УДК 021.7:[77:17.022]:004:316.77

Галина Булахова, мол. наук. співроб., Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Фотоімідж бібліотеки в інтерактивному просторі

У статті акцентовано увагу на формуванні фотоіміджу бібліотечних установ у інтерактивному просторі. Розглянуто систему позиціонування бібліотеки в інтерактивному просторі, складові цієї системи; висвітлено технології бібліотечного позиціонування; систематизовано підходи до бібліотечного іміджмейкінгу.

Проаналізовано специфіку представлення в соціальних мережах бібліотек через візуальний образ.

Ключові слова: імідж, інтерактивний простір, бібліотека, соціальні мережі, Facebook.

Зміни в соціокультурному середовищі, зумовлені, серед іншого, упровадженням інформаційно-комунікаційних технологій, та спричинена цими змінами трансформація ролі бібліотек у сучасному інформаційному середовищі спонукають бібліотечні інституції до активізації діяльності, спрямованої на перегляд своєї ролі в суспільстві, до зміни позиціювання, підтвердження своєї значущості через обґрунтування унікальності бібліотечних послуг і ресурсів. Відповідно, актуальним для бібліотек стає завдання формування як інституційного, так і індивідуального (для кожної бібліотеки) позитивного іміджу.

Зі створенням нового, більш сучасного іміджу, формуванням стратегії адаптації до умов втрати монополії на інформаційне обслуговування пов’язана активність бібліотек в інтернет-середовищі, зокрема в соціальних мережах, блогах, форумах, віртуальних спільнотах, які отримали узагальнену назву «соціальні медіа».

Загальними ознаками соціальних медіа, що виступають як перспективний ресурс для поширення інформації, є простір для обговорення, формування суспільної думки, акумуляції ідей. Притаманні соціальним медіа інструменти інтерактивної комунікації дають змогу бібліотекам ефективно формувати й просувати свій професійний імідж, а також позитивно впливають на залучення користувачів і підтримку зв’язку з ними.

Найчастіше бібліотеки використовують соціальні медіа таким чином:

–   ведення професійного або робочого профілю;

–   публікація контенту, що розкриває діяльність бібліотеки, її продукти та послуги;

– републікації і мікроблогінг повідомлень, що можуть становити інтерес для професійного кола та користувачів;

– підтримка комунікації з користувачами (написання коментарів, моніторинг обговорень під власним контентом, опитування).

Можна стверджувати, що поширення інтернет-технологій змусило бібліотеки самостійно шукати шляхи популяризації наукових знань, створювати власну нішу серед різноманітних цифрових джерел інформації для користувача, що знаходить своє втілення у впровадженні нових форм бібліотечного обслуговування, пов’язаних з використанням соціальних медіа.

Відповідно, маркетингова політика, іміджеве позиціонування досить активно впроваджується в бібіліотечну практику, а отже, знаходить відображення і в бібліотекознавчих дослідженнях.

Так, М. Матвєєв розглядає імідж бібліотек як соціокультурний феномен, наводить розгорнуте визначення іміджу, аналізує вітчизняні та зарубіжні дослідження, визначає основні фактори, що впливають на імідж, виявляє причини існування негативних уявлень про професію бібліотекаря і пропонує способи їх подолання [1]. Перспективною видається авторська спроба систематизації досліджень, у яких порушується проблема іміджу бібліотек. Існуючі матеріали автор поділяє на чотири групи: дослідження зовнішнього і внутрішнього іміджу бібліо тек; дослідження незалежного іміджу (художня література, фільми, комікси тощо); авторські або колективні сайти, на яких представлені індивідуальні образи бібліотекарів; «бібліотечний» гумор.

Вагомим здобутком у цьому напрямі є праці українських науковців. Так, імідж бібліотечного працівника в сучасній науці розглядає В. Горовий [2]; Н. Пилипенко досліджує формування іміджу бібліотеки за допомогою соціальних медіа, характеризує головні причини використання соціальних медіа для комунікації з користувачами бібліотеки [3]. О. Мар’їна досліджує бібліотеки та соціальні медіа, зокрема технологію взаємодії [4], О. Таланчук розглядає образ бібліотеки в соціальних мережах [5], А. Кухаренко досліджує гуманістичний імідж бібліотек у сучасному комунікаційному просторі, аналізує питання формування позитивного, гуманістично спрямованого іміджу бібліотеки, який здатен забезпечити її конкурентоспроможність у комунікаційному просторі сучасності [6].

Наукова розробка проблеми засвідчує її актуальність. Водночас видається затребуваним дослідження позиціонування бібліотек в інтерактивному просторі з позицій системного підходу. Відповідно, мета статті – проаналізувати систему позиціонування бібліотеки в інтерактивному просторі, складові цієї системи; виявити технології бібліотечного позиціонування; систематизувати підходи до бібліотечного іміджмейкінгу.

Розглянемо проблему бібліотечного позиціонування в системі образ (емоційний і когнітивний) – імідж – бренд. Для уточнення термінологічних нюансів наведених понять вважаємо за доцільне скористатися існуючими напрацюваннями, розширюючи та екстраполюючи запропоновані підходи [7] до бібліотекознавчих та ширше – досліджень інформаційного простору. Отже, емоційний образ пропонується визначати як первинне враження про когось або щось, сформоване в результаті окремого інформаційно-комунікативного акту (публікації, дискусії, заходу тощо). Когнітивний образ – це уявлення про когось або щось, сформоване на основі осмислення повторюваних результатів ряду інформаційно-комунікативних актів. Сформований у масовій або індивідуальній свідомості як на основі конкретних особистих вражень та уявлень, так і опосередкованим чином, з матеріалів мас-медіа, літературних і кінематографічних джерел, стереотипізований образ може розглядатися як імідж.

У ряді словників поняття «імідж» тлумачиться як громадська думка, уявлення про когось, щось [8]. Словник іншомовних соціокультурних термінів «Словопедія» визначає «імідж» як цілеспрямовано сформований образ якої-небудь особи, явища, предмета, які покликані збільшити емоційно-психологічний вплив на кого-небудь з метою популяризації, реклами, пропаганди тощо [9]. Власне, термін «імідж» (від англ. image) запропонував ще в 30-х роках ХХ ст. З. Фрейд, розглядаючи його не стільки як реальний образ людини або предмета, скільки як ідеальний образ, що відрізняється від реального.

Водночас бібліотечний імідж – це загальне уявлення про бібліотеку, яка залежить від щоденної праці та формується впродовж багатьох років. Відповідно, у повсякденній практиці можливе паралельне існування різних іміджів: ідеального – як уособлення напряму руху; дзеркального – як бачення співробітниками репутації бібліотеки, її привабливості для користувачів; нарешті – реального, що відображає дійсне ставлення різних груп громадян до бібліотеки, їх задоволеність якістю обслуговування, розуміння значення бібліотек для користувачів [10].

Виходячи з вищесказаного, можна зазначити, що природно дзеркальний і реальний образи не збігаються, але повинні бути наближені до ідеального.

Виходячи з ринкової логіки, за якою прибуток можуть приносити не тільки товари і послуги, а й нематеріальні активи, конвертування позитивного іміджу в доходи різного роду дає змогу говорити про бренд як конкурентну ідентичність, суму всіх матеріальних і символічних елементів, які роблять бібліотеку унікальною, власне, її комерціалізований імідж. Більше того, у випадку з брендингом ідеться не просто про багатовимірний конструкт, функціональні, емоційні й матеріальні елементи якого в сукупності створюють унікальний набір асоціацій у суспільній свідомості, а і про цілеспрямоване формування цих асоціацій.

Науковцями виділяються такі основні складові іміджу:

• Зовнішньобібліотечний імідж – визначають три поняття: зручність для користувачів, принесена користь, що запам’ятовується як образ.

• Внутрішньобібліотечний (корпоративний) імідж – являє собою спосіб мислення і спосіб дії співробітників бібліотеки, спрямовані на гармонізацію відносин в колективі та створення сприятливого ставлення до бібліотеки з боку користувачів [11].

Для виявлення основних складових формування іміджу вважаємо за доцільне вдатися до системно-структурної моделі бібліотеки Ю. Столярова [12], що дасть змогу розглядати імідж бібліотеки через створення в масовій свідомості стереотипізованого образу основних елементів бібліотеки як системи: документного фонду, користувачів, бібліотекарів і матеріально-технічної бази.

Отже, основними складовими позиціонування бібліотеки пропонуємо розглядати образи матеріально-технічної бази (будівля бібліотеки, меблі, виробнича техніка), фондів, бібліотечного персоналу, користувачів і формування на їхній основі в масовій свідомості іміджу та бренду бібліотеки.

Як виявив аналіз представлення в інтерактивному середовищі – саме в середовищі соціальних мереж – візуального образу матеріальнотехнічної бази бібліотек, на сьогодні виразно простежується дві тенденції, які умовно можна позначити як історичну, традиційну, та модерну, інноваційну. У першу чергу це стосується будівель і внутрішніх приміщень бібліотек. Відповідно, історичні образи формують імідж бібліотеки як надійного, перевіреного часом, вкоріненого у традиції утримувача «мудрості у світі». Футуристичні образи формують імідж бібліотеки як локомотива прогресу.

У вітчизняному сегменті соціальних мереж поширюваними, як офіційними бібліотечними представництвами, так і окремими бібліотечними співробітниками та користувачами у статтях, фотоальбомах, презентаціях, є зображення різних бібліотек світу, які визначаються як «найкрасивіші». Аналіз публікацій різного походження дає змогу сформувати список бібліотек, які згадуються в такому контексті найчастіше. Серед них – Бібліотека Конгресу США, Національна бібліотека республіки Білорусь, Бібліотека абатства Святого Галла (Швейцарія), Бібліотека Гейзеля (Університет Каліфорнії, Сан Дієго), Архітектурна бібліотека Делфтського технічного університету (Нідерланди), Громадська бібліотека Стокгольма (Швеція), Бібліотека Александріна (Єгипет), Бібліотека Софійського університету (Болгарія), Національна бібліотека Франції та ряд інших [13].

Сучасні бібліотеки вражають своєю вишуканістю, вони стають не тільки місцем отримання інформації, а й перетворюються на визначні культурні об’єкти. Наприклад, Національна бібліотека Білорусі має форму ромбокубооктаедр, встановленого на триповерхову підставку-стилобат (див. рис. 1). Особливість бібліотеки – медіа-фасади зі світлодіодами, які вмикаються ввечері і радують мешканців динамічним підсвічуванням.

Публічна бібліотека Канзас-Сіті, США побудована ніби гігантська книжкова полиця, де висота кожної книги становить понад 7 м, а ширина – 2 м (див. рис. 2).

Рис. 1. Національна бібліотека Білорусі

Джерело: http://ipress.ua/ljlive/naykrasyvishi_biblioteky_svitu_foto_17816.html

 

Рис. 2. Публічна бібліотека Канзас-Сіті, США

Джерело: https://kwt-stroy.ru/doma-sooruzheniya/139-publichnaya-biblioteka-usa

 

Не менш популярні зображення бібліотек, розташованих в історичних будівлях. Це стосується, наприклад, будівлі Бібліотеки монастиря святого Галла у Швейцарії, розташованої в місті Санкт-Галлен, яка вважається однією з найперших і найважливіших монастирських бібліотек у всьому світі (рис. 3).

Рис. 3. Бібліотека монастиря святого Галла у Швейцарії

Джерело: http://www.sodtur.ru/publ/chudesa_sveta/rukotvornye_chudesa_sveta_

evropa/abbatstvo_i_biblioteka_sankt_gallen_st_gallen_shvejcarija/3–1-0–9

 

Французький фотограф-колорист Ф. Бобо у своєму проекті «Будинок книжок» [14] зображує відомі бібліотеки світу Парижа та Рима. Він фотографує бібліотечні будівлі в такому ракурсі, у якому вони створюють враження справжніх храмів знань (див. рис. 4).

Рис 4. Бібліотека Сорбонни. Фото Ф. Бобо.

Джерело: http://www.bbc.com/ukrainian/vert_cul/2016/07/160729_vert_cul_shelf_

respect_stunning_libraries_vp

 

Щодо представлення в інтерактивному просторі другого елементу моделі іміджу бібліотеки – образу власних фондів, то в цьому випадку увага користувачів акцентується на нових бібліотечних виданнях та/або нових надходженнях до бібліотечного фонду, з одного боку, а з іншого – на найбільш цінних документах, що зберігаються в бібліотеці. Це можуть бути як зображення окремих документів, книжок, так і елементів книжок (наприклад, сторінки або ілюстрації), а також книжкових експозицій. Зокрема, до іміджеутворювальних належить публікація у соцмережах інформації стосовно проекту Британської бібліотеки у Flickr.com «Ілюстрації, яких ніхто не бачив» («Unseen Illustrations») – понад мільйон сканованих ілюстрацій із книг, опублікованих у ХVІІ–ХІХ ст. [15] та альбом Бібліотеки Конгресу «Зустрічай більше скарбів» (Meet More Treasures), що презентує зображення з 25 колекцій із фондів бібліотеки [16]. В обох випадках створюється образ бібліотеки як утримувача унікальних документів, що мають як культурну, так і матеріальну цінність. Навіть назви колекцій («скарби», «ніхто не бачив») наголошують на цьому позиціонуванні. Перспективним видається також підхід просування власних фондів Британською бібліотекою, якою в рамках розділу сайту «Зроблено з Британською бібліотекою» (Made with the British Library) створено ряд відеосюжетів про історії успіху користувачів бібліотеки, якого вони досягли завдяки користуванню бібліотечними фондами та влаштованим бібліотекою майстер-класам, а також зображення різних товарів, у дизайні яких було використано ідеї, тематику, ілюстрації творів з фондів бібліотеки. Усі такі відео розміщено на офіційних представництвах Британської бібліотеки в мережах YouTube.com та Pinterest.

Власне, існування товарів, створених з використанням зображень бібліотеки чи документів з її фондів, як у наведеному прикладі, а також представлених на сторінках інших бібліотек, свідчить про формування бібліотечного бренду – комерційно привабливого іміджу. Відзначимо також, що на окремій дошці представництва Британської бібліотеки в мережі Pinterest – «Будівля Британської бібліотеки» (British Library building) – зібрано різні зображення установи.

Імідж бібліотеки тісно пов’язаний з бібліотечною професією. Сьогодні необхідно коригувати суспільну думку щодо позитивного сприйняття професії бібліотекаря. В інтерактивному просторі бібліотекам необхідно формувати бажаний, «ідеальний» образ сучасного бібліотекаря, покликаний зламати сформований протягом тривалого часу стереотип бібліотекаря як консервативної, «доісторичної бабусі в хусточці і кожушку», яка ховається в будівлі бібліотеки, неначе равлик у своїй мушлі, живе минулим, історією і з осторогою ставиться до усіх нововведень.

Про актуальність такого завдання опосередковано свідчить проект фотографа Н. Максимової «Смотрят в книги: Портреты работников библиотек», який сама авторка представляє як спробу сконцентрувати увагу на людях, які в бібліотеках «залишаються поза кадром» [17]. Фотограф зобразила сюжети з працівниками книгосховища та портрети людей, які працюють на своїх робочих місцях (рис. 5). Проект став візуальним підтвердженням висловлювання М. Матвєєва, який зазначає, що «наша професія (бібліотекаря. – Авт.) розглядається багатьма людьми як «робота з книгами», а бібліотека як ідеальний притулок для «затворників і буквоїдів» [18].

Рис. 5. Портрети працівників бібліотеки фотографа Н. Максимової

Джерело: https://birdinflight.com/ru/vdohnovenie/fotoproect/20160720-natalie-maximova-keepers-other-side.html

 

Водночас в інтерактивному середовищі активно формується альтернативний сукупний візуальний образ бібліотечного працівника, складовими якого є сучасний стиль, володіння новими технологіями, відкритість, комунікабельність, командний дух, інтегрованість у суспільні процеси, активна життєва позиція, професійний розвиток (див. рис. 6).

Рис. 6. «Служили три товарища». На фото зліва направо: директор Наукової бібліотеки Національного університету «Києво-Могилянська академія» С. Назаровець, директор Наукової бібліотеки ім. М. Максимовича Національного університету імені Тараса Шевченка О. Сербін, директор Наукової бібліотеки Білоруського національного технічного університету О. Скалабан

Джерело: https://www.facebook.com/serbin.oleg.1?fref=ts

 

Четвертий елемент моделі візуального іміджу бібліотеки – образ сучасного користувача – представлений у соціальних мережах різними віковими і соціальними групами, з наголосом на залученні дітей і студентської молоді.

Підбиваючи підсумки, можна узагальнити, що створенню сучасного, перспективного іміджу бібліотеки сприятиме розробка установою імідж-стратегії та системний підхід у формуванні і представленні в інтерактивному просторі образу бібліотеки як установи, бібліотекаря як фахівця, фонду як об’єкта бібліотечної діяльності.

 

Література

1. Матвеев М. Ю. Имидж библиотек как социокультурный феномен : монография / М. Ю. Матвеев. – Санкт-Петербург: РНБ, 2009.

2. Горовий В. Імідж бібліотечного працівника / В. Горовий. – Бібл. вісн. – 2002. – № 5. – С. 3–7.

3. Пилипенко Н. В. Формування іміджу бібліотеки за допомогою соціальних медіа [Електронний ресурс] / Н. В. Пилипенко. – Режим доступу: http://ena.lp.edu.ua:8080/bitstream/ntb/29645/3/15–74–78.pdf. – Назва з екрана.

4. Мар’їна О. Бібліотеки та соціальні медіа: технологія взаємодії / О. Мар’їна // Вісн. Книжк. палати. – 2012. – № 8. – С. 19–20.

5. Таланчук О. Б. Образ бібліотеки в соціальних мережах  [Електронний ресурс] / О. Б. Таланчук. – Режим доступу: http://lib.khnu.km.ua/about_library/naukova_robota/2013/tal_obr.htm. – Назва з екрана.

6. Кухаренко А. Л. Гуманістичний імідж бібліотек у сучасному комунікаційному просторі [Електронний ресурс] / А. Л. Кухаренко. – Режим доступу: file:///E:/Documents/verst/Downloads/bdi_2014_3_7 %20(1).pdf. – Назва з екрана.

7. Половинчак Ю. Регіональна ідентичність та образ регіону у інтернет-просторі / Ю. Половинчак // Scientific Letters of Academic Society of Michal Baludansky. – 2016. –                  № 4. – С. 35–38.

8. Імідж [Електронний ресурс] // Всесвітній словник української мови. – Режим доступу: https://uk.worldwidedictionary.org/%D1 %96 %D0 %BC%D1 %96 %D0 %B4 %D0 %B6. – Назва з екрана; Імідж [Електронний ресурс] // Вільний тлумачний словник. – Режим доступу: http://sum.in.ua/f/imidzh. – Назва з екрана; Імідж [Електронний ресурс] // Словник синонімів. Офіційний сайт української мови. – Режим доступу: https://ukrainskamova.com/publ/slovnik_sinonimiv/i/imidzh/32–1-0–5892. – Назва з екрана.

9. Імідж [Електронний ресурс] // Словник іншомовних соціокультурних термінів «Словопедія». – Режим доступу: http://slovopedia.org.ua/39/53382/260772.html. – Назва з екрана.

10. Иванова Н. В. Имидж библиотеки: от идеального к реальному [Электронный ресурс] / Н. В. Иванова. – Режим доступа: (http://ulyanovbib.blogspot.com/2015/08/blog-post_19.html. – 12.08. – 2015. – Загл. с экрана.

11. Картечева Е. А. Позитивний имидж библиотеки ВНЗ [Электронный ресурс] / Е. А. Картечева. – Режим доступа: http://lib.khnu.km.ua/about_library/metodob/Buleten15/buleten15.htm. – Загл. с экрана.

12. Столяров Ю. Н. Библиотека: структурно-функциональний подход : [монография] / Ю. Н. Столяров. – Москва : Книга, 1981. – 255 с.

13. Найкрасивіші бібліотеки світу очима фотографа Франка Бобо  (31 липня 2016 р.) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bbc.com/ukrainian/vert_cul/2016/07/160729_vert_cul_shelf_

respect_stunning_libraries_vp); Самые красивые библиотеки мира: шесть must-visit Лидия Акрышора журналист [Электронный ресурс]. – Режим доступа: https://travel.tochka.net/7531-samye-krasivye-biblioteki-mira-shest-must-visit/); 7 найкрасивіших бібліотек світу Кіра Гіржева журналіст [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://travel.tochka.net/ua/10723–7-samykh-krasivykh-bibliotek-mira/).

14. Найкрасивіші бібліотеки світу очима фотографа Франка Бобо  [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bbc.com/ukrainian/vert_cul/2016/07/160729_vert_cul_shelf_

respect_stunning_libraries_vp. – Назва з екрана.

15. Гранчак Т. Використання національними бібліотеками соцмереж для представлення бібліотечних продуктів і послуг / Т. Гранчак. – Бібл. вісн. – 2016. – № 1(231).

16. Meet More Treasures. Album description [Electronic resource] // Flickr.com. Library of Congress. – Mode of access: https://www.flickr.com/photos/library_of_congress/sets/72157623631646607/. – Title from the screen.

17. Максимова Н. Смотрят в книги: Портреты работников  библиотек [Электронный ресурс] / Н. Максимова. – Режим доступа: https://birdinflight.com/ru/vdohnovenie/fotoproect/20160720-natalie-maximova-keepers-other-side.html. – Загл. с экрана.

18. Матвеев М. Ю. Проблемы создания имиджа традиционных библиотек в электронной среде [Электронный ресурс] / М. Ю. Матвеев. – Режим доступа: http://cyberleninka.ru/article/n/problemy-sozdaniyaimidzha-traditsionnyh-bibliotek-v-elektronnoy-srede. – Загл. с экрана.

 

References

1. Matveev, M. Yu. (2009). Imidzh bibliotek kak sociokulturnyj fenomen [Image of libraries as sociocultural phenomenon]. Sankt-Petersburg : RNB, 2009 [in Russian].

2. Horovyi, V. (2002). Imidzh bibliotechnoho pratsivnyka. Bibliotechnyi visnyk – Library Journal. no. 5. pp. 3–7 [in Ukrainian].

3. Pylypenko, N. V. Formuvannia imidzhu biblioteky za dopomohoiu sotsialnykh media. Retrieved from http://ena.lp.edu.ua:8080/bitstream/ntb/29645/3/15–74–78.pdf [in Ukrainian].

4. Marina, O. (2012). Biblioteky ta sotsialni media: tekhnolohiia vzaiemodii. Visnyk Knyzhkovoi palaty – Journal Book Chamber. no. 8, рр. 19–20 [in Ukrainian].

5. Talanchuk, O. B. Obraz biblioteky v sotsialnykh merezhakh. Retrieved from http://lib.khnu.km.ua/about_library/naukova_robota/2013/tal_obr.htm. [in Ukrainian].

6. Kukharenko, A. L. Humanistychnyi imidzh bibliotek u suchasnomu komunikatsiinomu prostori. Retrieved from file:///E:/Documents/verst/Downloads/bdi_2014_3_7 %20(1).pdf [in Ukrainian].

7. Polovynchak, Yu. (2016). Rehionalna identychnist ta obraz rehionu u internet-prostori. Scientific Letters of Academic Society of Michal Baludansky. no. 4. pp. 35–38 [in Ukrainian].

8. Imidzh Vsesvitnii slovnyk ukrainskoi movy. Retrieved from https://uk.worldwidedictionary.org/%D1 %96 %D0 %BC%D1 %96 %D0 %B4 %D0 %B6; Imidzh Vilnyi tlumachnyi slovnyk. Retrieved from http://sum.in.ua/f/imidzh; Imidzh Slovnyk synonimiv.Ofitsiinyi sait ukrainskoi movy. Retrieved from https://ukrainskamova.com/publ/slovnik_sinonimiv/i/imidzh/32–1-0–5892. [in Ukrainian].

9. Imidzh Slovnyk inshomovnykh sotsiokulturnykh terminiv «Slovopediia». Retrieved from http://slovopedia.org.ua/39/53382/260772.html [in Ukrainian].

10. Yvanova, N. V. (2015). Ymydzh byblyoteky: ot ydealnoho k realnomu Retrieved from http://ulyanovbib.blogspot.com/2015/08/blog-post_19.html. – 12.08 [in Russian].

11. Kartecheva, E. A. Pozytyvnyi ymydzh byblyoteky VNZ. Retrieved from http://lib.khnu.km.ua/about_library/metodob/Buleten15/buleten15.htm [in Russian].

12. Stoliarov, Yu. N. (1981). Byblyoteka: strukturno-funktsyonalnyi podkhod. Mosсоw : Knyha. 255 p. [in Russian].

13. Naikrasyvishi biblioteky svitu ochyma fotohrafa Franka Bobo (31 lypnia 2016). Retrieved from http://www.bbc.com/ukrainian/vert_cul/2016/07/160729_vert_cul_

shelf_respect_stunning_libraries_vp; Samыe krasyvыe byblyoteky myra:shest must-visit Lydyia Akrыshora zhurnalyst Retrieved from https://travel.tochka.net/7531-samye-krasivye-biblioteki-mira-shest-must-visit/); 7 naikrasyvishykh bibliotek svitu Kira Hirzheva zhurnalist Retrieved from https://travel.tochka.net/ua/10723–7-samykh-krasivykh-bibliotek-mira/ [in Ukrainian].

14. Naikrasyvishi biblioteky svitu ochyma fotohrafa Franka Bobo. Retrieved from http://www.bbc.com/ukrainian/vert_cul/2016/07/160729_vert_cul_

shelf_respect_stunning_libraries_vp [in Ukrainian].

15. Hranchak, T. (2016). Vykorystannia natsionalnymy bibliotekamy sotsmerezh dlia predstavlennia bibliotechnykh produktiv i posluh [Vykorystannia natsionalnymy bibliotekamy sotsmerezh dlia predstavlennia bibliotechnykh produktiv i posluh]. Bibliotechnyi visnykBibliotechnyi visnyk, no. 1(231) [in Ukrainian].

16. Meet More Treasures. Album description. Flickr.com. Library of Congress. Retrieved from https://www.flickr.com/photos/library_of_congress/sets/

72157623631646607/ [іn English].

17. Maksymova, N. Smotriat v knyhy: Portretы rabotnykov byblyotek. Retrieved from https://birdinflight.com/ru/vdohnovenie/fotoproect/20160720-natalie-maximova-keepers-other-side.html [in Russian].

18. Matveev, M. Yu. Problemы sozdanyia ymydzha tradytsyonnыkh byblyotek v эlektronnoi srede. Retrieved from http://cyberleninka.ru/article/n/problemy-sozdaniya-imidzha-traditsionnyh-bibliotek-v-elektronnoy-srede. [in Russian].

Стаття надійшла до редакції 03.07.2017.

 

Galyna Bulakhova,

Junior Research Associate, V. I. Vernadsky National Library of Ukraine

Photoimage library in the interactive space

The article focuses on the formation of a photoimage of library institutions in the interactive space. The system of positioning the library in the interactive space, components of this system is considered; the technologies of library positioning are highlighted. Approaches to library image-making are systematized, and the specifics of presentation of libraries through the visual image in social networks are analyzed.

Keywords: image, interactive space, library, social networks, Facebook.

 

Галина Булахова,

мл. науч. сотр., Национальная библиотека Украины имени В. И. Вернадского

Фотоимидж библиотеки в интерактивном пространстве

В статье акцентировано внимание на формировании фотоимиджа библиотечных учреждений в интерактивном пространстве. Рассмотрена система позиционирования библиотеки в интерактивном пространстве, составляющие этой системы; освещены технологии библиотечного позиционирования; систематизированы подходы к библиотечному имиджмейкингу.

Проанализирована специфика представления в социальных сетях библиотек через визуальный образ.

Ключевые слова: имидж, интерактивное пространство, библиотека, социальные сети, Facebook.

 

Джерело:

Булахова Г. Фотоімідж бібліотеки в інтерактивному просторі / Г. Булахова // Наук. пр. Нац. б-ки України ім. В. І. Вернадського : зб. наук. пр. / НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Асоц. б-к України. – Київ, 2017. – Вип. 46. – C. 313–328.