А. Потіха, наук. співроб. СІАЗ НБУВ

Саміт НАТО в Брюсселі і питання взаємовідносин з Україною

 

Серед важливих політичних подій травня своє ґідне місце зайняла і 28 зустріч на вищому рівні глав держав та голів урядів країн-учасниць Північноатлантичного альянсу, що відбулася 25 травня 2017 р. у новій штаб-квартирі НАТО в Брюсселі. Серед головних питань – боротьба з тероризмом, збільшення оборонних витрат і справедливий розподіл їх між членами альянсу, а також обговорювалися події в Україні і  відносини НАТО з Росією. Відбулися відразу дві знакові події – саміт НАТО та зустріч лідерів країн Євросоюзу з американською делегацією на чолі з президентом Д. Трампом.

Для європейських країн-членів НАТО та ЄС головна мета зустрічей полягала у знайомстві й намаганнях зрозуміти справжні наміри президента Д. Трампа щодо союзу НАТО й безпеки на Європейському континенті. Заяви, зроблені раніше американським президентом про те, що  НАТО «застаріло», посіяли всередині Альянсу глибоке занепокоєння. Адже основна місія НАТО – це колективний захист своїх членів під військовою парасолькою США, зокрема її ядерної зброї. Розвіяти ці сумніви сподівались союзники США по НАТО. Проте Д. Трамп уникнув публічних заяв про відданість спільним гарантіям безпеки. Натомість він вимагав від членів Альянсу грошей. Д. Трамп використав церемонію відкриття нової штаб-квартири Північноатлантичного альянсу для жорстких закидів на адресу союзників. «Для членів НАТО час нарешті сплачувати справедливі внески. Це нечесно щодо американського народу», – заявив президент США, нарікаючи на те, що 23 із 28 країн платять не стільки, скільки повинні (URL:  http://www.dw.com/uk. /a-38991537. 2017. 26.05).

За його словами, багато членів Альянсу мають «величезні борги» з минулих років. Як інформують ЗМІ, незадовго до саміту Генсек Альянсу Є. Столтенберг похвалив усі держави-члени за прогрес на шляху до збільшення оборонних витрат до рівня двох відсотків ВВП. Досягнути цієї мети в НАТО домовилися до 2024 р. Разом з тим деякі дипломати Альянсу, зокрема й американські, вже неодноразово вказували на те, що ніхто не може мати жодних боргів перед НАТО, адже в нього немає ані спільного бюджету, ані спільних оборонних витрат. Кожна країна-член НАТО сплачує свої відрахування окремо. Канцлер Німеччини А. Меркель ще перед промовою Трампа заявила, що поставлену ще на саміті в Уельсі 2014 р. мету щодо витрат на оборону буде досягнуто. «Ні більше, ні менше», – зазначила А. Меркель.

Багато хто з глав держав і урядів сподівалися на зрозумілі заяви Д. Трампа щодо майбутнього НАТО і гарантій безпеки. Але лідери країн Європи під час саміту Північноатлантичного альянсу так і не дочекалися заяви очільника Білого дому про те, що США готові підтримати статтю п’яту Вашингтонського договору стосовно створення НАТО, відповідно до якого, якщо на одну з країн Альянсу здійснюється напад, це є атакою на всю організацію.

Щоправда, американський держсекретар Р. Тіллерсон за день до саміту оголосив, що Д. Трамп про свою відданість цьому принципу НАТО на саміті заявить. Та цього не сталося – принаймні публічно. Речник Білого дому Ш. Спайсер спробував уже потім згладити ситуацію. «І без слів було зрозуміло, що президент підтримує НАТО, вже хоча б тому, що він тут присутній», – наголосив Ш. Спайсер.

Разом з тим зауважимо, що вже через кілька тижнів після брюссельського саміту  президент США Д. Трамп заявив, що «абсолютно відданий» дотриманню статті 5 Вашингтонського договору про створення НАТО, яка визначає напад на одного члена як напад на всіх (URL: http://www.pravda.com.ua/news/2017/06/10/7146503./ 2017. 10.06).

Про це він заявив, виступаючи на прес-конференції у Вашингтоні з президентом Румунії К. Йоханнісом. «Я зобов’язував і зобов’язую Сполучені Штати до виконання статті 5», – наголосив Д. Трамп.

Крім того, він пояснив, чому вимагає від союзників збільшення фінансування оборони. «Звичайно, наше завдання – захищати, і це одна з причин того, чому я хочу, щоб усі були певні, що ми маємо дуже міцні сили завдяки тому, що платимо такі гроші, які необхідні, щоб мати такі сили. Так, абсолютно, я буду відданий дотриманню статті 5», – підкреслив глава США.

Проте Д. Трамп все ж таки не дав чіткої відповіді на питання: чи будуть США захищати союзників у НАТО в разі нападу на них Росії?

Політичний експерт Інституту світової політики М. Белєсков, аналізуючи підсумки брюсельського саміту НАТО, зазначив, що Д. Трамп нав’язав власний порядок денний Альянсу. «Власне, американським президентом було виконано його головне завдання – донесення до партнерів свого чіткого невдоволення тим фактом, що країни Європи, котрі є членами Північноатлантичного альянсу, не виділяють двох відсотків власного валового внутрішнього продукту на оборонні потреби», – заявив експерт (URL: http://replyua.net/putin/65406-pd-chas-samtu-nato-tramp-pdtverdiv-scho-rosya-ce-zagroza-dlya-ssha-ekspert.html. 2017. 27.05).

Окрім фінансових претензій, Д. Трамп наполягав на активності союзників у боротьбі з тероризмом. Як інформують ЗМІ, виступаючи на саміті НАТО, Д. Трамп навіть висловив вимогу, аби Альянс протидіяв не лише тероризму, але й міграції.

Проте, навіть маючи розбіжності, Альянс прийняв рішення принаймні символічно посилити свою боротьбу проти терору так званої «Ісламської держави» (ІД). Тепер НАТО офіційно приєднається до коаліції боротьби з ІД під проводом США. Утім, додаткової військової участі цей крок не передбачає. Генсек Альянсу Є. Столтенберг пояснив, що це надсилає чіткий сигнал рішучості НАТО в боротьбі з тероризмом. «Ми будемо покращувати координацію, але це не означає, що НАТО тепер братиме участь у бойових діях», – підкреслив Генсек НАТО.

Між тим в Альянсі зараз обговорюють ідею знову збільшити контингент в Афганістані, аби краще боротися з талібами та ІД в країні. Першою свою згоду відправити додаткових військових, які не повинні брати участь у бойових діях, а лише вишколювати афганських солдатів, під час саміту в Брюсселі дала Великобританія.

Союзники США по НАТО все ж погодилися з деякими вимогами Д. Трампа, і було вирішено складати щорічні національні плани зі збільшення внеску в оборону. У них країни-члени будуть вказувати, як мають намір піднімати оборонні витрати до 2 % від ВВП, інвестувати в ключові потужності і брати участь в операціях НАТО. Перша серія доповідей щодо виконання цих планів буде готова до грудня, і в лютому 2018 р. її вивчать міністри оборони країн-членів альянсу. Крім того, Є. Столтенберг повідомив, що лідери прийняли рішення створити підрозділ зі збору розвідданих у рамках боротьби з тероризмом, щоб поліпшити обмін інформацією між членами НАТО, зокрема, щодо бойовиків в інших країнах. Генсек також вирішив призначити високопоставленого представника НАТО координатором з виконання антитерористичного плану Альянсу (URL: http://rian.com.ua/abroad/20170526/1024393795.html. 2017. 26.05).

Під час саміту не оминули проблему взаємовідносин з Росією. Тон дискусії також задав виступ Д. Трампа. На відкритті монумента він назвав тероризм, міграцію і «загрозу з боку РФ» в числі загроз для НАТО. Президент США переконаний, що Росія має нести відповідальність за свої дії в Криму та на Донбасі й виконувати Мінські угоди.

За словами Є. Столтенберга, країни-члени Альянсу на засіданні підтвердили нинішній підхід до відносин з Росією, що передбачає стримування і діалог. Генеральний секретар зазначив, що НАТО – це оборонний союз і не прагне до конфронтації з Росією. «Росія – наш найбільший сусід, вона продовжить ним бути, і ми прагнемо до кращих і більш конструктивних відносин з Росією. У той же час НАТО повинно забезпечити надійні стримування та оборону, тому що так ми запобігаємо конфлікту, запобігаємо війні – це було ключем для успіху НАТО з того часу, як ми були засновані майже 70 років тому», – заявив Є. Столтенберг.

При цьому він нагадав, що в минулому році після дворічної перерви пройшло чотири засідання Ради Росія – НАТО. Відповідаючи на питання, чи не призведе збільшення оборонних витрат до нової гонки озброєння, він сказав, що всі дії НАТО є «зваженими, носять оборонний характер і є пропорційною відповіддю на дії Росії».

Є. Столтенберг також визнав, що Росія продовжує дестабілізувати Схід України. «Ми бачимо, що Росія хоче не тільки багато інвестувати в оборону, а й використовувати збройну силу, щоб змінити кордони в Європі. З її агресивними діями проти України, нелегальною анексією Криму та продовженням підривати, дестабілізувати схід України, НАТО, звичайно, повинно реагувати», – підкреслив Генсек НАТО.

Є. Столтенберг стверджує, що ніхто в НАТО не думав про розміщення чотирьох батальйонів у країнах Балтії та Польщі до того, як «Росія анексувала Крим та почала дестабілізувати схід України». «Те, що робить НАТО, є оборонною, пропорційною реакцією діям Росії. У той же час ми працюємо для діалогу», – додав Генсек.

Лідери НАТО підтвердили і свій курс щодо України, висловивши готовність продовжувати зміцнювати практичне і політичне партнерство з Києвом. Є. Столтенберг заявив, що союзники на зустрічі, у якій вперше взяли участь президенти США Д. Трамп та Франції Е. Макрон, підтвердили політичну і практичну підтримку Україні. «Було чітко сказано багатьма союзниками, і весь Альянс стоїть за цим, що ми будемо продовжувати посилювати наше партнерство з Україною, надаючи практичну та політичну підтримку», – зазначив Є. Столтенберг (URL: http://novynarnia.com/2017/05/26/samit-nato-z-trampom-pidtverdiv-pidtrimku-ukrayini/.  2017. 26.05). Він також висловився за повноцінне виконання Мінських угод. «Я очікую, що кілька держав-союзниць, насамперед Франція й Німеччина, що входять до «нормандського формату», говоритимуть і відзвітують щодо виконання Мінських угод», – заявив керівник Альянсу Є. Столтенберг ще напередодні саміту (URL: http://www.umoloda.kiev.ua/number/3165/2006/112019/.  2017. 26.05).

Згодом заступник Генерального секретаря Альянсу Р. Гетемюллер на Празькій конференції безпеки заявила, що в НАТО поставили Росію до переліку загроз разом з тероризмом і розповсюдженням ядерної зброї. «Перед нами стоять комплексні і довготривалі виклики: більш самовпевнена Росія, яка силою захопила Крим – суверенну територію України. А також підриває демократію через пропаганду та кібератаки», – наголосила Р. Гетемюллер (URL: http://news.liga.net/news/politics/14766208 nato_rossiya_siloy_zakhvatila_
krym_i_podryvaet_demokratiyu_v_mire.htm. 2017. 09.06).

За словами деяких українських політиків, Україна та агресія Росії були важливими питаннями, які глави держав та урядів країн НАТО обговорювали на своїй зустрічі, що пройшла в Брюсселі. Про це, зокрема, заявив і виконувач обов’язків глави місії України при НАТО Є. Божок.

За його словами, Українське питання, а також агресивна політика Росії було невід'ємним елементом саміту в Брюсселі. «Я можу впевнено і авторитетно сказати, що Україна вчора лунала дуже часто під час кулуарних, офіційних обговорень, у публічних виступах», – запевнив Є. Божок. (URL: https://www.eurointegration.com.ua/news/2017/05/26/7066292/.  2017. 26.05).

Він також вказав на заяви Генсека НАТО Є. Столтенберга на початку та в кінці заходу. «Генеральний секретар Альянсу абсолютно чітко продемонстрував незмінність і рішучість відомої політики Альянсу щодо України та агресивних дій Росії», – зазначив політик. Він пригадав спілкування з радниками НАТО та країн-членів Альянсу, які допомагають реформувати українські війська. «Висновки, які роблять ці стратегічні радники на сьогодні, українські збройні сили 2014 року і 2017 року – абсолютно непорівнянні речі. В Україні з'явилися боєздатні збройні сили. Якщо ми продовжимо у тому самому ключі, в якому працюємо зараз, в осяжній перспективі наші збройні сили відповідатимуть стандартам НАТО», – наголосив Є. Божок.

Через кілька днів після брюссельського саміту в Тбілісі відбулася конференція «Україна – Грузія – НАТО» за участі перших віце-спікерів парламентів України і Грузії, депутатів обох парламентів, Офісу НАТО в Грузії, представників Міноборони, недержавного сектору. Розглядалися поточні питання поглиблення співпраці. Про це повідомила один з ініціаторів проведення заходу, народний депутат від «Блоку Петра Порошенка», голова постійної делегації України в Парламентській асамблеї НАТО І. Фриз (URL: http://rian.com.ua/politics/20170527/1024426491.html. 2017. 27.05).

Голова Верховної Ради України А. Парубій, який брав участь у тристоронній зустрічі в рамках засідання ПА НАТО в Тбілісі, звернувся до президента Парламентської асамблеї НАТО П. Аллі з проханням розглянути можливість проведення однієї з наступних сесій в Києві. «Для України вступ до НАТО є стратегічним завданням», – підкреслив А. Парубій. (URL: http://www.dsnews.ua/politics/parubiy-priglasil-pa-nato-provesti-sessiyu-v-stolitse-29052017121500. 2017. 29.05).

Крім того, глава українського парламенту запросив голову грузинського парламенту І. Кобахідзе відвідати Київ 3 липня і взяти участь в урочистостях з нагоди 20-ї річниці підписання Хартії про особливе партнерство між Україною та Організацією Північно-Атлантичного договору. «Я переконаний, що наша співпраця з НАТО та Грузією буде тільки посилюватися», – наголосив спікер українського парламенту.

Слід зазначити, що під час тристоронньої зустрічі в Тбілісі президент Парламентської асамблеї НАТО П. Аллі заявив, що Росія повинна повернутися до офіційно визнаних кордонів.

У свою чергу А. Парубій наголосив на важливості більш тісного співробітництва України з НАТО. Він висловив сподівання на ухвалення законопроекту про визначення вступу в Організацію Північноатлантичного договору як стратегічного завдання України. Мова йшла про зміни до Закону України «Про основи внутрішньої і зовнішньої політики. «Ми пропонуємо, щоб законодавчо було чітко вказано, що стратегічним завданням України є вступ до НАТО» – наголосив А. Парубій.

А вже 8 червня Верховна Рада законодавчо закріпила мету на вступ України в НАТО як пріоритет державної політики. Щоправда, як зазначають експерти, це рішення навряд чи прискорить рух країни на шляху до Північноатлантичного альянсу, але воно визначило її зовнішньополітичний курс. Україна відновлює свій шлях до НАТО. Яким би довгим він не був, зрозуміло одне: Україна рано чи пізно стане членом потужного військово-політичного блоку.

Деякі експерти з оптимізмом наголошують, що вступ до Північноатлантичного альянсу як одна з цілей політики України – це сигнал не тільки НАТО, а й Росії. Адже керівництво України дає чітко зрозуміти В. Путіну, що наша країна остаточно звільняється від протекторату Москви. Скільки б часу не довелося на це витратити – 10, 20 чи 30 років, українська держава рано чи пізно буде в НАТО. А це означає, що в Україні  сподіваються повернути собі і Крим, і неконтрольовані українською владою нині райони Донбасу.

Проте, як зазначив український політичний оглядач С. Руденко, на сьогодні серйозною перешкодою для України на шляху в НАТО залишається Росія. Вступ Української держави в Північноатлантичний альянс багато в чому залежить від Москви. «Позиція В. Путіна давно відома. Для того, щоб про неї нагадати ще раз, Кремль може сприяти ескалації насильства в Донбасі, спровокувати черговий конфлікт на півдні української держави. Мовляв, куди Україні в НАТО, якщо там йде громадянська війна», – зазначив С. Руденко (URL: http://www.dw.com/uk/a-39168630. 2017. 8.06).

Однак, на його переконання, шлях, яким пройшла та ж Чорногорія, ставши членом Північноатлантичного альянсу, незважаючи на протести Росії, свідчить про те, що нічого нереального в цьому немає. За три роки війни Україна отримала сучасну армію, у якій з’явився досвід захисту своєї території від зовнішнього ворога. «Українці дали чітко зрозуміти: свою незалежність і територіальну цілісність країни вони готові захищати зі зброєю в руках. Так, цій армії ще далеко до стандартів НАТО. Так, їй є чого вчитися у інших. Однак за цією армією майбутнє серед тих, хто готовий дати гідну відсіч агресору», – підкреслив політичний оглядач.

Менш оптимістично налаштовані експерти вважають, що на сьогодні  членство України в НАТО не розглядається ні самою організацією, ні більшістю країн-учасників Альянсу. Тому рішення Верховної Ради щодо повернення курсу на членство України в НАТО – політична заява.

Вище керівництво України також розуміє, що до вступу в НАТО потрібно пройти ще довгий шлях, але прийняття вищеназваного закону це один із кроків на шляху до розв’язання проблеми.

Президент України П. Порошенко заявив, що підпише закон про відновлення курсу України на членство в НАТО, оскільки ця ініціатива була узгоджена з ним. «Звичайно ж підпишу, адже ця законодавча ініціатива була зі мною узгоджена, коаліція взяла активну участь в проходженні цього закону», – наголосив глава держави.

Разом з тим П. Порошенко заявив, що на сьогодні першочерговим завданням є проведення реформ з метою приведення держави у відповідність з критеріями НАТО перед подачею заявки на членство в цій організації. «Давайте ми сьогодні будемо говорити не про формальну сторону подачі заявки, а про те, що Україні треба зробити для того, щоб реформувати нашу державу, щоб вона відповідала тим критеріям, які необхідні для членства», – зазначив Президент України.

Експерти відзначають, що сам закон має важливе значення для майбутніх відносин України з НАТО. За словами директора Центру досліджень проблем громадянського суспільства В. Кулика, цей закон унормує наші неформально-формальні відносини з Альянсом. Тепер Україна може виступати ініціатором створення і підписання союзницьких угод з країнами-членами НАТО (URL: http://24tv.ua/nato_ne_gotoviy_priynyati_ukrayinu__ekspert_n827349. 2017. 8.06).

Разом з тим, на думку експерта, Україна найближчим часом не може розраховувати на ухвалення плану щодо набуття членства (ПДЧ) чи інші форми наближення членства. Однак важливо, що нині в України досить тісна взаємодія з країнами-учасниками – від Польщі до Канади, з якими ми вступили в режим поглибленої військової співпраці. «Україна перебуває в зоні інтересу НАТО, і жодна інша країна, яка є учасником програми “Партнерство заради миру”, не має такої якості співпраці, як у нас. Зокрема, це і кількість зустрічей, навчань, тренінгів, присутність консультантів НАТО, надання нелетальної зброї, медичної допомоги, по лінії взаємодії і обміну інформації, в тому числі, розвідувальної», –  наголосив експерт.

Проте, на думку В. Кулика, членство України в НАТО спровокує нестабільність у євразійському регіоні, до чого не готові наші європейські партнери і США. «Входження України в НАТО означатиме виклик Росії і призведе до ескалації з непередбачуваними наслідками. Це означатиме перегляд безпекової доктрини більшості країн ЄС», – вважає експерт.

На його переконання, до членства України в Альянсі не готові ні в Брюсселі, ні у Вашингтоні. Вони хочуть замиритися з Росією, шукати інструменти військово-політичного або політико-військового тиску на Кремль, використовуючи економічні санкції тощо. «Західні партнери зараз не бачать можливості дати гідну відповідь загрозі, яка може виникнути на євразійському просторі. Адже за великим рахунком НАТО – не дуже дієва структура для відбивання загроз в умовах гібридної війни», – підкреслив В. Кулик.

Військовий експерт О. Жданов також сумнівається в можливості вступу України в НАТО. Він скептично ставиться навіть до того, що виконання затвердженої Президентом П. Порошенком програми співробітництва Україна – НАТО стане каталізатором вступу України в Альянс.

При цьому експерт вважає, що реформи в Україні з прицілом на оборонний блок дадуть змогу нам стати повноцінним військовим партнером НАТО.«У стратегічному плані США потрібна буферна зона з добре озброєною і боєздатною армією для того, щоб в разі чого або лякати Росію, або відбити реальний напад. НАТО буде за спиною в якості партнера, але розраховувати на членство ми не зможемо. Тут не варто плекати ілюзій. Вони допомагатимуть, підказуватимуть, озброюватимуть і комфортно почуватимуть себе за нашою спиною, а ми – виконуватимемо роль щита, який прикриває НАТО в Європі», – запевнив О. Жданов (URL: https://apostrophe.ua/ua/news/politics/2017-04-11/schit-evropyi-voennyiy-ekspert-vyiskazalsya-o-perspektivah-vstupleniya-ukrainyi-v-nato---/92895. 2017. 11.04).

Та й країни-члени НАТО поки уникають конкретики про перспективи членства України в Альянсі. У Брюсселі на саміті говорили про співробітництво НАТО з Україною, про допомогу, співчували, але ніхто не говорив про членство України в Альянсі. Зокрема, про це нагадав  старший науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень А. Каракуц. «Є важливий аспект, що самі союзники, самі країни НАТО не поспішають говорити, що Україна має чітку перспективу. Генсек НАТО кілька разів повторював, що це питання зараз не на часі, але вони готові тісно співпрацювати з Україною і досягати певних домовленостей щодо подальшої інтеграції на рівні технічному, взаємодії, тренувань тощо», – наголосив експерт (URL: https://www.obozrevatel.com/ukr/politics/27430-ukraina-v-nato-ekspert-poperediv-pro-vazhlivomu-momenti.htm. 2017. 08.06).

Разом з тим, на його переконання, багато в цьому питанні залежить і від самої України.Законодавчо встановлено що «пріоритетами національних інтересів України є інтеграція України в європейський політичний, економічний, правовий простір з метою набуття членства в Європейському Союзі та в євроатлантичний безпековий простір з метою набуття членства в Організації Північноатлантичного договору».

Проте жодні постанови, закон та укази, ухвалені в Києві, звісно ж, не є достатніми для того, щоби вступ України до Альянсу став реальною перспективою, а не лише законодавчою нормою.

На думку деяких експертів, можна виділити чотири ключові перепони нашому вступу до Альянсу. По-перше, це відсутність політичної волі країн-членів НАТО.Аджедля прийняття до лав Альянсу нової держави має бути політична згода всіх союзників. І вони, ухвалюючи таке рішення, зважуватимуть усі «за» та «проти».По-друге – неготовність України до членства. Країни, що претендують на участь в Альянсі, мають відповідати багатьом вимогам, як щодо рівня демократії, так і щодо взаємної сумісності збройних сил, і ці вимоги не є лише декларативними. Україна наразі ще далека від мінімально необхідного рівня.

Третя причина, на думку експертів, полягає в тому, що в НАТО не впевнені в тому, чи не розвернеться Україна на Схід за 3–5–10 років.У НАТО добре пам’ятають про непевність українських настроїв у минулому, а тому не поспішають з висновками.

Четверта причина – відкритий збройний конфлікт України з Росією.Тому Альянс не візьме до лав державу, яка перебуває у стані війни, нехай навіть ця війна не є офіційно оголошеною.

Слід зазначити, що перешкоди є, і вони серйозні, але жодна з них не є достатньою підставою для того, щоби Україна зупинила рух до НАТО. Зрозуміло, що на сьогодні Україна ще не готова до повноцінного членства в Альянсі, але ситуація змінюється і в майбутньому все можливо.

 

Потіха А. Саміт НАТО в Брюсселі і питання взаємовідносин з Україною[Електронний ресурс] /  А. Потіха // Україна: події, факти, коментарі. – 2017. – № 12. – С. 22–30. – Режим доступу: http://nbuviap.gov.ua/images/ukraine/2017/ukr12.pdf. – Назва з екрану.