Т. Полтавець, мол. наук. співроб. НЮБ НБУВ

Проблемні питання функціонування системи стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги в Україні

 

Житло для українців в будь-який історичний час мало важливе значення для життєдіяльності. Власне житло виконувало роль не тільки захисту від небезпечного оточуючого середовища, а й статусну роль, тобто, власник, який мав краще житло вважався сильнішим та забезпеченішим. У сучасному світі кожна людина разом з житлом отримує певні послуги для комфортного проживання. Послуги, що спрямовані на задоволення потреби особи в забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів надаються комунальними службами і регулюються на законодачому рівні. Зокрема, Цивільним кодексом України (ЦКУ) в редакції від 19. 07. 2017 р., Законом України «Про житлово-комунальні послуги» в редакції від 11. 06. 2017 р.,Законом України «Про захист прав споживачів» редакції від 10. 06. 2017. Порядки та правила у сфері житлово-комунальних послуг визначають різноманітні нормативно-технічні та техніко-економічні акти затверджені Кабінетом Міністрів України, профільним Державним комітетом та Міністерством житлово-комунального господарства. 

Однак, рост тарифів на житлово комунальні послуги в Україні призвів до збільшення заборгованості серед населення. Заборгованість населення за комунальні послуги станом на 30 березня 2017 р. становила близько 25 млрд. грн. Головною причиною несплати українцями за послуги надані ЖКГ є низький рівень доходів серед населення та співвідношення тарифів до доходів. Багато українців відмовляється платити, тому що якість послуг від підвищення тарифів не покращилася, комунікації не оновлюються, а в деяких випадках певні послуги і не надаються, як приклад, відсутність гарячого водопостачання чи опалення.

Згідно з ст. 68 Закону України про «Житловий кодекс Української РСР» в чинній редакції від 04. 06. 2017 р. передбачено своєчасну щомісячну квартирну плату та плату за комунальні послуги власниками чи орендаторами у будинках державного і громадського житлового фонду. У разі несплати власником житлового приміщення послуг, ЖКГ не має права припинити надання комунальних послуг, відповідно до ст. 16 Закону України про «Внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення порядку розрахунків за житлово-комунальні послуги» від 11. 06. 2017 р., однак, українським законодавством передбачено стягнення заборгованості в ішому порядку.

По-перше, постачальник послуг в судовому порядку може вимагати повернення суми заборгованості за надані послуги. При цьому судовий процес відбувається за спрощеною процедурою, шляхом видачі судового наказу. Відповідно до Цивільно-процесуального кодексу України, зокрема, розділу 2 «Про наказне провадження» судовий наказ видається судом за результатами розгляду вимог про «стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості». 

Згідно з ст. 102 про «Порядок розгляду заяв про видачу судового наказу» ЦПКУ, суд у триденний строк з моменту ухвали постанови видає судовий наказ по суті заявлених вимог. Видача судового наказу проводиться без судового засідання і виклику стягувача та боржника для заслуховування їх пояснень. Після цього, суд, не пізніше наступного дня, надсилає копії судового наказу і заяви стягувача та доданих до неї документів боржникові рекомендованим листом із повідомленням. Боржник має право протягом десяти днів з дня отримання копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування. Період, за який стягуються борги з послуг ЖК визначається терміном позовної давності, тобто тільки за останні три роки. Якщо боржник не виконує рішення судового наказу здійснюється арешт нерухомості з подальшою його реалізацією. У випадку коли суд доведе, що боржник навмисне ухиляється від сплати боргу можливий варіант відкриття кримінального провадження за статтею 382 про «Невиконання судового рішення» Кримінального кодексу України від 03. 09. 2017 р. Юрист Олександр Плохотник пояснює, що у звязку з дією спрощеної системи стягнення боргів, тобто, за рішенням судового наказу, боржник дізнається про стягнення майна лише тоді, коли у будинок нагрянуть судові пристави.

У боржників за рішенням суду можуть заарештувати будь-яке майно, а якщо сума боргу перевищує розмір десяти мінімальних зарплат, виконавча служба має право в рахунок боргу продати на аукціоні єдине житло боржника. Судовий наказ є виконавчим документом, і після пред'явлення його до виконавчої служби починається виконавче провадження. У разі відкриття виконавчого провадження боржник має право погасити борги або ж поставити питання про відстрочку і розстрочку виконання його обов'язку сплатити борг.

Відповідно до Закону України № 554-IV «Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію» від 20.02.2003, заборгованість за житлово-комунальні послуги рівними частинами розподіляється на певний період. Таким чином, після укладання договору з надавачами житлово-комунальних послуг боржник може своєчасно сплачувати поточні платежі і погашати заборгованість. Загальна сума оплати поточних рахунків і реструктуризованої заборгованості не повинна перевищувати 25% загального доходу всіх членів родини, а для соціально-незахищених категорій населення – 20 %. Борг реструктуризується на термін до 60 місяців в залежності від суми заборгованості та сімейного бюджету. Як заявив віце-прем’єр-міністр соціальної політики, Павло Розенко, більше 20 тисяч сімей скористалися можливістю реструктуризувати борги за комунальні послуги.

Аналізуючи поточну ситуацію з виплати заборгованості за послуги ЖКГ Тетяна Бойко, експерт групи РПР з питань енергоефективності, наголошує, що «насамперед споживачам варто розібратися, чи дійсно вони мають цю заборгованість. Для цього потрібно зв’язатися з виконавцем послуг. Якщо борги є, то краще їх реструктуризувати». Вона вважає, що це ідеальний варіант, щоб уникнути судового процесу. Однак, якщо жодних дій не здійснено, то накладається арешт на майно, включно з нерухомим. «На моїй практиці випадків відчуження квартири не було. Якщо вже потрапили в таку ситуацію, борг перевищує 10 мінімалок, тобто більше 32 тисяч гривень, потрібно обов'язково укласти договір реструктуризації та виплачувати поетапно», – радить юрист Олександр Плохотник.

По-друге, Законом України № 1404-VIII «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р. передбачені заходи примусового виконання рішень. Якщо у боржника немає достатньої суми або рухомого майна, то проводиться звернення про стягнення на будинок, квартиру, земельну ділянку, інше нерухоме майно фізичної особи. Однак, звернення про стягнення єдиного житла боржника не задовольняється, якщо сума, що підлягає стягненню, не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати (32000грн). Якщо борг перевищує 20 розмірів мінімальних зарплат , то на житло можуть накласти арешт і продати, але це можливо зробити лише тоді, коли у боржника не має іншого майна окрім житла. У Міністерстві юстиції України заявили, що забороняється забирати єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій воно розташоване, а також з метою захисту прав дітей, чинним законодавством заборонено відчуження нерухомого майна, в якому зареєстровані неповнолітні.

Відповідно до цього закону арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Вилучене арештоване майно передається на реалізацію у встановлений виконавцем термін, але не раніше ніж через п’ять робочих днів після накладення арешту.

Згідно з ст. 61 про «Реалізацію майна, на яке звернено стягнення» реалізація арештованого майна здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.

У Міністерстві юстиції заявили, що конфіскація житла за комунальні борги застосовується лише в крайньому разі. Однак, у травні 2016 р. через борг у 50 тисяч гривень без єдиної квартири залишився мешканець Луцька Олександр Швейгер. Він проживав разом із бабусею і обоє тривалий період хворіли: хлопець отримав травму на виробництві та рік перебував у лікарні. «Все, що міг, то платив. У бабусі з пенсії вираховували 20%. Щоб взагалі не платили, такого не було», – розповідає Олександр. Двокімнатну квартиру продали за 446 тисяч гривень, «здачу» у майже 400 тисяч сім'ї Швейгер досі не повернули. На даний момент Олександр Швейгер, намагається через Апеляційний суд повернути житло. Однак адвокат хлопця, Леонід Романюк, впевнений, що повернути квартиру не вдасться.

Не тільки майно чи нерухомість може бути використане для погашення боргу. Як зазначено у законі «Про виконавче провадження», якщо у боржника для покриття заборгованості немає коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах або відсутнє майно можливе стягнення із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів. Якщо сума боргу не перевищує п’яти мінімальних розмірів заробітної плати виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів на відчуження майна боржника. Для стягнення коштів з доходів боржника виконавець виносить постанову, що надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, яка виплачує боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію.

Відповідно до ст. 69 про «Відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника» відрахування здійснюються у встановлений термін, а в разі якщо такий строк не встановлено, – до десятого числа місяця, наступного за місяцем, за який здійснюється стягнення. Підприємства, установи, організації, фізичні особи щокварталу надсилають виконавцю звіт про здійснені відрахування та виплати за формою, встановленою Міністерством юстиції України. Якщо припинено перерахування коштів стягувачу підприємства, установи, організації, фізичні особи, у триденний термін мають повідомити виконавця про причину затримки відрахувань.

Разом з тим, 03. 10. 2017р. Верховною Радою України прийнято Закон 6232 «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», тобто закон про судочинство, в якому ст.7 передбачено автоматизований арешт коштів на підставі відповідної ухвали господарчого суду. Таким чином, якщо у боржника є кошти на банківських рахунках, вони можуть бути арештованими за рішенням суду. У свою чергу, згідно із законам про «Про виконавче провадження» та із внесеними змінами до закону «Про банки і банківську діяльність» в чинній редакції від 02. 06. 2016 р. органи державної виконавчої служби, приватні виконавці мають право подати письмову вимогу щодо розкриття інформації про наявность та/або стан рахунків боржника, руху коштів та операцій на рахунках боржника за конкретний проміжок часу, а також про інформацію щодо договорів боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком. Якщо борг не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд видає наказ про стягнення цієї суми, обходячись без засідання. Боржник має право у 20 денний термін оскаржити рішення, якщо це не було зроблено – здійснюється автоматичний арешт коштів. Максим Гольдарб керівник компанії «Публічного аудиту», вважає, що це дозволить практично безакцептно списувати гроші з банківських карток українців, у яких виникла комунальна заборгованість. Євген Савенко юрист компанії "Територія закону" вважає, що в чинному законодавстві достатньо важелів, щоб кредитор міг стягнути борг і це повинно вирішуватися в суді, суто в рамках закону, а не щоб постачальник «прийшов до боржника, взяв його за шкірку і витрусив своє?».

Керівник Юридичного альянсу «Правосвідомість» Ростислав Саламаха зазначає, що на сьогодняшній день у комунальних підприємствах є великі фінансові проблеми через заборгованість з компослуг. «Як юрист я вважаю, що інтереси постачальника послуги, в тому числі комунальних послуг, якими користуються всі громадяни на основі договірних зобов'язань, повинні бути захищені. Комунальне підприємство належно надає послугу щодо економічно обґрунтованого тарифу на умовах, зазначених у договорі. Споживач погодився на ці умови в момент підписання договору. Я вважаю, що спрощений порядок виконання судових рішень, яким Державна виконавча служба отримує можливість виконувати рішення швидше, є передовою і доцільною нормою. Можливо, це сприятиме більш якісному виконанню споживачами своїх зобов'язань».

Отже, в українському законодавстві не має єдиного чіткого визначеного правила відповідно до якого боржників за несплату комунальних послуг позбавляли б власного житла, майна чи коштів, однак, є ряд законів згідно з якими українці можуть втратити власність. Зокрема, законами «Про виконавче провадження», «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», «Про банки і банківську діяльність» передбачається стягнення боргів шляхом арешту та реалізації нажитого. Експерти радять, щоб не втратити житло хоча б частинами щомісяця оплачувати комуналку, а якщо вже є борг – звернутися до надавачів послуг та реструктуризувати його (Матеріал підготовлено з використанням таких джерел: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=56268; http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/page2; http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1875-15; http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1875-15; https://m.online.ua/news/755029/; https://ua.112.ua/mnenie/shvydko-i-zhorstko-v-ukraini-borhy-za-komunalku-khochut-spysuvaty-z-bankivskykh-kart-382434.html; http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5464-10/page2.; https://ukr.segodnya.ua/economics/gkh/v-kakom-sluchae-u-zlostnyh-neplatelshchikov-kommunalki-mogut-zabrat-kvartiru-760486.html; https://www.slovoidilo.ua/2017/08/29/pogljad/suspilstvo/borhy-komunalni-posluhy-yak-karatymut-spozhyvachiv-ta-postachalnykiv; http://blogs.zhitomir.info/index.php?task=show_blog_detail&id=2431; http://www.dilovyi.info/zmineno-poryadok-prymusovogo-vykonannya-rishen-pro-styagnennya-zaborgovanosti-za-zhkp/; http://zaknews.in.ua/novini/20010-uvaga-v-ukrayin-za-komunaln-borgi-mozhut-zabrati-kvartiru.html; http://fakty.ua/228877-nakopiv-bolshoj-dolg-za-elektroenergiyu-ili-otoplenie-mozhno-lishitsya-avtomobilya-ili-poteryat-vozmozhnost-vyezzhat-za-granicu; http://www.lawportal.com.ua/rassrochka-kommunalnyh-uslug-restrukturizacija-dolga.html; http://rian.com.ua/kiev/20170906/1027394612.html; http://www.pravda.com.ua/news/2017/06/20/7147423/; https://ukranews.com/ua/news/503746-rada-progolosuvala-za-avtomatyzovanyy-aresht-koshtiv-na-rakhunkakh-borzhnykiv; http://jurblog.com.ua/2017/07/poryadok-avtomatizovanogo-areshtu-koshtiv-ta-ediniy-derzhavniy-reestr-vikonavchih-dokumentiv-za-zakonoproektom-6232/).