М. Закіров, заввідділу політологічного аналізу СІАЗ НБУВ

 

Перемога блоку ХДС/ХСС у контексті українського питання і загальних європейських тенденцій

 

У неділю, 24 вересня 2017 р., до Німеччини була прикута увага значної частини світу. Німці не лише обирали склад бундестагу дев’ятнадцятого скликання, а певною мірою мали оцінити стан речей у Європі, виявити тенденції в настроях європейців щодо політики й перспектив європейської спільноти в цілому. Уже за першими статистичними результатами стало зрозуміло, що й Німеччина, яка є лідером за економічними показниками у Європі, не уникнула наростання скептичних настроїв. І хоча перемогу вже вчетверте поспіль здобув блок Християнсько-демократичного союзу (ХДС) і Християнсько-соціального союзу (ХСС), але він істотно втратив у підтримці виборців. На попередніх виборах за нього проголосувало 41,5 % виборців, а цього року лише 33 %.

Однак А. Меркель знову отримала змогу посісти посаду канцлера ФРН і увійти до трійки європейських лідерів, які правлять понад 12 років поспіль. Шістнадцять років посаду канцлера ФРН обіймав Г. Коль, а Ф. Міттеран – 14 років був президентом Франції. Як повідомляє The New York Times, по сусідству з ЄС розташовані тільки три країни, лідери яких довше перебувають на керівних позиціях: Туреччина (15 років), Росія (17 років), Білорусь (23 роки).

Як бачимо, компанія дуже своєрідна, і один з провідних лідерів вільного світу в ній виглядає не дуже природно, але німці свій вибір зробили. І це є свідченням того, що навіть в умовах реальної демократії та в дуже непростих економічних і політичних обставинах ефективний лідер, що доводить свою здатність вдало розв’язувати проблеми й знаходити адекватні відповіді на виклики, може розраховувати на отримання довіри виборців. Причому враховуючи той факт, що, як і в більшості європейських країн, у Німеччині немає обмежень, скільки разів політик може очолювати уряд,
А. Маркель може стати абсолютним рекордсменом і перевищити досягнення навіть «вічного канцлера» Г. Коля.

Тим більше що до недільних виборів деякі із союзників А. Меркель вважали, що вона може балотуватися ще на один термін. Але водночас аналітики сумніваються в цьому вчинку. Як приклад вони наводять того ж таки Г. Коля, який політично ослаб саме в останньому, четвертому терміні та програв п’яті вибори в бундестаг у 1998 р. (URL: https://ru.sputniknewslv.com/world/20170926/5982235/politicheskij-rekord-angely-merkel.html).

Поряд з наведеною аналогією на користь такого сценарію говорять і порівняно з попередніми менш вражаючі для блоку ХДС/ХСС результати виборів, і загальна картина розподілення місць у бундестазі. Так, головні їхні конкуренти Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН) хоча й теж потрапили до бундестагу, але з найгіршим за всю історію результатом – лише 20,5 % голосів. Очільник партії М. Шульц визнав свою поразку й не приховував розчарування, назвавши 24 вересня «важким і гірким» днем для німецької соціал-демократії (URL: http://umoloda.kiev.ua/number/0/2006/116111).

Перспектива для партії А. Меркель ускладнюється ще й тим, що попередня вдала робота здійснювалася на основі коаліції, сформованої на основі ХДС/ХСС і СДПН. Відтепер доведеться налагоджувати співпрацю з новими партнерами, оскільки М. Шульц заявив, «сьогоднішнього вечора завершується співпраця з ХДС/ХСС». Цими словами дав зрозуміти, що відтепер його політична сила переходить в опозицію (URL: http://umoloda.kiev.ua/number/0/2006/116111). Можна припустити, що вихід з коаліції соціал-демократії до певної міри зумовлений розумінням, що плідна співпраця в підсумку приносить значно більші політичні дивіденди партнерам з ХДС/ХСС, що постійно перебувають у центрі уваги ЗМІ й суспільства, оскільки саме вони мають у якості «фронтвумен» своєї політики власного представника. Отже, для досягнення перемоги в майбутньому соціал-демократи вирішили зосередити зусилля на опозиційній діяльності, свідомо відмовившись від участі в досягненнях, які все одно більшою мірою приписуватимуться партнеру і сконцентруватися на критиці помилок опонентів.

Також до бундестагу пройшли Вільна демократична партія (ВДП) (10,7 %) і Партія зелених (8,9 %). Проходить туди й Ліва партія (9,2 %). За прогнозами експертів, саме з першими двома політичними силами й будуватиме наступну коаліцію ХДС/ХСС (URL: http://umoloda.kiev.ua/number/0/2006/116111). Отже, досягати домовленостей з двома новими партнерами скоріше за все буде складніше, ніж з одним звичним і вже перевіреним.

Так, на думку експертів, ліберальна Вільна демократична партія націлена на фінансовий портфель, яким на сьогодні займається патріарх ХДС В. Шойбле. Можливо, йому доведеться піти, щоб А. Меркель могла віддати контроль за фінансами молодому, амбітному лідеру лібералів К. Лінднеру. Можливо, він наполягатиме на більш агресивних скороченнях податків, ніж хотілося б А. Меркель, але це не ідеологічний бар’єр для її уряду (URL: http://expert.ua/mezhdunarodnaya-analitika/0/886-tusklaya-pobeda-merkel-vse-ravno-horosha-dlya-germanii).

У свою чергу «зелені» хочуть більш швидкого переходу на альтернативну енергію, включаючи заборону на використання бурого вугілля. А. Меркель, яка тривалий час піддавалася нападкам за її сильну позицію з екологічних питань, з полегшенням перенесла б частину відповідальності на партнера по коаліції. Разом з тим, зауважують експерти, переговори будуть непростими, але вони не будуть набагато складнішими, ніж 90-денні дебати із СПД у 2013 р., що призвело, зокрема, до запровадження національної мінімальної заробітної плати – міра, проти якої тоді виступала А. Меркель (URL: http://expert.ua/mezhdunarodnaya-analitika/0/886-tusklaya-pobeda-merkel-vse-ravno-horosha-dlya-germanii).

Можливо, значно більшою проблемою для роботи бундестагу, а особливо на перспективу, може стати потрапляння до парламенту правопопулістської партії «Альтернатива для Німеччини» (АдН), якій у 2013 р. не вистачило 0,3 % для подолання 5-відсоткового прохідного бар’єра. Уже такий результат правих радикалів мав вражаючий для Німеччини ефект і був свідченням виникнення загрозливої тенденції.

З того часу ситуація у Європі лише ускладнювалася. Міграційна криза, наростання сепаратистських настроїв у Шотландії й Каталонії, вихід Великої Британії з Євросоюзу, суперечки з приводу економічних санкцій усередині Європи та із США сприяли зростанню євроскептицизму. У результаті партія «Альтернатива для Німеччини» за чотири роки не лише зміцнилася й зуміла подолати прохідний бар’єр, а й з легкістю здобула 12,6 % голосів і зайняла одразу третє місце. І хоча цей непоганий результат ніби не обіцяє партії активної участі в керівництві країною, оскільки решта партій не планують співпрацювати з нею, але популісти отримали вільну й постійно діючу трибуну для пропагування своїх ідей, оперативної критики дій уряду і своїх опонентів, а також безперечно скористаються можливостями, що відкрилися, для зміцнення своїх позицій.

Як розповів Gazeta.ua експерт-міжнародник В. Мирошниченко,партія «Альтернатива для Німеччини» запропонувала те, що розчарований електорат не може отримати в традиційних партіях. «Голосували за них ті, хто мають антиіммігрантські настрої і кого розривають на частини ліво- й праворадикальні ідеї. Партія об’єднує їх, є мостом між ними. Зокрема, до цього додавалася мігрантська криза 2015 р. Велика кількість іммігрантів з Близького Сходу призвела до невдоволення багатьох виборців. Партія ж свою кампанію побудувала на антимігрантських ідеях. Говорили про ідентичність Німеччини. Про це востаннє йшлося у ФРН ще за А. Гітлера. Після Другої світової війни це чутлива тема для Німеччини. Однак у багатьох країнах Європи сьогдні з’являються праві в парламенті», – зауважує експерт (URL: https://gazeta.ua/articles/politics/_politika-merkel-bude-slabshoyu-ekspert-sprognozuvav-naslidki-viboriv-u-nimechchini/794539).

Щодо впливу пропутінських правих депутатів бундестагу на відносини України з Німеччиною В. Мирошниченко зазначив, що вони культивуватимуть нормалізацію відносин з Росією. Їздитимуть до Криму, Москви, але їхній вплив на реальну політику не буде значним. Хоча можна додати, що для відповідних репортажів на пропагандистських каналах, на кшталт радіо Sputnik TV чи Russia Today, і цього буде цілком достатньо.

Хоча й некритично, але ускладнюються справи і в найближчих партнерів А. Меркель за кордоном. Ця неділя стала днем випробувань для президента Франції Е. Макрона, адже у Франції відбулися довибори в сенат. Республіканська партія покращила результат, а «Вперед, Республіко!» Е. Макрона не змогла повторити минулорічний тріумф, навіть втратила двох депутатів. Натомість кандидати від Республіканської партії після виборів зміцнили позиції на три голоси, отримавши загалом 159 місць у сенаті. Новостворена центристська партія Е. Макрона «Вперед, Республіко!», яка налічувала 29 місць у сенаті і сподівалася збільшити своє представництво, замість цього втратила двох сенаторів і тепер має 27 представників (URL: http://umoloda.kiev.ua/number/0/2006/116111).

Отже, на відміну від А. Меркель, яка, незважаючи на певні втрати місць, зберігає можливість опори на парламент і відповідну свободу дій, Е. Макрон, навпаки, втрачає впевненість, що з огляду на його послідовну позицію щодо підтримки України не може не викликати занепокоєння.

Як зауважує політичний експерт Т. Чорновіл, А. Меркель продовжуватиме вимагати від України виконання обіцяних реформ. «Німеччина пройшла вибори без скандалів. У Німеччині проросійські сили не змогли нічого здобути. І після виборів у Німеччині, на відміну від Франції, не треба робити якихось дій, які будуть погано сприйняті населенням і послаблять серед населення позицію політичної сили переможця. Це означає, що А. Меркель може відчувати себе абсолютно не зв’язаною, відчувати себе достатньо вільно і мати хороше поле для діяльності. Тобто її не будуть сковувати внутрішні проблеми», – наголосив експерт (URL: http://www.unn.com.ua/uk/news/1689775-vybory-u-nimechchyni-prynesly-ukraini-bilshe-pliusiv-nizh-minusiv-ekspert).

У цілому експерти схильні оцінювати результати виборів до бундестагу як позитивні для України, але водночас звертають увагу й на певні ризики. Зокрема, у бундестазі збільшився табір політичних сил, які досить лояльно ставляться до політики Кремля. Як наголошує «Німецька хвиля», це чотири із шести партій, що виграли вибори. Разом з тим оскільки А. Меркель залишатиметься канцлером Німеччини, то політика Берліна щодо України значних змін не зазнає. Більше того, експерти вважають, що, пройшовши вибори, канцлер діятиме рішучіше в першу чергу щодо Росії (URL: http://umoloda.kiev.ua/number/0/2006/116111).

Саме на це сподівається й офіційний Київ. Президент України П. Порошенко привітав А. Меркель з перемогою християнських демократів на виборах до бундестагу: «Щирі вітання А. Меркель – переможцю парламентських виборів і лідеру миру та стабільності у Європі. Чіткий кредит довіри об’єднаній та сильній Європі! Перемога, яка наближає відновлення територіальної цілісності України та її майбутнє в об’єднаній Європі!» – повідомляється на його сторінці у Facebook.

У свою чергу політичний експерт О. Якубін вважає, що А. Меркель перегляне свої підходи до деяких питань: «Вона вже намагалася це зробити, коли почалися переговори щодо миротворців. Коли обговорювали цей план – була ідея: якщо миротворців введуть на Донбас – Німеччина розглядатиме сценарій поступового зняття санкцій» (URL: http://fakty.ictv.ua/ua/svit/20170925-vybory-u-nimechchyni-rozumiyuchi-rosiyu-tysnut-na-merkel). Це цілком очікувано, оскільки економіка європейських країн протягом останніх трьох років певною мірою потерпає від санкцій, що також додає аргументів євроскептикам та іншим проросійським силам, які перебувають в опозиції до блоку ХДС/ХСС і в майбутньому здатні відібрати в нього ще більшу частину голосів.

Політичний експерт О. Голобуцький, навпаки, вважає, що А. Меркель стане більш рішучою на переговорах з Росією, зважаючи на наслідки політики Кремля, зокрема на вибори в Німеччини. «Не знаю, що там з фінансуванням, але Росія дуже допомогла інформаційно. У Німеччині проживає близько 3 млн російськомовних громадян. Вони читають російські газети, дивляться російське телебачення. А Russia Today и Sputnik TV, які транслюються в Німеччині, агітували за партію “Альтернатива для Німеччини” та лівих», – наголошує політичний експерт (URL: http://fakty.ictv.ua/ua/svit/20170925-vybory-u-nimechchyni-rozumiyuchi-rosiyu-tysnut-na-merkel).

Збереження А. Меркель на чолі Німеччини більшість експертів розглядає як безумовний позитив для України, оскільки кардинальних змін у зовнішній політиці Берліна статися не повинно, як це могло бути в разі зміни голови уряду ФРН. Більше того, на думку деяких експертів, позитивним є навіть переформатування правлячої коаліції в бундестазі. Зокрема, зміниться й міністр закордонних справ Німеччини, що теж «може зіграти на руку Києву». Нинішній міністр З. Габріель, член СДПН, запам’ятався скандальними проросійськими висловлюваннями. Зокрема, він пропонував зняти санкції з Росії в разі настання перемир’я на Донбасі та критикував посилення антиросійських санкцій з боку США.

Політолог О. Мусієнко зазначає: «Для України важливо, що в майбутній коаліції не буде соціал-демократів, оскільки представники цієї партії є найбільш проросійськи налаштовані, лобіюють будівництво та запуск другої гілки газопроводу “Північний потік” і борються за поступове зняття санкцій з Росії ще до виконання Мінських домовленостей. Досить послухати, що говорять такі члени цієї політичної сили, як Габріель, Штайнмайєр, Шредер, щоб зрозуміти, що саме соціал-демократи найприязніше ставляться до Росії, і це незважаючи на порушення нею міжнародного права, анексію Криму, розпалювання агресивної війни проти України», – зазначає експерт (URL: http://eizvestia.com/uk/politika-ukr/full/2609-peremoga-merkel-na-viborax-u-nimechchini-chogo-chekati-ukraini).

Водночас слід наголосити, що, незважаючи на позитивні очікування від перемоги на виборах послідовних прихильників України на чолі з А. Меркель, майбутнє для України не буде однозначно безхмарним. Усім учасникам процесу треба буде докласти значних зусиль для збереження обраного курсу, оскільки з кожним роком Берліну стає важче зберігати свої позиції у Європі та на світовій арені.

Як зазначає журналіст Д. Заворотний, наростаючі проблеми в економіках Іспанії, Греції та Італії на тлі нездатності Євросоюзу на чолі з Німеччиною надавати їм посильну підтримку ведуть до протестів місцевих еліт. Дедалі частіше лунають погрози про вихід з ЄС. Усе меншу покірність демонструють і країни Вишеградської четвірки, для яких вигода від євроінтеграції вже зрівнялася зі збитками. Загострюється конкуренція з азіатським капіталом. Погіршуються відносини з Білим домом. США протистоять зближенню Німеччини й Росії, вимагаючи повної ізоляції останньої та припинення всіх енергетичних проектів, включаючи «Північний потік-2». Зростаючий приплив мігрантів і біженців стає важким тягарем для бюджету країни. Крім того, саме з політикою «відкритих дверей» німці пов’язують хвилю тероризму, що спостерігається в Німеччині останнім часом. «Усе це обіцяє великі труднощі для чергового терміну правління Меркель, який однозначно стане найважчим у її кар’єрі та можливо найважчим для Німеччини і Європейського Союзу в цілому», – підсумовує
Д. Заворотний (URL: http://antifashist.com/item/shatkaya-pobeda-merkel-trevozhnye-zvonki-dlya-evrosoyuza.html).

Отже, прихильники європейського вибору й подальшого зміцнення Євросоюзу, отримавши А. Меркель, можуть зітхнути з полегшенням, але одразу мають братися за роботу. Проблем не стало менше і, перегрупувавши сили, слід шукати нові, більш ефективні відповіді на загрозливі глобальні й регіональні виклики, що постають перед демократичним світом на тлі зростання популізму та радикалізму, які міцніють завдяки загостренню екологічних, економічних і соціальних проблем.

 

Закіров М. Перемога блоку ХДС/ХСС у контексті українського питання і загальних європейських тенденцій  [Електронний ресурс] / М. Закіров // Україна: події, факти, коментарі. – 2017. – № 18. – С. 11–16. – Режим доступу: http://nbuviap.gov.ua/images/ukraine/2017/ukr18.pdf. – Назва з екрану.