Саміт країн «Великої сімки» у нових геополітичних умовахН. Тарасенко, мол. наук. співроб. СІАЗ НБУВ

Саміт G7 в Італії: основні рішення в оцінках експертів

 

Травень поточного року виявився насиченим важливими міжнародними заходами. Поряд з іншими, в італійському місті Таорміна на Сицилії 26–27 травня 2017 р. відбувся і саміт G7. Форум проходив у нових геополітичних умовах, пов’язаних з наближенням переговорів щодо Brexit, перегляду позиції нової адміністрації США з приводу низки важливих питань міжнародного порядку денного, зокрема питання вільної торгівлі та зміни клімату, розслідування російського втручання у виборчі кампанії в США та провідних країнах Європи. Напередодні зустрічі голова Європейської ради Д. Туск висловив переконання, що 43-й саміт буде найскладнішим за останні роки.

Саміт G7 став першим такого роду заходом для нещодавно обраних світових лідерів, включаючи президента США Д. Трампа, прем’єр-міністра Великої Британії Т. Мей, президента Франції Е. Макрона та прем’єр-міністра Італії П. Джентілоні. Водночас учетверте глави економічно потужних країн Заходу зібралися без президента Росії, членство якої у G7 було зупинене в 2014 р. після анексії Криму і початку війни на Донбасі. До цього Росія входила в групу найбільш економічно розвинутих держав світу (G8) протягом 16 років.

За останні три роки чимало західних політиків кілька разів закликали повернути Росію в G8. Зокрема Італія, до якої з 1 січня 2017 р. перейшло головування в «Групі семи», чинила помітний тиск, щоб Росія вже цього разу могла повернутися до формату «Групи восьми». Однак ця ідея не знайшла підтримки серед членів «великої сімки», і вони відхилили таку можливість.

На думку Д. Дотторі, викладача стратегічних студій римського університету LUISS, таку позицію членів G7 можна пояснити браком потужного імпульсу з боку США. Президент Д. Трамп вже має проблеми щодо планів зближення з Москвою в контексті обвинувачень на ґрунті внутрішньої американської політики, тож, перебуваючи в Римі напередодні саміту, він відхилив припущення про можливе повернення Росії до кола провідних держав світу. На переговорах з італійським керівництвом Д. Трамп «підтвердив трансатлантичну єдність вважати Росію відповідальною за дії в Криму та на сході України». Також він наголосив на «важливості переконати Росію виконувати свої зобов’язання відповідно до Мінських угод», інформує прес-служба Білого дому (URL: https://www.radiosvoboda.org/a/28509906.html; http://razumkov.org.ua/statti-ta-interviu/samit-g7-na-sytsylii-test-na-solidarnist-zakhodu).

На 43-му саміті G7 США, Великобританія, Канада, Франція, Італія, Німеччина і Японія традиційно обговорювали найгостріші міжнародні теми, зокрема питання боротьби з тероризмом, врегулювання ситуації в Сирії та Україні, а також пошуку шляхів розв’язання проблеми ядерної програми Північної Кореї. На економічному напрямі лідери G7 узгоджували позиції щодо забезпечення економічного зростання, інвестицій, боротьби з ухиленням від сплати податків Транснаціональними корпораціями, фінансування тероризму, а також питання зовнішньоторговельного балансу. Ще напередодні саміту президент США Д. Трамп звинуватив Німеччину в профіциті торговельного балансу зі США, а під час передвиборної кампанії погрожував запровадити мито на продукцію німецьких автомобільних компаній, які розміщують свої заводи в Мексиці і постачають звідти автомобілі в США. Найбільш складною частиною переговорів були питання боротьби з протекціонізмом у світовій торгівлі, дотримання Паризької кліматичної угоди, укладеної наприкінці 2015 р., а також збереження та посилення санкцій проти Росії за її агресію в Україні.

Оскільки зустріч лідерів провідних демократичних держав у Таорміні стала заключним акордом великого дев’ятиденного світового турне Д. Трампа, ключові питання саміту G7 значною мірою обговорювалися, що стало підґрунтям для подальших переговорів на Сицилії. Так, під час візиту президента США до Брюсселя 25 травня 2017 р. для участі в міні-саміті НАТО в Посольстві США в Бельгії Д. Трамп і новообраний президент Франції Е. Макрон обговорили не лише двосторонні відносини, а й проблематику зміни клімату. Так само того ж дня під час переговорів з очільниками ЄС Ж.-К. Юнкером і Д. Туском президент США порушував питання торгівлі, у тому числі дефіциту американсько-німецького торговельного балансу. Все це демонструвало, що у лідерів держав G7 напередодні саміту не було спільного бачення щодо низки ключових питань. Це створювало відповідну інтригу.

У перший день зустрічі лідери G7 підписали спільну декларацію про боротьбу з тероризмом і збройним екстремізмом, хоча спочатку Рим не прагнув виносити це питання на перший план. Італійський прем’єр П. Джентілоні сподівався привернути більшу увагу до проблеми міграції, і місце проведення зустрічі на Сицилії – пункті прибуття африканських біженців – ніби зобов’язувало до того. Однак терористичний напад, який стався в британському Манчестері 22 травня й забрав життя 22 людей, актуалізував дискусію на тему міжнародної безпеки і боротьби з угрупованням «Ісламська держава».

Лідери G7 висловили солідарність із Великобританією щодо найбільшого за 12 років на її території терористичнго нападу. Британський прем’єр Т. Мей, яка виступила головним ініціатором ухвалення документа, попередила, що радикальні джихадисти, втрачаючи позиції на полі бою, в Іраку та Сирії, виявляють дедалі помітнішу активність в Інтернеті. Тож спільна декларація містить заклик до всіх світових компаній, що надають телекомунікаційні послуги і доступ до соціальних мереж, відповідально протидіяти поширенню екстремістських ідей і контенту.

Канцлер Німеччини А. Меркель наприкінці дня 26 травня розповіла журналістам, що лідери G7 домовилися про три речі: «По-перше, про більш ефективний обмін інформацією у сфері боротьби з тероризмом. По-друге, про зусилля, спрямовані на закриття джерел фінансування терористичної діяльності. По-третє, про вимоги до інтернет-компаній задля запобігання поширенню в інтернеті радикальної ісламістської пропаганди» (URL: https://www.radiosvoboda.org/a/28512579.html).

У спільному комюніке, прийнятому за результатами зустрічі світових лідерів на Сицилії, серед іншого, було досягнуто консенсусу в питанні конфлікту в Україні. Сторони визнали, що шляхом його врегулювання є дотримання усіма учасниками Мінських угод. Лідери G7 схвалили зусилля Нормандської групи та Моніторингової місії ОБСЄ в деескалації конфлікту. Вони підтвердили своє невизнання незаконної анексії Криму та повну підтримку незалежності та територіальної цілісності України. Світові лідери нагадали, що санкції проти Росії безпосередньо прив’язані до виконання нею своїх зобов’язань у рамках Мінських угод та її поваги до суверенітету України. Також наголошено на тому, що санкції можуть бути припинені, якщо РФ дотримається своїх зобов’язань, або ж посилені з метою збільшити фінансові втрати Кремля, якщо того вимагатимуть обставини.

«Санкції можуть бути скасовані, коли Росія виконає свої зобов’язання. Проте ми також готові вжити подальші обмежувальні заходи, щоб підвищити їх вартість для Росії, якщо буде потрібно», – наголошується в підсумковій декларації. Разом з тим країни G7 зазначили, що попри розбіжності з Росією вони виступають за її залученість у розв’язання регіональних проблем.

Слід зауважити, що ясності з приводу досягнення консенсусу щодо спільної санкційної політики відносно РФ не було до останнього моменту. Напередодні зустрічі президент Європейської ради Д. Туск закликав лідерів усіх країн і далі проводити санкційну політику щодо РФ. Оскільки, за його словами, за рік із часу попередньої зустрічі жодних змін, які б обґрунтовували скасування санкцій, не відбулося. Президент України П. Порошенко на цю тему опублікував колонку в авторитетному американському виданні Politico. Український лідер закликав зберігати санкції проти Москви, нагадавши про згубність політики умиротворення агресора. За його словами, Росія демонструє готовність завдати удару, на що Захід має дати пропорційну відповідь, а не обмежуватися напівзаходами.

Водночас радник президента США з економічних питань відзначився суперечливими заявами відносно позиції Д. Трампа в цьому питанні. Спочатку він заявив про те, що президент і досі розглядає питання санкцій, запроваджених щодо РФ, і як наслідок не має позиції у цій проблемі. Однак у переддень саміту Г. Кон запевнив, що Білий дім готовий провадити більш силову політику щодо Кремля. Радник з економічних питань президента США додав, що Д. Трамп дав чітко зрозуміти, яким чином РФ може досягнути скасування санкцій. Така непослідовність у заявах, що контрастувала з чіткою позицією одного із очільників ЄС, склала враження, що за рік США і ЄС фактично помінялися місцями в питаннях санкцій – на зміну чіткій готовності Вашингтона запроваджувати додаткові санкції у разі ескалації і обережності щодо цього ЄС прийшла непослідовність Білого дому у своїх заявах і чітка позиція ЄС щодо санкційної політики (URL: http://glavcom.ua/publications/a-donald-tramp-proti-pidsumki-samitu-g7-na-siciliji-417435.html).

Врешті-решт заключне комюніке в питанні українсько-російського конфлікту не лише включає можливість запровадження подальших обмежувальних заходів (п. 13). У документі також ідеться про відповідальність РФ у питанні врегулювання конфлікту і продовження санкцій до повного виконання Мінських угод. Тим самим офіційна позиція країн G7 повністю збігається з позицією Києва. Крім того, на саміті в Італії прозвучала заява, що «Група восьми» залишатиметься «Групою семи», «допоки Росія не змінить політичний курс».

На думку експерта Фонду «Майдан закордонних справ» О. Хари, той факт, що антиросійські санкції зберігаються і учасники саміту G7 не мають наміру переглядати свої позиції з цього питання до виконання Росією поставлених їй умов, є позитивним сигналом для України. «Санкції діють і дуже добре, що вони є. Не вірте російській пропаганді, нібито, насправді, від санкцій страждає більше європейський бізнес, ніж російський. Нічого подібного», – говорить він (URL: https://www.mfaua.org/uk/publications/ukrainske-pytannia-na-samiti-g7-).

Політолог-міжнародник М. Ялі вважає, що з-поміж підсумків саміту G7 в Італії пункт підсумкового комюніке, де підкреслюється, що країни G7 готові навіть посилити санкції проти Росії в разі невиконання нею Мінських домовленостей, є головним для України. Країни ще раз підкреслили, що продовження цих санкцій пов’язується саме з виконанням російською стороною Мінських домовленостей, зазначив М. Ялі. Він також наголосив, що у разі загострення конфлікту на Донбасі чи дестабілізації ситуації, мова йтиме насамперед про посилення фінансових санкцій (URL: http://ukraine.web2ua.com/samit-g7-politolog-nazvav-golovnij-pozitiv-dlja-ukrajini-9922/).

Незважаючи на досягнення консенсусу з більшості важливих питань міжнародного порядку денного, неврегульованим залишилося питання боротьби зі зміною клімату. Шестеро учасників саміту підтвердили свою прихильність виконанню Паризької кліматичної угоди, за якою держави зобов’язалися скоротити парникові викиди, у той час як США ще не визначили свою позицію з цього питання.

США остаточно приєдналися до Паризької угоди щодо протидії змінам клімату 3 вересня 2016 р. При цьому участь цієї країни у реалізації цілей угоди критично важлива, зважаючи на те що США є другою державою після КНР за кількістю викидів парникових газів (17,89 %). Проте ще під час своєї передвиборної кампанії Д. Трамп погрожував, що США вийдуть з домовленостей. На думку американського президента, глобальне потепління – вигадка, а скорочення викидів тільки шкодитиме промисловості Штатів. Скептичне ставлення до будь-яких домовленостей щодо протидії змінам клімату характерне і для Республіканської партії загалом. Ця політична сила вважає кліматичну проблематику вигаданою і шкідливою для США, оскільки будь-які зобов’язувальні угоди заважатимуть нормальній бізнесовій діяльності. У нинішніх умовах радник президента США з економічних питань Г. Кон заявив, що якщо необхідність економічного зростання в США входить у конфлікт із проблематикою боротьби зі змінами клімату, то перемагатимуть економічні розрахунки. Крім того, 23 травня 2017 р. представники 10 американських штатів звернулися до Д. Трампа з листом, у якому закликали вийти з Паризької угоди. Цікаво, що у 2016 р. у всіх цих штатах переміг Д. Трамп, а отже, цей лист можна сприймати як спробу переконати президента вести політику відповідно до прагнень його виборців.

Під час переговорів для напрацювання спільної декларації американська сторона вимагала поступок у рамках Паризької угоди у обмін на її підтримку. Перш за все для США мали б бути зменшені зобов’язання у рамках цієї угоди щодо скорочення викидів парникових газів. А також у заключній декларації, на думку американської сторони, мали б бути надані гарантії для вугільної галузі США, відродження якої Д. Трамп вважає одним зі своїх пріоритетів.

Врешті-решт заключне комюніке саміту лідерів G7 закріпило відсутність консенсусу в питаннях протидії змінам клімату. З одного боку, було визнано, що в США триває процес переоцінки власної політики щодо змін клімату, у тому числі і щодо Паризької угоди (п. 32), у той час як решта країн G7 підтвердила свою повну відданість зобов’язанням у рамках договору. Про жодні поступки, на яких наполягала американська сторона, у заключному комюніке не йшлося.

Іншим пунктом порядку денного, де не було консенсусу між США і рештою країн G7, стали питання торгівлі. Суперечності стосувалися зобов’язань країн «Сімки» боротися з протекціонізмом. Також були побоювання, чи погодяться США в заключному комюніке підтвердити свої зобов’язання в рамках СОТ, так само як і загалом важливість цієї міжнародної організації для регулювання торгівлі.

Фоном для цих суперечностей стали словами Д. Трампа під час переговорів з очільниками ЄС про те, що ФРН є «дуже поганою» у плані торгівлі. За словами американського президента, щороку ФРН продає мільйони машин у США, що є дуже погано. Окрім того, господар Білого дому пообіцяв припинити такий стан речей, по суті, погрожуючи обмежувальними заходами. Це змусило А. Меркель під час переговорів на Сицилії знову повернутися до питання двосторонньої торгівлі, у тому числі пояснювати, чому за 2016 р. профіцит у торгівлі становив майже 65 млрд дол. на користь ФРН. Канцлер, зокрема, нагадала Д. Трампу, що на німецьких заводах у США працюють американські робітники, а самі заводи розташовані в таких штатах, як Південна Кароліна, Алабама чи Теннессі, які у 2016 р. проголосували за нинішнього президента. Окрім того, очільниками ФРН і США у рамках саміту G7 було погоджено створення робочої групи, яка буде обмінюватися інформацією щодо двосторонньої торгівлі.

Загалом же під час переговорів президент США заявив лідерам ФРН, Франції, Канади, Японії та Італії, що в питаннях торгівлі американці ставитимуться до інших країн так, як ставляться до них. Але зрештою заключне комюніке саміту G7 в Таорміні демонструє, що США пристали на позицію своїх союзників у питаннях торгівлі. У цьому документі містяться як зобов’язання боротися з протекціонізмом (п. 19), так і опосередковане визнання ролі СОТ і зобов’язань у рамках цієї організації (п. 21). Водночас наголошено на необхідності усунення несправедливих торговельних практик, зокрема демпінгу, дискримінаційних нетарифних обмежень, урядового субсидування для підтримки експорту.

Серед інших питань, що знайшли відображення в спільному комюніке країн G7, варто виокремити домовленість щодо спільної боротьби з тероризмом, включаючи в кіберпросторі, нанесення остаточної поразки ІДІЛ, досягнення мирного врегулювання в Сирії та Лівії. Було засуджено злочини сирійського режиму президента Б. Асада, використання ним хімічної зброї проти мирного населення, а також проведення ракетних випробувань Північною Кореєю. Окремі пункти дукумента стосувалися світової економіки, нерівності в розподілі економічних благ, гендерної рівності, проблеми біженців і міграції, продовольчої безпеки та охорони здоров’я.

Як відзначила за підсумками зустрічі канцлер ФРН А. Меркель, на саміті «вдалося реалізувати керівні принципи (G7) за деякими темами. Це стосується теми боротьби з тероризмом, ... це також стосується обговорення міжнародних конфліктів, будь то ситуація в Північній Кореї, Лівії, Сирії, Росії або Україні. Тут існує висока ступінь згоди і загальний підхід» (URL: http://www.ednist.info/news/63027).

З іншого боку, за її словами, «дуже важкою, якщо не сказати незадовільною» була дискусія на тему клімату. Канцлер вказала на відсутність наразі жодних натяків на те, чи залишаться США в Паризькій кліматичній угоді, чи ні. «Це не просто якась угода, це центральна угода в справі формування глобалізації», – підкреслила А. Меркель, нагадавши, що кліматична тема винесена на порядок денний саміту «Великої двадцятки», що відбудеться у липні в Гамбурзі.

У цілому саміт G7 посприяв налагодженню особистих контактів у вузькому колі світових лідерів та дав можливість обговорити важливі міжнародні проблеми в невимушеній обстановці. Країни G7 продемонстрували спільне бачення у питаннях протидії тероризму, врегулювання ситуації в Сирії та Україні, висловили готовність посилити, якщо виникне необхідність, санкції відносно Росії через Україну. У спільному комюніке країн G7 визнано, що єдиним шляхом врегулювання ситуації на Сході України є дотримання всіма учасниками Мінських угод. Лідери G7 схвалили зусилля Нормандської групи та Моніторингової місії ОБСЄ в деескалації конфлікту. Вони підтвердили своє невизнання незаконної анексії Криму та повну підтримку незалежності та територіальної цілісності України. Розбіжності між країнами «Великої сімки», а надто між США та рештою шістьма учасниками G7, залишаються щодо змін клімату, економічної політики і частково Росії. Подальше вирішення цих питань значною мірою залежить від результатів саміту G20, що має відбутися 7–8 липня в Гамбурзі.

 

Тарасенко Н. Саміт G7 в Італії: основні рішення в оцінках експертів [Електронний ресурс] /  Н. Тарасенко // Україна: події, факти, коментарі. – 2017. – № 12. – С. 16–22. – Режим доступу: http://nbuviap.gov.ua/images/ukraine/2017/ukr12.pdf. – Назва з екрану.