А. Потіха, наук. співроб. СІАЗ НБУВ

Зовнішньополітичні пріоритети в Посланні Президента України до Верховної Ради України «Про внутрішнє та зовнішнє становище України в 2017 році»

 

7 вересня Президент України П. Порошенко виступив у Верховній Раді України зі Щорічним посланням щодо внутрішнього та зовнішнього становища країни. У своєму виступі П. Порошенко наголосив, що кризу в Україні ще не подолано, однак відбулося чимало позитивних зрушень. За словами глави держави, хоч Україні вдалося подолати багато труднощів, але є ризик помилитися й оступитися. Важливим елементом Послання були тези щодо зовнішньополітичних пріоритетів країни. Зокрема, П. Порошенко оголосив у Верховній Раді шляхи подальшої інтеграції з Європейським Союзом і країнами НАТО.

Він відзначив важливість набрання чинності Угодою про асоціацію з Європейським Союзом і зазначив, що запровадження безвізових поїздок – на сьогодні головний підсумок 3-річної спільної реформаторської роботи, усіх гілок влади й суспільства. «Завдяки тому, що Євросоюз ще позаминулого року погодився на тимчасове її застосування, ми вже можемо тішитися такими попередніми її підсумками, як зростання нашого експорту до Євросоюзу. Зокрема, в першому півріччі 2017 р. цей експорт зріс на 23 %. Частка ЄС у зовнішній торгівлі України досягла 40 %. Хочу нагадати, що у 2012 р. ця частка складала 30 %, а у 2009 р. – 25 %. Це свідчить про початок процесу інтеграції української економіки до ринку Євросоюзу. А разом з безвізом – про кардинальну зміну наших геополітичних та цивілізаційних координат», – зазначив П. Порошенко (http://www.president.gov.ua/news/poslannya-prezidenta-ukrayini-do-verhovnoyi-radi-ukrayini-pr-43086. 2017. 7.09).

В експертному середовищі частково уточнюють показники торгового балансу, але вони не значно відрізняються від тих, які оголосив Президент України. Зокрема, зазначається, що відповідно до дослідження, проведеного Європейською бізнес-асоціацією, індекс інвестиційної привабливості України покинув нарешті негативну площину і став найвищим за останні шість років. У 2017 р. 1Q індекс становив 3,15. Це вперше, коли індекс перевищив показник 3 з 2011 р. Q2. За методологією рейтингу, якщо індекс нижчий 3, то це негативний сигнал про інвестиційну привабливість України. Також експерти уточнюють деякі цифри, наголошуючи, що П. Порошенко говорив про експорт товарів, а не загальний експорт, і не за І півріччя, а перші сім місяців. За даними НБУ, за січень ‒ липень 2017 р. експорт товарів зріс на 22,6 %. Найбільше в номінальному вимірі зріс експорт до країн ЄС (на 1,7 млрд дол. США, або 27,8 %). При цьому товарооборот з ЄС становив
39,1 % загального обсягу (http://www.pravda.com.ua/articles/2017/09/8/7154426. 2017. 8.09).

Глава держави застеріг народних депутатів від намірів ревізувати ті закони, які стали основою для ухвалення нашими партнерами рішення про надання безвізового режиму. «Чи то спроби скасувати або зробити непублічним електронне декларування; чи то намагання підчистити антидискримінаційні поправки до Трудового кодексу; чи то зменшення, звуження повноважень антикорупційних органів… Чи будь-що інше, що ставитиме під загрозу безвіз як одне із наших досягнень. Хочу наголосити, що я без вагань ветуватиму такі ініціативи», ‒ наголосив Президент України.

Глава держави переконаний, що отримання безвізу і вступ у силу Угоди про асоціацію має велике значення для громадян України, але їх ще більше цікавлять подальші кроки влади у відносинах з ЄС і НАТО. «Перше, що ми зараз із вами маємо зробити, у повному обсязі виконати Угоду про асоціацію. Але, наголошую, цим не можна обмежуватися і нові кроки слід планувати вже зараз. У липні на саміті Україна – ЄС українська сторона внесла на розгляд керівництва Євросоюзу нові ініціативи щодо нашого бачення стратегічного довгострокового співробітництва. Це – асоціація із Шенгенською зоною, приєднання до Митного союзу ЄС, Енергетичного союзу ЄС, вступ у дію Спільного авіаційного простору та Єдиного цифрового ринку», – підкреслив глава держави.

За його словами, реалізація цих ініціатив фактично перетворить східні кордони України на східні кордони Євросоюзу ще до того, як ми де-юре приєднаємося до ЄС. Унаслідок такої стратегії Україна може максимально наблизитися до критеріїв членства у Євросоюзі. «Україна буде секторально інтегрована з ЄС, майже як будь-яка країна Євросоюзу. І тоді питання про членство стане лише формальним питанням часу», – зазначив П. Порошенко.

Експерти звернули увагу на слова П. Порошенка щодо необхідності створення митного союзу з ЄС – за аналогією з режимом, що нині має ряд країн.

Варто зазначити, що митний союз – форма економічної інтеграції країн, більш глибока, ніж звичайна зона вільної торгівлі. Саме до цієї, глибшої форми інтеграції з Євросоюзом пообіцяв прямувати П. Порошенко.

Як інформують ЗМІ, країни, що беруть участь у такому форматі, мають однакові митні ставки для всіх третіх держав і (теоретично) повністю відкривають свої ринки одна одній. Наразі ЄС має митний союз лише з однією країною – Туреччиною (точніше, МС діє також з Андоррою, Сан-Марино та Монако, однак досвід цих країн навряд чи буде корисним для нашої держави).

Як зазначив Ю. Панченко, редактор «Європейської правди», ідея вступу Туреччини до ЄС завжди зустрічала спротив, у Брюсселі треба було знайти формат максимальної економічної інтеграції для Анкари, що компенсувало б очікування на європейському порозі. Так само у ЄС на сьогодні не готові говорити про перспективи вступу України. «А тому у Президента вирішили, що й ми можемо використати турецьку модель «інтеграції без членства», – вважає Ю. Панченко (https://www.eurointegration.com.ua/articles/2017/09/18/7071100. 2017. 18.09).

Він повідомив, що консультативна компанія Rasmussen Global (заснована колишнім Генсеком НАТО А. Фог Расмуссеном), яка співпрацює з Адміністрацією Президента України, презентувала аналітичний звіт щодо можливості створення такого митного союзу. Презентація відбулася під час форуму Yalta European Strategy. Важливо зазначити, що А. Фог Расмуссен публічно підтримав ідею П. Порошенка. «Знаю, наскільки важливо мати мету. Настав час поставити нові цілі. Створення митного союзу стане сигналом Росії про те, що ЄС сприймає “Східне сусідство” серйозно та готовий до нових кроків уперед», – зазначив колишній Генсек НАТО.

За його словами, прикладом для України має стати «дуже успішний митний союз із Туреччиною». «Він запрацював у 1995 р., і з того часу товарообіг ЄС і Туреччини зріс у чотири рази. Більше того, такий режим забезпечив Туреччині зменшення бюрократії в міжнародній торгівлі та зростання потенціалу боротьби з корупцією», – наголосив А. Фог Расмуссен.

Проте, на думку експертів, для створення митного союзу сторони мають повністю синхронізувати свої зовнішні митні ставки. На практиці синхронізуватися будемо ми, а не ЄС: Україна має привести свої ставки у відповідність до європейських.

За словами Ю. Панченка, для цього нам доведеться відмовитися від нині чинних угод про вільну торгівлю з іншими країнами. Наразі ми маємо відповідні угоди з такими країнами СНД, як Грузія, Македонія, Чорногорія (з Росією де-факто цей режим не працює від початку 2016 р.), а також Канадою та країнами Європейської асоціації вільної торгівлі (Норвегією, Ісландією, Швейцарією та Ліхтенштейном). Також аналогічні переговори ведуться з Туреччиною та Ізраїлем.

Проте автори звіту з консультативної компанії Rasmussen Global упевнені, що з більшістю країн цю угоду вдасться відтворити. Адже майже всі вони, крім частини пострадянських держав, уже мають угоди про вільну торгівлю з ЄС. Отже, нові переговори України з ними істотно спрощуються. «Швидше за все, Україна втратить режим вільної торгівлі з Білоруссю та центральноазійськими країнами», – прогнозує старший аналітик CEPS
М. Емерсон.

Експерти звертають увагу на те, що режим вільної торгівлі зберегти можливо лише з Грузією та Молдовою. Від нульових митних ставок з іншими, найімовірніше, доведеться відмовитися. Проте така відмова не означає, що Україна автоматично отримає режим вільної торгівлі з тими країнами, що мають аналогічний режим з ЄС.

За словами експертів, подібна ситуація стала проблемою для Туреччини у відносинах із Мексикою. Адже Анкара була вимушена відкрити свій ринок для товарів із цієї країни через те, що Мексика має вільну торгівлю з ЄС, однак піти на аналогічну лібералізацію для турецьких товарів Мехіко відмовилося. «Це стало справжньою проблемою, адже у ЄС не було законних інструментів змусити Мексику піти на це», – підкреслив
М. Емерсон. Тому, на думку експертів, Україна може отримати аналогічні проблеми з Мексикою, а можливо, і не лише з нею.

Разом з тим створення митного союзу – питання не найближчого майбутнього. Автори звіту вважають, що перспектива створення митного союзу з ЄС з’явиться лише за п’ять-сім років, коли ми завершимо впровадження реформ, прописаних в Угоді про асоціацію. «Україні треба повністю провести всю роботу над реалізацією чинної всеохоплюючої угоди про вільну торгівлю, а також реформувати свою митну службу», – наголошує М. Емерсон. На його думку, лише тоді Україна буде готовою до переходу на рівень митного союзу.

Експерти наголошують, що позитивний економічний ефект від створення митного союзу стане можливим лише в ситуації, коли експорт до ЄС становитиме 80‒85 % від усього експорту України. Натомість, за результатами минулого року частка ЄС у структурі українського експорту становила 37,1 %, а за результатами перших семи місяців цього року – 40 %.

У владних колах вважають, що процеси інтеграції України з ЄС посилюватимуться. Як зазначив заступник голови Адміністрації Президента Д. Шимків, одночасно з початком переговорів про створення митного союзу Україна подасть заявку на членство у ЄС. Щоправда, у ЄС не коментують подібних заяв, і невідомо як складуться подальші відносини з нашою країною. Приклад Туреччини демонструє, що ЄС може й не погодитися на повноцінний митний союз. Туреччина була вимушена змиритися з тим, що режим митного союзу не поширюється на сільськогосподарські товари.

Крім того, Україна є членом Світової організації торгівлі, а тому має узгоджувати свої зміни митних ставок. Особливо зважаючи на те, що середній рівень митних ставок у ЄС є набагато вищим за український. Також залишається відкритим питання: чи готовий ЄС платити корекцією своїх ставок за можливість укласти митний союз з Україною? І чи не стане митний союз глухим кутом для європейських прагнень України, як то сталося з Туреччиною?

Проте А. Фог Расмуссен заспокоює та наголошує, що цієї небезпеки немає. «Так, Туреччина зараз не має осяжної перспективи вступу до ЄС, але це не через митний союз, а через зовсім інші проблеми», – наголосив політик.

Експерти проаналізували й інші аспекти виступу Президента України. Зокрема, Д. Шульга, директор Європейської програмної ініціативи Міжнародного фонду «Відродження», звертає увагу на перспективи членства України в Шенгенській зоні. Для країни поза межами Євросоюзу такий формат має назву «асоціація із Шенгеном». Такі відносини мають з ЄС Швейцарія, Ісландія, Норвегія. Це, якщо станеться, фактично означатиме руйнацію західного кордону, який стане точно таким прозорим, як кордон між Францією і Німеччиною чи Німеччиною і Польщею. «Швидше за все, для України це виявиться ще складнішою метою, аніж членство у ЄС. Навіть всі останні члени ЄС – Хорватія, Румунія, Болгарія – досі не набули повноправного членства у Шенгені, між ними і рештою країн ЄС досі існує прикордонний контроль», – наголосив Д. Шульга (http://www.eurointegration.com.ua/articles/2017/09/13/7070861. 2017. 13.09).

Щодо приєднання до енергетичного союзу ЄС, то, на думку експертів, це цілком можливо. Україна є членом Енергетичного співтовариства та може розраховувати на повноцінне входження до спільного енергетичного ринку ЄС і приєднання до спільної зовнішньоенергетичної політики. «Це, серед іншого, мало би передбачати і український голос в ухваленні спільних рішень про європейську енергетичну безпеку (згадаймо NordStream), і визначення української ГТС частиною європейської інфраструктури, і перенесення точки купівлі-продажу/здачі-прийняття російського газу європейським компаніям на східний кордон України, перетворюючи питання транзиту на предмет наших домовленостей не з “Газпромом”, а з європейськими компаніями-покупцями», – наголосив Д. Шульга.

Проте на шляху до інтеграції в Енергетичний союз ЄС Україні доведеться провести повноцінні реформи в енергетичному секторі.

Натомість набрання чинності угодою про Спільний авіаційний простір є більш імовірним. Так вважають деякі експерти. Варто дочекатися завершення Brexit, бо до того моменту проблема Гібралтару на рівні ЄС навряд чи буде вирішена. «Угода про САП уже погоджена, щойно питання Гібралтару щезне – вона буде підписана, особливих зусиль Києва тут не потрібно», – констатує експерт.

За його словами, уже нині варто працювати над двосторонніми домовленостями про «відкрите небо» з кожною країною ЄС окремо, над залученням лоукостерів, разом з визначенням стратегії розвитку аеропортів та її узгодженням з інтересами національного перевізника. Критично деякі експерти розцінили перспективи вступу до єдиного цифрового ринку ЄС. І проблема не у ЄС, а саме в Україні, де значно менше приділяють уваги вирішенню нагальних завдань. Разом з тим Угода про асоціацію вже відкрила можливості глибокої інтеграції з ЄС у цій сфері – потрібно просто виконати своє домашнє завдання з гармонізації законодавства в галузі інформаційно-комунікативних технологій, телекомунікацій, електронних послуг і торгівлі тощо.

Президент України у своєму Посланні приділив значну увагу і відносинам з НАТО. За його словами, не менш важливим, ніж членство у Євросоюзі, є для нас і участь у НАТО. «Російська агресія продемонструвала банкрутство міфу про позаблоковість. Де зараз його апологети, які запевняли нас, що позаблоковий статус – гарантія безпеки України? Нас переконували, що ми у безпеці, аби тільки не роздратувати Росію. І яку за це заплачено ціну? Росія ж напала на позаблокову Україну, окупувала наші території і, головне, вбила понад 10 тис. громадян України. А ті, хто запевняв нас, що фігові листки – найкращий захист, знайшли притулок у Москві та Підмосков’ї і в інших містах. Судити їх можливість є, на жаль, поки що заочно. Але я впевнений, що правда буде доведена», – наголосив
П. Порошенко.

Він запевнив, що разом з північноатлантичними партнерами спільно розбудовуємо українську армію відповідно до стандартів НАТО, яких вона в основному має досягти вже на кінець 2020 р. Президент упевнений, що саме армія стане першою державною інституцією, яка відповідатиме критеріям членства в Альянсі. «Без формального схвалення Плану дій щодо членства ми, тим не менше, виконуємо його в односторонньому порядку», – підкреслив глава держави.

За його словами, опитування громадської думки показують, що більшість українців підтримують і вступ до Євросоюзу, і приєднання до НАТО. «Я не виключаю, що ініціюю в належний час відповідний референдум, щоби продемонструвати волю українського народу. Усім: і нашим друзям, і агресивній сусідці, і всім українським політикам… Щоб за будь-яких політичних розкладів нікому з них не закортіло ревізувати цей курс і звернути на манівці», – наголосив Президент України.

На його переконання, створення міжнародної коаліції на підтримку України в боротьбі проти російської агресії, утримання цієї коаліції в активному стані – це повсякденна робота всієї української дипломатії. «Звичайно, режим санкцій, який триває вже четвертий рік, для Росії не є смертельним, але це, наголошую на цьому, дуже ефективний інструмент для її стримування, для спонукання її сісти за стіл переговорів. Саме тому ми продовжимо боротися з будь-якими спробами їх зняти чи навіть послабити. Навпаки, добиватимемося їх продовження, поглиблення і посилення», – зазначив П. Порошенко.

При цьому він наголосив, що вступ до НАТО і Євросоюзу нам потрібні не заради членства в престижних клубах. Це – питання цивілізаційної належності і гарантія незалежності України. «НАТО після російської агресії, коли була зруйнована повоєнна світова система безпеки, є єдиним органом, який продемонстрував свою ефективність, це надійна система колективної безпеки. Євросоюз – політична культура прав і свобод, стандарти і рівень життя – достойного і гідного, якого прагнуть українці», – підкреслив глава держави.

Виступ Президента по-різному коментують політики й експерти. Одні звинувачують його в популізмі, інші позитивно розцінюють основні тези його виступу, зокрема це стосується зовнішньої політики. Як зазначив народний депутат С. Висоцький (фракція «Народний фронт»), політика Президента у сферах зовнішньої і внутрішньої політики відрізняється. Дуже важливо, що Президент назвав дії РФ агресією. П. Порошенко чітко озвучив меседжі щодо євроінтеграції та євроатлантичної інтеграції. «Щодо безвізу, то вважаю, що це нормально, коли Президент бажає, щоб його заслугу визнали. Але знову ж таки без згаданої перебудови архітектури держави ми далеко не підемо. Якісь окремі реформи нічого не вирішать. Ми повинні мати системне бачення нашого майбутнього, а отже, відповідних системних, а не одиночних реформ», – зазначив політик (http://m.day.kyiv.ua/uk/article/podrobyci/kurs-na-yes-ta-nato-ochevydnyy-i-nezvorotnyy. 2017. 7.09).

Багато хто з експертів очікував сенсаційних заяв Президента, але цього не сталося, і вся промова була досить виважена й поміркована. Як зазначив політолог С. Таран, П. Порошенко озвучив стратегічні теми й найболючіші питання війни та миру, а також яким чином здійснюватимуться реформи. Він коротко визначив, яким чином Україна розвиватимуться аж до 2020 р., що має включати інтеграцію до Європейського Союзу та до НАТО.

Що ж до вступу у ЄС, то, на думку народного депутата С. Висоцького, щоб про це говорити, треба мати запевнення, що Євросоюз нас туди візьме. Чи принаймні будуть якісь чіткі сигнали, які посилюють нашу присутність там. Заявка на членство у ЄС буде, але вона буде трохи більш скоординованою і трохи пізніше. «Якби ми одразу зараз подали заявку на вступ до Євросоюзу, а Нідерланди, навпаки, вимагали, щоб ЄС чітко сказав, що Україна не буде мати шансів вступити до Європейського Союзу, то це була б сенсація», – зазначив експерт (http://www.bbc.com/ukrainian/features-41173095. 2017. 7.09).

На його думку, у результаті ми отримали б негативне сприйняття західних партнерів. «Те саме стосується і питання НАТО. Багатьом хотілося б, щоб Президент більше говорив про економіку. Але не треба забувати, що економіка – це сфера Прем’єр-міністра», – наголосив експерт.

Подібну точку зору оприлюднив і В. Фесенко, голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента». За його словами, якихось сенсацій не було. «Я б назвав це робочим посланням Президента», – зазначив експерт. На його переконання, те, що не було сенсацій, свідчить, що всі пріоритети зберігаються. Президент навіть спростував деякі чутки, зокрема щодо конституційних змін форми правління чи передчасних виборів. «Були чутки, що, мовляв, “під вибори” він скаже: уже завтра треба подавати заявку на вступ до ЄС. Цього не сталося», – зазначив В. Фесенко.

За його словами, головні пріоритети – ті ж самі, що і раніше, лише щодо деяких напрямків видозмінюється тактика. «Наприклад, показовою є ситуація з євроінтеграцією. Президент відзначив досягнення – так треба по жанру послання – і говорив про поступову, покрокову інтеграцію до ЄС. Це – прагматичний підхід», – наголосив політолог. Він вважає, що це правильний крок, адже потрібно послідовно рухатися, щоб не гарячкувати й не зробити фальстарт. Секторальна інтеграція відповідає і готовності Євросоюзу, і інтересам України. «Якщо зараз сказати “Уперед, кавалеристська атака, завтра ми маємо бути у Європейському Союзі!” – це буде PR-сенсація», – підкреслив експерт.

Натомість деякі експерти вважають, що виступ П. Порошенка треба сприймати з огляду на наближення запланованих на 31 березня 2019 р. президентських виборів. Хоча ніби й часу залишилося багато, але президентська гонка фактично вже розпочалася. Відповідно, реакція різних політичних сил різниться.

Як зазначив політтехнолог Т. Березовець, це один з найкращих виступів П. Порошенка в парламенті. «Я побачив деякі натяки, які можна трактувати як оголошення початку передвиборних перегонів. Зокрема, глава держави уникав прізвищ опонентів. Часто згадував 2020 р. – певний рубіж, час після обрання наступного Президента. Порошенко висуває на цей період плани, які обіцяє виконати. Це претензії на те, що він не просто братиме участь у президентських виборах, а й хоче перемогти», – зазначив експерт.

На його думку, Президент перехопив ініціативи опозиції, зокрема щодо земельного питання, вважаючи, що землю треба приватизувати, але наразі не змушуючи депутатів за це голосувати. «У Посланні він мало обіцяв, висловлюючи своє бачення ситуації в Україні. Загалом Петро Олексійович зміцнив свої позиції, дав чимало компліментів на адресу уряду Гройсмана і позитивно відгукнувся про Яценюка, котрого, вочевидь, хоче бачити у своїй команді, а не як опонента на виборах», – наголосив Т. Березовець (http://meest-online.com/ukraine/policy/petro-poroshenko-vystupyv-z-tradytsijnym-poslannyam-do-vru. 2017. 14.09).

У свою чергу політичний експерт О. Солонтай також вважає, що виступ П. Порошенка в парламенті з Посланням можна розглядати як прихований старт передвиборної президентської кампанії. Однак текст виступу, у якому змішані стратегічні та практичні цілі, написано не технологічно під роботу глави держави. «У цьому його найбільша помилка. Треба було замість акценту на соціології та популярних серед українців ідеях зосередитися на кількох ключових змінах. Говорити не про глобальні плани, а про завдання на найближчі місяці. Краще продемонструвати маленький, але результат. Проте Президент, замість того щоб використати промову як шанс зміцнити свої позиції, наштовхнувся на ризик ще більше втратити довіру суспільства», – зазначив експерт.

У цілому ж експерти позитивно оцінюють основні тези Послання Президента України до Верховної Ради України «Про внутрішнє та зовнішнє становище України в 2017 році» і сподіваються на поетапне втілення їх у життя. Щодо критичних зауважень, то вони малоаргументовані, але також заслуговують на увагу.

 

Потіха А. Зовнішньополітичні пріоритети в Посланні Президента України до Верховної Ради України «Про внутрішнє та зовнішнє становище України в 2017 році»  [Електронний ресурс] / А. Потіха // Україна: події, факти, коментарі. – 2017. – № 18. – С. 26–34. – Режим доступу: http://nbuviap.gov.ua/images/ukraine/2017/ukr18.pdf. – Назва з екрану.