Чи стане Єдиний державний реєстр військовослужбців дієвим?О. Кривецький, голов. ред. НЮБ НБУВ

Чи стане Єдиний державний реєстр військовослужбців дієвим?

 

В Україні набрав чинності Закон «Про створення Єдиного державного реєстру військовослужбців» – автоматизованої інформаційно-комунікаційної системи, призначеної для збору, зберігання, обробки та використання даних про військовозобов’язаних (призовників), а також ї для забезпечення військового обліку громадян України у віці від 18 до 60 років.

Розмови щодо створення автоматизованої електронної бази даних військовозобов’язаних українців точаться вже не перший рік. Особливу актуальність вони набули під час часткових мобілізацій, зокрема на тій їх стадії, коли виконання мобілізаційного плану опинялося під загрозою зриву з різних причин. То військовозобов’язані ховалися від призову, і військкомати не могли їх знайти, то призовники «вирішували» питання за допомогою хабара і деякі, не чисті на руку, воєнкоми переставали їх «бачити», а то мали місце інші об’єктивні і суб’єктивні чинники... Введення єдиного реєстру військовозобов’язаних, у вигляді єдиної електронної бази даних, і покликано розв’язати всі ці проблеми, запобігти або принаймні максимально ускладнити саботаж призову і ухилення призовників від обов’язків щодо захисту держави.

Закон про створення держреєстру військовозобов’язаних регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян, які перебувають у запасі, для комплектування Збройних сил України й інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони країни. Реєстр вестимуть в електронній формі з єдиною централізованою базою даних, що містить персональні та службові дані всіх військовозобов’язаних. Для його ведення застосовуватимуться системні класифікатори, які розроблено розпорядником реєстру Генеральним штабом України. Власником реєстру буде Міністерство оборони України, яке затверджуватиме порядок ведення реєстру, а Генштаб як розпорядник, оброблятиме інформацію про військовозобов’язаних від імені власника реєстру. Голова Міністерства оборони України С. Полторак повідомив, що це питання погоджено в штаб-квартирі НАТО у Брюсселі в рамках подальших кроків з реформування Збройних сил України.

Головні принципи реєстру:

– обов’язковість держреєстрації – відомості про військовозобов’язаних і призовників підлягають внесенню в Єдиний реєстр, незалежно від місця їхнього проживання або перебування;

– повнота інформації – держава гарантує повноту відомостей про військовозобов’язаних і призовників, їх коректність, а також ведення бази даних в єдиному форматі;

– одноразовість внесення відомостей – військовозобов’язаного (призовника) може бути включено в Єдиний державний реєстр лише один раз;

– оновлення відомостей – база даних Реєстру оновлюється періодично, або на вимогу МОУ: внесення або знищення записів і уточнення даних (у разі їх зміни) здійснюється в терміни, встановлені Законом;

– захищеність інформації – держава гарантує захист бази даних від несанкціонованого доступу, незаконного використання відомостей і порушення цілісності Реєстру, його апаратного і програмного забезпечення.

Відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр військовозобов’язаних», до електронної бази даних вноситься інформація, яку отримано військовими комісаріатами з органів виконавчої влади (Прикордонслужба, Державна фіскальна служба, Центр надання адміністративних послуг). Таким чином, у реєстрі призовників і військовозобов’язаних можуть міститися відомості про перетин кордону, прописку і виписку, а також дані з фіскальної і міграційної служб. Додатково в електронному державному реєстрі можуть зберігатися відомості про місце перебування призовників і військовозобов’язаних (якщо відомо), ПІБ і дати народження батьків, відомості про освіту і присвоєння військово-облікової спеціальності. Залежно від ситуації, допускається внесення і іншої інформації РВК. Наприклад: про проходження термінової служби або ухилення від призову, порушення порядку військового обліку і неотримання повісток (непроживання за адресою прописки), зарахування в оперативний резерв першої черги і проходження резервістом військової служби.

У Законі також прописано повноваження Генштабу в цій сфері. Для формування бази даних реєстру Центральна виборча комісія единоразово подає власникові реєстру (Міністерству оборони України) персональні дані всіх громадян у віці від 18 до 60 років. Органами адміністрування реєстру стануть обласні військові комісаріати і оперативні командування. Вести реєстр у районах і містах будуть районні і міські військові комісаріати. У реєстр вноситимуть персональні і службові дані військовозобов’язаних (призовників), і, згідно з законом, їх згоди на обробку таких даних не потрібно. Зокрема, реєстр міститиме такі дані: прізвище, ім’я та по батькові (ПІБ); дату і місце народження; стать; місце проживання і перебування; ПІБ і дата народження батьків; реквізити паспорта; відомості про визнання особи недієздатною; відомості про зайнятість; реєстраційний номер облікової картки платника податків; оцифроване зображення обличчя людини; відомості про дату виїзду за межі України і дату повернення на її територію; відомості про освіту. Основними завданнями реєстру є ведення військового обліку громадян, планування і виконання мобілізаційних заходів, призову на строкову службу, а також прийому за контрактом. Згідно з Законом, внесення відомостей про військовозобов’язаних, незалежно від місця їхнього проживання або перебування, має бути обов’язковим.

На сьогодні інформація про призовників розміщена у військкоматах і зберігається письмово – в облікових картах. Інформація про багатьох з них не оновлювалася роками, а дані уточнювалися лише тоді, коли призовник з’являвся до військкомату за повісткою. Для оновлення цієї інформації і буде створений електронний реєстр, який поповнюватиметься регулярно, а дані про те, де знаходиться військовозобов’язаний, надходитимуть до реєстра впродовж семи днів після того, як людина влаштується на роботу. Член парламентського комітету з питань національної безпеки і оборони І. Вінник зазначив, що реєстр має упорядкувати дані, що знаходяться в паперовому вигляді у військоматах.

 Проте, треба зазначити, що депутати від партії «Батьківщина» виступили проти створення держреєстру. Зокрема, депутат Ю. Одарченко заявив, що найнадійніша форма зберігання інформації – на паперових носіях. А депутат О. Кужель висловила побоювання, що реєстр буде сформовано на базі російської програми, і дані можуть потрапити до агресора. Водночас, з одного боку, проект закону передбачає обов’язок усіх військовозобов’язаних надати дані про себе, а з іншого – не вказано ані спосіб, ні терміни їх надання. Приблизно таким же чином прописано право військовозобов’язаних щодо отримання відомостей про себе, які є в реєстрі, – механізм цієї процедури не розроблено. Фахівці з юриспруденції і права також не розуміють, навіщо потрібно було створювати такий реєстр, якщо все це можна було зробити набагато простіше – наприклад, просто додавши потрібні дані в уже існуючий демографічний реєстр мешканців України. До того ж, як саме реєстр допоможе виконувати плани з мобілізації, якщо громадяни просто відмовляються брати повістки?

А ось думки пересічних громадян різняться. Одні вважають, що цей реєстр є своєчасним і має покінчити з дідівським поперовим методом обліку військовозобов’язаних, а також припинити «поблажливе» ставлення у військоматах щодо «кишенькових» призовників особливої категорії, які ухиляються від служби грошовими відкупами. Інші вважають, що такий реєстр матиме корупційні складові.

М. Георг, мешканець Киева, 35 років: «Дивно, що ніхто не бачить у цьому законі корупційності. Воєнкоми вже розпочали роботу на підприємствах із загроз звільнення і блокування заробітних карт, якщо не виконаєш “забаганки” комісаріата. Про які свободи і конституційність в Україні можна говорити, якщо сама система повністю копіює СРСР і Рабовласництво. Такий собі аналог часів репресій і заслання».

Цікаво, що в деяких країнах Європи (Австрія, Швейцарія) законодавством передбачено можливість альтернативної служби замість військової. А в Грузії взагалі існує легальна можливість відкупитися від служби в армії. Може і в Україні подібний досвід призову військовозобов’язаних можна було б законодавчо закріпити на державному рівні? А так бачимо, що з кожною хвилею мобілізації воєнкоми б’ють на сполох: план з відправки на фронт нових бійців не виконується, а набрати необхідну їх кількість не допомагають ніякі хитрощі. Потенційні військовослужбовці або просто нехтують повістки, або ж ховаються, навіть незважаючи на загрозу кримінальної відповідальності. За даними Міністерства оборони України, за фактом ухилення від мобілізації відкрито 5811 адміністративних виробництв, за результатами яких громадяни притягали до адміністративної відповідальності, а також майже 1,5 тис. кримінальних виробництв за ст. 336 УК «Ухилення від призову з мобілізації». Близько 400 осіб відбувають покарання у колоніях. Загалом, від призову намагалися безпідставно ухилитися 26,8 тис. осіб. У військові комісаріати приходило лише 45–50 % з тих, хто отримав повістки.

Які ж наслідки тягне за собою ухилення від призову? Відповідь на це запитання надає Кодекс України про адміністративні правопорушення: призовник, що не з’явився у військкомат без документально підтверджених поважних причин, карається штрафом у розмірі одного неоподатковуваного податками прибуткового мінімуму. У разі, якщо військовозобов’язаний заважає реалізації процедури ведення обліку, його може бути покарано штрафом, що дорівнює п’яти-семи неоподатковуваним податками прибутковим мінімумам. «Після введення реєстру ухильники не зможуть ховатися. Інформація про них зберігатиметься не у військкоматі за місцем приписки, а в єдиному реєстрі, зайти в якій можна буде з різних точок країни», – розповів співробітник Генштабу Збройних сил України полковник Р. Бакуненко.

Також до реєстру надходитимуть відомості з навчальних закладів про студентів ВНЗ. Від податкових органів у військкоматі дізнаються про джерела доходу і місце проживання військовозобов’язаного. Крім того, після внесення змін до ст. 38 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», підприємства будуть зобов’язані сповіщати військкомати про прийняття на роботу чоловіків у віці від 18 до 60 років.

«Створення такого електронного реєстру військовозобов’язаних дозволить Міністерству оборони ефективно запобігати спробам ухиляння від військової служби. Для наповнення інформаційної бази реєстру буде використано дані фіскальної, прикордонної, міграційної служб, а також бази виборців України», – зазначив очільник управління комунікацій і преси Міністерства оборони України О. Гаврилюк. За внесення недостовірної інформації про військовозобов’язаних (призовників) посадовцю загрожує штраф у розмірі від 510 до 1700 грн.

«Функціонування Єдиного державного реєстру військовозобов’язаних дозволить створити в державі єдину централізовану базу даних військовозобов’язаних і призовників, що дозволить з максимальною оперативністю приймати рішення з раціонального планування мобілізаційного навантаження у регіонах, а також зменшити корупційні чинники у військових комісаріатах і виключити ухилення громадян від мобілізації і призову», – відзначив тимчасово виконуючий обов’язки першого заступника начальника Головного управління оборонного і мобілізаційного планування Генерального штабу Збройних сил України полковник М. Садеков, і додав, що комплекс заходів, що їх буде реалізовано при створенні реєстру, забезпечить захист даних громадянин відповідно до вимог Закону України «Про захист персональних даних». «Фізично сервери знаходитимуться на території об’єкта Збройних сил, а мережі передачі даних функціонуватимуть окремо від загальних телекомунікаційних мереж і мережі Інтернет. Тому викрасти дані про мобілізаційний ресурс України буде фізично неможливо», – завірив він. Фінансування створення і функціонування реєстру здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, а також інших джерел, які не заборонено законодавством. На створення Єдиного реєстру в Генштабі планують витратити 7 млн грн. За 4 млн грн створять програмне забезпечення, а за 3 млн – систему захисту і проведуть державну експертизу.

 Звичайно, цей закон можна вважати суперечливим уже по суті самого питання, яке він має регулювати. Надто проти створення єдиного електронного реєстру військовозобов’язаних нині виступають і виступатимуть ті, хто звик «косити» від призову – це зрозуміло, адже тепер їм сховатися чи «вирішити» питання «з ким треба» буде в рази складніше, до того ж нечистих на руку воєнкомів згідно з цим законом чекає сувора адміністративна відповідальність. Також проти створення такого реєстру і ті, кого прийнято називати «п’ятою колоною», або «агентами Кремля». Адже єдиний електронний державний реєстр військовозобов’язаних дасть змогу набагато швидше й простіше, у разі потреби, провести мобілізацію та підвищити тим самим обороноздатність нашої армії. Проте, якщо поглянути об’єктивно та неупереджено, то, в епоху сучасних технологій і розквіту електронного управління, навіть у мирний час вести паперові бази даних – це жити вчорашнім днем. Тому не може не тішити те, що, незважаючи на потужний опір певних антидержавних елементів, українська армія таки реформується, намагаючись крокувати в ногу з часом (За матеріалами: http://www.golos.com.ua; http://ua.censor.net.ua/; http://24tv.ua).