Діяльність Тристоронньої контактної групи в Мінську по врегулюванню конфлікту на Донбасі І. Рудь, мол. наук. спів роб. СІАЗ НБУВ

Робота Тристоронньої контактної групи в Мінську: досягнуті домовленості й подальші перспективи

 

Проблема результативності роботи Тристоронньої контактної групи в Мінську та створення ефективного механізму реалізації рішень стоїть надзвичайно гостро з початку її функціонування (з 2014 р.). За цей час було досягнуто чималої кількості домовленостей, однак подальші перспективи їх практичної реалізації постійно бажали кращого. Наразі сторони конфлікту на Сході України так і не змогли знайти спосіб довготривалого припинення вогню, розпочати реальну демілітаризацію та припинити кровопролиття.

За даними ООН на червень 2017 р., з початку конфлікту на Донбасі в середині квітня 2014 р. і до 15 травня 2017 р. мінімум 10 тис. 090 осіб було вбито.

З початку 2017 р. у зоні проведення антитерористичної операції угоди про припинення вогню були досягнуті чотири рази, однак, незважаючи на будь-які домовленості, за вказаний період на Донбасі загинуло 120 українських військових.

Такі дані оприлюднила 3 липня на семінарі «Роуз-Рот» віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції І. Климпуш-Цинцадзе. Крім того, за її даними, ще майже 900 бійців отримали поранення.

Втрати серед цивільного населення, за словами віце-прем’єра, наразі, на жаль, становлять уже 47 загиблих мирних жителів і понад 100 отримало  поранення різної ступені тяжкості (http://gordonua.com/news/war/na-donbasse-s-nachala-goda-pogibli-120-voennyh-klimpush-cincadze-195768.html. 2017. 3.07).

Починаючи з 24 червня, на лінії зіткнення на Донбасі повинен був розпочатися черговий «режим тиші». Таке рішення прийняла Тристороння контактна група (далі – ТКГ) з врегулювання конфлікту на Сході України під час свого чергового засідання в Мінську 21 червня. Приводом для  запровадження нового режиму припинення вогню на Донбасі мав стати  період збору врожаю.

Як повідомила у Facebook прес-секретар представника України у ТКГ Л. Кучми Д. Оліфер, контактна група «підтримала звернення місцевих рад про початок так званого хлібного перемир’я». Згодом спецпредставник голови ОБСЄ в контактній групі М. Сайдік підтвердив домовленість про припинення вогню. За словами спецпредставника голови ОБСЄ, планувалося що «хлібне перемир’я буде встановленням режиму повного припинення вогню на період збору врожаю з 00:00 24 червня по 31 серпня».

Однак, попри чергове оголошення про припинення вогню в районі лінії зіткнення на Донбасі, перемир’я так фактично не вступило в силу й обмін вогнем невдовзі після оголошення «режиму тиші» знову відновився.

Коментуючи ситуацію в питаннях припинення вогню на Донбасі, прес-секретар представника України у ТКГ Л. Кучми Д. Оліфер повідомила про  агресивні дії представників «ДНР» стосовно патруля спеціальної моніторингової місії ОБСЄ, який мав місце на непідконтрольній Україні Ясинуватій 20 червня 2017 р. За словами Д. Оліфер, зокрема, у Ясинуватій мали місце такі події: «Двоє озброєних чоловіків напали на два патрулі СММ ОБСЄ, кожен у складі шести осіб. Нападники намагалися розбити скло автомобілів, спрямовували на спостерігачів зброю та стріляли у напрямку автомобілів, коли ті намагалися покинути місце інциденту».

Українська сторона категорично засудила цю спробу залякати співробітників місії та виступила з вимогою знайти й покарати винних у цьому інциденті. Д. Оліфер констатувала, що на території ОРДЛО дедалі більшого поширення набувають акти насильства й погроз стосовно співробітників моніторингової місії ОБСЄ.

Крім того, вона озвучила інформацію щодо процесу узгодження списків заручників, який відбувається в гуманітарній підгрупі ТКГ,і про продовження роботи із забезпечення життєдіяльності інфраструктури Донбасу в економічній підгрупі Тристоронньої контактної групи (http://www.dw.com/uk/мінська-контактна-група-підтримала-режим-тиші-для-збору-врожаю/a-39355677. 2017. 21.06).

24 червня перший заступник Голови Верховної Ради І. Геращенко разом з депутатами Європейського парламенту П. Аустревічусом, А. Фотигою та послами Словенії, Хорватії, Португалії в Україні відвідали Донбас і домовилися активізувати зусилля з інформування ЄС щодо екологічних проблем регіону. Про це І. Геращенко повідомила на своїй сторінці у Facebook.

Як зазначила І. Геращенко, європарламентарі побували в Авдіївці та стали першими європейцями, які своїми очима побачили зруйновану «промку» (промислову зону Авдіївки. – Прим. авт.), поспілкувалися з хлопцями з легендарної 72-ї бригади. Європарламентарів вразила інформація про бойові втрати бригади за останні дев’ять місяців (тобто за час перебування в Авдіївці): на сьогодні вони, на жаль, становлять 57 осіб, а найстрашніші втрати були взимку 2017 р.

За словами І. Геращенко, крім безпекової теми, європейські колеги приділили увагу гуманітарній проблематиці, побували на КПВВ «Майорське», де поспілкувалися в тому числі із жителями з окупованих територій (https://www.unian.ua/war/1993819-deputati-evroparlamentu-ta-posli-vidvidali-avdijivku-ta-kpvv-mayorske.html. 2017. 24.06).

13 червня секретар РНБО О. Турчинов виступив із заявою, у якій висловив переконання, що антитерористичну операцію на Сході України необхідно завершити та перейти до нового формату захисту країни від гібридної війни з РФ. За три роки, які ведуться бойові дії на Донбасі, вони переросли як за тривалістю, так і за масштабами формат АТО, заявив секретар РНБО. Наразі настав час перейти до нового формату захисту України. Водночас потрібно зазначити, що антитерористична операція виконала дуже багато важливих завдань. Саме в рамках АТО «ми зупинили агресора, змогли провести президентські, парламентські й місцеві вибори, а також звільнили значну частину окупованої території України», резюмував О. Турчинов.

Секретар РНБО зазначив, що чинне українське законодавство передбачає два основні випадки, за яких дозволено бойове застосування Збройних сил: оголошення війни та антитерористичної операції.

Аналізуючи наявне законодавство України в галузі оборони держави, О. Турчинов заявив: «Незважаючи на поширену думку, згідно з нашим законодавством, введення воєнного стану передбачає лише наявність особливого правового режиму в країні або в окремих регіонах і не надає автоматичного права на використання Збройних сил України та інших військових формувань». За його словами, законодавство формувалося на основі уявлень ХХ ст. про класичну війну й уже настав час визначити новий формат, який дасть ефективно захистити Україну від гібридних методів війни, які застосовує РФ (http://nv.ua/ukr/ukraine/politics/potriben-novij-format-zahistu-krajini-turchinov-zajaviv-pro-neobhidnist-zavershiti-ato-1309211.html. 2017. 13.06).

Після заяви про можливість скасування АТО 14 червня секретар Ради нацбезпеки й оборони О. Турчинов повідомив громадськість про розроблення закону про зміну формату антитерористичної операції на Донбасі. За словами О. Турчинова, після завершення обговорення в експертному середовищі «уточнений» законопроект «Про відновлення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями Донецької і Луганської областей» подадуть Президенту України П. Порошенко, а після того до Верховної Ради України.

Як заявив О. Турчинов, законопроект стосуватиметься саме завдань держави, спрямованих на звільнення окупованих територій. У разі прийняття цього законопроекту Українська держава констатує факт російської окупації, а на законодавчому рівні визначається комплекс силових і дипломатичних кроків, які повинні забезпечити звільнення окупованих територій.

Секретар РНБО прояснив ситуацію щодо ідеї створення оперативного штабу в зоні АТО. Згідно із законопроектом, такий штаб створюється Указом Президента – і йому буде надано найширші повноваження для реалізації завдань оборони та звільнення окупованих територій, підпорядковано всі армійські й силові структури, військово-цивільні адміністрації.

Головне завдання законопроекту «Про відновлення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями Донецької і Луганської областей» – створити правовий механізм ефективного використання Збройних сил України в сучасних умовах, наголосив
О. Турчинов. У результаті після ухвалення такого закону юридично антитерористичну операцію можна буде вважати завершеною (http://www.pravda.com.ua/news/2017/06/14/7146928. 2017. 14.06).

Народний депутат М. Найєм проаналізував у себе на сторінці у Facebook названі главою РНБО О. Турчиновим ініціативи щодо заміни АТО на новий формат. Зокрема, нардепа зацікавили детальні тези щодо визнання окупованими деяких районів Донецької та Луганської областей; внесення змін до законодавства відносно ведення антитерористичних операцій; нову процедуру й механізми залучення ЗСУ поза рамками АТО та без оголошення воєнного стану.

Нардеп зауважив, що якщо законопроект «Про відновлення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями Донецької і Луганської областей» не буде прийнятий протягом VIII сесії Верховної Ради, то формат військових дій на Сході України збережеться ще як мінімум чотири місяці.

М. Найєм наголосив, що тексту законопроекту ще немає. Таким чином, не відомо, чи дійсно він міститиме всі вищеназвані умови  (https://www.facebook.com/Mustafanayyem/posts/10209996408892855. 2017. 13.06).

Проблема припинення гарячої фази конфлікту на Сході України викликає постійне занепокоєння і в експертному середовищі.

Так, експерт Берлінського бюро Європейської ради з міжнародних відносин Г. Грессель вважає, що ситуацію можна було б змінити, якби за зразком Південного Лівану до зони конфлікту на Донбасі було введено міжнародні війська. Це, на його думку, могло б «гарантувати дотримання перемир’я, а з іншого боку, дати зрозуміти, що через ці війська не можна просто так пройти, що можна потрапити під вогонь».

Представник ТКГ від України Є. Марчук вважає, що зриви процесів припинення вогню відбуваються також через відсутність «третейської сторони», тому що неможливо запровадити для сторін протистояння відповідальність за порушення домовленостей, адже ОБСЄ здійснює лише моніторинг і верифікацію на лінії розмежування. Враховуючи, що ані міжнародного миротворчого контингенту, ані дієвої «третейської сторони» так і не з’явилося, виникає питання про результативність домовленостей як таких.

Однак необхідність у проголошених перемир’ях насправді є – воно полягає у виграші часу, зменшенні інтенсивності обстрілів, нових можливостях для обміну полоненими, наявності реальної можливості місцевого населення перетинати лінію розмежування, а отже, не втрачати зв’язку з Україною (https://www.depo.ua/ukr/war/chomu-chergove-pripinennya-vognyu-na-donbasi-stane-chergovoyu-fikciyeyu-20170331547005. 2017. 31.03).

Отже, на сьогодні майбутнє Тристоронньої контактної групи в Мінську залишається малопрогнозованим. Поява результативних рішень щодо припинення вогню і вірогідність створення реальних умов для стійкого перемир’я, на думку експертного середовища, наразі малоймовірна. Проте на сьогодні ТКГ усе ж виконує іншу важливу роль – майданчика для діалогу, на якому вирішуються економічні, гуманітарні, воєнні питання.

Разом з тим пропозиції окремих українських можновладців, зокрема глави РНБО О. Турчинова, перекваліфікувати юридичний статус військових дій на Сході України з АТО в новий формат є давно назрілими. На думку спостерігачів, він відповідатиме реаліям сучасного міждержавного гібридного конфлікту. Однак, як завжди, основна проблема буде в реалізації прийнятих рішень, введенні дієвих механізмів зупинення збройного протистояння.

 

Рудь І. Робота Тристоронньої контактної групи в Мінську: досягнуті домовленості й подальші перспективи [Електронний ресурс] /  І. Рудь // Україна: події, факти, коментарі. – 2017. – № 13. – С. 29–33. – Режим доступу: http://nbuviap.gov.ua/images/ukraine/2017/ukr13.pdf. – Назва з екрану.