Візит П. Порошенка до ЄС: результати та прогнозиН. Тарасенко, мол. наук. співроб. СІАЗ НБУВ

«Європейське турне» Президента П. Порошенка: основні домовленості й результати очима експертів

 

Минулий місяць приніс Україні важливі успіхи на зовнішньополітичній арені. Після зустрічі Президента України П. Порошенка з президентом США Д. Трампом найбільш очікуваними й обговорюваними в експертному та політичному середовищі стали дипломатичні візити Президента України П. Порошенка та його зустрічі з лідерами ЄС. 22 червня українська делегація на чолі з П. Порошенком прибула до Брюсселя. Програма візиту до столиці європейських інституцій передбачала двосторонні зустрічі з лідерами Євросоюзу та участь у політичних заходах. У Брюсселі П. Порошенко зустрівся з президентом Європейської ради Д. Туском, канцлером Німеччини А. Меркель, лідерами Іспанії, Хорватії та інших країн. Головною темою обговорення було продовження санкцій проти Росії через її небажання припинити агресію проти України.

Зокрема, під час зустрічі з Д. Туском порушувалися питання безпекової та гуманітарної ситуації на Донбасі, збереження санкцій проти РФ до повного виконання Мінських домовленостей, засудження агресії проти спостерігачів СММ ОБСЄ, звільнення заручників, порушення режиму тиші з боку контрольованих РФ бойовиків. Президент України й президент Європейської ради обговорили загрози проекту спорудження газопроводу «Північний потік-2», який, за словами П. Порошенка,«політично вмотивований» і «спрямований не тільки проти України, а й проти всього Євросоюзу». При цьому глава Української держави додав, що енергетична диверсифікація, енергетична безпека та ефективна співпраця залишаються актуальними як для України, так і для Євросоюзу. Двосторонній діалог також торкнувся підготовки до саміту Україна – ЄС, який відбудеться 12–14 липня в Києві.

На брифінгу для преси Д. Туск звернувся до П. Порошенка і ЗМІ українською мовою, привітавши українців з усіма позитивними новинами останнього місяця: безвізом, ратифікацією Угоди про асоціацію. «Ви нічого не отримали задарма, ви отримали те, на що заслужили. І саме тому так багато вас підтримують тут, у Європі, хоча я знаю, що цього не завжди достатньо. Ви маєте право очікувати на більше, ви також маєте право пишатися собою», – запевнив Д. Туск.

Президент Європейської ради акцентував увагу на тому, що у ЄС популісти програли останні вибори – це позитивний сигнал. Серед основних викликів назвав спільну боротьбу з тероризмом, міграційну кризу та фактичний старт процедури Brexit (http://www.uainworld.com/index.php/politics/item/3179-prezident-poroshenko-zustrivsya-u-bryuseli-z-donaldom-tuskom-ta-vizme-uchast-u-samiti-err).

Президент України П. Порошенко у Брюсселі також провів переговори з канцлером Німеччини А. Меркель, під час яких, зокрема, лідери обох країн обговорили загострення ситуації на Донбасі та продовження Європейським Союзом санкцій проти Російської Федерації. Крім того, П. Порошенко поінформував А. Меркель про підсумки своєї зустрічі з президентом США Д. Трампом. «Ми регулярно обмінюємося з Меркель результатами наших розмов з американськими партнерами, – зазначив П. Порошенко. – Це саме ми робимо і з іншими партнерами для ефективної координації наших зусиль із забезпечення миру в Україні».

Програма робочого візиту також передбачала участь П. Порошенка в саміті Європейської народної партії. Крім Президента України, у форумі цієї правоцентристської політичної сили Європи взяли участь президент Європейської ради Д. Туск, президент Єврокомісії Ж.-К. Юнкер, президент Європейського парламенту А. Таяні, а також лідери Німеччини, Іспанії, Румунії, Болгарії, Угорщини, Хорватії та Ірландії.

П. Порошенко поінформував європейських колег про загострення безпекової ситуації на Донбасі, стан виконання й конкретні випадки порушення російською стороною Мінських домовленостей. Це стало додатковим аргументом для позитивного рішення Європейської ради щодо продовження секторальних санкцій проти Росії. На засіданні 22 червня глави держав і урядів країн ЄС підтвердили ухвалену раніше політичну позицію «про прив’язання тривання економічних санкцій проти Росії» до повного виконання Мінських домовленостей (http://zik.ua/news/2017/06/22/poroshenko_u_bryusseli_zustrivsya_
z_tuskom_1119345).

За результатами візиту до Брюсселя П. Порошенко підкреслив, що європейці пообіцяли й далі підтримувати Україну в боротьбі з російською гібридної агресією, зокрема продовжувати антиросійські санкції до тих пір, поки РФ не піде з Криму й Донбасу. «Реакція наших партнерів з Євросоюзу така ж, як реакція партнерів із США – санкції будуть продовжені», – запевнив П. Порошенко, назвавши цю подію «перемогою України і української дипломатії». Президент України висловив упевненість, що продовження санкцій ЄС ще на півроку допоможе повернути РФ за стіл переговорів і дасть агресору можливість зробити «прості речі»: вивести війська й танки з Донбасу, звільнити заручників, співпрацювати з ОБСЄ (https://www.dialog.ua/news/122522_1498168796).

За оцінкою експертів, візит П. Порошенка до Брюсселя можна вважати досить вдалим, хоча, за словами співдиректора програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру ім. О. Разумкова М. Пашкова, деякі очікування України виправдалися лише частково. «З одного боку, ЄС продовжив санкції стосовно Криму й на півроку для РФ. З іншого – українська сторона розраховувала, що санкції будуть продовжені на рік», – зазначає фахівець (https://www.slovoidilo.ua/2017/06/23/pogljad/polityka/vizyt-poroshenka-bryusselya-ochikuvannya-ukrayiny-vidstoronenist-merkel-poxvala-tuska).

За спостереженням експерта, під час переговорів з Президентом України канцлер Німеччини А. Меркель була досить стриманою, на відміну від президента Європейської ради Д. Туска, який похвалив Київ за реформи. «Стриманість Меркель пояснюється кількома причинами. По-перше, самовизначенням; по-друге, враховується позиція Франції. По-третє, Меркель стоїть напередодні виборів і їй потрібно демонструвати певну стриманість. По-четверте, безумовно, є претензії у західних партнерів до рівня, специфіки проведення реформ в Україні. Це теж складова такого ставлення до України», – пояснює М. Пашков.

За його словами, це не означає, що президент Європейської ради хвалив Україну суто символічно. «Туск говорив те, що артикулюється в Європарламенті. Просто, крім позитивних оцінок, є й ряд серйозних проблем, які бачать європейці. Відстороненість Меркель може бути пов’язана і з очікуваним самітом G20, оскільки очевидно, що певна атмосфера вже напливає на міжнародних гравців», – розмірковує М. Пашков.

Найбільш очікуваною та обговорюваною у медійних і експертно-політичних колах стала зустріч Президента України П. Порошенка з президентом Франції Е. Макроном, яка стала останньою у ланцюжку зарубіжного турне П. Порошенка основними західними країнами. Значущість візиту до Парижа полягала в тому, що це була перша зустріч керівників двох країн після того, як у Франції змінилося політичне керівництво й Е. Макрон майже з дворазовим відривом здобув перемогу над відомою своїми проросійськими поглядами М. Ле Пен.

Однією з основних тем переговорів президентів була ситуація на Донбасі й робота нормандського формату щодо врегулювання конфлікту на Сході України. Під час зустрічі з П. Порошенком Е. Макрон запропонував кілька свіжих рішень щодо вирішення цього конфлікту. Зокрема, президент Франції наголосив, що хоче продовжувати нормандський формат, але вивести його на активніший рівень. Також він запропонував залучити до нормандського формату представників ОБСЄ. «Ця криза не може більше тривати. Моя ідея, щоб ми під час наступного засідання лідерів країн нормандського формату могли запропонувати серію нових умов, щоб з усіх сторін знайти конкретні рішення для виходу з кризи», – наголосив французький президент. Зокрема, ідеться про відведення військових сил і зброї, допуск міжнародних спостерігачів до всіх точок на Донбасі та звільнення заручників. Крім того, президент Франції висловився за те, щоб СММ ОБСЄ ретельно дослідила українсько-російський кордон і прозвітувала про реальну ситуацію на ньому.

Е. Макрон також заявив, що Франція не визнавала й ніколи не визнає Крим частиною Російської Федерації, яка, за словами французького президента, винна в ескалації конфлікту на Донбасі. «Треба розуміти, що агресія походить з Росії, тобто агресором є не Україна. Також ми не визнаємо анексію Криму. Ми знаємо, хто розв’язав цю ситуацію», – сказав Е. Макрон.

Під час брифінгу за підсумками зустрічі з П. Порошенком президент Франції Е. Макрон заявив, що між Україною і Францією існують давні відносини та глибока історія. «Ми цьому присвятили деякий час сьогодні, щоб віддати належне Анні Київській. Ми показали, наскільки важлива ця історія XI ст., дуже давня, наскільки глибоко вкорінені наші давні відносини», – сказав він.

На спільній прес-конференції глави Франції та України Е. Макрон і П. Порошенко оголосили про намір дати новий поштовх для нормандського формату. Французький президент наголосив на необхідності «активізувати» роботу в цьому форматі спільно з ОБСЄ, а його український колега, у свою чергу, заявив, що сторонам вдалося узгодити тактику дій на найближчі декілька тижнів. П. Порошенко розповів про майбутні консультації, які дадуть змогу зробити зустрічі в нормандському форматі ефективнішими. «Ми домовилися, що покладемо на папір проекти важливих рішень нормандського формату», – заявив український Президент, додавши, що документи, імовірно, матимуть назву «формула Макрона». Він також додав, що Україна готова неухильно дотримуватися Мінських домовленостей – це стосується дотримання режиму тиші та відведення військ.

П. Порошенко також повідомив про досягнення домовленостей у економічній сфері. «Ми провели дуже ґрунтовні переговори щодо порядку денного наших двосторонніх відносин. Ми домовилися про те, щоб прискорити проведення двосторонньої міжурядової економічної місії, про конкретні напрями співпраці в енергетичній сфері, у тому числі я порушив питання активізації роботи із залучення французьких інвесторів у галузь переробки сміття», – розповів на брифінгу П. Порошенко. На думку глави держави, зустріч у Парижі відбулася продуктивно й «без зайвих розмов».

Утім, найголовнішою новиною прес-конференції стала анонсована господарем Єлисейського палацу зустріч «нормандської четвірки», яка, за його словами, має відбутися вже протягом найближчих тижнів. «Питання щодо дати зараз вирішується. Це може бути наприкінці червня або на початку липня», – заявив Е. Макрон, за задумом якого зустріч має відбутися до саміту G20 у Гамбурзі, що розпочнеться 7 липня.

Зустріч П. Порошенка з Е. Макроном, за оцінками експертів, була дійсно важливою та результативною, а Україні вдалося налагодити діалог з Францією. Зокрема, серед позитивних моментів відзначений головою правління Фонду «Майдан закордонних справ» Б. Яременком факт того, що П. Порошенка прийняли в Парижі у Єлисейському палаці. На його погляд, це важливий прихований показник з боку Франції. «Це важливо, бо мало хто знає і чомусь ніхто не говорить про те, що Великий Тріанонський палац Версаля, де Макрон приймав президента РФ В. Путіна, насправді споруджувався як місце королівських утіх з куртизанками. Не виключено, це і була відповідь Макрона Путіну на особистісні образи з боку російської пропаганди», – констатував Б. Яременко. Про це він написав на своїй сторінці у Facebook (https://www.facebook.com/bohdan.yaremenko?fref=ts).

На погляд політолога О. Яхно, під час зустрічі президентів прозвучали дуже важливі речі. «Не можна не звернути увагу на згадку  Е. Макроном Анни Київської. Це важливо на тлі тієї кампанії, яку розгорнули в Росії навколо путінської заяви про “Анну Руську”. Макрон зазначив, що розуміє, коли Росія намагається спекулювати на історії. Безумовно, таке занурення у всю глибину конфлікту між Україною та Росією є дуже важливим», – зазначила О. Яхно.

Б. Яременко в цьому контексті зауважив, що Е. Макрон остаточно поставив крапку в питанні щодо приналежності Анни Ярославни. «Макрон закрив питання про те, що освічені французи знають про Анну Київську. Вони все знають. І Москві там нічого ловити. У результаті очевидно, що не завжди аж так важливо встигнути на переговори “до Путіна”», – зазначив екс-дипломат.

За словами політичного експертаВ. Фесенка,серед конкретних меседжів, на які варто звернути увагу, є те, що президент Франції Е. Макрон підтримує ідею об’єднання нормандського і мінського форматів переговорів. В. Фесенко зазначив, що Е. Макрон, який недавно став президентом, хоче якомога швидше й ефективніше включитися в переговорний процес щодо Донбасу.

Говорячи про результати візиту Президента України П. Порошенка в Париж, він зазначив, що головний з них – це знайомство з новим президентом Франції. «Макрон може стати однією з ключових динамічних фігур на європейському континенті. Тому підтримувати з ним дружні відносини важливо. Для української зовнішньої політики також важливий спільний пошук інструментів для відновлення нормального переговорного процесу в нормандському форматі», – підкреслив В. Фесенко (https://politeka.net/ua/452359-ekspert-nazvav-osnovni-mesedzhi-donbaskoyi-polityky-makrona).

У подібному руслі висловлюється й політолог, директор Агентства моделювання ситуацій В. Бала. За його словами, важливо було налагодити особисті відносини між керівництвом України і Франції, враховуючи, що «Е. Макрон особисто визнав агресію Росії проти України та не визнав анексії Криму. Він неодноразово заявляв про необхідність активізувати нормандський формат. Це дуже серйозні сигнали. І вони оптимістичні для України в контексті подальшої співпраці з Францією. Тепер їх необхідно конвертувати в конкретні угоди та конкретні результати», – вважає політолог.

Він також нагадує, що Франція – не тільки одна з найвпливовіших країн Європи, вона входить у G7, де є ще Канада – один з наших найближчих союзників. «Якщо з Канадою в один ряд стане Франція, це може відкрити нові можливості більш активно та в інтересах нашої країни вирішувати проблему Донбасу», – вважає В. Бала (https://narodna-pravda.ua/2017/06/26/pryvit-putynu-poroshenko-ta-makron-zgadaly-pro-annu-kyyivsku).

Політичний експерт К. Сазонов вважає, що зустріч П. Порошенка й Е. Макрона можна оцінювати не як «перемогу», а як «шанс». «Вона засвідчила, що ми маємо ряд спільних напрямів для роботи. Чи зуміємо шансом скористатися, залежить винятково від нас».

Водночас К. Сазонов констатує, що відносини між Францією та Україною завжди впиралися в проблему пріоритетів: Париж завжди більше цікавився Близьким Сходом, адже є представником арабського світу у ЄС і навпаки. Україна на другому колі інтересів. «Вочевидь, нині ми виходимо на перший, хоч це буде дещо обмежено в часі. Арабський світ візьме своє, тому мусимо максимально використати період цікавості до нас», – запевняє експерт (https://politeka.net/ua/452264-zustrich-v-paryzhi-shans-dlya-poroshenka-ta-makrona).

Важливим, на його думку, є й те, що П. Порошенко та Е. Макрон розмовляли про співпрацю у сфері енергетики. Адже, як відомо, після аварії на атомній станції «Фукусіма» у Японії французька громадськість вимагає закриття атомних станцій у країні. Політики вимушені з цим рахуватися, шукаючи водночас альтернативні джерела енергії. Україна тут може виступити донором, вважає К. Сазонов. «Вийшовши на енергоринок Заходу як хороший постачальник, ми зуміємо отримати шалену політичну підтримку. Європа дуже жорстко відстоює свої економічні інтереси. Якщо Росія загрожуватиме перервати постачання української електроенергії на європейські простори, то отримає такі санкції, які їй і не снилися», – переконує політолог.

У контексті ж лідерства у ЄС і, відповідно, нормандському форматі Франція стає локомотивом, відтісняючи Німеччину, вважає К. Сазонов. У цьому її можуть підтримати США, переслідуючи, серед іншого, свої економічні інтереси. Будучи зацікавленою в постачанні газу у Європу, Америка виступає проти будівництва Росією «Північного потоку-2», на противагу Австрії та Німеччині. США вимагають цей проект заблокувати, ввести санкції щодо компаній, які працюють щодо нього з «Газпромом». Крім того, Франція, на відміну від Німеччини, підтримує рішучі силові дії на Близькому Сході, за які виступає й команда Д. Трампа. Близькість цих важливих позицій збільшує шанси Франції за підтримки США ослабити Німеччину.

Перевага Франції нині виявляється і в тому, що Е. Макрон щойно переміг на виборах та отримав більшість у парламенті, а в Німеччині вибори лише восени. Тож Е. Макрон діє набагато рішучіше, ніж А. Меркель. З огляду на це, Франція може стати лідером у нормандському процесі, вважає К. Сазонов.

Утім, на думку В. Фесенка, Франції буде важко змагатися за лідерство з Німеччиною, аджеА. Меркель – найбільш інформована та досвідчена в цьому процесі, а Е. Макрону ще треба набути такий досвід. Тому, імовірно, Е. Макрон намагатиметься, на відміну від попереднього французького президента, грати активнішу роль у нормандському процесі, використовуючи свою креативність і нові ідеї. Щоб мати успіх, Е. Макрону варто не змагатися з А. Меркель за лідерство, а вливати нові ідеї в переговорний процес, переконаний В. Фесенко.

Президент Франції Е. Макрон має плани збільшити вплив своєї країни на міжнародній арені, зокрема в нормандському форматі, тому він не проти, аби його ім’я було пов’язане з конкретними успішними діями, зауважив професор Києво-Могилянської академії, науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи» О. Гарань (http://24tv.ua/politolog_poyasniv_chomu_makron_gotoviy_dopomagati_
ukrayini_n834701).

За словами політолога, для України бажання Е. Макрона наростити вплив Франції в нормандському форматі є вигідним з точки зору швидшого припинення військової агресії Росії. «Макрон спробує довести свою особисту ефективність. І йому важливо, щоб його ім’я було пов’язане з конкретними успіхами. Поки що важко говорити про деталі, але важливо, що будь-які пропозиції французького президента базуватимуться на чіткому визнанні Росії агресором. На такому рівні це дуже важливі сигнали», – зазначив політолог.

Коментуючи зустріч президентів України і Франції, яка фактично була присвячена темі Донбасу, директор Київського центру політичних досліджень і конфліктології М. Погребинський також звернув увагу на те, що Е. Макрон – надзвичайно амбіційна людина, яка потребує історії успіху. «Можливо, амбіційність Макрона, його азарт насправді посприяє тому, що ми станемо свідками виходу з глухого кута Мінських домовленостей», – припускає політолог. На його думку, навіть якщо президент Франції педалюватиме виконання «плану Макрона» задля свого політичного іміджу, це буде йти на користь Україні, «і нехай це буде історія успіху Макрона, аби ми просунулись, вийшли з того глухого кута» (http://gs.fm/experts/20170626/4594323/pogrebinskiy-donbass-mozhet-stat-istoriey-uspeha-makrona.html).

Цілком очікуваною називає активізацію французького президента щодо нормандського формату оглядачка Ради зовнішньої політики «Українська призма» Г. Шелест. «Про безальтернативність цього формату і Мінських угод Макрон говорив і під час передвиборної кампанії, і після обрання президентом, – говорить експерт. – Він обіцяв, що шукатиме в цих рамках нові підходи, що зараз і робить». Утім «формулу Макрона», про яку говорить П. Порошенко, на думку Г. Шелест, не варто сприймати як щось нове. Вона впевнена: навіть якщо вона й буде розроблена, ітиметься про зміну тактики, а не про принципово новий формат. Це передбачатиме більш ґрунтовну підготовку до зустрічей, аби розпочинати їх з уже готовими пропозиціями рішень, а не витрачати час на багатогодинні переговори, вважає Г. Шелест. Роль ОБСЄ в цьому, на її думку, полягатиме в забезпеченні моніторингу виконання досягнутих домовленостей, а не як ще одного посередника (http://www.dw.com/uk/скромні-очікування-щодо-формули-макрона/a-39428474).

Водночас реалістичність очікувань Е. Макрона ставить під сумнів голова правління громадської організації «Майдан закордонних справ» Б. Яременко. Він упевнений, що якщо організувати зустріч чотирьох лідерів технічно можливо (особливо в тому разі, якщо французька дипломатія докладе до цього достатньо зусиль), то підготувати за ті декілька днів, що залишилися до саміту G20, проекти рішень, що можуть бути ухвалені під час такої зустрічі, майже неможливо. «Якщо цей план буде узгоджуватися із Росією ще до зустрічі, у такого сценарію просто немає шансів», – говорить експерт.

Дії французького президента беззаперечно вказують на те, що віднині він бажає брати більшу участь у вирішенні питань мирного врегулювання на Сході України, зазначає Г. Шелест. Якщо його попередник Ф. Олланд, на її думку, перебував у тіні канцлера Німеччини А. Меркель, то Е. Макрон готовий бути більш залученим у мінський процес і на рівні опонувати В. Путіну. Утім, це не означає, що західні партнери Києва перетягуватимуть ковдру один у одного, додає експерт. «Макрон дуже поважає Меркель, її досвід та розуміння російського президента, тому спочатку ініціатива так само залишатиметься за канцлером», – упевнена Г. Шелест, на думку якої, активізація Парижа в питанні мирного врегулювання на Донбасі за цих обставин є однозначно позитивним сигналом для України.

Однак Б. Яременко закликає не завищувати очікувань від нового учасника «нормандської четвірки». За словами експерта, Е. Макрон дійсно хоче продемонструвати свою здатність бути активним гравцем у нормандському форматі, але, правильно визначаючи роль Росії в роздмухуванні конфлікту, залишається вкрай обережним у визначенні інструментів його вирішення. «Є реалії життя: аби досягти успіху, на Москву треба здійснювати тиск, а готовність до цього Макрон поки що не продемонстрував», – каже Б. Яременко. Експерт упевнений, що в умовах, коли на Росію не тиснуть достатнім чином, вона в питанні Донбасу чи Криму на поступки не йтиме.

Політолог А. Октисюк у свою чергу сумнівається, що вирішення питання Донбасу найближчим часом може якось прискоритися. «Американці віддали лідерство у вирішенні цього питання. У Німеччині скоро вибори, тому там теж деякий час буде не до України. У Києві шукати якісь інші шляхи теж немає інтересу. Росія не хоче йти на поступки. Тобто активність Макрона у врегулюванні конфлікту на Донбасі не приведе до швидких результатів. Як мінімум до виборів у Німеччині навряд чи щось суттєво зміниться», – прогнозує експерт (https://narodna-pravda.ua/2017/06/26/pryvit-putynu-poroshenko-ta-makron-zgadaly-pro-annu-kyyivsku).

Отже, європейське турне П. Порошенка вийшло представницьким, багатим на зустрічі й конкретні результати. Зустрічі на вищому рівні у Брюсселі й Парижі важливі для України перш за все для підтвердження лояльності європейських лідерів, підтримки ними продовження санкцій проти РФ, налагодження зв’язків для подальшої співпраці з Україною та активізації переговорів у нормандському форматі, сподіватися на яку дає підстави ініціатива президента Франції Е. Макрона щодо надання нового імпульсу переговорному процесу. Проекти рішень нормандського формату, які можуть отримати назву «формула Макрона», можуть стати планом деокупації Донбасу, заявив Президент України П. Порошенко. Тож варто очікувати, що вже наступна зустріч у рамках «нормандської четвірки» може стати черговим важливим елементом врегулювання ситуації.

 

Тарасенко Н. «Європейське турне» Президента П. Порошенка: основні домовленості й результати очима експертів [Електронний ресурс] / Н. Тарасенко // Україна: події, факти, коментарі. – 2017. – № 13. – С. 21–29. – Режим доступу: http://nbuviap.gov.ua/images/ukraine/2017/ukr13.pdf. – Назва з екрану.