Чи допоможуть третейські суди та етичний кодекс суб’єктів   врегулювання заборгованості у захисті прав кредиторівО. Кривецький, голов. ред. НЮБ НБУВ  

Чи допоможуть третейські суди та етичний кодекс суб’єктів врегулювання заборгованості у захисті прав кредиторів

 

У всі періоди розвитку як світової, так і вітчизняної економіки, для суб’єктів господарювання найактуальнішим питанням було і є питання гарантії виконання боржником узятих на себе зобов’язань й всілякі способи їх забезпечення, що, у свою чергу, має на увазі захист прав суб’єктів господарювання – кредиторів від недобросовісних боржників. Проблема неповернення кредитів в Україні і нині залишається госторою та «наболілою» як для кредиторів, так і для боржників. Визначенню основних проблемних питань реалізації прав кредиторів, які потребують законодавчого врегулювання, і ролі нотаріусів у системі їх забезпечення було присвячено круглий стіл «Захист прав кредиторів», організований Нотаріальною палатою України, за яким учасники констатували наявність проблем зі стягненням заборгованості перед кредиторами, а також зверталася увага на порушення прав і самих позичальників.

Віце-президент Нотаріальної палати України (НПУ) О. Оніщук зазначила, що відносини між банківськими установами та боржниками нині є доволі складними, а процедура стягнення заборгованості – проблемною. «Нотаріуси завжди стояли на сторожі прав як одних, так і інших, тому для нас важливим залишається захист прав та інтересів обох сторін», – наголосила вона. Але ж яким чином можна досягти балансу у цих відносинах, аби захистити права обох сторін?

Голова комісії НПУ з аналітико-методичного забезпечення нотаріальної діяльності Д. Кирилюк констатував, що сьогодні позичальники масово не повертають кредити, а суди завалено справами про стягнення заборгованості та звернення стягнення на заставлене майно. Водночас він зазначив, що існує й позасудовий спосіб урегулювання конфліктних ситуацій між сторонами, який завжди виконується у супроводі нотаріусів. Д. Кирилюк наголосив, що фактично кожен платник податків фінансує Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, через який відбувається погашення проблемної заборгованості у банках, які збанкрутіли, у тому числі через масові кредитні заборгованості.

Тому надійним, прозорим способом вирішення питання має стати побудова чіткої та збалансованої системи захисту прав кредиторів, від якої виграє кожен громадянин, і яка стане корисною для обох сторін. «Адже, досить часто позичальники, вдаючись до різних схем ухилення від виконання грошових зобов’язань, тільки погіршують своє становище та заганяють себе в глухий кут», – зауважив нотаріус.

У свою чергу представник банківської спільноти – член комітету з питань захисту прав кредиторів Незалежної асоціації банків Д. Крицький – розповів про головні ризики у разі кредитування, з якими стикаються банки, проблеми з реалізацією банком заставного майна позичальника та підкреслив, що позитивним кроком у сфері нелегкої боротьби зі злісними неплатниками є реєстрація (з третьої спроби) навесні цього року проекту закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення довіри між банками та їх клієнтами» (№ 6027). Також він зауважив, що проблеми кредиторів починаються не з моменту стягнення заборгованості, а з моменту звернення особи до установи з заявою про видачу кредиту. «Так, перед тим, як видати кредит фізичній особі, необхідно перевірити її платоспроможність. Однак наразі це зробити неможливо, бо доступу до реєстру платників податків банківські установи не мають», – зазначив Д. Крицький. Уже два роки на розгляді у Верховній Раді перебуває проект закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо доступу до інформації про платників податку» (№ 2460а), який, на думку фахівця, значно спростив би процедуру перевірки платоспроможності як фізичних, так і юридичних осіб.

Член комісії НПУ з питань співробітництва з органами державної влади та місцевого самоврядування Ю. Бадахов наголосив, що потребують удосконалення також і нормативні акти, які регулюють порядок накладення арешту на майно. Він сказав, що часто такий механізм використовується штучно, аби уникнути звернення стягнення. «Звичайно, банківська установа в подальшому зможе звернути стягнення на таке майно, однак така процедура є надто затяжною», – констатував він.

А ось представник судової влади – суддя-спікер Окружного адміністративного суду м. Києва Б. Санін згадав про третейські суди: «Зараз існує неабияке надмірне навантаження на судову систему, у тому числі, через нестачу кадрів. Тому надання третейським судам повноважень відносно розгляду певної категорії справ щодо захисту прав кредиторів має істотно розвантажити судову систему. Однак, необхідно пам’ятати і про негативну практику 2004–2008 рр., коли третейські суди ставали інструментом рейдерських захоплень. «З урахуванням припущених помилок, необхідно внести законодавчі зміни та надати повноваження третейським судам щодо розгляду подібних справ. Це значно допоможе у вирішенні проблеми», – резюмував суддя.

Т. Шепель, голова Третейської палати України: «Багато змін, які поліпшать роботу третейських судів, вже закладено у проектах процесуальних кодексів. Зокрема це норми, що дозволять вживати заходів щодо забезпечення позовів, спростять отримання доказів. Проте є бажаним забезпечення повноважень третейських судів вирішувати цивільні та господарські спори без обмежень за об’єктами. Але головним є підвищення незалежності й якості третейського розгляду. Бажано, аби третейські суди утворювалися при авторитетних відомих організаціях, були забезпечені засобами для роботи та мали правила процедури. Введення в культуру договору передбачення третейського застереження ще на етапі укладення угоди дозволить сторонам у подальшому уникати судової тяганини у державних судах. Але передувати цьому мають не тільки зміни до законодавства, але й утворення і популяризація третейських судів, яким громадяни будуть довіряти».

«Ми готові повернути інститут розгляду спорів третейськими судами, в тому числі щодо нерухомості, і відповідний законопроект уже активно просувається та незабаром має потрапити на розгляд до парламенту», – заявив представник Мін’юсту А. Лещенко. Однак, на його думку, законодавець повинен чітко прописати в актах, у яких саме випадках третейські суди зможуть розглядати справи щодо нерухомості, адже свого часу деякі особи через такі суди намагалися узаконити самовільне будівництво.

Представники правничої спільноти вважають за доцільне переглянути чинне законодавство, аби усунути недоліки та колізії, застарілі норми, які заважають нотаріусам у реалізації повноважень, спрямованих на захист прав кредиторів.  Законодавство, на їх думку, потребує змін у сфері кредитних відносин, які має бути внесено найближчим часом, аби забезпечити належний захист прав не тільки кредиторів, але й боржників. Зокрема, вдосконалення потребують закони «Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» та «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень», які б забезпечили пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених вимог за рахунок предмета застави щодо зареєстрованих у встановленому законом порядку обтяжень (у тому числі арештів), які додані пізніше.

А. Іванов, радник юридичної компанії «КПД Консалтинг»: «Як наголошують представники банківського сектору, на сьогодні потребують вирішення на державному рівні питання щодо усунення прогалин у законодавстві, які дозволяють ухилятися від повернення кредиту, щодо  проблеми звернення стягнення на заставне майно, щодо надання доступу до відповідних державних реєстрів, а також щодо законного обміну інформацією про боржника тощо. На вирішення цих питань у Верховній Раді зареєстровано законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо підвищення довіри між банками», який, на мій погляд, повинен частково вирішити зазначені проблеми. Безумовно, найближчим часом має бути завершено реформи у сфері правосуддя та внесено відповідні зміни до чинного законодавства, пов’язані з цим процесом, що стане запорукою посилення захисту інтересів кредиторів та поліпшення інвестиційного клімату.

Крім того, народні депутати хочуть унормувати також і діяльність колекторів, а саме, створити реєстр та кодекс їх поведінки, а також встановити рамки спілкування з боржником, зокрема, заборонити дзвінки у нічний час та погрози. Про це ідеться у проекті закону «Про особливості здійснення професійної діяльності з врегулювання простроченої заборгованості», який нещодавно зареєстровано у парламенті. Автори документа зазначають, що наразі законодавство не містить прямих загальних норм, що кваліфікували б ознаки недобросовісних дій задля повернення простроченої заборгованості. Відсутні також законодавчі механізми, спрямовані на попередження вчинення стягувачами або кредиторами дій, що порушують права боржників. Також, не розроблено алгоритму притягнення до відповідальності осіб, які умисно розголошують персональні дані про боржників, погрожують боржнику та його родичам розправою, пошкодженням чи знищенням майна. У законопроекті наводиться перелік і порядок регулювання дій, що містять потенційну загрозу порушення прав боржників, та встановлюються пов’язані із здійсненням таких дій заборони. Законопроект регламентує порядок взаємодії з боржником, спрямованої на врегулювання заборгованості, за цього визначається коло осіб, які мають право здійснювати таку взаємодію. Також на законодавчому рівні вводиться поняття Етичного кодексу професійної поведінки суб’єктів врегулювання заборгованості під час виконання своїх обов’язків. У законопроекті визначено засади здійснення професійної діяльності з врегулювання простроченої заборгованості, відповідальність суб’єктів, до яких буде застосуватися дія цього закону. На думку ініціаторів законопроекту, його прийняття є початком цивілізованого підходу до вирішення проблем повернення заборгованості законними та лояльними методами, які буде закріплено на законодавчому рівні.

В Україні правове регулювання відносин щодо кредитування нині здійснюється на підставі різних нормативно-правових актів, які не відповідають вимогам сьогодення та не забезпечують сталого функціонування та вдосконалення банківської системи, її позитивного впливу на розвиток економіки України. Забезпечити реальний захист прав вкладників і кредиторів банку без створення законодавчих гарантій та юридичних умов захисту прав кредитодавців, тобто банків, надто проблематично чи навіть неможливо. Правові засади надання, використання і повернення банківського кредиту мають ґрунтуватися на поєднанні інтересів банку, та його учасників, вкладників і позичальників, з урахуванням загальнодержавних інтересів. Їх узгодження неможливе без системного регулювання кредитних відносин, установлення підвищеної відповідальності позичальника за своєчасне і повне повернення банківського кредиту. Тому, для забезпечення ефективнішого захисту прав кредиторів-банків щодо повернення вкладених коштів, необхідно законодавчо врегулювати кредитні відносини, зокрема, шляхом прийняття відповідного закону, який мав би забезпечити системний підхід до правового регулювання питань надання, використання і повернення банківського кредиту, а також законодавчо закріпити принцип підвищеної відповідальності позичальника за його повне і своєчасне повернення (Статтю підготовлено з використаннм таких джерел: http://npu.in.ua/novini/pres-reliz_kruglogo_stolu_zahist_prav_kreditoriv_26042017; http://w1.c1.rada.gov.ua/http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/JH4NF00A.html).