Децентралізація в Україні: сучасний стан законодавчого забезпечення процесу реформуванняС. Закірова, канд. іст. наук, ст. наук. співроб. НЮБ НБУВ

Децентралізація в Україні: сучасний стан законодавчого забезпечення процесу реформування

 

В умовах сучасного строкатого та вкрай різноспрямованого у цілях та напрямах діяльності українського політикуму є один програмний пункт, який об’єднує навіть найзапекліших опонентів. Це – розвиток місцевого самоврядування і децентралізація влади в Україні. Про підтримку цього напряму розвитку Української держави і суспільства постійно заявляють усі наші політичні партії та об’єднання, на цьому аспекті реформування наполягають і наші міжнародні партнери.

З метою інформаційно-комунікаційного супроводу реформи місцевого самоврядування та  децентралізації влади в Україні створено офіційний сайт, який відображає поточний і перспективний стан процесу реформування. На відміну від багатьох інших офіційних порталів державних програм та інституцій сайт децентралізації містить ґрунтовну інформацію про мету реформи, зрозумілу інструкцію з п’яти необхідних кроків для проведення реформи, широкий спектр ключових матеріалів, що дають змогу усім бажаючим простежити зміни і долучитися до цієї важливої реформи влади в Україні.

І головне, учасникам процесу децентралізації – представникам місцевої влади, органів самоврядування і громадським активістам – пропонуються зразки різноманітних документів; посібники і методичні матеріали для організації процесу створення об’єднаних територіальних громад (ОТГ); навчальні та презентаційні відеоматеріали; фахові відповіді на найбільш важливі питання щодо децентралізації; карта донорів, де за конкретним проектом, програмою або напрямом роботи представлений перелік вітчизняних та закордонних фондів та організацій, які готові виступити інвесторами та надати практичну підтримку просуванню реформ.

Важливим компонентом інформаційної складової сайту є сторінка про нормативно-правове забезпечення процесу децентралізації. Портал містить посилання на юридичні акти відповідно до суб’єкта прийняття (Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Міністерство регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ) та за напрямами діяльності (об’єднання громад, фінансова децентралізація, співробітництво громад). Сайт в онлайн-режимі відображає процес створення об’єднаних територіальних громад у кожній області України, містить інформацію про бюджети ОТГ, новини та історії успіху на шляху децентралізації.

Позитивні зрушення в зазначеному напрямі державного розвитку відзначають представники політичного істеблішменту. Прем’єр-міністр України В. Гройсман заявив, що реформа з децентралізації влади є однією з найбільш успішних реформ у країні, і завдяки їй місцеві бюджети отримали десятки мільярдів гривень надходжень. «Тому від ініційованої мною три роки тому реформи децентралізації я очікую тепер також істотного впливу на економічне зростання України», – підкреслив Прем’єр.

Лідер парламентської фракції «Об’єднання “Самопоміч”» народний депутат України О. Березюк заявив, що децентралізація в Україні вже демонструє позитивні результати, і сьогодні міста, маючи більший бюджет, ніж раніше, можуть реалізовувати власні соціальні програми. За його словами, «децентралізація – це єдина, нехай і кульгава, реформа, яку зробила ця країна. Це майбутнє нашої країни».

На актуальності децентралізації влади в сучасних умовах наголосив перший заступник голови Івано-Франківської обласної ради В. Гладій: «Децентралізація влади для нас – це політична стабільність та економічний розвиток держави. Без сумніву, децентралізація є головною реформою, від успіху якої буде залежати успіх усіх інших галузевих реформ».

Про значущість реформи свідчить і активне обговорення децентралізації у громадському та експертному середовищах. За результатами опитування експертів Реанімаційного пакета реформ, яке було проведено Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва в лютому 2017 р., реформа децентралізації влади увійшла до п’яти найбільш успішних реформ в Україні.

Експерт «Інституту громадянського суспільства», один з розробників концепції реформи місцевого самоврядування та законів з її впровадження А. Ткачук висловлює думку, що це одна з небагатьох реформ в Україні, яка має успіх. Її конкретні результати, наголошує експерт, захоплюють партнерів нашої країни на Заході, які втомилися від млявих змін в українських інституціях, політиці, економіці та суспільстві.

Як зазначають експерти, починати процес децентралізації логічніше б було із внесення змін до Конституції України, оскільки саме головний закон країни є основою для адміністративного устрою держави. Це дозволило б забезпечити ґрунтовну правову підтримку змінам і допомогло б уникнути перешкод на шляху реформування структури і повноважень місцевого самоврядування. Але в умовах військового конфлікту та окупації частини території України такі зміни неможливі. Тому розвиток місцевого самоврядування і процес децентралізації спирається на альтернативні правові шляхи.

За три роки, що триває процес децентралізації, прийнято ряд необхідних законів, виконання яких і забезпечило досягнення перших успіхів. На сьогодні найважливішим завданням реформування влади стало утворення об’єднаних територіальних громад. Віце-прем’єр-міністр – міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Г. Зубко наголосив: «Сьогодні для нас ключовий момент в напрямі децентралізації, енергоефективності, а також ведення будівельного бізнесу в Україні. Все це сьогодні вкладається в одне слово – громада. Якість освіти, охорони здоров’я, адміністративних послуг, соціального захисту – для цього ми повинні створити потужний фундамент для держави Україна. Цим фундаментом є об’єднана територіальна громада».

Верховна Рада та Кабінет Міністрів за цей час ухвалили базові документи, що дали змогу розпочати об’єднання громад населених пунктів. Перші вибори місцевих голів громад і старост деяких сіл, селищ і міст відбулися восени 2015 р. У січні 2016 р. в Україні почали роботу 159 об’єднаних територіальних громад (ОТГ). З того часу процес об’єднання громад триває з позитивною динамікою змін. Відповідно до перспективних планів областей (єдина область, де досі не затверджений такий план – Закарпатська) майже третина усіх підконтрольних владі територій нашої країни вже об’єднані у територіальні громади.

 

     

Джерело: http://24tv.ua/

 

Консультант з бюджетних питань офісу реформ при Чернігівському регіональному відділенні Асоціації міст України М. Силенко вважає, що реформа децентралізації загалом і створення ОТГ – це ті процеси, які спонукають країну реформуватися.

Натомість перші успіхи на шляху децентралізації мають бути підтримані владою і суспільством, щоб не тільки не втратити ціннісний потенціал, але й далі такими ж темпами просуватися до означеної мети – розвитку місцевого самоврядування в Україні. І для цього, як вважають експерти та фахівці, необхідний постійний законодавчий супровід реформи, своєчасне прийняття нових законів та внесення змін до вже діючих нормативно-правових актів.

Як зазначили аналітики сайту децентралізації, для продовження доволі високих темпів процесу децентралізації вкрай важливим є прийняття парламентом ряду законодавчих актів.

 

Джерело: http://decentralization.gov.ua/

 

На цьому наполягають і закордонні партнери України. Представництво ЄС в Україні ще у січні 2017 р. закликало депутатів Верховної Ради ухвалити законопроекти без жодних подальших поправок, оскільки зволікання можуть загальмувати процес здійснення реформ. «Важливо, щоб реформи у цій ключовій сфері продовжувались та успішно завершились, без жодних протиріч і затримок», – ішлося в повідомленні на сайті представництва.

На думку європейських партнерів, ухвалення цих законів стане додатковим стимулом для іноземних донорів – у їх числі і ЄС – надалі підтримувати процес децентралізації, надавати необхідні кошти та ділитись досвідом.

І хоча темпи роботи законодавців і викликають правомірні нарікання, все ж таки суспільство нарешті дочекалося прийняття важливих для реформи законів. На пленарному засіданні 9 лютого 2017 р. Верховна Рада України прийняла чотири законопроекти: № 4772 – про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо добровільного приєднання територіальних громад), № 2489 – про службу в органах місцевого самоврядування, № 4742 – про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо статусу старости села, селища), № 4110 – про внесення змін до деяких законів України щодо набуття повноважень сільських, селищних, міських голів. Три з цих законопроектів підписані Президентом: № 4742 – 9 березня 2017 р.,    № 4772 та № 4110 – 17 березня 2017 р.  Законопроект № 2489 було направлено 6 березня на підпис Президенту, який вніс свої пропозиції до закону. З пропозиціями голови держави проект закону було повернуто до Верховної Ради, тож цей законопроект поки ще очікує на подальший розгляд парламентарів.

Громадський діяч і юрист Інституту «Республіка» Ю. Середа оцінив ці законопроекти як «чотири кити, які мають покращити систему місцевого самоврядування в Україні, наблизивши її до європейського рівня».

Закон № 4110 встановлює правило, відповідно до якого особа, що перемогла на виборах, перед тим, як стати сільським, селищним або міським головою, має скласти інший мандат, якщо він у неї є, та звільнитися з попередньої роботи. Відмова особи, що стала переможцем на виборах, звільнитися у строки, визначені законом, призведе до проведення повторних виборів голови. Законопроект передбачає, що набуттю повноважень сільським, селищним, міським головою має передувати його реєстрація відповідною територіальною виборчою комісією.

Як зазначають аналітики Всеукраїнської асоціації сприяння самоорганізації населення, ключова зміна полягає в тому, що тепер голова територіальної громади набуватиме свої повноваження лише після того, як на пленарному засіданні відповідної ради після оголошення рішення територіальної виборчої комісії щодо його обрання та реєстрації складе присягу відповідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

На необхідності внесення змін в організацію роботи органів місцевої влади у новостворених громадах, що стосуються повноважень старост і особливостей відповідальності та умов праці службовців ОМС, наголошував експерт Реанімаційного пакета реформ І. Лукеря. Саме на ці аспекти реформування спрямовані проекти законів № 2489 і № 4742.

Новацією українського законодавства у сфері місцевого самоврядування стали норми закону № 4742, якими врегульовано статус старости села та селища, визначено поняття «старостинський округ» – частина території ОТГ, на якій розташовані один або кілька населених пунктів (крім адміністративного центру громади), інтереси мешканців яких представляє староста. Закон передбачає чітке коло повноважень, підстави та порядок дострокового їх припинення, гарантії та просторові межі діяльності старост.

Разом з тим представники аналітичної групи Всеукраїнської асоціації сприяння самоорганізації населення А. Крупник, О. Колесников і М. Дзюпин висловили критичні зауваження до нового закону. Вони виокремили певні «вузькі місця», які можуть створити проблемні ситуації під час реалізації новоприйнятого документа. Зокрема, законопроект № 4742 наділяє місцеву раду ОТГ правом достроково позбавляти старосту повноважень, якщо він порушує Конституцію або закони України, права і свободи громадян, не забезпечує здійснення наданих йому повноважень. Однак юрист М. Дзюпин підкреслює, оскільки закон у цьому випадку не вимагає наявності рішення суду, є небезпека, що місцеві ради можуть цим правом зловживати. Своєю чергою це знижуватиме спроможність старост ефективно захищати інтереси своїх населених пунктів, зокрема тоді, коли для цього необхідно буде піти на конфлікт із радою і/або головою громади.

Ще одним проблемним аспектом цього закону, на думку аналітиків, є те, що місцеві ради ОТГ не отримали права делегувати старостам окремі повноваження своїх виконавчих органів. «Потреба в цьому може виникати, наприклад, у великих громадах, де певні адміністративні послуги можуть надаватися старостами значно якісніше, ніж самими виконавчими органами. Тим не менш, право і механізм такого делегування у законодавстві відсутні», – наголошують експерти.

Недоліком закону аналітики вважають і надто розмите формулювання окремих повноважень старост. Так, на їхню думку, замість «староста бере участь у підготовці проектів рішень місцевої ради» варто було б записати:  «староста погоджує відповідні проекти рішень місцевої ради». Таке формулювання норми закону гарантувало б старостам механізм реалізації відповідних повноважень.

Утім, попри зазначені зауваження до нормативно-правового акта, аналітики Всеукраїнської асоціації сприяння самоорганізації населення вважають, що новації мають реально сприяти підвищенню рівня юридичної та моральної відповідальності перед громадою новообраних керівників територіальних громад.

Важливим нормативно-правовим актом, який покликаний покращити систему місцевого самоврядування, є закон № 2489. Документом визначено правовий статус службовців місцевого самоврядування, порядок та критерії для вступу на службу до ОМС, її проходження, підстави та порядок припинення служби, умови оплати праці та соціального захисту, відповідальність службовців ОМС. За словами правознавця Ю. Середи, чітке встановлення «правил гри» має з часом підвищити рівень місцевого самоврядування в цілому та кваліфікації службовців зокрема. А екс-голова Києво-Святошинської районної ради, ініціатор громадського об’єднання «РУХ територіальних громад» О. Тигов вважає, що закон суттєво підвищує престиж служби в органах місцевого самоврядування.

Усі нові закони важливі та вкрай актуальні для процесу децентралізації влади, але найбільш ґрунтовні зміни у діяльність місцевих громад вносить законопроект про добровільне приєднання територіальних громад. Раніше приєднатися до вже створеної ОТГ можна було лише знову пройшовши усю процедуру об’єднання, що є і політично, і фінансово важко і невигідно громадам. Зконопроект № 4772 спрощує процедуру добровільного об’єднання територіальних громад. Закон надає право громадам за спрощеною процедурою приєднуватися до вже створеної об’єднаної громади. Він сприятиме формуванню справді спроможних громад, відповідно до затверджених Перспективних планів, без порушення Методики формування таких громад.

Змінами, зокрема, визначаються параметри, після досягнення яких новостворена територіальна громада може вважатися спроможною. Така громада має бути створена навколо центру, визначеного Перспективним планом формування територій громад області, і в ній повинно проживати не менше половини мешканців від кількості, передбаченої Перспективним планом. Кожна наступна територіальна громада об’єднується з цією громадою за спрощеними процедурами.

Новим законом передбачається, що голову ОТГ у ході приєднання не переобирають, вибори депутатів проводяться не в усій об’єднаній громаді, а лише на приєднаній території. Приєднана громада стає старостинським округом в ОТГ. При цьому голова приєднаної громади гарантовано отримує повноваження старости і стає членом виконкому ОТГ. Таким чином, у раді новоствореної громади будуть представники від усіх територій.

«Безліч громад, які бачили у консолідації зусиль великі можливості для розвитку і прагнули об’єднатися, довгий час були заручниками сусідів, які з тих чи інших причин цього не хотіли. Зараз, коли закон дозволяє визнавати спроможними навіть ті громади, які об’єдналися не за перспективним планом, цей бар’єр зникає», – наголосив перший заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства В. Негода.

Координатор програми USAID РАДА, що займається, зокрема, і підтримкою реформи місцевого самоврядування, І. Парасюк зазначає: «Цей крок є необхідним для жителів тих населених пунктів, що знаходяться далеко від центрів своїх районів, яким було б зручніше отримувати послуги у ближчих селах, селищах чи містах сусідніх утворень».

Однак, на думку політиків і експертів, і цей важливий закон не позбавлений певних недоліків. Саме це, як зазначали депутатські фракції «Самопомочі» і «Батьківщини», завадило їм підтримати закон під час голосування у парламенті («за» проголосували тільки Є. Соболєв та А. Шкрум). Зокрема, член Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування, член політичної партії «Об’єднання “Самопоміч”» Л. Зубач вважає, що від прийняття законопроекту у такій редакції, коли поправку про агломерацію провалено, однозначно перемогли «бухгалтери» та «феодали». Бухгалтерами від децентралізації він називає людей, для яких важлива кількість новостворених громад, але не цікавить якість і доцільність таких громад. А феодалами, за його словами, є олігархи, які мають на меті лише захопити ресурси, в першу чергу – землю.

Аналітики Всеукраїнської асоціації сприяння самоорганізації населення, в цілому позитивно оцінюючи новий нормативно-правовий акт, звертають увагу на окремі недоліки документа. Зокрема, не зовсім зрозумілою виглядає норма закону, за якою при визначенні фінансової підтримки ОТГ враховується лише сільське населення (п. 3 ст. 10). Адже, як зазначають експерти, серед 366 об’єднаних на кінець 2016 р. громад 50 є міськими, що становить майже 14 % від загальної кількості об’єднаних громад і більше третини – за кількістю населення. Аналітики наголошують: «Крім того, ця норма суперечить міжнародній практиці, оскільки в більшості країн саме населення має більшу вагу у формулах розрахунку потреб у видатках. До того ж, це суперечить елементарній логіці: адже фінансової підтримки потребують саме люди, а не території».

За визначенням юриста М. Дзюпин, у законі (п. 4 ст. 9) йдеться про те, що у разі, коли рада ОТГ прийняла рішення про відмову у наданні згоди на добровільне приєднання до неї іншої ТГ за її ініціативою, Кабінет Міністрів України може скасувати рішення про визнання такої ОТГ спроможною. Неточність формулювання цієї юридичної норми може призвести до порушення принципу добровільності об’єднання, і навіть містить, на думку М. Дзюпин, певні ознаки примусу та шантажу.

Юрист Інституту «Республіка», громадський діяч Ю. Середа також звертає увагу на це: «Закон № 4772 фактично обмежує права мешканців сіл та селищ, які не зможуть проводити довибори у разі приєднання громади до ОТГ з центром у місті. Незрозумілі також положення щодо надання можливості Кабміну за певних обставин визнати ОТГ спроможною або навпаки – неспроможною». На його думку, відповідно до новацій цього закону, всі громади, які знаходяться у 12-кілометровій зоні міст обласного значення не матимуть змоги добровільно об’єднатися до моменту ухвалення закону щодо міських агломерацій.

Аналітична група Всеукраїнської асоціації сприяння самоорганізації населення підкреслює, що зазначений Закон системно пов’язаний із проектом Закону № 4773 «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо добровільного приєднання територіальних громад)», але через численні зауваження до цього законопроекту з боку профільного комітету та Головного науково-експертного управління апарату Верховної Ради, останній поки що очікує на друге читання.

Однак найважливішу крапку на нинішньому етапі законодавчих змін щодо процесу децентралізації влади парламент поставив 14 березня 2017 р., коли прийняв проект закону № 5520 – про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей добровільного об’єднання територіальних громад, розташованих на територіях суміжних районів.  13 квітня цей закон було підписано Президентом України.

У день прийняття законопроекту на сторінці Асоціації об’єднаних територіальних громад у Facebook було зазначено: «Законопроект 5520 нарешті ухвалено!!! Тепер чекаємо на момент, коли законопроекти 4772 (про приєднання) та 5520 (про об’єднання громад із сусідніх районів) будуть підписані і стануть законами. Цей момент буде насправді переломним моментом реформи!»

А заступник Помiчнянського міського голови Кіровоградської області Н. Семашко, наголошуючи на можливостях, які відкрило для них прийняття законодавчих змін, адже м. Помiчна уже тривалий час намагається утворити об’єднану громаду, заявила: «Трансляцію засідання Верховної Ради, під час якого розглядали законопроект № 5520, дивилося чи не усе наше мiсто. I коли після кількох голосувань законопроект було таки прийнято, люди – i пенсіонери, i молодь, i пiдприємцi – почали святкувати. Так-так, це було справжнє свято!»

Так само схвально оцінили прийняття закону й інші учасники і зацікавлені у процесі децентралізації особи. Зокрема, народний депутат України В. Пташник підкреслила: «Деякі громади чекають на проведення виборів вже понад рік, тому для тих, хто підтримує і вболіває за реформу децентралізації, це – перемога». І. Лукеря, спеціаліст із місцевого самоврядування Реанімаційного пакета реформ зазначив, що «прийняття законопроекту № 5520 вирішило проблему близько півмільйона українців, які хотіли об’єднатися у громади, але не могли зробити цього через позицію ЦВК».

Зазначеним законом вносяться зміни до Земельного кодексу України, законів України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», «Про місцеві державні адміністрації» та визначаються: порядок зміни меж районів і  міст за поданням Кабінету Міністрів України; особливості добровільного об’єднання територіальних громад, розташованих на територіях суміжних районів та територіальних громад, до складу яких входять територіальні громади міст республіканського Автономної Республіки Крим або обласного значення; порядок призначення перших місцевих виборів в об’єднаних територіальних громадах, до складу яких увійшли територіальні громади, розташовані на територіях суміжних районів; особливості проведення чергових виборів до районних рад, у разі, якщо до призначення таких чергових виборів Верховна Рада України не прийняла рішення про зміну меж відповідних районів. Прийняття закону дасть змогу завершити процедуру об’єднання громад на межі районів, а також провести вибори в цих громадах.

«Законопроект № 5520 знімає перешкоди на шляху децентралізації і дає суттєвий поштовх об’єднанню громад. На Донеччині є територіальні громади, які по факту вже створені і чекають лише на оголошення виборів. Можна сказати, що вони отримали “друге дихання”», – прокоментував законодавчі новації консультант з юридичних питань Донецького регіонального відділення Асоціації міст України К. Гацько. Наприклад, зазначає він, «зелене світло» отримала Бахмутська територіальна громада: місто та п’ять сільських рад вже давно чекають перших виборів.

Координатор проектів ГО «Європейський діалог», що допомагає громадам у Львівській області, Т. Баранецький упевнений, що після ухвалення зазначених законопроектів процес децентралізації в Україні матиме лавиноподібний темп.

Натомість частина експертів вважають, що як і будь-який процес, процес законодавчого забезпечення децентралізації влади та розвитку місцевого самоврядування у подальшому також потребуватиме новацій, які будуть відповідати сучасним викликам. Головне, щоб парламентарі не втрачали темпів і своєчасно приймали необхідні законопроекти.

На думку аналітиків і представників громадськості, одним із таких майбутніх юридичних завдань має стати вирішення питання щодо реформування адміністративного устрою країни. Фахівці зазначають, що завдяки швидким темпам децентралізації у 2016 – на початку 2017 р. у деяких районах держави усі або майже всі населені пункти створили об’єднані територіальні громади. Тому склалася ситуація практичного двовладдя: основні владні повноваження перейшли до керівників нових адміністративних утворень, але і районна влада продовжує працювати. Експерт Т. Баранецький вважає, що це дуже ускладнює процес управління, призводить до дублювання, гальмування, а часто й банального саботажу реформ районними структурами. Він припускає, що вирішити це питання може укрупнення теперішніх районів. Експерт з питань децентралізації Інституту політичної освіти В. Феськов наголошує, що прийшов час остаточно вирішити сферу повноважень та відповідальності районної влади.

Таку думку поділяють і деякі парламентарі. Так, народний депутат України О. Дехтярчук вважає, що з прийняттям законопроекту № 5520 Верховна Рада зробила перший крок до зміни адміністративного устрою України. Адже система районів, створена за радянських часів, не відповідає сучасним потребам держави. На думку законодавця, райони мають утворюватися самими громадами так, щоб їм було зручно.

М. Силенко, консультант з бюджетних питань офісу реформ при Чернігівському регіональному відділенні Асоціації міст України, наголошує на тому, що реформа місцевого самоврядування має бути підкріплена законодавчо Конституцією України: «У Конституції сказано, що умови місцевого самоврядування формуються, виходячи з адміністративного устрою. А ми сьогодні фактично робимо навпаки – формуємо низинний рівень. Все має завершитися змінами до Конституції і прийняттям закону про адміністративно-територіальний устрій і наведенням ладу у цих питаннях».

До того ж необхідною умовою юридичного забезпечення процесу децентралізації влади та розвитку місцевого самоврядування має стати ухвалення якісних місцевих нормативно-правових актів, які чітко регламентуватимуть усі відповідні процедури, надаючи територіальним громадам і їхньому керівництву реальні важелі впливу для представництва і захисту інтересів своїх округів. Насамперед фахівці говорять про Статут територіальної громади, Положення про старосту, Регламенти місцевої ради та її виконавчих органів.

Загалом, навіть враховуючи всі висловлені зауваження, представники влади, громадськості і міжнародних партнерів схвально оцінили законодавчі зміни для продовження процесу децентралізації влади і розвитку місцевого самоврядування в Україні.

«…За цей час ми ще глибше переконалися, що альтернативи децентралізації на шляху України до успіху немає ні за яких умов. Отже, будемо рухатися далі попри зовнішні та внутрішні перешкоди», – сказав перший заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України В. Негода. За словами високопосадовця, від парламентарів уряд чекає підтримки законодавчих ініціатив у рамках виконання чинної Концепції децентралізації. Внесення відповідних конституційних змін у частині децентралізації дасть змогу, на думку заступника міністра, продовжувати реформу відповідно до положень європейської Хартії місцевого самоврядування, які вже давно є частиною українського законодавства, але до цього часу не виконуються в повній мірі.

У звіті Східного комітету німецької економіки, який представляє інтереси німецьких компаній на ринках України, Росії, Білорусі, Середньої Азії та Південно-Східної Європи і є посередником між економічним і політичним секторами у ФРН та Східній Європі, йдеться про те, що після двох років великої рецесії економіка України стабілізувалася і взяла досить впевнений курс на зростання. Крім того, як зазначив в інтерв’ю Радіо Свобода регіональний директор цієї інституції М. Гоффманн, зупинений обвал ВВП України і зменшується її заборгованість. Однією з підстав відновлення української економіки німецький експерт вважає процес децентралізації, коли регіони отримали більше як відповідальності, так і можливостей для використання фінансів на власний розсуд.

Жейке Чакі, старший дослідник впливової американської організації Freedom House, після оприлюднення доповіді про стан демократії в колишніх посткомуністичних країнах наголосила, що Україна покращила свої позиції у плані демократичного правління через децентралізацію і підвищення ваги місцевої влади.

На важливості процесу децентралізації влади для України наголошують Андреас Умланд, кандидат історичних та політичних наук, старший науковий співробітник Інституту євро-атлантичного співробітництва в Києві, головний редактор книжкової серії «Радянська та пострадянська політика і суспільство» видавництва «Ібідем» в Штутгарті, Ю. Ганущак, директор Інституту розвитку територій і О. Сидорчук, політичний аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва. Вони зазначили:, що з початку 2017 р. децентралізація в Україні увійшла в критичну фазу після того, як парламент прийняв ряд законів для підтримки подальшого об’єднання громад. Цей законодавчий успіх вселяє надію на продовження реального прогресу на місцях. Експерти наголосили, що поки не всі парламентські партії готові повністю підтримати швидку децентралізацію, але багато учасників процесу, зокрема представники влади, мери і нові члени місцевих рад, так само, як і більшість населення,  все більш прихильно відгукуються про зміст, наслідки і майбутнє реформи місцевого управління. На думку аналітиків, іноземні партнери – і держави, і міжнародні організації – активно підтримують українську децентралізацію з допомогою різних спеціальних програм фінансової допомоги, таких як U-LEAD, DOBRE або DESPRO, загальним обсягом приблизно 200 млн. євро. «Якщо на місцевому рівні зміни пройдуть успішно, децентралізація допоможе докорінно змінити пострадянські відносини між українським суспільством і державою», – зазначають експерти.

Отже, перші вибори депутатів сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міських голів в Україні пройдуть 30 квітня 2017 р. На думку аналітиків і експертів, у демократичному процесі розвитку нашої держави буде зроблено не просто черговий крок, а збудовано нову важливу сходинку на шляху становлення правової і соціальної держави. Виборчий процес на рівні органів місцевого самоврядування сприятиме формуванню відповідальної влади на місцях, дозволить такими ж високими темпами продовжити децентралізацію влади в Україні. І попри зауваження і певні застереження з боку представників громадського та експертного середовища, у цілому і політикум, і суспільство, і міжнародні партнери оцінюють процес децентралізації влади і розбудови місцевого самоврядування як правильний та перспективний напрям розвитку Української держави (Статтю підготовлено з використанням інформації таких джерел: http://w1.c1.rada.gov.ua, http://decentralization.gov.ua/, http://dif.org.ua/, http://24tv.ua/, http://www.radiosvoboda.org/, https://www.ukrinform.ua/rubric-politycs/, http://www.orada.if.ua/, http://edumka.com/novini/, https://www.slovoidilo.ua/2017/04/10/, http://samopomich.ua/, http://hotline.dn.gov.ua/, http://ck-oda.gov.ua/, http://rk.kr.ua/, http://yur-gazeta.com/, http://blog.liga.net/user/mdzyupyn/, http://edumka.com/novini/item/, https://www.facebook.com/LSGA.ATC/, http://kievvlast.com.ua/).