Чи вирішить децентралізація фінансові проблеми місцевої влади?В. Пальчук, ст. наук. співроб. СІАЗ НБУВ

 

 

Бюджети місцевих рад: надходження і видатки в процесі реалізації реформи з децентралізації

(Закінчення, початок у № 12)

 Видаткові повноваження місцевих бюджетів у оцінках експертів

 

Фінансова децентралізація зобов’язує керівництво місцевих рад платити за потреби своїх людей, вкладати кошти в розвиток інфраструктури, соціальних об’єктів, освіту, медицину. Стосовно того що уряд озвучує значне зростання місцевих бюджетів, у деяких ОТГ стверджують, що їм цих коштів не достатньо, щоб покрити всі витрати на утримання соціальної інфраструктури (шкіл, медичних закладів тощо). Тож нагальним для голів ОТГ залишається вирішення питання фінансування освіти й медицини. Зокрема, керівництво громад стурбовано тим, що з державного бюджету було профінансовано лише 70 % від потреби. Вони пішли назустріч обласній владі та перерозподілили ці гроші з районними бюджетами у співвідношенні 40 % (ОТГ) до 60 (район) %.

Раніше всі витрати, разом з пільгами на лікування, освіту, дитяче харчування, утримання садків, освітніх і медичних закладів, брав на себе центральний бюджет. З бюджету виділялися кошти безпосередньо для цієї мети на всі потреби. Проте децентралізація передбачає відхід від «радянської системи», коли «все вирішують нагорі». Відтак у рамках реформи, крім збільшення податків, які йдуть до місцевого бюджету, передали й частину видатків. Логіка держави проста: «вчіться рахувати ваші гроші і розумно їх витрачати».

На допомогу громадам, поки ще не проведено повністю фінансову децентралізацію, держава видає різного виду доплати (субвенції, міжбюджетні трансфери). Це гроші, які кожна громада мала б витратити на конкретну мету, наприклад на забезпечення харчування дітей у школах і утримання в дитячих садках. Принцип простий: є конкретна кількість дітей у тій чи іншій громаді й на них виділяють гроші. Тобто діє принцип: «гроші йдуть за людиною».

Відповідно до цієї системи кожна місцева рада не отримає більше грошей з центрального бюджету країни (у тому числі й на дітей), ніж має офіційно зареєстрованих на своїй території мешканців. Така ж система діє і в Польщі, Німеччині, Австрії. Перше, що роблять люди, які прибувають на постійне місце проживання, – реєструються у відповідних службах. Інакше звідки знати скільки потрібно виділяти коштів.

На прикладі великих міст ситуація склалася так, що там справді багато дітей здобувають освіту з навколишніх населених пунктів, а також частина відвідує садки. Згідно із законодавством, ухваленим у рамках децентралізації та інших підзаконних актів, саме громади (у тому числі й об’єднані територіальні громади), у яких зареєстровані ці діти, і повинні сплачувати за послуги харчування й утримання садків. Робити це можна через взаєморозрахунки між місцевими бюджетами. Тут є законодавчі неузгодженості, бо ще не ухвалено повністю все законодавство, яке дає можливість надавати пряму державну допомогу з центрального бюджету до місцевого бюджету. У такому випадку за дитяче харчування й дитсадочки мав би кошти перерахувати районний бюджет, де розташована громада. Це зона відповідальності обласної та районних держадміністрацій.

Є й інший варіант, коли громада приєднується до міста. Тоді всю повноту відповідальності за надання послуг, включно з дитячим харчування й дитсадочками, несе міська рада.

Така ситуація з утриманням за власний рахунок об’єктів соціальної сфери змушує місцеві ради рахувати витрати. Деякі громади вже прийняли рішення, зокрема ОТГ, що інші населені пункти, які не увійшли до їх складу, мають платити за своїх мешканців самостійно. Так, Коропська селищна ОТГ Чернігівської області має наміри, аби сільради, які в перспективному плані були, але не увійшли до її складу, платили гроші за дітей, які їздять до них у школу й дитсадочки.Таких сіл, де немає школи й дитсадка, два: Сохачі та Райгородок. Із Сохачів дітей возять у дитсадок і школу в Риботин. Із Райгородка їздять до Лукнова. «Чому громада повинна нести затрати на підвіз і харчування дітей із сіл, які не увійшли до складу ОТГ? На рахунках у цих сільрад є кошти. Вони собі виписують премії. А за дітей, яких тепер утримуємо ми, платити не хочуть. Сохачі повинні платити у місяць близько 11 тис. грн. Райгородок близько 26 тис. грн. За рік ми нарахували збитків близько 480 тис. грн. Звернулися до райдержадміністрації, райради. За рішенням сесії, поки райрада кошти буде компенсувати. Але проплати ще не було», – зазначають у керівництві громади.

Ще більш вразливою виявилася ситуація з фінансуванням медицини у великих містах, у яких розташовані медичні заклади, що надають медичні послуги населенню інших населених пунктів. Так, у Тернополі депутати міської ради прийняли Рішення «Про взаємовідносини з об’єднаними територіальними громадами (іншими органами місцевого самоврядування) у сфері надання послуг». За словами міського голови С. Надала, це рішення важливе для того, щоб районний бюджет фінансував соціальні послуги, які отримують у Тернополі мешканці інших населених пунктів. «Багато мешканців з інших населених пунктів відвідують навчальні заклади у Тернополі та лікуються у міських медичних установах, які утримуються виключно за кошти міського бюджету. Тому було розраховано фінансові нормативи вартості цих послуг і депутати прийняли рішення розіслати відповідні звернення до об’єднаних територіальних громад та сільських рад, поінформувати їх про цю вартість з метою, щоб вони уклали угоду про міжбюджетні трансферти. Це означає, що за ці соціальні послуги, які люди з інших населених пунктів отримують у Тернополі, повинні платити з районного бюджету. Адже ми не можемо за кошти бюджету нашого міста оплачувати соціальні видатки людей, які тут не проживають», – пояснив позицію Тернополя мер міста.

Цьогорічний бюджет Сторожинецької ОТГ Івано-Франківської області визначений у сумі 154 млн грн, з яких власних надходжень планується отримати 52 млн. І цих коштів для громади не є достатньо. Тож без істотного фінансування з Києва не обійтися. Початок весни, як ніщо інше, поставив завдання облаштування доріг, зокрема в селах. На це виділено 1,8 млн грн.

Про те, що коштів не вистачає, щоб виконувати надані повноваження керівникам ОТГ, запевняють і в інших регіонах України. Зокрема, голова Хрестівської ОТГ Херсонської області В. Жлобинський розповів, що в них усі школи й садочки поки працюють. Мають створювати опорну школу в Хрестівці. Своїх коштів від податків на утримання школи і ФАПів вистачить до вересня. Для розв’язання цієї проблеми вони ведуть переговори з підприємцями, які працюють у громаді, але зареєстровані в інших, щоб ті реєстрували свій бізнес у них.

Те, що бракує бюджетних коштів на місцях, відстежується і в заявах профільних міністерств. Так, міністр фінансів О. Данилюк у коментарях про наповнення ДФРР спецконфіскатом заявив про наявність дотаційних громад. «У нас є дотаційні громади, на підтримку яких у поточному році ми передбачили 14,9 млрд грн дотацій, 9 млрд грн передбачено підтримки через ДФРР», – зазначив урядовець.

Зафіксовано, що ряд ОТГ Львівської області не забезпечують надходжень до своїх місцевих бюджетів. Це Дублянська, Міженецька, Чукв’янська ОТГ і громади, які утворилися у 2016 р. – Жовтанецька, Нижанковицька та Шегинівська.

Деякі громади нині не чекають допомоги з боку держави, а намагаються розв’язувати проблеми самотужки. Це є позитивним.Аналізуючи цю ситуацію, експерти переконані, що це є доказом зміни філософії розвитку громад: з «держава повинна дати» вони переходять на «що я можу зробити, щоб забезпечити свою громаду, не чекаючи, поки держава щось дасть».

Водночас в експертному середовищі дедалі ширше поширюється думка, що основним проблемним питанням є передача в місцеві бюджети видаткових повноважень без передачі додаткового фінансового ресурсу. Так, починаючи з 2015 р., місцевим бюджетам надається з державного бюджету освітня й медична субвенції. Разом з тим не забезпечена відповідність фінансового ресурсу цих субвенцій загальним потребам місцевих бюджетів у здійсненні видатків на делеговані державою повноваження, тому додатково з місцевих бюджетів виділяються кошти на поточні видатки за напрямами, на які виділяються зазначені субвенції.

Експерти надають пояснення на прикладі міського бюджету Миколаєва. Зокрема, у 2015 р. з міського бюджету потрібно було направлять додаткове фінансування, яке до цього здійснювалося за рахунок субвенцій з державного бюджету. Зокрема, це утримання й навчально-тренувальна робота дитячо-юнацьких спортивних шкіл, які підпорядковані громадським організаціям фізкультурно-спортивної спрямованості та до 2015 р. отримували підтримку за рахунок Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. На цей напрям тоді з міського бюджету виділено 3,5 млн грн.

У зв’язку зі зміною законодавства було запроваджено реверсну дотацію, на яку направлено 18,4 млн грн. Крім того, додатково до обсягу освітньої та медичної субвенцій з державного бюджету на поточні видатки установам освіти виділено 11,4 млн грн і закладам охорони здоров’я –
16,1 млн грн (разом 27,5 млн грн). Таким чином, у 2015 р. додаткове навантаження на міський бюджет Миколаєва внаслідок передачі видаткових повноважень становило 49,4 млн грн. Практику передачі на фінансування з міського бюджету видаткових повноважень продовжено 2016 р.

Компенсація за пільговий проїзд окремих категорій громадян (не передбачена, як у минулі роки, субвенція з державного бюджету) становила 15,3 млн грн. На продовження утримання та навчально-тренувальну роботу дитячо-юнацьких спортивних шкіл, які підпорядковані громадським організаціям фізкультурно-спортивної спрямованості та до 2015 р. отримували підтримку за рахунок Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, направлено ще 5,8 млн грн з міського бюджету, на підготовку робітничих кадрів закладами професійно-технічної освіти – 94,4 млн грн, на харчування учнів ЗОШ 1–4 класів і дітей пільгової категорії – 15,2 млн грн, на реверсну дотацію – 37,8 млн грн, на передачу повноважень у сферах державної реєстрації – 4,7 млн грн. Додатково до обсягу освітньої та медичної субвенцій з державного бюджету на поточні видатки установам освіти виділено 31,8 млн грн і закладам охорони здоров’я – 46,8 млн грн (усього 78,6 млн грн).

Минулого року додаткове навантаження на міський бюджет Миколаєва внаслідок передачі видаткових повноважень уже було на рівні 251,8 млн грн. Цього року відповідно до затвердженого бюджету залишено додаткові повноваження, які мали місце минулого року:

– компенсація за пільговий проїзд окремих категорій громадян (не передбачена, як і у 2016 р., субвенція з державного бюджету, але, починаючи з 2017 р., змінено законодавство з перенесенням повноважень на місцевий рівень) – 36 млн грн;

– продовження утримання та навчально-тренувальна робота дитячо-юнацьких спортивних шкіл, які підпорядковані громадським організаціям фізкультурно-спортивної спрямованості та до 2015 р. отримували підтримку за рахунок Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності – 2,7 млн грн, при цьому з 2017 р. ДЮСШ ФСТ «Україна» переведено у статус бюджетної установи – 4,8 млн грн (усього витрат –
7,5 млн грн.);

– залишення норми щодо фінансування професійно-технічної освіти на рівні міст – обласних центрів (крім видатків на здобуття повної загальної середньої освіти) – 115,2 млн грн;

– харчування учнів ЗОШ 1–4 класів і дітей пільгової категорії –
21,9 млн грн;

– додатково до обсягу освітньої та медичної субвенцій з державного бюджету на поточні видатки установам освіти виділено 81,7 млн грн і закладам охорони здоров’я – 36,6 млн грн (усього 118,3 млн грн.);

– реверсна дотація – 53,8 млн грн;

– передача повноважень у сферах державної реєстрації – 5,1 млн грн.

Також на місцевий рівень передано декілька нових видаткових повноважень. Це видатки по загальноосвітніх закладах (крім видатків на оплату праці з нарахуваннями педагогічним працівникам), які заплановані на рівні 88,3 млн грн.Ще місцевим бюджетам передані видатки закладів охорони здоров’я на оплату комунальних послуг і енергоносіїв (33 млн грн), а також субвенція з державного бюджету на пільги з послуг зв’язку та інші передбачені законодавством пільги, законодавчо замінена ресурсом місцевих бюджетів (4,7 млн грн).

У затвердженому міському бюджеті на 2017 р. додаткове навантаження на міський бюджет унаслідок передачі видаткових повноважень становить 483,8 млн грн.

Виходячи з наведених показників, фахівці роблять висновок, що внаслідок передачі видаткових повноважень з державного бюджету на місцевий рівень спостерігається зменшення обсягу фінансового ресурсу, який був переданий на початку реформу в 2015 р., для виконання повноважень у сфері розвитку міської інфраструктури, насамперед житлово-комунального господарства й доріг.

У процесі децентралізації бюджетам міст обласного значення передані видатки, на які органи місцевого самоврядування не мають повноважень впливу. Так, з 2017 р. відповідно до внесених до Бюджетного кодексу змін, субвенцію з Державного бюджету на пільги з послуг зв’язку, інші передбачені законодавством пільги, компенсацію за пільговий проїзд визначених законодавством категорій громадян відмінено та фінансування зазначених виплат здійснюється за рахунок власного ресурсу місцевих бюджетів.

Миколаївський міський голова О. Сєнкевич заявив, що одним з недоліків децентралізації є те, що, наприклад, місцевим органам влади передаються деякі повноваження, але при цьому не передбачається достатнє для їх реалізації фінансування. За його словами, основним проблемним питанням є передача місцевим бюджетам витратних повноважень без передачі додаткового фінансового ресурсу. Місцеві бюджети фінансують професійно-технічну освіту, але при цьому міста не можуть впливати на формування освітніх програм, розвиток матеріально-технічної бази цих навчальних закладів. Децентралізація передбачає передачу місцевій владі деяких адміністративних послуг без передачі приміщень, де могли б працювати відповідні фахівці, а також матеріально-технічної бази, необхідної для здійснення таких послуг.

Водночас фінансова децентралізація відкрила перед органами місцевого самоврядування й нові можливості.Наприклад, отримавши можливість надавати адміністративні послуги, місцеві ради отримали можливість і заробляти. У 2016 р. міський бюджет Миколаєва поповнено на близько 16 млн грн, надаючи адміністративні послуги.

Також місто може зменшити витрати на оплату житлово-комунальних послуг через впровадження енергоефективних технологій, а зекономлені гроші використовувати на власні потреби, хоча раніше вивільнені таким чином кошти потрібно було повертати до державного бюджету.

На ситуацію щодо нестачі коштів на утримання закладів освіти й охорони здоров’я, виконання інших делегованих державою повноважень на місцях думка є неоднозначною. Так, депутат міської ради Миколаєва чотирьох скликань С. Кантор, який є членом Бюджетної комісії, вважає, що головною проблемою є невміння правильно використовувати додатковий фінансовий ресурс, який виник унаслідок бюджетної децентралізації, а також невміння визначатися з пріоритетними для фінансування напрямами.«Ми не вміємо управляти цим, виконавча влада поки не може управляти цими грошима ефективно, поки не виходить. Є об’єктивні чинники, є суб’єктивні. Інше питання, що частину функцій нам передають, а це коштує грошей. Але в будь-якому випадку ми маємо сальдо позитивне. Якщо ми говоримо про кошти, які в місті з’явилися для його розвитку, то це так. А що стосується всіх інших складових, то це окрема розмова і окремий аналіз», –зазначив він.

Його колега О. Бернацький, який уже декілька скликань поспіль очолює Бюджетну комісію Миколаївської міської ради, звертає увагу на інший підхід до отримання висновків фінансової децентралізації.На його переконання, на кількісне зростання доходів міського бюджету від децентралізаційних процесів треба поглянути крізь призму інфляції, неможливо констатувати більше або менше отримало місто.«Тут є кілька моментів, які потрібно розглянути. Перший: які функції дали місту – і ми їх фінансуємо, і які види податків нам дали, які залишаються в нашому бюджеті і були зібрані. І другий момент. Розумієте, ми порівнюємо 2015 і 2016 рр., всі кажуть, що ми зібрали більше і в бюджеті маємо більше грошей, але ніхто не говорить про те, що є інфляція. А за рахунок інфляції, збільшення вартості товарів, робіт і послуг зростає й обсяг оподатковуваних операцій, у результаті чого збільшуються і податкові надходження до місцевого бюджету», – пояснив голова Бюджетної комісії Миколаївської міської ради.  За його словами, дохідна частина міського бюджету зросла не від податку на землю чи податку з доходів, хоча тут відбувається збільшення, а за рахунок надходження акцизного збору, тобто через те, що ціни на підакцизні товари демонстрували значне зростання.

У зв’язку з цим, експерти радять місцевим радам у різних регіонах вчитися створювати прибуткові проекти, які приноситимуть дохід у власні бюджети громад. Такої ж думки директор Житомирського міського центру самоврядування В. Невмержицький. «Громада має йти по напряму свого розвитку. Має вміти розроблювати проекти, які в майбутньому приноситимуть кошти у власний бюджет. Успішні проекти», – зазначив він.

У свою чергу експерти стверджують, що ті фінансові проблеми в регіонах виникли з причини прогалин в українському законодавстві щодо обґрунтування й закріплення функцій за місцевими органами влади. Зокрема, голова постійної Комісії Вінницької обласної ради з питань бюджету, фінансів та обласних програм Г. Мазур зазначає, що першим кроком на шляху до ефективної фінансової децентралізації має бути чіткий розподіл видатків між різними видами місцевих бюджетів. Таким шляхом пішла Німеччина, Данія, Норвегія, у яких реформування місцевого самоврядування розпочиналося з роботи експертних комісій, що мали вирішити завдання щодо обґрунтування функцій місцевих органів влади й розмірів територіальних громад для їх ефективного виконання, а також Польща, де процеси децентралізації влади розпочалися з передачі видаткових повноважень від центральних до місцевих органів влади (воєводств, округів, муніципалітетів).

У нормативно-правових актах України, зокрема Бюджетному кодексі України, Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні», Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні, відсутній єдиний підхід до розподілу видатків між різними видами місцевих бюджетів. Ухвалений Верховною Радою закон про Державний бюджет на 2017 рік містить кілька значних новацій, які, з одного боку, передають місцевим громадам більше повноважень, а з іншого – перекладають на них і додаткові зобов’язання, зокрема з фінансування харчування дітей у школах, утримання дитячих садочків, перевезення  пільговиків.

Українське законодавство, починаючи з Бюджетного кодексу, Закону України «Про місцеве самоврядування», чітко передбачає, що всі повноваження мають бути забезпечені фінансовим ресурсом, бо в економіці не працює нічого, якщо на це немає коштів.Стаття 140Конституції змушує голів територіальних громад діяти виключно в рамках закону. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їхні виконавчі органи.

Однак експерти звертають увагу, що в процесі реформ існують законодавчі колізії, які, з одного боку, вимагають від голови громади забезпечувати всі права громадян України, а з іншого – гарантувати нормальне функціонування його власної громади. Це стосується й перерозподілу коштів. Ці колізії намагаються поступово усунути, у тому числі за участі місцевих громад.

Тому міські ради опинилися в ситуації, коли законотворча робота ще не завершена, а дітей мають годувати і «водити» в садочки. Усі міські голови мусять діяти виключно в рамках нового законодавства про децентралізацію. Це стосується і норм, які зобов’язують голову в першу чергу забезпечувати нормальний рівень послуг своєї громади.

Разом з тим описані вище тенденції можуть наштовхнути на думку про те, що держава просто скидає на місцеві бюджети частину витрат (з кожним роком збільшується перелік цих витрат, які раніше фінансувалися за рахунок субвенцій з державного бюджету), але не дає при цьому нових можливостей для збільшення доходів. Згадати хоча б той же податок на нерухомість. Здавалося б, це хороший інструмент для поповнення міського бюджету. Однак місцеві депутати не ризикують встановлювати високу ставку цього податку на кожний «зайвий» квадратний метр, оскільки мешканці й так незадоволені тарифами на комунальні послуги.

Або взяти той же податок на землю. Депутати не ризикнуть обкладати цим видом податку. Усі розуміють, у якому стані перебуває наша держава. Або взяти фінансування профтехосвіти. Торік деякі місцеві ради все чекали, коли ж надійде субвенція на цю галузь, але довелося «закривати» питання за рахунок місцевого бюджету. Депутати міської ради зверталися з цими проблемами до Президента, Верховної Ради України та уряду.

У направленому в січні 2016 р. на адресу Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України зверненні депутати Миколаївської міської ради зазначили, що з передачею фінансування закладів професійно-технічної освіти з бюджетів міст обласного значення ці заклади перебувають в управлінні державних органів і виконують державне замовлення на підготовку робітничих кадрів. Жодним нормативно-правовим актом не надані повноваження органам місцевого самоврядування щодо управління професійно-технічною освітою.

У січні 2016 р. Миколаївська міська рада прийняла звернення до Президента України та Верховної Ради України, у якому зазначається, що державні соціальні гарантії повинні забезпечуватися за єдиним підходом на всій території держави незалежно від спроможності окремо взятої територіальної громади, та запропоновано повернутися до фінансування з державного бюджету шляхом виділення цільової субвенції. Як альтернатива, підтримується пропозиція Асоціації міст України стосовно впровадження адресної грошової допомоги визначених законодавством категорій населення за пільговий проїзд. Поки що звернення залишаються непочутими.

Підсумовуючи, необхідно зазначити, що, безумовно, фінансова децентралізація є життєво необхідною умовою для того, щоб місцеві громади могли розв’язувати ряд проблем, на які до того просто не було відповідного фінансового ресурсу. Ідеться перш за все про так званий бюджет розвитку, який минулі роки становив мізерну частину від усіх витрат. Саме за ці кошти фінансуються капітальні витрати, ремонтуються дороги, зводяться важливі об’єкти. Однак для реалізації переданих державою повноважень доводиться платити, тому з формальної точки зору все це втрати бюджету, які нічим не перекриваються. Тому очевидно, що висновки щодо наповнення місцевих бюджетів у 2017 р. зумовлять подальші новації в бюджетному й податковому законодавствах України (Матеріал підготовлено за інформацією таких джерел: Тернопільська обласна державна адміністрація (http://www.oda.te.gov.ua/main/ua/greeting/detail/973.htm); Тернопільська міська рада (http://www.rada.te.ua/novyny/56001.html); Вінницька обласна рада (http://www.vinrada.gov.ua/gennadij-mazur-stanovlennya-ukraini-yak-derzhavi-potrebue-efektivnoi-bjudzhetnoi-decentralizacii.htm); Житомирська обласна державна адміністрація (http://oda.zt.gov.ua/gromadi-zhitomirshhini-mayut-stvoryuvati-pributkovi-proekti.html); Сумська обласна державна адміністрація (http://sm.gov.ua/ru/arkhiv1/12628-remont-dorih-na-umovakh-spivfinansuvannya-znachno-pidvyshchyt-shansy-obyednanykh-hromad-pokrashchyty-yikh-yakist.html); Сільське життя (http://silske.org/novunu/2060-teterivska-otg-drugiy-rik-isnuvannya.html); «ПРОЧЕРК» (http://procherk.info/news/7-cherkassy/50645-pershi-otg-cherkaschini-realizuvali-27-infrastrukturnih-proektiv); Сумська обласна державна адміністрація (http://sm.gov.ua); Inshe.tv (http://inshe.tv/nikolaev/2017-03-20/213440); Чернігівщина: події і коментарі (http://pik.cn.ua/26577/podatok-na-zemlyu-v-obednaniy-gromadi-zris); BukNews (http://buknews.com.ua); Електронні Вісті (http://elvisti.com/node/200897); Херсонщина за день (http://ksza.ks.ua); GALKA.IF.UA (http://www.galka.if.ua/dayte-nam-rik-pobachite-shho-z-tsogo-viyde-chim-zhive-starobogorodchanska-otg); УНН-Центр (http://region.unn.ua/uk/news/107668-n-2751); Децентралізація влади (http://decentralization.gov.ua/news/item/id/4592); СпецКор (http://spec-kor.com.ua/news/that-humans-matimati-ob-dnan-fishermen-sumshine.html); iVin (http://i-vin.info); Західна iнформаційна корпорація (http://zik.ua); Рідний край (http://rk.kr.ua); Газетa «Лица» (http://www.litsa.com.ua/show/a/34796).

 

Пальчук В. Бюджети місцевих рад: надходження і видатки в процесі реалізації реформи з децентралізації  (Закінчення, початок  у № 12) [Електронний ресурс] / В. Пальчук // Україна: події, факти, коментарі. – 2017. – № 13. – С. 35–43. – Режим доступу: http://nbuviap.gov.ua/images/ukraine/2017/ukr13.pdf. – Назва з екрану.