А. Потіха, наук. співроб. СІАЗ НБУВ

Переговори Курта Волкера й Владислава Суркова: чого очікувати?

 

Проблема врегулювання конфлікту на Сході України залишається гострою і перспектив її вирішення найближчим часом не видно. Водночас, керівництво України, разом з нашими союзниками, намагаються знайти відповідні можливості. Зокрема, Президент України П. Порошенко і спеціальний представник США по Україні К. Волкер на зустрічі в Києві 27 жовтня скоординували подальші кроки по зміцненню міжнародної присутності на Донбасі для припинення російської агресії і відновлення миру.

Після цього відбулась чергова, уже третя, зустріч К. Волкера і радника президента Росії В. Суркова в Белграді. Під час зустрічі вони обговорили поточний стан справ в дипломатичній сфері щодо зусиль з припинення війни на Донбасі. За підсумками переговорів якихось чітких і обнадійливих повідомлень не було, лише короткі заяви.

У заяві, опублікованій посольством США в Росії, говориться, що незважаючи на відмінність у поглядах щодо шляхів досягнення миру, Вашингтон і Москва продовжать спільну роботу в цьому напрямку. «Відповідно до Мінських угод існувала необхідність поєднувати політичні заходи з заходами в сфері безпеки. Обидві сторони проаналізують пропозиції, висловлені в ході зустрічі, що відбулася, і обміркують подальші шляхи вирішення цього завдання», – наголошується в заяві (http://nv.ua/world/geopolitics/surkov–i–volker–sdelali–sovmestnoe–zajavlenie–posle–vstrechi–v–belgrade–2200710.html – 2017. – 14.11).

В. Сурков підтвердив, що американська сторона передала свої пропозиції до проекту резолюції Радбезу ООН щодо миротворців на Донбасі – двадцять дев'ять абзаців. Тільки три з них РФ визнала прийнятними. «Трохи, звичайно. Але все–таки три не нуль. Краще, ніж нуль», – зазначив В. Сурков.

При цьому він наголосив, що у США і РФ різні концепції досягнення миру на Донбасі, але сторони продовжать спільну роботу. Такою ж стала спільна заява сторін, про різні концепції миру, але й про спільне продовження роботи сторін.

За інформацією деяких ЗМІ, які посилаються на достовірні джерела, американська сторона запропонували розширити повноваження і зону присутності миротворців на Донбасі. «Серед іншого американська сторона запропонувала розширити зону присутності місії, не обмежуючись лише кількома постами на лінії зіткнення, а також збільшити її чисельний склад і розширити повноваження», – зазначається в повідомленні (http://www.pravda.com.ua/news/2017/11/14/7162033/ – 2017. – 14.11).

Також повідомляється, що сторони вирішили продовжувати роботу над проектом резолюції. Не виключена ще одна зустріч до кінця року в аналогічному форматі. Це питання обговорюється. Рішення поки немає.

Нещодавно стало відомо, що США готуються в найближчі дні запропонувати Росії план з розміщення 20 тисяч миротворців ООН на всій території конфлікту в Україні. Раніше Волкер заявив, що Росія повинна вивести свої війська з окупованих територій Донбасу, щоб миротворча місія ООН змогла почати свою роботу.

Деякі українські експерти заявили, що зустріч спецпредставника США по Україні К. Волкера і помічника президента РФ В. Суркова не принесла успіху щодо Донбасу і це може бути пов'язано з відмовою американського лідера Д. Трампа зустрітися на саміті у В'єтнамі з російським президентом В. Путіним.

Таку думку, зокрема, висловив директор інформаційно–аналітичного центру «Перспектива», військовий експерт П. Рудяков. (https://ukr.segodnya.ua/politics/pnews/peregovory–volkera–i–surkova–po–donbassu–provalilis–ekspert–nazval–prichinu–1090293.html – 2017. – 15.11).

На його думку, в питанні миротворчої місії на Донбасі сторони повернулися до стану двомісячної давності після того, як Росія не прийняла більшість пропозицій США щодо миротворців, підтримавши лише три пункти з 29. «На жаль, кількісні критерії тут не працюють. По суті, Волкер перекреслив всі ці підрахунки прийнятних і неприйнятних абзаців своїм резюме», – зазначив П. Рудяков.

За словами експерта, у США і РФ вже є план для досягнення хоч якогось компромісу, який би дозволив взятися за організацію миротворчої місії. «Але вийшло набагато гірше, ніж я припускав. Те, що з коментарів Волкера могло здаватися узгодженим з російською стороною, не було погоджено, і тепер виходить, що Сурков повертається на два місяці тому, на рівень першої зустрічі», – наголосив П. Рудяков.

Попередня зустріч (7 жовтня в Белграді) К. Волкера і В. Суркова була більш обнадійливою і багато хто з політиків і експертів сподівався на значно кращі результати третьої зустрічі, але не сталося. Як відомо, темою розмови попередньої зустрічі також був конфлікт на Донбасі, Мінські угоди і можлива миротворча місія ООН. У Росії цю зустріч тоді назвали «звіркою годинників» – нібито, на конкретний результат вона не націлена.

На думку експертів, так і вийшло, щоправда в ході переговорів у представника США була фора, а саме – продовжений напередодні Верховною Радою України особливий статус Донбасу. Як заявив перед зустріччю Волкера і Суркова прес–секретар президента РФ Д. Пєсков, ці переговори не розраховані на конкретний результат. «В цьому випадку переговори не націлені на конкретний результат. Це процес синхронізації позиції, звірення годинників і обміну інформацією, що називається, з перших рук», – заявив Д. Пєсков (http://expres.ua/news/2017/10/10/266174–zustrich–volkera–surkova–yshlosya–rol–vidigraly–zakony–donbas – 2017. – 10.10).

Зустріч Волкера і Суркова в жовтні також відбулася в закритому для преси режимі. Повідомлення сторін після переговорів теж не дуже інформативні. Тоді Сурков переговори назвав конструктивними і повідомив, що сторони домовилися, що консультації з українського врегулювання будуть продовжені в необхідному для досягнення результату обсязі. «Обговорювався запропонований Росією проект резолюції ООН щодо Донбасу. Знайдено порозуміння за низкою позицій. Більшість виявлених розбіжностей визнані переборними», – зазначив Сурков.

При цьому він заявив, що обидві сторони наголосили на необхідності виконання Мінських угод при вирішальній ролі «нормандського формату» і мінської контактної групи.

Як зазначив директор Інституту соціально–політичного проектування «Діалог» А. Миселюк, важливу роль в переговорному процесі відіграло продовження особливого статусу Донбасу. «Оскільки Росія постійно говорить про те, що Україна не дотримується Мінських домовленостей, порушує їх, зриває їх виконання, то потрібно було, по–перше, чітко показати, що все базується на Мінських угодах, що і було зроблено. По–друге, потрібно було показати, що Україна стоїть на тих же позиціях, що і раніше – на Мінських угодах, імплементацію яких США схвалюють» – вважає А. Миселюк.

Експерт–міжнародник А. Кучухідзе також вважає, що в цьому питанні ключову роль зіграло саме продовження особливого статусу Донбасу. «Закон про особливості місцевого самоврядування, продовження спеціального статусу посилює переговорні позиції України, відповідно, посилює позиції тих партнерів, які нас підтримують на противагу РФ. Захід за рахунок продовження спецстатусу витягатиме Україну як сторону, яка виконує Мінські угоди», – зазначив А. Кучухідзе.

Це дійсно стало важливим аргументом в переговорному процесі. Після ухвалення цього закону К. Волкер заявив, що таким чином Київ робить жорсткі кроки для встановлення миру на сході України.

Більш того, як вважають експерти, Україна в рамках Мінських угод може готувати основу для врегулювання конфлікту. Наприклад, вирішити питання з виборами на окупованій території. «Втім, поки не виконані вимоги безпеки, вибори на цій території не відбудуться, але можна підготувати їх базис», – вважає А. Кучухідзе.

На його переконання, якщо ж Україна в питанні імплементації Мінських угод буде пасивною, то її міжнародна підтримка зменшуватиметься. «Україні важливо виходити із зони критики, яка періодично з'являлася, наприклад, в Німеччині, коли Штайнмаєр говорив, що в порушенні Мінська винна не тільки Москва, але і Київ», – зазначає експерт.

Він вважає, що дуже важливо від цього відійти. «Тому поки миротворці обговорюватимуть, поки стабілізується ситуація з безпекою, найвірніший шлях для України – створити так званий юридичний скелет і показати, що якщо та сторона виконає всі умови безпеки, то з нашого боку ми хоч завтра готові реінтегрувати цю територію назад до юридичного поля України», – підкреслив А. Кучухідзе.

За його словами, у питанні можливого введення миротворчої місії ООН на Донбас в російській позиції є якась двоякість. Адже Росія направила в ООН проект резолюції зі своїм баченням такої місії, який не влаштовує Україну. Одним з неприйнятних пунктів стала пропозиція розташувати миротворців тільки на лінії розмежування. Україна ж наполягає на тому, що вони повинні знаходитися на всій окупованій території Донбасу.

Проте після телефонної розмови канцлера ФРН А. Меркель і президента РФ В. Путіна останній допустив можливість того, щоб миротворчий контингент перебував не тільки на лінії розмежування. «У будь–якому випадку, це рішення прийматиметься на рівні Ради безпеки ООН, і тут є необхідність консенсусного підходу як раз між США і РФ», – заявив А. Кучухідзе.

Проте сподівання на прорив в переговорному процесі виявились марними. За підсумками третьої зустрічі Волкера і Суркова експерти відзначили, що у Вашингтона і Москви різні концепції досягнення миру в Донбасі. Вашингтон після безуспішних переговорів знову нагадав про мінські угоди.

В цілому ж, за даними ЗМІ, США запропонували розширити повноваження і зони присутності миротворців на Донбасі. Втім, варто нагадати, що на передодні зустрічі з Сурковим Волкер заявив, що у Росії є два варіанти дій в Донбасі. «Якщо вони хочуть створити заморожений конфлікт, як в Абхазії, Південній Осетії або Придністров'ї, то це їм дорого обійдеться. Однак, якщо захочуть, вони це зроблять незважаючи на великі витрати... Альтернатива – це коли Росія виведе свої сили і буде сприяти розміщення миротворців ООН, що принесе всім мир і дозволить просуватися у втіленні мінського процесу це – другий сценарій», – зазначив Волкер (https://ukr.media/ukrain/331330/ – 2017. – 15.11).

Натомість Сурков заявив, що для реалізації мінських угод «необхідно прискорити виконання політичних зобов'язань Києва при одночасному зміцненні безпеки в зоні конфлікту». Тим самим, на думку експертів, давши зрозуміти, що Москва не збирається йти на формулу «спочатку припинення вогню – потім політичний процес».

Як відомо, кілька місяців тому російський президент В. Путін заявив, що підтримує ідею відправки миротворців в Україну. Щоправда, за його словами, мова може йти тільки про функції забезпечення безпеки працівників ОБСЄ, миротворці повинні перебувати на лінії розмежування і ні на яких інших територіях.

Російський президент вважає, що вирішення цього питання має відбутися після розведення сторін, відведення важкої техніки та встановленням прямого контакту з представниками самопроголошених ДНР і ЛНР.

Натомість постійний представник України при ООН В. Єльченко заявив, що Україна при необхідності може внести свій проект резолюції про миротворців в Донбасі, або сторони будуть працювати на базі російського проекту, за умови його коригування з урахуванням позиції Києва. За його словами, Київ наполягає на тому, що мандат місії має бути більш широким, а не стосуватися охорони СММ ОБСЄ, і миротворці повинні розміщуватися аж до кордону з РФ.

Російська сторона не хоче йти на поступки і тому, як заявив військовий оглядач і головний редактор «Інформаційного опору» Ю. Карін, переговори К. Волкера і В. Суркова закінчилися провалом через емоції В. Путіна. «Тут треба розуміти, що третя зустріч переговірників пройшла в дуже складний час, після провального візиту Путіна на саміт АТЕС. Тому розмова з Сурковим не могла бути конструктивною через свіжу образу», – заявив експерт (https://znaj.ua/politics/zyasuvalosya–chomu–peregovory–surkova–i–volkera–provalylysya – 2017. – 15.11).

За його словами, зараз проти російського президента грає сам час, адже до виборів в 2018 році йому краще не вдаватися до активних дій. «Агресору доведеться прислухатися до побажань країн, задіяних в процесі мирного врегулювання російсько–українського конфлікту. Особливо на тлі продовження санкцій за Крим і Донбас і вступу з січня 2018 року в силу нових, які вже набагато болючіше вдарять по російській економіці. З огляду на поступову втрату сировинного і збройового ринків збуту, економічні проблеми лише посиляться і можуть спровокувати соціальну кризу в РФ», – наголосив Ю. Карін.

Експерт з міжнародної політики Р. Осипенко також вважає, що в Росії складається не дуже хороша ситуація через наближення президентських виборів. «По суті, Кремль загнаний в глухий кут. Тому переговори Волкера і Суркова якраз і були про те, як Росії з цього кута вибратися. Мова про торг вже не йде. Головною ідеєю в майбутньому буде, як Росії красиво піти з Донбасу, зберігши обличчя», – зазначив Р. Осипенко (https://narodna–pravda.ua/2017/10/14/zustrich–volkera–i–surkova–mizhnarodnyk–nazvav–golovnu–tsil/ – 2017. – 14.10).

Експерт переконаний, що в Кремлі змушені визнати неспроможність воювати зразу на декількох фронтах, тож тепер шукають шляхи виходу з ситуації, яку самі ж і створили. «Залякати Прибалтику активними військовими діями не вийде – на Заході вже підготувалися. Та й з іншого боку – Росія вже вичерпала всі свої ресурси, зав’язнувши в декількох війнах – на Донбасі, в Сирії, в інших роздмухуваних конфліктних ситуаціях. Кремль вичерпав свої ресурси і більше не має можливості погрожувати або робити якісь інші випади, приміром, розв’язавши новий локальний конфлікт», – наголосив Р. Осипенко.

При цьому експерт зауважив, що в самій Росії соціально–економічна ситуація значно погіршилась. «Напередодні виборів Росія має показати населенню нову надію. І скільки б російське телебачення не говорило про позитивний вплив санкцій, люди бачать, як бідніє населення, падає рівень зарплат, знижується якість продуктів і т.д. Може, вони і не пов’язують це з анексією Криму і порушенням Росією норм міжнародного права, але всі вже зрозуміли, що щось іде не так», – підкреслив експерт.

Та й оточення самого В. Путіна, на думку експертів, не бажає загострення стосунків з країнами Заходу. Як зазначають деякі російські експерти, російським політикам і бізнесменам не потрібна ескалація. Зокрема, за словами російського політолога і публіциста А. Піонтковського, військова ескалація на сході України неможлива, оскільки в Кремлі шукають варіант капітуляції перед країнами Заходу, який можна буде через пропаганду подати як чергову перемогу. «Найближчими двома–трьома місяцями в Кремлі будуть вирішувати, чи президент Росії В. Путін балотуватиметься на новий президентський термін», – зазначає російський політолог (http://gordonua.com/ukr/news/war/–piontkovskij–na–porjadku–dennomu–znajti–formulu–gibridnoji–kapituljatsiji–dlja–moskvi–216937.html – 2017. – 12.11).

На думку експерта, від особистості майбутнього президента Росії залежить подальший розвиток ситуації в окупованих районах Донбасу. «Цю позицію серйозно обговорюватимуть у Москві, якщо там вирішать, що Путіна треба замінити на іншу фігуру. Тобто це крок до того проміжного рішення, що наступна влада в Москві буде готова піти з Донбасу», – упевнений політолог.

При цьому він запевнив, що Путін не піде на подальше військове вторгнення. «Найменший рух до Маріуполя, не дай бог, – це негайне надання Україні летального озброєння та активація інших санкцій, наприклад, відключення Росії від системи SWIFT. Захід має ще доволі великий арсенал санкцій. До речі, останнім часом з'явилися якісь витоки, а військовий бюджет Пентагону це передбачає, що Білий дім готовий надати Україні зброю вже зараз, навіть без ескалації», – наголосив А. Піонтковський.

Разом з тим він не виключає, що «група божевільних», які вважають Путіна «недостатньо жорстким», може зробити спробу ескалації конфлікту, однак із цього нічого не вийде. «Зараз на порядку денному те, що я завжди називав гібридною капітуляцією, – знайти таку формулу для Москви, яку Захід сприйняв би як капітуляцію, а власному населенню по телевізору можна було б продати як чергову перемогу», – зазначив політолог.

Він наголосив, що В. Путін вже зазнав поразки в Україні, опір якої мобілізував країни Заходу. «Кремль ніколи не мав ресурсу, а мав нахабність і політичну волю. І поки Путіну не опиралися, він цю агресію здійснював. Можливо, Захід мобілізував опір України, у якої виявилася армія (якої не було навесні 2014 року). Путін же перших поразок зазнав саме в Україні. Де зараз «русский мир», де «Новороссия»? Це ж були цілком реальні плани – окупація десятка українських областей», – зазначив політолог.

А. Піонтковський переконаний, що за сьогоднішнього ставлення Заходу жодних шансів для розширення своєї агресії у Путіна немає. «На порядку денному стоїть питання про його відступ. І дуже серйозні процеси відбуваються всередині російської політичної верхівки. Більшість налаштована на те, щоб якось налагодити відносини із Заходом», – наголосив експерт.

При цьому він звернув увагу, що розміри активів, які російська верхівка тримає в США, за оцінкою американського Національного бюро економічних розслідувань, становлять $1 трлн, і в Москві думають, як одночасно зберегти гроші на Заході, Донбас із Кримом і владу в РФ. «Це серйозне і загалом нерозв'язне завдання для Кремля – від чогось доведеться відмовлятися. Судячи з настроїв реалістів, які розуміють, що Путін зарвався, така мрія – вони готові піти з Донбасу, якщо Захід заплющить очі на Крим. Водночас позиція Заходу однозначна – «ми ніколи не визнаємо анексії Криму», – зазначив А. Піонтковський (http://gordonua.com/ukr/news/crimea/–piontkovskij–pri–sogodnishnomu–stavlenni–zahodu–shansiv–dlja–rozshirennja–agresiji–u–putina–nemaje–na–porjadku–jogo–vidstup–216915.html – 2017. – 12.11).

Разом з тим політолог нагадав, що США 40 років не визнавали анексії Прибалтики, водночас підтримуючи нормальні відносини з СРСР. «Вони хотіли б піти з Донбасу, зберігши Крим, і за це вони хочуть, щоб із них зняли санкції, зберігши свій трильйон. Ось така мрія у кремлівських реалістів. Але є і скажені на чолі із самим Путіним, які не готові на цю поступку. Це з одного боку. А з іншого боку, я не впевнений, чи погодиться на це Захід, і впевнений, що на це не погодиться Україна. Тож становище там важке», – підкреслив експерт.

Щоправда деякі вітчизняні експерти побоюються, що Україна може стати об’єктом торгу США і РФ. Як зазначив політичний експерт С. Постоловський, телефонна розмова Трампа і Путіна – компенсація за те, що між президентами США і РФ не відбулася анонсована зустріч на саміті у В’єтнамі. І ця розмова – результат роботи, в першу чергу, Кремля і МЗС Росії. Тобто діалог триває і буде продовжуватися.

За словами С. Постоловського, не виключено, що Росія прибере свій військовий контингент із Сирії і дасть змогу США і антитерористичній коаліції зачистити так звану «Ісламську державу». На його думку, вочевидь, США де–факто схиляються до того, що Башар Асад – законний президент Сирії. Але при цьому Росія забажає поступок по Україні, яка для Путіна – геополітична прерогатива. Москва, говорить він, може виставити вимогу – якщо вони виходять із Сирії, то давайте завершувати конфлікт в Україні, але на їхніх умовах. «Цілком імовірно, що США посилять тиск на українську владу. Зокрема, пришвидшення ухвалення закону про реінтеграцію і зсунення з мертвої точки питання миротворчої місії. США ж заявили, що за основу ухвалення рішення по місії ООН можна взяти проект російської резолюції. Але він вкрай не влаштовує Україну. По суті, з агресора Росія стає миротворцем», – зазначив С. Постоловський. (https://24tv.ua/ukrayina_ye_predmetom_torgu_mizh_ssha_ta_rf__

ekspert_n892860 – 2017. – 23.11).

При цьому політолог наголошує, що не все так просто, навіть якщо Трамп захоче досягти миру з Росією за рахунок національних інтересів України, американські інститути влади не дозволять йому цього зробити. Підтвердженням цього є критика сенатора Маккейна факту розмови Трампа з Путіним.

Останні події в Луганську засвідчують, що В. Путін не готовий до загострення стосунків із Заходом, але в Кремлі придумують все нові і нові комбінації щоб заплутати ситуацію. Як зазначив політичний експерт Є. Магда, навряд чи Росія визнає так звані «Д/ЛНР». Москві потрібно, щоб окупована територія якнайдовше залишалася сірою зоною. (https://24tv.ua/perevorot_u_lugansku__seans_kontrolovanogo_haosu_z_

boku_moskvi__ekspert_n893696 – 2017. – 25.11).

За його словами, Москві не вигідне визнання квазіутворень, оскільки для РФ це серйозний фінансовий тягар і створює передумови для посилення західних санкцій. «Не виключено, що «переворот» у Луганську – сеанс контрольованого хаосу на території «Д/ЛНР», щоб Кремль міг змінити рівняння врегулювання конфлікту на Донбасі, скористатися ситуацією і розвернути її у власних інтересах. Москва не зацікавлена, щоб на окуповані території заходили миротворці ООН», – вважає Є. Магда.

На думку експерта, РФ шукає шляхи, щоб завадити введенню місії ООН. «Росії потрібно далі продовжувати вплив на Донбас. І при проведенні переговорів із Заходом акцентувати увагу на тому, що ситуація там важка і складна, і треба, аби Україна прислуховувалася до думки «республік», – підкреслив політолог.

Натомість військовий експерт Д. Снєгирьов вважає, що внутрішній конфлікт у так званій «ЛНР» Росія використала в якості ширми, щоб спростувати перед Заходом дві тези. Одна з них – про повний контроль Москвою бойовиків.

Адже, як відзначає експерт, вплив Кремля на бойовиків яскраво проявився після телефонної розмови Путіна із Захарченком і Плотницьким, коли протягом п’яти хвилин було прийнято рішення про розблокування процесу обміну полоненими. «Таким чином Путін показав, що Росія повністю контролює бойовиків, впливає на ситуацію в ОРДЛО і, відповідно, є учасником конфлікту. Повний контроль Кремля над ОРДЛО дало козир спецпредставнику США Волкеру. Адже, якщо Путін має такий вплив, то чому триває війна, а Росія розповідає США, що там немає військ РФ? Москві треба було показати, що вплив не глобальний. І що начебто на внутрішні конфлікти, такі, як у Луганську, вони не впливають», – зазначив Д. Снєгирьов (https://24tv.ua/yak_rosiya_vikoristaye_konflikt_mizh_boyovikami_

ekspert_ozvuchiv_versiyi_n893739 – 2017. – 26.11).

Друга теза, на думку Д. Снєгирьова – про можливість об’єднання «Д/ЛНР» у «Новоросію». Така спроба вже була – заява Захарченка про «Малоросію». Тоді це налякало Захід, адже це могло повністю нівелювати мінські угоди. «В мінських домовленостях два підписанти від ОРДЛО – «ДНР» і «ЛНР». Якщо ж вони об’єднуються, то угоди втрачають свою силу. Для України це, може, й плюс. Але не для Заходу, який опиняється перед розбитим коритом, і треба все починати з початку. Тобто вводити персональні і секторальні санкції, вести перемовини щодо модальності припинення конфлікту», – зауважив Д. Снєгирьов.

Ймовірно тезу про об’єднання республік Москва вкидає, щоб змусити Захід грати за правилами Росії. Зокрема, змусити прийняти тільки російський варіант введення миротворців ООН на Донбас.

Натомість політолог О. Якубін вважає, що події в Луганську – це певний результат домовленостей Волкера і Суркова. «Цей конфлікт показує, що є зрушення, пов'язані з Мінськими угодами, і є зрушення в роботі механізму Волкера – Суркова», – зазначив експерт (http://hvylya.net/news/digest/perevorot–v–lnr–govorit–o–podvizhkah–v–peregovorah–volkera–i–surkova–ekspert.html – 2017. – 25.11).

На думку експерта, ці зрушення пов'язані з визначенням мандата і обговоренням деталей мандата миротворчої місії на Донбасі. Найближчим часом можливі зміни на Донбасі. Лише залишається невідомим, кому це буде вигідно. Отже процес пошуку компромісів у вирішенні проблеми на Сході України триває.

 

Потіха А. Переговори Курта Волкера й Владислава Суркова: чого очікувати? [Електронний ресурс] / А. Потіха // Україна: події, факти, коментарі. – 2017. – № 22. – С. 19–27. – Режим доступу: http://nbuviap.gov.ua/images/ukraine/2017/ukr22.pdf. – Назва з екрану.