Прогнози і оцінки експертів концепції пенсійної реформиС. Закірова, канд. іст. наук, ст. наук. співроб. НЮБ НБУВ

Прогнози і оцінки експертів концепції пенсійної реформи

 

Оцінити розвиток будь-якого суспільства в сучасному світі можна за одним простим показником – проаналізувавши рівень і тривалість життя літніх людей. На жаль, українські реалії у цьому напрямі вкрай невтішні. І хоча Конституція України передбачає право громадян на соціальний захист у старості і навіть декларує гарантії отримання пенсій та інших видів соціальних виплат, які мають забезпечувати достойний рівень життя, якість життя більшості пересічних пенсіонерів в Україні далека не тільки від комфортного та бажаного, але й просто від задовільного рівня. І з кожним роком стан пенсійного забезпечення не стає кращим, а дедалі більше нагадує рух у глухий кут.

Виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера О. Устенко, коментуючи ситуацію, що склалася, наголошує: «Є два можливі шляхи. Перший – продовжувати ховати голову в пісок, нібито нічого не відбувається. Тоді незабаром зіткнемося з тим, що було в Грузії, де всі отримують єдину соціальну пенсію: немає різниці, який трудовий стаж, де і скільки працював, які заслуги перед Батьківщиною. У всіх однакова мінімальна пенсія». Другий варіант, на думку експерта, ще гірший. Він полягає у повторенні шляху країн азіатської частини колишнього СРСР, де пенсійної системи взагалі не існує. «Свого часу у цій сфері там стався колапс, і турбота про пенсіонерів стала турботою їхніх сімей, а не держави», – зазначає О. Устенко.

Тож не дивно, що завдання реформування системи пенсійного забезпечення громадян України є одним з найгостріших питань українського сьогодення. І тим важливішою і актуальною є комунікація влади із суспільством з метою пояснення суті і характеру змін, які торкнуться сьогодні чи у майбутньому кожного без винятку українця.

Про реалізацію пенсійної реформи як найважливішого завдання своєї команди Прем’єр-міністр В. Гройсман заявив ще на початку роботи на посаді керівника уряду. Про певні кроки та підготовку пенсійної реформи йдеться вже не перший місяць, час від часу і від Прем’єр-міністра, і від відповідних міністрів та їхніх заступників лунають заяви та запевнення. Натомість цілісного проекту пенсійної реформи, яку мали представити у квітні 2017 р., українське суспільство поки ще так і не побачило. Утім, було анонсовано нову дату – до кінця травня відповідний законопроект буде представлено громадськості і законодавчому органу.

Більше того, 12 травня 2017 р. в ефірі телеканалу «112 Україна» Прем’єр-міністр України В. Гройсман заявив: «З 1 жовтня 5 млн 620 тис. українських пенсіонерів отримають підвищену пенсію. Якщо я це не зроблю, будь ласка, я готовий тоді піти у відставку, але я знаю, що я це зроблю, я знаю, що ми це зробимо спільно з коаліцією і президентом, узгодимо ці рішення, будуть підписані президентом, і ми їх втілимо».

Міністр соціальної політики України А. Рева заявив, що спеціалісти його міністерства, Міністерства економічного розвитку і торгівлі, Міністерства фінансів, Пенсійного фонду вже рік активно і скрупульозно працюють на рівні експертів із представниками МВФ і Світового банку. І хоча на початку цієї співпраці, іноземні партнери не довіряли українським фахівцям, сьогодні, як зазначає А. Рева, взаєморозуміння досягнуто, і представники МВФ готові прислухатися до альтернативних пропозицій, що підтвердило підписання Меморандуму 2 березня 2017 р. Насамперед, за словами міністра, це стосувалося непохитності позиції української сторони про недопущення підвищення пенсійного віку, яку вдалося відстояти саме завдяки переконанню іноземних партнерів у можливостях запровадження інших механізмів, що не будуть мати такого негативного впливу на українське суспільство.

Голова місії МВФ в Україні Рон ван Роден у квітні 2017 р., вже після певного узгодження позицій з українською стороною, також наголосив на терміновості проведення пенсійної реформи: «Хоча економісти часто розходяться в думках щодо ряду проблем в Україні, всі вони одностайно доходять згоди з одного питання: пенсійна система України не відповідає викликам сучасності і фінансово нестійка». Керівник місії МВФ підкреслив, що обговорення реформування пенсійної системи в Україні відкладалося занадто довго. Тож тепер настав час, коли необхідно обговорювати рішення і досягати суспільної згоди щодо їх впровадження.

«Не існує жодних сумнівів у тому, що пенсійні реформи важкі й непопулярні. Однак також не повинно виникати ніяких сумнівів щодо того, що лише за повноцінної пенсійної реформи, за якої скоротиться приплив нових пенсіонерів і збільшиться число громадян, які сплачують внески в пенсійну систему, можливо підвищити пенсійне забезпечення. Це дозволить зменшити рівень бідності серед літніх людей та зберегти всю систему і бюджет у фінансово життєздатному стані для майбутніх поколінь», – зазначив Рон ван Роден.

Модель, яку запропонували наші реформатори МВФ, передбачає відновлення соціальної справедливості у пенсійному забезпеченні відповідно до трудового стажу і рівня заробітної плати пенсіонерів, усунення загальних диспропорцій у пенсійній системі, скасування оподаткування пенсій і створення бездефіцитного бюджету солідарної системи Пенсійного фонду до 2024 р.

Пояснюючи, чому уряд ніяк не оприлюднить проект пенсійної реформи, хоча вже рік тому було бачення реформи, обговорювалися її окремі аспекти, міністр соцполітики А. Рева наголосив: «Законопроект – це комплексний документ, об’ємний, і, як ми знаємо, “диявол криється в деталях”. Ось деталі повинні бути відпрацьовані дуже серйозно, тому що цей документ повинен зробити революцію в свідомості людей. І в такій серйозній справі, як революція, дрібниць бути не може, все повинно бути продумано, і на всі питання повинні бути дані відповіді не постфактум, а в момент, коли цей документ виноситься для обговорення».

Разом з тим А. Рева підкреслив, що пенсійна реформа потребує кардинальних і швидких змін, затягувати процес уже дуже небезпечно для стану пенсійного забезпечення. Крім того, за словами профільного міністра, пенсійна реформа повинна спричинити зміни в супутніх речах. «Вона повинна бути скоординованою у часі і просторі з діями інших відомств, тому що зміни в законодавстві тягнуть за собою зміни і в ряді інших позицій».

І хоча цілісний проект реформи поки ще не представлений, натомість суспільство на підставі численних інтерв’ю високопосадовців уже має певне уявлення про головні пріоритети та завдання пенсійної реформи в Україні. Комунікація влади і суспільства з цього приводу відбувається сьогодні на доволі високому рівні, що забезпечує широку інформаційну кампанію.

Як зазначає оглядач «Урядового кур’єра» Л. Коваль, у березні 2017 р. в Інституті Горшеніна представники влади, незалежні експерти та науковці провели перший етап публічного обговорення пенсійної реформи. Другим етапом стане проведення публічних консультацій із зацікавленими сторонами. Далі – формування Зеленої книги, до якої збиратимуть усі проблемні та гостро дискусійні моменти щодо запровадження обов’язкової накопичувальної пенсійної системи, і Білої книги – дороговказу щодо їх розв’язання. Потім відбудуться слухання у профільних комітетах Верховної Ради та парламентські слухання. Завершальним етапом стане подання законопроекту до ВР та голосування. Встигнути все це намагаються до 1 січня 2018 р.

Враховуючи озвучені орієнтири, політики, експерти та громадські діячі почали активно обговорювати реформу пенсійного забезпечення. Попри різні підходи до процесу реформування і оцінку діяльності уряду всі учасники громадського обговорення поділяють думку про необхідність проведення пенсійної реформи, оскільки затягування цього процесу ставить під велике питання вже не розмір, а навіть існування і сучасних, і майбутніх пенсій. Більшість експертів не просто аналізують підхід уряду і МВФ до реформи, але і пропонують можливі варіанти виходу з тієї складної ситуації, в якій опинилася українська пенсійна система.

Наведемо дуже показові відомості про надходження і виплати з Пенсійного фонду України за два роки, які наочно демонструють ситуацію:

2016 р. – на пенсії потрібно 257 млрд грн, із них з Державного бюджету до ПФ надійшло 145 млрд грн.

2017 р. – на пенсії потрібно 284 млрд грн, із них з Державного бюджету до ПФ надійде 141 млрд грн.

Про колосальний дефіцит Пенсійного фонду і загрозливі тенденції говорить і міністр соціальної політики А. Рева: «Зрівнялівка» у розмірах пенсійного забезпечення тих, хто чесно працював усе життя, і тих, хто не пропрацював жодного дня, призвела до демотивації людей платити внески до Пенсійного фонду, і, в результаті, до його дефіциту в розмірі понад 140 млрд грн. В Україні сьогодні найгірший показник у Європі – на 12 млн пенсіонерів припадає 12 млн працюючих громадян, які сплачують внески». Натомість міністр бачить можливість виправлення цієї ситуації завдяки залученню нових платників внесків до Пенсійного фонду, оскільки в Україні, за словами міністра, 26 млн працездатного населення і велика кількість працівників, які отримують зарплатню неофіційно і не відраховують соціальні податки.

Зараз, за словами директора європейського департаменту МВФ П. Томсена, дефіцит Пенсійного фонду України другий за розміром у світі щодо ВВП країни.

Виконавчий директор Центру соціально-економічних досліджень «CASE Україна» Д. Боярчук зазначає, що головною метою реформи є зменшення дефіциту Пенсійного фонду. На його переконання, підхід уряду і МВФ допоможе не лише збалансувати Пенсійний фонд, а й матиме стабілізуючий вплив на українську економіку загалом.

Конкретними цифрами і показниками українських реалій виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера О. Устенко доводить, що сучасна українська пенсійна система вже не життєздатна. На тлі слабкої економіки, війни, неякісного бізнес-клімату та інших чинників виник колосальний дефіцит пенсійного фонду, який перевищив 6,4 % ВВП. При цьому, за словами експерта, 11 % ВВП сплачується у вигляді єдиного соціального внеску, а в Європі – 9 % ВВП, у США – 5 % ВВП. Тобто система прийде до колапсу вже в найближчому майбутньому, резюмує О. Устенко.

Натомість не все так однозначно сприймається у колі аналітиків. Зокрема, М. Онуфрик, експерт Інституту суспільно-економічних досліджень, вважає, що фінансової прірви Пенсійного фонду немає, оскільки він збалансований, пенсії виплачуються вчасно, хоча і частково за рахунок фінансування з Державного бюджету. Але є фінансова прірва солідарного рівня, яка не може бути вирішена без запровадження обов’язкового накопичувального рівня, оскільки залежить від демографічної ситуації.

Для подолання фінансової діри Пенсійного фонду експерти пропонують різні методи. Так, експерт з питань пенсійної реформи В. Щербина вважає, що зменшити або повністю ліквідувати цю прірву можливо за умов встановлення нульової ставки єдиного соціального внеску (ЄСВ), зменшення податку на додану вартість до 10–12 %, податку на доходи фізичних осіб – 18–20 %, а податку на прибуток підприємств – на рівні 28–30 %. Він наголошує, що цим буде встановлено рівень перерозподілу праці на межі 35–36 %. Наслідком цього стане зростання економіки, нормальна взаємодія сімейних бюджетів і, головне, подолання суспільних проблем.

Інші варіанти розв’язання проблеми бачить економіст В. Мельничук. «Перший – збільшивши ставки ЄСВ, другий – зменшивши пенсії, третій – збільшивши пенсійний вік. Четвертий – вивести з Пенсійного фонду невластиві для нього видатки, наприклад, доплати до мінімальної пенсії. Ці видатки доволі великі. Оскільки вони соціальні, то йти вони повинні з бюджету, а не з Пенсійного фонду». Кардинально ж збалансувати Пенсійний фонд, вважає економіст, можливо лише завдяки впровадженню трирівневої пенсійної системи.

Таку думку поділяє більша частина експертного середовища. Насамперед, на думку оглядачів, необхідно перейти до моделі пенсійної системи, яка складається з трьох рівнів: солідарного, обов’язкового накопичувального і добровільного накопичувального. Про це ж говорить і міністр соцполітики А. Рева, але наголошуючи, що перехід цей має відбутися поступово і так, щоб принаймні 75 % пенсії мали становити надходження від солідарного рівня пенсійного забезпечення.

У зв’язку з такими пропозиціями частина експертів вважає, що необхідно говорити не про пенсійну реформу, а про докорінну зміну системи пенсійного забезпечення. Зокрема, кандидат економічних наук, економіст В. Мельничук зазначає, що у пропозиціях міністерства мова йде лише про параметричні зміни солідарної системи, приведення її до працюючого стану. Але це, на його думку, не реформа, а часткові зміни.

З такою точкою зору погоджується і експерт групи Реанімаційного пакету реформ з питань пенсійної системи Г. Третьякова: «Реформа – це зазвичай те, що змінює суспільні відносини, а економія в секторі солідарного пенсійного забезпечення – це не реформа».

Експерт Інституту суспільно-економічних досліджень М. Онуфрик підкреслює, що це лише косметичні зміни, адже вони змінюють окремі параметри, а не реформують систему. Вона констатує: «Трирівнева система пенсійного забезпечення на сьогодні вже виписана у Законі України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 2003 р., але до цього часу діє лише два рівні: солідарний та добровільний накопичувальний. 2-ий рівень – обов’язковий накопичувальний – не запроваджується серез різноманітні політичні причини».

Натомість деякі експерти вважають, що за умов, коли урядовці намагаються «запустити» роботу всіх рівнів, оголошений процес реформування виглядає скоріше саме як зміна цілої системи пенсійного забезпечення.

Перший рівень (єдиний працюючий в сучасній Україні) – солідарна система. Сьогодні до Пенсійного фонду відповідно до солідарного рівня надходять обов’язкові відрахування із зарплат у вигляді єдиного соціального внеску кожного працівника. Ці кошти практично не інвестуються, а майже одразу виплачуються пенсіонерам. Це базова, фундаментальна частина системи пенсійного забезпечення. Вона залежить від ряду параметрів, головний з яких – співвідношення пенсіонерів і працюючих. Виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера О. Устенко зазначає, що на рівень надходжень до Пенсійного фонду та виплат з нього за солідарною системою впливають і демографічні показники. За його словами, у нас об’єктивно збільшується середня тривалість життя, але пенсійна система не змінювалася десятиліттями. Крім того, спад економічного виробництва, війна, тінізація економіки, міграційні потоки, повільні реформи, на думку експерта у сфері економіки, спричинили наявні проблеми пенсійного забезпечення. «Тому у нас 10 працівників утримують 13 пенсіонерів. А 10 на 10 – це гранично допустима межа», – констатує О. Устенко.

З цим погоджуються і міжнародні експерти. «В Україні дуже велика кількість пенсіонерів по відношенню до кількості людей, що платять внески в пенсійний фонд, це співвідношення 1 до 1», – підкреслив директор європейського департаменту МВФ П. Томсен.

Як зазначив голова місії МВФ в Україні Рон ван Роден, хоча українські пенсії загалом невеликі, утім, з огляду на значну кількість пенсіонерів внески соціального страхування покривають лише половину коштів, необхідних для виплати пенсій. «Ця недостатність ресурсів говорить також про чималий розмір тіньової економіки в Україні. Дуже висока частка працівників, за яких не сплачуються жодні внески соціального страхування або такі внески сплачуються лише на основі мінімальної зарплати, навіть якщо працівники отримують більше», – наголосив європейський фінансист.

Тому, враховуючи все вищезазначене, солідарна система, яка сьогодні фактично і є пенсійною системою України, не може ефективно виконувати свої функції.

Другий рівень – обов’язковий накопичувальний. На вже згадуваному заході в Інституті Горшеніна широко обговорювалося запровадження цього рівня системи пенсійного забезпечення. Як було зазначено на круглому столі, пропозиції влади передбачають два основних моменти: 1) встановлення обсягу обов’язкових внесків у розмірі 2 % у 2018 р. із щорічним збільшенням на 1 % до досягнення 7 % заробітної плати працівника; 2) залучення до участі у системі громадян, що працюють, вік яких не перевищує 35 років. Старші українці теж мають право долучитися до системи, але за власним бажанням.

Ця складова пенсійного забезпечення, на відміну від першого солідарного рівня, персоніфікована. Як зазначає оглядач видання Depo.ua О. Шевнін, це вже персональні гроші: на людину відкривається рахунок, з якого вона може зняти накопичені кошти після досягнення певного віку – або всю суму одразу, або частинами у вигляді щомісячних виплат. Він підкреслює, що накопичувальний фонд, як і пенсійний, є державним. За певний проміжок часу людина може покласти на свій рахунок суму коштів, які, за законами економіки, мають не просто зберігатися, а працювати, щоб примножуватися, а не знецінюватися. Але тут виникає велика проблема недовіри українського населення до гарантій держави щодо збереження їхніх пенсійних накопичень.

Перестороги з цього приводу висловлюють й інші експерти. Зокрема, заступник голови Стратегічної групи радників з підтримки реформ в Україні П. Кухта говорить про передчасність запровадження другого, накопичувального рівня пенсійної системи. Він переконаний, що запровадити якісну накопичувальну систему за теперішнього стану розвитку української фінансової системи неможливо. Враховуючи нестабільність вітчизняних банків, вкрай важко гарантувати безпеку пенсійних внесків, а необхідність додаткових зборів, які відраховуватимуться окремо на накопичувальні рахунки, навряд чи знайде підтримку у населення, наголошує експерт. До того ж частина країн Східної Європи, які вже намагалися піти цим шляхом, за словами П. Кухти, мають переважно негативний досвід, і це зайвий раз доводить необхідність особливо ретельної та ґрунтовної підготовки такого кроку.

Третій рівень – добровільний накопичувальний. Це так само, як і друга складова пенсійного забезпечення, персоніфікована частина. Працівник самостійно обирає спеціальні заклади і добровільно вносить до цих фондів страхові внески. Такі фонди – це недержавні установи, які мають інвестувати пенсійні страхові внески задля їх збільшення за період відрахування.

У недержавних пенсійних фондах існують одразу і плюси, і мінуси. Перевага – можливі більш високі ставки відсотків для майбутніх пенсіонерів, натомість недоліком є інвестування на власний «страх і ризик», оскільки у випадку банкрутства такого фонду держава не несе ніякої відповідальності перед вкладниками. Тож багато залежить як від знань і вдачі самого працівника, так і від порядності та чесності засновників таких фондів.

На створенні концепції використання внесків до накопичувальних фондів як інвестиційного капіталу наголосила і народний депутат від «Батьківщини» О. Кужель: «Пенсійні гроші – це дуже вигідний венчурний капітал. І пенсіонери на Заході живуть не на пенсійні виплати, а на відсотки, які отримали їхні гроші у вигляді венчурного капіталу».

Експерт із пенсійних питань В. Колбун акцентує увагу на тому, що перші добровільні пенсійні внески до приватних банків з’явилися в Україні після 2007 р., коли українцям запропонували участь в обов’язковій накопичувальній пенсійній системі. Але з різних причин обов’язковою вона так і не стала, натомість завбачливі громадяни стикнулися з іншою проблемою. Згідно з вітчизняним законодавством, у приватних фінансових установах ці кошти оподатковуються до 18 % на місяць, а відтак залишили свої гроші далеко не всі, бо це економічно невигідно.

На проблемах фінансового ринку, який не розвивається за відсутності структурних реформ наголошує і виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера О. Устенко. «Якщо ринок стоїть – нерозумно очікувати, що з’являться надійні пенсійні фонди. Саме тому пенсійна реформа – комплексна задача», – констатує експерт.

Лідер Аграрної партії України В. Скоцик зазначає, що перехід на нову триступеневу систему пенсійного забезпечення в повному обсязі неможливий ще й тому, що в Україні відсутні інститути, яким люди готові були б довірити ті кошти, з яких повинна формуватися добровільна «пенсійно-страхова» частина.

Сьогодні в Україні недержавні пенсійні фонди створені, їх не так багато, але причинами цього є не стільки відсутність підприємницької приватної ініціативи, скільки практично дуже низький попит на такі фінансові послуги серед населення. І це не дивно, оскільки добровільно сплачувати додаткові пенсійні внески фінансово може дозволити собі зовсім невелика частина українців – приблизно мільйон громадян.

Зрозуміле пояснення того, чому в Україні не працюють 2-й та 3-й рівні системи пенсійного забезпечення, навів експерт Реанімаційному пакета реформ з питань пенсійного забезпечення В. Щербина. Причинами він вбачає відсутність поточного джерела фінансування цих потреб у сімейному бюджеті українських родин. За його словами, цього джерела сьогодні не існує навіть для 1-го рівня. Нині у населення більше зобов’язань перед державою, ніж становить розмір їх пенсії або зарплати, наголошує експерт.

Разом з тим, коментуючи урядові новації, експерти вже прогнозують, які категорії населення будуть задоволені змінами пенсійного забезпеченя, а які – ні. Так, виконавчий директор Центру економічної стратегії Г. Вишлінський вважає, що завдяки реформі можуть поліпшитися умови життя найстаршої категорії отримувачів пенсій. А старша наукова співробітниця Інституту демографії та соціальних досліджень Л. Ткаченко зазначила, що пенсійна реформа відіграється на поколінні 90-х років. «Покоління, народжене у 1990–2000 рр., найменш численні, і поки вони формуватимуть робочу силу, навантаження на пенсійну систему буде “зашкалювати”. Якщо не підвищувати їм пенсійний вік, доведеться підвищувати податки і ставки ЄСВ», – пояснила експерт.

Для пошуку шляхів виходу з кризи в експертному колі широко обговорюється і світовий досвід функціонування пенсійних систем, оскільки Україна не єдина країна, що опинилася у скрутному становищі з питань пенсійного забезпечення.

Зокрема, останнім часом про необхідність реформування пенсійної системи заговорили в доволі стабільному і благополучному Китаї. За даними Організації економічного розвитку та співробітництва вже зараз на покриття дефіциту пенсійної системи КНР змушена витрачати 40 % доходів бюджету. І це при тому, що пенсії в країні отримують загалом лише 55 % людей похилого віку, а раніше цей показник взагалі становив 30 %.

Сьогодні в Китаї наявність пенсійних виплат залежить від статі, віку, місця проживання (місто чи село) працівника, форми власності підприємства, де працював робітник (державне чи приватне) та галузі виробництва. Пенсійний вік для чоловіків становить 60 років і для жінок – 50–55 років залежно від сфери діяльності. Єдиної мінімальної пенсії в КНР немає. Співробітники державних підприємств і установ відраховують до пенсійного фонду 11 % від заробітку, у приватних компаній – 12 % (працівник – 8 % + 3 % відраховує роботодавець). Обов’язковий страховий стаж, протягом якого працівник сплачує внески, становить не менше 15 років.

Мешканцям сільської місцевості в похилому віці раніше надавали додаткову земельну ділянку, а у фінансовому плані вони змушені були розраховувати винятково на допомогу дітей. Сьогодні і в селі почали виплачувати пенсію. Найменшу пенсію в КНР отримують жителі сільської місцевості – вона становить 55–100 юанів (приблизно 9–17 дол. США), середня пенсія мешканців міста – 200–250 дол. США.

Причинами кризи традиційної системи, коли долею батьків у похилому віці опікувалися виключно діти, стали демографічні чинники. Головним з них є політика Китаю, який протягом останніх десятиліть жорстко контролював демографічну ситуацію, встановивши правило «Одна родина – одна дитина». І сьогодні наслідки цією політики призвели до неможливості дорослих працюючих дітей матеріально утримувати і власну родину, і літніх батьків. Крім того, як і в усьому світі, зростає тривалість життя і відбувається процес старіння населення. Тож китайська держава змушена проводити реформу пенсійного забезпечення.

Громадяни Франції починають отримувати пенсію після 60–62 років, середній її розмір у країні становить 1000 євро. Для отримання базової пенсії необхідно здійснювати щомісячні внески на рахунок пенсійного фонду в розмірі 16,35 % від доходу. У державі працюють і страхові фонди і каси, на рахунки яких бажаючі отримувати надбавку до пенсії перераховують фіксовану суму щомісяця, яка трансформується у спеціальні бонусні бали. Право на отримання пенсії у Франції мають усі громадяни країни, які досягли пенсійного віку, але для її збільшення необхідно мати стаж понад 40 років. Якщо ж стажу не вистачає, французи отримують пенсію солідарності. У більшості французів пенсія розраховується виходячи з виплат до пенсійного фонду та балів, набраних за рахунок додаткових відрахувань у спеціальні страхові каси.

Пенсійне забезпечення громадян Великобританії складається з двох можливих видів пенсії: державна та недержавна (страхова). Пенсійний вік – 60–65 років, середній розмір пенсії – 1590 фунтів. Для оформлення державної пенсії необхідно перераховувати фіксовану суму щомісяця до Пенсійного фонду не менше 10 років. Встановлено максимальний розмір такої пенсії – близько 156 фунтів на тиждень. Для отримання недержавної пенсії необхідно самостійно накопичувати гроші на власному пенсійному рахунку.

Класична трирівнева пенсійна система працює у США. Середня пенсія американців перебуває в межах 1200–1500 дол., що становить 50 % від середньої заробітної плати; пенсійний вік – 67 років. Базовою є соціальна пенсія – 15 % від зарплати, яка формується на основі регулярних відрахувань із зарплати протягом останніх 10 років. Завдяки цим коштам держава виплачує громадянам допомогу по безробіттю та мінімальні пенсії. Працівники із своїх доходів відправляють до Пенсійного фонду 7,5 % і 7,5 % доплачує роботодавець. Працівники недержавного сектору економіки (бізнесмени, адвокати) платять усі 15 % самостійно. Також функціонує обов’язкова накопичувальна система. У середньому у світі в накопичувальній системі беруть участь близько 40 % населення, а в США цей показник становить майже 80 %. Цікаво, що корпоративні обов’язкові відрахування у США компанії здійснюють лише після того, як робітник пропрацював у ній п’ять-шість років. Добровільний накопичувальний рівень дає змогу відкладати певний відсоток від доходу на пенсійний рахунок без податків.

Трирівнева пенсійна система діє і в прибалтійських державах. Найбільшу пенсію тут отримують пенсіонери Латвії – еквівалент 335 дол. США, в Естонії і Литві відповідно – 255 і 245.

На думку фінансиста С. Васькова, найбільш прогресивною пенсійною системою вважається чилійська. За цією системою кожен працівник має особистий пенсійний рахунок, на який перераховується 10 % від зарплати. Крім того, дозволяється переводити на пенсійний рахунок додаткові кошти, які звільняються від податків.

Виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень «Пента» О. Леонов зазначив, що сусідні країни відмовилися від солідарної системи або ж користуються нею разом з альтернативними пенсійними фондами. Він звертає увагу на сильний альтернативний пенсійний фонд, який працює в Польщі. Експерт зазначив, що у цього фонду є можливість вкладати кошти в закордонні біржі, що дає можливість убезпечити заощадження польських вкладників від інфляції. Пенсіонери можуть або забрати всю суму відразу або знімати частину щомісяця. З точки зору О. Леонова, такий механізм дає змогу знайти внутрішні інвестиційні резерви на розвиток економіки, а не брати зовнішні кредити. Таким чином, підкреслює експерт, самі громадяни вкладають в економіку, а потім отримують назад з відсотками.

Отже, використання кращих прикладів інших держав для подолання пенсійної кризи в Україні дасть змогу врахувати можливі недоліки та запобігти соціальним конфліктам під час запровадження пенсійної реформи. Утім, на сьогодні всі учасники експертного кола розуміють, що до офіційного подання законопроекту у парламент і його прийняття Верховною Радою України, можливі будь-які зміни і переформатування як концепції змін, так і реальних кроків щодо запровадження пенсійної реформи. Тож обговорення конкретних елементів урядової програми реформування системи пенсійного забезпечення поки що є передчасним.

Натомість уже сьогодні, демонструючи впевненість у необхідності запровадження пенсійної реформи як єдиної можливості покращення системи пенсійного забезпечення громадян України і сьогодні, і в майбутньому, міністр соціальної політики А. Рева заявив: «Немає варіантів, немає компромісів. Підготовлено законопроект, де все розраховано, все взаємопов’язано, і якщо міняти в ньому одне, то посиплеться інше. Це повинно бути політичним рішенням… Я слухаю претензії рік, але я розумію одне – або ми лікуємося, або вмираємо. Це буде ключовим моментом для уряду, незалежно від того, скільки він ще пропрацює». Більшість експертів і оглядачів, хоча й не без зауважень, але підтримують цей меседж міністра. Тож якою буде система українських пенсій, має стати точно відомо до кінця травня. Дочекаємося, і в наступному матеріалі проаналізуємо конкретні положення пенсійної реформи уряду В. Гройсмана (Статтю підготовлено з використанням інформації таких джерел: https://ukurier.gov.ua/uk/articles/chi-stane-pensiya-sinonimom-zamozhnosti/; https://www.ukrinform.ua/rubric-abroad/2188745-a-ak-z-pensiami-v-pivtoramilardnomu-kitai.html; http://p.dw.com/p/2ba1c; https://economics.unian.net/finance/1888511-mvf-povyishenie-pensionnogo-vozrasta-yavlyaetsya-kriticheski-vajnyim-dlya-prodoljeniya-sotrudnichestva-s-ukrainoy.html; https://economics.unian.ua/finance/1860549-forsovana-pensiyna-reforma-lishe-zashkodit-ukrajini-ekspert.html; https://ua.112.ua/; https://news24.if.ua/; http://www.epravda.com.ua/publications/2017/04/18/623950/; https://daily.rbc.ua/ukr/show/andrey-reva-davayte-zabudem-slovo-mvf-obvalitsya-1494430956.html; http://www.depo.ua/ukr/money; http://ba.org.ua/; https://znaj.ua/news/; https://24tv.ua/; https://ukr.media/politics/294310/; https://galfinance.info; http://hyser.com.ua/economics).

 

Проект пенсійної реформи уряду Володимира Гройсмана: головні новації та зміни

 

Українцям нарешті представили проект пенсійної реформи. Цей документ поки не має офіційного статусу законопроекту, оскільки урядовці затвердили його лише на своєму засіданні. Після засідання Кабінету Міністрів проект запропонованих змін передано на подальший розгляд у Національну раду реформ. Наступним кроком стане направлення проекту до парламенту для обговорення та ухвалення, як того вимагає План дій уряду та обов’язки України, що закріплено в програмі співпраці з міжнародними партнерами.

Під час презентації проекту реформування сфери пенсійного забезпечення в Україні 17 травня 2017 р. Прем’єр-міністр В. Гройсман, коментуючи роботу команди реформаторів, заявив: «Вважаємо, що ми знайшли той формат, який може дозволити нам вирішити низку проблем у сфері пенсійної системи і рухатися далі, продовжувати реформу пенсійної системи. Я би дуже хотів, щоби ця реформа почала впроваджуватися. Для цього нам потрібна підтримка українського парламенту та експертного середовища».

Свою загальну підтримку діям урядовців висловили і експерти. Зокрема, виконавчий директор Центру економічної стратегії Г. Вишлінський наголосив: «На мій погляд, з тих економічних реформ, що я бачив в Україні, це одне з найкрасивіших, нетривіальних рішень, особливо, що стосується підходу до підвищення справедливості через підвищення вимог до стажу».

На засіданні уряду Прем’єр-міністр В. Гройсман зазначив, що для презентації ініціатив реформаторів про зміни в пенсійній системі створено спеціальний сайт Pensii2017.info. Інформаційна складова ресурсу побудована за зрозумілим принципом, розібратися в якому доволі просто. На головній сторінці сайту розміщено звернення глави уряду щодо пенсійної реформи і загальна презентація, яка пояснює суть ініціатив, запропонованих для зміни системи пенсійного забезпечення. Крім того, на окремих сторінках інформаційного ресурсу з цифрами та конкретними прикладами представлено головні структурні напрями пенсійної реформи, відповіді на найбільш поширені запитання з означеної тематики.

Важливим позитивним моментом представленого інформаційного ресурсу є передбачена можливість зворотної комунікації з представниками влади за допомогою короткого телефону гарячої лінії 1545 або через подання електронного звернення, яке одразу із сайту переводить відвідувача на державний урядовий контактний центр у Національній системі опрацювання звернень до органів виконавчої влади. На головній сторінці розміщено також два короткі відеозвернення Прем’єр-міністра України В. Гройсмана і міністра соціальної політики України А. Реви до громадян нашої держави щодо пенсійної реформи. Таким чином, комунікативна складова роз’яснювальної і підготовчої роботи для запровадження змін у системі пенсійного забезпечення дає змогу стверджувати, що за потреби і наявності бажання кожний громадянин має можливість самостійно ознайомитися з основними принципами і методикою проведення пенсійної реформи в Україні.

Про кричущу необхідність швидкої зміни системи пенсійного забезпечення українських громадян урядова презентація говорить конкретними цифрами українських реалій: «З 12 млн пенсіонерів 8 млн отримує тільки мінімальну пенсію 1312 грн (з травня 2017 р.), яка становить лише близько 50 % вартості «споживчого кошику» фактичного прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Середній розмір пенсії по Україні становить 1828 грн (станом на 01.04.17 р.) і це означає, що більшість пенсіонерів живуть за межею бідності».

Оголошена урядом мета пенсійної реформи – забезпечення бездефіцитності Пенсійного фонду у середньостроковій перспективі, що відбудеться через встановлення вимог до тривалості страхового стажу та мінімального розміру страхового внеску.

Запропоновані урядом ініціативи за суттю змін та новацій можна згрупувати за декількома напрямами.

1. Пенсійний вік і правила призначення пенсії

Сучасна українська система солідарного пенсійного забезпечення через коло різних причин опинилася перед рядом проблем, серед яких найважливішими є: критичне співвідношення пенсіонерів і працюючих (12 і 12,8 млн відповідно); відсутність достатніх ресурсів для забезпечення гідного рівня пенсій і нівельованість залежності розміру пенсії від сплачених внесків.

Відтак оголошена урядом реформа чинної солідарної системи пенсійного забезпечення має стимулювати працююче населення до сплати єдиного внеску із легальної заробітної плати та визначити внутрішні джерела для того, аби солідарна система була самодостатньою.

За пропозиціями Кабінету Міністрів зберігається право виходу на пенсію у 60 років, але за умов наявності страхового стажу у 25 років.

З метою стимулювання продовження роботи після досягнення пенсійного віку у 60 років пропонується залишити чинну систему доплати (бонусу) за більш пізній вихід на пенсію – 0,5 % від нарахованої пенсії за кожен додатковий місяць страхового стажу (або 6 % за рік). У випадку ж виходу на пенсію з відстрочкою понад п’ять років такий бонус становитиме 0,75 % від нарахованої пенсії за кожен місяць страхового стажу після досягнення 60-річного віку (або 9 % за рік).

У 63 роки пенсія за віком, як для чоловіків, так і для жінок, за пропозиціями уряду призначатиметься у разі наявності страхового стажу тривалістю від 15 до 25 років.

З 1 січня 2019 р., особам, у яких страховий стаж становитиме 15 років, пенсія за віком призначатиметься лише в 65 років.

Як зазначається в урядовому проекті пенсійної реформи, для громадян, які після досягнення 65 років не мають страхового стажу в 15 років, пропонується встановити право на призначення державної соціальної допомоги відповідно до сукупного доходу родини.

http://pensii2017.info/show/pravyla-pryznachennia-pensii

2. Компенсація страхового стажу

Для виходу на пенсію реформою встановлено певну кількість обов’язкового страхового стажу. Починаючи з 1 січня 2018 р., кожні 12 місяців вимога до розміру страхового стажу буде збільшуватись на один рік. Таким чином у 2028 р. для виходу на пенсію за віком необхідно буде мати 35 років страхового стажу.

За ініціативами уряду у пенсійній реформі запроваджується новий механізм можливостей компенсації відсутнього страхового стажу. За браком необхідного страхового стажу реформою передбачена можливість громадянина самостійно обрати один з двох варіантів вирішення проблеми – допрацювати необхідну кількість років або сплатити внески за відсутні роки, тобто, придбати необхідну тривалість страхового стажу, але не більше ніж за п’ять років. Розрахунок суми, яку необхідно сплатити за рік, пропонується встановити за такою формулою: Страховий внесок з мінімальної зарплати * 12 місяців = 1 рік стажу.

Відповідно до цих розрахунків, максимальна сума, яку може витратити громадянин, для компенсації п’ять років страхового стажу становить 42 240 грн, за один рік – 8448 грн, оскільки сума внеску за місяць – 704 грн.

При цьому вартість компенсації уряд пропонує встановити з регресивною залежністю: 1 рік – коефіцієнт вартості компенсації 2; відповідно 2 роки – 1,8; 3 роки – 1,6; 4 роки – 1,4; 5 років – 1,2.

Як зазначають ініціатори реформи, щороку сума, яку потрібно буде сплатити за кожний рік страхового стажу, буде збільшуватись відповідно до зростання мінімальної заробітної плати, тож громадянам є сенс компенсувати страховий стаж якомога раніше.

Відтак, вважають урядовці, така система поновить справедливий принцип сплати внесків для формування пенсійного забезпечення населення.

3. Осучаснення пенсій

Осучаснення пенсій – це їх перерахунок відповідно до зростання середньої заробітної плати, з якої сплачуються внески (спеціального показника, що використовується при обчисленні пенсій).

Оскільки перерахунок пенсій останній раз відбувався у травні 2012 р., тоді як мінімальна зарплата за цей період підвищувалась дев’ять разів, уряд пропонує з 1 жовтня 2017 р. перерахувати раніше призначені пенсії із використанням показника середньої заробітної плати на рівні 3 764,40 грн (показник для обчислення призначуваних пенсій у 2017 р. – середній розмір зарплати за 2014–2016 рр.). Залежно від року призначення цей показник становив від 1 197,91 грн до 3 764,40 грн. Таким чином уряд планує майже у три рази підвищити показник розрахунку пенсії.

Уряд пропонує при перерахунку пенсій застосовувати відсоток вартості одного року страхового стажу 1,0. І хоча цей показник менше, ніж встановлений у 2008 р. на законодавчому рівні показник у 1,35 %, утім ця норма на практиці не застосовувалася  повному обсязі, тож, як вважають ініціатори реформи, що це «жодним чином не погіршує, а навпаки, у більшості випадків покращує умови перегляду пенсій для тих, хто зараз перебуває на заслуженому відпочинку».

Але тут важливо, чи не буде ця норма проекту пенсійної реформи розцінена як така, що звужує зміст та обсяг існуючих прав людини (що заборонено ст. 22 Конституції України) і погіршує умови її життя. Якщо де-юре це так, то відсутність її виконання де-факто не знімає питання про неконституційність.

Для утримання пенсій на сучасному рівні відповідно до змін у майбутньому, Кабінет Міністрів ініціює створити новий механізм індексації пенсії. На законодавчому рівні пропонується для запобігання негативним наслідкам інфляції щорічно індексувати пенсію з урахуванням можливостей солідарної системи, але не менш ніж 50 % росту середньомісячних зарплат за три роки та на 50 % індексу споживчих цін.

Таким чином, осучаснення пенсії має ліквідувати дискримінацію пенсіонерів за роком виходу на пенсію і відновити соціальну справедливість.

4. Скасування особливих умов виходу на пенсію

Водночас з відновленням соціальної справедливості в проекті змін пенсійного забезпечення передбачаються заходи по скасуванню особливих умов виходу на пенсію для всіх категорій населення, окрім військовослужбовців.

Свого часу спеціальні умови виходу на пенсію для окремих категорій працівників запроваджувалися як своєрідна компенсація за невеликі зарплати, але ситуація в системі оплати праці істотно змінилася, тож необхідно внести відповідні корективи і в систему пенсійного забезпечення.

За ініційованими урядом змінами у системі пенсійного забезпечення пропонується з 1 січня 2018 р. скасовувати право на призначення пенсій за вислугу років для працівників освіти, охорони здоров’я, соціального захисту та інших категорій працівників, які мали таку пільгу. Як зазначив голова уряду, раніше за умов низької зарплати робітникам цих категорій було фінансово вигідніше виходити на пенсію, тож після цьогорічного підняття зарплати уряд продовжить зростання заробітної плати. Таким чином, урядовці вважають, що такі кроки мають зняти соціальне напруження з цього приводу.

Загальний принцип до призначення пенсії, коли враховується не професія, а лише рівень заробітної плати і страховий стаж, уряд пропонує поширити і на суддів, державних службовців та інших пільгових категорій працівників.

Ще одним аспектом пропозицій щодо скасування особливих умов виходу на пенсію є намагання уряду зробити перший крок у запровадженні другого рівня пенсійного забезпечення в Україні. У зв’язку з цим пропонується замінити механізм відшкодування пенсій за віком на пільгових умовах на сплату роботодавцем підвищеної ставки єдиного соціального внеску (ЄСВ) за працівників, зайнятих на роботах, передбачених списками № 1 та № 2.

За осіб, які виконують роботи зі шкідливими та небезпечними умовами праці (список № 1) – доплата ЄСВ становитиме 15 %, а загалом підприємство сплачуватиме ЄСВ за своїх працівників за ставкою 37 %. Для інших категорій працівників, що мають право на достроковий вихід на пенсію через шкідливі умови праці (список № 2), доплата ЄСВ становитиме 7 %, а загальна ставка ЄСВ – 29 %.

На думку розробників реформи, такий механізм стимулюватиме роботодавців покращувати умови праці для своїх працівників, вкладати гроші у виробництво задля зменшення ЄСВ і запобігатиме подальшому накопиченню боргів підприємств перед Пенсійним фондом.

Крім того, з метою зняття надмірного навантаження на працюючих для виплати майбутніх дострокових пенсій з 1 січня 2019 р. додаткові внески ЄСВ за працівників, молодших за 35 років, будуть накопичуватися на їх індивідуальних пенсійних рахунках. Для роботи з ними буде створено Накопичувальний пенсійний фонд, завдяки чому, на думку реформаторів, буде підвищено соціальну захищеність і пенсійні гарантії цієї категорії працівників.

Натомість усі новації будуть стосуватися лише на тих пенсіонерів, які виходитимуть на пенсію після набрання чинності відповідного закону. Спеціальні пенсії, які вже призначені, будуть виплачуватися і надалі.

5. Зміни у системі виплат Пенсійного фонду

За даними уряду на сьогодні з Пенсійного фонду видатки розподіляються таким чином: 75 % – власне на сплату страхових пенсій і 25 % – інші види пенсій і соціальних доплат.

З метою звільнення солідарної пенсійної системи від страхових виплат, які не забезпечені надходженнями страхових внесків, і таким чином зменшення навантаження на Пенсійний фонд, уряд пропонує перенести окремі категорії виплат з Пенсійного фонду до інших джерел, зокрема, до державного бюджету.

До таких виплат реформою передбачається віднести: видатки на виплату цільової грошової допомоги на прожиття інвалідам війни та учасникам бойових дій; відшкодування єдиного внеску за працюючих інвалідів на підприємствах УТОГ, УТОС; видатки на фінансування пільгових пенсій у зв’язку із заміною механізму фінансування пільгових пенсій; пенсії за вислугу років (для тих, хто вже перебуває на пенсії); відшкодування доплат до прожиткового мінімуму.

Як наголошується у презентації пенсійної реформи Кабінету Міністрів, такий перерозподіл виплат допоможе виконати поставлене завдання – до 2024 р. зробити Пенсійний фонд бездефіцитним.

6. Підвищення соціальних стандартів

Заплановане Державним бюджетом на 2017 р. друге підвищення соціальних стандартів на 5 % уряд пропонує провести не з 1 грудня, а з 1 жовтня. З тієї ж дати заплановано скасувати 15 % зниження пенсій працюючим пенсіонерам. Як вважають в уряді, реформа з 1 жовтня дозволить підвищити пенсії 2/3 українських пенсіонерів: 9 млн з 12 млн громадян.

Таким чином, представлений урядом В. Гройсмана проект реформи пенсійної системи є комплексним системним документом, реалізація якого приведе до істотних змін у солідарному рівні системи пенсійного забезпечення і частково запустить механізм накопичувальних страхових пенсій.

Загалом презентований проект пенсійної реформи позитивно оцінили представники експертного середовища. Із розумінням було зустріто і новину про скасування пільгових пенсій, оскільки у зв’язку з демографічними проблемами поточних внесків до Пенсійного фонду вже не вистачає.

Дехто з експертів навіть заявив, що від уряду чекали ще більше новацій. Зокрема, майже всі аналітики звернули увагу, на те, що порівняно з попередньо анонсованими складовими реформи з 2018 на 2019 р. перенесено введення накопичувальних рахунків для всіх працюючих робітників не старше 35 років. Так, колишній заступник голови Пенсійного фонду В. Колбун зазначив, що поки уряд виконує обіцянки – осучаснити пенсії з жовтня і не підвищувати пенсійний вік. Але, він сподівається, що при подачі законопроекту про пенсійну реформу до Верховної Ради депутати внесуть поправки про введення особистих накопичувальних пенсійних рахунків з 1 січня 2018 р.

А керівник соціальних програм Інституту «Соціально-економічних досліджень» М. Онуфрик вважає, що реалізація цієї частини проекту пенсійної реформи відкладена на 2019 р. через необхідність створення Державного накопичувального фонду, через який система має працювати.

Презентований урядом проект пенсійної реформи, скоріше за все, відповідає і вимогам міжнародних партнерів, оскільки його представлення відбулося вже після того, як 16 травня до Києва приїхала чергова місія МВФ, з представниками якої активно співпрацює український уряд.

Під час представлення пенсійної реформи у Верховній Раді 19 травня голова уряду закликав народних депутатів до кінця нинішньої сесії ухвалити необхідні рішення і наголосив, що його команда готова до конструктивної співпраці з депутатами різних фракцій, якщо це буде на користь реформі. Натомість представники окремих політичних сил уже заявили про те, що вважають такий проект пенсійної реформи несправедливим. Тож на сьогодні, на думку аналітиків і експертів, важливим є не лише підготовка вкрай важливого проекту пенсійної реформи, але і наявність політичної волі для здійснення непопулярних кроків на шляху реформування. Презентуючи документ, прем’єр-міністр України В. Гройсман заявив: «Після ухвалення цього закону я беру на себе повну відповідальність за запровадження цього закону і за позитивний результат для українських пенсіонерів. Готовий нести за це абсолютно повністю свою персональну політичну відповідальність». Такі заяви в українському політичному істеблішменті поки ще вкрай рідкі, що додатково підкреслює впевненість реформаторів у своїх діях і збалансованості представленої ними реформи (Статтю підготовлено з використанням інформації таких джерел: http://pensii2017.info/; http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=249989569&cat_id=244274130; http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=249988006&cat_id=244274160; http://www.segodnya.ua/economics/).

 

Українські ЗМІ про пенсійну реформу

 

http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=249907402&cat_id=246711250

https://ukr.media/ukrain/291310/

https://ukr.media/ukrain/291310/

http://pensia.ua/ua/gazeta/articles/item/2366-kabmin-vziavsia-za-zbilshennia-pensii

https://www.slovoidilo.ua/2017/04/21/infografika/suspilstvo/dozhyty-pensiyi-rozmir-vyplat-tryvalist-zhyttya-pensioneriv-ukrayini-ta-sviti

 

https://www.slovoidilo.ua/2017/04/21/infografika/suspilstvo/dozhyty-pensiyi-rozmir-vyplat-tryvalist-zhyttya-pensioneriv-ukrayini-ta-sviti

 

http://www.segodnya.ua/economics/enews/vse-chto-ukraincam-nuzhno-znat-o-gryadushchey-pensionnoy-reforme-chto-i-kak-izmenitsya--796362.html