Антиросійські санкції в контексті політичних змін у США та ЄСМ. Дем’яненко, наук. співроб. СІАЗ НБУВ

Санкційна політика США і ЄС: останні тенденції та перспективи

 

Зовнішньополітична активність Президента України П. Порошенка, зокрема останні його візити до США і ЄС, свідчать про актуальність українського питання на порядку денному міжнародної політики. Одним з ключових моментів у цьому контексті залишається продовження антиросійських санкцій. З огляду на виборчі процеси й пов’язане з цим переформатування влади, що відбувалося та відбувається у США і Євросоюзі, де інколи проросійськи налаштовані політики та політичні сили закликають до послаблення, повного або часткового зняття санкцій з РФ, антиросійські санкції залишаються одним з ключових стримуючих факторів, а їх продовження й посилення є пріоритетним зовнішньополітичним завданням для української влади.

Останні новини, які надходять з Європи та США, свідчать про підтримку України в питанні антиросійських санкцій. Так, у середині червня американські сенатори схвалили законопроект, який не лише гарантує продовження вже введених санкції щодо Росії, а й надасть можливість для запровадження нових. Відповідно до норм, які закріплені в законопроекті, тепер не буде розділення на «кримські санкції», «донбаські санкції» – усі вони йдуть одним пакетом. Ще один важливий нюанс полягає в тому, що законопроект не називає прізвищ осіб і назв компаній, проти яких вводять санкції. Конкретних адресатів визначає Мінфін США. На сьогодні в його списку, наприклад, кілька російських банків, які контролюються державою, підприємства оборонної галузі. Законопроект також визначає поле діяльності для Мінфіну: вказує за що карати, у яких галузях економіки тощо.

За словами сенатора Ш. Брауна, законопроект дає можливість адміністрації президента запроваджувати санкції на основні сектори російської економіки: гірничодобувну промисловість, металургію, морський і залізничний транспорт, а також нові інвестиції в російські трубопроводи (http://espreso.tv/article/2017/06/15/instrument_proty_
kremlya_vse_pro_novi_sankciyi_schodo_rosiyi).

Так, у зв’язку з агресією РФ в Україні, 20 червня Мінфін США на своєму офіційному сайті опублікував новий список санкцій. Під санкції США, які були розширені управлінням з контролю за іноземними активами Казначейства США (OFAC), потрапило 19 фізичних і 19 юридичних осіб, серед яких російські офіційні особи, «чиновники» анексованого Криму та самопроголошених «ЛНР/ДНР», російські банки, а також 20 дочірніх компаній російської «Транснафти».

До списку фізичних осіб, щодо яких США ввели санкції, також потрапили заступник міністра економічного розвитку Росії С. Назаров і заступник голови Комітету Ради Федерації РФ з міжнародних справ О. Бабаков. Під санкціями опинився також А. Мельников, глава «Міністерства економічного розвитку» підконтрольного Кремлю уряду анексованого Криму. Також до списку секторальних санкцій OFAC потрапили російські банки, які діють на території анексованого Криму  й окупованого Донбасу.

Згідно з оприлюдненими даними, Мінфін США розширив санкції щодо 20 дочірніх компаній російської транспортної монополії – ПАТ «Транснафта», яка під секторними санкціями з 2015 р. Крім того, США додали до санкційного списку ТОВ «Байк. В. Центр», засновником якого є лідер російського клубу «Нічні вовки» О. Залдостанов, і компанії російського бізнесмена Є. Пригожина «Конкорд кейтеринг» і «Конкорд менеджмент й консалтинг».

Також у прес-релізі на сайті Мінфіну США зазначається, що санкції США щодо Росії, які пов’язані із ситуацією на Сході України, лишатимуться в силі до тих пір, доки Росія повністю не виконає свої зобов’язання відповідно до Мінських домовленостей. Санкції США, пов’язані з Кримом, не будуть зняті до тих пір, доки Росія не припинить окупацію півострова (http://www.eurointegration.com.ua/news/2017/06/20/7067466).

Продовження й розширення антиросійських санкцій з боку США майже збіглося в часі з офіційним візитом П. Порошенка до цієї країни. Хоча, на думку експертів, тут ідеться не про прямі наслідки візиту, оскільки жодних нових домовленостей у Вашингтоні не оприлюднили. Але це, безперечно, є позитивним сигналом про те, що санкції проти РФ усе ж будуть збережені. Про це свідчить і той факт, що сенат абсолютною більшістю голосів затвердив законопроект про посилення санкцій і про їх перенесення на рівень закону. Ініціатори законопроекту не приховували, що йдеться також і про «запобіжник проти Трампа». Законопроект виключає можливість скасування санкцій одноосібним рішенням президента США, так як існують небезпідставні побоювання такого розвитку подій. І хоча реакція Д. Трампа на це рішення досі лишється невідомою, але нині є всі підстави припустити, що «війни» щодо цього рішення в США не буде, а сам Д. Трамп готовий до продовження санкцій. І в день початку візиту П. Порошенка президент США підписав новий санкційний указ (http://www.eurointegration.com.ua/articles/2017/06/21/7067497).

Разом з тим у окремих авторитетних американських ЗМІ, до яких належить і The New York Times, з’явилася інформація про те, що Білий дім таємно лобіює в палаті представників послаблення законопроекту щодо антиросійських санкцій, ухваленого сенатом (https://tsn.ua/svit/biliy-dim-lobiyuye-poslablennya-zakonu-pro-antirosiyski-sankciyi-zmi-949690.html). У свою чергу, в адміністрації американського президента відреагували на такі закиди й заявили, що послаблення стосується не санкцій, а процедури ухвалення рішень.

Документ має ухвалити палата представників, потім він потрапить на підпис до Д. Трампа. Однак конгресмени заявляють, що документ порушує одну з вимог Конституції США, згідно з якою розгляд будь-якого законопроекту, що передбачає збільшення доходів уряду, має починатися в палаті представників. Демократи припускають, що республіканці намагаються заблокувати законопроект. Водночас чиновники з адміністрації Д. Трампа наполягають, що не намагаються послабити санкції проти Росії, однак стурбовані тим, що законодавство узурпувало повноваження президента накладати такі санкції, а це може підірвати як міжнародну коаліцію, яка підтримує санкції, так і здатність адміністрації надати сигнал Москві, що Білий дім хоче полегшити обмежувальні заходи в обмін на зміну політики Кремля. Зокрема, адміністрація президента хоче прибрати з нового закону норму, згідно з якою зняти або послабити санкції може лише Конгрес. Д. Трамп хоче мати можливість впливати на ситуацію (https://znaj.ua/world/bilyj-dim-namagayetsya-pomyakshyty-antyrosijski-sankciyi).

За таких умов представники Республіканської партії опинилися у складній ситуації. З одного боку, вони традиційно налаштовані проти Росії, з іншого – не хочуть суперечити політиці Д. Трампа, який схильний до пошуків компромісу у відносинах з В. Путіним.

Крім того, законопроект розкритикував очільник Держдепу Р. Тіллерсон, який вважає, що порція антиросійських санкцій тільки погіршить процес нормалізації відносин з Кремлем. Тому наголосив, що його необхідно або змінити, або скасувати (https://www.vectornews.net/news/
world/27867-bliy-dm-rozkritikuvav-nov-antirosysk-sankcyi-the-wp.html).

Отже, існують побоювання, що подальше проходження законопроекту може дещо загальмуватися. Як вважає аналітик Інституту світової політики М. Бєлєсков, він може «зависнути» на невизначений час у палаті представників. «Показовими є настрої спікера П. Раяна. Він не говорить однозначно “ні”, але й “за” він також не говорить», – зазначає експерт.

На його думку, республіканці з палати представників можуть послатися на тези, які напередодні їм озвучив голова Держдепу Р. Тіллерсон. Він просив не позбавляти Білий дім гнучкості в переговорах з РФ. Адже якщо законопроект, що значно підсилює санкційний тиск, ухвалять, поле для маневру буде втрачено.

Поки законопроект «підвішений», можливий навіть такий розвиток подій, коли США можуть обговорювати різні варіанти домовленостей, які можуть виявитися невигідними для України (як, наприклад, ідея обміну Донбасу на Крим). Але навіть ухвалений лише сенатом законопроект уже буде інструментом політики щодо РФ, вважає М. Бєлєсков. «Цей законопроект буде гарантією, що адміністрація Д. Трампа не піде на сепаратну змову з РФ. Тобто на домовленості, які суперечитимуть інтересам України», – зазначив він (http://espreso.tv/article/2017/06/15/instrument_proty_kremlya_
vse_pro_novi_sankciyi_schodo_rosiyi).

Упевненість у продовженні антиросійських санкцій висловив і Президент України П. Порошенко під час візиту до Вашингтона, де обговорив з керівництвом США подальшу політику санкцій щодо Росії, у тому числі посилення тиску на Москву. «Була дуже довга, дуже змістовна бесіда з паном президентом, де акцентували на двох надзвичайно важливих речах. Річ перша – це підтримка США суверенітету, територіальної цілісності і незалежності нашої держави, підтримка України у протидії російській агресії. Обговорили конкретні плани, які передбачають, по-перше, збереження, а іноді посилення режиму санкції щодо РФ, аж до повного виконання Мінських угод. Думаю, що це є надзвичайно важливим і не випадково, що саме під час перебування української делегації США ввели нові санкції», – зазначив П. Порошенко (https://112.ua/politika/poroshenko-obsudil-s-rukovodstvom-ssha-usilenie-sankciy-protiv-rossii-397142.html).

Пізніше П. Порошенко також прокоментував новини в деяких американських ЗМІ про те, що палата представників Конгресу гальмує ухвалення законопроекту щодо санкцій проти Кремля й може їх пом’якшити. Він спростував цю інформацію, розповівши, що обговорював це питання зі спікером палати представників Конгресу П. Райаном. «Наразі серед представників Конгресу США досі тривають дискусії щодо підтримки законопроекту сенату стосовно нових антиросійських санкцій... У Конгресі існує повна підтримка санкцій. І дискусії ведуться виключно про повноваження президента США щодо того, чи має президент одноосібно скасовувати санкції, чи буде потрібно певне обговорення у сенаті... Але у рішенні щодо чітких санкцій за невиконання Мінських угод існує абсолютно повний консенсус», – зазначив П. Порошенко.

За його словами, він не бачить дискусії щодо змістовної частини санкцій, і висловив думку, що вони будуть обговорені під час візиту Д. Трампа до Європи (http://espreso.tv/news/2017/06/26/sankciyi_proty_
rosiyi_poroshenko_poyasnyv_chomu_ne_mozhut_domovytysya_senat_i_
kongres).

Незважаючи на наявні дискусії в питанні антиросійських санкцій, наразі санкції продовжують діяти з тенденціями до розширення.

На окрему увагу в контексті розширення санкцій заслуговує намагання з боку США у вищезгаданому санкційному законопроекті зірвати реалізацію ЄС проекту Nord Stream-2, який передбачає будівництво двох гілок газопроводу від узбережжя Росії через Балтійське море до Німеччини. У березні прем’єр-міністри Чехії, Естонії, Угорщини, Латвії, Польщі, Словаччини, Румунії та президент Литви написали листа голові Єврокомісії Ж.-К. Юнкеру, у якому закликали відмовитися від Nord Stream-2. Причини своїх побоювань європейські країни пояснили тим, що Nord Stream-2 несе в собі ризики геополітичної дестабілізації.

Тоді як окремі члени уряду Німеччини і представники австрійського нафтогазового концерну OMV, які беруть участь у реалізації проекту, у відповідь на цей лист пояснили, що він носить економічний характер. У МЗС Росії також заявили, що газопровід з Росії до Німеччини спрямований насамперед на забезпечення енергобезпеки Європи (https://www.vectornews.net/news/world/27844-ssha-namagayutsya-zrvati-realzacyu-yes-proektu-nord-stream-2.html).

Зокрема, на захист Nord Stream-2 і з критикою законопроекту США щодо антиросійських санкцій виступили міністр закордонних справ, віце-канцлер ФРН З. Габріель і канцлер Австрії К. Керн. Вони хоча і відзначили, що Захід має єдиним фронтом відповісти на протизаконні дії Москви, однак розширення санкцій у тому вигляді, який запропонували американські законодавці, категорично не підтримали. «Це привносить абсолютно нову і дуже негативну якість у європейсько-американські відносини», – суворо заявили політики й закликали не змішувати політичні інструменти з економічними інтересами.

Причина несподівано негативного ставлення лежить не лише у сфері бізнесу. Вони самі пояснюють, що не можуть «погодитися із загрозою незаконних екстериторіальних санкцій щодо європейських компаній, які беруть участь у розширенні поставок енергоресурсів до Європи». К. Керн і З. Габріель дорікають Вашингтону, що новий законопроект має на меті витіснити з європейського ринку російський газ і замінити його скрапленим американським, забезпечивши, таким чином, зайнятість у нафтовій та газовій промисловості в США.

Оскільки газові фірми Австрії та Німеччини є головними партнерами російського «Газпрому», вони в постійних суперечках з Єврокомісією та партнерами по Євросоюзу просувають проект Nord Stream-2. Загалом п’ять європейських компаній (австрійська OMV, німецькі Uniper і Wintershall, французька ENGIE, нідерландсько-британська Royal Dutch Shell) погодилися внести до 950 млн євро кожна на будівництво труби та, за твердженням російської сторони, уже перерахували в цілому понад 1 млрд євро. У випадку, якщо згаданий законопроект буде затверджено, то вони можуть втратити ці кошти. 

З огляду на це, попри відносно стабільну позицію Німеччини, а особливо канцлера А. Меркель у питанні антиросійських санкцій, не всі в країні поділяють таку позицію та закликають до перегляду санкцій. І якщо не повного й одномоментного зняття обмежувальних заходів, то принаймні поетапного, «по мірі виконання кроків» у імплементації Мінських домовленостей. Саме таку позицію займає глава МЗС З. Габріель і його попередник на цій посаді, а нині федеральний президент Ф.-В. Штайнмайєр. Вони однопартійці, соціал-демократи. Це важливо, оскільки у ФРН відбувається передвиборна кампанія, і це додаткові голоси на виборах до бундестагу у вересні.

Що ж стосується Австрії, тут ситуація ще складніша. Альпійська республіка хоча й підтримує солідарно європейські санкції, але постійно говорить про необхідність їх полегшення. Про зняття санкцій постійно твердить канцлер країни К. Керн, який підрахував, що санкції вкрай невигідні для його країни (обходяться в майже 0,3 % ВВП). Він і В. Путіну пояснив, що Відень вимушено дотримується антиросійських санкцій через свої зобов’язання перед ЄС, проте докладає всіх зусиль, щоб якомога швидше вирішити «ненормальну ситуацію» (https://www.ukrinform.ua/rubric-abroad/2248915-sankcii-proti-rf-truba-spotikanna-nord-stream-ii.html).

Тоді як Америка продовжує здійснювати тиск на країни ЄС у цьому напрямі. І хоча окремі європейські політики вбачають у такій позиції США лобіювання продажу країнам ЄС власного скрапленого газу, для України зрив реалізації цього проекту також є надважливим. По-перше, вона залишається ключовим транзитером російського газу до Європи, що дає певні політичні переваги; по-друге, фінансова сторона питання – щороку Україна заробляє 2 млрд дол. на транзиті російського газу (http://from-ua.com/news/381124-viyasnilos-skolko-ukraina-zarabativaet-na-tranzite-rossiiskogo-gaza.html).

Про важливість цього питання для України свідчить і той факт, що «Нафтогаз» звернувся до адміністрації президента США Д. Трампа із закликом ввести санкції проти підприємств, що беруть участь у проекті будівництва газопроводу Nord Stream-2. Крім того, на початку червня Прем’єр-міністр України В. Гройсман заявив, що Київ приймає політичні і юридичні заходи, щоб не допустити будівництва газопроводу з Росії до Німеччини.

Незважаючи на різні погляди окремих країн ЄС щодо будівництва газопроводу Nord Stream-2, їхні лідери також запевнили Президента України П. Порошенка про підтримку в питанні антиросійських санкцій, що були введені після анексії Криму й початку військових дій на Сході України. Починаючи з 2014 р., Захід у кілька етапів запровадив у зв’язку з дестабілізацією України й агресією Росії проти неї у Криму, а потім на Донбасі кілька пакетів санкцій. Вони стосуються головним чином російських фізичних і юридичних осіб, а також осіб й інституцій самопроголошених «ДНР/ЛНР», кримських сепаратистів і представників колишнього керівництва України. Крім того, санкції накладені й на деякі галузі економіки Росії.

Про продовження антиросійських санкцій з боку ЄС заявив П. Порошенко 22 червня на брифінгу у Брюсселі. Він підтвердив, що Д. Туск і лідери країн ЄС солідарні з позицією офіційного Києва. «Чому сьогодні важливий день і ми повинні бути в Брюсселі? Тому що саме сьогодні відбудеться засідання Ради ЄС, де будуть прийняті, тепер уже ми точно знаємо, що будуть прийняті рішення, я завжди обережний у прогнозах, щодо продовження санкцій проти РФ до повної імплементації Мінських угод, в тому числі компонента безпеки. Ви знаєте, що останнім часом ситуація на фронті загострилася. Ми бачимо, що відбуваються атаки на представників СММ ОБСЄ, сьогодні активізувалися атаки на цивільні об’єкти. І реакція наших партнерів в ЄС така ж, як і реакція наших партнерів із США, що санкції будуть тривати. Про це ми говорили вранці з Д. Туском, лідерами європейських держав, членів Народної партії (Європейської народної партії. – Прим. авт.), включаючи і А. Меркель, лідерів Іспанії, Хорватії та багатьох країн», – сказав Президент України (https://112.ua/politika/poroshenko-es-segodnya-prodlit-antirossiyskie-sankcii-397298.html).

Голова Європейської ради Д. Туск також підтвердив, що лідери Європейського Союзу домовилися продовжити економічні санкції проти Росії ще на шість місяців. Про це він написав на своїй сторінці у Twitter. «Узгоджено. ЄС продовжить економічні санкції проти Росії через брак виконання мінських домовленостей», – зазначив він (http://ua.racurs.ua/news-89987-prezydent-ievrorady-na-samiti-ies-domovylysya-prodovjyty-antyrosiyski-sankciyi).

Слід також зазначити, що, на думку окремих експертів, питання продовження антиросійських санкцій є досить принциповим безпосередньо для ЄС.  Це свого роду індикатор здатності Німеччини і Франції втримати керування ЄС у момент Brexit, напружених відносин з Вашингтоном та під час внутрішньополітичної кризи. Оскільки кількість явних і прихованих лобістів В. Путіна у ЄС останнім часом як мінімум не зменшилася, то здатність примусити цих лобістів без зайвих торгів та демаршів прийняти рішення стосовно антиросійських санкцій – це ще й демонстрація того, що Брюссель, Берлін і Париж здатні втримати керування ЄС загалом. Незважаючи на Brexit і складнощі, з ним пов’язані, незважаючи на непередбачувану зовнішню політику Вашингтона. Попри всі ці складнощі рішення А. Меркель, Е. Макрона та Д. Туска узгоджуються членами ЄС без зайвих демаршів, у спокійній атмосфері (https://www.depo.ua/ukr/svit/chomu-antirosiyski-sankciyi-prigodilis-merkel-ne-menshe-nizh-ukrayini-20170623594143).

Це сприятливий для Німеччини і Франції сигнал як регіональним європейським елітам, так і США та Росії. Суть цього сигналу полягає в збереженні консолідації та контролю над різнобарвним конгломератом дуже різних насправді держав. Продовження санкцій свідчить, що поділена на різні політичні угруповання Європа здатна знайти спільну мову та прийняти дієві рішення. І суть цих рішень не тільки і не стільки в тому, що ЄС у якийсь спосіб скоротить прибутки путінського режиму – хоча й це дуже важливо. Але принципове значення цього дипломатичного успіху ще й у тому, що наднаціональна структура, що контролює чималу частину західного світу, потроху перетворюється на потужного геополітичного гравця, здатного формулювати стратегічні цілі й демонструвати послідовні та багаторічні зусилля у їх досягненні. І кожен рік, упродовж якого вдається зберегти подібну політичну єдність, дедалі більше перетворює безпосерендьо ЄС з «економічного клубу за інтересами» у єдину Європу.

Нагадаємо, що раніше Рада Європейського Союзу також продемонструвала консолідацію, коли продовжила ще на рік санкції щодо анексованого Росією Криму. Рішення ухвалили на засіданні міністрів закордонних справ країн ЄС 19 червня в Люксембурзі. Обмеження передбачають заборону на імпорт до ЄС будь-яких кримських товарів, заборону європейських інвестицій у Крим, зокрема придбання там нерухомості, фінансування бізнесу та надання послуг. Європейським суднам також заборонено вхід у кримські порти (за винятком екстрених ситуацій). Санкції були запроваджені у 2014 р. у відповідь на російську анексію українського півострова. З того часу їх кілька разів продовжували й розширювали (https://www.radiosvoboda.org/a/news/28562721.html).

Наразі окремі лідери країн ЄС також наголошують на необхідності посилення  антиросійських санкцій. Зокрема, Литва закликає ЄС посилити й розширити санкції західних країн проти Російської Федерації. Про це заявила президент Литви Д. Грибаускайте перед початком саміту Євросоюзу. За словами президента Литви, Євросоюз має посилити санкції через погіршення ситуації на Донбасі. «Там почалося пряме включення частини країни до російської території. Це окупація незалежної країни. Поза сумнівом, з цієї причини санкції повинні посилити та збільшити. Ні про яке послаблення санкцій проти Російської Федерації йтися не може», – наголосила Д. Грибаускайте (https://www.vectornews.net/news/world/27810-litva-zaklikaye-yes-posiliti-antirosysk-sankcyi.html).

Президент РФ В. Путін у свою чергу заявив, що санкції проти Росії ніяк не допоможуть поліпшенню ситуації в Україні, і закликав їх скасувати. Про це він сказав на спільній прес-конференції з президентом Франції Е. Макроном у Версальському палаці (http://glavcom.ua/news/putin-zayaviv-shcho-antirosiyski-sankciji-ne-dopomozhut-polipshennyu-situaciji-v-ukrajini-417581.html). «Ви запитали: як санкції проти Росії допоможуть нормалізації кризи на Сході України? Ніяк не допоможуть. Тому я звертаюся і до вас, і до представників ЗМІ Франції: боріться за скасування усіляких обмежень світової економіки. Тільки скасування будь-яких обмежень, вільний ринок і вільна конкуренція, чесна, не обтяжена політичними міркуваннями й кон’юнктурними інструментами, може допомогти розвитку світової економіки», – зазначив В. Путін.

Разом з тим Франція готова посилити санкції проти Росії в разі ескалації на Донбасі. Про це заявив під час зустрічі з В. Путіним Е. Макрон.

На думку міністра закордонних справ РФ С. Лаврова, нові санкції США проти Росії «ухвалені на рівному місці». Він зазначив, що «посилання Вашингтона на ситуацію в Україні викликає посмішку». «Не можу висловити нічого, крім жалю, з приводу русофобської одержимості наших американських колег. Вона переходить усі межі», – сказав С. Лавров (http://ua.korrespondent.net/world/russia/3863550-lavrov-pro-sanktsii-rusofobyia-perekhodyt-usi-mezhi).

Росія також готується відповісти на нові санкції та розробляє відповідні заходи після чергового розширення списку санкцій з боку США. У відповідь на нові санкції США МЗС Росії скасувало консультації з Держдепом. Черговий раунд консультацій представників Міністерства закордонних справ Росії та Державного департаменту США, запланований на найближчий час, не відбудеться через запровадження нових санкцій США відносно РФ. Про це 21 червня заявив заступник глави МЗС РФ С. Рябков (http://www.dw.com/uk/a-39355471). На думку російського дипломата, нові антиросійські санкції є «політичним подарунком» Президенту України П. Порошенку, який перебував у США з візитом. Як зауважив С. Рябков, на тлі запровадження нових санкцій «зовсім непереконливо звучать слова офіційних представників у Вашингтоні про прагнення продовжувати діалог з нами, шукати точки дотику, займатися вирішенням ряду двосторонніх і важливих міжнародних проблем... Практичні дії американської сторони різко девальвують ці заяви, що ми будемо обов’язково враховувати».

Засудили у Кремлі також подовження санкцій щодо Криму. Речник президента Росії Д. Пєсков заявив, що Кремль, як і раніше, вважає санкції ЄС щодо Росії «нелегітимними». «Більше того, ми вважаємо, що ці санкції завдають шкоди не тільки нам, а й самим країнам, які є їх ініціаторами», – сказав він (https://www.radiosvoboda.org/a/news/28563686.html).

Критикують антиросійські санкції й окремі проросійські політики в Україні. Так, лідер «Українського вибору – Права народу» В. Медведчук назвав нові санкції США проти Росії проявом подвійних стандартів. Політик зазначив, що принциповість сенаторів не торкнулася тих галузей, у яких США вигідно співпрацювати з РФ. Зокрема, він звернув увагу на повідомлення CNN, згідно з яким «санкції не торкнуться співпраці по лінії NASA і комерційних космічних запусків, оскільки при виробництві американських ракет... використовуються російські ракетні двигуни». «Тобто на галузі, де співпраця з РФ вигідна Америці, санкції не стали поширювати – подвійні стандарти принципових сенаторів є», – підкреслив В. Медведчук (https://znaj.ua/politics/medvedchuk-pro-sankciyi-dlya-ssha-ukrayina-ne-bilshe-nizh-rozminna-moneta).

Політик нагадав, що, незважаючи на радість офіційного Києва, Австрія та Німеччина виступили з різкою критикою законопроекту, у якому побачили загрозу для енергозабезпечення Європи, і заявили, що США не повинні втручатися в це питання. «На їхню думку, розширюючи антиросійські санкції, Вашингтон має власні економічні інтереси, що негативно позначиться на європейській економіці і призведе до ліквідації тисяч робочих місць... Європейці прекрасно розуміють, що Сполучені Штати відстоюють виключно свої економічні інтереси. При такому розкладі США сприймають Україну лише як буферну зону. Для сенаторів, які голосували за законопроект про санкції, Україна – не суверенна держава, а країна, яку можна використовувати як розмінну монету для досягнення своїх економічних і геополітичних цілей», – упевнений В. Медведчук.

Таким чином, констатуємо, що антиросійські санкції з боку США і ЄС продовжують діяти й залишаються вагомим аргументом для стримування російської агресії відносно України. Як запевняють їхні ініціатори, санкції діятимуть і розширюватимуться до виконання Росією взятих на себе зобов’язань з Мінських домовленостей і повного повернення Криму під юрисдикцію України. Не може не тішити той факт, що, незважаючи на процеси зміни політичних еліт як у США так і у ЄС, а також на значне російське лобі в цих країнах, питання антиросійських санкцій залишається безкомпромісним, а сам факт їх продовження та розширення є позитивним сигналом підтримки України і свідчить про певні успіхи в реалізації зовнішньої політики. Тоді як постійні намагання Росії та прихильних до неї політиків і політичних сил у Європі та США зняти ці санкції свідчать про їхню (санкцій) ефективність. І хоча санкції проти РФ мають негативний вплив також на економіку країн-ініціаторів, вони все ж демонструють готовність нести економічні збитки, але при цьому не визнають протиправної та агресивної міжнародної політики Кремля.

 

Демяненко М. Санкційна політика США і ЄС: останні тенденції та перспективи [Електронний ресурс] /  М.  Демяненко // Україна: події, факти, коментарі. – 2017. – № 13. – С. 4–13. – Режим доступу: http://nbuviap.gov.ua/images/ukraine/2017/ukr13.pdf. – Назва з екрану.