську революцію 1917 – 1921 років та її роль у європейській та світовій історії.

6) випуску книг, присвячених 100–річчю подій Української революції 1917–1921 років, її ролі в історії України та Європи, а також життю і діяльності учасників українського визвольного руху початку ХХ століття, за програмою «Українська книга».

7) створенню та трансляції програм, присвячених відзначенню 100–річчя подій Української революції 1917–1921 років та вшануванню пам’яті її учасників, в ефірі Національної телекомпанії України та її філій.

8) створенню художніх та документальних фільмів, присвячених подіям та учасникам Української революції 1917–1921 років.

9) широкому висвітленню заходів з відзначення 100–річчя подій Української революції 1917 – 1921 років та організації показу серії відповідних теле– та радіопередач.

10) організації та проведенню фестивалів та військово–історичних реконструкцій боїв доби Української революції 1917 –1921 років.

Для підготовки та проведення заходів щодо відзначення 100–річчя подій Української революції 1917–1921 років та вшанування пам'яті її учасників Кабінет Міністрів створив організаційний комітет, співголовами якого стали прем'єр–міністр України В. Гройсман і глава Адміністрації Президента І. Райнін. До складу комітету також увійшли міністри, інші високопосадовці та директори історичних інститутів (https://dt.ua/UKRAINE/groysman–ocholiv–orgkomitet–z–vidznachennya–100–richchya–ukrayinskoyi–revolyuciyi–1917–1921–rokiv–223313_.html).

З почсатку 2017 р. вже відбулася низка важливих заходів присвячена цьому ювілею, зокрема, урочиста сесія Верховної Ради України з нагоди сторіччя українського парламентаризму, урочисте засідання Кабінету міністрів з нагоди сторіччя першого українського уряду, міжнародна наукова конференція «Революція, державність, нація: Україна на шляху самоствердження (1917–1921 рр.)», міжнародна конференція «Переосмислення Революції 1917 року: війна, революція і державність в Україні», яку організувала Німецько–українська комісія істориків, відзначення 100 років з дня проголошення Української Народної Республіки ІІІ Універсалом Центральної Ради, ювілейні виставки, публічні дискусії та «круглі столи» у столиці та в регіонах.

Велику роботу щодо дослідження й популяризації подій Української революції 1917 – 1921 рр. проводить Український інститут національної пам’яті (УІНП). На своїх Інтернет–ресурсах УІНП пропонує широкий спектр наукових, інформаційних та методичних матеріалів, які допомагають зрозуміти суть ідей, що панували серед прогресивної української інтелігенції того часу, зрозуміти послідовність та логіку розвитку Українською революції та національно–визвольної боротьби в період 1917 – 1921 рр., співставити сторічний досвід державотворення з сучасними реаліями (http://www.memory.gov.ua/page/ukrainska–revolyutsiya–1917–21; http://www.memory.gov.ua/methodicmaterial/metodichni–rekomendatsii–do–100–richchya–ukrainskoi–revolyutsii–1917–1921–rokiv).

Варто також відзначити появу великої кількості наукових, публіцистичних, фото та відео матеріалів у мережевих ресурсах та друкованих ЗМІ, присвячених подіям Української революції 1917–1921 рр. Серед них, наприклад, «50 найвизначніших подій української революції 1917–1921» (https://www.radiosvoboda.org/a/ukrainian–revolution–1917–1921/28444030.html); «Десять «фронтменів» української революції на початку 1917–го» (https://www.radiosvoboda.org/a/revolution–1917–frontmen/28361874.html); «Січові стрільці в Армії УНР у ролі гвардії Української революції. Оцінки істориків» (https://www.radiosvoboda.org/a/28861706.html); «Гвардія Української революції: 100–річчя куреня Січових стрільців (https://www.radiosvoboda.org/a/28825317.html); «Третій Універсал – за крок до Рубікону» (https://www.radiosvoboda.org/a/28864918.html) тощо.

15 листопада 2017 р. у Києві відкрилася виставка «100 років боротьби: Українська революція 1917–1921», приурочена 100–річчю проголошення Української Народної Республіки. Експозиція з 20 банерів розміщена в центрі столиці біля фасаду ПАТ «Укрпошта». В дизайні експозиції задіяно більш ніж 250 унікальних документів та фотографій (http://www.memory.gov.ua/news/u–kievi–vidkrilas–vistavka–100–rokiv–borotbi–ukrainska–revolyutsiya–1917–1921).

За словами голови Українського інституту національної пам’яті В. В’ятровича, «завдання виставки показати весь перебіг Української революції, визрівання політичної еліти та суспільства від ідей автономії до цілковитої незалежності, та головне до готовності захищати цю незалежність із зброєю в руках. Українська революція 19171921 років один із найважливіших для нас уроків історії, який демонструє жертовність українців у боротьбі за свободу, а разом з тим застерігає як дорого може коштувати незгода між ними»,– вважає історик.

Виставка розповідає десять історій провідників революційного руху та детально висвітлює різні аспекти творення Української державності 1917 – 1921 рр. «Співробітники Українського інституту національної пам’яті вирішили підготувати цю виставку і розповісти про те, якою була революція 1917 – 1921 рр., хто її очолював, які були її здобутки і досягнення. Це важливо, оскільки радянська історіографія усіляко спотворювала цю подію, а тепер ми маємо відновлювати правдиву історію Української революції. У виставці представлена галерея видатних діячів, її лідерів, які формували ідеологію і порядок денний революційного руху»,– зазначив один з авторів виставки Я. Файзулін.

Завдяки інсталяції всі охочі можуть ознайомитися, як починаючи з весни 1917 року відбувалося становлення української держави – розбудовувався державний устрій, працювали урядові організації, вводилась українська грошова одиниця, діяла церква, розвивалися власне військо і флот, освіта й культура. Виставка діятиме півроку. Банерний варіант виставки буде розтиражовано та передано усім обласним адміністраціям до 22 січня 2018 року.

УІНП також ініціював всеукраїнський пошуковий проект «Місця пам’яті Української революції 1917–1921 рр.», у рамках якого в усіх областях будуть створені робочі групи із краєзнавців.

«На основі даних, які зберуть ці дослідники, Український інститут національної пам’яті створить онлайн геоінформаційну систему, де буде розміщена інформація про встановлені місця пам’яті Української революції. Серед очікуваних результатів проекту – до 2021 року розмістити інформацію про 10 тисяч об’єктів, а також встановити у кожному районі України не менше одного пам’ятного знаку на увічнення пам’яті учасників подій 1917–1921 років», – зазначають у прес–службі УІНП (https://novynarnia.com/2017/03/14/startuvalo–vidznachennya–100–littya–ukrayinskoyi–revolyutsiyi–2017–2021–plan–zahodiv/).

А нещодавно Інститут національної пам'яті презентував настільну гру «Українська революція 1917–1921 років» (http://www.bbc.com/ukrainian/features–41748926). Як кажуть автори – це чи не перша спроба створити «інтелектуальну історичну розвагу», присвячену подіям сторічної давності. Гра побудована за стандартною схемою – є ігрове поле і 88 клітинок–ходів, по яких рухаються гравці і вирішують різні завдання. За поле в грі слугує «Оглядова карта українських земель» С. Рудницького, яка включає до етнічної України, зокрема, Крим та Кубань. Карта поділена на шість регіонів: Київщина–Лівобережжя, Волинь, Галичина, Поділля, Південь і Схід. Грати можуть до трьох учасників чи команд. Також потрібен ведучий. Перемагає той, хто відповість на найбільше запитань щодо кожного з шести регіонів – вважатиметься, що цей гравець чи команда «об'єднали українські землі».

Питання, на які потрібно відповідати, варіюються від доволі простих (наприклад, «Столицею якого отамана було Гуляйполе?») до значно складніших («1 травня 1917–го на Сирецькому полі під Києвом відбулося військове свято «Перших квітів», де було створено першу українську частину часів революції. З неї почалося творення національних збройних сил. Як називалося це формування?»). Для кожного запитання є три варіанти відповіді. Є й «творчі» завдання, як наприклад:

  • Заспівайте перший куплет пісні–маршу, що стала гімном Українських січових стрільців;
  • Центральна Рада запровадила новий (григоріанський) календар, за яким 16 лютого 1918 року «слід рахувати першим числом місяця березоля». Порахуйте, на яку дату припав би День захисника України за старим стилем?
  • Встановіть відповідність між рангами Армії УНР (хорунжий, сотник, козак) і сучасними званнями Збройних сил України.

Багато питань мають візуальну складову – треба визначити, кого чи яке місто зображено на фото (наприклад, «Як сьогодні називається місто України, що до січня 1919 року мало назву Унґвар?»).

Деякі питання проводять паралелі з сучасними подіями («Як називалася маріонеткова «республіка», створена 12 лютого 1918 року, для відділення території від УНР і встановлення контролю над Донецьким вугільним басейном?» – один з варіантів відповідей: «Донецька Народна Республіка»).

Зрештою, є цілий блок питань про Крим, зокрема про те, яка кримськотатарська партія висунула гасло «Крим для кримців» чи в якому місті відбулося засідання першого Курултаю кримськотатарського народу, де було проголошено Кримську Народну Республіку. Всі відповіді є у правилах – їх перевіряє ведучий. Спеціально для гри виданий історичний посібник, який іде у комплекті. Як зазначають автори, гра розрахована для гравців від 14 років «до нескінченності». Утім, голова Українського інституту національної пам'яті В. В'ятрович визнає, що головна аудиторія – учні старших класів. «Цільовою аудиторією є старшокласники. Гра стане доповненням до навчального процесу, тому розповсюджуватимемо її безкоштовно серед шкіл та бібліотек, які звертатимуться до нас», – розповів історик.

Щоб отримати гру навчальному закладу чи громадській організації потрібно звернутися до Інституту зі спеціальним листом. Наразі вироблено 650 примірників гри, утім у планах – домовитися з місцевими адміністраціями про те, щоб вони могли самі її друкувати.

Отже, варто визнати, що відзначення 100–річчя подій Української революції 1917–1921 рр. є важливим фактором становлення української національної ідеї через вивчення, популяризацію й усвідомлення досвіду державотворення, аналіз історичних досягнень, помилок, традицій українського визвольного руху та їх переосмислення з точки зору сучасних державотворчих процесів.

 

Тарасенко Н. Відзначення 100–річчя подій української революції 1917–1921 рр. [Електронний ресурс] /  Н. Тарасенко // Україна: події, факти, коментарі. – 2017. – № 22. – С. 39–48. – Режим доступу: http://nbuviap.gov.ua/images/ukraine/2017/ukr22.pdf. – Назва з екрану.