А. Потіха, наук. співроб. СІАЗ НБУВ

Проблема законодавчого оформлення процесу реінтеграції Донбасу

 

В Україні набрав чинності закон про створення умов для мирного врегулювання ситуації в окремих районах Донецької і Луганської областей, яким на рік продовжується особливий статус цих територій. Відповідно до документа, вносяться зміни в закон про особливий порядок місцевого самоврядування в  окремих районах Донецької і Луганської областей  від 2014 р. Зокрема, стаття 1 викладена в новій редакції і передбачає продовження особливого порядку місцевого самоврядування в цих районах  на рік. Документ, який продовжує на рік дію закону про особливий статус, підтримали 229 нардепів. Особливий порядок місцевого самоврядування вводиться тільки після виведення всіх незаконних збройних формувань, військової техніки, бойовиків і найманців з території окупованого Донбасу.

Проте, малоймовірно, що Росія і їхні бойовики на Донбасі дотримаються цих умов. Тому сподіватися на реалізацію основних положень цього Закону не доводиться. Як відомо, з інформації ЗМІ, попередній закон   діяв з 18 жовтня 2014 р., однак набрала чинності лише його перша стаття, яка передбачала тимчасове введення на три роки особливого порядку в окремих районах, містах, селищах і селах, які визначаються рішенням Верховної Ради. Решта статей закону почали б діяти з дня вступу в повноваження органів місцевого самоврядування в окремих районах Донбасу, обраних відповідно до законодавства України та з дотриманням міжнародних стандартів проведення виборів, дотриманням при цьому прав людини і низки інших умов. Це стосується амністії та недопущення кримінального переслідування учасників подій на Донбасі, права мовного самовизначення жителів Донбасу, участі органів місцевого самоврядування в призначенні керівників органів прокуратури та судів тощо (URL: http://www.pravda.com.ua/news/2017/10/10/7157849/. 2017. 10.10).

Натомість, більш дискусійним виявився  законопроект №7163 «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях», за який у першому читанні  проголосували 233 народних депутати.

У законопроекті  визнаються тимчасово окупованими територіями у Донецькій та Луганській областях: сухопутна територія та її внутрішні води в межах окремих районів, міст, селищ і сіл, де збройні сили РФ і окупаційна адміністрація Росії встановили та здійснюють окупаційну владу та загальний контроль; внутрішні морські води і територіальне море України, що прилягає до такої ж сухопутної території; повітряний простір над цими територіями.

У документі також визначаються межі тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях за поданням Генерального штабу ЗСУ Міністерством оборони і наголошується, що  діяльність російських військових та окупаційної адміністрації РФ є незаконною, а будь-який виданий у зв’язку з такою діяльністю акт є недійсним і не створює правових наслідків (URL: https://tsn.ua/politika/na-tli-sutichok-u-radi-nardepi-progolosuvali-za-zakonoproekt-pro-deokupaciyu-donbasu-1006380.html. 2017.  6.10).

За словами політиків, які підтримують законопроект,  метою документа є звільнення цих територій та відновлення там конституційного ладу; захист прав, свобод і законних інтересів громадян України, які постраждали внаслідок російської агресії, а також зміцнення незалежності, державності, забезпечення єдності та територіальної цілісності.

Крім того, у документі зазначається,  що для забезпечення національної безпеки і оборони, стримування і відсічі російської збройної агресії в Донецькій та Луганській областях залучаються в установленому порядку сили і засоби  ЗСУ, інших військових формувань, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, Нацгвардії, Держприкордонслужби, Управління державної охорони, Державної спеціальної служби транспорту,  Національної поліції тощо. Безпосереднє керівництво силами має здійснювати  Об’єднаний оперативний штаб ЗСУ.

У  документі також прописано низку положень у разі введення воєнного стану і наголошується,  що за фізичними та юридичними особами зберігається право власності та інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що розташовані на тимчасово окупованих територіях.

Важливо відзначити, що законопроект також визначає, що Україна не несе відповідальності за протиправні дії Росії як держави-агресора, її збройних сил, інших військових формувань та окупаційної адміністрації на тимчасово окупованих територіях.

За словами Президента України П. Порошенка, законопроект про відновлення суверенітету над окупованим Донбасом проголошує ключовим мирний, політико-дипломатичний шлях. Водночас він зазначив, що ухвалений законопроект посилює позицію України в питанні можливої миротворчої місії ООН на Донбасі. П. Порошенко вважає, що закон про інтеграцію Донбасу хоч і регламентує детально військовий аспект нашої боротьби, ключовим проголошує мирний, політико-дипломатичний шлях і цей  закон посилить позицію України у боротьбі за звільнення заручників і у питанні можливого розміщення миротворців ООН на Донбасі. «Він дає чіткий сигнал всім нашим співвітчизникам на окупованих Росією територіях: Україна повернеться до вас, а ви – до України. Бо ми – єдина, соборна і неподільна країна», – зазначив П. Порошенко (URL: http://fakty.ictv.ua/ua/ukraine/polituka/20171006-poroshenko-zakon-pro-reintegratsiyu-sygnal-povernennya-donbasu/. 2017. 6.10).

Під час засідання фракції «Блоку Петра Порошенка» Президент України заявив про необхідність прийняти законопроект про забезпечення суверенітету над тимчасово окупованими територіями Донбасу і погодився з тим, що до другого читання цей документ повинен стосуватися і Криму. «Найголовніше, що було сказано, – цей закон ми повинні прийняти», – наголосив член фракції В. Денисенко після зустрічі народних депутатів із Президентом України, яка проходила в будівлі Верховної Ради.

У свою чергу народний депутат Р. Чубаров повідомив, що   запитав у П. Порошенка стосовно того, чи будуть внесені поправки щодо Криму в другому читанні, і Президент із цим погодився (URL: https://ua.censor.net.ua/news/458191/poroshenko_na_zasidanni_bpp_

pogodyvsya_scho_zakonoproekt_schodo_donbasu_do_2go_chytannya_

maye_vklyuchaty.  2017. 5.10).

Разом з тим, як запевнила представник Президента в парламенті, заступник голови фракції «Блоку Петра Порошенка»  І. Луценко,  у законопроект про реінтеграцію окупованих територій будуть внесені правки, зокрема, щодо деокупації Криму. «Уже враховано багато пропозицій і ще будуть, бо зараз надходять пропозиції, які будуть враховуватися. Що вже враховано – у першу чергу, у цьому законі з’явиться, можливо, розділ чи стаття про те, що Україна так само буде здійснювати певні інструменти і буде проводити певні міжнародні заходи щодо звільнення і деокупації Криму», – наголосила І. Луценко (URL: http://www.pravda.com.ua/news/2017/10/10/7157840/. 2017. 10.10).

Вона зазначила, що одне з основних зауважень, яке звучало, зокрема, від кримськотатарських представників, – чому «не звучить Крим». «Буде звучати. Наступне, наші мажоритарники, особливо ті, що з Донбасу, хочуть запропонувати додаткові інструменти по мирному врегулюванню і поверненню Донбасу в Україну і інше», – наголосила народний депутат. 

Глава фракції «Блок Петра Порошенка» А. Герасимов підтримує своїх колег у питанні внесення деяких поправок до законопроекту і запевняє, що закон буде прийнято своєчасно. Він  виключає можливість зволікання у другому читанні розгляду законопроекту щодо відновлення суверенітету України на Донбасі і наголосив, що згідно з Регламентом, протягом 14 днів буде внесено поправки, і після розгляду у профільному комітеті документ буде проголосований.

Натомість голова фракції «Народний фронт» М. Бурбак запропонував до другого читання внести свої правки до президентського законопроекту № 7163 «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях». Зокрема,  він запропонував, щоб  під час обговорення потрібно було вилучити абзац перший статті сьомої і нову редакцію доопрацювати до другого читання. «Ми не допустимо легалізації незаконних підписів російських найманців під так званими угодами», – заявив народний депутат (URL: http://gordonua.com/ukr/news/politics/-u-narodnogo-frontu-je-dvi-vimogi-do-prezidentskogo-zakonoproektu-pro-vidnovlennja-suverenitetu-ukrajini-na-donbasi-210719.html. 2017. 5.10).

Другою вимогою «Народного фронту» є необхідність  «прописати верифікацію або підтвердження факту виведення російських військ».

За словами М. Бурбака, законопроект №7163 необхідно обов’язково доповнити положенням про те, що факт виведення російських військ і найманців з окремих районів Донецької та Луганської областей «має бути засвідчено указом президента». «Він підписує його тільки на підставі спільного подання міністра внутрішніх справ та міністра оборони України», – наголосив М. Бурбак.

Як інформують ЗМІ, головним каменем спотикання у законопроекті № 7163 була сьома стаття, у якій згадуються Мінські угоди. Депутати фракції «Самопомочі» заявили, що не голосуватимуть за цей «капітуляційний» закон щодо Донбасу, адже він легалізує Мінські угоди, підписані терористами. Комітет Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони рекомендував законопроект П. Порошенка до першого читання із застереженням, що будуть напрацьовані пропозиції комітету зі зміни статті 7 законопроекту. У результаті між депутатами відбулися сутички і блокування президії, однак законопроекту не прийняли. Після цього автори документа погодилися виключити положення про Мінські угоди.

Взагалі «Самопоміч», крім того, щоб називати Росію агресором, пропонувала врегулювати правові відносини з ОРДЛО, визнавши їх окупованими територіями, починаючи з 2014 р., з усіма відповідними наслідками. Адже, на думку представників «Самопомочі», Україна не контролює ці райони і  поки Росія не виведе звідти свої війська, ми не отримаємо контроль над українсько-російським кордоном і не повернемо їх під свою юрисдикцію, визначати ці території тимчасово окупованими. «Тобто Росія як країна-окупант має забезпечувати повне соціально-економічне забезпечення цих територій. Відповідно, після повернення ОРДЛО під нашу юрисдикцію, Росія мусить відшкодувати Україні матеріальні і моральні збитки», – вважають у «Самопомочі» (URL: http://24tv.ua/zakon_pro_reintegratsiyu_donbasu_shho_prinese_reintegratsiya_

ukrayini_n872884. 2017. 5.10).

Натомість експерти вважають, що головна проблема в тому щоб документ «вписувався» в Мінські угоди. Зрозуміло, що законопроект мав бути узгоджений із західними партнерами України – ЄС і США.

Напередодні прийняття законопроекту в першому читанні деякі експерти, як і політики (противники законопроекту), наголошували на неприйнятності 7 статті цього документа. На їхню думку, законопроект, запропонований П. Порошенком і погоджений із західними партнерами, хоча й начебто визнає Росію агресором, насправді  має свої підводні камені, які несуть величезні ризики суверенітету України. Зокрема в 7 статті  зазначалось, що під час відновлення територіальної цілісності України забезпечується пріоритетність виконання безпекових положень Мінського протоколу від 5 вересня 2014 р., Мінського меморандуму від 19 вересня
2014 р. та «Комплексу заходів» від 12 лютого 2015 р. Іншими словами, Україна на законодавчому рівні визнавала б Мінські угоди і зобов’язується їх виконати. Як зазначає директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства В. Кулик, по суті, документи дипломатії другого плану де-факто отримують статус де-юре. «Україна таким чином введе в своє законодавче поле Мінські угоди, які підписані сепаратистами і бандитами – Захарченком і Плотницьким. Збувається найкраща мрія Путіна про те, що це внутрішній громадянський конфлікт в Україні. А Росія може виступати в якості миротворця і претендувати на участь у майбутній операції місії ООН. Цього не можна допустити»,– наголосив В. Кулик.

За його словами, скільки б влада в особі Президента не говорила, що перша частина законопроекту свідчить по те, що Росія є окупантом, а території визнають окупованими, це жодним чином не заперечує введення в законодавче поле другої сторони переговорів у вигляді маріонеткових ватажків окупаційних режимів у Донецьку і Луганську.

Саме питання Мінських угод стало причиною блокування президії та бійок  у парламенті. Після наради з головами фракцій Голова Верховної Ради України А. Парубій заявив, що 7 статтю виключать із законопроекту.

Щоправда, яким чином це буде врегульовано в остаточному варіанті закону ніхто не пояснив.

В експертному ж середовищі вважають, що закон про реінтеграцію жодним чином найближчим часом не призведе до завершення війни. На думку В. Кулика, припинення військового напруження на Донбасі не дуже пов’язане з ухваленням закону. «Ні в кого немає жодних ілюзій щодо того, що наявність закону про реінтеграцію убезпечить Україну від нової ескалації на сході. Як тільки, приміром, погіршиться ситуація в Сирії для Росії, Путін піде на ескалацію на Донбасі для вирішення геополітичних завдань по діалогу з ЄС і США. Зокрема, для досягнення нової переговорної позиції, використання донбаської карти під час виборів президента Росії в 2018 році», – зазначив експерт.

В. Кулик також наголошує на необхідності порозуміння із західними партнерами в цьому питанні, адже Захід хоче мати правову визначеність в українському питанні, тому вони нас підштовхують до прийняття законодавчих змін. «Звичайно, США і ЄС було би краще спихнути з себе антиросійські санкції і основний фокус переговорного процесу та перевести в площину домовленостей України з ОРДЛО і Росією. Але навряд чи це вдасться, і там це розуміють. Ця історія надовго, і без Заходу Україна не впорається. В інтересах Заходу, щоб ми вирішили цей конфлікт з точки зору наших національних інтересів», –  підкреслив В.  Кулик.

Більш песимістичний прогноз дає екс-посол України в Білорусі Р. Безсмертний, який вважає, що  реальних інструментів реінтеграції в законопроекті не дано. На його переконання, справжня реінтеграція – це довгостроковий процес із багатьма складовими.

За словами політика, після трьох років війни реінтеграцію вже неможливо провести ні за 5, ні за 10 років. «Такий конфлікт вимірюється десятиліттями, має характер кровного. Тому план реінтеграції мусить бути багатоходовим і дуже об’ємним», – вважає Р. Безсмертний.

У свою чергу  політичний експерт М.  Басараб зазначив, що цей закон несе чималі ризики. «Добре, що Росію називають окупантом. Краще пізно, ніж ніколи. Але початок умовного мирного врегулювання суттєво активізує на Заході істерику про необхідність зняття санкцій з РФ вже і негайно», –  вважає експерт. При цьому він наголошує, що  ухвалення законів про ОРДЛО так само може призвести до скасування санкцій найближчим часом.

А от лідери терористичних угруповань Донбасу негативно сприйняли прийняття законопроекту про реінтеграцію окупованих територій. «Ухвалення цього законопроекту означає лише одне – Україна вибирає війну», – заявив так званий «представник «ДНР» у Контактній групі з врегулювання ситуації на Донбасі Д. Пушилін. (URL: http://24tv.ua/teroristi_prokomentuvali_zakon_pro_integratsiyu_zayava_

nastorozhuye_n872676. 2017. 4.10).

Подібну точку зору має й  так званий «представник «ЛНР» Р.  Мірошник, який  вважає, що цей законопроект повністю суперечить Мінським домовленостям. «Києву перш, ніж приймати цей закон, потрібно повідомити світовій спільноті, що вони відмовляються від виконання мінських угод та Комплексу заходів і резолюції Ради Безпеки ООН 2202», – заявив Р. Мірошник.

Прогнозовано негативна реакція й російських високопосадовців на прийняття в першому читанні проекту закону щодо реінтеграції Донбасу. Зокрема, прес-секретар президента РФ Д. Пєсков заявив, що формулювання українського законопроекту про реінтеграцію Донбасу є неприйнятним. «Цей закон – він носить, наскільки ми розуміємо і наскільки маємо інформацію про цей поки що законопроект, – він має дуже декларативний характер. Там міститься стаття, де Російська Федерація називається агресором. І також там не міститься жодної згадки про Мінські домовленості», – зазначив Д.  Пєсков (URL: http://patrioty.org.ua/politic/khity-tyzhnia-u-kremli-burkhlyvo-vidreahuvaly-na-zakonoproekty-shchodo-donbasu-196888.html. 2017. 14.09).

За його словами, подібні законопроекти містять юридичні суперечності. «Чисто з юридичної точки зору – безумовно, таке формулювання ні де-юре, ні де-факто не може бути для нас прийнятним. Але і з юридичної точки зору, звичайно, це суперечить і букві, і духу Мінських домовленостей. Бо такої дефініції в Мінських домовленостях немає. І російська сторона є підписантом, а саме гарантом цих Мінських домовленостей», – наголосив Д. Пєсков.

Він вважає, що закон має декларативний характер, натомість  законопроект про продовження особливого порядку місцевого самоврядування в ОРДЛО є більш важливим. «Там же є ще один законопроект, який вже йде в руслі продовження особливого статусу Донбасу. Ось це вже важливий законопроект. Бо закінчення строку дії попереднього закону про особливий статус, звичайно, викликало у всіх заклопотаність», – підкреслив Д. Пєсков.

Він також запевнив, що РФ «зберігає свою прихильність Мінським домовленостям, як і раніше вважає їх безальтернативним фундаментом, на основі якого можна, принаймні, далі намагатися виходити хоч на якісь намітки врегулювання».

Експерти і журналісти, аналізуючи законопроект, відзначають як позитивні, так негативні можливі наслідки його запровадження. Як зазначив Є. Ярошенко, аналітик, Міжнародного центру перспективних досліджень, переваги цього законопроекту в тому, що він, у випадку остаточного схвалення Верховною Радою, буде першим документом, який на законодавчому рівні визнає ОРДЛО тимчасово окупованими територіями, Росію – державою-агресором щодо подій на Донбасі, а проросійських бойовиків прирівнює до «маріонеток» Кремля. Також законопроект про реінтеграцію Донбасі усуває правові суперечності, зокрема дозволяючи скасовувати режим АТО і передаючи управління в прифронтових районах від СБУ до  Об’єднаного оперативного штабу Збройних сил України і  визначає, що державна політика із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями має ґрунтуватися на політико-дипломатичних засобах (URL: http://nv.ua/ukr/opinion/yaroshenko/zakon-pro-donbas-perevagi-i-nedoliki-1978527.html. 2017. 6.10).

Разом з тим аналітик звертає увагу і на недоліки, які він вбачає в недосконалості самого законопроекту і вважає, що  попри проголошену мету законопроект не пропонує конкретних механізмів відновлення державного суверенітету над тимчасово окупованими територіями. Законопроект не враховує людський вимір,  зокрема механізми забезпечення прав і свобод громадян, які проживають в ОРДЛО, як-от: пенсії, соціальне забезпечення, адміністративних послуг тощо. Як наслідок можуть бути створені серйозні проблеми для українських громадян, які проживають на неконтрольованих територіях. «Головним же є те, що законопроект про реінтеграцію Донбасу радше вирішує оперативні завдання, однак не містить ефективних механізмів досягнення цілей самого законопроекту, зокрема звільнення ОРДЛО та захист прав, свобод і законних інтересів осіб, які постраждали від збройного конфлікту», – зазначив Є. Ярошенко.

Менше вірить в ефективність дії закону про реінтеграцію Донбасу С. Рахманін, перший заступник головного редактора газети «Дзеркало тижня». На його думку, навіть якщо закон буде прийнятий остаточно, він не змусить Росію діяти так як би того хотілось українським політикам. 

За словами С. Рахманіна,  не зайве згадати, що прийняття закону «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях» передбачає внесення змін до низки нормативних актів. Зокрема, до Закону «Про Збройні сили України». Пропоновані корективи дозволяють у мирний час використовувати частини й підрозділи ЗСУ, наділяючи їх правом застосовувати і використовувати зброю та бойову техніку. З одного боку, ця новела має остаточно зняти питання законності використання військових на Донбасі. З другого – свідчить про неготовність влади запроваджувати воєнний стан (URL: https://dt.ua/internal/osobliviy-poryadok-zakonotvorchosti-256278_.html. 2017. 6.10).

Виходець з Донбасу, соціолог і журналіст  М. Віхров взагалі вважає, що закон про реінтеграцію Донбасу мало вплине на ситуацію і владі потрібно дуже багато зробить, щоб реінтегрувати цей регіон.

М. Віхров вважає, що хоч непідконтрольні території нарешті таки визнано окупованими, Росію окупантом, але процес деокупації ухвалені закони не запускають і його механізм, прописаний у Мінських угодах, не змінюють. «Стратегія України на Донбасі, як і раніше, – чекати, поки росіяни не підуть з ОРДіЛО, а потім діяти згідно з мінським сценарієм. Те, що вони рано чи пізно заберуться, не викликає сумнівів. Але судячи з того, як Київ працює зі звільненими територіями, “окремі” райони Луганщини та Донеччини можуть стати для України великою проблемою», – наголосив експерт.

При цьому він упевнений, що  важелів упливу на ОРДіЛО в Києва буде набагато менше. Згідно із Законом «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» після скасування «республік» влада перейде до місцевих рад. З останніми укладатиме угоди уряд, вони керуватимуть «народною міліцією», із ними узгоджуватимуть керівництво місцевої прокуратури та судів. Можна було б  збільшити вплив Києва на даний регіон після виборів в ОРДіЛО, розбавивши місцеві ради проукраїнськими депутатами, але скористатися цим шансом Київ навряд чи зможе і, що найгірше, навряд чи схоче (URL: http://tyzhden.ua/Politics/201743. 2017. 12.10).

На думку експерта, марно розраховувати, що проукраїнські політичні сили швидко завоюють симпатії виборців, котрі кілька років жили в умовах окупації та інтенсивного «промивання мізків». Та й  сам Київ не виявляє особливої зацікавленості в зміні політичного ландшафту Донбасу. Маючи потужні інструменти впливу на підконтрольні райони, центральна влада не намагається створювати там проукраїнську політичну альтернативу й робить ставку на ситуативну лояльність місцевих політиків, колишніх регіоналів, які так і не понесли покарання за сепаратизм. Більшість сепаратистських справ, заведених на Донбасі, до обвинувального вироку не доводяться.

М. Віхров припускає, що  лояльність луганських і донецьких політиків доведеться купувати щедрими дотаціями. А тим часом вони плекатимуть внутрішню самостійність. Та й ніхто не гарантує, що, сидячи на дотаційних «потоках», донецькі та луганські діячі будуть лояльними до Києва, а не до Москви. Експерт звертає увагу на інформаційну політику української влади, яка, на його думку, має бути більш активною і кращою, адже мова йде не лише про контрпропаганду, а й про залучення Донбасу до загальноукраїнського інформаційного поля. Інформаційна реінтеграція вимагає передусім співпраці з місцевою владою, а з цим на Донбасі завжди були проблеми. До війни представники місцевої влади на Донбасі проводили  власну інформаційну політику, на зміст якої центральна влада  впливав значно менше, ніж Донецьк. Після деокупації, коли ОРДіЛО дістануть «особливий статус», можливостей для впливу на тамтешні ЗМІ в Києва стане ще менше. Навіть сьогодні українське телерадіомовлення покриває лише 70% території підконтрольного Донбасу, причому Міністерство інформполітики змушене просити передавачі в західних доброчинців.

Крім того, на думку експерта, інформаційна робота неможлива без участі культурно-просвітницьких і громадських організацій. У цьому напрямі зрушення справді є, принаймні українські митці стали частіше їздити на Донбас, місцеві бібліотеки наповнюються українськими книгами, дітей возять на екскурсії в інші регіони України тощо. Але після відпочинку в Карпатах, чи інших регіонах України, діти повертаються до шкіл, де нерідко працюють учителі-сепаратисти, звільнення яких можна домогтися лише після публічного скандалу.

Отже, перспективи деокупації видаються не надто блискучими і потрібно буде багато що зробити, щоб змінити ситуацію на краще. У будь-якому разі припинення бойових дій і вихід російських військ із території України будуть великою перемогою і нашою, і всього цивілізованого світу. Але потім Україні доведеться починати боротьбу за те, щоб реінтегрувати Донбас не формально, а реально. Закон «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях» в остаточному варіанті, імовірно, стане важливим елементом у процесі повернення окупованих територій до складу України.

 

Потіха А. Проблема законодавчого оформлення процесу реінтеграції Донбасу [Електронний ресурс] / А. Потіха // Україна: події, факти, коментарі. – 2017. – № 19. – С. 48–56. – Режим доступу: http://nbuviap.gov.ua/images/ukraine/2017/ukr19.pdf. – Назва з екрану.