Потіха А., наук. співроб. СІАЗ НБУВ

Парламентські вибори в Австрії і перспективи її співробітництва з Україною

 

В Австрії 15 жовтня відбулися дострокові парламентські вибори. «Австрійська народна партія» (далі ‒ АНП), яку очолює 31-річний С. Курц, перемогла на дострокових виборах до нижньої палати парламенту Австрії. Таким є результат голосування після підрахунку голосів усіх виборців. Про це повідомили засоби масової інформації з посиланням на офіційні джерела (http://www.eurointegration.com.ua/news/2017/10/20/7072545. 2017. 20.10).

Партія С. Курца здобули підтримку 31,5 % виборців і отримає в Національних зборах найбільшу кількість мандатів ‒ 62. Лідери виборів сформують уряд Австрії, який очолить С. Курц, ставши наймолодшим керівником уряду у світі. Соціал-демократи, які закріпилися на другому місці після підрахунку голосів (26,9 %), забезпечили собі 52 мандати. Третьою стала ультраправа Партія свободи Г.-К. Штрахе, заснована в 1956 р. колишнім нацистом і функціонером СС А. Райнталлером, показавши один з найкращих результатів у своїй історії ‒ 26 % та 51 мандат. Четверта партія, яка увійде в Національні збори, – партія NEOS з 5,3 % голосів. П’яте місце з 4,4 % посіла партія «Список П. Пільца». Отже, до наступного скликання Національних зборів Австрії увійдуть п’ять політичних сил.

Успіх С. Курца можна пояснити двома основними причинами: менеджерською та ідеологічною. Ще під час роботи в молодіжному крилі партії С. Курц показав себе дуже успішним управлінцем стосовно мобілізації електорату. Саме молодий міністр змусив молодь приходити на виборчі дільниці, а також активніше брати участь у змінах структури і вимог партії. Саме завдяки цьому електоральному ресурсу С. Курц зміг похитнути партійну гегемонію колишніх лідерів. Такі здібності віщують чималий успіх для всієї партії, особливо з огляду на мляву мобілізацію електорату інших партій.

З іншого боку, С. Курц вчасно перехопив антиміграційну риторику правих, хоча і в значно менших радикальних інтонаціях. Таким чином, міністр вибив з рук ультраправої Партії свободи мало не головний козир, не втративши позицій перед своїм основним електоратом (https://delo.ua/world/vybory-v-avstrii-chto-izmenitsja-dlja-ukrainy-335450. 2017. 14.10).

Проте він обіцяє й надалі відігравати активну роль у Європейському Союзі. «Мені зрозуміло, що Австрія повинна відігравати важливу роль у Європейському Союзі, та, якщо ми проєвропейські, нам слід не лише відстоювати Європу, а й бути активним гравцем у Європі», – наголосив лідер АНП.

Президент України П. Порошенко вже привітав С. Курца з перемогою. П. Порошенко в себе на Facebook-сторінці написав, що це – перемога людини, яка неодноразово бувала в Україні й добре знає українську тему. «Це також перемога переконаного європейця, який знає важливість консолідованого ЄС для миру на континенті. Розуміючи, що попереду в канцлера С. Курца тривалі коаліційні переговори, тим не менше, переконаний: єдина Європа, європейські цінності будуть важливими для нового уряду», – зазначив Президент України (https://www.5.ua/polityka/dobre-znaie-ukrainsku-temu-poroshenko-pryvitav-prohnozovanu-peremohu-kurtsa-na-parlamentskykh-vyborakh-v-avstrii-157273.html. 2017. 16.10).

У свою чергу посол України в Австрії О. Щерба вважає, що прихід С. Курца на пост канцлера є хорошою новиною для України, оскільки австрійський політик особисто знайомий із ситуацією та неодноразово відвідував Україну й лінію розмежування на Донбасі. Український посол не чекає радикальних змін у зовнішній політиці Австрії та рекомендує робити остаточні висновки після формування уряду і його перших кроків (https://ua.112.ua/statji/chy-bude-kurts-druhom-skladnyi-vybir-avstrii-ta-ioho-naslidky-dlia-ukrainy-416179.html. 2017. 17.10).

Щоправда, як зазначає політолог-міжнародник Г. Кухалейшвілі, поспішати з висновками зарано, адже за гучними заявами втрачається суть того, що відбувається. Політика Австрії щодо України не залежить від одного лише С. Курца, а буде сформована залежно від майбутньої коаліції в парламенті, і тут уже можливі не зовсім райдужні для України варіанти.

За словами експерта, в Україні багато хто радіє перемозі С. Курца на виборах в Австрії. Київ вбачає в молодому політику захисника своїх інтересів у ЄС. Однак українських політиків може чекати легке розчарування після формування коаліції у Відні ‒ внутрішньополітичні процеси в Австрії не виключають, що союзниками С. Курца можуть стати ультраправі, партнери «Єдиної Росії».

Як зазначає експерт, важко спрогнозувати, яким буде склад майбутньої коаліції в австрійському парламенті. Не потрібно виключати варіант, коли С. Курц може піти на альянс із Соціал-демократичною партією Германії (далі ‒ СДПА) і реанімувати так звану «велику коаліцію», яка правила Австрією у 2013‒2017 рр. Як відомо, соціал-демократи були старшим партнером по коаліції та займали більшість місць у парламенті. Натомість С. Курц від АНП обмежувався посадою міністра закордонних справ і був повністю підзвітний канцлеру К. Керну із СДПА.

Проте експерт сумнівається, що С. Курцу цікавий новий альянс із соціал-демократами, адже у травні 2017 р. стався розкол «великої коаліції». АНП і СДПА не змогли узгодити програму діяльності уряду на 2017‒2018 рр. В уряді Австрії існують розбіжності з приводу міграційної політики. АНП вимагала від СДПА погодитися на введення заборони на носіння паранджі в громадських місцях, обов’язкових курсів німецької мови для біженців, а також створити центри з депортації небажаних іммігрантів. Після того як лідерство в АНП перейшло до С. Курца від віце-канцлера Р. Міттенленера, який пішов у відставку, молодий політик оголосив, що його партія потребує реформування і співробітництва із СДПА «не вийде». Саме він запропонував провести дострокові парламентські вибори.

Молодий політик «пішов на розрив» із соціал-демократами в умовах зростання популярності ультраправих на тлі міграційної кризи. Як інформують ЗМІ, у 2015 р. австрійський уряд, де головну роль відігравали соціал-демократи, прийняв 90 тис. біженців, потім погодився розмістити на своїй території ще 24 тис. іноземців, згідно з планом Єврокомісії щодо переселення – 160 тис. біженців-мусульман з території Греції та Італії. Крім того, у 2015 р. близько 1 млн вихідців з країн Азії й Африки перетнули територію країни на шляху до Німеччини та інших західноєвропейських країн. Усе це не дуже подобалося лідеру АНП і його однопартійцям.

С. Курц обіцяє покласти край нелегальній міграції, забезпечити більшу безпеку в австрійському суспільстві. АНП спільно із СДПА опрацьовували можливість додатково направити 750 австрійських військових з бронетехнікою для патрулювання кордонів, щоб запобігти в’їзду нових біженців до країни. АНП змогла відстояти рішення обкладати штрафом у розмірі 15 тис. євро і відправляти у в’язницю тих осіб, які відмовляються добровільно їхати з Австрії.

Щоправда, як зазначає Г. Кухалейшвілі, усе це в минулому, а тепер разом з Австрійською партією свободи С. Курц може дозволити собі вживати більш жорсткі заходи щодо біженців, аж до депортацій і закриття для них кордонів. Лідер Австрійської партії свободи Г.-К. Штрахе переконаний, що Австрія піддається ісламізації, виступає за заборону мусульманських атрибутів, є противником коаліції між АНП і СДПА. На його думку, іслам чужий для Австрії. Як інформують ЗМІ, АНП уже робила спроби сформувати коаліцію з Австрійською партією свободи за підсумками парламентських виборів 1999 р., коли не вийшло домовитися про альянс із СДПА. Тоді чверть мільйона австрійців влаштували акції протесту, а країни-члени ЄС ввели санкції проти Австрії, змусивши АНП переглянути свою позицію.

Багато в чому позиції АНП і Партії свободи збігаються, і цей альянс можливий в сучасних умовах. І С. Курц заявив на прес-конференції: «Я вирішив запросити лілера Партії свободи Г.-К. Штрахе й Партію свободи взяти участь у коаліційних переговорах» (https://ukrainian.voanews.com/a/austria-kurz/4084087.html. 2017. 24.10).

Деякі європейські лідери висловили занепокоєння з приводу повернення до влади Партії свободи, яка вперше стала значною силою у 1990-х роках за лідерства Є. Гайдера, який вихваляв гітлерівську політику працевлаштування. Щоправда, останнім часом лідери партії заявляють, що Партія свободи залишила позаду нацистське минуле, усуває зі своїх рядів членів з антисемітськими поглядами і відмовилася від закликів про вихід Австрії з Європейського Союзу.

При цьому вони не відкидають можливості протистояти переселенню біженців до Австрії. Підходи ультраправих сприймаються як альтернатива політиці «відкритих дверей» і мультикультуралізму, які зазнали краху у ЄС. Значна частина австрійців втомилася від політики «відкритих дверей» для біженців, потенційної загрози з боку ісламських екстремістів і хочу від влади більш жорсткого підходу у вирішенні міграційної кризи ЄС. І це, можливо, стало однією з причин успіху на виборах правих сил і АНП. За партії
С. Курца та Штрахе, які підтримують посилення міграційного режиму й скорочення впливу ісламу в австрійському суспільстві, у сукупності проголосувало майже 60 % австрійців. С. Курц може скористатися антимігрантськими настроями в австрійському суспільстві і відправити СДПА за борт коаліції.

Така ситуація не на користь Україні. Як зазначають експерти, оптимізм української влади щодо результатів парламентських виборів в Австрії передчасний. Якщо АНП домовиться про коаліцію з Австрійською партією свободи, то позиція Австрії щодо агресії Росії в Україні й антиросійських санкцій може змінитися не на користь України.

Як інформують ЗМІ, у грудні 2016 р. Г.-К. Штрахе й заступник голови Держдуми П. Толстой підписали пакт про співпрацю між Австрійською партією свободи та кремлівською партією «Єдина Росія». Австрійська партія свободи підтримує скасування санкцій, які було введено проти Росії після анексії Криму і вторгнення на Донбас. Лідер Партії свободи вважає, що псевдореферендум у Криму був демократичним. Політик переконаний у тому, що півострів завжди був російським, а його передача генсеком СРСР М. Хрущовим до складу УРСР була незаконною. Крім того, члени Партії свободи відвідували окупований Крим.

Така позиція ультраправих робить їх небезпечним партнером по коаліції з точки зору України. Однак висока ймовірність, що народники віддадуть ультраправим внутрішньополітичні відомства, зберігши за собою МЗС.

На думку експертів, якщо Австрійська партія свободи перебуватиме в складі правлячої коаліції, то їй буде набагато легше блокувати вигідні для України рішення в парламенті, включаючи продовження участі Австрії в антиросійських санкціях.

Незважаючи на певну орієнтованість більшості партій на внутрішню політику, питання України й санкцій проти Росії відчутно відображається в політичних програмах. Причина тому позиції лідерів. С. Курц позиціонує себе за прикладом Е. Макрона ‒ молодий політик з великими амбіціями щодо майбутнього європейського проекту. Перебуваючи на посаді глави МЗС,
С. Курц просував усе більшу участь Австрії у вирішенні конфлікту на Донбасі, тричі відвідавши Україну в 2017 р. під час головування Австрії в ОБСЄ. Крім того, С. Курц однозначно засуджував анексію Криму, оцінюючи її як порушення міжнародного права. Разом з тим він підтримує ідею покрокового зняття санкцій з Росії в разі виконання Мінських домовленостей, а також пропонував Австрію як нейтральну територію для зустрічі Д. Трампа і В. Путіна.

При цьому лідер АНП не підтримує нових санкцій США проти РФ, які перешкоджають реалізації проекту російського газопроводу «Північний потік-2». Після відвідування Донбасу в січні 2017 р. С. Курц відхилив можливість розміщення в зоні конфлікту збройної місії ОБСЄ всупереч інтересам української влади.

Щоправда, й австрійські соціал-демократи дотримуються схожих поглядів. Лідер СДПА К. Керн вважає, що антиросійські санкції не виправдали себе й потрібно знайти інший спосіб впливу на позицію президента РФ В. Путіна без нанесення збитку економіці Австрії.

На його переконання, обмежувальні заходи щодо РФ обходяться Австрії занадто дорого, майже 0,3 % від ВВП. Як інформують ЗМІ, у червні К. Керн і міністр закордонних справ Німеччини З. Габріель не схвалили нових санкцій США проти Росії та акцентували увагу на тому, що обмежувальні заходи негативно позначаться на інтересах європейських компаній, які беруть участь у реалізації російського проекту газопроводу «Північний потік-2». Як відомо, реалізація цього проекту принесе колосальні збитки Україні, але це мало цікавить австрійських політиків. Сучасна Австрія є типовою невеликою й самобутньою європейською державою, політична еліта якої дотримується економічного та національного егоїзму й зацікавлена відстоювати насамперед інтереси своїх громадян, а не нести мир в Україну. Посилення або подовження антиросійських санкцій не вигідно австрійському бізнесу. Австрійська компанія OMV AG бере участь у реалізації проекту газопроводу «Північний потік-2».

Крім того, Австрія також була однією з учасниць проекту газопроводу «Південний потік». Як інформують ЗМІ, під впливом антиросійських санкцій в Австрії «зникли» 7 тис. робочих місць, економічні втрати становили 550 млн євро у 2015 р. Росія займає 10 місце серед торговельно-економічних партнерів Австрії, Україна займає лише 21 місце. Експорт товарів з Австрії до Росії з 2010 по 2016 р. скоротився з 2,547 млрд до 1,883 млрд євро. Близько 45 % австрійського експорту припадає на машини й обладнання, 10 % – на продукти харчування. В австрійському м. Баумгартен є газорозподільний центр «Центральноєвропейський газовий хаб», 50 % акцій якого належать «Газпрому». До введення санкцій Австрія та Росія співпрацювали у 27 спільних проектах у сфері енергоефективності, енергозбереження, нафтогазової промисловості, охорони навколишнього середовища, транспорту, авіації, машинобудування, інформаційних технологій.

Тому ймовірність певного пожвавлення відносин Австрії з Росією є великою, що не є бажаним для України. Нова влада Австрії може вимагати від ЄС виборчого звільнення від обмежувальних заходів найбільш вигідних секторів співпраці з Росією. Праві можуть послабити антиросійські санкції в односторонньому режимі.

Разом з тим експерти наголошують, що не варто робити трагедію з того, що значна частина австрійських політиків налаштована проросійськи, адже інтереси ЄС для них важливіші. Незважаючи на те що майбутній можливий партнер за коаліцією АПС офіційно співпрацює з «Єдиною Росією», різких зрушень у австрійській зовнішній політиці очікувати не варто. Як зазначила аналітик Центру «Нова Європа» Д. Гайдай, так чи інакше всі австрійські партії почасти проросійські. І хоч у АНП немає офіційних зв’язків з «Єдиною Росією», вони приймали В. Путіна і серед однопартійців дуже багато симпатиків Кремля (https://ukr.segodnya.ua/ukraine/rezultaty-vyborov-v-avstrii-kuda-kurc-povedet-venu-i-k-chemu-gotovitsya-ukraine-1064615.html. 2017. 18.10).

Стосовно України, на думку експерта, не варто очікувати якихось несподіваних поворотів, особливо в санкційній політиці. «С. Курц досить часто бував в Україні, коли Австрія очолювала ОБСЄ. У цілому Австрія дотримується спільної європейської позиції. Якщо буде воля Німеччини та інших ключових європейських держав зберігати санкції, Австрія продовжуватиме їх підтримувати. Хоча серед окремих австрійських політиків багато незадоволених політикою санкцій, у них є бізнес-зв’язки з Росією. Деякі австрійські компанії брали участь у будівництві інфраструктурних проектів для Олімпіади в Сочі. Однак бізнес з Німеччиною і країнами західної Європи для них важливіший», – наголосила Д. Гайдай.

 У свою чергу експерт з питань інтеграції О. Сушко наголосив, що для України С. Курц передбачуваний лідер. «С. Курц добре знає українську тему, бував в Україні. Йому не потрібно з нуля вивчати це питання й пояснювати», – наголосив експерт.

Він нагадав, що, будучи ще міністром закордонних справ, С. Курц найкраще з австрійських урядовців зрозумів суть українських питань. «У цьому сенсі проблем не буде. Але багато залежатиме від конфігурації уряду, від того, хто очолить МЗС. Не все визначається провідною партією. Особливо враховуючи, що жодна з партій не завоювала абсолютної більшості», – підкреслив О. Сушко.

Подібну думку висловлюють і деякі політики. Зокрема, народний депутат С. Заліщук відзначила суперечливість позицій С. Курца. За її словами, він на власні очі бачив роль Росії на Донбасі та кілька разів був в Україні з початку війни. Він визнавав, що місія ОБСЄ потребує посилення та підтримував рух України до Європи. З іншого боку, С. Курц виступав за поступове зняття санкцій з Росії, дуже обережно ставився до перспективи України в НАТО. «Думаю, що прем’єрство С. Курца відкриває шанси посилити діалог з Австрією», – зазначила С. Заліщук (https://espreso.tv/article/2017/10/17/sebastyan_kurc. 2017. 17.10).

У цілому ж політики й експерти спокійно сприймають результати парламентських виборів в Австрії та сподіваються на позитивні зміни у відносинах з Україною, незважаючи на майбутню конфігурацію парламенту й уряду. Навіть проросійські погляди деяких австрійських політиків не стануть на заваді вирішення загальноєвропейських проблем.Австрійські вибори ‒ це ще один урок для політичної еліти ЄС, який свідчить про те, що вже давно варто звернути увагу на проблеми європейців і перейти до вирішення питання біженців та нелегалів. Інакше вплив лояльних Росії ультраправих політичних сил у малих європейських країнах тільки зростатиме.

Варто також зазначити, що значна частина експертів і політиків вважають, що українсько-австрійські відносини не зміняться. Щодо Криму та Донбасу С. Курц висловлювався проукраїнськи. Але Партія свободи, з якою він може утворити коаліцію, помітна своєю прихильністю до Росії. Зокрема, її лідер Г.-К. Штрахе у своїх передвиборних виступах підтримував анексію Криму. Разом з тим малоймовірно, що фракція Партії свободи зможе ефективно просувати ці позиції в реальній політиці.

 

Потіха А. Парламентські вибори в Австрії і перспективи її співробітництва з Україною [Електронний ресурс] / А. Потіха // Україна: події, факти, коментарі. – 2017. – № 20. – С. 11–17. – Режим доступу: http://nbuviap.gov.ua/images/ukraine/2017/ukr20.pdf. – Назва з екрану.