Перспективи діяльності українського парламенту, в оцінках експертівІ. Рудь, мол. наук. співроб. СІАЗ НБУВ

Перспективи коаліції у Верховній Раді і робота парламентарів над резонансними законами в оцінках експертів

 

Проблема нестабільності парламентських об’єднань і періодичних закликів до дострокових виборів стала вже традиційною для українського парламентаризму. Коаліційні угоди зазвичай створювались в умовах закулісних переговорів та штучно підтримувались економічними, чи політичними важелями впливу. Практика і оцінки експертів свідчить, що не стала винятком у цьому аспекті і доля коаліції у Верховній Раді VIII скликання, обраної у 2014 р.

Коаліцію депутатських фракцій «Європейська Україна» у складі 302 народних депутатів України було створено 27 листопада 2014 р. відповідно до ст. 83 Конституції України.

Проте вже на початку 2016 р. внаслідок затяжної парламентсько-урядової кризи про вихід зі складу коаліції заявили три парламентські фракції – «Об’єднання “Самопоміч”», ВО «Батьківщина» і «Радикальна партія Олега Ляшка».

Внаслідок втрати довіри до А. Яценюка як глави уряду та для уникнення перспективи дострокових виборів у Верховній Раді України 14 квітня 2016 р. було проведено пакетне голосування за призначення нового уряду на чолі з В. Гройсманом, що формально стало початком діяльності нової парламентської коаліції у складі фракцій БПП, «Народний фронт» та окремих позафракційних депутатів.

Наразі через рік після описаних вище подій громадськість, експертне середовище і навіть окремі народні депутати постійно порушують питання оприлюднення персонального складу чинної парламентської коаліції, включно з підписами народних депутатів, які входять до її складу.

Однак апарат ВРУ фактично ігнорує будь-які запити, даючи формальні відповіді щодо списків підписантів Коаліційної угоди, наголошуючи на тому, що ці списки до них не надходили.

Такий стан речей наштовхує на сумніви як щодо самого реального, а не формального створення коаліції, порушує проблему «кількісного дефіциту» учасників коаліції та створює сумніви в суспільстві у її легітимності.

Наразі недостатня легітимність парламентської коаліції позначається на рівні довіри до всієї Верховної Ради. Завдяки цьому різними політичними силами час від часу порушуються питання дострокових парламентських виборів та делегітимації представників правлячої коаліції.

Водночас народні депутати від провладних фракцій ВРУ неодноразово в ЗМІ озвучували тезу про те, що насправді не має значення, скільки в коаліції депутатів, важливо, що голосуються законопроекти і парламент здатен ухвалювати рішення (URL: http://k-z.com.ua/ukrayna/41253-zvernennya-do-kerivnictva-verhovnoyi-radi-ukrayini-ta-goliv-deputatskih-frakciy. 2017. 8.02)

Формальним приводом для початку процедури перевиборів є звіт уряду, а точніше негативна оцінка цього звіту, яка може призвести до розпаду хиткого коаліційного балансу у ВРУ.

Представник Президента в парламенті І. Луценко заявила, що наразі в комітетах Верховної Ради проводиться робота щодо звіту уряду. І. Луценко запевнила, що в коаліції не бачать потреби у зміні уряду і наголосила на відсутності підстав для урядових змін. Представник Президента також повідомила, що робота зі звітування кожного міністра відбувається на регулярній основі і ведеться в рамках їхніх діалогів із профільними парламентськими комітетами

І. Луценко висловила думку, що коли комітети визначаться щодо кожного профільного міністерства, тоді буде сформована загальна думка щодо Кабінету Міністрів у цілому, така оцінка буде ключовою при формуванні позиції щодо задоволеності парламентарів роботою уряду.

Комплексна оцінка діяльності уряду, надана власне І. Луценко, є – позитивною. Зокрема, вона заявила про відсутність достатньої кількості голосів, необхідних для розгляду питань про відставку уряду, а сам В. Гройсман справляється з поставленими перед ним завданнями. 

Подібну позицію поділяє і сам Прем’єр-міністр В. Гройсман, який 7 квітня заявив, що наразі немає реальних підстав всередині парламенту говорити про відставку уряду. «Ми абсолютно чесно 15 лютого, як це передбачав закон, подали звіт про діяльність уряду в 2016 році до українського парламенту Що стосується голосування, то ніякого спеціального голосування не потрібно. Верховна Рада може взяти до відома наш звіт, може не брати», – сказав В. Гройсман. Він також зауважив, що програма уряду, яка була затверджена у 2016 р., затверджується на весь період діяльності Кабміну. «Ніякого підтвердження повноважень уряду не потрібно», – підкреслив В. Гройсман (URL: https://www.unian.ua/politics/1869219-u-koalitsiji-ne-bachat-potrebi-zminyuvati-uryad-irina-lutsenko.html. 2017. 10.04)

Важливі рішення, які були прийняті Верховною Радою України останнім часом, стосувалися прав і свобод переселенців. Ця проблема, яка постала гостро ще три роки тому, на жаль, залишається актуальною. До сьогодні матеріальні і громадянські права переселенців з Донбасу та АРК залишаються до кінця не визначеними та мало захищеними.

Ключовою темою залишається житлова, адже для людей, які втратили можливість проживати у своєму житлі на окупованих територіях, або фізично втратили своє житло, стоїть проблема облаштувань на новому місці, прописки, будівництва нового житла тощо.

17 березня Верховна Рада України прийняла законопроект № 4550 «Про внесення змін до статті 4 Закону “Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва” (щодо реалізації державних житлових програм)».

Відповідно до прийнятих законодавчих актів пропонується надати добровольцям і учасникам антитерористичної операції, сім’ям загиблих учасників АТО, а також вимушеним переселенцям державну підтримку при будівництві житла, яка полягає у фінансуванні державою 50 % вартості будівництва, придбання доступного житла або пільгового іпотечного житлового кредиту.

Автор поправки, народний депутат від «Блоку Петра Порошенка» П. Сабашук заявив, що допомога вимушеним переселенцям буде надаватися не за рахунок державного бюджету, а перш за все, за рахунок місцевих бюджетів.

Треба зазначити, що спочатку норми документа поширювалися на учасників антитерористичної операції. Однак під час підготовки законопроекту до останнього читання в нього була внесена правка, згідно з якою в пільгову категорію потрапляють і внутрішньо переміщені особи, яких, за офіційними даними, налічується понад 1,6 млн осіб (URL: http://www.zhitlo-invest.kiev.ua/news/priynyato-zakon-pro-kompensac-polovini-vartost-zhitla-uchasnikam-ato--pereselencyam. 2017. 10.04).

Крім того, народні депутати ухвалили Закон «Про внесення змін до Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”» щодо отримання комунальних послуг.

Закон спрямований на унеможливлення випадків, коли для компактного поселення внутрішньо переміщених осіб постачальниками комунальних послуг застосовуються ціни та тарифи для юридичних осіб замість цін та тарифів, які встановлені уповноваженими державними органами для населення.

Законом визначається, що адресою фактичного проживання внутрішньо переміщеної особи може бути адреса відповідного місця компактного поселення внутрішньо переміщених осіб (адреса містечка із збірних модулів, гуртожитку, оздоровчого табору, будинку відпочинку, санаторію, пансіонату, готелю тощо).

Документом також внесено зміни до ч.1 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», які кодифікують вищезгадані зміни (URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-politycs/2198454-rada-uhvalila-zakon-pro-komunalku-dla-pereselenciv.html. 2017. 23.03)

Ще одним із ключових нововведень для ідентифікації змін, що відбулись у країні останнім часом, стало е-декларування. Фактично можна говорити про констатацію е-деклараціями факту майнового розшарування в суспільстві. Особливо неоднозначну реакцію викликали е-декларації українських парламентарів.

Нову хвилю бурхливих дискусій щодо е-декларування створили зміни, проголосовані Верховною Радою 23 березня. Відповідно до них змінювався перелік осіб, які мають подавати е-декларації.

Зокрема, Верховна Рада деяких військовослужбовців звільнила від цього обов’язку, при цьому звітувати про доходи тепер мали представники громадських організацій. За відповідний законопроект № 6172 (поданий президентом П. Порошенком) проголосували 286 депутатів.

Рішення Верховної Ради звільняє від обов’язку подавати е-декларації такі категорії: військовослужбовцям військової служби за призовом під час мобілізації, військової служби за контрактом осіб рядового складу військової служби за контрактом осіб сержантського і старшинського складу військової служби за контрактом, осіб молодшого офіцерського складу, військової служби (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки.

Крім того, Верховна Рада підтримала поправки депутата від «Народного фронту» Т. Чорновол. Відповідно до них подавати е-декларації повинні: кандидати в народні депутати України, кандидати на пост Президента України, кандидати у депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у містах, сільських, селищних рад, кандидати на посади сільських, селищних, міських голів та старост.

А також фізичні особи, які отримують кошти в рамках реалізації в Україні програм (проектів), технічної або іншої, у тому числі безповоротної допомоги у сфері запобігання, протидії корупції (як безпосередньо, так і через третіх осіб або будь-яким іншим способом, передбаченим відповідною програмою (проектом).

Віце-спікер Верховної Ради О. Сироїд висловила незгоду з деякими пунктами рішення ВРУ і розкритикувала новий список осіб, зобов’язаних подавати декларацію. За її словами, під прикриттям звільнення від електронного декларування військовослужбовців від декларування звільнили депутатів місцевих рад, зате зобов’язали подавати електронні декларації представників громадських організацій (URL: http://nv.ua/ukr/ukraine/politics/verhovna-rada-zvilnila-vid-obov-jazku-podavati-e-deklaratsiji-rjad-vijskovosluzhbovtsiv-i-rozshirila-tsej-perelik-antikorruptsionerami-852488.html. 2017. 23.03).

Крім визначення остаточного кола осіб, які підлягають декларуванню, громадськість висловлює зацікавленість і в технологічних основах процесу е-декларування. У 2017 р. у цьому питанні теж поступово відмічаються зміни на краще, робиться акцент на вдосконаленні прозорості перевірки і покращенню технологічності е-декларування.

Так , нещодавно глава Національного агентства з питань запобігання корупції Н. Корчак заявила, що з 1 квітня запрацювала нова система перевірки електронних декларацій. Планується, що система буде функціонувати з автоматичною перевіркою і з верифікацією даних інтегрованої системи з іншими реєстрами, зазначила Н. Корчак (URL: http://podrobnosti.ua/2165921-e-deklarirovanie-s-1-aprelja-zarabotaet-novaja-sistema-proverki.html. 2017. 12.04)  

  Крім того, Національне агентство з запобігання корупції (НАЗК) повідомило про дооснащення апаратної бази Реєстру електронних декларацій. На сьогодні кількість автоматизованих сесій на порталі досягає 6–7 тис. Проведене дооснащення дасть змогу збільшити кількість одночасних сесій користувачів до 70 тис. Кількість документів, які обробляються в системі, тепер збільшитися до 2 500 000 документів на рік без загрози для роботи реєстру (URL: http://podrobnosti.ua/2165485-reestr-elektronnyh-deklaratsij-rasshiril-moschnost-do-70-tys-odnovremennyh-sessij.html. 2017. 10.03).

Через резонанс у суспільстві в експертному середовищі питання е-декларацій останнім часом не втрачає актуальності. Експерти дають оцінки суспільним настроям, законодавчій базі процесу декларування, словам самих можновладців і власне даним самих декларацій.

Так, керівник Центру економічних стратегій Key Resource П. Роднін в інтерв’ю виданню «Інформаційний акцент» підкреслив, що більшість осіб, які подали е-декларації, задекларували лише частину своїх статків. Однак є і частина чиновників, депутатів, які задекларували практично все, що в них є.

Однак експерт наголосив, що майже ніхто з державних чиновників та депутатів не задекларував власність, нерухомість чи гроші, які є за кордоном. Крім того, офшорні рахунки, афілійовані структури також не з’являються в списках е-декларацій.

Однак, на думку П. Родніна, ця інформація рано чи пізно буде все одно оприлюднена. Експерт припустив , що в подальшому цю інформацію будуть порівнювати із заповненими деклараціями. Експерт вважає, що після перевірки декларацій антикорупційними органами до відповідальності не буде притягнуто майже нікого. Єдине, на що можна розраховувати – це зміна суспільних настроїв. Суспільство, отримавши інформацію про розкіш, у якій живуть можновладці та нардепи, можливо більше не віддадуть за них голоси на найближчих виборах. Вже зараз навіть на основі обмежено отриманої інформації є політики, яким виборець точно не пробачить приховування власних статків, підкреслив експерт П. Родін (URL: www.akcent.org.ua/ekspert-pro-e-deklaratsiyi-bil-shist-zadeklaruvala-ly-she-chasty-nu-svoyih-bagatstv/. 2016. 6.11)

Політолог фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва М. Золкіна вважає, що безпорадність НАЗК і відсутність до цього часу дієвої співпраці між НАЗК, НАБУ і Антикорупційною прокуратурою може знизити довіру до нових антикорупційних органів та процедур е-декларування.

Експерт негативно оцінила те, що НАЗК за останні півроку не перевірила практично нічого з першої хвилі декларування. Фактична ґрунтовна перевірка антикорупційними органами лише невеликої кількості з десятків тисяч е-декларацій – поступово знижує кредит довіри, наданий суспільством новим антикорупційним органам, наголосила М. Золкіна. Поряд з тим, зауважує політолог, із перевіркою фінансування політичних партій у НАЗК справді є прогрес. Але експерт вважає, що політичні сили будуть використовувати елемент неспроможності НАЗК у своїх цілях, дискредитувати цей орган підривати довіру до нього

Водночас політтехнолог, директор GMT Group А. Луценко переконаний, що посадовці не настільки вже серйозно сприймають втручання антикорупційних органів в їхні фінансові справи. Навіть більше: на думку експерта, саме відсутність поки що відповідальності призводить до того, що е-декларування відіграє роль легалізації тіньових прибутків.

А. Луценко наводить приклад з е-декларацією О. Ляшка. Як відомо, лідер «Радикальної партії» повідомив в е-декларації про мільйонні статки, при тому, що ніколи офіційно не працював у комерційних структурах. Однак це майже не позначилося на його 5 % рейтингу в електорату, зауважив експерт А. Луценко. Він  вважає, що можновладці сприйняли е-декларування як такий собі нульовий варіант, щоб легалізувати свої тіньові прибутки, адже жоден з фігурантів скандальних декларацій не поніс покарання. Звичайно, є ще певний репутаційний ризик, але його роль не слід перебільшувати, вважає експерт.

Тим не менш, незважаючи на скепсис і певне розчарування даними декларацій наприкінці 2016 р., в опитуванні соціологічної групи «Рейтинг» українці назвали запуск е-декларування одним з найбільших успіхів країни після перемоги Джамали на Євробаченні, виступу параолімпійської збірної і підняття мінімальних зарплат.

Однак експерти наголошують, що ця довіра не безмежна і залежить від того, чи будуть найближчим часом відкриті кримінальні справи проти чиновників за тіньові збагачення (URL: http://www.radiosvoboda.org/a/28409399.html. 2017. 4.04).

Отже, оцінка роботи ВРУ експертною спільнотою наразі проводиться за кількома напрямами. Серед них: стабільність коаліції, довіра суспільства до самих народних обранців (важливу роль у суттєвому її зниженні відіграли оприлюднені дані е-декларацій) і ефективність законотворчого процесу. За висновками спостерігачів, суспільство доволі критично оцінює роботу народних обранців за всіма пунктами. Крім того, у Верховній Раді склалася ситуація, коли постійно порушується питання дострокових виборів. На думку експертів, у таких умовах народні депутати більше зацікавлені в питаннях власного піару й популізму (теми: переселенців, статків колег, критики уряду), постійне обговорювання яких у ЗМІ даватимуть їм шанси на потрапляння до майбутнього складу Верховної Ради в разі дострокових виборів.

 

Рудь І. Перспективи коаліції у Верховній Раді і робота парламентарів над резонансними законами в оцінках експертів [Електронний ресурс] / І. Рудь // Україна: події, факти, коментарі. – 2017. – № 9. – С. 45–51. – Режим доступу: http://nbuviap.gov.ua/images/ukraine/2017/ukr9.pdf. – Назва з екрану.