Скандал навколо НАЗК: причини та прогнозиМ. Дем’яненко, наук. співроб. НЮБ НБУВ

 

 

Ефективність роботи Національного агентства з питань запобігання корупції в оцінках політиків і експертів

 

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) наприкінці березня цього року опинилося в центрі скандалу, що був пов’язаний зі звинуваченнями в неефективності своєї діяльності. На фоні провальної державної політики у питанні боротьби з корупцією, жвавий інтерес до цієї події спостерігався з боку органів державної влади, окремих політиків і політичних сил, українського суспільства та західних партнерів.

Однією з головних причин критики діяльності НАЗК стали проблеми із системою електронного декларування. Українські чиновники повинні були подати свої е-декларації за 2016 р. до 1 квітня 2017 р. Але в березні 2017 р. багато чиновників скаржилося, що не можуть заповнити е‑декларації на сайті НАЗК, оскільки Єдиний державний реєстр декларацій працював невправно. Тоді, за словами першого заступника міністра юстиції України Н. Севостьянової, не менше ніж 500 тис. осіб опинилися під загрозою позбавлення волі за несвоєчасне подання декларацій. А сама Н. Севостьянова назвала дії чиновників НАЗК «недбалими й безвідповідальними» (URL: http://gordonua.com/ukr/news/politics/zdajusja-dovedetsja-sisti-loju-pro-elektronnomu-deklaruvanni-181210.html). Як результат, термін подачі е-декларацій було продовжено до 1 травня 2017 р.

Однак на цьому скандал не завершився. Доволі різкою була і реакція з боку уряду. Зокрема, на засіданні Кабміну 29 березня 2017 р. Прем'єр-міністр В. Гройсман розкритикував діяльність НАЗК та закликав всіх її членів написати заяви про звільнення. У свою чергу голова НАЗК Н. Корчак відмовилася йти у відставку і звинуватила держпідприємство «Український спеціальний зв’язок» (УСЗ) у ситуації, що склалася, та сказала, що УСЗ не виконує договору з НАЗК про адміністрування та програмно-технічний супровід системи електронних декларацій і може зірвати кампанію з електронного декларування 2017 р. Крім того, вона заявила про брак часу та відповідних ресурсів щодо забезпечення нормальної роботи агенції. Натомість, у ДП УСЗ пояснили, що роблять усе можливе на тому обладнанні, яке є в них у розпорядженні, і що неодноразово попереджали НАЗК про необхідність модернізації інформаційно-технологічного супроводу реєстру.

Реагуючи на закиди, на свою адресу, Н. Корчак перейшла у контрнаступ та заявила, що найвищі посадовці зацікавлені у її відстороненні, аби повністю знищити систему е-декларування. «Якби не було цього політичного тиску, ми могли би працювати. Чітко прослідковується тиск по лінії Мін'юсту, прем'єр-міністра. Усе спрямовується на нашу дискредитацію... Але внутрішні проблеми є, у кого їх немає? Головне, що рішення ми приймали і у нас є результати», – заявила вона (URL: http://24tv.ua/golova_nazk_poyasnila_komu_vigidna_yiyi_vidstavka_n800607.)

Н. Корчак також розповіла, що незалежна від Прем’єр-міністра, тому не зважає на його заклики піти з посади. «Усі підстави мого звільнення перераховані у законі: хвороба, смерть, або кримінальний вирок – ось це і є елементи моєї незалежності. Хай це небагато, але це є. У ситуації, що склалася, такі формальні речі є дуже важливими. Я у відставку не йду і хочу, щоб всі повернулися до роботи», – наголосила Н. Корчак.

Хоча, незважаючи на заяви Н. Корчак, результати НАЗК, м’яко кажучи, не вражають. З поданих до агентства е-декларацій перевірено близько 3 %, причому ми не спостерігаємо гучних справ чи розслідувань. А про невдоволення роботою агентства вже давно говорили окремі політики.

На думку народного депутата С. Лещенка, діяльність НАЗК узагалі перетворилася на профанацію (URL: http://15minut.org/articles/169216-diyalnist-nazk-peretvorilasya-na-profanaciyu).  «У НАЗК було все, щоб стати потужним антикорупційним органом. Спеціальний закон, який гарантує їхню незалежність від зовнішнього втручання. Високі зарплати, щоб не брали хабарі. Підтримка західних фондів та донорів. На виході діяльність НАЗК перетворилася на профанацію, їх цікавить 500 гривень премії Ю. Марушевської та мої гонорари за лекції в Українському католицькому університеті... Ешелони задекларованої готівки фактично амністовані. А заступник голови НАЗК Р. Радецький, затриманий п’яним за кермом, не відчуває жодних докорів сумління та продовжує перебувати на посаді. Єдиний вихід із ситуації – це повне перезавантаження НАЗК та призначення нових членів», – заявив С. Лещенко.

Згадав депутат і про чималі зарплати працівників та, зокрема, голови НАЗК. «7 жовтня – 183 тисячі гривень, 4 листопада – 121 тисяча гривень, 7 грудня – 266 тисяч гривень, 29 грудня – 123 тисячі гривень. Разом – понад 700 тисяч гривень! Це – офіційна зарплата, яку отримує глава НАЗК Н. Корчак. Такі захмарні цифри – і така бездарна робота!» – підкреслив він.

Питання преміювання працівників агентства стало ще одним відчутним ударом по репутації керівництва НАЗК. В умовах, коли країна всіма силами намагається вибратися з економічної кризи, залучаючи при цьому кредити та допомогу, як від окремих держав так і від міжнародних фінансових організацій. А окремі категорії населення реально перебувають на межі виживання з місячним доходом приблизно у 1000 грн. Службові особи, які покликані боротися з корупцією, виписують собі захмарні премії.

Так, відповідаючи на питання позафракційного нардепа Б. Берези, Н. Корчак визнала, що виписала собі 200 тис. грн премії. «Премії нараховувалися в серпні, жовтні, листопаді, все… 200 тисяч гривень була премія, але ці премії отримували всі. За роботу» – зізналася Н. Корчак. Загалом, за 2016 р. вона задекларувала понад 1,3 млн грн заробітної плати у відомстві (URL: http://24tv.ua/ru/glava_napk_rasskazala_za_chto_vypisala_sebe_200_
tysjach_premii_n8025700
).  Погодьтеся, досить значна сума як для українських реалій, та й виникає логічне питання: де ж результати такої «титанічної» роботи?

Своє невдоволення роботою НАЗК та особисто Н. Корчак висловили і інші народні обранці. «Дуже болісно спостерігати, як 600 млн гривень, які виділили на створення НАЗК, витрачені фактично даремно... На що витрачені гроші, чому не працює сайт і чому вже подані документи – перевіряють так повільно?», – запитує Я. Москаленко, народний депутат, «Воля народу» (URL: http://podrobnosti.ua/2171663-e-deklaratsii-napk-proveril-3-podannyh-dannyh.html).

Керівник фракції «Народний фронт» М. Бурбак зазначив, що НАЗК, як новий державний антикорупційний орган, вже дискредитований. Необхідно якнайшвидше розробити зміни в законодавстві, де чітко виписати механізм заміни неефективних його членів (URL: https://gazeta.ua/ru/articles/politics/_napk-sebya-diskreditirovalo-burbak/763390).     «Протягом місяців керівництво НАЗК не змогло забезпечити належні технічні умови для роботи сервера електронного декларування та довело ситуацію до абсурду», – сказав він. «USAID призупинило співпрацю з НАЗК через некомпетентність і політизованість членів цієї антикорупційної комісії. Новий державний антикорупційний орган вже дискредитований», – зазначив М. Бурбак.

І хоча той факт, що Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) зупинило співпрацю з НАЗК, є підтвердженим, в агенції спростовують факт припинення співпраці саме через неефективність їх роботи. Зокрема, про це написав один із членів НАЗК, заступник міністра юстиції Р. Рябошапка (URL: http://espreso.tv/news/2017/03/28/providnyy_grantodavec_ssha_
prypynyv_spivpracyu_z_nazk). На його думку, USAID припинив співпрацю через правки до закону про електронне декларування. «Новий закон в дії. USAID зупинив співпрацю з НАЗК», – написав Р. Рябошапка.

І дійсно, згаданий закон виявився досить суперечливим та неоднозначним. Мова йде про закон № 6172 «Про запобігання корупції», яким Верховна Рада зобов’язала антикорупціонерів подавати е-декларації. Президент України П. Порошенко вніс на розгляд Верховної Ради законопроект № 6172 про внесення змін до Закону «Про запобігання корупції». Суть законопроекту в тому, щоб звільнити від заповнення е‑декларацій військових-контрактників і мобілізованих бійців. Щоправда, у законопроект було внесено деякі поправки, у тому числі депутата від «Народного фронту» Т. Чорновол, з яких автор виключила норму, що зобов’язує подавати е-декларації власників і головних редакторів ЗМІ. Натомість заповнювати електронні декларації, згідно з цим законом, зобов’язали зокрема представників антикорупційних організацій (URL: http://espreso.tv/news/2017/03/23/biyciv_ato_zvilnyly_vid_podachi_
e_deklaraciy
).

Згідно з поправками Т. Чорновол подавати е-декларації повинні фізичні особи, які:

– отримують кошти, майно в рамках реалізації в Україні програм (проектів) технічної або іншої, у тому числі безповоротної, допомоги у сфері запобігання, протидії корупції (як безпосередньо, так і через третіх осіб або будь-яким іншим способом, передбаченим відповідною програмою (проектом);

– систематично, протягом року, виконують роботи, надають послуги щодо імплементації стандартів у сфері антикорупційної політики, моніторингу антикорупційної політики в Україні, підготовки пропозицій з питань формування, реалізації такої політики – якщо фінансування (оплата) таких робіт, послуг здійснюється безпосередньо або через третіх осіб за рахунок технічної або іншої, у тому числі безповоротної, допомоги у сфері запобігання, протидії корупції;

– є керівниками або входять до складу вищого органу управління, інших органів управління громадських об'єднань, інших непідприємницьких товариств, які здійснюють, пов'язану із запобіганням, протидією корупції, імплементацією стандартів у сфері антикорупційної політики, моніторингом антикорупційної політики в Україні, підготовкою пропозицій з питань формування, реалізації такої політики, і/або беруть участь, залучаються до здійснення заходів, пов'язаних із запобіганням, протидією корупції;

– кандидати в народні депутати України, кандидати на пост Президента України, кандидати в депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у містах, сільських, селищних рад, кандидати на посади сільських, селищних, міських голів і старост.

Тим, хто не подасть декларації, загрожує кримінальна відповідальність. Така норма повинна вступити в силу з 2018 р.

На думку Т. Чорновол, антикорупційний запобіжник нашим «антикорупціонерам» потрібен насамперед тому, що «наша секта грантоїдів зв’язалася навіть з мегакорупцією, коли виступила широким фронтом і заблокувала “спец конфіскацію” вкрадених Януковичем коштів до держбюджету» (URL: http://news.finance.ua/ua/news/-/398413/rivnist-nerivnyh-yak-zminy-v-e-deklaruvanni-vplynut-na-borotbu-z-koruptsiyeyu). Судячи з усього, Т. Чорновол має на увазі критику законопроекту про «спецконфіскації», з якою виступив Реанімаційний пакет реформ. Її підтримав депутат від БПП О. Барна, який також голосував за зміни в законодавство. «Якщо у так званого громадського активіста-антикорупціонера, місцевого депутата… або “незалежного” журналіста “випадково” з’являється джип, квартира, відпочинок у Дубаї, повинен він пояснювати суспільству, яке представляє і думку якого формує, походження свого майна і коштів для життя?». Якщо так ставити питання, то логіка цих поправок є очевидною. У числі інших аргументів, якими, зокрема, керується П. Порошенко, – соціальний захист військовослужбовців. Якби гарант не підписав закон, вже 1 квітня тисячі учасників АТО могли б бути притягнуті до відповідальності за неподання електронних декларацій.

У противників змін до закону свої аргументи. Ключовий полягає в тому, що держслужбовці отримують зарплату з бюджету, а активісти антикорупційних НДО, як правило, отримують гранти і доступу до державних грошей не мають. Тобто якщо декларації чиновників необхідні для контролю і запобігання розкраданню бюджетних коштів, то в ситуації з активістами про це апріорі не може йти і мови. Тут все просто: чиї гроші отримуєш, тому і звітуєш про витрати. Держслужбовці повинні надавати звіти народу, активісти – своїм грантодателям. І вони це роблять – міжнародні донори, як правило, виставляють жорсткі вимоги до прозорості та точності таких звітів.

Виконавчий директор Transparency International Ukraine Я. Юрчишин стверджує, що бажання зобов’язати активістів заповнювати e-декларації безпрецедентне. «Таких норм немає ніде в світі. Насправді в деяких країнах існують додаткові умови звітності для представників НДО. Наприклад, вони підписують документ про нерозголошення інформації або інші зобов’язання. Також окремо існує регулювання лобістської діяльності в США і ЄС, але це інші речі», – розповів Я. Юрчишин.

Реанімаційний пакет реформ оприлюднив заяву, у якій також засуджує ухвалення цього закону. «Ми не ухиляємося від звітності щодо власного майна та статків: кожен з нас щорічно представляє в податкові органи декларації про майно та доходи... Наші організації публікують щорічні фінансові звіти, які доступні на сайтах. Однак суть закону не в цьому. Електронне декларування “антикорупційних активістів” нарівні з чиновниками – лише популістська ширма, за якою стоять прописані законом механізми, покликані паралізувати діяльність громадських організацій і відштовхнути громадян від участі в будь-якій антикорупційній діяльності», – ідеться в заяві.

Ще один, дуже важливий пункт законопроекту стосується контрагентів – тобто тих, хто співпрацює з антикорупційними НДО, від приватних підприємців, які друкують брошури, до великих міжнародних донорів. Для них це нові зобов’язання, а також додаткові ризики, адже за неправильне або несвоєчасне заповнення декларації загрожує кримінальна відповідальність. Отже, нові норми можуть спричинити небажання і відмову працювати з НДО.

Я. Юрчишин переконаний, що зміни до закону будуть мати негативні наслідки не тільки для активістів, а й для громадянського суспільства в цілому. «Мені телефонували колеги з Харківського центру протидії корупції. У них має відбутися захід 8 квітня, і вже зараз їм важко знайти оренду. Підприємці розуміють, що закон вступив в дію, що їм потрібно буде декларуватися, тому, швидше за все, відмовляться від співпраці або піднімуть ціну. Тобто за ті ж гроші можна буде провести менше заходів або взагалі не знайти партнерів для їх проведення».

Крім того, новий закон може відлякати міжнародних партнерів. Як зазначалося вище, USAID, один з найбільших американських донорів, вже заявив про відмову співпрацювати з НАЗК. Чи може це бути пов’язано з останніми змінами до декларування – теоретично так, адже вони стосуються USAID як донора. Проекти Європейського Союзу в Україні тепер теж повинні декларуватися. Словом, міжнародні гранти також залишаються під питанням.

Чи є вихід із цієї ситуації, який би не зашкодив ні військовослужбовцям, ані громадським активістам? Я. Юрчишин стверджує, що є, його обговорювали на зустрічі активістів з П. Порошенком і домовилися, що найближчим часом громадськість підготує поправки, які згодом будуть розглянуті. «Насамперед ми наполягаємо на тому, щоб зняти необхідність декларування контрагентів усіх антикорупційних організацій, щоб підприємці не заповнювали додаткові декларації. Також слід прибрати незрозумілі трактування того, що слід розуміти під участю у заходах антикорупційних організацій. Фактично зараз участь у мітингах може бути розцінено як підставу для подання декларації», – сказав Я. Юрчишин.

Повертаючись до критики діяльності НАЗК та його керівництва, як з боку окремих політиків, так і з боку органів державної влади, зауважимо, що сама Н. Корчак закликала провести незалежний аудит. «Розуміючи той суспільний резонанс, який виник останнім часом навколо окремих напрямків діяльності Національного агентства, стало зрозуміло, що тільки експертний висновок щодо нашої діяльності зможе довести безпідставність усіx закидів на адресу нашого органу. Саме тому 3 квітня цього року до Верховної Ради України, як єдиного органу, якому за законом підконтрольне та підзвітне агентство, було направлено звернення з проханням організувати проведення незалежного зовнішнього оцінювання (міжнародного аудиту) ефективності функціонування НАЗК і роботи реєстру е-декларацій. Переконана, що до висновків незалежного міжнародного аудиту, прийняття будь-яких змін в Закон (“Про запобігання корупції”) в частині НАЗК буде передчасним і недалекоглядним. Цілком імовірно, що такі дії можуть поставити агентство в пряму залежність від тих органів і структур, які сьогодні не зацікавлені в нашій діяльності», – стверджує Н. Корчак (URL: https://znaj.ua/news/korupciya---vichna-chomu-nazk-ne-spravlyayetsya-zi-svoyim-yedynym-zavdannyam).

До аудиторської комісії вона запропонувала включити народних депутатів України, міжнародних експертів, представників інститутів громадянського суспільства, а також вітчизняних фахівців у сфері запобігання корупції. «Мною запропоновано направити своїх представників для проведення незалежного фахового аудиту НАЗК Надзвичайному і Повноважному Послу Сполучених Штатів Америки в Україні пані Йованович та Голові Представництва Європейського Союзу в Україні пану Мінгареллі», – зазначила Н. Корчак (URL: https://nazk.gov.ua/news/nataliya-korchak-nazk-potrebuye-provedennya-nezalezhnoyi-zovnishnoyi-ocinky-svoyeyi-diyalnosti).

Вона також повідомила, що звернулася з відкритим листом щодо ситуації з адміністрування та програмно-технічного супроводження програмного забезпечення Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, до Національного антикорупційного бюро, Генеральної прокуратури, Національної поліції та Ради національної безпеки і оборони України.

Н. Корчак додала, що Національне агентство готує судовий позов до Державного підприємства «Українські спеціальні системи», яке є адміністратором Єдиного державного реєстру декларацій, щодо невиконання останнім умов договору із забезпечення безперебійного функціонування Реєстру та неефективного використання бюджетних коштів.

Думку про необхідність проведення аудиту підтримують також окремі експерти. Так, голова ради ГО «Громадський люстраційний комітет» О. Дрік зазначила, що треба зрозуміти, хто організував саботаж, щоб покарати винних за зрив у роботі НАЗК (URL: http://zik.ua/news/2017/04/06/potribno_provesty_audyt_diyalnosti_nazk__drik_1075175). «Важливо розуміти щодо ситуації, яка склалася з декларуванням, зокрема те, що система певний час не працювала. По-перше, НАЗК, фактично, не контролює систему, її контролює Держспецзв’язок. Про те, що вони могли виключити систему, свідчить зокрема факт, що вона одразу ввімкнулась, як тільки таке доручення дав прем’єр-міністр. Про це згадував в інтерв’ю міністр юстиції П. Петренко», – прокоментувала О. Дрік.

Вона додала, що потрібно вирішувати питання, як зміна керівництва НАЗК позначиться на контролі за системою, якщо, по суті, її в ручному режимі контролюють зовсім інші структури – Держспецзв’язок і Державне підприємство «Українські спеціальні системи», які є адміністраторами системи. «Ось цю проблему потрібно вирішувати. Я вважаю і переконую зараз всіх у тому, що необхідно провести незалежну експертизу системи», – сказала експерт.

На її думку, проблемою є зокрема і колегіальність органу НАЗК. «Треба зрозуміти, хто саботує роботу, хто відповідальний за зупинку роботи, і хто в першу чергу має залишити посаду, а максимум – понести покарання за саботаж, який призводить до зриву роботи НАЗК», – зазначила О. Дрік.

Інші експерти взагалі вважають, що проблеми НАЗК значно давніші та масштабніші, ніж здається на перший погляд. Так, на думку політичного експерта В. Вакарова, головна корупційна проблема НАЗК полягає у тому, що за чотирма ключовими його членами стоять впливові політики (URL: http://zik.ua/news/2017/04/05/za_problemamy_nazk_stoyat_yatsenyuk_
danylyuk_turchynov__ekspert_1074275). Експерт зауважує, що проблеми у НАЗК сягають ще конфліктного утворення органу. Відтоді члени агентства умовно поділилися на дві групи. «Наразі сперечаються дві сторони. З однієї сторони – Н. Корчак і О. Скопич, з іншої – Р. Рябошапка і Р. Радецький. Але основна корупційна проблема полягає у тих, хто стоїть за спинами сьогоднішніх членів НАЗК. Це  А. Яценюк, О. Данилюк і О. Турчинов. Вони є своєрідними керівниками держави. І дуже добре, що пані Корчак викликали на килим до парламенту», – переконаний В. Вакаров.

Також він звернув увагу на той факт, що згідно з законодавством України, НАЗК має виконувати 21 функцію. Проте до деяких із цих пунктів зазначений орган навіть не наблизився. «Мене як громадянина зачепило те, що НАЗК має 21 функцію. Вкрай важливі обов’язки антикорупційний орган не брав до уваги. Наголошую, НАЗК до кінця не дослідив жодного документа, не довів жодної справи до суду. Протягом своєї діяльності орган наче лише теоретично оцінював ситуації топ-корупціонерів, зважуючи, було там хабарництво чи ні», – обурюється експерт.

Та й сама Н. Корчак погоджується з тим, що атмосфера в колективі НАЗК давно дуже наелектризована. Але головною загрозою вона бачить не зміни у складі агентства – а можливу спробу його знищити. «Систему хочуть просто поховати. Спершу це може робитись під егідою зміни складу, потім почнуться зміни конкурсної комісії і таке інше. Це може затягнутись на роки. А потім скажуть, там відбувається щось не те, давайте все зробимо наново», – вважає Н. Корчак.

За її словами, у роботі НАЗК від самого початку було кілька головних проблем. Перша з них – уже згадана колегіальність. «Не можна керувати органом, коли ти обмежений у прийнятті всіх рішень. Якщо, скажімо, ми бачимо, що структуру секретаріату треба відкоригувати, то я навіть цього не можу зробити сама. Я – керівник, який за все відповідає, але не можу приймати навіть оперативних рішень», – пояснила Н. Корчак (URL: http://www.pravda.com.ua/articles/2017/04/3/7140085/).

На її думку, хоча б на етапі створення НАЗК треба було передбачити можливість, щоб голова агентства отримала право самостійно керувати.

«Той порядок, який прописаний у законі, був би дієздатним, якби ми прийшли сюди на все готове і просто могли працювати. А ми, замість цього, зараз тільки створюємо умови для початку роботи. У нас нічого ж не було», – обурюється Н. Корчак. Крім того, глава НАЗК пояснює проблеми в роботі реєстру тим, що розроблена система не встигає за розширенням списку декларантів.

Визнає голова НАЗК і проблеми всередині агентства. Зокрема, вона розкритикувала роботу свого заступника Р. Радецького. «В нас мало відбутися чергове засідання, на якому ми мали розглянути питання щодо скерування протоколів про корупцію до суду... Наші окремі члени Національного агентства так захопилися собою, що забулися, для чого прийшли на роботу», – зазначила Н. Корчак (URL: https://tsn.ua/politika/korchak-rozkritikuvala-svogo-zastupnika-za-galmuvannya-roboti-nazk-905915.html).

За таких обставин, важко не погодитися з тезою про те, що проблеми почалися ще з моменту утворення органу. І це виявилося не лише в особливостях внутрішньої структури органу та способу обрання кандидатів на посади. У свій час автори закону про НАЗК так вболівали за його незалежність, що не лишили уряду жодних реальних підстав для звільнення його керівників. Тому в уряді вирішили напрацювати зміни до закону про НАЗК, щоб отримати якісь важелі впливу на ситуацію. Також у них з’явився союзник в особі антикорупційних активістів, які за останній час мали досить багато конфліктів із владою. Трансперенсі Інтернешенл Україна, АвтоМайдан, Центр протидії корупції та РПР виступили зі спільною заявою, де вимагали відставки Н. Корчак та її колег (URL: http://www.pravda.com.ua/articles/2017/04/3/7140085/).

Зі слів міністра юстиції П. Петренка, пропоновані зміни стосуватимуться не тільки й не стільки звільнення чинного складу НАЗК. «По-перше, мова йде про запровадження інституту одноосібного керівництва. Колегіальність виявилась неефективною. Чотири члени НАЗК розповідають, що вони особисто ні за що не відповідають. Це триває уже рік, і треба щось із цим робити», – пояснив міністр. За його словами, нового очільника НАЗК мають обрати на відкритому конкурсі. «Ми пропишемо чіткі терміни проведення конкурсу. Це буде 2–3 місяці, щоб цей процес знову не затягувався», – розповів П. Петренко. Змінитись має і принцип формування конкурсної комісії. Минулого разу до неї були залучені громадські організації, навколо представництва яких розгорівся скандал, у результаті процес довелося запускати наново. П. Петренко вважає, що нову комісію мають сформувати делегатами від органів влади, як було при створенні НАБУ чи САП.

Крім того, щоб уникнути нинішньої ситуації, коли Кабмін банально не може нікого звільнити, міністр пропонує також скористатися «схемою НАБУ». «Ми будемо пропонувати запровадження інституту зовнішнього аудиту НАЗК і річний звіт. За принципом НАБУ, коли на основі звіту й аудиту в уряду з’явиться легальне право приймати кадрове рішення щодо керівника НАЗК», – пояснив голова Мін’юсту.

До розробки цього законопроекту долучено й активістів, яких запрошено в робочу групу.

А вже 7 квітня П. Петренко спільно з активістами презентував законопроект, що передбачає перезавантаження роботи НАЗК. Основний посил якого – набрати новий склад і посилити відповідальність  голови НАЗК. П. Петренко розраховує, що дані нововведення запрацюють до 1 травня (URL: https://delo.ua/ukraine/kak-vlast-namerena-posle-1-maja-pomenjat-sostav-napk-329907/).

Серед основних нововведень частина стосується конкурсу, який має бути проведений через два місяці після вступу в силу закону. Таким чином діючий склад НАЗК буде відправлений у відставку рішенням Верховної Ради. Конкурс з обрання членів і голови НАЗК обіцяють залишити публічним і прозорим. Конкурсна комісія пропонуватиме уряду кандидатів, які набрали більше п’яти голосів з восьми можливих.

Нових членів конкурсної комісії не набиратимуть, а дозволять чинним вибрати ще раз кандидатів у НАЗК – «виправити ту помилку, яка була в попередньому конкурсі», передбачивши при цьому механізм невідкладної заміни суб’єктом свого члена протягом двох тижнів. Можливо введення нових критеріїв при відборі кандидатів: можуть з’явитися додаткові тести.

Причину ж необхідності зміни всього складу НАЗК пояснив один з активістів, глава Transparency International Я. Юрчишин: «Ми можемо по-різному ставитися до різних членів Нацагентства, але зараз відповідальність є колективною».

Також Мін’юст вирішив ввести інститут незалежного зовнішнього аудиту за прикладом НАБУ. Три аудитори, які не є державними службовцями і мають міжнародний досвід антикорупційної роботи, проводять щорічний аудит. У разі негативних висновків аудиту уряд матиме право прийняти рішення про притягнення до відповідальності глави агентства.

Разом з тим керівник НАЗК повинен мати повноваження і нести персональну відповідальність. За главою агентства залишаться повноваження: формувати кадрову політику, приймати рішення про держзакупівлю, забезпечення безперебійної роботи системи е-декларування, впровадження і запуск системи перевірок чиновників, розподіляти повноваження державних уповноважених.

Окремо склали список рішень, які потрібно приймати колегіально: роз’яснення до закону, притягнення до відповідальності ...

Крім того, виходячи з поведінки Н. Корчак, у новому законопроекті передбачили норму, що обмежує членів НАЗК у нарахуванні собі премій (не більше 50 % окладу).

Таким чином, можемо констатувати, що діяльність НАЗК, як одного з ключових органів по боротьбі з корупцією, є малоефективною. З цим погоджуються більшість експертів і політиків. Особливо з огляду на те, що новостворені антикорупційні органи мали б виступити потужним спільним фронтом у боротьбі з чи не найбільшим внутрішнім ворогом – корупцією. Проблеми, які виринули на поверхню у світлі скандалу з НАЗК, стали для влади вирішальним фактором у питанні необхідності реорганізації антикорупційного органу. У зв’язку з цим, досить оперативно було розроблено нормативну базу, де закріплено механізми та новації такої реорганізації. Але разом з тим, на думку експертів, залишаються і певні ризики, пов’язані, у першу чергу, із можливістю впливу на потенційного керівника реорганізованого НАЗК. А за такого розвитку подій Україна може отримати замість досить проблемного, але відносно незалежного органу – дієвий, проте «правильний».

 

Дем’яненко М. Ефективність роботи Національного агентства з питань запобігання корупції в оцінках політиків і експертів [Електронний ресурс] / М. Дем’яненко // Україна: події, факти, коментарі. – 2017. – № 8. – С. 4–14. – Режим доступу: http://nbuviap.gov.ua/images/ukraine/2017/ukr8.pdf. – Назва з екрану.